Підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до розвитку соціальної обдарованості дітей у проблемному полі педагогіки вищої школи

Професійне становлення у ЗВО майбутніх педагогів обдарованих дітей. Суперечність між необхідністю спеціальної підготовки фахівців психолого-педагогічного профілю до роботи з обдарованими особистостями та низьким рівнем сформованості компетентності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.10.2018
Размер файла 32,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до розвитку соціальної обдарованості дітей у проблемному полі педагогіки вищої школи

Демченко Олена

Анотація. У статті проаналізовано проблему професійного ста-новлення у ЗВО майбутніх педагогів обдарованих дітей. Установлено су-перечність між необхідністю спеціальної підготовки фахівців психолого- педагогічного профілю до роботи з обдарованими особистостями та низьким рівнем сформованості у них відповідної компетентності. Ви-значено мету, зміст, напрями роботи з формування у майбутніх вихова-телів ЗДО готовності до розвитку соціальної обдарованості дітей. Представлено її як систему, що розробляється в конативному, гносео-логічному, праксеологічному, акмеологічному, рефлексивному контентах.

Ключові слова: підготовка, обдаровані діти, соціальна обдарова-ність, професійно-педагогічна діяльність.

Постановка проблеми. У формуванні талановитої особистості важ-ливу роль відіграє педагог-фасилітатор як партнер у процесі її само-розвитку та самореалізації. У такого вихователя за роки навчання у виші має бути сформована відповідна компетентність, завдяки якій він зуміє своєчасно діагностувати в дитини прояви обдарованості та змоделювати індивідуальну траєкторію її особистісного зростання.

Відповідно до цього, в останні десятиріччя в контексті реформування сучасної української системи вишівської підготовки фахівців психолого- педагогічного профілю щоразу частіше робиться акцент на необхідності формування у студентів готовності до роботи з розвитку спеціальних здібностей дітей як критерію обдарованості. Незважаючи на це, допоки прослідковується низка проблем і суперечностей у цій сфері професійної освіти. Так, спостерігається недостатній рівень підготовленості педагогів до роботи зі здібними дітьми у закладах освіти різних рівнів, результа-том чого є втрата сенситивних періодів для розгортання потенціалів об-дарованості, нереалізованість творчих особистостей, високий рівень фрус- трованості та наявність у них труднощів соціально-психологічного ха-рактеру. Як наслідок, з одного боку, страждає особистість, яка не отри-мала належних умов для задоволення своїх освітніх потреб і розвитку обдарованості. З іншого, держава втрачає безцінний людський капітал, майбутню національну еліту, видатних учених, політиків, митців, спорт-сменів тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Узагальнення сучасного наукового дискурсу з проблеми підготовки майбутніх педагогів до роз-витку обдарованості дітей уможливило виділити декілька напрямів, які стануть теоретичним підґрунтям для розробки і впровадження у ЗВО методичної системи формування в майбутніх фахівців дошкільної освіти професійної компетентності до розвитку соціальної обдарованості дітей в умовах культурно-освітнього простору (Kitano, 2008).

По-перше, в ході започаткованого дослідження спираємося на пози-ції вчених О. Антонова, В. Демченко, С. Маркова, Й. Сквірес, Л. Пріббле, К. Чен, М. Помес (Squires, Pribble, Chen, & Pomes, 2012), які обґрунто-вують ідею щодо необхідності спеціальної підготовки фахівців психолого- педагогічного профілю до розвитку обдарованості дітей. Положення, сформульовані дослідниками, є вагомими для вдосконалення професій-ної освіти майбутніх вихователів ЗДО: створення моделі педагога обда-рованих дітей та окреслення кола якостей, необхідних йому для роботи з розвитку обдарованості; диференційований підхід до відбору абітурієнтів і навчання студентів за різноваріативними програмами з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей; розробка нових освітніх технологій для підготовки такого фахівця тощо.

По-друге, апелюємо до праць науковців (Л. Артемова, Г. Бєленька, О. Богініч, А. Богуш, О. Кононко, К. Крутій, Н. Лисенко, В. Майборода, М. Машовець, М. Олійник, Т. Поніманська, О. Проскура, Т. Танько та ін.), присвячених професійному розвитку майбутніх фахівців дошкільної освіти, в яких частково представлені умови й методики формування якос-тей, необхідних педагогу обдарованих дітей. Трапляються експерименталь-ні розвідки, метою яких є розробка теоретичних і методичних засад під-готовки педагогів обдарованих дітей: магістрів дошкільної освіти (Л. Ру-денко); сімейних вихователів (О. Грисюк) тощо. Проводяться дослідження, присвячені підготовці вихователів ЗДО до організації різних напрямів професійної діяльності, спрямованої на творчий розвиток дітей: музично- педагогічної (Р. Савченко); з розвитку художніх здібностей (Г. Борин); з формування художніх і конструктивних умінь (Н. Голота); з включення до художньо-естетичної діяльності (Н. Колесник) тощо.

