Репетиторство як складова тіньової освіти та можливості його оцінювання в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи

НАН України

Репетиторство як складова тіньової освіти та можливості його оцінювання в Україні

О.М. Хмелевська канд. екон. наук,

старш. наук. співроб., пров. наук. співроб.

м. Київ

Вступ

Постановка проблеми та актуальність дослідження. Суттєве поширення масштабів приватного додаткового навчання майже в усіх країнах світу протягом останніх десятиліть зумовили необхідність системного вивчення нового глобального феномену -- тіньової освіти Терміном «тіньова освіта», який запропонував Mark Bray, названо освіту, що перебуває за рамками основної освіти та фактично доповнює її. Тіньова освіта не є аналогом тіньової економіки, оскільки не фокусується на проблемі ухилення від податків (хоча зазвичай приватні репетитори їх не сплачують). Також тіньова освіта має не тільки негативні, а й позитивні аспекти (наприклад, компенсаційна функція репетиторства). (англ. shadow education), що функціонує паралельно з мейнстрім-освітою Під мейнстрім-освітою розуміють основне «русло» освітнього процесу, офіційну (основну, стандартну) освіту, основні види освітньої підготовки. (mainstream education) та залучає у свою орбіту величезну кількість людських і фінансових ресурсів.

Експансія тіньової освіти приголомшує дослідників не тільки темпами поширення (у деяких країнах до 10 % щороку), а й ускладненням варіативності цього явища через економічні, соціальні, культурні та політичні фактори, що мають далекосяжні наслідки для суспільств. Так, повне ігнорування з боку держави індустрії репетиторства (tutoring) у суспільній свідомості з часом відкладається як «невідворотність репетиторства» і «недовіра до системи освіти». На думку багатьох експертів, тіньова освіта не лише загрожує розмиванню кордонів офіційної освіти через «приховану» приватизацію державної освіти, а й ставить під сумнів тезу про безкоштовність шкільної освіти [1--4].

Традиційно тіньова освіта присутня у країнах Азії, при цьому екстремальною ситуація виглядає у Південній Кореї, де у 2006 році витрати домогосподарств на тіньову освіту оцінювалися у 24 млрд дол. США або 2,8 % ВВП [5]. У 2014 році пересічна корейська родина витрачала на додаткові освітні послуги понад 65 % свого бюджету, а до тіньової освіти було залучено 84 % учнів початкової школи, 87 % -- середньої та понад 89 % -- старшої [6, с. 4].

Наразі оформлення і закріплення практик приватного репетиторства У багатьох країнах репетиторство діє на професійній основі: репетитори об'єднуються у асоціації, створюють центри, компанії, у тому числі з міжнародною участю. Окремі репетиторські компанії мають власні дослідницькі структури. Сучасна індустрія репетиторства намагається використовувати усі демонстраційні можливості. Наприклад, у Гонконзі репетитори активно рекламують свої послуги: на будинках, громадському транспорті розміщені портрети тих із них, хто збирає великі аудиторії слухачів (іноді до 100 осіб одночасно) та є кумирами для школярів на зразок поп-зірок. У країнах Азії репетиторство перетворилося на великий бізнес, тому окремі репетитори стають міліонерами. спостерігається у багатьох країнах світу, незалежно від географічного розташування Індустрія репетиторства розвивається за рахунок усіх можливих каналів комунікації, а використання платного online-навчання наразі не має географічних кордонів -- репетитори та їхні клієнти можуть знаходитися не тільки у різних країнах, а навіть на різних континентах, як у випадку репетиторських компаній з Індії, що надають послуги учням Англії та США., економічного розвитку, демографічного складу населення та його соціальних Як свідчать міжнародні та національні дослідження з питань тіньової освіти, найчастіше послугами репетиторів користуються учні з високою академічною успішністю та учні мегаполісів. характеристик [4, 7]. За експертними оцінками, до 2018 року глобальний приватний ринок шкільного репетиторства може перевищити 100 млрд дол. США [8, с. 4].

Попри те, що прояви тіньової освіти доволі складно досліджувати, ще важче впливати на неї управлінськими рішеннями (наприклад, шляхом повної заборони приватного репетиторства у країні). Крім того, локалізації та форми тіньової освіти постійно змінюються навіть у тих країнах, де вона поширена найбільше і де її ретельно вивчають.

У інших країнах (до яких належить і Україна) тіньова освіта стала предметом дослідження нещодавно [1]. Оскільки отримання даних поза офіційною системою освіти залишається дуже складним завданням, аналіз інформаційних можливостей оцінювання масштабів та інтенсивності тіньової освіти на національному рівні є вкрай актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Хоча основним напрямом наукових досліджень залишається мейнстрім-освіта, доволі швидке накопичення емпіричних даних про тіньову освіту надає можливість розглядати її і як світовий мегатренд, і як глобальний феномен, і як непасивний науковий об'єкт, що може впливати -- негативно або позитивно -- на мейнстрім-освіту.

Серед дослідників: J. Aurini, D.P. Baker, M.Bray, С. Buchmann, H.-A. Dang, S. Davies, W. Dawson, J. Dierkes, L. Elffers, S.R. Entrich, J. Ireson, N. Khalfaoui, C. King, M.N. Kobakhidze, O. Kwo, P. Kwok, C.J. Lee, H. Lee, S.K. Lee, G.K. LeTendre, P. Loyalka, C. Lykins, T. Marimuthu, S. Popa, M.H. Roesgaard, F.H. Rogers, K. Rushforth, K. Shin, I. Silova, D.L. Stevenson, K.W-H. Yung, A. Zakharov, E. Zambeta та багато інших. Сукупність знань про тіньову освіту формують одночасно на декількох рівнях (міжнародному, регіональному, національному), з урахуванням контекстної «багатошаровості» суспільств (історичної, економічної, соціокультурної тощо). Вивчають функції, моделі та практики тіньової освіти, детермінанти фонових нерівностей тощо. Прояви тіньової освіти досліджують із позицій економіки, соціології, психології, педагогіки, етики, а для поглибленого наукового аналізу використовують різні теорії (інституційну, функціональну, постколоніальну, неоліберальну, соціального капіталу, соціальної справедливості, прийняття рішень та ін.). Внесок у дослідження платної додаткової освіти зробили також широкомасштабні оціночні дослідження IEA, TIMSS, PISA Див. [9]., хоча їхня методологія не дає змогу чітко розділити платне і безоплатне навчання, визначити ступінь затребуваності платних освітніх послуг [10, с. 7--8].

