Методика формування завдань до державного іспиту з економічної теорії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.1:338(07)

Методика формування завдань до державного іспиту з економічної теорії

Почерніна Н.В.

к.е.н., доцент кафедри економічної теорії

Таврійський державний агротехнологічний університет

Анотація

Наведені основні методичні підходи до формування завдань комплексного державного іспиту з економічної теорії для студентів економічного напрямку.

Ключові слова: державний іспит, економічна теорія, бакалавр.

Постановка проблеми. Ринкові трансформації економіки України, посилення процесів глобалізації та поглиблення міжнародного співробітництва між країнами зумовлюють підвищення ролі економічних знань в процесі підготовки і формування сучасних спеціалістів. Високу ефективність виробництва сьогодні можуть забезпечити не просто старанні виконавці певних рішень чи операцій, а лише фахівці, які мають широкий економічний світогляд, здатні творчо використовувати набуті знання. Формування такого світогляду у студентів розпочинається у процесі вивчення фундаментальних дисциплін, в першу чергу, дисциплін економічної теорії. Тому державна атестація студентів економічного напрямку за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» передбачає складання державного іспиту з економічної теорії.

Основні вимоги до державної атестації студентів наведені у законодавчих та інших нормативних документах, що регламентують вищу освіту в Україні [4,5]. Однак, методика проведення державної атестації у різних навчальних закладах суттєво відрізняється.

Метою даної статті є визначення основних методичних підходів до формування завдань комплексного державного іспиту з економічної теорії у Таврійському державному агротехнологічному університеті.

Основна частина. Економічна теорія надає студентам базові теоретичні знання про механізм господарювання на його різних рівнях; пояснює сутність причинно-наслідкових зв'язків в економіці; розкриває можливості держави та суспільства впливати на розвиток країни.

До блоку теоретико-економічних дисциплін, винесених на державний іспит, відносяться економічна теорія, мікроекономіка, макроекономіка, історія економіки та економічних учень. Відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів з напрямку 0501 «Економіка і підприємництво» вони є нормативними дисциплінами циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки. економіка іспит господарювання

Завдання державного іспиту із зазначених дисциплін складені у повній відповідності до робочих програм поточного навчального року і відповідають основним вимогам щодо проведення державної атестації студентів [5]. Вони репрезентують теоретичну та практичну частини державного іспиту. Іспит проводиться у письмовій формі.

Теоретична частина іспиту передбачає виконання студентом тестових завдань одиничного вибору. Із загальної їх кількості (300 тестів) на такі дисципліни як економічна теорія, мікроекономіка та макроекономіка припадає по 80 тестів. Історія економіки та економічних учень представляє навчальний матеріал у кількості 60 тестів.

Весь комплекс тестових завдань представлений у «Методичних вказівках для підготовки студентів економічних спеціальностей до складання комплексного державного іспиту з економічної теорії», розроблених кафедрою, якими забезпечуються всі студенти ще до початку консультацій на державний іспит [2].

При підготовці тестових завдань були враховані основні вимоги щодо їх складання. Зокрема, їх сутність повинна була відповідати категорії «тести досягнень», які призначені для з'ясування рівня засвоєння знань, умінь по завершенні вивчення всієї навчальної дисципліни, на відміну від «тестів інтелекту», що також використовуються у педагогічній практиці і повинні з'ясовувати стан мислення, пам'яті, уваги та інших характеристик психічного розвитку особи [1].

Якісний тест повинен задовольняти таким вимогам: валідність, надійність, простота. Валідність тесту означає, що за його допомогою вимірюються саме ті знання, уміння та навики, для оцінки яких він призначений. Надійність тесту полягає в тому, що наступне виконання тесту одним і тим самим студентом повинно давати практично однакові результати. Простота тесту - тестові завдання повинні мати чіткі, зрозумілі для кожного формулювання та відповідати можливостям студентів, для яких вони застосовуватимуться [3].

Завдання складались таким чином, щоб за їх допомогою можна було перевірити насамперед глибину засвоєного студентом матеріалу, а не його спроможність відтворити текст із підручника або лекції.

Всі тестові завдання мають стандартну форму - вони є закритими одноалфавітними завданнями з простим множинним вибором одного вірного варіанту із чотирьох наведених дистриктів. Наприклад:

Об'єкти макроекономічного аналізу характеризують:

а) агреговані величини;

б) ймовірні величини;

в) порівняльні величини;

г) відносні величини.