По-третє, важливими є теоретичні розробки останніх десятиліть (В. Андрущенко, О. Анісімов, Г. Балл, І. Бех, О. Грицай, І. Зязюн, В. Кре-мень, Ф. Михайлов, В. Паламарчук, І. Підласий, В. Скотний, О. Чалий та ін.), в яких окреслено основні тенденції входження вітчизняної вищої школи в світовий і європейський освітній простір. Відповідно до об'єк-тивних інтеграційних процесів, з одного боку, спираємося на висновки компаративістики щодо можливостей використання досвіду підготовки вихователів у високорозвинених країнах світу: Швеції (Н. Карпенко); Англії та Шотландії (А. Соколова); США та в Європейському концепті (Н. Мельник); Польщі (І. Адамек); Австралії (С. Кириченко) тощо.

З іншого боку, вважаємо за необхідне творчо адаптувати технології підготовки педагогів обдарованих дітей у системі професійної освіти Болгарії (О. Бочарова), Ізраїлю (О. Золотарьова) тощо. Зокрема, апелюємо до дисертаційної розвідки (Золотарьова, 2017), в якій одночасно з аналізом проблеми педагогічної підтримки здібних дітей в Ізраїлі також розглянуто питання спеціальної підготовки вчителів до роботи з обдарованими уч-нями. За висновками автора, вона є додатковою й здійснюється уже після отримання фахової педагогічної освіти. До того ж, у цій країні діє вимога обов'язкової сертифікації вчителів і всіх фахівців, що працюють з обда-рованими учнями, яка з 2015 - 2016 навчального року - обов'язкова й передбачає додаткове підвищення кваліфікації. Варто підкреслити, що ме-тою програми професійного розвитку вчителів є вироблення цілісного підходу до навчання обдарованих школярів.

Окрім цього, цінними для розробки методики формування готовності вихователя виявляти ознаки соціальної обдарованості та створювати умо-ви для розвитку соціальних здібностей є праці вчених (І. Бабенко, О. Бевз, М. Бойченко, І. Лавріненко, Н. Поморцева, П. Тадеєв, Н. Теличко та ін.), в яких аналізується досвід роботи з обдарованими дітьми у розвинених країнах світу. Так, привертає увагу наукова розвідка М. Бойченко (2016), в якій дослідниця акцентує увагу на результатах дослідження американ-ського вченого С. Кауфманома щодо найпоширеніших складових обдаро-ваності, що представлені в законодавчих документах штатів станом на 2010 р. Варто зазначити, що серед наведених критеріїв (інтелектуальні здібності (45 штатів); високі результати навчальних досягнень/здібності (39 штатів); здібності в конкретних предметних галузях (28 штатів); креа- тивність (27 штатів); високий рівень мотивації (3 штати)) є лідерство (15 штатів); здібності до виконавського мистецтва (3 штати), які є показни-ками досліджуваного нами виду обдарованості, соціальної.

По-четверте, поділяємо погляди зарубіжних (А. Аббот, М. Багра- мянц, Д. Коллінз, В. Ушмарова та ін.) і вітчизняних (О. Антонова, Т. Боб- ракова, І. Любовецька, Л. Мерва, М. Шемуда, В. Юркевич та ін.) учених, які загострюють увагу наукової спільноти на діалектичній суперечності між соціально-педагогічною потребою у розв'язанні проблеми розвитку здібностей і обдарувань дітей та відсутністю цілеспрямованої підготовки педагогів до цієї діяльності ще на вишівському етапі становлення майбут-нього фахівця. Названі суперечності прослідковуються як у професійній освіті студентів психолого-педагогічного профілю загалом, так і в нав-чанні майбутніх вихователів зокрема.

Це значною мірою зумовлено тим, що професійно-педагогічні зна-ння, яких набувають майбутні фахівці дошкільної освіти, не враховують проблему підготовки до роботи з обдарованими дітьми і лише імпліцит- но представлені у її змісті. Вища школа переважно орієнтує майбутніх педагогів на роботу з дитиною, в якої рівень задатків і здібностей роз-міщається на умовній віковій нормі; та лише перманентно готує до роботи з обдарованими дітьми. Не протиставляючи обдарованих особистостей іншим категоріям дітей, вважаємо, що необхідно формувати такого пе-дагога, який зможе створювати умови для самореалізації творчих дітей, які нерідко піддаються «педагогічній сегрегації».

