Специфіка поняття "диференціація" у музично-педагогічних вищих навчальних закладах

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Специфіка поняття "диференціація" у музично-педагогічних вищих навчальних закладах

Ілініцька Н.С.,

кандидат педагогічних наук, доцент

м. Хмельницький

Анотація

У статті розкрито поняття «диференціація» у музично-педагогічних навчальних закладах. Виділено, що диференціація музичної освіти на загальну та спеціальну відбулася ще у XVI столітті в Європі. Розглянуто, яким чином розвивалась музична освіта в нашій країні у ХІХ ст та на початку ХХ. ст Визначено, що в наш час диференціація музичної освіти відбувається в педагогічних закладах (дошкільних, загальноосвітніх),' музично-педагогічних коледжах та університетах; у спеціальних закладах (музичні студії, музичні школи, школи мистецтв, музичні училища, консерваторії). З'ясовано особливість музичної педагогіки вищої школи, яка полягає в її наступності зі шкільною педагогікою та спадкоємності загальної та професійної освіти. Виявлено, що диференціація в музичній освіті у вищих навчальних закладах будується на основі вивчення педагогом музичного досвіду, з яким студенти приходять на перший курс. Диференційований підхід сприяє більш повному виявленню можливостей студентів, розкриттю їхнього музичного потенціалу.

Ключові слова: диференціація, музично-педагогічні заклади, диференціація в музиці, диференційований підхід

Аннотация

Специфика понятия «диференциация» в музыкально-педагогических высших учебных заведениях

Илиницкая Н С.

В статье раскрыто понятие «дифференциация» в музыкально-педагогических учебных заведениях. Выделено, что дифференциация музыкального образования на общую и специальную состоялась еще в XVI веке в Европе. Рассмотрено, каким образом развивалось музыкальное образование в нашей стране в XIX в. и в начале ХХ. ст. Определено, что в наше время дифференциация музыкального образования происходит в педагогических учреждениях (дошкольных, общеобразовательных),' музыкальнопедагогических колледжах и университетах,' в специальных заведениях (музыкальные студии, музыкальные школы, школы искусств, музыкальные училища, консерватории). Выяснена особенность музыкальной педагогики высшей школы, которая заключается в ее преемственности со школьной педагогикой и преемственности общего и профессионального образования. Обнаружено, что дифференциация в музыкальном образовании в высших учебных заведениях строится на основе изучения педагогом музыкального опыта, с которым студенты приходят на первый курс.

Дифференцированный подход способствует более полному выявлению возможностей студентов, раскрытию их музыкального потенциала.

Ключевые слова: дифференциация, музыкально-педагогические учреждения, дифференциация в музыке, дифференцированный подход.

Summary

Specificity of the Notion of «Differentiation» in Musical-Pedagogical Higher Educational Institutions

Ilinitska N S.

The article describes the concept of «differentiation» in musical-pedagogical educational institutions. It is noted that the differentiation of musical education into general and special took place in the XVI century in Europe. It is considered how the musical education in our country developed in the XIX century and at the beginning of the XX century. Art. It is determined that in our time the differentiation of musical education takes place: in pedagogical institutions (pre-school, general educational); musical-pedagogical colleges and universities; in special institutions (music studios, music schools, schools of arts, musical colleges, conservatories). The peculiarity of musical pedagogy of high school, which consists in its continuity with school pedagogy and continuity of general and professional education, has been revealed. It is found out that the differentiation in musical education in higher educational institutions is based on the study by the pedagogue of the music experience, with which students come to the first course. The level of student's training is different, so the initial period of study at a higher educational institution already requires differentiated approach to the process of equalization of knowledge, skills and abilities of students. An important stage of studies with the student is the diagnosis by the pedagogue of the state of knowledge, skills and abilities of the student of the first year of study. The diagnosis occurs when working on a musical composition. As a result of the analysis, the teacher has a general picture of the student's level of preparation (reading skills from a sheet, technical abilities, possession of performance techniques, etc.). Regardless of the result of the analysis, the teacher should find the way to support the student, to emphasize his or her merits and emphasize further joint actions in musical, performing, professional development. Differentiation in musical education prompts changes not only in the minds of the student, but also in the teacher's consciousness. The differentiated approach contributes to more complete discovery of students' abilities, the disclosure of their musical potential.

