Шляхи формування мотивації студентів до здорового способу життя (на прикладі майбутніх фахівців фармацевтичної галузі)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 614.2:[378.17+159.947.5]

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ (НА ПРИКЛАДІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ)

Лобода В.С.

Постановка проблеми. Збереження здоров'я -- це проблема як кожної людини, так і держави. Його доцільно починати з формування мотивації до здорового способу життя як системоутворювального чинника поведінки. Фізичне виховання студентської молоді є складовою частиною освітнього процесу, оскільки успішне здобуття вищої освіти потребує достатнього рівня здоров'я. За наявності студентів, які не вважають фізичне виховання важливою дисципліною, виникає протиріччя між вимогами суспільства до особистості майбутнього фахівця й реальною ситуацією в навчально-виховному процесі. [5, с. 53].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Позитивний вплив фізичних навантажень на навчальну діяльність студентів висвітлено в працях численних учених і методистів (Г. Водолажський, Л. Волков, О. Дубогай, М. Жаворонкова, М. Зуболій, М. Козленко, В. Лях, А. Мкртчян, В. Новосельський, В. Платонов, І. Рибакова, Б. Сермєєв, М. Солопчук, В. Столітенко, А. Сухарєв, А. Турчак та ін.). Окремі з них зверталися до оцінки ставлення студентів ВИШів різних фахових спрямувань до занять з фізичного виховання та здорового способу життя [3], [6], [7]. Автори дійшли висновку, що нині фізична підготовка студентської молоді знаходиться на низькому рівні. Інтенсивний пошук нових підходів до організації фізкультурно-оздоровчої роботи, розробка і впровадження в практику інноваційних проектів і програм забезпечують зміну способу життя сучасного студента. Проте перш за все необхідно сформувати мотивацію, досягнути усвідомлення важливості фізичних навантажень для результативної навчальної та майбутньої трудової діяльності. Відповідні мотиви відрізняються для різних груп населення, зокрема для студентської молоді різного фахового спрямування. Новий студентський колектив відзначається неоднорідністю наявності мотивації до фізичних вправ на заняттях з фізичного виховання та в позааудиторній діяльності. Зокрема, різницю усвідомлення мотиваційного ставлення дослідники спостерігали між випускниками міських та сільських шкіл [1].

Усі етапи навчально-виховного процесу вищого навчального закладу спрямовані на формування конкурентноспроможного фахівця певної галузі, що передбачає не лише засвоєння фахових знань. Підтримуємо думку Л. Кожевнікової, що основна соціальна функція фізичного виховання -- досягнення такого розвитку людини, коли вона може успішно конкурувати як повноправна особистість суспільства. Така конкуренція можлива за наявності високої життєвої енергії, комунікативних умінь, наявності відчуття своєї фізичної й психічної привабливості, оптимістичного настрою, вміння організувати своє дозвілля та цілісну культуру життєдіяльності [5]. Стан здоров'я людини визначає її здатність до праці та забезпечує гармонійний розвиток особистості. Недостатня м'язова активність провокує атрофію м'язів, рухова недостатність викликає порушення процесів обміну речовин, знижує функціональні можливості, послаблює діяльність центральної нервової системи та внутрішніх органів [5].

Якість підготовки фахівця й рівень професійної сформованості залежить також від організації в навчальному закладі професійно-прикладної фізичної підго-товки [6, с. 7-9]. О. Куц відзначає, що професійно-прикладна фізична підготовка як самостійний розділ курсу фізичного виховання студентів, є тією сполучною ланкою, яка поєднує фізичну підготовку студентської молоді в стінах ВИШу з їхньою майбутньою професійною діяльністю. Отже, фізичне виховання студентів необхідно здійснювати з урахуванням умов та характеру майбутньої професійної діяльності студентів, тобто містити елемент професійно-прикладної фізичної підготовки. Така спрямованість навчання студентів сприяє якісній підготовці сучасного фахівця [8].

Незважаючи на численні дослідження в означеному напрямку, мотиваційні шляхи до занять фізичною культурою та здорового способу життя студентів вищого фармацевтичного навчального закладу в аспекті їхньої майбутньої професії не було описано й потребують вивчення.

Мета цієї наукової розвідки -- з'ясування й визначення мотиваційних потреб у формуванні здорового способу життя студентів вищого фармацевтичного навчального закладу.

Виклад основного матеріалу.