З огляду на це нагальною проблемою професійної педагогіки є здійснення у ЗДО підготовки фахівців психолого-педагогічного профілю до роботи з дітьми, в яких проявляються високі здібності до різних ви-дів діяльності: інтелектуальної, художньої, спортивної, технічної, соціаль-ної тощо. педагог обдарований дитина професійний

Мета статті - обґрунтувати необхідність спеціальної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до розвитку соціальної обдарова-ності дітей, визначити її зміст і основні напрями.

Виклад основного матеріалу. Для розкриття особливостей підго-товки майбутніх фахівців дошкільної освіти до розвитку соціальної об-дарованості дітей апелюємо до психолого-педагогічного фонду, в якому досліджується сутність терміна «підготовка» та його дефінітивних харак-теристик. Так, у довідниковій літературі слово «підготовка» тлумачиться як наявність у особистості запасу знань, навичок, набутого досвіду в про-цесі навчання та практичної діяльності (Великий Тлумачний Словник, 2001, c. 583). Варто зазначити, що результатом підготовки є знання, вміння та досвід, які на рівні діяльності утворюють відповідну компетентність. Саме в такому контексті експлікував названу дефініцію С. Гончаренко, до того ж, вказуючи на зв'язок підготовки (як процесу) та готовності (як результату). За словами вченого, підготовка - це спеціально організова-ний процес формування готовності до виконання майбутніх завдань, а також як готовність, під якою розуміється наявність компетенції, знань, умінь і навичок, необхідних для успішного виконання певних завдань (Ничкало, 2000, с. 24).

У зв'язку з цим поділяємо думку науковців, що підготовка педагога до певного виду діяльності - це процес формування його професійної готовності, яка містить: сумарну характеристику здобутих знань; компе-тенцію як загальну здатність, засновану на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих у процесі навчання; готовність як усталене умотиво-ване прагнення виконати свій обов'язок учителя (Корецька, 2008, с. 11).

У науковому тезаурусі педагогіки вищої школи натрапляємо на тер-мін «професійна підготовка». Як зауважує В. Нестеренко (2012, с. 19), професійна підготовка є конкретизацією поняття «підготовка», де термін «професійна» звужує все різноманіття способів існування підготовки до певної сфери застосування людиною набутих знань, умінь і навичок - про-фесії. На думку вченого, професійна підготовка - це особливий процес, метою якого є спеціально організована передача людині знань, умінь, на-вичок, ціннісних орієнтацій, у результаті освоєння яких вона може бути готовою до виконання певної професійної діяльності.

Звернення до праць сучасних науковців, безпосередньо присвяче-них підготовці майбутніх фахівців дошкільної освіти, виявило, що вона розглядається як багатофакторна структура, головні завдання якої поля-гають у: набутті кожним студентом особистісного смислу діяльності, формуванні фахової майстерності, постійному зростаючому інтересі до роботи з дітьми та їхніми батьками, а також у розвитку успішності в ді-яльності (Загарницька, 2009, с. 101).

З одного боку, вважаємо, що, оскільки у професійній діяльності ви-хователя ЗДО проявляються загальні ознаки педагогічної діяльності за-галом, то ідеї відомих персонологів щодо сутності, структури, напрямів реформування освіти фахівців психолого-педагогічного профілю є осно-воположними в ході розробки системи підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з обдарованими дітьми. З огляду на це по-діляємо ідеї сучасних учених у сфері професійної освіти щодо напрямів і тенденцій підвищення якості підготовки педагогічних кадрів загалом, які є важливими для оновлення змісту, форм і методів освітньої роботи у ЗВО з майбутніми педагогами-дошкільниками. Виходимо з того, що в професійній діяльності фахівців дошкільної освіти прослідковуються за-гальні тенденції педагогічної діяльності, відповідно їх підготовка ґрун-тується на основних дидактичних закономірностях побудови процесу фахової підготовки у вищому навчальному закладі.