Key Words: differentiation, musical-pedagogical establishments, differentiation in music, differentiated approach.

Постановка проблеми в загальному вигляді... Реформування системи вищої педагогічної, зокрема музичної, освіти в Україні пов'язане з потребою змін багатьох галузей діяльності музиканта-педагога. Одним із основних завдань професійної музично-педагогічної освіти в Україні є підготовка фахівця, здатного створити оптимальні педагогічні умови для розвитку музичних здібностей учнів, набуття необхідних, специфічних знань, умінь, навичок та розвиток їхніх творчих здібностей. Наступне завдання формування особистісних якостей, які спонукають розвиток професійного інтересу до музичної педагогіки з врахуванням диференціації та диференційованого підходу до студентів

Аналіз останніх досліджень та публікацій... Проблеми питання диференціації вимагає комплексного дослідження і застосування. Науковці М. Жигалик та Т. Кузьміна розглядають питання диференційованого підходу у вихованні дітей раннього або молодшого дошкільного віку. Проблема індивідуальних відмінностей школярів і їх диференційованого навчання хвилює вчителів шкіл і вчених Н. Боженову, О. Бєловуа, О. Братанець, Т. Вожегову, Н.Лисих та ін. Найбільш цілісно питання диференційованого навчання розроблялися на рівні загальної середньої освіти. Диференціація навчання у вищій школі знаходить увагу у вчених та педагогічних колективів, які долають застарілі методи навчання і виховання, розвивають індивідуальність студентів із урахуванням диференційованого підходу (А. Гвоздєва, П. Гусак, К. Дзюба, І. Лятецька, П. Сікорський, Н. Шапошнікова).

Формулювання цілей статті... Метою статті є розкрити поняття «диференціація» у музично-педагогічних вищих навчальних закладах. Висвітлити принципи диференціації у музичній педагогіці. Відмітити важливість використання диференційованого підходу для повного виявлення навчальних можливостей студентів, розкриття їхнього музичного потенціалу

Виклад основного матеріалу... У наш час роль процесу диференціації в освіті зросла. Ідеалом фахівця стає музикант-універсал: виконавець-інструменталіст, співак, композитор, педагог, музичний вчений.

Приблизно у XVI столітті стався знаменний факт: диференціація музичної освіти на загальну та спеціальну. Загальна освіта здійснювалося в середніх школах канторами, які навчали дітей співу церковної музики та іноді інструментальному виконавству. Як свідчать біографії великих музикантів, багато з них свою початкову музичну освіту отримали у своїх батьків (наприклад Й. Бах, В. Моцарт, Л. Бетховен, Дж. Россіні, Ф. Мендельсон, Г. Берліоз, Ф. Ліст). Універсальність європейської музичної підготовки проявлялася в тому, що освіта була різнобічною: дітей навчали грі на різних музичних інструментах, а також мистецтву імпровізації та композиції. Це давало блискучі результати, але, на жаль, така освіта стосувалося лише обраних нащадків музикантів і дітей з аристократичних сімей. Для інших верств суспільства професійна інструментальна музична підготовка залишалася недоступною [1].

У першій половині XIX століття відбувалось становлення російської та української фортепіанних шкіл. Спочатку одержала поширення домашня педагогіка, тобто приватне викладання вдома, в якому через відсутність національних кадрів провідна роль належала педагогам-іноземцям.

