Управління знаннями як компонент якості професійно-орієнтованого навчання в системі соціально-економічної безпеки локального середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет економіки і права «КРОК»

Управління знаннями як компонент якості професійно-орієнтованого навчання в системі соціально-економічної безпеки локального середовища

Ковальчук Галина Олександрівна,

доцент Навчально-наукового Інституту менеджменту безпеки,

к.п.н., доцент

Анотація

Проблема: неузгодженість взаємодії суб'єктів освітнього процесу в межах локального соціально-економічного середовища спричиняє: невідповідність формальних результатів навчання та актуальних компетентнісних потреб для цілей неперервної освіти. Мета: висвітлити модель управління знаннями в організації неперервного навчання для локального середовища. Результати: обґрунтована економіко-педагогічна модель координації освітніх ресурсів у локальному кластері. Наукова новизна: розкрито механізми використання систем управління знаннями у моделюванні інтегрованих освітніх ресурсів локального середовища. Практична значимість: інструментарій координації освітніх ресурсів у локальному кластері для реалізації різних форм неперервної освіти та професійно-орієнтованої підготовки молоді.

Ключові слова: моніторинг якості навчання, неперервна освіта, освітній кластер, навчально-професійний co-working центр, муніципальний координаційний центр освітніх ресурсів.

Аннотация

Ковальчук Галина Александровна,

Университет экономики и права «КРОК», доцент Учебно-научного Института менеджмента безопасности, к.п.н., доцент

Управление знаниями как компонент качества профессионального обучения в системе социально-экономической безопасности локальной среды

Проблема: несогласованность взаимодействия субъектов образовательного процесса в рамках локальной социально-экономической среды вызывает: несоответствие формальных результатов обучения и актуальных компетентносных потребностей для целей непрерывного образования. Цель: описать модель использования механизмов управления знаниями в организации непрерывного обучения для локальной среды. Результаты: изложена экономико-педагогическая модель координации образовательных ресурсов в локальном кластере. Научная новизна: рассмотрены механизмы использования систем управления знаниями в моделировании интегрированных образовательных ресурсов локальной среды. Практическая значимость: инструментарий координации образовательных ресурсов в локальном кластере для реализации разных форм непрерывного образования и профессионально-ориентированной подготовки молодежи и специалистов для территориальных рынков труда.

Ключевые слова: мониторинг качества обучения, непрерывное образование, образовательный кластер, учебно-профессиональный co-working центр, координационный муниципальный центр образовательных ресурсов.

Annotation

Kovalchuk G.A.,

University of Economics and Law «KROK», candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor.

KNOWLEDGE MANAGEMENT AS A COMPONENT quality of vocational training in the social and economic security of the local environment

Problem: inconsistency interaction of subjects of educational process within the local socio-economic environment bring about the discrepancy between the formal learning outcomes and actual needs for continuing education. Goal: describe model the use of mechanisms of knowledge management in the organization of continuous training to the local environment. Findings: set out the economic and pedagogical model of coordination of educational resources in the local cluster. Scientific novelty: set out the mechanisms of the use of knowledge management systems in the simulation of integrated educational resources of the local environment. Practical meaningfulness: instruments for coordination of educational resources in a local cluster to implement various forms of continuing education and professional-oriented training for young people and professionals to regional labor markets.

Key words: monitoring the quality of teaching, continuing education, educational cluster, educational and professional co-working center, coordinating the Municipal Center for Educational Resources.

Постановка проблеми

Динамічний розвиток суспільства знань (К-суспільства - Knowledge society) та інформаційно-комунікаційних технологій, як потужних інструментів для роботи з інформацією і знаннями, суттєво змінює моделі безпосередньої взаємодії суб'єктів і навчальних, і господарських відносин.

В Україні становлення К-суспільства знаходиться на початкових стадіях, тому важливим є розуміння місця і ролі концепцій освіти і навчальних технологій для досягнення цілей розвитку людського капіталу та підвищення якості освіти на локальних і регіональних рівнях у довгостроковій перспективі. В теперішній час в Україні імплементовано Європейську соціальну хартію, однак практична реалізація її положень майже не здійснюється. Дуже повільно і не конструктивно впроваджується у практичну площину положення Програми гідної праці Міжнародної організації праці (МОП).

Суперечність полягає в тому, що зміст професійної освіти і підготовки майбутніх фахівців прямо обумовлений соціально-економічним і політичним контекстом середовища майбутньої професійної реалізації студента/випускника. Але безпосередньо характеристики цього середовища мало відображені у змісті й організації навчального процесу. Всі знання відображають певну конфігурацію соціальних, культурних, економічних, політичних та історичних обставин, і тому, завжди відтворюють ці умови. Крім того, всі вимоги до знань представляють інтереси певних суспільних груп і мають «вчорашній» характер.

