Дослідження актуального рівня сформованості моральної поведінки у дітей зі зниженим зором

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОСЛІДЖЕННЯ АКТУАЛЬНОГО РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ МОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ

М.Р. Захарченко,

О.М. Паламар

Постановка проблеми. На сьогоднішній день перед педагогами постає проблема морального виховання дітей, набуваючи при цьому актуальності та неабиякої значущості. Проблеми моральної культури, загальні проблеми моральності та власне моральне виховання дітей посідають одне з перших місць в системі виховання.

Наразі науково-технічний прогрес тягне за собою хаотичне розповсюдження великої кількості інформації, що призводить до зниження інтересу до художньої літератури у дітей. Це стає своєрідним бар'єром у залученні школярів за допомогою книжок до найважливіших моральних і культурних цінностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми. Проблема морального виховання дітей розкривається у наукових працях Т.Г. Гасанової, І.В. Зайченка, А.С. Макаренка, І.С. Мар'єнка, В.М. Меньшикова, В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського, О.В. Шарапової, Н.П. Шитякової та багатьох інших. Аналіз їх робіт дає зрозуміти, що молодший шкільний вік виступає сенситивним для збагачення моральними знаннями та моральним досвідом. Однак проблема морального виховання молодших школярів з порушеннями зору зустрічається у наукових роботах набагато рідше. Дане питання частково висвітлюють у своїх працях Р.М. Банах, О.С. Бартків, О.В. Белянкова, Ф.Г. Валієва, В.З. Деніскіна, Н.Б. Лурье, І.М. Міненкова, Л.І. Плаксіна, Є.П. Синьова, Л.М. Степаненко.

Художню літературу як засіб впливу на моральне становлення особистості дитини розглядають науковці А.М. Богданюк, О.А. Бреусенко-Кузнєцов, А.Р. Бунятова, Н.А. Волкова, Б.З. Вульфов, В.Д. Губ'як, Є.В. Квятковський, Н. Овсієнко, Н.С. Побірченко, О. Прокопова, Є.В. Слизкова, І.І. Тихомирова та інші. Проте робіт, присвячених впливу художньої літератури на моральний розвиток дітей з порушеннями зору, набагато менше. Висвітленням даного питання займалися Є.Л. Гончарова, О.М. Горелько, Л.О. Куненко, О.І. Семешкіна, Е.А. Ютрина. Це свідчить про недостатній рівень вивченості та актуальність визначеної проблеми.

Мета статті полягає в аналізі процесу формування моральної поведінки у молодших школярів, а також в експериментальному визначенні відповідності між знанням моральних норм та їх практичним застосуванням учнями початкової школи зі зниженим зором.

Виклад основного матеріалу. Молодший шкільний вік є сенситивним для засвоєння норм моральності. У молодших школярів формується здатність до свідомого керівництва власною поведінкою. Виникають відносно стійкі форми поведінки і діяльності. Також формується особистісна рефлексія, яка передбачає знання себе, усвідомленість своїх взаємин з оточуючими, аналіз підстав своїх дій, вчинків, своє ставлення до духовних цінностей [10].

Моральне виховання дитини з порушеннями зору охоплює формування моральних якостей, почуттів, моральної свідомості та навичок і звичок моральної поведінки.

Моральна поведінка - це свідомий вибір людиною тих чи інших дій, зважуючи і продумуючи їх, діючи зі знанням справи, вибираючи єдиний вірний шлях вирішення проблеми. Така можливість вибору передбачає узгодження з загальноприйнятими моральними нормами і цінностями, із власною совістю, з відповідальністю за зроблений вибір і його наслідки [6].

Дитина зі зниженим зором засвоює етичні знання, потім знання перевіряються на практиці у вигляді вмінь, а згодом вміння переходять у стан автоматизації, формуючи навички та звички. Саме моральні звички є кінцевою метою у виховному процесі. Проте цей процес відбувається поступово.

