Розвиток креативності у майбутніх вчителів музики методом аудіовізуалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.03

ДВНЗ “Донбаський державний педагогічний університет”

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ МЕТОДОМ АУДІОВІЗУАЛІЗАЦІЇ

Поліна Магда

Наближається початок третього десятиріччя ХХІ століття, яке відзначається бурхливим реформуванням усіх освітніх сфер та напрямків діяльності. Майже реалізовані цілі Болонського процесу у галузі вищої освіти, що закономірно зумовили зміни у вимогах до молодих фахівців усіх напрямків підготовки. Більшого спектру якостей вимагають і від тих, хто формуватиме естетичну свідомість молодого покоління - вчителів музики початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Серед педагогічних аспектів підготовки на перше місце виходять, згідно з завданнями філософії освіти, ціннісні орієнтації вчителя музики, серед яких чільне місце посідає креативність (як і серед педагогічних здібностей представників цієї професії).

Аналіз основних досліджень. Проблему формування ціннісних орієнтацій (і креативності у тому числі) висвітлювали у сучасних публікаціях Ш. Амонашвілі, Л. Копанишин, О.Михайленко, Т. Осипова, І. Савінова, С. Щербакова, М. Горелікова, О. Лугова, Л. Беземчук, Т. Бесшапошнікова, О. Боблієнко, А. Возняк, Т Жигінас, К. Кабриль, Г Кондратенко, І.Полякова, К. Щедролосєва та ін. У названих дослідженнях пропонуються різні методики та технології розвитку креативності та інших ціннісних орієнтацій (через методику портфоліо, метод проектів, нестандартні типи занять, сторітелінг, скрайбінг, виконавську майстерність музиканта, музичну інтерпретацію та імпровізацію, аутотренінг та рефлексію тощо), але науковці залишили поза увагою такий метод, як аудіо візуалізацію. На нашу думку, названий метод містить багатий потенціал щодо формування і розвитку креативності у майбутніх вчителів музики, оскільки дозволяє поєднати кілька мистецьких напрямків діяльності.

Метою статті є розгляд можливостей розвитку креативності методом аудіовізуалізації у майбутніх вчителів музики початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів у процесі вивчення предметів соціально-гуманітарного циклу в коледжі мистецтв І - ІІ рівнів акредитації.

Виклад основного матеріалу. У центрі педагогічних досліджень, присвячених формуванню ціннісних орієнтацій у майбутніх вчителів музики, як провідні ціннісні орієнтації найчастіше виступають естетична спрямованість, комунікативність, патріотизм, емпатія, етика та креативність. Остання з них тлумачиться переважно так: “Креативність (від лат. сгеайо - створення) створювальна, творча новаторська діяльність” [5]. Тобто в основі аналізованої дефініції знаходиться українська лексема “творчість”, яка сучасними педагогами розглядається як “продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення” [3, 515].

З огляду на професійну діяльність педагога- музиканта (викладання, виконавство, керівництво гуртковою роботою, профорієнтаційна робота, науково-педагогічна та сценічна діяльність, композиторська, аранжування тощо) можна твердити, що креативність є однією з умов досягнення педагогічної майстерності (ця ціннісна орієнтація за загальною структурою педагогічної майстерності одночасно знаходиться, на нашу думку, і у числі педагогічних здібностей, і в умовах успішного розвитку зовнішньої та внутрішньої педагогічної техніки).

На розвиток креативності непересічний вплив мають такі процеси, стани психіки та психологічні властивості особистості майбутнього вчителя музики: креативність аудіовізуалізація малювання ліплення

- уява (репродуктивна і творча) та її прийоми (гіперболізація, аналогія, аглютинація, літота, акцентування, типізація, схематизація тощо);

- музичне мислення (асоціативне, дискурсивне, образне);

- музична пам'ять (образна, емоційна, логічна);

- розвинене стадіальне музичне сприймання;

- увага (довільна і післядовільна; зовнішня, внутрішня і змішана) та її властивості (об'єм, переключення, стійкість, концентрація);

- розвинене інтонаційно і лексично мовлення (правильне, виразне, образне, метафоричне, інтонаційно і тонально забарвлене, динамічно змінне, з доречними фразовими наголосами і паузами);

- емоційно-вольова сфера особистості (вміння керувати емоціями і почуттями, передавати їх за допомогою музичних засобів виразності, вміння збуджувати почуття, емпатійно розуміти їх у музичному творі чи у свого учня, колеги);

- розвиток загальних і спеціальних музичних здібностей [4].

До складу програм з фахових дисциплін входять обов'язкові вимоги до знань і вмінь студентів коледжів мистецтв. У свою чергу, майже всі перелічені психічні процеси, стани і властивості особистості мають розвиватися і під час вивчення майбутніми вчителями музики предметів соціально-гуманітарного циклу.

Найбільш вдалим методом для розвитку основних складових креативності ми вважаємо аудіовізуалізацію. Великий тлумачний словник подає таке тлумачення візуалізації: одержання (подання) видимого зображення яких-небудь предметів, явищ, процесів, недоступних для безпосереднього спостереження (від лат. visualis - зоровий) [5]. У нашому випадку - недоступних для безпосереднього спостереження за допомогою зору. Дуже рідко зустрічається властивість (закономірність) відчуттів, яка дозволяє одночасно з відчуттям звуку бачити його колір (синестезія - виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора [3, 512]. Загальновизнано, що такою здатністю володіли Скрябін, Римський-Корсаков, Мусоргський, Рембо, Чурльоніс та ін. представники світу мистецтва [2]. Але на цьому принципі побудовано велику кількість метафор і епітетів (наприклад, золотий голос, гостра лінія, холодні кольори, солодкий аромат, зелений аромат, холодний аромат, тепла посмішка, важкий погляд, оксамитовий тембр, срібний звук тощо), що дозволяє за рахунок розвитку уяви та асоціативного мислення студентів (вихованців) розвивати креативність як нетиповість у погляді на звичайні методи виховання, прийоми виконавства, сценічні ефекти, артистизм та сприяти самореалізації майбутніх вчителів музики завдяки знаходженню і вираженню ними власної асоціації та власного бачення.