Першою спробою дослідження тіньової освіти в Україні можна вважати опитування Центру технологій тестування у 2004 році У рамках моніторингу досягнень учнів з історії конфіденційні опитувальники учнів та батьків містили невеликий розділ, присвячений приватному репетиторству. Саме кількісні дані цього опитування підтвердили існування цього явища в незалежній Україні. [1, с. 324]. У 2006 році команда українських дослідників за участю Л. Гриневич (L. Hrynevych) та А. Торопової (A. Toropova) взяла участь у першому міжнаціональному дослідженні з питань тіньової освіти у восьми країнах колишнього соцтабору [1]. Серед недавніх публікацій також:N. Borodchuk [11], Т. Жерьобкіна (T. Zheriobkina), М. Куделя (M. Kudelia), І. Самохін (I. Samokhin), Є. Стадний (Y. Stadnyi), І. Когут (I. Kogut) та інші [12, 13].

Як показав аналіз, дані про поширеність тіньової освіти в Україні ґрунтуються на різних методологіях. Проте ця проблема притаманна й іншим країнам, оскільки, у порівнянні з мейнстрім-освітою, тіньова взагалі важко піддається дослідженню через розбіжності у трактуванні терміна «тіньова освіта»; складність доступу до достовірної інформації [1]; інформаційну обмеженість даних; відсутність чіткої доказової бази у якісних дослідженнях [4]; непрозорість діяльності більшості надавачів репетиторських послуг; обмеженість дослідницького інструментарію для з'ясування коротко- та довгострокових наслідків репетиторства на учнівську самооцінку результатів (успіх чи невдача), їхнє загальне благополуччя [2, 14] тощо. Треба зазначити, що методологічну складність доступності даних про тіньову освіту порівнюють із задачею «збирання головоломки, де більшості пазлів взагалі не вистачає» [3; 10, с. 3].

Метою статті є узагальнення міжнародного досвіду дослідження репетиторства як невід'ємної складової тіньової освіти та визначення інформаційних можливостей його оцінювання в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

У науковій літературі метафору «тіньова освіта» почали використовувати з 1990-х років (M. Bray, Т. Marimuthu, D.L. Stevenson, D.P. Baker) [3, 10, 15]. Як зазначає K.W.-H. Yung, «ядро метафори» можна вважати цілком обґрунтованим, хоча до такої термінології треба ставитись обережно [16, с. 95]. Так, деякі сектори індустрії репетиторства не точно імітують (mimicking) мейн- стрім-освіту, а розробляють власний освітній продукт (програми, курси тощо). Однак у більшості випадків імітація простежується дуже чітко. Наприклад, у Гонконзі після перегляду шкільної програми у 2009 році приватні репетиторські центри відразу запропонували споживачам оновлені курси [16, с. 95--96]. Також треба зазначити, що більшість наукових розвідок наразі сконцентровано у сегментах шкільної освіти (початкової, базової середньої та старшої школи), хоча практика репетиторства існує у дошкільній, позашкільній, професійній та університетській освіті.

Відповідно до домінуючого напряму у науковій літературі (M. Bray, P. Kwok, С.J. Lee, H. Lee, H.J. Park та інші) тіньова освіта визначається за такими трьома параметрами [4; 7; 9; 10; 16, с. 96; 17]:

1) приватність (privateness) -- цей вимір окреслює різні види освітніх послуг, які надають деякі особи або організації лише на платній основі, тобто вони мають комерційний характер. Цей вимір не охоплює: безоплатні освітні послуги, що надаються членами родини, друзями або волонтерами; додаткові освітні послуги, що надаються вчителями безкоштовно;

2) додатковість (supplementation) -- платні послуги у рамках тіньової освіти, що надаються поза годинами основного навчання (тобто поза шкільними уроками);

3) академічність (academic subjects) -- платні послуги, що надаються у рамках шкільної програми (насамперед тих шкільних предметів, які включені у публічні іспити, тести тощо). Вимір тіньової освіти не фокусується на інших доменах освіти (domains of education), у тому числі її різних формах організації дозвілля (мистецтво, музика, хореографія, спорт, нехай такі освітні послуги і надають на платній основі), мовних класів для дітей -- представників нацменшин, релігійних класів тощо.

Як неодноразово підкреслював M. Bray, визнаний фахівець у сферах порівняльної освіти (comparative education) та тіньової освіти: попри те, що репетиторство у рамках позашкільної та освіти для дозвілля є надзвичайно корисним для розвитку особистості, соціалізації та формування соціального капіталу, більш доцільним є зосередження на репетиторстві у сегментах шкільної освіти, а усвідомлення його масштабів та інтенсивності допоможе обґрунтувати політику впливу, оскільки тіньова освіта має далекосяжні наслідки для організації та змісту навчального процесу у мейнстрім-освіті, формування людського капіталу, дотримання соціальної справедливості тощо [1, 3, 15, 18].

Оскільки тіньова освіта є поліструктурною системою (зокрема, репетиторські послуги можуть надаватися фізичними і юридичними особами) D.L. Stevenson & P. Baker запропонували ідентифікувати тіньову освіту як комплекс освітніх заходів поза межами формальної шкільної освіти з метою покращення академічної успішності та / або навчальної кар'єри [19, с. 1639]. навчання репетиторство освіта позашкільний

Для ідентифікації видів позашкільної освіти (out-of-schooleducation), що задовольняють основним параметрам тіньової освіти та враховують національний контекст різноманітності провайдерів і видів освітньої підготовки, S.R. Entrich [9, с. 4] використовує квадрант, де І чверть характеризує об'єкти аналізу за ознакою «академічні» (academic), ІІ -- «професійні» (professional), ІІІ -- «неакадемічні» (non-academic), IV -- «непрофесійні» (non-professional). Саме ті об'єкти, що найбільш наближені до І (academic) та ІІ (professional) квадрантів, за логікою S.R. Entrich, найкраще задовольняють параметрам тіньової освіти, тобто це види позашкільної освітньої підготовки, які професійно організовані приватними провайдерами та пов'язані зі шкільними предметами [9, с. 5].

