Формування культури спілкування майбутніх правоохоронців у процесі навчання філософських дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування культури спілкування майбутніх правоохоронців у процесі навчання філософських дисциплін

Роговенко М. М.

Успішне виконання завдань, які покладені на Національну поліцію України, вимагає від правоохоронців високої моральної культури людських взаємин, що проявляється перш за все у вмінні спілкуватися. Практика та аналіз літературних джерел свідчать, що цілі спілкування поліцейського є багатоплановими. До них, зокрема належать: роз'яснення чинного законодавства, збір інформації, формування громадської думки та залучення населення до охорони правопорядку і боротьби зі злочинністю [1]. Саме через спілкування у правоохоронців формуються вміння будувати відносини з людьми, знаходити підхід до громадян, завойовувати їх довіру. Для спілкування з громадянами важливі як природні здібності так і освіта. Основи культури спілкування майбутніх правоохоронців формуються ще під час навчання у профільному вузі. Як свідчить досвід практичної роботи не всі курсанти в достатній мірі готові до постійних контактів з громадянами в майбутньому і, особливо, до спілкування з людьми зі складною долею, тими, хто випадково оступився, а також із морально несвідомими громадянами. Таким чином, одним із головних завдань науково-педагогічних працівників у процесі навчання філософських дисциплін є створення умов для формування високої культури спілкування.

Проблеми спілкування завжди були в центрі уваги науковців. Зокрема, роль спілкування у психічному розвитку людини досліджували В. В. Давидов, А. Б. Добрович, Л. В. Попова, Г. В. Д'яконов, І. С. Кон, Г. М. Андреева, Р. С. Немов, О. І. Клепіков, І. Т. Кучерявий, О. В. Харчук. Над питаннями моральної культури спілкування працювали Т. Г. Аболіна, В. В. Єфименко, О. М. Лінчук, М. М. Ібрагімов, В. В. Куличенко, Б. Г. Сьєдін, О. М. Бандурка, В. А. Кольцова та ін.

Невирішені частини проблеми. Аналіз сучасної практики викладання свідчить про те, що викладачі не завжди використовують можливості навчальних занять для формування культури спілкування. Між тим, розвиток культури спілкування під час навчання може відбуватись саме завдяки гуманітарним дисциплінам за умови активної пізнавальної діяльності курсантів.

Мета дослідження - показати засоби формування та розвитку культури спілкування майбутніх правоохоронців у процесі навчання філософських дисциплін.

Аналіз літературних джерел дає підстави стверджувати, що поняття «спілкування» вживається в різних значеннях. Зокрема, у психологічній літературі як: обмін думками, почуттями, переживаннями; як один із різновидів людської діяльності; як специфічна, соціальна форма інформаційного зв'язку; як стосунки між суб'єктами, які мають діалогічний характер [2]. У суспільствознавчій літературі під «спілкуванням» розуміють взаємодію двох або більше людей, спрямовану на узгодження і об'єднання їх зусиль з метою налагодження відносин і досягнення загального результату. Спілкування є не просто дією, а саме взаємодією: воно здійснюється між учасниками, кожний з яких рівною мірою є носієм активності й передбачає її у своїх партнерах [7].

Отже, поняття «спілкування» можна розглядати як інформаційну і предметну взаємодію між людьми, в процесі якої реалізуються, проявляються і формуються її міжособистісні відносини, а також як особливий вид діяльності, без якого неможливий розвиток особистості як суб'єкта діяльності. За своїми функціями спілкування має багатоаспектний характер. Зокрема, завдяки нормативній, актуалізуючій та пізнавальній функціям відбувається освоєння норм соціально- типової поведінки, самоствердження і самореалізація особистості, різностороннє пізнання світу.