Незабаром обов'язкове фортепіано почали вводити в усі державні навчальні заклади: гімназії, ліцеї, університети, академії, інститути, кадетські корпуси, навіть сирітські будинки. У другій половині XIX століття тикий аматорський рух набув фантастичного розмаху, однак, і раніше, процвітало домашнє навчання та обов'язкове фортепіано в державних немузичних навчальних закладах. музичний педагогіка диференціація освіта

У цей час відбувається поворот у бік професіоналізму і для розвитку музичного професіоналізму та виховання кадрів добре навчених фахівців: у 1859 році в Росії було створено «Русское музыкальное общество», з'являються державні музичні школи, училища і перші консерваторії (у Петербурзі та Москві). Українська фортепіанна школа сформувалась в другій половині ХІХ ст. на базі відділень «Русского музыкального общества». Спочатку створювались музичні училища, а потім консерваторії (у Києві, Одесі, 1913 р., у Харкові - 1917 р.) [4].

Диференціацію музичної освіти на загальну та спеціальну ми спостерігаємо і в наш час. Розвиток музичної освіти відбувається в педагогічних закладах (дошкільних, загальноосвітніх); музично-педагогічних коледжах та університетах, та в спеціальних - (музичні студії, музичні школи, школи мистецтв, музичні училища, консерваторії).

Специфічна особливість музичної педагогіки вищої школи полягає в її наступності зі шкільної педагогікою та спадкоємності загальної та професійної освіти.

Поняття «музична педагогіка» використовується та застосовується широко: 1. У сфері масового музичного виховання (урок музики в школі). 2. У сфері початкової музичної освіти. 3. У сфері професійного навчання - це середні і вищі музичні заклади. 4. Музична педагогіка в науці [5].

Диференціація в музичній освіті в вищих навчальних закладах будується на основі вивчення педагогом музичного досвіду, з яким студенти приходять на перший курс. Рівень підготовки студентів різний, тому початковий період навчання у вищому навчальному закладі вже потребує диференційованого підходу для процесу вирівнювання знань, вмінь, навичок студентів зі слабкою підготовкою до достатнього рівня відповідно до вимог [3].

Важливим етапом занять зі студентом є діагностика педагогом стану знань, умінь та навичок, якими володіє студент-першокурсник. Діагностика відбувається під час роботи над музичним твором. У результаті аналізу роботи викладач має загальну картину рівня підготовки студента (навички читання з аркуша, технічні можливості, володіння виконавськими прийомами тощо). Незалежно від результату аналізу, викладачу необхідно знайти спосіб підтримати студента, підкреслити його достоїнства та наголосити про подальші спільні дії у музичному, виконавському, професійному розвитку. Після цього між студентом та викладачем почнуть формуватися відносини взаєморозуміння, довіри, які допоможуть студенту в його подальшому навчанні.

Диференціація дозволяє:

— при співі уточнити чистоту інтонування мелодії пісень, які потребують транспонування в іншу тональність, виконувати окремо заспів і музичні фрази, куплети пісні, вправлятися в дикції, в сприйнятті ритмічних співвідношень;

— у музично-ритмічних рухах вправлятися в засвоєнні танцювальних рухів, виконувати індивідуальні ролі, що дуже важливо для розвитку творчої інтерпретації ігрового образу;

— при навчанні грі на музичних інструментах набути координації рухів, удосконалювати виконавські навички, навички гри в ансамблі;

— при виконанні творчих завдань відчувати себе більш вільно і розкуто, наприклад, при імпровізації [2].

Диференційований підхід сприяє більш повному виявленню можливостей студентів, розкриттю їхнього музичного потенціалу. На жаль, в останні час все більше студентів приходять на навчання у виші з недостатньою якісною підготовкою, тому викладачам приходиться ліквідовували прогалини попередньої освіти (або відсутність її) використовуючи диференційований підхід до кожного студента. Необхідно зазначити, що диференціація необхідна і для обдарованих студентів, що вимагає від викладача використання якісних методів роботи для придбання нових фахових навичок.

Диференційований підхід в організації контролю за навчальною діяльністю учнів на музичних заняттях передбачає (за Н.А. Сорокіною):

— індивідуальний характер контролю;

— систематичність і поєднання його з іншими сторонами музичної діяльності учнів;

— різноманітність форм проведення;

— всебічність;

— об'єктивність;

— врахування індивідуальних якостей учнів [6, с. 322-323].

