Контроль навчальної діяльності студентів педагогічних університетів при вивченні фундаментальних математичних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Процеси глобалізації, інтеграції та інформатизації у сучасному суспільстві вимагають висококваліфікованих кадрів з розвинутими інтелектуальними здібностями, тому основним завданням нової української школи є забезпечення належного рівня освіти її випускників для формування у них необхідних компетентностей. Визначальна роль у цьому процесі належить вищій педагогічній освіті, метою якої в умовах компетентністного навчання є формування ключових компетентностей майбутніх учителів, здатних ініціативно та творчо підходити до своєї діяльності. Сприятливі умови для розвитку інтелекту сучасної молоді створюють, перш за все, компетентні вчителі фізикоматематичних дисциплін.

Формуванню ключових компетентностей, зокрема математичної, сприяє чітко організований контроль навчальної діяльності студентів фізико-математичних факультетів педагогічних університетів. Зростання ролі самоосвіти, збільшення частки самостійної роботи зумовлюють пошук нових методів і засобів навчання та форм контролю роботи студентів з урахуванням специфіки математичних дисциплін.

Аналіз актуальних досліджень. Питаннями математичної підготовки та формування математичної компетентності майбутніх учителів фізико-математичних спеціальностей присвячені дослідження І. Акуленко, О. Антонюк, Н. Бельської, Т. Волобуєвої, М. Галатюка, М. Фуштей, В. Ордановської, Л. Михайленко О. Скафи, Н. Тарасенкової, В. Швеця, С. Ракова, С. Скворцової та інших.

Дослідженням проблеми організації ефективного контролю навчальної діяльності та розробкою загальних підходів щодо оцінювання знань та умінь студентів вищих навчальних закладів займалися С. Архангельський, Ю. Бабанський, І. Булах, Н. Карапузова, І. Лернер, Н. Ржецький, Л. Русанова, Л. Фрідман, В. Якунін та ін.

Методичні особливості реалізації різних форм і засобів контролю в навчальному процесі висвітлені в наукових працях В. Беспалька, В. Гузєєва, О. Дубінчук, О. Іваницького, О. Кондратьєвої, Т. Махомета, Г. Скоблева, А. Соколової та ін.; застосування інформаційних технологій у процесі контролю навчальних діяльності розглядали І. Булах, В. Краснов, А. Сбруєва, О. Сілкова, І. Тягай та ін.

Однією з найважливіших умов ефективності навчальної діяльності студентів фізико-математичних факультетів вищих педагогічних навчальних закладів є правильно організований процес контролю рівня їх навчальних досягнень. Контроль це процес перевірки та співставлення результатів навчання із запланованими та регламентованими державними стандартами з дисципліни. Сутність контролю полягає у виявленні результатів, їх вимірюванні та оцінюванні, що вимагає створення певної системи, яка включає в себе цілі, задачі, предмети контролю та його зміст, форми, види та методи.

Загальною метою контролю роботи студентів є отримання зворотного зв'язку про навчальну діяльність студентів, попередження, виявлення та своєчасне виправлення недоліків, вивчення та оцінювання вже допущених помилок та прийняття рішень щодо їх усунення. Контроль допомагає студентам критично оцінити свої успіхи в навчанні, визначати наступні завдання, правильно організувати свою роботу, забезпечити її системність та регулярність, стимулює мотиваційну складову успішної їх навчальної діяльності, спонукає до пошуку необхідної інформації [3].

При вивченні фундаментальних математичних дисциплін правильно вибудована система контролю дозволяє виявляти рівень сформованості ключових компетентностей майбутніх учителів фізико-математичних спеціальностей, зокрема математичної. Ефективність побудови системи контролю забезпечується при реалізації таких принципів:

- результативності, що полягає в отриманні позитивних результатів у навчанні, підвищенні якості роботи студентів, усвідомленні сильних та слабких місць в їх навчальній діяльності, усуненні недоліків, визначенні шляхів та способів удосконалення;

- цілеспрямованості, планомірності та систематичності, що вимагає точного визначення цілей та задач контролю, його предмета, критеріїв та норм оцінки, строків і виявляється у систематичному опитуванні та спонуканні студентів до постійної підготовки до занять;

- оптимальності та об'єктивності, відповідно до якого слід обирати зміст, форми та методи, що відповідають меті перевірки та дозволяють отримати об'єктивну інформацію про стан об'єкта;

- повноти охоплення контролем всіх розділів та значущих компонентів курсу;

- індивідуальності, що припускає фіксацію результатів індивідуального процесу, рівня знань конкретного студента та враховує його індивідуальні якості;

- економічності в часі та у витратах;

- гласності, що полягає у своєчасному інформування про хід контролю, його результати, процедурі та критеріях оцінювання (прописується у робочій програмі дисципліни і оголошується завчасно перед вивченням курсу);

- демократичності та толерантності, що може реалізовуватись через використання колективних форм контролюючої діяльності, самоконтроль або взаємоконтроль;

- різноманітності форм і методів забезпечує виконання всіх функцій контролю, підвищення інтересу до його проведення та результатів [3; 4].

