Особливості підготовки вчителів фізичної культури в Україні з другої половини ХХ ст. по теперішній час

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донбаська державна машинобудівельна академія

Кафедра фізичного виховання і спорту

Особливості підготовки вчителів фізичної культури в Україні з другої половини ХХ ст. по теперішній час

викладач Володимир Мудрян

Анотація

У статті розглянуто в розрізі історичних аспектів особливості підготовки вчителя фізичної культури. Здійснено порівняльно-історичний аналіз радянського та сучасного спорту. Освітлені особливості та проблеми підготовки вчителів фізичної культури в розрізі другої половини ХХ ст. до наших днів, а так само знайдені і запропоновані шляхи вирішення цих проблем. В системі вищої професійної освіти розглядається зміст професійної діяльності та моделі підготовки фахівця. Проведено порівняльно-історичний аналіз радянського та сучасного спорту.

Ключові слова: фізична культура; підготовка вчителів; фізичне виховання; фізична освіта; самовиховання.

Annotation

Keywords: physical education; training of teacher; physical education; physical education; self-education.

Постановка проблеми. Однією з головних складових життя людини є здоров'я. Вчителі фізичної підготовки грають велику роль в розвиток і збереження здоров'я школярів і студентів. З плином часу проблема підготовки вчителів фізичної культури набирає актуальності. Осмислення і аналіз історичних аспектів та використання досвіду минулих років - є важливою і актуальною частиною розвитку і стабільного функціонування системи фізичного виховання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам підготовки вчителів фізичної культури ІІ половини ХХ ст. присвятили свої роботи, такі вітчизняні автори, як Л.П.Сущенко, зокрема у роботі 2001 року “Професійна підготовка фахівців фізичного виховання і спорту: історичний аспект”, О.М. Вацеба та А.О. Кухтій, зокрема у роботі “Характеристика основ розвитку фізичної культури і спорту у вітчизняній та сучасній українській науково-методичній думці”, М. Крук, Б.М. Шиян, Р.В. Клопова та інші.

Метою даного дослідження є аналіз історичних аспектів підготовки вчителів фізичної культури з 1950 року до сьогодні.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

Розглянути в розрізі історичних аспектів В. Мудрян, особливості підготовки вчителя фізичної культури:

1. Здійснити порівняльно-історичний аналіз радянського та сучасного спорту;

2. Освітлити особливості та проблеми підготовки вчителів фізичної культури в розрізі другої половини XX ст. до наших днів;

3. Знайти і запропонувати шляхи вирішення проблем;

4. Зробити висновки.

Виклад основного матеріалу. Протягом всієї історії, фізична культура займала завжди одне з перших місць в житті і культурі людини. Наші предки доклали багато зусиль, щоб тодішня і нинішня молодь розвивалася і мала здоровий організм.

Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортивної майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР [1].

В кінці 40-х - початку 50-х рр. завдання фізкультурних організацій були скориговані з урахуванням престижу радянського спорту на міжнародній арені.

З 1954/55 навчального року вводиться нова програма з фізичної культури для початкових, семирічних і середніх шкіл. У програмі, зокрема, говорилося про необхідність приділяти більше уваги спорту, гімнастика та легка атлетика виділялися в самостійні розділи.

У програмі 1954 року на предмет “Фізична культура” у всіх класах відводилося 66 годин на рік (по 2 години на тиждень).

У 1975 р була підготовлена і затверджена нова, вдосконалена програма. У 9 - 10-х класах нею передбачалося “... навчити новим видам рухів з розділів гімнастики, легкої атлетики, лижної підготовки, класичної (греко-римської) боротьби, спортивних ігор, удосконалювати вміння застосовувати їх в різних по складності умовах, розвивати необхідні для цього рухові якості”.радянський фізичний спорт професійний

У 1985/86 навчальному році була введена “Комплексна програма фізичного виховання учнів 1 - 11-х класів загальноосвітньої школи”. Як і раніше, вона була єдиною для всіх шкіл країни і називалася комплексною. Фактично вона об'єднала різні форми рухової активності школярів, раніше вже включені в практику роботи шкіл [2].

У 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст. основними напрямами вдосконалення галузі фізичної культури й спорту визнано збереження та подальше вдосконалення матеріально-спортивної бази, підготовку фахівців фізичного виховання й спорту, науково-методичного та інформаційного забезпечення фізкультурно-спортивної діяльності; стимулювання фізкультурно-оздоровчої діяльності в навчально-виховній сфері; сприяння розвитку масового фізкультурно-спортивного руху.

На початку ХХІ ст. Міністерством освіти і науки України та педагогічними ВНЗ проводилася плідна робота зі створення національних освітніх стандартів, які б визначали головні риси педагогічних працівників у новому тисячолітті. Зокрема, внесено значні зміни в навчальні плани, запроваджено нові експериментальні навчальні програми та комплекти навчально-методичного забезпечення для факультетів фізичного виховання. У кожному педагогічному ВНЗ створювались оптимальні моделі теоретичної та методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури [3].

В сучасній Україні навчальні заклади по підготовці фахівців за профілем фізичної культури ставить перед собою завдання вдосконалення системи підготовки викладачів. З плином часу, з соціальними змінами в суспільстві, зростають і вимоги до майбутніх фахівців.

Розкриваючи дану тему виникає необхідність в порівняльно-історичному аналізі радянського спорту та сучасного (таблиця 1).

Таблиця 1.