Різноманітність моделей і практик тіньової освіти зазвичай розглядають за такими параметрами: драйвери попиту та пропозиції, мотивація виходу на ринок приватних освітніх послуг (від мікро- до макрорівня, включаючи освітні, соціальні, культурні Наприклад, багаторічні традиції приватного додаткового навчання у більшості країн Східної Азії дослідники пов'язують із «вплетенням» у соціальну тканину конфуціанської моделі світорозуміння, відповідно до якої людська натура потребує постійного самовдосконалення, а освіта, кваліфікація і працьовитість є основними шляхами досягнення особистого і сімейного благополуччя., економічні, історичні та політичні аспекти); діапазон провайдерів; спектр послуг (види, форми, методи, зміст); локалізація тіньової освіти (рівні освіти, дисципліни, інтенсивність у точках переходу на наступний рівень освіти, форми власності закладів, території, тип поселення, споживачі послуг тощо); нормативна база і регуляторні рамки (законодавство, критерії діяльності та ін.); вартість послуг та ефективність освітніх інвестицій (мікро- та макрорівень, прямі та непрямі витрати); види впливу (академічний, соціальний, економічний); переваги Серед переваг тіньової освіти виокремлюють: сприяння особистому академічному успіху та особистіс- ному розвитку, прискорення соціалізації; широкий вибір освітніх ресурсів та освітніх практик; ефективне структурування вільного часу учня; соціальна, виховна та інші функції репетитора для окремих родин; додатко-ва занятість і додатковий дохі д від репетиторства; зайнятість для додаткового персоналу репетиторських цент-рів і компаній; накопичення соціального та людського капіталу. та недоліки Недоліками тіньової освіти вважають: конфлікт інтересів (деформація професійної етики, «перетягування» талановитих педагогів, зменшення актуальності та економічної ефективності мейнстрім- освіти тощо); корупційні прояви («нав'язане» репетиторство та ін.); спотворення (прискорене засвоєння або порушення послідовності) шкільної програми, педагогічних підходів; вплив на ефективність навчання у школі; обмеження вільного часу учня; зростання навантаження, негативний вплив на здоров'я та самопочуття учня; відволікання фінансових ресурсів домогосподарств, які могли бути витрачені на інші цілі або види діяльності (спорт, здоров'я тощо); «прихована» приватизація державного освітнього сектору; посилення освітньої та соціально-економічної нерівностей. тіньової освіти. Виокремлюють типи урядів залежно від їх позиції та дій стосовно тіньової освіти: 1) заборона; 2) ігнорування; 3) визнання та регулювання; 4) активне заохочення [2, 15].

Як основні причини розширення тіньової освіти запропоновано розглядати: 1) національні освітні реформи; 2) масовізацію вищої освіти; 3) зростання академічної та соціальної конкуренції; 4) зміну мовної політики; 5) коригування національних нормативно-правових актів з питань приватного репетиторства [16, с. 99].

Дослідження зумовленості поширення тіньової освіти наразі сконцентровані за напрямом «глобалізація та її наслідки» (відкриті ринки, неоліберальна глобалізація Неоліберальну глобалізацію характеризують як низку економічних, політичних та культурних ідеологій і практик класичного лібералізму, що акцентує увагу на дотриманні громадянських прав, політичних та економічних свобод. На думку S.K. Lee [5], неоліберальну глобалізацію доцільно розглядати як основний фактор впливу на національну систему освіти та тіньову освіту у Південній Кореї. Характеристиками неоліберальної освіти можна вважати децентралізацію (оскільки ринкові системи є засобом ефективного і рентабельного обслуговування) та маркетинг (який розширює вибір і можливості споживачів). У Південній Кореї чітко помітний зсув пріоритету влади уряду на користь прав споживачів (відповідно до канонів неоліберального суспільства). Так, Конституційний суд Республіки Корея скасував обмеження на приватні уроки, визнаючи особисті права на освіту та свободу її вибору. Учні, студенти та їхні батьки вважаються клієнтами освітніх послуг [5, с. 29]., конкурентне середовище, активність приватного сектора, диверсифікація джерел знань, поширення інформаційно-комунікативних технологій, підвищений запит населення на оволодіння англійської мови У Південній Кореї це явище отримало назву «англійська лихоманка» (English fever). На думку дослідників [6, с. 8], серед основних причин її виникнення: зміна державної політики через світову торгівлю; зміни у суспільстві через глобалізацію (соціально-економічна інтеграція корейців із носіями англійської мови); широке використання англійської мови як навчального середовища (викладачі корейських університетів почали повністю або частково викладати англійською мовою). тощо). За висновками міжнародних моніторингових доповідей, найзатребуванішими навчальними дисциплінами приватної додаткової освіти є ті, що найбільше сприяють переходу з одного рівня освіти до іншого, а у багатьох країнах світу перше місце за популярністю посідають англійська мова та математика. Як зазначає S.K. Lee, навіть у розвинених економіках, таких як Гонконг і Велика Британія, проблеми у сфері тіньової освіти ідентичні, хоча зорієнтовані на роль освіти як засобу соціальної мобільності: «...тіньова ... освіта -- це дія, пов'язана з ризиком, щоб уникнути втрати потенціалу» [5, с. 38]. Тому у науковому дискурсі про роль тіньової освіти розвинені країни надають перевагу не проблемам економічної нерівності, а аналізу політики тестування, вимогам університетів, вимогам до зайнятості, професій, можливої ролі тіньової освіти у забезпеченні успіху та соціальної мобільності [5, с. 38].

Для дослідження варіації та динаміки тіньової освіти M. Bray запропонував комплекс показників, об'єднаних у такі блоки: інтенсивність, якість, вартість, економічні наслідки [18, с. 72--73]. Така модель оцінювання слугує підґрунтям для макроаналізу тіньової освіти на національному та глобальному рівнях [7, с. 26]. Щодо вартості репетиторських послуг, то за міжнародними підходами її розглядають на двох рівнях: індивідуальному / сімейному та державному.