Спершу розвивається моральна свідомість дитини через сприйняття і усвідомлення змісту впливів, які надходять від батьків і педагогів, оточуючих людей. Відбувається переробка цих впливів у зв'язку з моральним досвідом індивіда, його поглядами та ціннісними орієнтаціями. У свідомості дитини зовнішній вплив набуває індивідуального значення, таким чином, формуючи суб'єктивне ставлення до нього. У зв'язку з цим, формуються мотиви поведінки, прийняття рішення і моральний вибір дитиною власних вчинків. Спрямованість шкільного виховання і реальні вчинки дітей можуть різнитися, але зміст виховання полягає в тому, щоб досягти відповідності між вимогами належної поведінки і внутрішньої готовності до цього [3, с. 8-14].

Знання моральних норм є передумовою моральної поведінки, але одних знань не достатньо. Ще древній мислитель Аристотель, який аналізував моральне виховання, казав, що моральні поняття - це не головне, головне - сформувати моральну поведінку як звичку [4, с. 44-45].

Засвоєння моральних знань вимагає моральної активності від самого школяра. Уявлення дітей про моральність є набагато більшими та правильнішими, ніж безпосередньо їх поведінка. Особистий досвід моральної поведінки дітей у початковій школі обмежений, не надто багатий на ситуації, де діти самі повинні вирішувати моральні питання своїх взаємин в колективі. Розрив у свідомості і поведінці проявляється в тому, що школяр знає, як треба чинити, але не діє у відповідності зі своїми знаннями. Цей розрив виступає як вікова особливість. Молодший школяр ще тільки вчиться співвідносити наявні у нього уявлення з життям, з реальними вчинками, з конкретною поведінкою [9, с. 243].

Саме практичне засвоєння моральних норм буває утрудненим, оскільки існує специфічна закономірність розвитку дітей зі зниженим зором - дефіцит інформації про навколишній світ, який проявляється в зміні й уповільненні процесу зорового сприйняття, що обумовлює нечіткість, фрагментарність образів навколишнього світу [1, с. 33].

Обмеженість зорових можливостей заважає дітям вільно спостерігати за поведінкою людей у різноманітних ситуаціях і слідувати їх діям. Це негативно впливає на розвиток складових комунікативної діяльності, діти неадекватно реагують на різні ситуації взаємодії. Коло спілкування стає звуженим, порівнюючи з дітьми, що нормально бачать. Якщо при цьому оточення проявляє відсутність уваги або надмірну опіку, наслідком стає формування у дитини негативних моральних сторін характеру (егоїзм, егоцентризм, байдуже ставлення до оточення, прояви жорстокості та черствості, схильність до ворожості, агресії, відсутність почуття провини й обов'язку тощо).

Тому необхідно правильно організувати життєдіяльність школярів зі зниженим зором, щоб вони набували лише позитивного досвіду моральної поведінки. Велика кількість психологів підкреслює, що знання самі по собі не забезпечують відповідної моральної поведінки. Засвоєння знань без практики призводить до виникнення морального формалізму, що виражається в розриві між поведінкою та знаннями норм моралі. Організація системи виховних заходів повинна ставити школярів в такі умови, щоб їх практична діяльність відповідала засвоюваним принципам поведінки, щоб вони привчалися втілювати свої погляди та переконання у вчинки.

З цього випливає, що навички та звички моральної поведінки формуються в конкретних діях. Спочатку це прості моральні правила на кшталт самообслуговування, допомоги родичам і товаришам, але з плином часу вони накопичуються у досвід суспільного життя дітей зі зниженим зором. Є.П. Синьова виділила декілька складових застосування методів формування навичок і звичок моральної поведінки: перша - показ взірця форми поведінки (здійснюється безвідривно від пояснення, включає: накладання рук вчителя на руки учня (метод розподіленої дії за О.І. Соколянським), демонстрація контрастного або рельєфного малюнка, безпосередній показ, розповідь, приклад з життя); друга - створення загального позитивного ставлення до форми поведінки, яка виконується (метод емоційної яскравої розповіді, залучення дітей (бажано лідерів) до демонстрації переваг певної форми поведінки, сприятливі умови) [7, с. 225].