Порівняння радянського та сучасного спорту

Отже, у радянського спорту і у сучасного є свої позитивні моменти. При поєднанні позитивних аспектів тодішнього і теперішнього періодів вийде ідеальна система.

Від радянського спорту необхідно запозичити доступність відвідування спортивних секцій та залучення молоді до спорту, від сучасного-НТП.

На сьогодні вчитель фізичного виховання у роботі зі студентами повинен виконувати такі пункти:

1. Розвиток та формування у студентів спеціальної гуманітарної підготовки;

2. Розвиток та покращення фізичної підготовки студентів;

3. Пропаганда викладачем здорового способу життя у студентів;

4. Використання сучасних інноваційних технологій у процесі підготовки студентів.

Піднімаючи тему підготовки вчителя фізичної культури, не можна обійти проблему професійної майстерності майбутнього вчителя. Ця проблема займає головне місце в підготовці фахівців.

У ВНЗ, та після ВНЗ, майбутній вчитель фізичної культури, для підвищення професійної майстерності, повинен володіти суспільними дисциплінами, профільними та педагогічними.

Процес професійної підготовки майбутнього вчителя можна поділити на 3 групи: підготовка до ВНЗ, у ВНЗ та після ВНЗ (рис. 1)освіти й розвитку особистості; умову та результат ефективного процесу фізичного виховання; взаємозв'язок спеціальних дисциплін фізичного виховання протягом усього періоду навчання у ВНЗ, в основі якого, з одного боку - педагогічне керівництво, а з другого - вплив самовиховання [5].

Успіху професійної підготовки майбутнього вчителя фізичного виховання сприяє програма-орієнтир фізичного самовиховання, яка ставить такі завдання: досягти всебічного фізичного розвитку й підготовленості; організувати та впровадити здоровий спосіб життя; брати участь у різнобічній фізкультурно-оздоровчій діяльності; формувати вольові, організаторські й комунікативні здібності особистості; оволодіти основними методами фізичного самовиховання школярів. Щоб виконати ці завдання, студент - майбутній учитель фізичного виховання - повинен:

- ознайомитися з науково-методичною літературою з питань фізичного самовиховання;

- постійно формувати особистість майбутнього вчителя засобами фізичної культури та спорту, у повсякденному житті використовувати фізичні вправи, займатися туризмом і спортом;

- дотримуватися режиму харчування й відпочинку;

- почергово замінювати працю на відпочинок із використанням фізичних вправ;

Вибір професії. Прояв інтересу до професії вчителя фізичної культури

Отримання знань і оволодіння практичними навичками фахівця галузі фізичної культури

Рис. 1. Процес підготовки майбутнього вчителя фізичної культури

Окремим етапом і найбільш важливим є все таки саморозвиток, або самовиховання. Воно присутнє на всіх етапах і найбільш вагоме після закінчення ВНЗ.

Фізичне самовиховання - це цілеспрямований процес свідомої та планомірної роботи майбутнього вчителя над своєю особистістю, яке повинно відображати: актуальні потреби фізичної

- відмовитися від шкідливих звичок;

- самостійно займатися фізичною культурою та спортом;

- організовувати виховну роботу зі школярами за допомогою засобів фізичної культури й спорту;

- брати участь у керівництві фізичним самовихованням школярів.

Застосування розвитку процесу самовиховання. Молодь і ринок №4 (159), 2018визначає характер роботи над собою кожної особистості й, безумовно, сприяє професійно-педагогічній підготовці вчителя фізичної культури до майбутньої роботи [4].

Для вирішення проблеми професійної майстерності майбутнього вчителя перш за все необхідно:

1. Підвищення зацікавленості та готовності до вирішення даної проблеми державних установ, трудових колективів і безпосередньо самих вчителів фізичної культури;

2. Рішення даної проблеми на ранньому етапі в сім'ї. Участь батьків у вихованні у дитини навичок і здібностей цілеспрямованості. Залучення до фізичної культури [5].

Висновки

Питання підготовки кадрів з фізичної культури були і залишаються актуальними. Завдяки запозичення ідей з минулого і використання інноваційних технологій можливо і реально досягнення стабільної, хорошої, системи підготовки фахівців фізичної культури.

В останні роки діти, підлітки і студенти все більше цікавляться не спортом, а комп'ютерними іграми, через що, в основному, гублять своє здоров'я. Завдяки професійності та майстерності викладачів фізичної культури можна прищепити підліткам любов до спорту і, відповідно, повернути в норму їх організм, тому що спорт і здоровий спосіб життя-шлях до процвітання нації.

Література

1. Історія розвитку фізичного виховання в Україні [Електронний ресурс]/УФХ: інформ.- довідковий портал. 2010. URL: http:// www.horting.org.ua/node/1642

2. Шкільні програми з фізичної культури в 1950-1980 рік[Електронний ресурс]/Книги для всіх. URL:http://lib4all.ru/base/B3139/B3139Part25-188.php

3. Проніков О. Підготовка вчителя фізичної культури. Досвід та перспектива/О.Проніков // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць.- 2015.- № 1 (29).

4. Юр'єва Л., Сава М., Яворський Ю. Особливості професійної майстерності майбутнього фахівця фізичної культури / Лариса Юр'єва, Микола Сава, Юрій Яворський//Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць. - 2009. - №3.

5. Сущенко Л. П. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту (теоретико-методологічний аспект): монографія / Л. П. Сущенко. - Запоріжжя: ЗДУ, 2003. - 442 с.

Размещено на Allbest.ru