Неузгодженість діяльності суб'єктів освітнього процесу в межах локального соціально-економічного середовища спричиняє: розриви у наступності етапів здобуття освіти (загальна середня - професійна, вища - післядипломна, формальна - неформальна тощо); невідповідність формальних результатів навчання та актуальних компетентнісних потреб для реалізації цілей неперервної освіти (особистісного розвитку, забезпечення зайнятості та самозайнятості, активної громадянської позиції, розвитку соціальної взаємодії).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Методологічними для нашого дослідження є положення Стратегії національної безпеки України [1] Закону України «Про основи національної безпеки» [2], у яких:

- визначено такі об'єкти національної безпеки: людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси;

- вказано серед завдань забезпечення національної безпеки: розвиток громадянського суспільства, його демократичних інститутів, розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу, збереження та зміцнення науково-технологічного потенціалу, збалансування продуктивної зайнятості працездатного населення, збереження та зміцнення демографічного і трудоресурсного потенціалу країни, реформування і розвиток систем освіти, приведення їх у відповідність із європейськими стандартами;

- зазначено серед стратегічних пріоритетів політики національної безпеки: досягнення єдності та консолідації суспільства шляхом подолання як об'єктивних, так і штучних суперечностей соціокультурного, конфесійного, етнічного, мовного, міжрегіонального та регіонального характеру; поширення серед різних соціальних, вікових, освітніх, культурних верств Українського народу ідеї спільності історичної долі, переваг тісної співпраці і взаємодопомоги, безпосередньої залежності успішності кожного громадянина України від рівня єдності українського суспільства... Об'єктом пріоритетної уваги держави має стати активізація інноваційних процесів в освітній, науково-технологічній та інформаційно-комунікаційній галузях, які формують інфраструктуру економіки знань - основу конкурентоспроможності України у глобалізованому світі.

Важливими є Рекомендації Європейського парламенту і Ради «Про встановлення Європейської кваліфікаційної структури для можливості отримати освіту протягом усього життя» [3], «Про ключові компетенції для навчання впродовж життя» [4], які визначають конкретні завдання на майбутнє європейських систем освіти і навчання, що включають в себе розвиток навичок для суспільства знань, розвиток підприємництва та підвищення європейського виміру в освіті; наголошують на необхідності перетворення європейського простору «навчання впродовж життя» в реальність, вказують на пріоритетність нових базових навичок і підкреслюють, що навчання протягом усього життя має тривати з дошкільного до пост-пенсійного віку.

Аналіз досліджуваної проблеми (узгодженості процесів організації освіти - моніторингу якості навчання - управління знаннями - професійно-компетентнісної підготовки молоді до праці - забезпечення соціально-економічної безпеки) свідчить про те, що вона має різноманітні складові та прояви, які розглядалися багатьма вченими. Актуальними для цілей цієї статті є дослідження в таких аспектах: з точки зору складових якості освіти (Дупак Н.В., Максимова В.М., Мармаза О.І., Сергеєва О.В., Шабанов Г.О. та ін.); результивності навчання та його моніторингу (Бенькович Т.М., Гамаюнова Н.Ф., Кальней В.А., Качалова Л.П., Майоров О.М., Щебликіна Т.А., Шишов С.Е., ін.); продуктивної педагогіки (Підласий І.С.); самовиховання особистості (Бех І.Д.); стратегічного менеджменту та управління за цілями у закладах освіти, вимірювання результативності навчальної діяльності (Дмитренко П.В., Олійник В.В., Сергієнко В.П.); професійного зростання фахівця у процесі навчання (Гейлик А.В.); соціології освіти (Бергер П., Дюркгейм Е., Зборовський Г.Є., Манхейм К., Парсон Т., Сорокін П.О., Спенсер Г.); концепції управління знаннями та економіки знань (Гапоненко А.Л., Махлуп Ф., Мільнер Б.З.); компетентнісного підходу в освіті (Перрі М., Равен Дж., Спенсер Л., Зімняя І.А., Симонов П.В.); формування компетентності організації в системі управління знаннями (Малигіна О.В.); ресурсного підходу в управлінні організаціями з орієнтацією на знання та динамічні здібності (Азоєв Г.Л., Антонов В.Г., Верба В.А., Селзнік П., Прахалад К., Хамел Г., Уїнтер С.), інші [5-12].

