Система діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://allbest.ru

Система діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку

О.В. Боряк

Вступ

Постановка проблеми. Як зазначав провідний науковець нашої країни - В. Синьов, до числа найважливіших напрямків корекційно-виховного впливу на розумово відсталих дітей (РВД) відносяться:

1) корекція недоліків розвитку пізнавальних процесів;

2) корекція мовленнєвого розвитку;

3) корекція емоційно-вольової сфери;

4) корекція порушень моторики, фізичного розвитку;

5) корекція соціальної поведінки [4, с. 385].

Ми відокремлюємо для теоретичного аналізу та узагальнення закономірностей відповідної педагогічної діяльності лише другий з названих напрямків.

Обґрунтування його важливості для розв'язання соціальних завдань спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із розумовою відсталістю представлено у наших попередніх публікаціях [1].

Цілісний аналіз стану проблеми діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку у науково-теоретичній та емпіричній площині, а також одержаний арсенал результатів констатувального дослідження дозволяє охарактеризувати цей стан як недостатній.

Ключові напрями цього аналізу щодо специфіки мовленнєвого розвитку у РВД, структури та закономірностей мовленнєвих порушень, розкриття їх етіо-патогенетичних механізмів та вивчення зумовленостей проявів порушень мовлення розумовою відсталістю виявив, що ці діти мають складні механізми порушень мовленнєвої діяльності.

Ми притримуємося тієї принципової точки зору, що РВД розглядати як однорідну категорію дітей із порушеннями мовлення спричиненими розумовою відсталістю на сьогодні неможливо.

Тому застосування у корекційно-педагогічній роботі з ними єдиних стандартних методик та одновекторнихкорекційно-педагогічних прийомів є малоефективним.

Оскільки, такі діти є поліморфною як у клінічному, так і психолого-педагогічному відношенні категорією осіб.

Ми маємо усі підстави стверджувати, що на сьогодні в Україні у вирішенні цієї проблеми залишаються не до кінця реалізованими резерви комплексного багатоетапного впливу на розвиток такої дитини.

Агреговані результати констатувального етапу дослідження довели необхідність переосмислення змісту корекційно-педагогічної роботи щодо формування та корекції мовленнєвої діяльності у РВД молодшого шкільного віку та пошуку нестандартних корекційно-інноваційних шляхів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Комплексне вивчення стану та визначення особливостей і закономірностей мовленнєвого розвитку дітей із РВ як в звичному логопедичному просторі так і через призму підсистем функціональної системи мови та мовлення з урахуванням стану сформованості базових складових розумового розвитку, дозволило нам інтегрувати увесь масив одержаних експериментальних даних і вибудувати стратегію та тактику формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД, враховуючи віковий та дизонтогенетичний аспекти.

В спеціальній освіті в цілому (і в психокорекційній педагогіці зокрема) представлений ряд робіт, в яких теоретично осмислені закономірні положення, що відображають сутність корекційно-розвивальної роботи (Гнєзділов М., 1967; Граборов О., 1961; Дмитрієва І., 2008; Дульнев Г., 1981; Єременко І., 1985; Лубовський В., 1983; Миронова С., 2010; Моргуліс І., 1984; Синьов В., 1988; 2010).

Методика цілісної системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку (підготовчий - четвертий класи) складається з авторських методик, методичних прийомів, а також адаптованих відповідних методик корекційно-розвивального навчання та розвитку мовлення у психолінгвістичному, лінгво-педагогічному та психолого-педагогічному напрямах таких сучасних дослідників як А. Аксьонова, Г. Блеч, Л. Борщевська, Н. Борякова, З. Будаєва,Г. Варданян, В. Воробьйова, О. Гаврилушкіна, Н. Голуб, Т. Датешидзе, Л. Дмитрієва, А. Єгорова, А. Зікєєв, О. Казанцева, О. Катаєва, Г. Каше, С. Конопляста, О. Корнєв, Р. Лалаєва, В. Ліпакова, Л. Логвінова, І. Омельченко, М. Савченко, Л. Парамонова, В. Петрова, Г. Піонтківська, І. Позднякова, В. Тарасун, М. Шеремет, Р. Юрова.

Мета статті - визначити та обґрунтувати структуру цілісної системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу

Керуючись вищезазначеним, нами розроблено та змістовно забезпечено цілісну систему діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку.