Велику роль у вихованні моральної поведінки відіграє вміння вчителя, сприяти позитивному емоційному ставленню дітей до певної поведінки. «Жодна форма поведінки, - писав Л.С. Виготський, - не є настільки міцною, як та, що пов'язана з емоціями» [8, с. 5]. Жодна моральна розповідь так не виховує, як живе почуття, і в цьому сенсі апарат емоцій є спеціально пристосованим і тонким знаряддям, через яке найлегше впливати на поведінку.

Ефективний виховний вплив має опора на моральні почуття дітей зі зниженим зором. Гарні вчинки дитини схвалюються, а погані - засуджуються. У дитини будуть виникати відповідні почуття (задоволення, розчарування), і вона буде намагатися діяти краще, щоб не повторювати поганий вчинок, або щоб знову дочекатися від учителя похвали. Виникнення нових почуттів у дітей відбувається як результат певних переживань, які можуть виникнути при спостереженні за поведінкою інших людей, при читанні художнього твору. Моральне виховання учнів зі зниженим зором під час літературного читання відбувається на основі формування морально-етичних понять та суджень про персонажів, події та явища. У дітей формуються образні уявлення, оцінне ставлення до описаних в творах подій, вчинків героїв. Також діти зі зниженим зором повинні вміти правильно реагувати на вчинки оточуючих, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між вчинком і його можливими наслідками, робити висновки [7, с. 224].

Також важливо виробити у школярів зі зниженим зором соціальну потребу моральної поведінки. Одна і та сама форма поведінки, маючи різні цілі вчинку, може виражати різні протилежні якості особистості, тому вчитель повинен знати, які цілі та пов'язані з ними мотиви спонукають школяра до тієї чи іншої форми поведінки. Важливо формувати у школярів моральні спонукання і закріплювати їх як риси особистості, щоб вони могли виявлятися в різних ситуаціях [2, с. 489].

Виявивши теоретичні засади формування моральної поведінки молодших школярів зі зниженим зором, виникла потреба в експериментальному вивченні даної проблеми.

Мета дослідження полягає у визначенні відповідності між знанням моральних норм та їх практичним застосуванням учнями початкової школи зі зниженим зором.

Експериментальне дослідження було проведене на базі Спеціальної школи-інтернату І-ІІ ступенів №11 міста Києва. У ньому брали участь учні 1-4 класів зі зниженим зором, вік яких варіювався від 6 до 11 років.

У дослідженні було використано методику «Незавершені оповідання» в авторській інтерпретації І.М. Міненкової під назвою «Вирішення моральних задач» [5] з метою визначення рівня сформованості моральної поведінки, зокрема ступеня засвоєння дітьми моральних норм, усвідомлення цих норм та перспективу власної поведінки, подібної до вчинка героя розповіді. Також було використано бесіду про улюбленого літературного героя з метою виявлення схильності дітей до читання, наявності у них улюблених літературних героїв, а також обґрунтування ними свого вибору (пояснення).

Експериментальний матеріал методики «Незавершені оповідання» складався з незавершених оповідань - невеликих за кількістю персонажів та обсягом дій сюжетів, в яких описуються типові для молодших школярів проблемні ситуації, що передбачають поведінку, врегульовану моральними нормами. Методика вміщувала 10 моральних норм: доброзичливість, скромність, чесність, акуратність, працьовитість, турботливість, дружелюбність, ввічливість, відповідальність, самостійність. Відповідно до кожної норми обиралася одна розповідь.

Сюжети розповідей були зрозумілими і близькими для дітей молодшого шкільного віку зі зниженим зором. Розповіді складалися лаконічно і різко переривалися в кульмінаційній точці сюжету на моменті, де головному герою потрібно було вчинити або порушуючи моральну норму, або відповідно до неї. Молодшим школярам пропонувалося уявити себе на місці учасника описаних подій: придумати свою кінцівку для оповідання, запропонувавши власні способи поведінки і пояснивши їх.