Виділення частин загальної проблеми, що не були вирішені раніше

Протягом останнього десятиліття різко збільшилась кількість досліджень з проблем формування економіки знань, упровадження в практиці менеджменту концепцій управління знаннями, забезпечення якості освіти і професійної підготовки майбутніх фахівців, розвитку їх професійних компетентностей для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Однак, інтегровані розробки, які висвітлюють реалізацію освітніх стратегій через використання моделей управління знаннями для забезпечення гуманітарних цілей і завдань соціальної безпеки практично відсутні. У публікаціях мало відображаються характеристики людських ресурсів в структурі соціально-економічних відносин, основна увага зосереджується на моделюванні зовнішньо-заданих індикаторів соціальної безпеки; не досліджуються інтрасуб'єктні спонукальні фактори формування середовища знань, що є частиною соціально-економічної безпеки.

Попри на значну кількість публікацій, присвячених питанням управління знаннями в контексті економіки знань, визначений автором напрямок залишається мало дослідженим. Актуальність і стратегічна значимість проблеми зумовлюють необхідність посилення уваги до конструювання способів її вирішення

Формулювання цілей статті

компетентність професійний знання підготовка

Висвітлити авторську модель використання механізмів управління знаннями в організації професійної підготовки фахівців для локального середовища в координаційному центрі освітніх ресурсів. Виявити основні напрямки взаємодії суб'єктів економіко-педагогічного середовища для формування портфеля локальних професійних компетентностей [13; 14].

Методика дослідження

Аналіз економічних першоджерел з питань економічної (зокрема, соціально-економічної) безпеки, нормативно-правових актів і педагогічних першоджерел з питань неперервної освіти, тренінгових технологій навчання, організації освіти; педагогічні спостереження, вивчення досвіду організації неперервної освіти. Наукове конструювання і моделювання сутності моделі управління знаннями через формалізацію взаємодії суб'єктів у рамках координаційного центру освітніх ресурсів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Соціальна складова є важливим чинником національної безпеки, а питанням формування та забезпечення індикаторів соціальної безпеки приділяють значну увагу в національному законодавстві та міжнародних нормативно-правових актах.

Серед індикаторів соціально-економічної безпеки близько 28% становлять освітні чинники (обсяг видатків зведеного бюджету на освіту, частка молоді до 15-ти років, яка отримує освіту, термін навчання у школі тощо). У системі показників людського розвитку ООН (ІЛР) також частку в 1/3 займає освіта (письменність дорослого населення, частка письменних серед населення старше 15 років, індекс охоплення всіма видами освітньої діяльності, частка учнів /студентів у загальній чисельності населення тощо).

Такий підхід дозволяє усвідомити, що знання і розвиток нерозривно пов'язані, що суспільне співіснування людей спонукає їх співпрацювати і взаємодіяти з метою вирішення проблем повсякденного буття. В процесі такої взаємодії вони разом створюють свою реальність і порівну навчаються один від одного. Таким чином навчання перетворюється у соціальне підприємництво [15]. (Deutsches Institut fьr Entwicklungspolitik (DIE), Bonn)

Для ефективного застосування знань в умовах кожної країни фахівці групи Світового банку розробили програму «Знання для розвитку» (Knowledge for Development -- K4D) і рамки для економіки, що базується на знаннях [16], структура якої ґрунтується на таких показниках:

- Індекс економічного та інституційного режимів, які створюють стимули для ефективного використання існуючих і нових знань, розвитку підприємництва;

- Показники освіченості і кваліфікації населення, яке може створювати, використовувати знання та обмінюватися ним;

- Ефективна інноваційна система, фірми, науково-дослідницькі центри, університети, консультанти та інші організації, які здатні використовувати глобальну базу знань, асимілювати й адаптувати глобальне знання для місцевих потреб, а також створювати нове знання та засновані на ньому нові технології;

- Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ), які можуть сприяти ефективному обміну, поширенню й обробці інформації.

Інша програма Світового Банку «Навички та інновації» (SIP) включає в себе п'ять основних ліній продуктів які допомагають країнам-клієнтам у переході до економіки знань та використанні технологій управління знаннями:

- Інформаційні послуги про спектр продуктів економіки знань;

- Дослідження економіки знань для об'єднання кращого досвіду на основі інноваційних систем.

- Навчання на основі досвіду і кращих практик з економіки знань. Продукти знань / інструменти, підготовка матеріалів для підтримки навчальних заходів, веб-сайти, і методології оцінки знань, яка включає 148 структурних і якісних показників для 146 країн (The Knowledge Assessment Methodology - КАМ).

- Допомога в управлінні знаннями для підвищення потенціалу, орієнтованого на розвиток.

При цьому, управління знаннями - це процес компіляції, використання і повторного використання інформації, прямих знань, досвіду, професійних умінь для досягнення особливої вигоди у справах, певних цілей і завдань, які здатні зміцнити організацію та примножити її компетентність. Управління знаннями - процес, за допомогою якого вдасться отримати прибуток з обсягу знань або інтелектуального капіталу, що знаходиться в розпорядженні суб'єкта.

