Інтерфейс словникового модуля електронного посібника "Elementa Linguae Latinae"

О.Ю. Балалаєва

Interface of the vocabulary module of the electronic textbook «Elementa Linguae Latinae»

Olena Balalaieva

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine Abstract. The article deals with elements of interface of the vocabulary module of the electronic textbook "Elementa Linguae Latinae". The design of the interface is considered as an important procedure for the realization stage of the design of the electronic educational resource, which is interrelated with all its phases: analytical, designing (in particular with its other stages, such as conceptual, technological and operational one), experimental and reflexive. It is necessary to take into account many factors identified in the previous stages: the purpose and tasks of the academic discipline, the specifics of the teaching methodology, the characteristics of the target audience, the general concept of the electronic textbook as a system, its purpose and functions, macro and microstructure, ideal final result of design etc. in interface designing and realization. The main requirements for the interface of the electronic educational resource are: simplicity, flexibility, consistency, coherence and standardization, lack of accumulation, visual hierarchy, intuitive navigation, presence of feedback elements, aesthetics and minimalism. The functional properties of the electronic textbook as components of the software should correspond to the basic quality characteristics, namely: suitability, correctness, interoperability, security, consistency. The program should not contain distracting elements; all student attention should be focused only on the training material. The speed of searching the required unit, usability, ergonomic design of the interface should provide the realization of motivational function, which is represented only implicitly in paper dictionaries. Increasing students cognitive interest in the study of terminological material, creating comfortable conditions for computer support for traditional technologies of teaching Latin are prerequisites that affect efficiency gains of the educational process. The overall experimental verification of the effectiveness of electronic textbooks usage should include the testing its interface convenience and productivity, and the results of observations should be corrected at the reflexive stage of designing.

Key words: interface, electronic educational resource, electronic textbook, design, module.

Постановка проблеми. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року серед основних завдань зазначається створення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання. Проте, як констатують дослідники, значна частина електронних засобів навчального призначення створюється в навчальних закладах «самотужки», а тому часто вони є змістовно і педагогічно не виваженими [1, с. 5]. За твердженням науковців, практика демонструє, що широкі можливості комп'ютерних технологій часто використовуються авторами та розробниками програм без знання основних законів і вимог ергономіки, без урахування психофізіологічних особливостей людського сприйняття і поза зв'язків з дидактичним призначенням видання [2].

Аналіз актуальних досліджень. Теоретико-методологічні основи розроблення електронних освітніх ресурсів (ЕОР) висвітлено в дослідженнях О. Алєксєєва [3], В. Бикова [1], М. Жалдака [4], В. Лапінського, Ю. Машбиця [4], М. Смульсон [4] та ін. Теоретичні та практичні аспекти створення електронних підручників та їхніх інтерфейсних рішень розглянуто в дослідженнях О. та І. Башмакових, В. Вембер, В. Волинського, Л. Гризун, Л. Зайнутдінової, Т. Каменєвої, Л. Карташової, О. Красовського, В. Осадчого. Принципи розроблення інтерфейсу ЕОР та вимоги до них досліджуються в працях С. Денисенко [5], О. Звенігородського [6], Н. Коротич, В. Красильникової, Г. Лаврентьєвої [2], А. Мовчана [7], І. Роберт та ін. Проте проблема проектування інтерфейсу користувача на засадах педагогічного дизайну залишається актуальною для сучасної вітчизняної педагогіки. Зауважимо також, що більшість досліджень проводилося на прикладі технічних, математичних і природничих дисциплін, проектуванню електронних посібників з іноземних мов приділялося значно менше уваги. Окремі аспекти проблеми висвітлені в дисертаційному дослідженні та низці робіт автора [8-10].

Мета статті - описати інтерфейс словникового модуля електронного посібника з латинської мови.

Виклад основного матеріалу. Як зауважує С. Денисенко, інтерфейс електронного ресурсу має важливе значення, оскільки він: впливає на мотиваційну та емоційну сфери користувача, швидкість та якість сприйняття та запам'ятовування навчального матеріалу, зменшує втомлюваність та підтримує працездатність, робить зручним користування електронним ресурсом, підвищує ефективність його функціонування [5, с. 8]. Проте значна частина створюваних електронних освітніх ресурсів не відповідає дидактичним, ергономічним та технічним вимогам. Більшість фірм, що розробляють програмне забезпечення, не уявляє, як зробити програми простими в застосуванні, але знає, як запровадити в них нові можливості. Тому замість швидкого засобу досягнення мети - зосередитися на навчальному матеріалі, отримати та засвоїти знання, користувач змушений відволікатися на вибір потрібної функціональності серед великої кількості налаштувань або перемикає локус (фокус) уваги на другорядні об'єкти. Це призводить до того, що зменшується ефективність інтерфейсів «людина-машина» [6].