У зв'язку з цим ідея В. Бондаря щодо необхідності «інтеґрування соціокультурного і професійно орієнтованого досвіду» в процесі струк- турування та розроблення змісту професійної освіти повинна реалізову-ватися в освітньому процесі ЗВО у процесі становлення всіх майбутніх педагогів без винятку. Хоча вчений має на увазі передусім підготовку вчителя початкової школи, проте визначені ним положення є актуаль-ними для професійного зростання майбутніх фахівців дошкільної освіти загалом, до роботи з соціально обдарованими дітьми зокрема, а саме:

- культурологічне спрямування системи педагогічних знань, умінь, поглядів, ціннісних орієнтацій задля передачі дітям соціокультурного досвіду;

- оволодіння майбутніми фахівцями досвідом професійної діяль-ності, зокрема, знаннями про закономірності, принципи, методику та технології її здійснення;

- формування системи загальних і спеціальних інтеґрованих умінь і навичок для виконання багатофункціональної професійної діяльності педагога з урахуванням національної специфіки краю;

- опанування вмінь творчо застосовувати педагогічні інновації та досвіду ціннісного ставлення до предмета професійної діяльності, пере-дусім соціокультурної складової змісту освіти (Бондар, 2012, с. 294-295).

З іншого боку, з огляду на те, що обдаровані діти, і з проявами со-ціальної обдарованості зокрема, є специфічною категорією, рівень роз-витку яких за багатьма параметрами якісно перевищує вікову норму, підготовка вихователів до роботи з ними має низку особливостей. Це зумовлює наповнення фахових дисциплін додатковим змістом, розробку і впровадження методики формування у студентів необхідних компе-тентностей для ідентифікації проявів соціальної обдарованості в дітей дошкільного віку та створення умов для розгортання потенціалів соці-альної обдарованості.

Позицію щодо необхідності створення системи підготовки спеціа-лістів, які виконували б специфічні функції для обдарованих дітей, розробки нових технологій навчального процесу з використанням пере-дових концепцій, спрямованих на творчий розвиток індивідуальностей, обстоює М. Федоров (2000, с. 8).

У дослідженні І. Ушатікової (2006) представлено розроблену й ап-робовану модель підготовки студентів педагогічного ЗВО до роботи з обдарованими учнями, яка передбачає максимальне використання змісто-вого потенціалу психолого-педагогічних дисциплін з метою нагромад-ження знань, розвитку особистісних і професійних якостей, формування умінь і навичок, необхідних для роботи з обдарованими учнями. Опти-мальним варіантом стала модель, мікроструктура якої містить особистісно- психолого-діяльнісний зміст, представлений трьома взаємопов'язаними компонентами: мотиваційно-аксіологічним, теоретико-методологічним, діяльнісно-технологічним. Такі компоненти, за твердженням автора, ві-дображають системність і змістову логіку самого процесу підготовки майбутніх учителів до роботи з обдарованими дітьми.

Основні вимоги до підготовки педагогів до роботи з обдарованими дітьми формулює В. Демченко (2004). Хоча такі завдання стосуються передусім формування відповідної готовності в учителів, але вважаємо доречною їх реалізацію і в процесі формування особистості майбутнього вихователя до професійної діяльності з виявлення та розвитку обдаро-ваності дітей в умовах культурно-освітнього простору ЗДО, зокрема:

- розвиток умінь застосовувати новітні технології з урахуванням рівня підготовленості та особистих потреб педагога;

- сприяння переходу педагогів від принципів авторитарного під-ходу до демократичного типу, що ґрунтується на гуманізмі та розвитку творчих обдарувань кожної дитини;

- формування особистісних якостей педагогів, що визначають прин-ципово нову педагогічну культуру спілкування з обдарованими дітьми.

Особливості підготовки вихователів дошкільних навчальних зак-ладів до роботи з обдарованими дітьми досліджує О. Дронова (2000), на думку якої, сучасному спеціалістові-«дошкільнику» потрібні знання з тео-рії обдарованості, усвідомлення принципів розробки діагностичних мето-дик та індивідуальних корекційно-розвивальних програм.

Підготовка майбутніх магістрів дошкільної освіти до розвитку ди-тячих обдарувань, за твердженням Л. Руденко (2014, c. 199), є невід'ємною складовою їх професійної підготовки, що передбачає, з одного боку, здат-ність і готовність до розвитку дитячої обдарованості, з іншого, - створення в освітньому процесі вищого педагогічного закладу умов, які стимулю-ють магістрантів до самовизначення, саморозвитку, самовдосконалення; забезпечення рефлексії набутих знань, умінь і способів діяльності; вико-ристання адекватних змісту дисциплін форм і методів навчання. Учена справедливо зауважує, що питання готовності магістрантів до розвитку дитячих обдарувань не можна зводити лише до інтелектуальної та техно-логічної підготовки під час навчання у ЗВО.

Педагогічна діяльність загалом, робота з обдарованими й здібними дітьми як неординарними особистостями зокрема потребує від вихова-теля високого рівня творчості. Поділяємо думку О. Голюк, що рівень сформованості особистісних і професійно значущих якостей майбутнього педагога, його готовність до професійної діяльності, прямо пропорційно залежать від рівня розвитку творчого потенціалу. Творчий потенціал май-бутнього педагога дослідниця тлумачить як «інтегративну комплексну властивість особистості, що забезпечуватиме високий рівень її самоорга-нізації в майбутній професійній педагогічній діяльності та сприятиме руху до вільної самореалізації і творчості» (Голюк, 2015, c. 40).

