Проблемні питання діяльності юридичних клінік в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблемні питання діяльності юридичних клінік в Україні

Букалов Сергій

Науковий керівник - доц. Єщук О. М.

Херсонський державний університет

Анотація

У статті розглядаються проблеми діяльності юридичних клінік в Україні та пропонуються шляхи їх подолання. Також аналізується досвід інших країн у питаннях діяльності клінік.

Ключові слова: юридична клініка, правова допомога, матеріальне забезпечення.

Близько шістдесяти років тому в США з'явилася ідея введення на юридичних факультетах вищих навчальних закладів практичного курсу, який надав би можливість студентам використовувати на практиці свої знання, які вони отримують на теоретичних курсах, і паралельно надавати кваліфіковану юридичну допомогу тим верствам населення, які не в змозі заплатити за юридичні послуги для вирішення своїх проблем. З плином часу цей курс став дуже популярним не тільки серед університетів, але й серед населення. Люди почали звертатися в ці установи за допомогою у юридичних питаннях в різних сферах суспільного життя.

Зараз в США напевно не існує жодної юридичної школи, де б не було юридичної клініки. Ідея юридичної клініки пізніше стала дуже популярною по всій Європі. Університети змагаються у залученні більшої кількість клієнтів і кращому наданні їм послуг, і темпи створення юридичних клінік просто захоплюють уяву. У країнах колишнього Радянського Союзу цей процес відбувається трохи повільніше, ніж хотілося б.

По-перше, необхідно зупинитися на проблемі назви. Як уже зазначалося, в США та інших англомовних країнах цей курс називається Юридичні клініки. Європа також в основному використовує цю назву. У нових незалежних державах (ННД), з плином часу, ця назва також широко поширилася. Проте, варто зазначити, що це не єдиний варіант назви курсу. Так, в Україні також використовують назви "Юридична допомога", "Про боно" (що означає "для суспільного блага"), "Юридична практика".

Тобто, юридична клініка - це отримання практичних навичок студентами старших курсів через надання юридичних консультацій населенню, яке потребує юридичної допомоги, але не може звернутися в юридичну фірму по причині відсутності коштів [6, c. 233].

Зрозуміло, що юридичні клініки мають певні відмінні риси від звичайних курсів, від відомої всім нам інститутської практики (яку так любили проводити в СРСР), а також від благодійних безкоштовних організацій юридичної допомоги.

По-перше, юридична клініка - це курс, який передбачає наявність таких двох компонентів, як викладач і студенти. По-друге, цей курс організовується самим університетом, який наймає викладачів-фахівців з практичного права, і є офіційно введеним в розклад занять як обов'язковий, або як факультативний предмет. По-третє, юридична клініка передбачає надання безкоштовної юридичної допомоги населенню.

Збільшення кількості випускників-юристів в Україні щороку створює додаткові труднощі для системи юридичної практики. Для більшості студентів можливість познайомитися з практичною стороною адвокатської діяльності зведена до мінімуму. Тому клінічна юридична освіта розширює можливості практичної діяльності студентів, а також сприяє наданню безкоштовної юридичної допомоги тим, у кого немає грошей, щоб заплатити адвокату.

Юридичні клініки в Україні розвиваються досить своєрідним способом. Вони створюються організаціями студентів-правознавців, часто, без допомоги адміністрації навчального закладу, і існують за рахунок власних коштів або грантів від різних організацій. А потім вони отримують офіційну підтримку вузу і стають організацією при вузі, яка згодом стає навчальним курсом. Однак більшість клінік, хоча і мають підтримку вузу, не мають статусу навчального курсу.

Вже зараз можна сказати, що завдяки низці навчальних семінарів для викладачів та адміністрацій вузів, розпочалася офіційна підтримка створення клінік.

В Україні ми маємо парадоксальну ситуацію: деякі вузи не хочуть створювати такий курс, тому, що це, начебто, тягне за собою значні фінансові, організаційні витрати і ще одним важливим аргументом є те, що такий курс стане повторенням інших існуючих курсів, де студентам дають практичні навички для роботи, або є особисті переконання деканів у безглуздості роботи викладання та існування клінік.

Тому іноді студентські організації самі організовують клініку та вирішують всі проблеми з її облаштуванням. Відбуваються і такі ситуації, коли адміністрація проти створення такого курсу, тому, що їй не подобається сама ідея і філософія юридичної клініки [2, c. 113].