Вона заснована на міждисциплінарному підході та інтеграції усіх ланок процесу супроводу дитини із РВ у закладах освіти спільно з сім'єю. Запропонована система являє собою цілеспрямовано організований освітній простір який заповнює спільна робота фахівців (вчителів-логопедів, дефектологів, психологів), членів родини, що виховує дитину із РВ та самої дитини.

Система ґрунтується на використанні інноваційних педагогічних засобів, що сприяє формуванню та корекції мовленнєвої діяльності школярів зазначеної категорії та підвищенню успішності їх соціальної адаптації та інтеграції у суспільство. Систему забезпечують пріоритетні напрями: діагностичний, логопедичний, психолого-педагогічний.

Ймовірність, що очікування корекційного ефекту щодо формування мовленнєвої діяльності РВД можна досягти за умови спеціально створених умов: науково обґрунтованого системного аналізу проявів як мовленнєвого так і психічного дизонтогенезу; розробки принципів, методів та змісту диференціальної діагностики мовленнєвого розвитку, з урахуванням психологічних механізмів та закономірностей формування мовленнєвої діяльності у процесі дизонтогенезу; розробки варіативної (топології) різних проявів порушень мовленнєвого розвитку в середині цієї нозології дітей, ураховуючи структуру та складність як розумового, так і мовленнєвого порушення; розробки спеціальної системи корекційно-розвивального впливу з опорою на визначення причин та індивідуальних особливостей порушень мовленнєвого розвитку у РВД з урахуванням різного ступеню розумової відсталості та супутньої патології розвитку.

У межах нашого дослідження ми розглядаємо цілісну систему - як взаємодію різноманітних взаємопов'язаних структурних компонентів, які об'єднуються однією освітньою метою розвитку індивідуальності та особистості [3].

Метою цілісної системи є: забезпечення умов диференційованої діагностики, корекційно-розвивальної роботи та максимально можливої компенсації порушень мовленнєвого розвитку, активізація когнітивного та особистісного потенціалу під час формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку.

Основні принципи побудови системи: теоретико-методологічні, спеціально-методичні, частково методичні, логокорекційні.

Теоретико-методологічні принципи: об'єктивності, детермінізму, єдності свідомості і діяльності, розвитку, особистісного підходу, системності.

Спеціально-методичні принципи: уваги до матерії мови, розуміння мовних значень, оцінки виразності мовлення, розвитку мовного чуття («чуття мови»), випереджаючого розвитку усного мовлення перед писемним, прискорення темпів збагачення мовлення.

Частково методичні принципи: комунікативної спрямованості навчання; навчання мові та мовленню як діяльності; взаємозв'язку сенсорного, розумового і мовленнєвого розвитку; забезпечення активної мовленнєвої практики; організації спостережень над мовним матеріалом; комплексного підходу до розвитку всіх сторін мовлення; збагачення мотивації мовленнєвої діяльності; забезпечення впливу художньої літератури на мовленнєвий розвиток.

Принципи логопедичної корекції: принцип урахування структури та механізмів порушень функціональної системи мови та мовлення; принцип системності; принцип комплексності, поетапності та безперервності логопедичної корекції; каузальний принцип корекції (урахування причин, механізмів, структури мовленнєвого дизонтогенезу внаслідок РВ); виділення провідних розладів в структурі дефекту; принцип розвитку; онтогенетичний принцип; обхідного шляху.

Функціонування запропонованої системи передбачає два модулі:концептуально-стратегічний та технологічний. Кожний модуль має функціональні блоки. Концептуально-стратегічниймодуль - концептуальний блок. Технологічний модуль: діагностико-пропедевтичний (підготовчий) блок; формувально-корекційний (основний) блок; результативно-оцінювальний (узагальнюючий) блок.

Концептуально-стратегічний модуль цілісної системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку включає: теоретико-методологічну основу; принципи побудови; концепцію, її вихідні положення: провідні положення, загальні та спеціальні закономірності, педагогічні умови процесу формування та корекції мовленнєвої діяльності.