Враховуючи вищесказане, в системі підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до розвитку соціальної обдарованості дітей варто ро-бити акцент на: розвитку творчих здібностей студентів, використанні у викладанні фахових дисциплін системи завдань, які сприятимуть роз-гортанню дивергентного мислення; здатності продукувати оригінальні ідеї, нестандартно розв'язувати педагогічні ситуації; формуванні схиль-ності до педагогічної імпровізації, акторських здібностей тощо.

Майбутній вихователь обдарованих дітей має володіти діагностич-ною компетентністю, яка забезпечить можливість своєчасного виявлення загальних і спеціальних здібностей. Пошук та ідентифікація соціально обдарованих дітей і молоді, розробка ефективних методів виявлення ді-тей з ознаками соціальної обдарованості, накреслення шляхів, механіз-мів і технологій для їхнього розвитку та самореалізації є достатньо склад-ними напрямами педагогічної діяльності. Це зумовлено декількома чин-никами:

по-перше, в процесі теоретичного аналізу наукового масиву вста-новлено (Демченко, 2015), що залишається суперечливим і остаточно невизначеним статус соціальної обдарованості як одного з її видів, недо-статньо дослідженою та дискусійною - її сутність як соціально-педаго-гічного феномену, до кінця нерозробленою та неоднозначною - її струк-тура як наукового конструкту. Зауважимо, що наукова полеміка також продовжується у площині визначення тих якостей і здібностей, що ха-рактеризують соціально обдаровану особистість;

по-друге, діагностування проявів соціальної обдарованості - склад-ний процес, оскільки критерії її розгортання не є достатньо очевидними, не всі характеристики виявляються одночасно, тому що розвиток соціаль-них здібностей як системного утворення особистості має гетерохронний характер. Нерідко трапляються випадки, коли дитина виховується у спри-ятливих соціальних і матеріальних умовах, позитивній психологічній сі-мейній атмосфері, оточена любов'ю і турботою батьків; має достатньо широке для свого віку коло спілкування (з батьками й родичами, бра-тами й сестрами; їхніми друзями й колегами; однолітками за місцем про-живання, ровесниками в дошкільному навчальному закладі тощо); часто подорожує з родиною країною й за кордоном. Результатом таких спри-ятливих умов життя й виховання стає високий рівень комунікативності дитини, вміння швидко налагоджувати контакт з дорослими й однолітка-ми, безпосередність, впевненість, які педагоги оцінюватимуть не як висо-кий рівень первинної соціалізації, а як прояви соціальної обдарованості.

Відповідно до цього, організація роботи з потенційно обдаровани-ми дітьми має проводитися на діагностичній основі та бути спрямова-ною на вивчення і врахування їхніх індивідуальних особливостей, вияв-лення особливих потреб і соціально-психологічних проблем. На необхід-ності формування у системі вищої педагогічної освіти не просто вихова- теля-професіонала, а педагога-дослідника наголошує Г. Кіт. Дослідниця переконана, що такий фахівець має поєднувати в собі «функції педагога- психолога, педагога-технолога, який активно займається науково-мето-дичною, пошуковою, дослідно-експериментальною, інноваційною робо-тою; постійно шукає, аналізує, апробує найраціональніші шляхи, умови, методи, засоби, форми високоефективного розв'язання конкретних зав-дань виховання, навчання, особистісного формування дітей дошкільно-го віку» (Кіт, 2014, с. 159). Реалізація вихователем діагностичної функ-ції (постійний творчий пошук, організація освітнього процесу шляхом виявлення і впровадження ефективних методів, прийомів, засобів, форм; науковий аналіз, узагальнення та корекція власного педагогічного дос-віду; експериментування, педагогічне проектування тощо) сприятиме під-вищенню ефективності його роботи з виявлення та розвитку обдарова-них дітей.

Спираючись на позиції учених у галузі педагогіки вищої школи (О. Антонова, Г. Бєлєнька, А. Богуш, В. Бондар, Н. Гавриш, Н. Лисенко, Т. Поніманська та ін.), підготовку майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з розвитку соціальної обдарованості дітей в умовах культурно- освітнього простору вважаємо цілеспрямованим процесом, зумовленим специфікою такого виду обдарованості, що передбачає оволодіння студен-тами гуманістичними професійними цінностями, системою інтегрованих філософських і психолого-педагогічних знань про соціальну обдарова-ність та її прояви, комплексом умінь, професійними та соціально зумов-леними якостями, що утворюють відповідну компетентність.