Перед початком роботи дитині надавалася наступна інструкція: «Давай уявимо себе відомими письменниками. У мене є декілька оповідань, але всі вони не завершені. Уважно послухай їх та придумай кінцівку. Подумай, що б ти став робити на місці головного героя? Поміркуй, чому ти вибрав саме такий спосіб поведінки?» Після цього дитині зачитувалася перша розповідь і занотовувалася її відповідь.

В процесі аналізу результатів враховувалися характер вчинка та його аргументація. За особливостями придуманого дитиною вчинка для героя ситуації простежувався ступінь засвоєння дитиною моральної норми, а за характером пояснення вибору цього вчинка - про усвідомлення цієї норми та перспективу власної поведінки, подібної до вчинка героя розповіді.

Кожна відповідь дитини оцінювалася у межах двох балів:

· 2 бали (високий рівень): дитина придумує вчинок героя, відповідний до соціально прийнятої моральної норми, а також вміє пояснити цей вчинок з позицій норми.

· 1 бал (середній рівень): дитина домислює вчинок, що відповідає загальноприйнятій моральній нормі, але не може його аргументувати.

· 0 балів (низький рівень): дитина придумує закінчення розповіді, в котрій герой здійснює вчинок, який не відповідає соціальній моральній нормі; або дитина взагалі не може придумати кінцівку.

Після цього бали, отримані по кожній моральній нормі, підсумовувалися. Максимальна кількість балів за всі 10 моральних норм - 20 балів, що відповідала 100%. Сумарні бали дітей поділялися на високий, середній і низький рівні. Таким чином, високий рівень сформованості моральної поведінки відповідав 14-20 балам (68-100%); середній рівень - 7-13 балам (34-67%); низький рівень - 0-6 балам (0-33%).

Бесіда про улюблених персонажів літературних творів починалася із загального питання: «Ти любиш читати?». Це питання було вирішальним у подальшому продовженні бесіди, адже якщо дитина давала негативну відповідь, то бесіда втрачала сенс і на цьому завершувалася. Якщо відповідь була позитивною, далі ставилися наступні питання: «У тебе є улюблений літературний герой? Хто це? Які якості приваблюють тебе у цьому герої? Чому?». Відповіді дітей оцінювалися із врахуванням загальної схильності до читання, наявності улюбленого літературного героя та вміння обґрунтовувати свій вибір, тобто пояснювати, чому саме та завдяки яким рисам цей герой є улюбленим. Дана бесіда надавала первинну інформацію щодо літературних уподобань дітей, їх вміння зв'язно, логічно та послідовно пояснювати власну думку.

Отримані в ході експериментального дослідження дані наведені в таблиці 1.

поведінка моральний школяр молодший

Таблиця 1.

Показники моральних норм

Аналіз отриманих результатів дозволяє простежити рівень сформованості кожної моральної норми окремо та середній рівень знання і дієвості усіх моральних норм у кожному класі, що й є визначенням рівня сформованості моральної поведінки. Найвищий рівень доброзичливості (94,4%), акуратності (77,7%), працьовитості (88,8%), дружелюбності (83,3%) і відповідальності (94,4%) виявив 2 клас; найвищий рівень чесності (87,5%), турботливості (100%) та ввічливості (100%) проявили учні 4 класу; в скромності (100%) були кращими учні 1 класу, а у самостійності (68,75%) - учні 3 класу. Найвищий рівень сформованості моральної поведінки зафіксовано у 4 класі, що відповідає віковим тенденціям. Найкраще діти проявили знання наступних моральних норм (середні показники): ввічливість (86,8%), відповідальність (81,4%) і турботливість (80,2%). У зв'язку з віковими можливостями та порушеннями зору найгірших результатів зазнали самостійність (38,3%), акуратність (42%) і працьовитість (56,5%), які потребують уваги та виховної роботи для свого підвищення з боку педагогів.

З цього випливає, що вчителям та вихователям слід навчити дітей бути більш самостійними та незалежними і поступово збільшити кількість самостійних завдань. Також варто наголошувати на акуратному поводженні з речами і розвивати працьовитість, влаштовуючи суботники, залучаючи дітей до виконання доручень, участі у самоврядуванні та самостійних видах діяльності.