При підготовці майбутніх фахівців недостатнім є формування компетенцій студентів з фахових дисциплін, важливим є закласти фундамент здоров'я, уміння контролювати й покращувати власний фізичний стан. Забезпечення досягнення результативної та стійкої навчально-трудової діяльності та працездатності студентської групи можливе лише за умови, якщо принцип оздоровчого спрямування фізичного виховання буде пріоритетним [5]. Фізичне виховання як навчальна дисципліна у зв'язку з її місцем у сучасному навчально-виховному процесі (зменшення кількості годин, зміна курсу на факультативний) не здатна повністю забезпечити формування й збереження фізичного стану студентської молоді. Розв'язання цієї проблеми доцільно здійснюватися через виховання фізичної культури особистості, що передбачає наявність потреби й уміння зберігати та вдосконалювати своє здоров'я.

У процесі нашого дослідження було проведено анкетування студентів щодо їхнього ставлення до здорового способу життя та мотивації до занять фізичними вправами на заняттях з фізичного виховання та в позааудиторний час. Опитано 300 студентів першого курсу Національного фармацевтичного університету спеціальностей «Фармація», «Технологія парфумерно-косметичних засобів» та «Якість, стандартизаці і сертифікація» (4,33% -- юнаки, 95,67% -- дівчата; 17 років -- 68,33%, 18 років -- 31,67%), окремі результати проведеного опитування представлено в цій статті. Анкетування складалося з двох частин та проводилося двома етапами на початку навчального року в період адаптації першокурсників до нових умов навчання. Проаналізувавши отримані результати, кафедра фізичного виховання і здоров'я Національного фармацевтичного університету запланувала й провела низку заходів, що, на нашу думку, сприяють підвищенню мотиваційних потреб. У кінці навчального року заплановано повторне анкетування того ж контингенту студентів для виявлення змін у їхніх результатах.

На заняттях з фізичного виховання у бесідах зі студентами вищого фармацевтичного навчального закладу акцентуємо увагу на особливостях роботи провізора. Тривале перебування на ногах підвищує ризик судинної недостатності, а також вірогідність утворення небезпечних тромбів, які можуть завдати шкоди мозковій діяльності. Такі особливості роботи можуть викликати загострення деяких захворювань, зокрема варикоз. Тому ще під час навчання студентам доцільно набути знань щодо можливостей профілактики захворювань, що можуть бути зумовлені особливостями їхньої майбутньої діяльності. Доречною є актуалізація засвоєних знань з фахових для студентів фармацевтичного ВИШу дисциплін: анатомії, гігієни, дерматології, валеології, фармакології та ін. Ретельна організація навчальної діяльності з доцільними акцентами на міжпредметні зв'язки забезпечує свідоме перенесення набутих фахових знань в іншу сферу. Це підвищує мотивацію та пізнавальну активність студентів, оскільки відповідний матеріал уже засвоєний ними на заняттях з професійних дисциплін.

Як було зазначено, однією з особливостей роботи фармацевтів є те, що працівники цієї галузі тривалий час робочого дня проводять на ногах. На заняттях з фізичного виховання було окремо виділено час для навчання студентів спеціальним комплексам вправ для розслаблення ніг, а також профілактики варикозу чи запобігання подальшого розвитку захворювання при його наявності. Відпрацювання комплексів вправ супроводжувалося актуалізацією відповідних знань з фахових дисциплін, що здійснював як сам викладач фізичного виховання, так і було залучено колег фахових кафедр до проведення бінарних занять:

- анатомія (теми «Кров. Лімфа. Серцево-судинна система. Артерії, вени, капіляри. Кровоносні судини. Ворітна вена. Нижня та верхня порожнисті вени. Рух крові по судинах. Вплив віку, фізичного навантаження, стану організму, центральної нервової системи на рівень артеріального тиску. Кров'яний тиск, його види (систолічний, діастолічний, пульсовий). Методи вимірювання артеріального тиску. Артеріальний пульс і його параметри. Депо крові. Мікроциркуляторне русло. Швидкість руху крові в артеріях, капілярах, венах. Поняття про нервовий і гуморальний механізм регуляції серцево-судинної діяльності. Саморегуляція серцево-судинної системи. Аналіз функціонального стану судин. Пояснення головних механізмів регуляції серцево-судинної системи»);

- валеологія (тема «Оцінка функцій серцево-судинної системи»);

- фармакологія (тема «Лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему»);

- перша долікарська допомога (тема «Перша долікарська допомога при хворобах системи кровообігу: гостра серцево-судинна недостатність»). Відповідно, актуалізація на заняттях з фізичного виховання знань, набутих на заняттях раніше, дає змогу побачити добре відоме в новому, а такий підхід зорієнтований на синтез знань і умінь з різних предметів.