За місцем контролю в навчальному процесі можна виділити відстежувальний, поточний, проміжний та підсумковий контроль [6]. Відстежувальний контроль відбувається під час проведення аудиторних занять з математичних дисциплін у процесі усних відповідей студентів, співбесід, дискусій тощо. Викладач може також для перевірки виконання домашніх завдань запропонувати самостійну роботу із аналогічними завданнями. Критеріями оцінки такої форми контролю є рівень засвоєння навчального матеріалу, вміння використовувати теоретичні знання при виконанні практичних завдань; самостійність, обґрунтованість та чіткість викладання відповіді тощо. Для більш якісного оцінювання можливе використання самооцінки, взаємооцінки студентів за розробленими картками, тестами, реферування та анотування студентами завдань, що виконуються при підготовці до заняття або на самому занятті [7].

Поточний контроль засвоєння знань та умінь з математичних дисциплін здійснюється під час перевірки та аналізу окремих видів аудиторної самостійної роботи або робіт, виконаних студентами у позааудиторний час (індивідуальні або науково-дослідні завдання, реферати, міні-дослідження, проекти, методичні розробки тощо). Критерії та норми оцінювання розробляються викладачем з урахуванням специфіки даного виду роботи, при цьому викладач забезпечує своєчасне отримання студентами даної інформації та методичних рекомендацій щодо виконання завдань. Викладач перевіряє такі роботи та виставляє відповідну оцінку. їх своєчасне виконання може визначатися як допуск до проміжного або підсумкового контролю.

Важливим чинником організації навчального процесу при вивченні фахових математичних дисциплін є забезпечення студентів навчально-методичними засобами для аудиторної та самостійної позааудиторної роботи, що регламентують зміст навчання майбутніх учителів фізико-математичних спеціальностей та створюють умови для формування математичної компетентності, необхідної у їх професійній діяльності.

У вирішенні цієї проблеми, на нашу думку, може допомогти застосування у навчальній діяльності робочого зошиту з математичної дисципліни, функції, принципи побудови та структуру якого було нами описано в [1]. Він є вагомою складовою системи всієї навчальної діяльності студента і віддзеркалює всі результати самостійної роботи студента при вивченні дисципліни. Так у першому блоці робочого зошита подано завдання для опрацювання основних теоретичних положень матеріалу лекції, прочитаної викладачем, чи питань, винесених на самостійне опрацювання. Перевірка виконаної роботи відбувається у формі тестування, що проводиться на початку практичного заняття з відповідної теми робочого зошита. Тест складається з п'яти завдань, кожне з яких оцінюється в 1 бал. Отримана студентом кількість балів (від 0 до 5) виставляється у звідну таблицю.

Завдання другого блоку спрямовані на формування вмінь розв'язувати типові задачі та пропонуються для виконання на аудиторному практичному занятті всією групою, викладач керує даним процесом. Студент має можливість підготуватися до заняття заздалегідь.

Під час його проведення він може працювати індивідуально із завданнями більш високого рівня складності, при цьому має можливість з'ясовувати всі незрозумілі особисто для нього моменти. Активність та робота кожного студента оцінюється викладачем від 0 до 5 балів. Результат подається у звідній таблиці.

Найбільше навантаження в контексті самостійної роботи має третій блок, що містить різнорівневе домашнє завдання. Його перша вправа розрахована на відпрацювання практичних умінь, сформованих при роботі з другим блоком.

Проте друга та третя мають більш творчий характер і вимагають від студента більш високого рівня самостійності при виконанні: їх розв'язування має або довший логічний ланцюжок, або потребує більш глибоких знань, пошуку та вивчення допоміжної інформації тощо. Про результати виконання завдань третього блоку студент звітує на спеціально відведеній консультації, що проводиться у формі колоквіуму. Завдання третього блоку оцінюється у 3, 4 і 5 балів відповідно, ці бали записуються у звідну таблицю.

Таблиця 1. Звідна таблиця для обліку отриманих балів