Мета такої підготовки - формування готовності майбутніх фахів-ців дошкільної до професійно-педагогічної діяльності з розвитку соці-альної обдарованості дітей в умовах культурно-освітнього простору зак-ладу освіти та в регіональному контексті як інноваційної та творчої.

Професійно-педагогічну діяльність з розвитку соціальної обдаро-ваності дітей розуміємо як гуманістично орієнтовану полісуб'єктну взає-модію фахівців дошкільної освіти з дітьми в культурно-освітньому прос-торі, в ході якої створюються умови для стимулювання соціальної ак-тивності особистості, організації різновекторної соціальної взаємодії та забезпечення конструктивного характеру міжособистісного спілкування.

Узагальнюючи, констатуємо, що система роботи зі студентами, спря-мована на формування готовності до розвитку соціальної обдарованості дітей, розробляється в декількох контентах: конативному, гносеологіч-ному, праксеологічному, акмеологічному, рефлексивному.

Реалізація системи підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до розвитку соціальної обдарованості дітей передбачає:

- філософську рефлексію та наукове осмислення соціальної об-дарованості в контексті психологічної концепції обдарованості, узагаль-нення й доповнення теоретичних засад досліджуваного феномену;

- розробку й видання наукових, навчально-методичних посібни-ків з проблеми соціальної обдарованості та підготовки майбутніх вихо-вателів до роботи з соціально обдарованими дітьми в умовах культурно- освітнього простору окремого закладу освіти та в регіональному кон-тексті;

- включення питань про особливості підготовки майбутніх фахів-ців психолого-педагогічного профілю/дошкільної освіти до роботи з діть-ми з проявами різних видів обдарованості загалом, соціальної обдаро-ваності зокрема до наукової проблематики відповідних кафедр;

- підвищення професійної компетентності викладачів ЗВО з пи-тань формування особистості майбутнього педагога обдарованих дітей;

- обґрунтування «методичних акцентів» у викладанні дисциплін циклу професійної підготовки: змістове доповнення навчальних і робо-чих програм темами чи питаннями про обдарованість і соціальну обдаро-ваність;

- розробку і використання в аудиторній та позааудиторній роботі системи інтерактивних технологій для розвитку студентів як суб'єктів просторотворення та оволодіння ними сучасними особистісно зорієнто-ваними методиками розвитку в дошкільників соціальних здібностей, со-ціального та емоційного інтелекту, лідерських якостей тощо;

- організацію науково-дослідницької роботи студентів з вивчення соціальної обдарованості як психолого-педагогічної проблеми та особли-востей роботи вихователя закладу дошкільної освіти зі створення куль-турно-освітнього простору для розгортання потенціалів соціально обдаро-ваної особистості (дипломних і магістерських досліджень, діяльності нау-кових гуртків і проблемних груп, наукових робіт на Всеукраїнські конкур-си, участі у Всеукраїнських олімпіадах, підготовки доповідей на науково- практичні конференції, семінари; написання наукових статей тощо);

- стимулювання участі студентів у суспільно значимих видах по- зааудиторної роботи, студентському самоврядуванні, волонтерській діяль-ності, громадських організаціях тощо;

- комплексну психолого-педагогічну діагностику підготовленості майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з розвитку соціальної обдарованості дітей.

Висновки. Отже, в контексті реформування системи вищої педа-гогічної освіти окремим напрямом має стати підготовка фахівців пси- холого-педагогічного профілю до роботи з дітьми, в поведінці яких про-являються ознаки різних видів обдарованості. Результати теоретичних по-шуків показують, що особливої уваги потребують соціально здібні осо-бистості, яких часто не диференціюють як потенційно обдарованих. Перед вищою школою постає завдання підготовки педагога для обдарованих дітей, який буде володіти відповідною компетентністю й зможе створи-ти сприятливе і комфортне середовище для особистісного зростання кож-ної талановитої та творчої дитини. У межах освітнього процесу ЗВО вважаємо за необхідне й можливе запровадити систему роботи з підго-товки майбутніх фахівців дошкільної освіти до розвитку соціальної об-дарованості дітей в умовах культурно-освітнього простору, яка утворю-ється синергетичною інтеграцією загальнокультурної, загальнопедагогіч- ної та спеціальної підготовки до професійно-педагогічної діяльності з соціально здібними дітьми; професійно-ціннісного та соціально-культур-ного розвитку.