В умовах погіршення екологічного стану довкілля, соціальних реалій життя причиною зниження рівня здоров'я є недостатня освіченість населення у відповідному аспекті та обмежений доступ до профілактичних заходів. Доцільним є забезпечення студентів спеціальними знаннями та формування саме на їхній основі переконань у необхідності систематичних занять фізичною культурою. Знову ж ідеться про посилення ролі дисциплін, що надають молодим людям необхідну інформацію щодо можливостей людського організму, людської психіки, розвивають уміння й навички здорового способу життя. Отримані під час анкетування дані свідчать, що поняття «здоровий спосіб життя» студенти зазвичай пов'язують із заняттями фізичною культурою та спортом, друге місце у його визначенні посідає відсутність шкідливих звичок, третє -- дотриманння раціонального харчування. Зважаючи на це, можна стверджувати, що знання про здоровий спосіб життя у студентської молоді все ще недостатні.

Сьогодні багато студентів мають проблеми зі здоров'ям, проте по допомогу до фахівців звертаються далеко не всі. На заняттях з фізичного виховання помічаємо недооцінку молоддю наявних порушень самопочуття та зниження мотивації до занять фізичною культурою. Спостерігаємо парадоксальну невідповідність між потребою особистості в доброму здоров'ї, з одного боку, і її зусиллями, спрямованими на збереження й зміцнення свого фізичного та психічного благополуччя -- з іншого. Анкетування продемонструвало: лише 23,33% опитаних задоволені своїм фізичним станом, 47,33% спостерігають окремі періодичні порушення в роботі окремих огранів і систем, при цьому до фахівців звертаються дуже рідко, 29,34% регулярно звертаються до лікарів чи були раніше на відповідному обліку. Проте більшість опитаних студентів (87, 67%) вважають, що вони недостатньо працюють над покращенням стану здоров'я або ж не докладають до цього зусиль взагалі.

В умовах сьогодення студенти мають менше можливостей для занять фізкультурою та спортом через необхідність сплачувати за відповідні послуги у фітнес-центрах, басейнах тощо. У цих умовах важлива така організація навчальних занять, що сприяла б тенденції до залучення молоді до самостійних занять у позааудиторний час. Крім того, зростає роль позааудиторних заходів та гурткової роботи, які б надавали можливість рухової активності не менше, ніж 8-10 годин на тиждень. Адже саме такий обсяг фізичного навантаження забезпечує оздоровчий ефект дає змогу формувати звичку до подальших систематичних занять спортом.

У процесі проведення дослідження було обрано експериментальну групу, в якій проведено цикл занять з рекомендаціями щодо самостійних занять фізичними вправами. Було представлено ряд комплексів з урахуванням індивідуальних особливостей представиків цієї групи: їхніх індивідуальних особливостей, фізичних можливостей, прагнень щодо корекції окремих груп м'язів. На заняттях студенти проявили значний інтерес до запропонованої інформації, проте через місяць проінформували: лише 7,69% групи продовжує виконувати обраний комплекс індивідуальних вправ, 42,31% виконували їх упродовж першого тижня, решта -- протягом кількох днів або взагалі не виконували. Студенти пояснили це відсутністю часу для виконання вправ, пріоритетним використанням часу для виконання домашніх завдань з інших дисциплін (деякі назвали це невмінням організувати свій розпорядок дня), відсутністю постійного контролю з боку викладача чи інших дорослих осіб (під час навчання в школі студенти експериментальної групи, що відвідували фізкультурні секції, робили це регулярно завдяки чіткому контролю з боку батьків та тренера секції). Отримані результати ще раз доводять відсутність усвідомлення важливості щоденної фізичної активності серед молоді. мотивація професія міждисциплінарний фаховий

Як продемонстрували результати опитування, більшість студентів сприймають «фізичне виховання» як одну з дисциплін, яку необхідно відвідувати, щоб скласти залік (52,67%). Тому проблемою є не лише недостатня кількість відведеного на дисципліну часу, а й якість організації навчальних занять. Нові підходи до якісної організації навчання мають зламати сформовані в більшості студентів зі школи неоднозначні стереотипи, пов'язані із заняттями фізкультури. Заняття з фізичного виховання студентам доцільно сприймати як дисципліну, яка сприяє формуванню фізично розвинутої молодої людини, що є запорукою майбутньої успішної професійної діяльності.