Джерелами інформації про репетиторство як складову тіньової освіти можуть бути:

• соціологічні дослідження серед користувачів та надавачів платних репетиторських послуг Респондентами можуть бути: студенти, які нещодавно закінчили навчання у школі; учні шкіл; їхні батьки; вчителі шкіл; керівники шкіл; надавачі репетиторських послуг.;

• вибіркові обстеження умов життя домогосподарств (далі -- ОУЖД) у частині витрат домогосподарств на освітні послуги, якщо національною програмою дослідження передбачено збір додаткової інформації про витрати домогос- подарств на оплату послуг репетиторів;

• адміністративні дані про діяльність приватних репетиторів і репетиторських фірм, що офіційно зареєстровані (такі дані збираються лише у небагатьох країнах);

• інші джерела інформації, що можуть бути використанні як вторинні якісні дані про тіньову освіту: окремі агрегати системи національних рахунків (далі -- СНР) та допоміжних / сателітних рахунків освіти, спеціалізовані інтернет- сайти, приватні оголошення тощо.

За висновками багатьох експертів, отримання точних даних про розміри індустрії тіньової освіти, яка в основному має неформальний або напівформальний характер, ускладнено низкою методологічних проблем навіть під час проведення тематично спрямованих соціологічних досліджень. Респонденти не завжди готові розкривати причини та масштаби залучення (репетитори уникають зовнішньої перевірки своїх доходів та педагогічної діяльності, учні -- розголошення факту про додаткові заняття Соромляться чи побоюються; приховують свої намагання набути конкурентної переваги.). Вимір ускладнюють варіації у формах та інтенсивності приватного додаткового навчання (чітка «ідентифікація» надавачів та отримувачів, регулярність занять тощо). Часто самі дослідники не мають прямого доступу до надавачів репетиторських послуг, насамперед через загрозу порушення конфіденційності. На національному рівні дослідження можуть бути неспівставними внаслідок часткової репрезентативності, неточності обраних методів, несистематичності та інших факторів [16, с. 96--97].

Якщо у національних ОУЖД витрати на приватні уроки не включені як підкате- горія витрат домогосподарств на освіту, то зникає можливість моніторингу взаємозумовленості державних і приватних витрат на освіту, здобутого рівня освіти членами домогосподарств з іншими джерелами соціальної стратифікації (доходами, етнічними та мовними групами тощо) [4]. Відповідно до концепцій і категорій СНР [20], на рівні національної економіки репетиторські послуги можуть бути включені у частині їх виробництва Репетиторські послуги, що надаються на платній основі юридичними та фізичними особами, включені у сферу виробництва СНР, оскільки: 1) виробництво послуг обмежено видами діяльності, які можуть здійснюватися однією одиницею для забезпечення вигід іншій одиниці; 2) межі сфери виробництва у СНР включають як вид діяльності виробництво товарів та послуг, які надаються виробниками для інших одиниць; 3) послуга повинна мати ринкову вартість [20, с. 9--10, 107--110]. (насамперед, якщо репетиторство є частиною формальної економіки і спостерігається як вид економічної діяльності Платні репетиторські послуги можуть потрапляти під категорію «економіка, що не спостерігається», тобто така діяльність має неформальний характер, не охоплюється обстеженнями формальної економіки або відбувається ухилення від сплати податків [20, с. 111]. Для вивчення аспектів неформальної економіки треба взяти до уваги той факт, що діяльність приватних репетиторів може бути неформальною, але спостережною. Отже ситуацію дослі дження тіньової освіти по СНР ускладнює той факт, що ця діяльність може бути частиною формальної економіки в одних країнах і неформальною в інших, так само спостережною і неспостережною [20, с. 546].) та кінцевого споживання домогос- подарствами. Однак у ході роботи з агрегатами СНР виникають значні методологічні труднощі щодо їх дезагрегації, навіть на рівні допоміжного рахунку освіти.

Розглянемо детальніше інформаційні можливості оцінювання тіньової освіти в Україні.

Дані соціологічних досліджень. В Україні приватне репетиторство є доволі поширеним явищем серед старшокласників У початковій та середній школі репетиторство теж існує, однак його масштаби невідомі через відсутність відповідних соціологічних досліджень.. Так, у 2006 році 79 % студентів-першокурсників повідомили, що під час останнього навчального року у школі вони користувалися послугами репетиторів (43,4 % -- у вигляді приватних уроків; 11,6 % -- підготовчих курсів; 24,1 % -- поєднання приватних уроків та підготовчих курсів) з одного або декількох предметів Було опитано 898 студентів першого курсу у п'яти національних університетах України (21,5 % респондентів -- м. Київ, 78,5 % -- інші регіони). Серед обраних для аналізу предметів найбільш популярними були математика (51,4 %), англійська (47,2) та українська (41,7) мови [1, с. 65, 76, 306--313]. [1]. На початку 2016 року 59 % студентів Вибірка дослідження: 831 студент денної форми ВНЗ ГІГ-ГУ рівнів акредитації. Найбільш популярними предметами були: українська мова і література (61 % серед тих, хто займався з репетиторами); математика (52 %); англійська мова (37 %); історія України (31 %). для підготовки до Зовнішнього незалежного оцінювання (далі -- ЗНО) Проводиться з 2008 року. займалися з репетиторами поза шкільними уроками (46 % -- одразу з кількох предметів, 13 % -- з одного) [12].