Таким чином, диференціація процесу музичного виховання і навчання сприяє:

— забезпеченню оптимального музичного розвитку учнів (студентів) з різним ступенем підготовленості, відповідно до власного темпу засвоєння матеріалу і з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття матеріалу;

— попередженню можливого відставання і ліквідації прогалин у знаннях і уміннях, придбаних раніше;

— розвитку самостійності у вирішенні навчальних і творчих завдань;

— формуванню стійкого інтересу до того чи іншого виду музичної діяльності і на цій основі всебічному розвитку особистості з урахуванням її індивідуальних можливостей, інтересів і здібностей [2].

Ці складові забезпечують повноцінне навчання у вищому навчальному закладі та подальший професійний розвиток студента-музиканта.

Висновки

Отже, організація навчання на основі диференціації є необхідною умовою для фахового розвитку студентів у музично-педагогічних вищих закладах. Диференціація в музичній освіті спонукає зміни те тільки у свідомості студента, а й свідомості викладача. Диференційований підхід дозволяє викладачу сприяти створенню освітнього процесу, у якому студент опановує фахові навички, змінюється на краще, вдосконалює свої професійні якості.

Список використаних джерел та літератури

1. Гладышева О. О. Музыкально-творческое развитие будущих учителей музыки в процессе обучения композиции : Дис. ...канд. пед. наук : 13.00.08 / Ольга Олеговна Гладышева. -- Москва, 2004. -- 167 с.

2. Зыль О. Музыкальное воспитание детей: дифференцированный подход [Електронный ресурс] :

-- Режим доступа: https://vscolu.ru/muzykalnye-zanyatiya/muzykalnoe-vospitanie-differencirovannyj-

podxod.html

3. Кузьмина Т. А. Дифференцированный подход в музыкальном воспитании [Електронный ресурс] : -- Режим доступа : https://nsportal.ru/detskiy-sad/raznoe/2015/01/11/differentsirovannyy-podkhod-v- muzykalnom-vospitanii

4. Методика навчання гри на інструменті (фортепіано). Програма-конспект для вищих навчальних закладів культури і мистецтв І-ІІ рівнів акредитації / [упоряд. В. П.Кузнецова].-- Вінниця: Нова книга, 2008. -- 180 с.

5. Понятие и задачи музыкальной педагогики [Электронный ресурс] -- Режим доступа : https://lektsii.org/3-104126.html 24.04.18

6. Сластенин В.А. Педагогика / В.А. Сластенин. -- М.: Школа Пресс, 2000. -- С. 322-323.

Транслітерований список літератури:

1. Glady'sheva O. O. Muzykal'no-tvorcheskoe razvitie budushhix uchitelej muzyki v proczesse obucheniya kompoziczii. Dis. ... kand. ped. nauk. 13.00.08, Moskva, 2004, 167 p.

2. Zy'l' O. Muzy'kal'noe vospitanie detej. Differenczirovanny'j podxod [Elektronny'j resurs]. -- Rezhim dostupa:https://vscolu.ru/muzykalnye-zanyatiya/muzykalnoe-vospitanie-differencirovannyj-podxod.html

3. Kuz'mina T. А. Differenczirovanny'j podxod v muzy'kal'nom vospitanii [Elektronnyj resurs]. --Rezhim dostupa:https://nsportal.ru/detskiy-sad/raznoe/2015/01/11/differentsirovannyy-podkhod-v-muzykalnom-vospitanii

4. Metodyka navchannia hry na instrumenti (fortepiano). Prohrama-konspekt dlia vyshchykh navchalnykh zakladiv kultury i mystetstv I-II rivniv akredytatsii. [uporiad. V. P. Kuznetsova], Vinnytsia, Nova knyha, 2008, 180 p.

5. Ponyatie i zadachi muzykal'noj pedagogiki [Elektronnyj resurs]. -- Rezhim dostupa:https://lektsii.org/3-104126.html

6. Slastenin V. А. Pedagogika. Moskva: Shola Press, 2000, pp. 322-323.

Размещено на Allbest.ru