Низка сучасних педагогічних інновацій пов'язана з можливостями використання інформаційних комп'ютерних технологій. Сучасна молодь відзначається особливою Internet-активністю, тому завдання викладача -- спрямувати її в необхідне русло в навчально-виховному процесі. В експериментальній групі першокурсників було запропоновано завдання з підготовки індивідуальних презентаційних матеріалів, що передбачало доповіді про конкретні приклади позитивного чи негативного ставлення до здорового способу життя. Студенти представили доповіді з мультимедійним супроводом: це і розповіді про яскравих спортивних особистостей, і життєві приклади з життя близьких (наприклад, про відновлення після хвороби за допомогою системи фізичних вправ), історії про рідних і знайомих різних професій та їх зв'язок із здоров'ям, а також факти про негативні наслідки при недотриманні здорового способу життя, при самолікуванні і т. ін. Яскраві приклади як позитивного, так і негативного досвіду завжди є дієвою мотивацією, тому проведення таких навчальних занять вважаємо доцільним. Крім того, знову ж простежуємо в цьому разі застосування міждисциплінарних зв'язків, наприклад, з інформатикою при підготовці мільтимедійних презентацій, з анатомією та фармакологією в доповідях про конкретні хвороби та засоби їх лікування.

Серед сучаних інноваційних методів роботи особливої популярності набув метод пректів, до дає змогу студентам вчитися досліджувати, аналізувати, приймати рішення, вирішувати проблеми. Як відомо, метод проектів як освітня технологія виник ще в 20-х роках ХХ ст. в США. Його називали методом проблем, і він характеризувався індивідуальною роботою за спільно складеним планом. Сутність методу проектів полягає в тому, щоб стимулювати інтерес суб'єкта навчання до певних проблем, що припускають володіння деякою сумою знань і через проектну діяльність, яка передбачає рішення однієї або цілого ряду проблем, показати практичне застосування отриманих знань. Тобто від теорії до практики -- поєднання академічних знань із прагматичними при дотриманні відповідного балансу на кожному етапі навчання. «Метод проектів передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити певну проблему під час самостійних дій з обов'язковою презентацією результатів. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона передбачає сукупність дослідницьких проблемних методів, творчих за своєю діяльністю» [10].

Інтерес у студентів викликала підготовка індивідуальних проектів «Я за здоровий спосіб життя», «Моя спортивна родина», «Мій щоденний раціон», де, провівши аналіз, студенти у формі мультимедійної презентації повідомили про особисте дотримання правил гігієни, режиму харчування, сну та відпочинку. Робота над проектом дала змогу усвідомити, яких складових здорового способу життя студент не дотримується та з якої причини, спланувати власне вдосконалення та розвиток і прозвітувати про досягнуті результати. На проведеному занятті при обговоренні результатів роботи було використано елементи взаємонавчання, що є одним із шляхів ефективної взаємодії.

Спортивно-масові заходи є значним стимулом для розвитку інтересу до занять фізичною культурою, формування спритності, координації рухів, виховання морально-вольових рис, колективізму, прагнення до досягнення поставленої мети. Як показує досвід організації спортивних масових заходів серед студентів НФаУ (наприклад, щорічної Спартакіади студентів НФаУ, присвяченої Всесвітньому дню здоров'я, турнір «Кубок ректора» за футболу та ін.), їх підготовка сприяє об'єднанню колективу, виявленню лідерів, залученню до громадського життя.

Головними завданнями спортивно-масових заходів вважаємо:

- організацію активного дозвілля студентів засобами фізичної культури та спорту;

- зміцнення здоров'я та підвищення фізичного стану студентів університету;

- популяризацію різних видів спорту серед студентів університету;

- підвищення спортивної майстерності студентів університету;

- відбір студентів для участі в змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів.

Безумовно, організація рухової активності на заняттях з фізичного виховання відбувається з урахуванням того, до якої медичної групи належать студенти, тобто характеризує наявність або відсутність вад у стані здоров'я. У зв'язку з цим особливого значення набуває особистісно орієнтований підхід, що дає змогу диференційовано впливати на розвиток рухових здібностей та реалізувати оздоровчу функцію за допомогою різних за обсягом та інтенсивністю фізичних навантажень.