Даігностико-пропедевтичний, формувально-корекційний та результативно-оцінювальний блоки відносяться до технологічного модулю, який включає: вихідні показники; педагогічну технологію формування та корекції мовленнєвої діяльності до якої належать: інтегративна модель, її алгоритм; програмно-методичне забезпечення на основі варіативно-модульного навчання (розвиток мовлення); забезпечення корекційно-розвивального впливу на основі реалізації освітніх та корекційно-розвивальних програм; методичні рекомендації для педагогів та батьків щодо підвищення ефективності формування та корекції мовленнєвої діяльності у РВД молодшого шкільного віку; навчальна програма підготовки та підвищення кваліфікації фахівців.

Структура цілісної системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку подано на рис. 1.

Рис. 1. Структура цілісної системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку

Запропонована система являє собою цілеспрямовано організований освітній простір, який заповнює спеціально скорегована взаємодія фахівців дефектологічного, логопедичного та психологічного профілів, членів родини та самої дитини.

Систему забезпечують пріоритетні напрями: діагностичний, логопедичний (лінгво-педагогічний), психолого-педагогічний, соціальний (родинний). когнітивний мовленнєвий логокорекція дитина

Концептуальний блок покладений в основу концептуально-стратегічного модулю цілісної системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку включає:

Ш теоретичні положення, які розкривають процес діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку і ґрунтуються на психолінгвістичній періодизації мовленнєвого розвитку та критеріях його оцінювання у лексичній, граматичній, фонетико-фонематичний ланках, які враховують закономірності та психологічні механізми онтогенезу мовлення в нормі, і патологічні чинники, які детермінують недорозвиток відповідних мовленнєвих структур (Соботович Є., 1997; 2002; 2004); психолінгвістичній моделі мовленнєвої діяльності в умовах типового та порушеного онтогенезу, що дає змогу по-новому підійти до вирішення проблем пошуку ефективних і раціональних шляхів формування мовленнєвоїдіяльності та корекції її порушень [5]; удосконаленні змісту освіти РВД з позицій психолінгвістики та відповідного структуруваннякорекційно-розвивального втручання у контексті цілісного навчально-виховного процесу засобами специфічного психолінгвістичного та лінгво-дидактичного забезпечення педагогічного впливу (С. Конопляста, О. Корнєв, Н. Пахомова, В. Тарасун, В. Тищенко, М. Шеремет та ін.); фундаментальних вчень про мовленнєву діяльність, її психологічні механізми і їх формування за умов порушеного онтогенезу в лінгвістичній та комунікативній ланках (С. Конопляста, І. Мартиненко, І. Омельченко, Н. Савінова, М. Шеремет та ін.).

У нашому дослідженні ми спиралися на вчення про структуру мовних знань, механізми їх засвоєння на практичному рівні оволодіння мовленнєвою діяльністю (М. Жинкин, І. Зимня, О. Леонтьев, О. Лурія, Д. Слобін, Дж. Грін, О. Шахнарович та ін.); психолінгвістичний підхід до аналізу мовленнєвого розвитку дитини і його формування за умов нормального та порушеного онтогенезу (Н. Жукова, О. Леонтьев, Ж. Піаже, Є. Соботович, Ф. Сохін, В. Тищенко, О. Шахнарович, Н. Юрьєва та ін.); вчення про попередження та корекцію порушень мовленнєвого розвитку у дітей (Л. Волкова, Б. Гріншпун, Н. Жукова, Р. Лєвіна, Р. Лалаєва, О. Мастюкова, Є. Соботович, В. Тарасун, Т. Філічева, Н. Чевельова, Г. Чиркіна, М. Шеремет та ін.); вчення про тісний взаємозв'язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку, та когнітивних процесів - з іншого (Л. Виготський, М. Жинкін, О. Корнєв, Р. Лєвіна, Р. Лалаєва, О. Лурія, О. Мастюкова, Є. Соботович, О. Шахнарович та ін.); вчення про специфіку порушень мовленнєвої діяльності при РВ (І. Дмитрієва, Г. Каше, Р. Лалаєва, В. Петрова, М. Савченко, В. Синьов, Є. Соботович, Г. Сухарєва, В. Тищенко та ін.);

Для забезпечення безперервності процесу мовленнєвого розвитку під час корекційно-формувального навчання слід забезпечити взаємозв'язок усіх навчальних предметів, переважно: розвиток мовлення - українська мова (письмо) - читання, в плані удосконалення мовленнєвої діяльності учнів.