«Управління знаннями» - загальна назва для способів організації комунікацій (цільового спілкування) у тематичних співтовариствах, спрямування його на вилучення нових і відновлення існуючих знань, і технологій, що допомагають працівникам вчасно вирішувати завдання, приймати рішення і виконувати необхідні дії, одержуючи потрібні знання в потрібний час. Такі методики на 80% використовують гуманітарні технології, і тільки на 20% - рішення в області інформаційних технологій [10, c. 97]. Застосування методик управління знаннями уможливлює використання колективного досвіду та знань і перетворення їх у корпоративний капітал.

Отже, на найвищих наднаціональних рівнях визнано, що висока освіченість є передумовою динамічного, мобільного й активного суспільства в сучасному світі. У Національній доктрині розвитку освіти [17] освіту визнано стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, основою розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорукою майбутнього України. Освіта має стати найважливішим чинником гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості. Передумовою утвердження розвинутого громадянського суспільства є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання. Освіта має активно сприяти формуванню нової ціннісної системи суспільства - відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності [18]. З урахуванням вищесказаного, виокремлені нами основні освітні компоненти соціально-економічної безпеки локального середовища показано на рис. 1.

При цьому «локальним середовищем» ми вважаємо територіальну локацію розміщення суб'єктів господарювання (в межах адміністративно-територіальної одиниці / територіальної громади), що забезпечує можливість взаємодії як процесу безпосереднього або опосередкованого впливу об'єктів (суб'єктів) один на одного, що породжує їхню взаємну обумовленість і зв'язок. При цьому особливістю такої взаємодії є її причинна обумовленість (тобто кожна із взаємодіючих сторін виступає одночасно як причина взаємодії і як наслідок зворотного впливу протилежної сторони) [19]. Результати цієї взаємодії характеризують економічні та неекономічні індикатори.

Освітні результати - якість навчання - є складовими багаторівневої системи взаємодії неекономічних індикаторів стану та умов життєдіяльності різноманітних суб'єктів господарювання: особи, домогосподарства, соціальних груп, населення країни та її регіонів, що акумулюються у категорії «рівень життя» [20]. Поєднуючи в собі характеристику всіх сторін та компонентів життєдіяльності людини, рівень життя стає своєрідним мірилом загальної оцінки ефективності державної соціально-економічної політики, метою якої має бути збереження єдиного соціального простору, створення умов для функціонування різних форм соціальних відносин, всебічного розвитку інтелектуального і творчого потенціалу населення, які є нематеріальними складовими конкурентоспроможності [17].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Ієрархія освітніх компонентів соціально-економічної безпеки локального середовища

Формування, підтримання, розширення та визнання набутих результатів навчання, знань, професійних навичок та рівнів компетентності громадян мають важливе значення для розвитку окремої особистості, груп суб'єктів навчання, конкурентоспроможності підприємств і територій, підвищення рівня зайнятості та соціальної згуртованості як в окремих країнах, так і в рамках спільнот. Таке безперервне розширення та визнання набутих знань і кваліфікацій сприяє інтернаціональній мобільності працівників та студентів, а також задоволенню потреб попиту та пропозиції робочої сили на територіальних ринках праці (рис.2).

Тому на рівнях держав і співтовариств необхідно заохочувати і поліпшувати доступ до участі в освітньому процесі протягом усього життя для всіх, в тому числі для окремих груп людей. Розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя, рівний доступ до здобуття якісної освіти визнані також серед пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти у Національній доктрині розвитку освіти: «Державна політика в галузі освіти спрямовується на посилення ролі органів місцевого самоврядування, активізацію участі батьків, піклувальних рад, меценатів, громадських організацій, фондів, засобів масової інформації у навчально-виховній, науково-методичній, економічній діяльності навчальних закладів, прогнозуванні їх розвитку, оцінці якості освітніх послуг. Для всіх громадян України незалежно від національності, статі, соціального походження та майнового стану, віросповідання, місця проживання та стану здоров'я забезпечується рівний доступ до якісної освіти. Реалізація зазначеного права передбачає прозорість, наступність системи освіти всіх рівнів, гнучке врахування демографічних, соціальних, економічних змін. Мережа навчальних закладів повинна задовольняти освітні потреби кожної людини відповідно до її інтересів, здібностей та потреб суспільства [17].