Ще зі студентської лави студентам необхідно усвідомити, що фізична культура повинна стати частиною їхньої загальної культури, а здоровий спосіб життя -- її невід'ємним компонентом. Часто в підлітковому віці юнаки та дівчата піддаються впливу шкідливих звичок, не розуміючи їх загрози. Тому викладачам фізичного виховання у тісній співпраці з викладачами фахових дисциплін, кураторами груп, представниками студентського самовлядування доцільно забезпечити організацію й проведення виховних годин, бесід, лекцій, спрямованих на інформування молоді щодо відповідних небезпечних наслідків.

Враховуючи те, що загальний стан здоров'я молоді залишається нестабільним, а більшість юнаків і дівчат не виявляють особливого бажання вести здоровий спосіб життя, існує потреба у зміні підходів до вирішення означеної проблеми. Одним із результативних шляхів вважаємо тісну співпрацю з органами студентського самоврядування. Разом з преставниками Студентської парламенту Національного фармацевтичного університету було розроблено проект створення єдиного координаційного центру, який би об'єднав зусилля викладачів і студентів щодо реалізації заходів з формування здорового способу життя сучасної молоді. Студентський парламент запланував цикл заходів щодо активізації пропаганди негативного впливу шкідливих звичок та користі фізичної активності, раціонального харчування. Предбачаємо, що мотивування з боку однолітків буде особливо дієвим і дасть змогу запобігти недбалому ставленню молоді до свого здоров'я та сприяти формуванню здорового способу життя в молодіжному середовищі.

Отже, фізична культура студентів, задовольняючи їхні певні потреби, за умови якісної організації навчальних занять та позааудиторних заходів з фізичного виховання стає для них особистісно значущою, виступає мотивом і метою їх діяльності. Наявність мотивації переважає причини, які заважають займатися фізичною культурою (наприклад, нестача часу чи відсутність засобів тренування).

Спроби управління здоровям студентської молоді можуть бути реалізовані шляхом надання відповідної інформації, навчання та переконання. Результатом стане мотивована зміна поведінки самого студента. При цьому студентську аудиторію необхідно забезпечити інформацією не тільки про особливості та обмеженості власних можливостей при втіленні в життя певних планів, але й про можливості сучасної медицини, а також щодо наслідків неправильного способу життя. Звідси випливає необхідність безперервного навчання здоров'ю на кожному віковому етапі розвитку індивідуума. Внесення культури здоров'я в дидактичну діяльність студентів фармацевтичного вищого навчального закладу забезпечить оволодіня ними практикою валеогенезу, утвердження цінностей здоров'я у свідомості молодого фахівця, допомогти успішно застосувати її в повсякденному житті, що дає можливість забезпечити гармонійний розвиток студентського соціуму.

Висновки

Підготовка конкурентноспроможного фахівця у вищих навчальних закладах України передбачає не лише засвоєння ним сучасних фахових знань, а й формування життєвої стійкої позиції щодо ставлення до здорового способу життя. Тому доцільними при викладанні фізичної культури є акценти на особливостях фізичної активності фахівця майбутньої професії.

Проведення міждисциплінарних зв'язків забезпечує актуалізацію засвоєного на заняттях з фахових для студентів фармацевтичного ВИШу дисциплін, що підвищує мотивацію та фізичну активність студентів. Формування мотиваційних потреб відбувається за умови наявності міцних знань у відповідній сфері: засвоєння знань про небезпеку шкідливих звичок дасть студентській молоді змогу усвідомлено відмовитись від них для забезпечення здорового способу життя. Робота в екпериментальній групі (бінарні заняття з викладачами фахових дисциплін, бесіди щодо особливостей фізичної активності фахівців майбутньої професії, відпрацювання комплексів вправ, розробка індивідуальних проектів та ін.) продемонструвала позитивні зміни як мотиваційного характеру, так і за всіма показниками при складанні нормативів.

Сформованість мотивації зумовлює виховання позитивного ставлення студентів та їх інтересу до занять фізичними вправами. Формуванню мотивації сприяє участь у колективних спортивних заходах, тому підвищення якості їх організації в навчальних закладах та в суспільстві загалом забезпечує покращення рівня спортивного життя та здоров'я молоді.

Перспективи подальших розвідок з напряму. У перспективі плануємо комплексний опис заходів, спрямованих на підвищення рівня мотивації до здорового способу життя, доцільних для застосування на заняттях з фізичного виховання у вищому фармацевтичному навчальному закладі.