Під час проведення державного іспиту на виконання тестів студентам відводиться одна година, протягом якої вони виконують окремий варіант тестового завдання, сформованого із 40 тестів. Кожна дисципліна представлена десятьма тестами. Кожний правильно виконаний тест оцінюється в 1 бал. Таким чином, загальна кількість можливих балів, які можуть отримані студентом під час виконання теоретичної частини іспиту, дорівнює 40.

Практична частина іспиту передбачає письмове розв'язання задач з економічної теорії, мікроекономіки та макроекономіки. Тривалість виконання - дві години. В одному екзаменаційному білеті представлено по одній задачі з кожної дисципліни. Загальна кількість задач, винесених на державний іспит по кожній з трьох дисциплін, дорівнює тридцяти. Таким чином, загальна кількість екзаменаційних білетів, в яких наведено умови задач, також дорівнює 30.

В «Методичних вказівках для підготовки студентів економічних спеціальностей до складання комплексного державного іспиту з економічної теорії» представлені всі задачі, винесені на іспит, і наведена методика їх виконання, у тому числі основні формули, згруповані за темами навчального курсу.

Задачі підібрані по дисциплінам за трьома рівнями складності: високий, середній, низький. При формуванні білетів ставилась мета забезпечити приблизно однаковий середній рівень їх складності. Для виконання даної вимоги в умовах оцінювання роботи студента на державному іспиті за критеріями ЕСТS слід звернути увагу, на нашу думку, на наступне.

З урахуванням виділення 40 балів на тестову частину іспиту максимальна кількість балів, що припадає на розв'язання задач, дорівнює 60. За цих умов можливі два варіанти методики формування завдань в межах одного екзаменаційного білету.

Перший варіант вимагає певної уніфікації побудови задач, винесених на іспит, таким чином, щоб всі три задачі з різних дисциплін мали однакову кількість завдань для розв'язку, які однотипно оцінюються. Можливі наступні випадки:

* кожна з трьох задач, представлених у білеті, вимагає виконання 10 послідовних дій, які оцінюються по 2 бали у разі вірної відповіді;

* кожна задача вимагає виконання 5 дій, для розв'язку яких слід спочатку навести формулу. У цьому випадку кожна дія максимально оцінюється у 4 бали і вимагає від студента наступного: навести формулу, дати розшифровку її символів, правильно підставити цифрові значення, отримати вірний результатів в процесі обрахунку.

Прикладом такого підходу для макроекономіки могла б бути наступна задача:

В Україні у 2010 р. був вироблений валовий внутрішній продукт (у фактичних цінах) в обсязі 2649,55 млн. грн. Кількість зайнятих в сферах економічної діяльності у цей рік становила 46 млн. чол., кількість безробітних у віці 15 - 70 років (за методологією МОП) = 4 млн. чол. Природний рівень безробіття становить 6 %. Розрахуйте:

1) кількість робочої сили;

2) рівень фактичного безробіття;

3) потенційний ВВП;

4) втрати від безробіття у млн. грн.;

5) рівень циклічного безробіття.

Такий варіант певною мірою спрощує проведення іспиту, оскільки для студента уже у самому завданні наведена послідовність дій, йому не треба її обмірковувати, а для викладача деталізована система оцінювання, яка повністю виключає суб'єктивізм. Крім того, за умов належного програмного та технічного забезпечення такий методичний підхід при формуванні задач створює передумови для переведення процедури складання всього державного іспиту на «машинну основу» (у комп'ютерному класі). Додатково для цього слід передбачити можливість «вилучення» студентом потрібної формули для розв'язку конкретної дії із загально наведеного переліку формул в межах однієї дисципліни. Найпростіший шлях для цього - створення гіперпосилань на блок формул у комп'ютерній програмі складання практичної частини іспиту.

Ці моменти характеризують позитивні риси наведеного варіанту методики. Однак, існує і негативний його результат. Він проявляється у тому, що акцент на спрощенні не дозволяє студенту продемонструвати творчий підхід у розв'язанні задач. Досвід показує, що студенти старших курсів досить часто демонструють нестандартні підходи у виконанні тих чи інших завдань. І це підкреслює високу якість їх загальної підготовки. Якщо ж завдання деталізовані по діям, і до них наведений чітко визначений перелік формул, то студент не може вийти за встановлені «правила гри», і якісна характеристика губить свою значимість.