Наведемо приклади відповідей дітей, що відповідають різним рівням сформованості моральних норм. В оповіданні в рамках моральної норми «чесність» йде розповідь про дівчинку, яка ненароком розірвала сторінку у книзі вчительки, але ніхто цього не помітив. На моменті, коли у клас заходила вчителька, діти мали завершити розповідь, придумавши, що ж буде робити дівчинка. Учні, відповіді яких були на високому моральному рівні, розповідали, що дівчинка зізнається вчительці, попросить вибачення, заклеїть книгу або купить нову. Пояснювали діти свій вибір тим, що дівчинка чесна, добра, зробила це ненавмисно, хоче спокутувати свою провину перед учителькою, щоб вона не сварилася. Наприклад, Рафаела з 2 класу відповіла так: «Дівчинка зізналася і попросила вибачення у вчительки. Тому що брехати погано, до того ж можуть насварити когось невинного».

Учні із середнім рівнем відповідей відповідали коротко, про чесність та зізнання дівчинки, але пояснити свій вибір вони не могли.

Діти з низьким рівнем відповідей казали, що дівчинка не зізнається, сховає книгу, скаже, що це хтось інший. Пояснювали вони свій вибір страхом, що вчителька буде дуже сильно сваритися, покарає, а також соромом за свій вчинок. Наприклад, третьокласник Данило відповів: «Дівчинка сказала, що хтось інший порвав книгу. Тому що інакше її б сильно покарали».

Моральна норма «ввічливість» розкривається в оповіданні про хлопчика, який грав у м'яч і, потрапивши м'ячем у калюжу, випадково оббризкав сорочку перехожого. Відповіді дітей з високим моральним рівнем були подібні до відповіді Злати з 4 класу: «Хлопчик вибачився перед перехожим за свою провину, запропонував йому почистити сорочку. Адже він ненавмисно це зробив, м'яч влучив випадково».

Дітям із середнім рівнем відповідей було важко пояснити, чому хлопчик вибачився перед перехожим. Наприклад, дев'ятирічний Діма дав таку відповідь: «Хлопчик одразу ж вибачився. Тому що це могла бути якась дуже поважна людина». Дана відповідь не може бути віднесена до високого рівня, оскільки обґрунтування вчинку не відповідає моральній нормі.

Учні з низьким рівнем казали, що хлопчик нічого не буде робити, далі буде гратися, ніби нічого не сталося, або ж втече, щоб уникнути покарання.

Дані, отримані під час проведення бесіди, свідчать про те, що не всі діти, котрі люблять читати, мають улюблених літературних героїв. А та кількість дітей, що їх має, лише частково в змозі пояснити свій вибір. Найвищий рівень схильності до читання та вміння назвати улюбленого літературного героя виявили учні 2 класу. Обґрунтувати свій вибір змогла більшість учнів 4 класу, що говорить про усвідомлення свого вибору та його аргументацію.

Висновки. Отже, у дітей молодшого шкільного віку часто зустрічається невідповідність між знаннями з правил гарного тону, спілкування, етикету та конкретними поведінковими діями. Особливо це стосується дітей з порушеннями зору. Важливо, щоб засвоєння дітьми моральних понять, норм і правил поведінки відбувалося не лише на теоретичному рівні, але й на практичному. Адже наявність знань про правила поведінки у різноманітних ситуаціях не є запорукою їх виконання.

Таким чином, результати дослідження вказують на недостатній рівень сформованості моральної поведінки, зокрема відповідності між знанням моральних норм та їх практичним застосуванням у дітей молодшого шкільного віку зі зниженим зором. Це створює потребу в подальшому вивченні даної проблеми.

Перспектива майбутніх досліджень вбачається у розробці методики формування моральної поведінки учнів початкових класів зі зниженим зором, її практичному застосуванні та наданні рекомендацій щодо підвищення рівня сформованості моральної поведінки.