Література

Бойченко, М. (2016). Особливості ідентифікації обдарованих школярів у загальноосвітніх навчальних закладах: американський досвід. Людино-знавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педаго-гіка», 4/36, 14-19.

Бондар, В.І. (2012). Теоретико-методологічні та технологічні основи модер-нізації системи підготовки вчителя. Педагогічна і психологічна науки в Україні: Загальна педагогіка і філософія освіти, 1, 291-302.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. (2001). Київ, Ірпінь: Перун, 1140 с.

Голюк, О.А. (2015). Обґрунтування компонентів творчого потенціалу майбут-нього педагога ДНЗ та школи І ступеня. Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів: матеріали Всеукр. інтернет- конференції, 28 жовтня 2015 р. (с. 38-42).

Демченко, В.В. (2004). Концепція підготовки педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в умовах інституту післядипломної педаго-гічної освіти. Рівне: РОІППО, 10 с.

Демченко, О.П. (2015). Експлікація феномену соціальної обдарованості в контексті психолого-педагогічних досліджень. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 31, 134-145.

Дронова, О.О. (2000). Зміст та особливості професійної підготовки фахівця галузі дошкільної освіти до роботи з обдарованими дітьми. Проблеми су-часної педагогічної освіти: педагогіка і психологія, 2 (1), 158-163.

Золотарьова, О.В. (2017). Педагогічна підтримка обдарованих дітей в загаль-ноосвітніх школах Ізраїлю. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Київ, 21 с.

Кіт, Г.Г. (2014). Вихователь дитячого навчального закладу як дослідник. Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти в контексті євро-пейських освітніх стратегій, 3, 159-165.

Корецька, Л.В. (2008). Підготовка вчителів до роботи з обдарованими учнями. Кіровоград: Вид-во Кіровоградського обл. інст. післядипл. пед. освіти ім. В. Сухомлинського, 137 с.

Нестеренко, В.В. (2012). Теоретико-методологічні засади підготовки майбут-ніх фахівців дошкільної освіти в системі заочного навчання. Одеса: Ле- радрук, 399 с.

Загарницька, І.І. (Ред.). (2009). Підготовка вихователя до розвитку особис-тості дитини в дошкільному віці. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драго- манова, 310 с.

Ничкало, Н.Г. (Ред.). (2000). Професійна освіта. Київ: Вища школа, 149 с.

Руденко, Л.С. (2014). Особливості підготовки майбутніх магістрів дошкільної освіти до розвитку дитячої обдарованості. Проблеми діагностики та проектування розвитку обдарованості дошкільників: матеріали ІІІ Все-української науково-практичної конференції з міжнародною участю, 15-16 травня 2014 р. (с. 197-201). Київ: Інститут обдарованої дитини.

Ушатикова, И.И. (2006). Подготовка будущих учителей к работе с одарен-ными школьниками. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Казань, 22 с.

Федоров, М.П. (2000). Педагогічні умови підготовки студентів до роботи з обдарованими дітьми. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Луганськ, 21 с.

Kitano, M. (2008). Preschool-Age Gifted Children. Encyclopedia of Special Edu-cation, 120, 1619-1621. doi: 10.1002/9780470373699.speced1653.

Squires, J., Pribble, L., Chen, C., & Pomes, M. (2012). Early Childhood Education: Improving Outcomes for Young Children and Families. Handbook of Psy-chology, Second Edition, 7. doi: 10.1002/9781118133880.hop207011.

References

Boichenko, M. (2016). Osoblyvosti identyfikatsii obdarovanykh shkoliariv u za- halnoosvitnikh navchalnykh zakladakh: amerykanskyi dosvid [Features of identification of gifted students in general education institutions: American experience]. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» - Human Studies. Series of «Pedagogy», 4/36, 14-19 [in Ukrainian].

Bondar, V.I. (2012). Teoretyko-metodolohichni ta tekhnolohichni osnovy moderni- zatsii systemy pidhotovky vchytelia [Theoretical-methodological and tech-nological bases for modernizing the teacher training system]. Pedahohichna i psykholohichna nauky v Ukraini: Zahalna pedahohika i filosofiia osvity - Pe-dagogical and psychological science in Ukraine: General pedagogy and phi-losophy of education, 1, 291-302 [in Ukrainian].

Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Great explanatory dictionary of modern Ukrainian language]. (2001). Kyiv, Irpin: Perun [in Ukrainian].

Holiuk, O.A. (2015). Obgruntuvannia komponentiv tvorchoho potentsialu maibut- noho pedahoha DNZ ta shkoly I stupenia [Substantiation of the components of the creative potential of the future teacher of the preshool and primary school]. Suchasni tekhnolohii rozvytku profesiinoi maisternosti maibutnikh uchyteliv: materialy Vseukrainskoi Internet-konferentsii, 28 zhovtnia 2015 r. - Modern technologies for the development of professional skills of future teachers: Proceedings of the All-Ukrainian Internet Conference, 2015, October 28 (pp. 38-42) [in Ukrainian].