Ш Закономірності процесу діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку:

- загальні (урахування фундаментальних аспектів мовленнєвої діяльності: структурний компонент (формування фонетичної, лексичної, граматичної сторін мовлення); функціональний компонент (розвиток зв'язного мовлення та комунікативної діяльності); когнітивний компонент (формування здібності до елементарного усвідомлення явищ мови та мовлення); диференціальна діагностика; взаємозв'язок формування мовлення та моторики, розвиток мовлення та пізнавальних процесів; урахування поетапності формування мовленнєвих навичок (спочатку - диференціація мовних одиниць на основі наочно-дійового, наочно-образного мислення з опорою на зовнішні дії, потім - процес закріплення засвоєного під час сприйняття в імпресивному мовленні (сприймання мовних фонем, але не вживання їх під час комунікативних дій), диференціація мовленнєвих одиниць в експресивному мовленні, наступне - інтеріоризація отриманих мовленнєвих вмінь та навичок, формування вміння виконання дій в розумовому плані, за уявою); особистісно-орієнтований підхід; урахування зони актуального та найближчого розвитку; системний підхід; комплексний логопедичний вплив; психоемоційний вплив;

- специфічні (формування та корекція мовленнєвої діяльності у зв'язку з оволодінням різними видами практичної діяльності (ігрової, образотворчої, конструювання, елементарної, трудової; співвіднесення мовлення і змісту реальних практичних дій); урахування форм словесної регуляції, можливе РВУ на різних вікових етапах та періодах навчання; можливість формування мовленнєвих навичок засобами навчальної діяльності; професійна компетентність дорослих і мовленнєвий розвиток дітей, поетапність засвоєння і формування мовленнєвих знань, умінь та навичок; урахування інертності процесів під час процесу формування та корекції: збільшення кількості часу, дозованість матеріалу тощо).

Ш Педагогічні умови діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності,зокрема:

- науково-методичне забезпечення процесу діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності, що сприяє становленню мовленнєвої компетентності педагогів у питаннях мовленнєвої підготовленості учнів, орієнтації батьків на мовленнєвий розвиток дитини в визначених напрямах;

- диференціація змісту, засобів, форм, методів і прийомів загально мовленнєвої підготовки та мовленнєвої комунікації;

- моделювання мовленнєвого освітнього простору в системі мовленнєвої взаємодії (комунікації);

- взаємопов'язаність суб'єктних підсистем - зовнішньої (педагоги, батьки, як носії мовленнєвого досвіду та знань) і внутрішньої (діти як суб'єкт процесу формування та корекції мовленнєвої діяльності);

- інтеграція цінностей культури і традицій художньо-мовленнєвої діяльності у навально виховному процесі тощо.

Передбачається, що створення означених умов сприятиме успішній інтеграції дітей у сучасний соціум, покращить їхню загально мовленнєву підготовку, комунікативні можливості на основі впровадження сучасних технологій, інноваційних форм організації уроків з однієї сторони; з іншої - розвитку особистісної сфери школярів.

Вище викладене забезпечує концептуально-стратегічний блок цілісної системи формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку, окрім якого відокремлюється педагогічна технологія формування та корекції мовленнєвої діяльності. Розробка, обґрунтування та впровадження педагогічної технології процесу формування та корекції мовленнєвої діяльності обраної категорії дітей має практичну спрямованість і представлена у наступному пункті нашого дисертаційного дослідження.

Функціональними складовими розробленої діагностично-корекційно-формувальної системи є відповідні змістовні блоки. Як зазначалося вище, цілісна система діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку складається з двох модулів: концептуально-стратегічного та технологічного. Кожний модуль складається з блоків, змістом яких є визначені етапи які включають конкретну мету, відповідні завдання і напрями корекційно-формувальної роботи.

Основа модульного принципу запропонованої системи - взаємодоповнюваність та мобільність внутрішніх структур (блоків, етапів), їх можливість виконувати конкретні завдання, але одночасно бути спрямованими на вирішення загальної кінцевої мети. Усе це забезпечує загальну варіативність, функціональність та мобільність системи, можливість кадрового забезпечення (його взаємодоповнюваність та взаємозаміну) та найбільш раціональне використання науково-технічних засобів та інноваційних технологій.

Розроблена система діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності побудована таким чином, що зміст окремих блоків розрахований на роботу як з кожною дитиною так і з дітьми, які мають ускладнені варіанти як мовленнєвого, так і психічного розвитку.

