Аналіз основної проблеми. Проведений аналіз показав, що система морально-естетичного виховання, звичайно, не ізольована від інших складових частин виховного процесу студентів, але не надається вагомій значимості цьому процесу

Мета статті. Обґрунтування та дослідження формування морально-естетичних поглядів у студентів ВНЗ через властивості основ філософської освіти, проаналізувати естетичне виховання у студентів ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. В українській педагогічній науці, проблеми естетичного виховання молоді займають значне місце. Бо саме етика - це одна з галузі філософської освіти, наука про мораль, що осмислює, узагальнює, систематизує історію становлення і розвитку етичних теорій, концепцій, що обґрунтували природу, суть, специфіку, функції моралі, закономірності її розвитку і функціонування, взаємозв'язок з іншими формами матеріального і духовного життя людей [1]. Предмет філософія основ освіти, визначає одну з форм суспільної свідомості та виконує функцію регулювання поведінки людей у всіх без винятку галузях суспільного життя. Таке утворення, як моральність об'єднує моральну діяльність, моральну свідомість, моральні відносини. Саме такі форми моральної свідомості у вигляді відповідних уявлень такі як: норма, принципи, ідеали, поняття добра і зла, справедливості та несправедливості передбачають моральні дії, мотивують і оцінюють їх. Насамперед значення слід приділяти моральній свідомості, як показник морально-естетичних якостей особистості студентів. Естетичне мистецтво, оскільки етика формує високий рівень духовних якостей, а саме естетичну свідомість, тобто духовний потенціал, на ґрунті якого взаємодіє емоційність і чуттєвість.

Студент, який закоханий в красу, насолоджується нею, підсвідомо переймає потребу високої моральності. Естетичні почуття особистості стають чуттєвим індикатором і допомагають визначити користь або шкоду того чи іншого явища, виступають збудниками поведінкових реакцій [2]. Саме такий рівень моральності починається тоді, коли поведінкою особистості керують не стільки примусові моральні почуття, чи знання поведінкових норм, скільки естетичні ідеали, смаки, оцінки; коли гарний вчинок стає не моментом самозакоханості, а приносить естетичну радість, коли жити так стає просто приємніше і необхідніше для неї самої. Вище викладене дозволяє обґрунтувати методологічні передумови процесу морально - естетичного розвитку особистості, які полягають у необхідності формування у студентів духовної свідомості: єдності знання, переживання і дії. Це положення визначило головні завдання морально - естетичного розвитку особистості [3].

опанування духовною культурою як сумою морально-естетичних знань і уявлень, без яких не може виникнути нахил, потяг, інтерес до відповідно значущих предметів і явищ;

формування і розвиток, на основі отриманих знань, здібностей їх сприйняття, які забезпечили б у студента можливість емоційно переживати та оцінювати значущі предмети і явища з точки зору моралі та краси;

виховання, розвиток таких якостей, потреб і здібностей, які перетворюють особистість в активного творця морально-естетичних цінностей, дозволяють їй не лише насолоджуватися красою світу, але й активно служити їй.

Кожна з цих галузей науки має предмет, що розкривається в змісті, системі теорій, законів, категорій, принципів та ін. і виконує особливі функції у взаємодії з практикою, досліджує певну сферу суспільних відносин, ті або інші явища, процеси. Роздуми на етичні теми виникли в сивій давнині віків в індійській і китайській філософії, а потім продовжені, особливо в стародавній грецькій філософії. Відтоді та аж до сучасності не було і немає єдності в розумінні суті та завдань моралі. А без вирішення суті питання моралі, напевно, не зрозуміти ні етичні проблеми сучасності. Вирішальну роль управління розвитком естетичної свідомості у вищих навчальних закладах відіграють, по-перше, рівень розвитку естетичної теорії як основи естетичного виховання, по-друге, філософія вищої освіти, яка спрямована на формування духовного складу людини-майстра, майбутнього професіонала, по-третє, духовні цінності українського суспільства, художньо-естетичні та історико-педагогічні традиції українського народу.

Саме зараз в Україні відбувався активний розвиток теорії та практики естетичного виховання у вищій школі, накопичувався досвід формування естетичної свідомості студентської молоді, естетичного образу світу, загальної культури, естетичного ставлення до праці, творчості, поставлені питання про взаємозв'язок релігії та мистецтва, естетичних і релігійних цінностей.

