Особливості забезпечення стабільного психологічного стану студентів вищих навчальних закладів при навчанні математичним дисциплінам

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

1

Особливості забезпечення стабільного психологічного стану студентів вищих навчальних закладів при навчанні математичним дисциплінам

О.П. Кошова

Головною метою вищої економічної освіти є підготовка особистості, конкурентоздатного фахівця, професійні якості якого відповідають сучасним вимогам ринку праці. Кожен випускник вищого економічного навчального закладу повинен володіти особистісними і професійними якостями, що забезпечать вміння вирішувати типові задачі діяльності та нести відповідальність за прийняті рішення. Тому метою навчального закладу, що здійснює підготовку спеціалістів з економіки стає розвиток загальних та професійний здібностей кожного студента, формування стійкої здатності до самостійного пошуку нових знань та переконань щодо необхідності навчання протягом життя. При цьому метою викладача як організатора навчального процесу має бути позитивний психолого-педагогічний результат, а основна його функція - стимулювання розвитку особистості спеціаліста з бізнес діяльності.

Слід відмітити досить вагомі наукові доробки педагогів-науковців в галузі дослідження психологічних станів студентів (Л.С. Виготського, М.Я. Басова, А.Н. Леонтьєва, Б.Г. Ананьєва, Г.С. Костюка, Д.Н. Богоявленської, Н.Ф. Тализіної, Д.Б. Ельконіна, Л.В. Занкова, І.Н. Логвинова, С.В. Саричева та ін.). Їх зусилля були спрямовані на дослідження концепції та теорії діяльності (М.Я. Басов, А.Н. Леонтьєв); загально-методичну розробку самої категорії діяльності (С.Л. Рубінштейн); інтегративний підхід до психіки, виділення особливого вікового періоду - “студентського” віку (Б.Г. Ананьєв); теорії, концепції навчальної діяльності (Д.Н. Богоявленська, Г.С. Костюк, Н.Ф. Тализіна); теорію поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна); теорію розвиваючого навчання (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидова, І.І. Ільясов) та ін.

Разом з тим поза увагою дослідників залишається проблема досягнення стабільного психологічного мікроклімату серед студентів першого курсу економічних вищих навчальних закладів саме за умови впровадження кредитно-модульної системи. Під стабільним психологічним мікрокліматом ми розуміємо залучення кожного студента до активної навчальної діяльності, надання йому можливості максимально проявити себе і свої здібності, розробку методів стимулювання і заохочення студентів до проведення наукових міні-досліджень, взаємоузгодження змісту математичних та професійно-орієнтованих дисциплін, розробку системи об'єктивного оцінювання студентів, забезпечення систематичного контролю за самостійною роботою студентів тощо. Це і обумовило нагальність нашого дослідження.

Для того, щоб студенти одержали якісну математичну підготовку важливим є те, щоб вони з перших днів перебування у вузі змогли максимально адаптуватися до вимог вищої школи: незвичної організації навчального процесу (перехід від урочної до лекційно-практичної системи занять), значної кількості самостійної діяльності, передбаченої навчальними планами та ін.

Не менш важливим для успішного реформування системи освіти є формування особистості, що здатна реалізувати типові задачі діяльності, аналізувати економічні явища в умовах мінливості економічного середовища, приймати виважені рішення за наявності економічних ризиків. Саме тому важливим є:

виховання у студентів стійкого світогляду, правильного сприйняття сучасних проблем розвитку суспільства, людського буття, духовної культури на основі свідомого використання наукових знань взагалі, та математичних зокрема у пізнавальній та майбутній професійній діяльності тощо;

формування у майбутніх фахівців національної гідності, самоповаги, активної життєвої та громадянської позиції, здатності захищати інтереси держави, поєднувати та взаємоузгоджувати суспільні, колективні та індивідуальні інтереси тощо;

озброєння методологією творчої діяльності, вироблення вмінь до ефективної комунікаційної взаємодії, у тому числі засобами сучасних інформаційних технологій тощо;

реалізація відносин відповідальності за допомогою сукупності етичних, правових та економічних норм у їх взаємозв'язку тощо;

пропаганда здорового способу життя, дозування навантаження, розвиток стресовитривалості, саморегуляції, підтримка творчого настрою у студентів тощо;

визначення й усвідомлення кожним студентом індивідуальної межі власних знань, вміння долати стереотипи мислення, визнавати й аналізувати помилки тощо;

виявлення та розвиток лідерського потенціалу, підприємливості та вмінь йти на виправданий ризик тощо;

створення сприятливого соціально-психологічного клімату в студентському колективі тощо.

До числа психологічних факторів успішного навчання можна також віднести уміння взаємодіяти з людьми у сумісній з ними діяльності, перш за все із викладачем і студентами своєї групи.