В основу технологічного блоку покладені діагностико-пропедевтичний, формувально-корекційний та результативно-оцінювальний блоки.

1. Діагностико-пропедевтичний блок. Мета діагностико-пропедевтичного блоку - за результатами лінгвопедагогічного та логопедичного обстеження визначити вихідні показники особливостей розвитку мовленнєвої діяльності обраної категорії дітей.

Вихідні показники:

1) типологія варіантів мовленнєвого розвитку (керуючись даними про рівні сформованості складових підсистем функціональної системи мови та мовлення та рівні сформованості базових складових мовленнєвої діяльності): умовно типовий - мовлення без порушень, але за рівнем розвитку компонентів мовленнєвої діяльності (правильністю, відповідністю, обсягом, часом та тривалістю формування) не відповідає нормі; дизонтогенетичний - СНМ різного ступеню важкості;

2) ступінь РВ - легкий або помірний;

3) супутні порушення розвитку - урахування супутніх порушень психо-нервово-соматичних;

4) вік дитини з РВ.

Розробляючи зміст цілісної системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД ми керувалися технологією корекції порушень мовленнєвого розвитку у дітей із ВНГП С. Коноплястої [2]. Також, ми чітко дотримувалися провідних положень концепції висвітленої в концептуально-стратегічному модулі.

По-перше, вважали, що недоцільно здійснювати роботу з формування та корекції мовленнєвої діяльності окремо від корекції порушень пізнавального розвитку, оскільки результати констатації засвідчили тісну взаємообумовленість та взаємозалежність пізнавального та мовленнєвого розвитку у дітей цієї категорії; по-друге, розроблена цілісна система діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності не повинна обмежуватися порушеннями мовлення чи варіантом психічного дизонтогенезу, оскільки тим самим буде втрачатися цілісність, систематичність та ефективність корекційного впливу.

2. Формувально-корекційний блок. Мета - апробація педагогічної технології формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку.

Ш Пропедевтично-обов'язковий (підготовчий) етап. Мета -підвищення рівня функціональної мовної та мовленнєвої готовності: 1) активізація та формування механізмів (фізіологічних, психологічних, психолінгвістичних) розвитку мовлення; 2) корекція порушень психомоторного та мовленнєвого розвитку; 3) забезпечення індивідуальної траєкторії психомоторного, пізнавального та мовленнєвого розвитку РВД.

Тривалість -залежно від ступеню розумової відсталості, рівня пізнавального та мовленнєвого розвитку, супутніх порушень розвитку - підготовчий - 1 клас.

Ш Змістовно-корекційний (основний) етап. Мета -подальший розвиток базових підсистем функціональної системи мови та мовлення і компонентів мовленнєвої діяльності, усного та писемного мовлення: формування у взаємозв'язку лексико-граматичної, фонетико-фонематичної сторони мовлення та зв'язного мовлення як основних компонентів усного мовлення; формування навичок читання та письма: формування звуко-буквенного аналізу, удосконалення навичок слухання і говоріння; попередження виникнення/корекціядислексії та дисграфії.

Тривалість - залежно від ступеню розумової відсталості, рівня пізнавального та мовленнєвого розвитку, супутніх порушень розвитку - два - три роки (1 (2) - 3 (4) клас).

Ш Функціонально-мовленнєвий (заключний) етап. Мета - розвиток базових підсистем функціональної системи мови та мовлення;удосконалення навичок мовно-мовленнєвої діяльності, зв'язного усного (діа- монологічного) мовлення,корекція порушень писемного мовлення, удосконалення навичок читання та письма.

Тривалість - залежно від ступеню розумової відсталості, рівня пізнавального та мовленнєвого розвитку, супутніх порушень розвитку - рік - два роки (4 - 4 (5) клас).

3. Результативно-оцінювальний блок. Мета - діагностика результатів формування та корекції мовленнєвої діяльності: базових підсистем функціональної системи мови та мовлення, компонентів мовленнєвої діяльності: фонетико-фонематичного, лексико-граматичного, морфологічного, синтаксичного, розвитку зв'язного усного мовлення; рівня сформованості писемного мовлення: процесів читання та письма, виправлення дислексій/дисграфій.

Ш Підсумково-діагностичний етап. Мета - діагностика результатів формування базових підсистем функціональної системи мови та мовлення і складових мовленнєвої діяльності.