Одним з варіантів реалізації методу творчої аудіовізуалізації є малювання музичного твору Цей метод успішно використовується впродовж багатьох років у секторі музичної практики коледжів мистецтв, у молодших класах дитячих музичних шкіл та шкіл мистецтв як метод розвитку уяви, стимулювання і заохочення [1]. Часто він включає елементи змагання, що значно підвищує цікавість учнів до нього. Виставки творчих робіт учнів/студентів, визначення переможця, нетрадиційний погляд на музичний твір часто заохочують інших (тих, хто не брав участі,) спробувати свої сили, перевірити можливості власної уяви. Така робота почасти виноситься на домашнє завдання, але у коледжах мистецтв немає можливості скористатись цим видом роботи (за Положенням про коледж такого виду роботи (домашня) просто не існує), тому завдання потрапляють до переліку самостійної та індивідуальної роботи студентів творчого рівня.

Заняття з педагогіки і психології надають можливість скористатись аудіовізуалізацією під час практичних занять. Для студентів ІІ курсу відведено 74 години аудиторних практичних занять у межах яких викладач може скористатись методом традиційної аудіовізуалізації (малювання) або арт-пластики, коли замість малювання музичного твору, уявлення, пасажу, фрази, тональності їх треба зліпити з пластиліну або кольорової глини.

У жовтні 2017 року заняття у техніці арт- пластика за темою “Тренінг креативності” були проведені на ІІ та ІІІ курсах Бахмутського коледжу мистецтв імені Івана Карабиця до Дня психічного здоров' я (інтегроване заняття: педагогіка і психологія та іноземна мова за професійним спрямуванням). Серед завдань для візуалізації були такі:

1. Аудіовізуалізація “Музичні інструменти”.

2. Аудіовізуалізація “Стилі музики”.

3. Аудіовізуалізація “Ноти та засоби музичної виразності”.

4. Аудіовізуалізація “Про музику з гумором”.

5. Аудіовізуалізація “Музичний твір”.

6. Аудіовізуалізація “Музична термінологія англійською”.

У роботі взяли участь студенти ПЦК “Народні інструменти” та “Оркестрові духові та ударні інструменти”. Серед інших творчих робіт, що дозволяють аудіовізуалізувати музичний матеріал, варто відмітити вироби з бісеру, вишивку (хрестиком та гладдю, стрічками), проте їх не можна використовувати під час практичних занять через тривалість виготовлення. У позаурочній роботі (концертні заходи) можлива візуалізація музичного твору через хореографічну композицію при достатній підготовці студентів.

Висновки

Аудіовізуалізація як метод розвитку креативності у студентів коледжів мистецтв дозволяє підвищити цікавість до занять, створює ефект новизни, сприяє неупередженому тлумаченню музичного матеріалу та розвиває уяву, асоціативне мислення, дрібну моторику. За рахунок ліплення та контакту з пластичним матеріалом створюється психотерапевтичний ефект, що виражається в усвідомленні та опрацюванні власних емоцій, виході неусвідомленої тривоги, відкритті в особистості нових ресурсів і можливостей, загальному ефекті заспокоєння. Також виконані роботи є матеріалом для практичного психолога навчального закладу (діагностика психічних розладів та тривожних станів студентів) та методом розвитку тактильних відчуттів, що є важливим для виконавців на гітарі, домрі, бандурі, скрипці тощо.

Отже, аудіовізуалізація у формі арт-терапії як інтерпретація музичного матеріалу містить багатий потенціал для розвитку креативності майбутніх вчителів музики. Подальший напрямок нашого дослідження - розвиток креативності студентів коледжів під час написання планів- конспектів нетрадиційних занять та їх проведення для здійснення профорієнтаційної роботи.

Література

1. Демиденко В. В. Мистецтво у світоглядному вихованні (формування світоглядних уявлень підлітків на уроках літератури, музики, образотворчого мистецтва): навч. посіб. для студ. ВНЗ. -- Луганськ: ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка ”, 2008. -- 200с.

2. Осипова Т. В. Формування і розвиток творчих здібностей студентів як актуальна проблема підготовки компетентних фахівців музичного виховання // Освіта. Медицина. Виховання: матеріали IVВсеукраїнської науково- практичної конференції. -- Бахмут, 27-28лютого 2017 //Бахмут: МАСМУ, БМК, 2017. -- С.119.

3. Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки: навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005. -- 520с.

4. Столяренко Л. Д. Основы психологии. -- Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. -- 672с.

Анотація

The author analyzes the interpretation of the categories “creative work”, “audio visualization”, “creativity”, “synesthesia” in view of their relationship in the development of professional skills and abilities of college students; demonstrates the interplay of mental processes, states, personality traits in the development of creativity by audio visualization; gives examples of topics for audio visualization using modeling clay and photographs illustrating the results of the training of creativity; notes accompanying psychotherapeutic influence on the personality of the future teachers of music schools of aesthetic education art technique to work with modeling clay.

Размещено на Allbest.ru