По-друге, виникає ще одна проблема, тісно пов'язана з першою. Як відомо, ефективність юридичної клініки досягається через постійний контроль і допомогу викладача-керівника юридичної клініки. Ця умова не завжди виконується в юридичних клініках України. Для цього також існує ряд причин і пояснень. Серед них, проблема плати за цю роботу, проблема кваліфікованих кадрів для клініки (практикуючі юристи не хочуть цим займатися, оскільки така робота коштує мало; це при тому, що в США вважається престижним працювати професором в юридичній школі!).

По-третє, для продуктивної і професійної роботи юридичної клініки необхідно проводити постійні періодичні семінарські заняття, що знову-таки не завжди можливо в клініках України внаслідок існування попередніх двох причин. Отже, це основні проблеми юридичних клінік в Україні. Не звертаючи увагу на це, деякі передові юридичні клініки виконують всі вимоги для ефективної роботи клінік і мають конкретні результати (Донецьк, Львів).

Щодо позитивних моментів українського підходу, то серед них найбільш вагомим є той фактор, що студенти самостійно і досить успішно працюють, отримують фінансування і продовжують активно займатися створенням юридичних клінік.

Крім того, юридичні клініки почали користуватися величезним успіхом в Києві, Донецьку, Львові, Ужгороді, Одесі та інших містах.

Зацікавленість населення не виникає сама по собі. Вона є наслідком спланованої діяльності та реклами юридичних клінік. Так, наприклад, у Львові реклама проводиться через засоби масової інформації, і часто компанії проводять таку рекламу безкоштовно в газетах, журналах і по радіо. У Донецьку суди нерідко радять громадянам звернутися за порадою в юридичну клініку.

Беручи до уваги той факт, що в більшості випадків вузи не хочуть брати участь в створенні таких курсів, виникає потреба підтримки студентської ініціативи в цьому плані. Студентським організаціям необхідна фінансова підтримка для створення відповідного офісу, придбання обладнання, встановлення баз юридичної документації, Internet, для оплати офісних витрат, і, якщо можливо, оплати консультацій (або роботи) керівника(ів) клініки, якими мають бути юристи з значним досвідом практичної юридичної роботи.

Створюючи юридичну клініку, вузи повинні вирішити такі питання: яке місце в структурі вузу; хто керує клінікою; яка структура клініки; які курси беруть участь в їх роботі; вимоги до керівництва клініки, питання заліку роботи та навчання в клініці як дисципліни в дипломі. Для клініки важливим є налагодження зв'язків з громадськістю, судами та колегіями адвокатів [4, c. 23].

Отже, на наш погляд, юридична клініка - це формування, що створене для практичного навчання студентів юридичних факультетів і здійснює правозахисну і правопросвітницьку діяльність на базі громадської організації у співпраці з ВНЗ.

Для забезпечення належного місця юридичних клінік в суспільному житті, виокремлення їх як дійсно дієвого інституту громадянського суспільства необхідно суттєво підвищити професійність та результативність їх діяльності. Важливою є також поінформованість суспільства, в першу чергу юридичної спільноти, про значимість юридичних клінік для якісного покращання вищої юридичної освіти, ліквідації правового нігілізму серед населення. навчальний юридичний освіта правовий

Отже, активізація та стимулювання розвитку юридичних клінік в Україні є одним із напрямів формування високої правової культури і правової свідомості, ствердження свободи і демократії, через які можна наблизити досягнення конституційної мети - формування громадянського суспільства і правової держави.

Список використаних джерел

1. Волочай О. Активні методи навчання [Електронний ресурс] / Олена Волочай.

2. Єлов В. А. Юридична клініка: навч. посіб. / В. А. Єлов, С. І. Молібог, Д. Г. Павленко. - К.: Школяр, 2004. - 315 с

3. Положення про порядок легалізації об'єднань громадян: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 26 лют. 1993 p., № 140 // Конституційно-правовий статус об'єднань громадян в Україні: навч. посіб. - X.: Арсіс, 1998. - С 77-81.

4. Розвиток громадянського суспільства в Україні / [уклад.: Л. Шара, І. Підлуська та ін.]. - К., 2002. - 59 с

5. Теорія держави і права (опорні конспекти): навч. посіб. [для студент. вищ. навч. закл.] / [авт.-упоряд. М. В. Кравчук]. - К.: Атіка, 2005. - 288 с

6. Хуснутдінов О. Процес формування громадянського суспільства в Україні як передумова становлення правової держави // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2001. - № 2, ч. II. - С 233-241.

7. Штюдеманн Д. Громадянське суспільство в Німеччині [Електронний ресурс] / Дітмар Штюдеманн // Дзеркало тижня. - 2002. - 9-15 лют.

8. Щукотске Д. Клінічна освіта: міст між теорією та практикою [Електронний ресурс] / Джейн Щукотске.

Размещено на Allbest.ru