За підсумками анкетування випускників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) 2015/16 н. р. В опитуванні брали участь 50 919 випускників 2016 року ЗНЗ (середніх шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів, колегіумів, спеціалізованих шкіл та навчально-виховних комплексів) із 25 регіонів України. Анкету було розміщено на сайті Українського центру оцінювання якості освіти на персональних сторінках учасників ЗНО. Після оголошення результатів тестування з української мови та літератури кожному учаснику було запропоновано відповісти на запитання анкети. Після опублікування результатів ЗНО з української мови та літератури, випускники, які не подолали поріг «склав / не склав», не брали участі в опитуванні. [13, с. 9], можна вважати, що послугами репетиторів скористалися не менше 57 % випускників (враховуючи дані щодо способів підготовки учасників тестування з української мови, що є обов'язковим предметом ЗНО). Найчастіше користувалися послугами репетиторів для підготовки до тесту з англійської мови -- 73,5 % (якщо припустити, що послуги підготовчих курсів теж надавали на платній основі, то ця частка зростає до 80,0 %) (рис. 1).

Рис. 1. Учасники ЗНО-2016, які скористались послугами репетиторів*, Україна, %

Примітка: * індивідуальні форми репетиторства надано на платній основі, стосовно оплати підготовчих курсів інформація не уточнена.

Джерело: побудовано за даними [13, с. 9].

Також дані цього дослідження засвідчили, що найвищі бали ЗНО отримали випускники, які скористалися послугами репетиторів і підготовчих курсів, а частка міських учнів, яким батьки оплатили послуги репетитора або курси, удвічі вища, ніж сільських [13, с. 32].

Дані ОУЖД, яке проводить Державна служба статистики України на постійній основі з 1999 року. Відповідно до [21], ОУЖД передбачає застосування низки національних класифікацій (зокрема оновлених КІСЦ Класифікація індивідуального споживання за цілями (КІСЦ-2008), гармонізована з модельною класифікацією ЄС Classification of Individual Consumption by Purpose, COICOP-НВS-2003 [22]. і КВЕД Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД-2010) відповідає статистичній класифікації ЄС NACE, rev. 2 [22].) та різних типів статистичних формулярів. Спостереження за витратами і доходами домогосподарств здійснюється за допомогою двох основних інструментів:

1) щоденника поточних витрат домогосподарств (форма № 3-УЖД), де респонденти надають детальний опис своїх витрат, у тому числі на освіту (у додатковому переліку послуг зазначено і послугу репетитора);

2) квартального запитальника про витрати і доходи домогосподарств (форма № 5-УЖД) На цьому етапі здійснюється збір даних щодо значних і нерегулярних витрат домогосподарств., за допомогою якого інтерв'юер виконує щоквартальне опитування домогосподарств Витрати та доходи за квартал домогосподарства записують у «Журналі квартальних витрат» (форма № 4-УЖД). Цей журнал використовується під час інтерв'ю у домогосподарстві тільки як допоміжний інструмент для заповнення основних анкет обстеження [21]. (з'ясовуються, окрім іншого, усі витрати домогосподарств на оплату послуг у сфері освіти).

Отже, дані про витрати домогосподарств на послуги приватних репетиторів і платні підготовчі курси акумулюються у двох формах, при цьому домогосподарства вказують вартість послуги та місце її придбання (у підприємств, організацій чи громадян). Таким чином, Україна належить до країн, які у методику ОУЖД закладають можливість опитати домогосподарства про витрати на додаткову освітню підготовку (у тому числі приватних репетиторів). Однак через вимогу щодо забезпечення надійності даних [22] усі витрати домогосподарств на освіту на подальших етапах обробки інформації агрегуються на рівні розділу «Освіта».

Діючі методики та класифікації [22] не передбачають можливості дезагрегувати витрати домогосподарств на освітні послуги і за даними мікрофайлів. Відповідно до п'ятизначного структурного коду об'єктів КІСЦ-2008 Код ХХ.Х.Х.Х, де: ХХ - розділ, ХХ.Х - група, ХХ.Х.Х - клас, ХХ.Х.Х.Х - категорія [22]., платні репетиторські послуги на рівні середньої освіти відносять до класу «10.2.1. Середня освіта (8)», де 8 -- послуга. Отже можливості даного структурного коду не дозволять дезагрегувати різні види освітніх послуг, у тому числі до більш нижчого рівня -- рівня категорії. Це означає, що можливості дезагрегації витрат домогосподарств на освіту будуть обмежені не лише підрозділом «Середня освіта», а й загальним функціональним класом «Послуги» (відповідно до чинних методик [22], у мікрофайлі по домогосподарствах усі витрати домогосподарств на освіту також агрегуються на рівні розділу «Освіта» Хоча, наприклад, інформація щодо споживання продуктів харчування у мікрофайлах дезагрегована по 20 групах продуктів [22].).

Треба зазначити, що у СНР домогосподарства представлені окремим інституцій- ним сектором. Вони виступають як споживачі товарів і послуг та можуть займатися будь-яким видом господарської діяльності [20].

Витрати домогосподарств на кінцеве споживання -- це великий агрегат, який формують за такими класифікаційними ознаками: 1) за цілями або функціями -- відповідно до КІСЦ; 2) за типами товарів і послуг -- згідно з СКП Статистична класифікація продукції (СКП-2012), гармонізована з Класифікацією продукції за видами економічної діяльності ЄС Statistical Classification of Products according to their Activities of the European Community, СРА-2008, та є логічним продовженням КВЕД. СКП має літерно-цифровий код Y ХХ.ХХ.ХХ, де: Y - секція; ХХ - розділ, ХХ.Х - група, ХХ.ХХ - клас, ХХ.ХХ.Х - категорія, ХХ.ХХ.ХХ - підкатегорія [22]. Репетиторські послуги будуть віднесені до категорії «85.59.1 Послуги у сфері освіти інші, не віднесено до інших угрупувань» (далі - н. в. і. у.), що має такі додаткові підкатегорії: «85.59.11 Послуги шкіл іноземних мов»; «85.59.12 Послуги шкіл інформаційних технологій»; «85.59.13 Послуги у сфері професійної освіти, н. в. і. у.»; «85.59.19 Послуги у сфері освіти, н. в. і. у.». [20, с. 216; 22]. Тому, за логікою СНР, витрати домогосподарств на платні освітні послуги будуть включені у кінцеве споживання домогосподарств та у фактичне кінцеве споживання домогосподарств [20, с. 221--222]. Дані щодо виробництва товарів і послуг у СНР агрегуються за ознаками інсти- туційних секторів, інституційних одиниць і видів економічної діяльності. Оскільки репетиторські послуги можуть надавати юридичні та фізичні особи При цьому фізичні особи-підприємці будуть віднесені до інституційного сектору «Домашні господарства». Якщо репетиторство є неформальною або незареєстрованою зайнятістю, то виокремлення його обсягів лежить у площині визначення економіки, яка безпосередньо не спостерігається (тип Т6: неформальний сектор) [22]. (як основний або другорядний вид економічної діяльності Треба взяти до уваги, що європейська класифікація NACE не визначає конкретні типи одиниць, не розрізняє офіційний та неофіційний, легальний та нелегальний способи виробництва. В Україні об'єктами класифікації у КВЕД-2010 є види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців [22].), за класифікацією інституційних секторів економіки України така діяльність буде визначатися за позиціями «8.110012 Державні нефінансові корпорації -- НКО» та «8.142 Домашні господарства. Самостійно зайняті працівники» [22].