Demchenko, V.V. (2004). Kontseptsiia pidhotovky pedahohichnykh kadriv do roboty z obdarovanymy shkoliaramy v umovakh instytutu pisliadyplomnoi pedahohich- noi osvity [The concept of training pedagogical staff to work with gifted stu-dents in the conditions of the postgraduate pedagogical education institute].

Rivne: ROIPPO [in Ukrainian].

Demchenko, O.P. (2015). Eksplikatsiia fenomenu sotsialnoi obdarovanosti v kon- teksti psykholoho-pedahohichnykh doslidzhen [Explication of the phenomenon of social giftedness in the context of psycho-pedagogical research]. Liudyno- znavchi studii. Seriia «Pedahohika» - Human Studies. Series of «Pedagogy», 31, 134-145 [in Ukrainian].

Dronova, O.O. (2000). Zmist ta osoblyvosti profesiinoi pidhotovky fakhivtsia haluzi doshkilnoi osvity do roboty z obdarovanymy ditmy [The content and features of professional training of a specialist in the field of pre-school education to work with gifted children]. Problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity: peda- hohika i psykholohiia - Problems of modern pedagogical education: pedagogy andpsychology, 2 (1), 158-163 [in Ukrainian].

Zolotarova, O.V. (2017). Pedahohichna pidtrymka obdarovanykh ditei v zahalno- osvitnikh shkolakh Izrailiu [Educational support for gifted children in Israeli comprehensive schools]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kyiv [in Ukrainian].

Kit, H.H. (2014). Vykhovatel dytiachoho navchalnoho zakladu yak doslidnyk [Educator of a children's educational institution as a researcher]. Aktualni problemy doshkilnoi ta pochatkovoi osvity v konteksti yevropeiskykh osvitnikh stratehii - Actual problems ofpreschool and primary education in the context of European educational strategies, 3, 159-165 [in Ukrainian].

Koretska, L.V. (2008). Pidhotovka vchyteliv do roboty z obdarovanymy uchniamy [Teachers' training for gifted students]. Kirovohrad: Vyd-vo Kirovohradsko- ho obl. inst. pisliadypl. ped. osvity im. V. Sukhomlynskoho [in Ukrainian].

Nesterenko, V.V. (2012). Teoretyko-metodolohichni zasady pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv doshkilnoi osvity v systemi zaochnoho navchannia [Theoretical and methodological principles of preparation offuture specialists in preschool edu-cation in the system of correspondence studies]. Odesa: Leradruk [in Ukrainian].

Zaharnytska, I.I. (Ed.). (2009). Pidhotovka vykhovatelia do rozvytku osobystosti dytyny v doshkilnomu vitsi [Training of the educator to the development of the child's personality in preschool age]. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M.P. Dra- homanova [in Ukrainian].

Nychkalo, N.H. (Ed.). (2000). Profesiina osvita [Professional education]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

Rudenko, L.S. (2014). Osoblyvosti pidhotovky maibutnikh mahistriv doshkilnoi osvity do rozvytku dytiachoi obdarovanosti [Features of preparing future masters of pre-school education for the development of child's giftedness]. Problemy diahnostyky ta proektuvannia rozvytku obdarovanosti doshkilnykiv: materialy III Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu - Problems of diagnostics and designing of the development of gifted preschool children: Proceedings of the 3rd All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with International Participation, 2014, May 15-16 (pp. 197-201). Kyiv [in Ukrainian].

Ushatikova, I.I. (2006). Podgotovka budushchikh uchiteley k rabote s odarennymi shkolnikami [Preparation of future teachers for work with gifted students]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kazan [in Russian].

Fedorov, M.P. (2000). Pedahohichni umovy pidhotovky studentiv do roboty z obda- rovanymy ditmy [Pedagogical conditions for preparing students for work with gifted children]. (Extended abstract of candidate's thesis). Luhansk [in Ukrainian]. Kitano, M. (2008). Preschool-Age Gifted Children. Encyclopedia of Special Edu-cation, 120, 1619-1621. doi: 10.1002/9780470373699.speced1653 [in English]. Squires, J., Pribble, L., Chen, C., & Pomes, M. (2012). Early Childhood Educa-tion: Improving Outcomes for Young Children and Families. Handbook of Psychology, Second Edition, 7. doi: 10.1002/9781118133880.hop207011 [in English].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.