Вчені доводять, що спілкування кожної людини, в тому числі і правоохоронця, не може здійснюватися тільки на «раціональній» основі, воно включає в себе всю гамму людських почуттів та емоцій, які є складовою частиною духовного світу людини і культури її поведінки. Єдність інтелектуальної і чуттєво- емоційної сфер моральної і естетичної форм свідомості складає зміст культури спілкування [3]. Під культурою спілкування слід розуміти вміння спілкуватися, бути тактовним, вихованим, доброзичливим, вміння в будь- якій життєвій ситуації знайти правильний та делікатний вихід. Таким чином, культура спілкування є складовою культури людини загалом.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та досвід практичної роботи показує, що найкращі умови для формування культури спілкування створюють колективні форми пізнавальної діяльності. Зокрема, А. Ю. Козирєва серед різних видів колективної діяльності виділяє групову роботу [5]. На її думку, групова робота дозволяє виробити необхідні навички соціальної взаємодії, є специфічним видом емоційного контакту, розширює межі міжособистісного спілкування, виховує відповідальність за прийняте рішення, готовність допомогти. О. М. Пехота наголошує, що у груповій навчальній діяльності формуються моральні гуманні якості особистості, культура діалогу, відповідальність за результати своєї праці [8].

Теоретичні та експериментальні дослідження щодо організації пізнавальної діяльності на основі групової роботи дають підстави стверджувати, що одним із ефективних засобів, що сприятиме формуванню культури спілкування, може бути ділова гра. О. Л. Кожем'яка підкреслює, що ділова гра використовується для вирішення комплексних завдань та формування загально-навчальних умінь [4]. Зокрема цей вид роботи можна застосовувати і для формування культури спілкування. У ході ділової гри навчання наближається до реальних подій, формуються уміння і навички необхідні майбутнім правоохоронцям для вирішення в подальшому поставлених перед ними завдань. Особливої уваги заслуговують такі види ділових ігор, як імітаційні, операційні та рольові [10]. В імітаційних іграх можна імітувати діяльність будь-якої об'єктивної події, обставини та ін., в операційних - відпрацювати виконання конкретної операції, у рольових - тактику поведінки, дій, виконання функцій конкретної особи [6].

Застосування вищезазначених модифікацій ділових ігор на заняттях з філософських дисциплін є важливим ще і тому, що спілкування майбутніх правоохоронців з громадянами під час виконання їх професійних обов'язків буде пов'язане з певними труднощами, а саме: багатоманітністю контактів, непередбачуваністю, спілкуванню у несприятливих умовах, конфліктністю.

Також однією з ефективних технологій, що сприятиме формуванню культури спілкування, може бути технологія опрацювання дискусійних питань. Дискусія є різновидом ігрових форм занять, співробітництва, коли з обговорюваної проблеми ініціативно висловлюються всі учасники спільної діяльності. Однією з важливих функцій дискусії в навчанні є вироблення вмінь і навичок спілкування. Дискусія навчає оперуванню аргументами, критичному мисленню, зважати на думки інших, краще розуміти партнера по спілкуванню.

Ефективним способом цілеспрямованого розвитку культури спілкування може стати досить поширена у вітчизняній методиці технологія «Метод ПРЕС» та технологія «Займи позицію», «Зміни позицію». Зокрема, О. І. Пометун підкреслює, що «Метод ПРЕС» використовується при обговоренні дискусійних питань у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод «Займи позицію» можна застосовувати на початку роботи з дискусійними питаннями для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчатиметься або після опрацювання певної теми та виявлення різних точок зору щодо вирішення проблеми. Технологія «Зміни позицію» сприяє обговоренню дискусійних питань та дозволяє поділити точку зору іншої людини, розвивати вміння аргументовано захищати свою позицію та вміння слухати [9].

Застосування технології «Метод ПРЕС» можна привести на прикладі теми семінарського заняття з філософії «Історія філософської думки: Просвітництво». У ході заняття курсанти визначають, що в філософії Просвітництва була чітко поставлена проблема моральної природи людини. Вона полягала в тому, що одні філософи стверджували, що людина по природі своїй добра, а цивілізація її робить злою, жадібною, заздрісною. Інші ж доводили, що людина споконвічно однобічнаі недосконала і лише правильне виховання в суспільстві може зробити її Людиною. Викладач може запропонувати курсантам питання: «До якої позиції приєднуєтеся Ви? Чому? Які життєві висновки випливають із Вашої позиції?». Робота має відбуватись в групах відповідно до зайнятої позиції. Кожному, хто висловлює свою думку, необхідно пояснити в чому полягає зайнята точка зору, вказати причину появи даної думки, навести аргументи, що підтримують висловлену позицію та зробити висновок.