Важливе значення має установка на навчання, адже людина, що орієнтована на успіх завжди дійсно досягає його. Для цього необхідно постійно розвивати у студентів - майбутніх спеціалістів з економіки, навички управлінського та організаторської роботи, формувати сучасне економічне мислення, лідерський потенціал, підприємливість та вміння йти на виправданий ризик, тобто кожен студент повинен володіти творчим мисленням на фоні високої професійності. У реалізації цих вимог суттєву роль відіграють математичні знання, які є підґрунтям для фахових економічних дисциплін, що формують професійний рівень спеціаліста. У цьому аспекті особливої актуальності набувають слова Б. Серве, який писав: “Серед інтелектуальних властивостей, що розвиваються математикою, найбільш часто згадуються ті, котрі належать до логічного мислення: дедуктивне міркування, спроможність абстрагування, узагальнення, спеціалізації, спроможність думати, аналізувати, критикувати. Вправа у математиці сприяє придбанню раціональних якостей думки та її вираження: порядок, точність, ясність. Вона потребує уяви й інтуїції. Вона дає чуття об'єктивності, інтелектуальну чесність, смак до дослідження, і тим самим сприяє створенню наукового розуму. Вивчення математики потребує постійної напруги, уваги, спроможності зосередитися і закріплює гарні навички роботи.

Таким чином, математика виконує важливу роль як у розвитку інтелекту, так і у формуванні характеру” [1, С. 21].

Не менш важливим фактором успішності навчання є продумана система заохочень студентів за успіхи і штрафні санкції за невдачі в навчальній діяльності. Заохочення повинні відповідати реальним успіхам і відображати не стільки здібності студента, скільки докладені ним зусилля. Штрафні санкції повинні відігравати стимулюючу роль, тобто активізувати важливі мотиви навчальної діяльності, що спрямовані на досягнення успіху, а не на попередження невдач.

Іноді викладачі, спираючись на бажання студента отримати більш високий бал і стимулюючи його до більш активної діяльності, завищують оцінки старанним студентам. Але водночас, виникає інша проблема: де гарантія того, що отримавши на екзамені чи тесті завищену оцінку студент у наступному семестрі буде навчатися достатньо старанно. Зрозумівши, що у певного викладача навіть за недостатні знання можна отримати гарну оцінку, він навпаки буде виявляти менше прагнення до навчання. Тому, ставлячи завищену оцінку викладач повинен обов'язково обґрунтувати причину її завищення, відіграє роль позитивного стимулятора й той факт, що вона отримана більше за старанність, а не за знання.

Саме тому за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу розроблена система нарахування штрафних балів (за невиконання домашнього завдання, непідготовленість до аудиторного заняття та ін.) та система нарахування додаткових балів (за розроблену наукову презентацію, участь у наукових дослідженнях кафедри, участь у математичних олімпіадах та ін.).

Враховуючи те, що математичні дисципліни опановуються студентами економічних вузів протягом перших трьох семестрів, перед викладачами ВНЗ постає проблема навчання студентів-першокурсників основам організації самостійної роботи. Студенти-першокурсники недостатньо володіють навичками щодо:

здійснення операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, вміння логічно мислити;

пошуку необхідної літератури;

знаходження альтернативних розв'язків поставленої проблеми;

ефективного використання часу, відведеного для самостійної роботи, рівномірного розподілу своїх зусиль і т. ін.

Тому, саме при створенні сприятливих умов у вищому навчальному закладі студенти починають “вчитися” процесу научування.

Особливої ваги в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу набуває індивідуалізація навчання, надання кожному студенту індивідуальної траєкторії розвитку. Адже за умови кредитно-модульної системи передбачається можливість індивідуального вибору студентами змістовних модулів з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до схеми підготовки фахівця. Тому кожен викладач повинен стати керівником та куратором індивідуальної та самостійної роботи студентів, сприяти якнайшвидшій адаптації студентів до навчання у вищій школі. Не менш важливим для цього є надання кожному студенту протягом навчального семестру можливості покращення свого рейтингу. При вивченні математичних дисциплін студент, виконавши базовий рівень вимог, може отримати 60 балів за семестр. Але не кожен із них зможе це зробити. Тому ми повинні запропонувати студентам інші можливості для покращення рейтингу. Для цього необхідно кожного студента забезпечити методичними матеріалами із завданнями, диференційованими за рівнем складності. Прикладом такого завдання може бути:

Завдання для індивідуальної самостійної роботи студентів з теми “Пряма лінія на площині”

Завдання 1.

Група А

Пряму задано рівнянням . Перевірити, які з точок належать заданій прямій, записати її рівняння з кутовим коефіцієнтом і в відрізках на осях:

Група В.

Знайти рівняння прямої, що проходить через точку перетину прямої l з віссю Оу і відтинає на осі абсцис відрізок, рівний а.

Група С.

Знайти рівняння перпендикулярів до прямої l, проведених через точки перетину даної прямої з осями координат.

1.21. 1.22.

1.23. 1.24. 

1.25. 1.26.

1.27. 1.28.

1.29. 1.30.