Головним положенням концепції неперервної освіти є ідея про те, що навчання протягом усього життя, що розглядається як звичайне, масове явище і невід'ємне право кожного громадянина, не може бути реалізоване тільки за рахунок збільшення додаткових програм навчання для дорослих, без зміни всієї освітньої системи. Створення розширених можливостей для реалізації концепції «суспільства, що навчається» вимагає перегляду організації та змісту навчання у всій системі освіти, первинної (initial education), основної (based), і додаткової, на всіх етапах і у всіх ланках освітньої системи в контексті ідеї освіти протягом усього життя. Для цілей нашого дослідження ми будемо вживати терміни «освіта протягом усього життя» і «неперервна освіта» (Life-long Education - LLE) як тотожні. Безпосередня реалізація освітніх цілей реалізується через систему заходів безперервного навчання (LLL) та моніторингу якості його результатів (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Моніторинг якості в системі неперервної освіти (Se - суб'єкти навчання)

У документах ЄС про освіту протягом усього життя - наведено поняття безперервного навчання (Lifelong Learning - LLL): «Вся навчальна діяльність, здійснювана протягом усього життя, з метою поліпшення знань, навичок та компетенцій в межах особистої, громадянської, соціальної та / або пов'язаної із зайнятістю перспективи» (“all learning activity undertaken throughout life, with the aim of improving knowledge, skills and competences within a personal, civic, social and/or employment-related perspective”) [21].

У Меморандумі про безперервну освіту Комісії Європейського Союзу від 30 жовтня 2000 р. [22]. вказані цілі безперервного навчання, визначені в контексті Європейської стратегії зайнятості,: особисте виконання (старанність), активна громадянська позиція, соціальна інтеграція та працевлаштування / адаптивність. В документі висвітлено шість основних ідей, які складають структурну основу для реалізації заходів Lifelong Learning. Вказані тут основні ідеї припускають, що комплексна і послідовна стратегія безперервного навчання в Європі повинні бути спрямовані на такі ефекти:

1. Гарантування загального і постійного доступу до навчання для отримання та оновлення навичок, необхідних для стабільної активності в суспільстві знань;

2. Підвищення рівня інвестицій в людські ресурси, які є найважливішим активом у Європі, та потребують першочергової уваги для їх розвитку;

3. Розроблення ефективних методів викладання і навчання для LLL;

4. Значне поліпшення способів участі у навчанні, забезпечення прозорості та оцінювання його результатів, зокрема неформального і неофіційного навчання;

5. Гарантування легкості отримання доступу до інформації та консультацій про можливості безперервного навчання в різних місцях по всій Європі;

6. Забезпечення можливості LLL якомога ближче до учнів, за їх місцем перебування у їх громадах, або її підтримання за допомогою ІКТ-інструментів, там де це доцільно.

Меморандум [22] вказує, що в рамках ЄС, партнерства повинні сприяти мобілізації ресурсів на користь безперервного навчання на всіх рівнях. Такі спільні зусилля закладають підґрунтя для реалізації таких завдань:

- Побудувати відкрите суспільство, яке надає рівні можливості для доступу до якісного навчання протягом усього життя для всіх людей, і таке навчання та підготовка ґрунтується насамперед на потреби і запити окремих людей.

- Регулювати способи реалізації освіти і навчання, організації платних послуг так, щоб люди могли брати участь у навчанні протягом усього життя і планувати поєднання для себе навчання, роботи і сімейного життя.

- Сприяти досягненню більш високих загальних рівнів освіти і кваліфікації у всіх секторах, в цілях забезпечення надання високої якості освіти та професійної підготовки,, в той же час, щоб переконатися, що знання та навички людей відповідали вимогам швидко змінюваних робочих місць і професій, організації робочих місць і методів роботи.

- Заохочувати і навчити людей брати активнішу участь у всіх сферах сучасного суспільного життя, особливо в соціальному та політичному житті на всіх рівнях суспільства, в тому числі на європейському рівні.

Навчання «LLL» має метою сприяння громадянській активності і повноцінної участі в економічному житті, та просуванню професійних навичок для того, щоб адаптуватися до вимог нового суспільства, заснованого на знаннях. Безперервне навчання забезпечує людей основними інструментами, які вони потребують для саморозвитку і для того, щоб грати активну роль в сучасному суспільстві, в тому числі навичок, необхідних у сфері нових технологій.

Неперервна освіта («LLE-LLL») має вертикальну і горизонтальну структуру, здійснюється на індивідуальному та інституційному рівнях, а також в усіх сферах громадського та приватного життя. За вертикально структурою освіта реалізується протягом упорядкованих етапів, на кожному з яких реалізуються специфічні навчальні та гуманітарні завдання: дошкільна освіта; початкова, середня, старша школа; початкова професійна, середня професійна, вища професійна освіта; післядипломна, до-практична та/або після-досвідна освіта; непрофесійна соціальна освіта (lifewide learning).