Бібліографія

1. Валиева Ф. Г. Формирование навыков культуры поведения у детей младшего школьного возраста с нарушением зрения / Ф. Г. Валиева // Специальное образование, 2009. - №4. - С. 32-37. 2. Ильин Е. П. Психология: Учебник для средних учебных заведений / Е. П. Ильин. - СПб. : Питер, 2004. - 560 с. 3. Марьенко И. С. Нравственное становление личности школьника / И. С. Марьенко. - М., 1985. - 364 с. 4. Меньшиков В. М. Духовно-нравственное воспитание: предмет и содержание / В. М. Меньшиков // Вестник ПСТГУ. Серия 4 : Педагогика. Психология, 2013. - №30 (3). - С. 28-50. 5. Миненкова И. Н. Этический театр для младших школьников с нарушениями зрения / И. Н. Миненкова // Учебно-методическое пособие для вузов. - Минск : БГПУ, 2007. 6. Осипов Г. В. Российская социологическая энциклопедия / Г. В. Осипов. - М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1999. 7. Синьова Є. П., Федоренко С. В. Тифлопедагогіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Є. П. Синьова, С. В. Федоренко. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - 325 с. 8. Сумнительная С. И., Сумнительный К. Е. Начальная школа Монтессори / С. И. Сумнительная, К. Е. Сумнительный. - М. : «Карапуз-Дидактика», 2008. - 97 с. 9. Шарапова О. В. Особенности нравственного воспитания младших школьников на уроках чтения / О. В. Шарапова // Сибирский педагогический журнал, 2007. - №6. - С. 242-247. 10. Шитякова Н. П. Особенности духовно-нравственного воспитания школьников в современных условиях: курс лекций для студентов, которые учатся по специальностям педагогического образования / Н. П. Шитякова. - Челябинск : Изд-во ЧДПУ, 2004. - 158 с.

References

1. Valieva F. G. Formirovanie navykov kul'tury povedenija u detej mladshego shkol'nogo vozrasta s narusheniem zrenija / F. G. Valieva // Special'noe obrazovanie, 2009. - №4. - S. 32-37. 2. Il'in E. P. Psihologija: Uchebnik dlja srednih uchebnyh zavedenij / E. P. Il'in. - SPb. : Piter, 2004. - 560 s. 3. Mar'enko I. S. Nravstvennoe stanovlenie lichnosti shkol'nika / I. S. Mar'enko. - M., 1985. - 364 s. 4. Men'shikov V. M. Duhovno-nravstvennoe vospitanie: predmet i soderzhanie / V. M. Men'shikov // Vestnik PSTGU. Serija 4 : Pedagogika. Psihologija, 2013. - №30 (3). - S. 28-50. 5. Minenkova I. N. Jeticheskij teatr dlja mladshih shkol'nikov s narushenijami zrenija / I. N. Minenkova // Uchebno-metodicheskoe posobie dlja vuzov. - Minsk : BGPU, 2007. 6. Osipov G. V. Rossijskaja sociologicheskaja jenciklopedija / G. V. Osipov. - M. : NORMA-INFRA-M, 1999. 7. Synova Ye. P., Fedorenko S. V. Tyflopedagogika: Pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv / Ye. P. Synova, S. V. Fedorenko. - K. : NPU imeni M. P. Dragomanova, 2009. - 325 s. 8. Sumnitel'naja S. I., Sumnitel'nyj K. E. Nachal'naja shkola Montessori / S. I. Sumnitel'naja, K. E. Sumnitel'nyj. - M. : «Karapuz-Didaktika», 2008. - 97 s. 9. Sharapova O. V. Osobennosti nravstvennogo vospitanija mladshih shkol'nikov na urokah chtenija / O. V. Sharapova // Sibirskij pedagogicheskij zhurnal, 2007. - №6. - S. 242-247. 10. Shitjakova N. P. Osobennosti duhovno-nravstvennogo vospitanija shkol'nikov v sovremennyh uslovijah: kurs lekcij dlja studentov, kotorye uchatsja po special'nostjam pedagogicheskogo obrazovanija / N. P. Shitjakova. - Cheljabinsk : Izd-vo ChDPU, 2004. - 158 s.

Размещено на Allbest.ru