Основними вимогами до інтерфейсу електронного освітнього ресурсу є: простота, гнучкість, послідовність, злагодженість і стандартизація, відсутність нагромаджень, наявність візуальної ієрархії, інтуїтивність навігації, наявність елементів зворотного зв'язку. Програма не повинна містити елементів, що відволікають, уся увага студента повинна бути зосереджено тільки на навчальному матеріалі.

До загальних ознак зручного інтерфейсу науковці відносять такі: меню-орієнтованість, наявність контекстно-залежної довідкової системи та додаткової інформації про те, що відбувається без участі користувача, інтуїтивність, єдині правила роботи з усіма меню тощо. Як підкреслюють дослідники, чим простішим є інтерфейс ЕОР, тим швидше завдання виконання пересічних команд перейде зі свідомих до несвідомих, і локус уваги не буде зайнятий другорядними завданнями. Продуманий, зручний, добре організований інтерфейс працює на повноцінний результат, привертає увагу, дозволяє швидше і якісніше засвоювати матеріал, не викликає втоми і напруги під час роботі [6].

2016 р. завершено багаторічний педагогічний експеримент щодо ефективності використання електронних посібників у навчанні латинської мови студентів аграрних університетів, за умовами якого студенти експериментальної групи займалися за методикою, яка передбачала комплексне використання традиційних засобів навчання й електронного посібника, спроектованого за авторською моделлю (докладніше результати експерименту описано в дисертаційному дослідженні [8]). Електронний посібник «Elementa Linguae Latinae» має модульну структуру, в якій виокремлено два базові модулі: «Словник» і «Посібник» та службовий модуль «Допомога». У цій статті докладно розглянемо перший модуль.

Модуль «Словник», призначений для допомоги в перекладанні ветеринарно-медичних термінів, терміноелементів, крилатих висловів з латинської мови на українську і навпаки, є відносно автономним і може використовуватися як самостійний. Загальний обсяг словника (понад 4500 одиниць) зумовлений його призначенням - бути лексичним посібником для студентів-ветеринарів. Під час укладання словника враховано зони розвитку, оскільки лексичний мінімум є лише орієнтиром, а не кінцевою метою формування термінологічного запасу студентів, а викладач повинен мати змогу варіювати завдання з аналізу і перекладу термінів. Структурною одиницею модуля є розділ. Модуль «Словник» складається з трьох розділів: власне «Словник» (4000 одиниць), «Терміноелементи» (300 одиниць) і «Вислови» (300 одиниць).

Програмна реалізація словникового модуля здійснена у середовищі розробки Delphi XE2; створено три бази даних у форматі dBase, який підтримується Delphi XE2, що уможливлює їх поповнення та редагування. На основі функціональних і ергономічних вимог розроблено загальну структуру інтерфейсу користувача, здійснено налаштування зовнішнього вигляду його елементів, налагодження форм діалогу з користувачем, створено зручне меню навігації.

Визначені на концептуальному етапі видотипологічні характеристики посібника, та його основні функції зумовили загальну концепцію інтерфейсу (рис. 1).

Рис. 1. Інтерфейс модуля «Словник»: 1 - головне вікно активного розділу словника; 2 - перемикачі для навігації та переходу між розділами; 3 - текстове поле; 4 - кнопка «Програма»; 5 - кнопка «Знайти»; 6 - кнопка «Посібник»; 7 - випадні списки з латинським та українським алфавітами; 8 - вікно «Картка слова/виразу»; 9 - рядок стану

За результатами дослідження можна зробити такі висновки:

1. Швидкість пошуку необхідної одиниці, зручність у використанні, ергономічний дизайн інтерфейсу забезпечують реалізацію мотиваційної функції, яка в паперових термінологічних словниках представлена лише імпліцитно.

2. Підвищення пізнавального інтересу студентів до вивчення термінологічного матеріалу, створення комфортних умов комп'ютерної підтримки традиційних технологій навчання латини є передумовами, що впливають на підвищення ефективності навчального процесу з цієї дисципліни. Результати експериментальної перевірки підтвердили перевагу авторської методики, що передбачала використання розробленого електронного посібника, у порівнянні з традиційною за мотиваційним, когнітивним і діяльнісним критеріями [8].

3. Це дає підстави стверджувати, що під час проектування та реалізації інтерфейсу необхідно враховувати фактори, визначені на попередніх стадіях: мету і завдання навчальної дисципліни, специфіку методики її викладання, особливості цільової аудиторії, загальну концепцію електронного посібника як системи, його призначення та функції, макро- та мікроструктуру тощо. Загальна експериментальна перевірка ефективності використання електронного посібника повинна передбачати й перевірку зручності та продуктивності його інтерфейсу, а отримані результати спостереження мають корегуватися на рефлексивній стадії проектування.

Список використаних джерел