Горизонтальна структура, що охоплює в єдине ціле компоненти та інституції формального навчання - освітні установи та навчальні центри, завершується отриманням дипломів та кваліфікаційних свідоцтв, неформального - відбувається паралельно з навчанням, яке забезпечують офіційні системи освіти та неявного або неофіційного навчання - повсюдного (мережевого) навчання, що є частиною повсякденного життя і необов'язково може бути свідомою дією (ЗМІ, мережі, соціальні групи, кіно-, відео-, Е-ресурси тощо).

Для вирішення багатьох із означених проблем, на нашу думку, доцільним є запровадження системи кластерної освіти із характеристиками мультиагентного і мультимодального навчання [13]. Мультиагентне навчання в даному випадку означає використання у межах однієї дидактичної системи різноманітних ресурсів для навчання та здобуття профільної спеціалізації у певній галузі знань чи виробництва. Навчальними агентами можуть виступати усі джерела і суб'єкти, які володіють інформацією і знаннями, доцільними для досягнення навчальних цілей. Мультимодальність означає концептуальний підхід до організації навчання, за якого учасники навчальних груп в одному навчальному курсі використовують різні форми і методи навчання (денне, вечірнє, дистанційне навчання, І-навчання, web-навчання, самонавчання, взаємонавчання тощо).

В контексті концепції кластерної освіти доцільним є створення цілісного освітньо-професійного середовища, компонентами якого є суб'єкти навчання, роботодавці конкретного територіального простору, органи державної влади (ОДВ), органи місцевого самоврядування (ОМС), керівні органи освітнього процесу, громадськість, представлена заінтересованими особами (професійні асоціації, фонди, науково-дослідні центри) тощо. Муніципальна система забезпечення якості професійного навчання на нашу думку має становити такий освітній кластер: школи, ВНЗ, заклади додаткової (неформальної, позашкільної) освіти, заклади підвищення кваліфікації, координаційний муніципальний центр освітніх ресурсів, корпоративні / професійні навчальні програми. Такий підхід дозволить удосконалювати можливості для забезпечення безперервності та наступності освіти всіх рівнів: середня - професійно-технічна - вища - післядипломна (додаткова) - відкрита в системі муніципальної освіти, що є основною умовою формування соціально-зрілої особистості людини [13; 14].

Вирішення проблем забезпечення неперервності якісної освіти має ґрунтуватися на принципах спільної відповідальності, солідарності та цілісності, з урахуванням суб'єктних позицій з точки зору змісту, структури та участі всіх зацікавлених сторін. Для втілення ідеї пропонується створення координаційного муніципального центру освітніх ресурсів (КМЦ-ОР), який реалізує діяльність у форматі навчально-професійного co-working центру (CWC) (рис.3). Зазвичай, Центри знань - підрозділи, співробітники яких виконують функції, пов'язані з управлінням знаннями: структурування і кастомізацію джерел знань, розробку «карт знань», формування умов для виявлення експертів, створення нових знань і т.д. Іноді вони ж здійснюють інформаційну підтримку бізнесу (дослідження з запитів внутрішніх клієнтів, пошуки оптимальних ресурсів знань, моніторинг використання джерел, навчання співробітників користуванню ресурсами тощо).

До компонентів цієї моделі ми відносимо такі:

Суб'єкти освітнього процесу, які представляють зовнішнє середовище: навчальні заклади, ОДВ, ОМС, інститути громадянського суспільства, окремі підприємства, асоціації роботодавців;

Суб'єкти внутрішнього середовища навчального процесу: учні/учасники навчальних груп, викладачі/тренери/консультанти, адміністрація навчальних закладів/навчальних порталів, ІКТ-сервіси, інтрамережі.

Бенефіціари освітніх послуг [23]: школярі, студенти, стажисти і дорослі учні; всі категорії працівників освіти; люди на ринку праці; організації, які надають можливості для навчання; особи та органи, відповідальні за системи і стратегії на місцевому i регіональному рівнях; підприємства, соціальні партнери та їх організації на всіх рівнях, в тому числі торговельні організації і торгово-промислові палати; організації, що надають інформаційні, консультаційні та ІКТ послуги; асоціації учасників, батьків і вчителів; дослідні центри та органи; некомерційні, громадські організації, неурядові організації (НУО);

Бенефіціари результатів навчання: бізнес-спільноти, територіальні ринки праці (ТРЦ) через: якість життя, якість споживання, якість праці, інноваційні ініціативи, якість трудової активності, якість соціальної активності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Структура і взаємодія суб'єктів управління знаннями в системі неперервної освіти

Основні напрямки функціонування локального Центру освітніх ресурсів (КМЦ-ОР/ CWC ) показано на рисунку 4.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Основні напрямки функціонування локального центру освітніх ресурсів (КМЦ ОР)

Такий заклад може бути організовано відповідно до законодавства про позашкільну освіту та/або законодавства про державно-приватне партнерство у галузі освіти і професійної підготовки трудових ресурсів для територіальних ринків праці. В умовах КМЦ-ОР доцільно організувати взаємодію навчального закладу із ВНЗ і корпоративними навчальними структурами віддаленого доступу.