Важливими розділами філософського знання є етика, естетика [4]. Об'єкт вивчення етики - мораль, моральність як форма суспільної свідомості. Естетика досліджує сферу естетичного як специфічний прояв ціннісного ставлення людини до світу і сферу художньої діяльності людей. У зв'язку з різкими змінами у соціальній сфері у сучасних умовах розвивається аксіологія (теорія цінностей) - філософське вчення про природу цінностей, їх місце у реальності та структуру ціннісного світу, тобто про зв'язок різних цінностей між собою, із соціальними та культурними факторами та структурою особи. Як і будь-яка предметна сфера знання, філософія має історію - історію філософії.

Сюди включаються не тільки найцінніші надбання цивілізації - оригінальні тексти філософів минулого і сучасності, а й численні коментарі. Історія філософії має предмет, метод, категорії. Отже, сучасне філософське знання складається з філософської антропології, онтології, епістемології, соціальної філософії, філософії наук, філософських питань природознавства, етики, естетики, логіки, філософської культурології.

У визначенні самого терміну “естетичне виховання" багато зроблено вітчизняними науковцями. Так, зокрема, О. Буров вважає, що предметна сфера естетичного виховання полягає у формуванні естетичного ставлення людини до дійсності та активізації цього ставлення до творчої діяльності за законами краси [5].В. Бутенко зазначає, що естетичне виховання пов'язане з формуванням здібності адекватного сприйняття прекрасного в навколишній дійсності та вмінням її перетворювати за законами краси. Вагомим внеском у розвиток теорії та практики естетичного виховання стала розроблена ним концепція формування естетичного ставлення до мистецтва старшокласників.

Л. Масол визначає художньо-естетичне виховання у широкому і вузькому значеннях. У широкому - як формування естетичних якостей особистості через залучення до цінностей мистецтва, вітчизняної та світової культури. У вузькому - забезпечення спеціально організованих умов для духовного збагачення особистості засобами мистецтва, формування естетичної культури, світоглядних уявлень, ціннісних художніх орієнтацій у соціокультурному просторі [6].

Проте основним акцентом сутності естетичного виховання є вплив на розвиток особистості. Естетичне відношення як людський спосіб життєдіяльності повністю, в усьому своєму об'ємі є предметом естетичного виховання. Виховання виявляє природні здібності людини, створює умови для їх реалізації, спираючись на них, формує систему здібностей до творчої діяльності, намагається розвинути її до рівня, що забезпечує необхідне суспільству художнє ставлення до світу.

Сьогодні проблема естетичного виховання у студентів, як формування суб'єкта естетичної свідомості, не зводиться до естетичної освіти, тобто до засвоєння певної суми знань з естетичної теорії. Вона вимагає виходу на більш широку культурну сферу, що сприятиме формуванню всебічної особистості. Сутність естетичного виховання, цілеспрямована на формування і розвиток підходу людини до світу з потребою в удосконаленні, прилучення її до зумовлювання спрямованості естетичного виховання, також вона несе об'єктивний характер, оскільки залежать від конкретних історичних реалій. Тому у безправному суспільстві завжди є загроза маніпулювання суспільною свідомістю, використовуючи заходи та методи естетичного виховання.

Готуючи студентів, як культурних особистостей до її культурно-виховної функції в суспільстві, перш за все слід створити сприятливі умови формування їх високої культури. У навчальному закладі повинні працювати спеціальні кабінети, лабораторії естетичного виховання, діяльність яких спрямована на поглиблення знань студентів у сфері естетики, мистецтва, культури, на формування навичок естетичної діяльності, на методичне та наукове забезпечення навчально-виховного процесу, а також на дослідження рівня естетичної культури студентів. Для більш високої ефективності морально-естетичного виховання у студентів необхідно створити у вищому навчальному закладі естетично привабливий вигляд, використовувати у виховній роботі зі студентами потенційні можливості народних традицій та обрядів, забезпечувати високу естетичну культуру викладачів і студентів, а також виховних заходів, залучаючи до їх підготовки та проведення якомога більше студентів і відомих людей зі сфери культури [7].

моральний естетичний студент виховання

Висновок