Література

1. Гордійчук В. І. Ставлення сільських та міських учнів середніх та старших класів до занять фізичними вправами / В. І. Гордійчук // Слобожанський науково-спортивний вісник. -- 2010. -- № 3. -- С. 36-38.

2. Гостіщев В. М. Рівень фізичної підготовленості як чинник мотивації студентів до фізичної активності в умовах навчального процесу та у вільний час / В. М. Гостішев // Слобожанський науково-спортивний вісник : зб. наук. праць. -- Х. : ХДАФК, 2010. -- № 1. -- С. 15-17.

3. Зайцев С. С. Оценка факторов, определяющих отношение студентов технического вуза к занятиям физическим воспитанием / С. С. Зайцев // Слобожанський науково-спортивний вісник : зб. наук. праць. -- Х. : ХДАФК, 2010. -- № 1. -- С. 21-25.

4. Заплинський І. І. Шляхи оптимізації формування у студентів здорового способу життя засобами фізичного виховання / І. І. Заплинський, Ф. С. Сипченко, М. П. Бойко // Вісник ЧДПУ ім. Т. Г. Шевченка. -- Серія : Пед. науки. -- Чернігів, 2007. -- Вип. 44. -- С. 180-183.

5. Кожевнікова Л. Формування мотиваціних потреб до здорового способу життя в особистій фізичній культурі студентів / Л. Кожевнікова // Молода спортивна наука. -- 2012. -- № 16. -- Т. 4. -- C. 53-58.

6. Коломийцева О. Э. Оптимизация профессионально-прикладной физической подго-товки студентов среди гуманитарных учебных заве-дений: дисс... канд физ. восп. : 24.00.02 / О. Э. Коло-мийцева . -- Харьков, 2006. -- 249 с.

7. Коломийцева О. Э. Особенности прикладной физической подготовленности студентов первого курса юридического высшего учебного заведения / О. Э. Коломийцева // Слобожанський науково-спортивний вісник : зб. наук. праць. -- Х. : ХДАФК, 2015. -- № 1. -- С. 65-69.

8. Куц О. С . Фізична активність та розумова працездатність студентів / О. С. Куц, О. В. Кузнєцова // Молода спортивна наука України. -- Львів, 2006. -- Вип. 10. -- Т. 4. -- С. 136-142.

9. Лещенко Г. А. Формування позитивної мотивації школярів до систематичних занять фізичними вправами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / Г. А. Лещенко. -- Кривий Ріг, 2002. -- 18 с.

10. Полат Е. С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Евгения Семеновна Полат. -- М. : Изд. центр «Академия», 2000. -- 272 с.

Анотація

Проаналізовано шляхи формування мотивації студентської молоді до занять фізичною культурою та здорового способу життя в аспекті їхньої майбутньої професії. Показано, що при підготовці конкурентноспроможного фахівця доцільно формувати стійку життєву позицію щодо ставлення до здорового способу життя з урахуванням особливостей фізичної активності фахівця майбутнього фаху; доведено доцільність міждисциплінарних зв'язків для забезпечення актуалізації засвоєних знань з фахових дисциплін з метою підвищення мотивації та фізичної активності студентів.

Ключові слова: студенти, мотивація, фізичне виховання, здоровий спосіб життя, вищий фармацевтичний заклад освіти.

Проанализированы пути формирования мотивации студенческой молодежи к занятиям физической культурой и здоровому образу жизни в аспекте их будущей профессии. Показано, что при подготовке конкурентноспособного специалиста целесообразно формировать устойчивую жизненную позицию по отношению к здоровому образу жизни с учетом особенностей физической активности специалиста будущей профессии; доказана целесообразность междисциплинарных связей для обеспечения актуализации усвоенных знаний по профессиональным дисциплинам с целью повышения мотивации и физической активности студентов.

Ключевые слова: студенты, мотивация, физическое воспитание, здоровый образ жизни, высшее фармацевтическое заведение.

The ways of formation of students' motivation to the physical training and healthy lifestyle in the aspect of their future profession have been analyzed. The necessity to form a firm attitude to the healthy lifestyle taking into account the peculiarities of physical activity of future pharmaceutists during the training of a competitive specialist have been shown; the expedience of making interdisciplinary links for supporting actualization of gained knowledge in special subjects with the purpose to improve students' motivation and physical activity has been proved.

Keywords: students, motivation, physical training, healthy lifestyle, higher pharmaceutical educational establishment.

Размещено на Allbest.ru