Другий варіант методики формування завдань практичної частини іспиту полягає у складанні екзаменаційних білетів шляхом поєднання задач різних дисциплін з урахуванням рівнів їх складності. При цьому поставлені завдання можуть бути досить об'ємними. Приклад умови однієї із складних задач з мікроекономіки наведений нижче:

Галузевий попит на продукцію характеризується функцією: , де . В галузі працює дві фірми “Анастасія” та “Вікторія”, які максимізують свій прибуток, з наступними функціями витрат: , . У відповідності до моделі дуополії Курно знайдіть рівноважні значення обсягів виробництва, ціни та прибутку фірм в умовах рівноваги. Представте результат розв'язку графічно.

Позитивним моментом такого підходу формування завдань є можливість для студента продемонструвати власну логіку їх виконання, творчо підійти до його розв'язку. Негативний момент стосується системи оцінювання, оскільки складніша задача, як правило, передбачає виконання більшої кількості дій або використання більш складних формул. Це потребує впровадження диференційованої системи нарахування балів в межах кожного білету (або їх блоків), що вимагає від викладачів додаткових зусиль і багато часу як при складанні білетів, так і під час перевірки екзаменаційних робіт.

Кафедра економічної теорії ТДАТУ на початковому етапі впровадження системи ЕСТS при оцінюванні знань студентів, виявлених при складанні державного іспиту, застосовує методику переведення національної 4-бальної оцінки в бали ЕСТS. При цьому для практичної частини іспиту використовуються критерії, деталізовані по рівням «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Кожна з трьох задач практичної частини іспиту оцінюється відповідно до заданих критеріїв. Далі визначається середнє арифметичне значення трьох оцінок з округленням до сотих. Для обчислення балів за ЕСТS це значення множиться на 12 (виходячи із відношення 60 максимальних балів ЕСТS до 5 максимальних балів національної шкали). Отриманий результат (з округленням до цілих) відповідає балам ЕСТS за практичну частину іспиту.

Приклад. В результаті перевірки задачі оцінені наступним чином:

Економічна теорія - «добре»;

Мікроекономіка - «відмінно»;

Макроекономіка - «добре».

Середньоарифметичне значення = (4 + 5 + 4) / 3 = 4,33.

Бали ЕСТS = 4,33 Ч 12 = 51,96 = 52.

До цих обчислених балів додається кількість набраних балів за виконання тестового завдання і отриманий результат виступає базою для оголошення підсумкової оцінки по державному іспиту за стандартною шкалою ЕСТS [4].

Висновки. В основу методики формування завдань до державного іспиту з економічної теорії профільною кафедрою ТДАТУ покладені наступні принципи:

* системний підхід до вибору завдань, які мають охоплювати основні теми навчальної дисципліни;

* виокремлення теоретичної (виконання тестових завдань) та практичної (розв'язання задач) частини іспиту у пропорції нарахованих балів 40:60;

* використання тестових завдань закритого вибіркового одноалфавітного типу з чотирма дистриктами;

* поєднання завдань різної складності з різних дисциплін в одному варіанті практичного завдання при орієнтації на середній рівень складності всіх тридцяти екзаменаційних білетів;

* використання якісних критеріїв оцінювання задач за рівнями «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», розроблених і затверджених кафедрою для державного іспиту;

* поєднання національної шкали оцінювання знань студентів зі шкалою європейської кредитно-трансферної системи.

Дані принципи сприяють підвищенню рівня методичного забезпечення державного іспиту з економічної теорії та забезпечують виконання вимог до оцінювання знань студентів, виявлених при державній атестації на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» за напрямком підготовки 0501 «Економіка і підприємництво».

Література

1. Журавель В.Ф., Ільїн В.В., Кузнецов В.О., Сухарніков Ю.В. Рекомендована практика конструювання тестів професійної компетенції випускників вищих навчальних закладів /За загал. ред. Ю.В. Сухарнікова - К.: Аграрна освіта, 2000. - 38 с.

2. Методичні вказівки для підготовки студентів економічних спеціальностей до складання комплексного державного іспиту з економічної теорії. - Мелітополь: ТДАТУ, 2010. - 185 с.

3. Методичні вказівки по формуванню навчально-методичного комплексу дисципліни за вимогами КМСОНП. - Мелітополь: ТДАТУ, 2007. - 59 с.

4. Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу підготовки фахівців в Таврійському державному агротехнологічному університеті. - Мелітополь: ТДАТУ, 2006. - 9 с.

5. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах // Збірник нормативно-правових документів з питань вищої освіти. - К.: Аграрна освіта, 2006. - с. 160 - 176.

Размещено на Allbest.ru