При цьому, основою функціонування Центру є портал знань (enterprise knowledge portal - EKP), який забезпечує взаємодію суб'єктів і користувачів, створює спільну базу колективного розуміння (тезауруси), цінностей і досвіду, слугує центром самоорганізації навчання, практики і досвіду, забезпечує пряму взаємодію користувачів з необхідним інтелектуальним капіталом, прискорює нововведення і знижує обсяг рутинної механічної роботи.

Кожен портал знань може мати ієрархічну або мережеву структуру, включати спеціалізовані портали. Така архітектура робить портал гнучким і динамічним. В основі порталів лежать онтології, типології відповідних мережевих ресурсів, конструктор запитів та відповідей. Портал знань у своїй конструкції комбінує такі типи компонентів: інформаційні ресурси, системи для спільної роботи груп за допомогою ІКТ, експертні системи, які функціонують за критеріями: досвід, область експертизи та інтереси [24; 25].

Правове поле взаємодії суб'єктів управління знаннями у системі неперервної освіти локального середовища охоплює величезну кількість різноманітних актів законодавства. Для нашого дослідження особливо значимі ідеї, викладені в документах, що прямо або опосередковано регламентують активність суб'єктів у сфері LLE-LLL, які ми класифікували за такими групами:

1. Ті, що встановлюють основні стратегії та розуміння необхідності і цілей LLE-LLL в контексті життєвої потреби розвитку людини.

2. Ті, що встановлюють зв'язки і взаємоузгодженість завдань LLE-LLL для професійного розвитку і зайнятості людей.

3. Ті, що визначають стратегічні напрямки розвитку, самореалізації, професійного і кар'єрного зростання молоді.

4. Спеціальні нормативно-правові акти у сфері освіти, де представлені цілі, завдання та умови освіти як сфери господарювання.

5. Спеціальні нормативно-правові акти з питань неперервної освіти, у яких висвітлено суть поняття, цілі, завдання, стратегії, керівні принципи LLE-LLL, моделі і механізми їх реалізації.

У кожній із названих груп ми виокремили документи за такими локаціями: 1) Регламенти глобального характеру (документи ООН, ЮНЕСКО, МОП, Римського клубу тощо); 2) Регіональні документи (ЄС, СНД, ШОС, багатосторонні угоди, ін.); 3) Галузеві документи (OECD/INFE, ЄС, ін.); 4) Внутрішнє законодавство країн (країн ЄС, України, ін.).

У складі національного законодавства відсутні спеціальні правові акти про неперервну освіту, інші вагомі для досліджуваної проблеми є такі:

Джерела права про стратегії розвитку і права людини: Конституція України; Доктрина «Україна ХХІ століття»; Угода про Асоціацію «Україна-ЄС»; Програма економічних реформ 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»; Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року; Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року, схвалені Указом Президента України від 3 серпня 1999 р., Закон України «Про місцеве самоврядування», ін.

Джерела права про зайнятість: Стратегія державної кадрової політики на 2012-2020 роки; Рамкова програма допомоги ООН для України (UNDAF (2006-2010 рр.); Програма гідної праці МОП - Україна (2006-2007 рр.; 2008-2011 рр.); Закони України «Про зайнятість населення»; «Про професійний розвиток працівників»; «Про соціальний діалог в Україні»; «Про об'єднання громадян».

Джерела права про молодь: Державна цільова програма роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки; Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»; Програма професійної орієнтації молоді на 2008-2013 роки; Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2009-2015 роки», ін.

Джерела права про освіту: Національна доктрина розвитку освіти (2002); Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»); Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»; Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 рр.; Закони України: «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про післядипломну освіту» (проект), Постанова КМУ від 6 травня 2001 р. № 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад»; Документи КМУ та МОН України; «Проект ELibUkr «Електронна бібліотека України: створення Центрів Знань в університетах України», ін.

Висновки та визначення перспектив подальших досліджень

Важливим чинником соціально-економічної безпеки у локальному територіальному середовищі є неперервна освіта, яка реалізується у різноманітних формах і видах навчальної діяльності, забезпечує професійно-орієнтоване навчання і підготовку фахівців для зайнятості і самозайнятості, формування і підтримання людського і професійного потенціалу, створює підґрунтя для сталого розвитку територій, забезпечує формування точок росту для інноваційної діяльності.

Використання систем управління знаннями дозволяє об'єднати можливості і зусилля багатьох суб'єктів і бенефіціарів неперервної освіти, у напрямках за інтересами і потребами освітнього (економіко-педагогічного) середовища.