Відповідно до ієрархічного коду КВЕД Літерно-цифровий код Y XX.XX, де: Y -- секція; XX -- розділ; XX.X -- група; XX.XX -- клас [22]., ця діяльність буде кодуватися на рівні класу Р 85.59 «Інші види освіти, н. в. і. у.» (застосовується з 2012 року [22]). Проте цей клас охоплює сім різних видів діяльності: 1) освіту, не обумовлену будь-якими рівнями (відповідно до NACE, rev. 2 -- education thatisnotdefinableby level); 2) академічне навчання (acadйmie tutoring Виділено автором, оскільки саме як Academic tutoringпозиціонують себе у різних країнах світу більшість приватних репетиторських компаній, центрів, професійних об'єднань тощо.); 3) діяльність навчальних центрів, які пропонують курси з корекції / додаткової підготовки з певної дисципліни (learning centres offering remedial courses); 4) навчання мовам і навичкам спілкування (language instruction and conversational skills instruction); 5) діяльність курсів з підвищення професійної кваліфікації (professional examination review courses); 6) навчання комп'ютерній грамоті (computer training); 7) релігійне навчання (religious instruction).

Дані допоміжного рахунку освіти в Україні дозволяють проаналізувати структуру та динаміку загальних витрат домогосподарств на освіту лише по основних провайдерах та функціях [22] (наприклад, витрати домогосподарств на перший і другий етапи середньої освіти, на основні та другорядні послуги у сфері освіти, закупівлю підручників, канцтоварів тощо).

Поширення інформаційно-комунікаційних технологій в Україні дозволяє вивчати характеристики тіньової освіти на спеціалізованих порталах і сервісах інтернет-агенцій з підбору репетиторів, сайтах професійних організацій репетиторів, приватних репетиторів тощо. Так, наприклад, одна з вітчизняних компаній пропонує послуги понад 6700 приватних репетиторів із різних регіонів України, інша -- лише в Києві та Київській області -- понад 8600. Дослідження контенту спеціалізованих сайтів свідчить, що найбільш затребуваними предметами залишаються англійська мова, математика та українська мова.

В.Г Саріогло [23] розглянув потенційні можливості використання «великих даних» (Big Data) як додаткових джерел інформації до традиційного вимірювання соціально-економічних процесів, зокрема щодо оцінки сезонності динамічних рядів. Тому як додатковим інструментом вимірювання інтенсивності репетиторства в Україні та його локалізації можна скористатися спеціалізованим сервісом Google Trends Методологічні проблеми: оскільки сервіс Google Trends показує рівень інтересу до теми (пошукового запиту) з урахуванням найбільшого показника за певний період часу, ми не зможемо оцінити попит тих, хто не має інтернет-зв'язку або використав для пошуку репетитора соціальні зв'язки (друзі, родичі, знайомі). Не вирішується проблема щодо прив'язки пошукового запиту «репетитор» до віку користувача пошукових систем, шкільного предмету за рівнем освіти, точної категорії пошуку (сервіс Google Trends не пропонує окремо категорію «освіта», а лише категорію «робота та освіта», що може вплинути на результати пошуку і трактування отриманих даних)..

Пік популярності пошукового запиту «репетитор» в Україні впродовж 2008--2017 років припав на вересень 2009 року, тобто на другий рік уведення ЗНО (рис. 2).

Додатковий аналіз показав, що за досліджуваний період найбільший рівень запитів припадає на першу половину вересня; потім кількість запитів зростає у кінці жовтня -- на початку листопада та у першій половині січня, але не досягає рівня популярності першої половини вересня. Це свідчить про те, що репетиторів намагаються знайти на початку навчального року, отже освітні інвестиції у додаткову підготовку будуть переважно довготривалими (рік або більше Якщо послугами репетитора планують скористатися задовго до вступної кампанії, наприклад, відразу після закінчення основної школи (9 клас).). Можна також припустити, що зростання популярності запитів у другій половині навчального року пов'язано з пошуком нових репетиторів (з інших предметів, або більш кваліфікованих, або тих, хто надає дешевшу послугу тощо).

Рис. 2. Динаміка популярності ¹ пошукових запитів ² «репетитор», «вступ до ВНЗ», «підготовчі курси» ³, Україна, 2008--2017 роки ⁴

Примітки: 1) рівень популярності запиту з урахуванням найбільшого показника за певний період часу: 100 балів -- найвищий, 50 -- вдвічі менший, 0 -- не перевищує 1 % від найбільшого рівня запиту;

2) аналіз здійснено без уточнення конкретної категорії пошуку;

3) сума балів за варіаціями формулювання пошукових запитів «підготовчі курси», «курси ЗНО» (у т. ч. українською та російською мовами);

4) на графіку відображений період з березня 2008 до березня 2017 року (заданий часовий період пошуку: січень 2004 року -- березень 2017 року). Джерело: побудовано за даними сервісу [24].

Примітки: 1) див. примітки 1--2 рис. 2; 2) період заданого пошуку -- «останні п'ять років» (відображення на екрані: 01.04.2012-25.03.2017).

Джерело: побудовано за даними сервісу [24].

Рис. 3. Рівень популярності ¹ пошукового запиту «репетитор» у регіонах України, 2012--2017 роки ²

Як видно з рис. 2, з 2010 року динаміка сезонної (до вересня відповідного року) популярності запитів «репетитор» була низхідною, але з 2015 року знову почала зростати і у 2016 році досягла рівня 2008 року. На противагу цьому, з 2008 року знижується динаміка сезонної (до вересня відповідного року) популярності пошукового запиту «підготовчі курси», хоча пік її також відповідає початку навчального року. Пік популярності пошукового запиту «вступ до ВНЗ» традиційно припадає на липень, тобто місяць періоду вступної кампанії до ВНЗ.

Рівень популярності пошукового запиту «репетитор» у регіонах України упродовж 2012--2017 років є високим (рис. 3). Розмах варіації становить від 100 (м. Київ) до 37 (Закарпатська область) балів. Треба також звернути увагу, що сервіс Google Trends відобразив як об'єкти аналізу усі без винятку регіони, тобто пошук репетитора через Інтернет здійснюють по всій території України.

Рис. 4. Рівень популярності ¹ пошукового запиту «репетитор» у деяких містах ² України, 2012--2017 роки ³, балів

Примітки: 1) див. примітки 1--2 рис. 2; 2) сервіс Google Trends відображає лише 18 міст із найвищим рівнем популярності пошукового запиту «репетитор»; 3) період заданого пошуку -- «останні п'ять років» (відображення на екрані: 01.04.2012-25.03.2017).

Джерело: побудовано за даними сервісу [24].

Рис. 4 ілюструє рівень популярності пошукового запиту «репетитор» у 18 містах України, що відібрані сервісом Google Trends як об'єкти аналізу упродовж 2012-2017 років. Ці міста (столиця та 16 обласних центрів) також представляють широку регіональну географію. Однак предметом поглибленого аналізу у подальшому може стати локалізація пошукових запитів на території окремих регіонів. Наприклад, рівень популярності пошукового запиту «репетитор» у м. Кривій Ріг (98 балів) перевищує відповідний показник по обласному центру Дніпропетровської області -- м. Дніпро (88 балів) (рис. 4).

Висновки

Відповідно до домінуючих напрямів у сучасній міжнародній науковій літературі, репетиторство доцільно розглядати як невід'ємну складову тіньової освіти. Це дозволяє вирішити низку методологічних проблем, зокрема щодо причин поширення форм і практик приватного додаткового навчання, визначення його обсягів, економічних і соціальних наслідків тощо.

За даними соціологічних досліджень, масштаби приватного додаткового навчання в Україні є доволі значними на етапі переходу від повної загальної середньої до вищої освіти, а збільшення академічної конкуренції, насамперед за місця держзамовлення, буде щорічно загострювати проблему якості шкільних освітніх послуг. Однак на рівні початкової та базової середньої освіти поширення репетиторства не оцінено навіть на експертному рівні.

У контексті соціальної рівності актуальними є питання щодо доступності репетиторських послуг (як додаткової форми підготовки для вступу до ВНЗ) для учнів із бідних сімей, невеликих міст та сільської місцевості, а також створення безоплатних освітніх online-платформ для підготовки до шкільних іспитів та ЗНО. З огляду на процеси глобалізації та європейської інтеграції як окрему важливу проблему треба розглядати збільшення попиту на вивчення іноземних мов, починаючи з дошкільної підготовки. В Україні найбільш інформативними джерелами про репетиторство як складову тіньової освіти є дані соціологічних досліджень і спеціалізованих інтернет-сайтів. Тому використання якомога більшої кількості джерел, у тому числі даних з ОУДЖ, СНР і допоміжного рахунку освіти, дозволить провести поглиблений якісний аналіз масштабів та інтенсивності тіньової освіти в Україні.

Література

1. Education in a Hidden Marketplace: Monitoring of Private Tutoring / Education Support Program (ESP) of the Open Society Institute. -- Budapest : 2006. -- 355 p. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.opensocietyfoundations.org/sites/default/files/hidden_20070216.pdf

2. DangH.-A., Rogers F.H. How to Interpret the Growing Phenomenon of Private Tutoring: Human Capital Deepening, Inequality Increasing, or Waste of Resources? / The World Bank Development Research Group. Policy Research Working Paper 4530. -- February 2008. -- 42 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://elibrary.worldbank.org/doi/abs/10.1596/1813-9450-4530

3. The Challenge of Shadow Education. Private Tutoring and its Implications for Policy Makers in the European Union / European Commission, 2011. -- 80 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.nesse.fr/nesse/activities/reports/activities/reports/the-challenge-of-shadow-education-1

4. Bray M, Lykins C. Shadow Education: Private Supplementary Tutoring and its Implications for Policy Makers in Asia / Asian Development Bank. -- Philippines, Mandaluyong City, 2012. -- 114 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://aserpakistan.org/document/learning_resources/2014/ Private_Tuitions/Shadow-Education%20by%20Mark%20Bray.pdf

5. Lee S.K. Shadow Education in the Southeast of South Korea: Mothers' Experiences and Perspectives of Shadow Education / Dissertation Submitted to the Faculty of the Graduate School of the University of Minnesota, August 2014. -- 226 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://conservancy. umn.edu/bitstream/handle/11299/167226/Lee_umn_0130E_15382.pdf?sequence=1&isAllowed

6. Shin K., Leem H.N., Lim H. No Shadow, No Worry. World Without Worries about Shadow Education (WWWSE): Helping a Nation Rethink its Approach to Education / Centre for Asian Philanthropy and Society (CAPS), 2015. -- 15 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.asiacps. org/documents/CAPS_CS_WWWSE.pdf

7. King C. Experiencing Shadow Education: The Rural Gambian Context / Master's Capstone Projects -- 2012. -- 49 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://scholarworks.umass.edu/ cie_capstones/19

8. Loyalka P, Zakharov A. Does Shadow Education Help Students Prepare for College? / Basic Research Program. Working Papers. Series: Education WP BRP 15/EDU/2014. -- 2014. -- 25 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://wp.hse.ru/data/2014/01/27/1326233323/15EDU2014.pdf

9. Entrich S.R. German and Japanese Education in the Shadow -- Do Out-of-School Lessons Really Contribute to Class Reproduction? // The IAFOR Journal of Education. -- Summer 2014. -- II. -- Is.-- 37 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://iafor.org/archives/journals/education/ journal-of-education-v2-i2-contents/german-and-japanese-entrich.pdf

10. Bray M. Researching Shadow Education: Methodological Challenges and Directions // Asia Pacific Education Review. -- 2010. -- 11, № 1. -- P. 3--13 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https:// eric.ed.gov/?id=EJ877899

11. BorodchukN. Shadow Education: Quantitative and Qualitative Analysis ofthe Impact ofthe Educational Reform (Implementation of Centralized Standardised Testing) on Private Tutoring in Ukraine / LSE Working Papers. -- January 2011. -- 43 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.lse. ac.uk/internationalDevelopment/pdf/WP/WP117.pdf

12. Соціально-економічний портрет студентів: результати опитування / Т Жерьобкіна, М. Куделя, І.Самохін, Є. Стадний, І. Когут; Аналітичний центр CEDOS. -- 30.05.2016 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.cedos.org.ua/uk/osvita/sotsialno-ekonomichnyi-portret- studentiv-rezultaty-opytuvannia

13. Вплив соціально-економічного середовища на результати навчання учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів: Звіт / Інститут освітньої аналітики, УЦОЯО, CEDOS, Інститут педагогіки НАПН України, 2016. -- 33 с. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://testportal. gov.ua/wp-content/uploads/2017/01/zvit_oputyv_2016.pdf

14. KhalfaoulN. Shadow Education: Its Nature Role and Function in British International Schools in Hong Kong / Durham University, 2010. -- 124 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://etheses. dur.ac.uk/306/

15. Bray M. Adverse Effects of Private Supplementary Tutoring: Dimensions, Implications, and Government Responses / UNESCO International Institute for Educational Planning (IIEP). Series: Ethics and Corruption in Education. -- Paris : IIEP-UNESCO, 2003. -- 87 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001330/133039e.pdf

16. Yung K.W.-H., Bray M. Shadow Education: Features, Expansion and Implications / Making sense of education in post-handover Hong Kong: Achievements and challenges. -- TK.C. Tse & M. Lee (Eds.). -- London : Routledge, 2017. -- P 95--111 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http:// www.academia.edu/31424353/Shadow_education_Features_expansion_and_implications

17. Bray M. The Shadow Education System: Private Tutoring and its Implications for Planners / Fundamentals of Education. -- 1999. -- № 61. -- Paris : UNESCO International Institute for Educational Planning (IIEP) [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://eric.ed.gov/?id=ED445408

18. Bray M. Confronting the Shadow Education System: What Government Policies for What Private Tutoring? / UNESCO & International Institute for Educational Planning (IIEP). -- Paris, 2009. -- 133 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://unesdoc.unesco.org/images/0018/001851/ 185106E.pdf

19. Stevenson D.L., Baker D.P. Shadow Education and Allocation in Formal Schooling: Transition to University in Japan // American Journal of Sociology. -- 1992. -- 97, № 6. -- P 1639--1657.

20. Система национальных счетов 2008 (документ ST/ESA/STAT/SER.F/2/Rev.5) / EC, IMF, OECD, UN, WB; пер. с англ.; общ. ред. Ю.Н. Иванова -- Нью-Йорк, 2012. -- 827 с. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/SNA2008Russian.pdf

21. Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження «Обстеження умов життя домогосподарств» / Осипова І.І., Спесива-Ухова С.В., Пліско К.Ю. -- К. : Державна служба статистики України, 2014. -- 44 с. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www. ukrstat.gov.ua/

22. Державна служба статистики України: Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/

23. Саріогло В.Г. «Великі дані» як джерело інформації та інструментарій для офіційної статистики: потенціал, проблеми, перспективи // Статистика України. -- 2016. -- № 4 (75). -- С. 12--19.

24. Google Trends [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://trends.google.com.ua/trends/

References

1. Education in a Hidden Marketplace: Monitoring of Private Tutoring (2006). Education Support Program (ESP) of the Open Society Institute. opensocietyfoundations.org. Retrieved from https://www. opensocietyfoundations.org/sites/default/files/hidden_20070216.pdf [in English].

2. Dang, H.-A., & Rogers, F.H. (2008). How to Interpret the Growing Phenomenon of Private Tutoring: Human Capital Deepening, Inequality Increasing, or Waste of Resources? The World Bank Development Research Group. Policy Research Working Paper 4530, February 2008. elibrary.worldbank.org. Retrieved from http://elibrary.worldbank.org/doi/abs/10.1596/1813-9450-4530 [in English].

3. The Challenge of Shadow Education. Private Tutoring and its Implications for Policy Makers in the European Union (2011). European Commission. nesse.fr. Retrieved from http://www.nesse.fr/nesse/ activities/reports/activities/reports/the-challenge-of-shadow-education-1 [in English].

4. Bray, M., & Lykins, C. (2012). Shadow Education: Private Supplementary Tutoring and its Implications for Policy Makers in Asia. Asian Development Bank. Philippines, Mandaluyong City, aserpakistan. org. Retrieved from http://aserpakistan.org/document/learning_resources/2014/Private_Tuitions/ Shadow-Education%20by%20Mark%20Bray.pdf [in English].

5. Lee, S.K. (2014). Shadow Education in the Southeast of South Korea: Mothers' Experiences and Perspectives of Shadow Education. Dissertation Submitted to the Faculty of the Graduate School of the University of Minnesota, August 2014. conservancy.umn.edu. Retrieved from https://conservancy. umn.edu/bitstream/handle/11299/167226/Lee_umn_0130E_15382.pdf?sequence=1&isAllowed [in English].

6. Shin, K., Leem, H.N., & Lim, H. (2015). No Shadow, No Worry. World Without Worries about Shadow Education (WWWSE): Helping a Nation Rethink its Approach to Education. Centre for Asian Philanthropy and Society (CAPS). asiacps.org. Retrieved from http://www.asiacps.org/documents/ CAPS_CS_WWWSE.pdf [in English].