Разом з тим при вивченні математичних дисциплін доцільним є:

використання проблемних методів навчання, серед яких: метод мізкового штурму, робота в малих групах, навчальна дискусія, ділові ігри, проблемний виклад матеріалу та ін.;

навчання студентів спеціальним прийомам розвязання задач різного типу, зокрема проблемно-пошукових, відкритого типу, із застосуванням ПЕОМ та ін.;

надання можливості кожному студенту відчути себе обєктом рівнопартнерського співробітництва тощо.

Не менш важливим в процесі навчання математичним дисциплінам, постійно пропонувати студентам творчі завдання із наступним аналізом їх розвязання. Особливої ваги у цьому процесі набуває здійснення оберненого звязку, що досягається шляхом розробки і впровадження:

системи допоміжних задач, які зможуть виявити реакцію студента на підказки, що містяться в умові задачі;

завдань, які можна представити, як сукупність елементарних задач, що дозволить студенту встановити певну закономірність, а викладачу - оцінити потенціал студента в цьому процесі;

комплексу задач відкритого типу, що надають можливість оцінити аналітичні здібності студентів.

При цьому обов'язково потрібно враховувати потреби та інтереси студентів, адже інформація краще сприймається коли студенти розуміють, що вона знадобиться їм у майбутній професійній діяльності. Навчальний процес повинен бути пов'язаний з проблемними ситуаціями в майбутній діяльності спеціалістів з економіки.

Стимулювати студентів до навчання можна і дещо іншими методами. Одним із таких методів є комп'ютерне тестування, під час якого важливо створити такі умови, щодо студент, який дав невірну відповідь на деякі запитання міг повернутися до них і таким чином покращити свою оцінку. Тоді оцінка дійсно буде виконувати стимулюючу функцію.

Але зараз, при переході до кредитно-модульної системи організації навчального процесу, одним із найбільш поширених методів оцінювання знань студентів є письмовий тест. Це система завдань різної складності, і визначеного змісту, що дозволяє ефективно оцінювати рівень підготовленості студента.

Головною перевагою тестів є те, що вони дозволяють опитати усіх студентів групи одночасно з усіх питань програми, в однакових умовах, застосовуючи при цьому однакову систему оцінювання. Зараз, найбільш розповсюджені тестові завдання так званого закритого та відкритого типів. Хоча студенти як правило віддають перевагу тестовим завданням закритого типу, мабуть тому, що психологічно легше виконувати завдання, коли знаєш, що одна із запропонованих відповідей правильна. При цьому доцільно ознайомити студентів із шкалою оцінювання даного тесту. Тоді кожен із них самостійно зможе вирішувати які завдань і скільки він повинен зробити для того щоб отримати потрібну йому оцінку. Разом з тим сам тестовий контроль має деякі переваги перед традиційними формами контролю:

спонукає студентів до систематичних занять, оскільки є обов'язковою формою поточного контролю при кредитно-модульній системі організації навчального процесу;

є більш об'єктивним і результативним, забезпечує стабільний психологічний стан студентів;

створює своєрідну мотивацію навчання, впливаючи на рейтинг кожного студента в групі.

На нашу думку, реалізація саме таких підходів забезпечить стабільний психологічний стан студентів в умовах кредитно-модульної системи, підвищить ступінь зацікавленості у результатах своєї роботи і, як наслідок, істотно полегшить перехід до нової організації навчального процесу.

Література

професійний фахівець навчання

1. Кудрявцев Л.Д. Современная математика и ее преподавание. - М.: Наука, 1985. - 170 с.

2. Матеріали міжнародної науково-методичної конференції “Гармонізація вищої освіти України в умовах європейської інтеграції” (березень 2006 р.). - м. Полтава. - Полтава, ПУСКУ. - 2006.

3. Нічуговська Л.І. Особливості організації самостійної роботи при навчанні математичному моделюванню студентів економічних спеціальностей // Наука і сучасність. Збірник наукових праць НПУ ім. Драгоманова. - К.: Логос, 2001. - том ХХІХ. - С. 101-109.

4. Нічуговська Л.І. Психолого-педагогічні особливості навчання математичних дисциплінам студентів економічних спеціальностей вищих закладів освіти. // ПостМетодика. - 2002. - № 7-8(45-46). - с. 181-188.

5. Психология и педагогика. Учебное пособие для вузов. Сост. Радугин А.А. - Москва, 1997. - 266 с.

6. Сарычев С.В., Логвинов И.Н.. Педагогическая психология. Краткий курс. - СПб.: Питер, 2006. - 224с. ил.

7. Шурдук А.І., Фомкіна О.Г., Кошова О.П. Методичні рекомендації та завдання для самостінйох роботи студентів зі спеціальностей “Економіка і підприємництво”. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. - 47 с.

8. Эсаулов А.Ф. Активизация учебно-познавательной деятельности студентов. - М., 1982, - 223 с.

Размещено на Allbest.ru