На прикладі теми «Категоріальний апарат сучасної етики і його практичне значення» можна показати застосування технології «Займи позицію». Зокрема, під час розгляду основних категорій етики «добро» та «зло» курсантам може бути запропоновано дискусійне питання: «Чи має вимір добро, і чи може бути зло меншим або більшим?» Відповідно до зайнятої позиції курсантів слід поділити на групи. Після викладу різних точок зору необхідно виробити спільні аргументи. Застосування вищезазначеної технології є важливим для формування культури діалогу, відпрацювання вміння попереджати виникнення конфліктних ситуацій або ж вибирати відповідний стиль поведінки в конфліктній ситуації.

Прикладом застосування технології «Зміни позицію» може бути фрагмент теми семінарського заняття з «Основ професійної етики» на тему: «Формування системи моральних принципів і цінностей професійної діяльності». Опрацьовуючи поняття особистої гідності як однієї з моральних цінностей майбутнього правоохоронця, викладач може запропонувати вислів В. О. Сухомлинського: «Для збереження людської гідності отрутою смертельною буде хліб, який добуто приниженням, але благородний той же хліб для нас, якщо він дає змогу гордо тримати голову». Аналізуючи вище зазначений вислів, курсанти мають зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з питання: «Поясніть, яке значення для відчуття власної гідності має задоволення матеріальних проблем людини і чому це значення може бути протилежним?».

Робота організовується в декілька етапів. По-перше, необхідно висловити думку та пояснити свою точку зору, пояснити причину появи даної думки, навести аргументи на підтримку позиції, узагальнити думку.

Таким чином, застосування вищезазначених технологій сприяє виробленню необхідних вмінь для формування культури спілкування: вміння обговорювати питання, зосереджуватись на певній проблемі, швидко та у виразній і стислій формі реагувати на висловлене, вміння орієнтуватися в партнерах, у ситуації спілкування. Курсантів необхідно навчати сприймати оточуючих людей, розуміти їх настрій, знаходити правильний стиль та тон спілкування, навчати запобіганню конфліктів та правильного їх вирішення. Активна пізнавальна діяльність курсантів у процесі навчання філософських дисциплін дасть їм змогу набути комунікативного досвіду поведінки, взаєморозуміння, взаємодії, що є дуже важливим для встановлення контактів та налагодження співробітництва між правоохоронцями та громадянами, підвищення рівня довіри громадськості до правоохоронців та професійного виконання ними своїх службових обов'язків.

філософський спілкування навчання правоохоронець

Список використаних джерел

1. Бандурка О. М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: Навч. посібник. - Харків: Вид-во НУВС, 2001. - 220 с.

2. Загальна психологія / Під ред. О. В. Харчук. - К., 1997. - 433 с.

3. Ибрагимов М. М., Куличенко В. В., Сьедин Б. Г. Профессиональная этика и эстетическая культура сотрудников органов внутренних дел: Учебное пособие. - К.: НИи РИО Киевской высшей школы МВД СССР им Ф. Э. Дзержинского, 1990. - 304 с.

4. Кожем'яка О. Л. Інтелектуальні ігри на уроках історії. - X.: Вид. трупа «Основа», 2005. - 144 с.

5. Козирева А. Ю. Лекции по педагогике и психологии творчества. - Пенза, 1994. - 176 с.

6. Короткова М. В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. - М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. - 256 с.

7. Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму в освітньому просторі / В. Г. Кремень. - 2-е вид. - К.: Т-во «Знання України», 2010.-520 с.

8. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін., за заг. ред. О. М. Пехота. - К.:АСК, 2002.-255 с.

9. Пометун О. І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук, метод, посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 192 с.

10. Селевко Г. К. Современные образовательные технологи: Учебное пособие. -М.: Народное образование, 1998. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru