Розвиток комунікативної компетентності корекційних педагогів засобами тренінгу командної взаємодії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток комунікативної компетентності корекційних педагогів засобами тренінгу командної взаємодії

О.І. Дмітрієва

Т.О. Докучина

Постановка проблеми. Зміни, які відбуваються сьогодні у системі освіти України, актуалізують проблему комунікативної компетентності сучасних педагогів. Нові завдання, які постають перед ними внаслідок впровадження інклюзивної освіти в нашій державі, вимагають розвитку комунікативних умінь та навичок, які є основою комунікативної діяльності та є необхідними для ефективної діяльності корекційних педагогів. Результативність діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами залежить від вміння її членів взаємодіяти, працювати у колективі, домовлятися про спільні цілі та напрямки роботи. З огляду на це необхідно розвивати комунікативні навички педагогів інклюзивних закладів освіти. Ефективним для цього є використання тренінгу командної взаємодії.

Метою статті є представлення розробленого тренінгу командної взаємодії та аналіз результатів його впровадження у роботі з педагогами інклюзивних закладів.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми взаємодії фахівців команди психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання в Україні досліджують: І. Дмитрієва, І. Кузава, О. Мартинчук, С. Миронова, Ю. Найда, Л. Савчук, Н. Софій та ін. З огляду на складність визначеної проблеми, окремі її аспекти є недостатньо розглянутими та потребують більш детального вивчення. Зокрема, особливої уваги потребує проблема формування комінукативної компетентності корекційних педагогів з метою забезпечення ефективності командної взаємодії фахівців інклюзивного закладу освіти.

Виклад основного матеріалу

Комунікативна діяльність - це спільна діяльність педагога й учня, побудова міжособистісної взаємодії (сприймання та розуміння людьми один одного) і відносин у процесі педагогічної діяльності та процесі педагогічного спілкування.

Спілкування є провідним компонентом педагогічної діяльності. О. Леонтьєв визначив спілкування й працю основними видами діяльності [3]. Г. Андрєєва вважає, що спілкування є і певною стороною діяльності, і особливим видом діяльності, тобто воно виступає компонентом діяльності, а сама діяльність розглядається як умова спілкування [2]. Б. Ананьєв підкреслював, що головною характеристикою спілкування як діяльності, є те, що через нього людина будує свої стосунки з іншими людьми. Маючи на увазі найрізноманітніші ситуації спілкування, вчений зазначає, що на будь-якому рівні та при будь-якій складності поведінки особистості існує взаємозв'язок між:

а) інформацією про людей і міжособистісними стосунками;

б) комунікацією і саморегуляцією вчинків людини в процесі спілкування;

в) перетворенням внутрішнього світу самої особистості [1, с. 315].

Починаючи спілкування, тобто взаємодіючи один з одним, люди звичайно мають на меті:

1) обмін або передачу інформації;

2) формування умінь і навичок або розвиток професійних рис;

3) формування ставлень до себе, до інших людей, до суспільства загалом;

4) обмін діяльністю, інноваційними прийомами, засобами, технологіями;

5) здійснення корекції, зміна мотивації поведінки;

6) обмін емоціями [5,с.9-10].

На думку Л. Петровської, «розвиток компетентності спілкування дорослих людей з неминучістю передбачає двозначний процес: з одного боку, це набуття якихось знань, умінь та досвіду, а з другого боку, це корекція, зміна тих форм спілкування, які склалися» [5, с. 28].

О. Сидоренко, враховуючи погляди класиків (Л.А.Петровської, Ю.М.Ємельянова) зазначає, що комунікативна компетентність - сукупність навичок і умінь, необхідних для ефективного спілкування [Петровська Л.А., 1989]. Узагальнивши понятійний апарат, вчена прийшла до висновку, що комунікативна компетентність - це сукупність комунікативних здібностей, умінь і знань, адекватних комунікативним завданням і достатніх для їх розв'язання [6].

Розвинена комунікативна компетентність здебільшого визначає можливість людини у встановленні та підтриманні контактів у спілкуванні, прогнозуванні поведінки і діяльності людей. Комунікативна компетентність корекційного педагога передбачає його високу культуру, яка засвідчує вміння педагога реалізовувати свої можливості у спілкуванні з іншими людьми, здатність сприймати, розуміти, засвоювати, передавати зміст думок, почуттів, прагнень у процесі навчально-виховної та корекційно-розвиткової діяльності. Саме такі уміння є необхідними для результативної взаємодії корекційних педагогів у команді психолого-педагогічного супроводу в інклюзивному закладі.

Для розвитку практичних умінь та навичок з кожним роком усе ширше використовуються групові форми роботи, серед яких особливе місце займає тренінг. Своєю ефективністю, конфіденційністю, внутрішньою відкритістю, психологічною атмосферою, індивідуальною й груповою рефлексією тренінг зацікавлює його учасників і приваблює нових бажаючих взяти у ньому участь.

Нами було розроблено та апробовано «Тренінг командної взаємодії» для фахівців команди психолого-педагогічного супроводу інклюзивних закладів освіти м. Кам'янця-Подільського. Тренінгом було охоплено 60 учасників. Метою проведення тренінгу було об'єднанняучасників у єдинузлагоджену команду для ефективноговирішенняпоставленихзавдань та розвитку комунікативної компетентності.

Розглянемо тренінгові вправи, спрямовані на формування командної взаємодії та розвиток комунікативної компетентності фахівців.

Вправа «Привітання».

Кожному учаснику пропонувалося представити себе, назвати своє ім'я або ім'я, яким би учасник хотів, щоб його називали під час тренінгу та записати його на бейджику. Також учасникам пропонувалося коротко (1-2 реченнями) розповісти про себе.

Така форма проведення вправи «Привітання» сприяла розвитку вміння лаконічно висловити думку.

Вправа «Асоціативний кущ».

Оскількиосновною метою тренінгу є формування командної взаємодії учасників психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, однією із вправ була саме вправа «Асоціативний кущ», сутність якої полягала у висловленні асоціації, які викликає поняття «команда». Ці асоціації учасники проговорювали, записували на стікери та закріплювали їх на дошці.

Вправа є одночасно діагностичною, оскільки дає можливість визначити розуміння учасниками сутності поняття «команда» та з'ясувати спільність думок. Найчастіше зустрічалися такі асоціації щодо поняття «команда»:

- взаємодія;

- підтримка (взаємна підтримка);

- співпраця;

- розуміння;

- взаємодопомога;

- спільна мета;

- однодумці.

- спільний результат.

Базуючись на результатах виконання вправи, було узагальнено висловлювання учасників та визначено сутність та ознаки команди, зокрема, те, що команда є об'єднанням людей задля досягнення спільної мети та результату шляхом спільної діяльності. Важливим при цьому є взаємна підтримка, взаємодопомога та розуміння.

Якщо у процесі виконання вправи основних ознак команди не називалося, цю функцію виконував тренер. Зокрема, поза увагою учасників тренінгу залишилися такі характеристики як «відповідальність за результат», «успіх», «взаємне спілкування».

Вправа «Малюнок у парі».

Під час виконання цієї вправи учасники тренінгу, об'єднавшись у пари, повинні були, не домовляючись вербально, намалювати малюнок на аркуші паперу однією ручкою, яку вони тримали разом. Учасники тренінгу протягом виконання цієї вправи мали змогу відпрацювати навички спільного виконання завдань, усвідомити власний стиль поведінки у процесі взаємодії, застосувати засоби невербальної комунікації.

Обговорюючи результати виконання вправи, усі учасники тренінгу зазначили, що у процесі виконання завдання особливих проблем не виникало. Найчастішими варіантами взаємодії були:

- почергове лідерство;

- один - лідер, інший, зрозумівши ідею, слідував за ним;

- кожен старався зобразити на малюнку саме свій задум, тому єдиної картини не вийшло.

Усі учасники зазначили, що набагато легше було б виконати завдання, якби можна було вербально спілкуватися та домовитися про план дій.

Вправа «Місточок».

Сутність вправи полягає у тому, що на підлозі крейдою малюється вузький місток, шириною до 30 см. Двоє учасників стають по різні сторони «містка» і починають йти назустріч один одному до середини. Основним завданням є розминутися один з одним та перейти на іншу сторону містка, не заступивши за накреслені межі.

Після проведення вправи здійснювався аналіз її виконання, зокрема: яким чином учасники вирішували завдання; чи виникали конфліктні ситуації та яким був спосіб їх вирішення; як учасники домовлялися між собою; які висновки були зроблені. Вправа «Місточок» спрямована на розвиток конфліктної компетентності як складової частини комунікативної компетентності, оскільки уміння вирішувати конфлікти відноситься до комунікативних здібностей особистості.

Аналіз проведення вправи засвідчив, що лише незначна частина учасників обирали співробітництво як стратегію вирішення конфліктної ситуації, яка спрямоване на обговорення проблеми, позицій опонентів.

Вправа «Групове рішення».

Учасникам тренінгу було запропоновано записати 5 основних умов, які на їхню думку забезпечують ефективність командної взаємодії в інклюзивному закладі освіти. Спочатку завдання виконується кожним учасником (5 хв.), потім учасники об'єднуються по троє (5 хв.), потім - у 2-і групи (5 хв.), потім - в одну (5 хв.). У підсумку учасники тренінгу мають обрати 5 основних умов ефективності командної взаємодії в інклюзивному закладі освіти.

Результативність виконання вправи залежить від уміння учасників домовлятись, переконувати один одного, конструктивно висловлювати свою позицію, узагальнювати різні точки зору. Виконання вправи сприяє розвитку вміння взаємодіяти у різних за кількістю групах людей, навичок командної взаємодії та комунікативних навичок.

Аналіз результатів виконання вправи свідчить про те, що учасники демонстрували повагу до думки один одного, співпрацю у прийнятті рішення щодо визначення умов, відбувалось активне спілкування, аргументування думок. У результаті обговорення усі тренінгові групи змогли безконфліктно визначити п'ять умов ефективності командної взаємодії в інклюзивному закладі освіти. Вагомим є той факт, що серед таких умов найчастіше учасниками визначались «співпраця членів команди психолого-педагогічного супроводу», «спільна мета та відповідальність за результати роботи».

Вправа «Стілець».

Метою вправи був розвиток вміння домовитися, швидко і ефективно знайти вихід із ситуації, коли усім учасникам потрібно було зайняти місця на стільцях, кількість яких була на один менше за кількість учасників. Після виконання вправи забирався ще один стілець, потім - ще один до того моменту, коли залишався лише один стілець. Уся група учасників мала розміститися так, щоб усі сиділи. Спостереження засвідчили, що позитивного результату досягли ті команди, учасники яких навчилися спілкуватися, дослухатися до думок інших та знаходити спільне рішення.

Висновок

комунікативний компетентність тренінговий інклюзивний

Розвиток комунікативної компетентності фахівців команди психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання є вагомою умовою ї їефективної роботи. Адже сформованість комунікативної компетентності має важливе значення для розвитку міжособистісної взаємодії, а її формування доцільно реалізовувати у безпосередній практичній діяльності. Одним із ефективних методів формування комунікативної компетентності є тренінг командної взаємодії, який в цілому сприяє об'єднанню фахівців у єдину злагоджену команду психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання; розвитку навичок командної взаємодії; вмінню спілкуватись та знаходити спільні рішення для досягнення спільної мети.

Бібліографія

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев. - Л., 1968. - 315 с

2. Андреева Г.М. Социальная психология / Г.М. Андреева. - М. : Изд-во МГУ, 1980. - 416 с.

3. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / А.Н. Леонтьев. - М. Политиздат, 1997. - 340 с.

4. Панфилова А.П. Деловая коммуникация профессиональной деятельности: учеб.пособ / А.П. Панфилова. - СПб. : Знание, ИВЭ СЭП, 2001. - 496 с.

5. Петровськая Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг / Л.А. Петровская. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 216 с.

Размещено на Allbest.ru