Функції портального сервера в цьому процесі може взяти на себе новий мультиінституційний суб'єкт - муніципальний координаційний центр освітніх ресурсів (КМЦ ОР), який діє на принципах державно-приватного партнерства.

Наступними напрямками подальших досліджень у даній сфері є розробки механізмів економіко-правової взаємодії суб'єктів неперервної освіти, які реалізують освітні функції і є бенефіціарами освітніх послуг і результатів «LLL».

Список використаної літератури

1. Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 12 лютого 2007 року № 105/2007.

2. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003. № 964-IV.

3. Рекомендація Європейського Парламенту і Ради 2008/C 111/01 «Про встановлення Європейської кваліфікаційної структури для можливості отримати освіту протягом усього життя» від 23 квітня 2008 року.

4. Рекомендація Європейського Парламенту та Ради від 18 грудня 2006 (№ 2006/962/ЕС) «Про ключові компетенції для навчання впродовж життя».

5. Андрианов В. Интеллектуальная модель управления в бизнесе // Проблемы теории и практики управления, № 7, 2005 г. с. 11 - 14.

6. Букович А., Руфь У. Управление знаниями. Руководство к действию. М.: ИНФРА-М, 2002. 357 с.

7. Верба В.А. Розвиток компанії на принципах процесного управління // Стратегія розвитку України: економіка, соціологія, право. Науковий журнал. 2008. №1-2. с. 517-526.

8. Звіт II Міжнародна HR конференція «Knowledge Management / Управління знаннями» 23-24 лютого 2006 р., м. Київ // http://www.management.com.ua/events/km_23-02-2006.html.

9. Згуровский М. Путь к обществу, основанному на знаниях // Зеркало недели. 2006, №2, с. 14.

10. Мильнер Б.З. Управление знаниями. М.: ИНФРА-М, 2003г. 465 с.

11. Сорокина Г.П., Захаров А.В., Боронников Д.А. Нематериальные составляющие конкурентоспособности. Монография. М.: МГУ, 2011. 301 с.

12. Механизмы управления развитием социально-экономических систем: моногр. / за ред. О.В. Мартяковой. Донецк: ДВНЗ «ДонНТУ», 2010. 688 с.

13. Ковальчук Г.А. Качество образования и ответственность субъектов обучения за эффективность профессиональной подготовки будущих специалистов для территориальных рынков труда: Университетский комплекс как региональный центр образования, науки и культуры [Электронный ресурс]: материалы Всероссийской научно-методической конференции (c международным участием); Оренбург. гос. ун-т. Оренбург: ОГУ, 2015. С. 2973-2977. Режим доступу: http://conference.osu.ru/assets/files/conf_info/conf11/s22.pdf.

14. Ковальчук Г.О. Муніципальна система забезпечення якості навчання та управління знаннями / Г. О. Ковальчук // Проблеми освіти: Наук. зб. / Кол. авт. К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2013. Вип. 77. С. 70 - 75.

15. Знання для розвитку. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.die-gdi.de/en/events/knowledge-for-development/

16. Програма Інституту Світового Банку «Знання для розвитку» (К4D). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://go.worldbank.org/94MMDLIVF0.

17. Національна доктрина розвитку освіти від 17.04.2002. № 347/2002.

18. Біла книга Національної освіти України / [Т. Ф. Алексєєнко, В. М. Аніщенко, Г. О. Балл та ін.] ; за заг. ред. акад. В. Г. Кременя; НАПН України. К.: Інформ. системи, 2010. 342 с.

19. Забута Н.В. Формування суспільства знань у контексті соціальної безпеки країни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://intkonf.org/zabuta-nv-formuvannya-suspilstva-znan-u-konteksti-sotsialnoyi-bezpeki-krayini/.

20. Проніна І.А. Рівень життя населення України: методи аналізу та напрями підвищення: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / І.І. Проніна; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. К., 2002. 19 с. укp.

21. Making a European Area of Lifelong Learning a Realit, Брюссель, 21.11.2001. COM (2001).

22. A Memorandum on Lifelong Learning, Commission of the European Communities, 2000.

23. Рішення № 1720 Європейського парламенту та Ради від 15 листопада 2006 року про створення програми дій в області навчання впродовж життя.

24. Порталы знаний. [Електронный ресурс]. Режим доступу: https://sites.google.com/site/upravlenieznaniami/tehnologii-upravlenia-znaniami/portaly-znanij.

25. Яшин, А.М. Порталы знаний: новая парадигма информационных технологий [Текст] / А.М. Яшин, Д.О. Горовая // Технологии информационного общества - Интернет и современное общество: Труды VI Всероссийской объединенной конференции (Санкт-Петербург, 3 - 6 ноября 2003 г.). СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2003. С. 36-38.

Размещено на Allbest.ru

...