Ш Підсумково-аналітичний етап. Мета - системний аналіз агрегованих результатів експериментальної діяльності; прогнозування напрямів подальшої роботи щодо формування та корекції мовленнєвої діяльності РВД.

Висновки

У межах результативно-оцінювального етапу було використано анкети для фахівців, діагностичні методики психолінгвопедагогічного обстеження рівнів сформованості підсистем функціональної системи мови та мовлення та мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку, тотожні з методиками констатувального етапу дослідження.

На цьому етапі було визначено рівні сформованості мовленнєвої діяльності РВД молодшого шкільного віку після впровадження педагогічної технології формування та корекції мовленнєвої діяльності зазначеної категорії дітей які буде висвітлено у наших наступних публікаціях.

Бібліографія

1. Боряк О. В. Прикладні аспекти формування мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку / О. В. Боряк // Збірник наукових праць «Гуманізація навчально-виховного процесу». - Слов'янськ, 2017. - № 1 (81). - С. 7487. ;

2. Боряк О. В. Психолого-педагогічні умови формування та корекції мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку / О. В. Боряк // Збірник наукових праць «Педагогічні науки». - Випуск LХІХ, Том 1. - Херсонський державний університет, Видавничий дім «Гельветика», 2016. - С. 121-127.;

3. Конопляста С. Ю. Ринолалія від А до Я: Монографія / С. Ю. Конопляста. - К.: Книга-плюс, 2016. - 312 с.;

4. Педагогическая система - Общие основы педагогики: конспект лекций. -http:// www.e-reading.club/.../Pisareva_-оbshchie_osnovy_pedagogiki__konspekt_lekciii.ht.;

5. Синьов В. М. Психолого-педагогічні проблеми дефектології та пенітенціарії / В. М. Синьов. - К. : «МП Леся», 2010. -779 с.;

6. Соботович Є. Ф. Вади мовленнєвого розвитку у дітей і шляхи їх корекції / Є. Ф. Соботович. - Київ: ІСДО, 1995. - 204 с. http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ikpp_kkp_Spec%20psihologiya%202%20ch/120.html;

7. Oksana Boryak (2016). Theoretical basses of speech activity of mentally. European journal of Special Education Research, Volume 1, issue 2, pp. 67-79;

Reference

1. Boryak O. V. Prykladni aspekty` formuvannya movlennyevoyi diyal`nosti rozumovo vidstaly`x ditej molodshogo shkil`nogo viku / O. V. Boryak // Zbirny`k naukovy`x pracz` «Gumanizaciya navchal`no-vy`xovnogo procesu». - Slov'yans`k, 2017. - # 1 (81). - S. 74-87. ;

2. Boryak O. V. Psyxologo-pedagogichni umovy` formuvannya ta korekciyi movlennyevoyi diyal`nosti rozumovo vidstaly`x ditej molodshogo shkil`nogo viku / O. V. Boryak // Zbirny`k naukovy`x pracz` «Pedagogichni nauky`». - Vy`pusk LXIX, Tom 1. - Xersons`ky`j derzhavny`j universy`tet, Vy`davny`chy`j dim «Gel`vety`ka», 2016. - S. 121-127.;

3. Konoplyasta S. Yu. Ry`nolaliya vid A do Ya: Monografiya / S. Yu. Konoplyasta. - K.: Kny`ga-plyus, 2016. - 312 s.;

4. Pedagogy`cheskaya sy`stema - Obshhy`e osnovы pedagogy`ky`: konspekt lekcy`j. -http:// www.e-reading.club/.../Pisareva_-оbshchie_osnovy_pedagogiki__konspekt_lekciii.ht.;

5. Sy`n`ov V. M. Psyxologo-pedagogichni problemy` defektologiyi ta penitenciariyi / V. M. Sy`n`ov. - K. : «MP Lesya», 2010. -779 s.;

6. Sobotovy`ch Ye. F. Vady` movlennyevogo rozvy`tku u ditej i shlyaxy` yix korekciyi / Ye. F. Sobotovy`ch. - Ky`yiv: ISDO, 1995. - 204 s. http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ikpp_kkp_Spec%20psihologiya%202%20ch/120.html;

7. Oksana Boryak (2016). Theoretical basses of speech activity of mentally. European journal of Special Education Research, Volume 1, issue 2, pp. 67-79/

Размещено на Allbest.ru