Специфіка освітніх програм для дітей корінних народів Канади у період раннього дитинства
Уніфікація програм в умовах децентралізації розвитку освіти. Забезпечення умов для повноцінного, різнобічного розвитку дитини з метою виховання ініціативної, творчої особистості. Догляд за дітьми у ранньому віці, інтегровані програми раннього розвитку.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.10.2018 |
| Размер файла | 22,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СПЕЦИФІКА ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ДЛЯ ДІТЕЙ КОРІННИХ НАРОДІВ КАНАДИ У ПЕРІОД РАННЬОГО ДИТИНСТВА
Наталія Мукан, доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри іноземних мов
Національний університет “Львівська політехніка ”
Ірина Миськів, кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри іноземних мов
Анотація
У статті досліджено специфіку освітніх програм для навчання дітей корінних народів Канади у період раннього дитинства. Виконано аналіз науково-педагогічної літератури, що висвітлює окремі аспекти предмету дослідження. Визначено специфіку освітніх програм для дітей корінних народів (обов'язковість, уніфікація програм в умовах децентралізації розвитку освіти, ґрунтування на чотирьох факторах: когнітивному, соціальному, здоров'язбережувальному, сімейному). Представлено висновки та визначено перспективи подальших досліджень.
Ключові слова: освітня програма; корінні народи; Канада; період раннього дитинства.
Abstract
According to systemic approach, the study of education of Canadian indigenous peoples justifies the necessity to analyse the specificity ofacademic possibilities in different periods of lifelong learning. In the article, the specificity of academic programmes for indigenous children in the period of early childhood has been studied. The purpose of the article is to analyse the peculiarities of early childhood academic programmes and determine their pros and cons. The authors present the results of the analysis of scientific and pedagogical literature, which highlights distinct aspects of the problem under research. They analyse the normative documents, which regulate the development and implementation of education and learning in early childhood for indigenous peoples in modern Canada. The study shows, that the modern system of education and learning in early childhood for indigenous peoples in Canada presents an integrity of theory and practice of early childhood learning and comprises social, cultural, historical specificity of indigenous peoples' lifestyle. This system is characterised by such factors as cognitive (improvement of intellectual and cognitive performance of young children), social (adaptation to society and development of skills necessary for establishment of relationships with other individuals), health-saving (provision of regular medical examinations on the basis of the school), family (ensuring a favourable environment at home, involving parents in active participation in the education of their children). The main goal of the mentioned academic programmes is defined as preparing children for schooling and life in the modern multicultural society of Canada. The authors make conclusions about the positive influence of the academic programmes for indigenous children in the period of early childhood and formulate the prospects for future research of the problem of indigenous peoples' education development in Canada.
Keywords: an academic program; indigenous people; Canada; a period of early childhood.
Постановка проблеми. В основу якісної освіти будь-якої країни світу покладено освіту та навчання у період раннього дитинства, оскільки саме вона формує підґрунтя для подальшого цілісного розвитку особистості, забезпечує умови для повноцінного, своєчасного, різнобічного розвитку дитини з метою виховання ініціативної, творчої особистості 1]. Упродовж ранніх років життя дитини формуються не лише передумови, але й провідні риси особистості, які визначатимуть поведінку людини і її діяльність протягом усього життя. Перший досвід дитини значно впливає на подальше навчання та академічні показники успішності.
У Канаді, як і в інших країнах світу, особливу увагу приділяють розвитку освіти та навчання у період раннього дитинства (від народження до 6 років). Навчально-виховні програми дошкільних навчальних закладів засновані на всебічному розвитку соціальної, фізичної, когнітивної та емоційної сфери дитини. Як відомо, освіта та навчання у період раннього дитинства у Канаді забезпечується низкою державних та приватних дошкільних навчальних закладів, які забезпечують догляд за дітьми у ранньому віці, а також інтегрованих програм раннього розвитку дітей, які батьки відвідують разом із дітьми тощо [8].
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Освіта Канади, її різновиди (формальна, неформальна, інформальна), історія її розвитку, різні її рівні (навчання та розвиток у період раннього дитинства; система початкової та середньої загальноосвітньої школи; подальша освіта; навчання дорослих та розвиток умінь і навичок) досліджуються вітчизняними та зарубіжними науковцями: Т Кучай, Дж. Едвардз (J. Edwards), Н. Френсіс (N. Francis), Дж. Рейне (J. Reyhner) (шкільна освіта Канади); О. Барабаш, Н. Мукан, М Лещенко (неперервна освіта); О. Огієнко, К. Воядже (C. Voyageur), Б. Келліу (B. Calliou) (полікультурна освіта Канади); Ю. Шийка, С. Шепсон (S. Shapson), В. О'Дойлі (V! O'Doyley), К. Хілтенстем (K. Hyltenstam), Л. Олбер (L. Olber) (білінгвальна освіта) тощо.
Освіту корінного населення Канади вивчали С. Андерсен (C. Andersen, A. Johns), Дж. Куммінс (J. Cummins), Й. Хеберт (Y. Hebert), Д. МкКаскілл (D. McCaskill), Х. Рехем (H. Raham), Дж. Фрісен (J. Friesen), В. Фрісен (V. Friesen), Дж. Ламбе (J. Lambe), проте, специфіка освітніх програм для дітей корінних народів Канади у період раннього дитинства ще не була предметом наукового дослідження вітчизняних науковців, що й зумовило вибір предмету нашого дослідження.
Мета статті - виконати аналіз специфіки освітніх програм для навчання дітей корінних народів Канади у період раннього дитинства.
Виклад основного матеріалу дослідження. На сьогоднішній день існує дуже мало досліджень щодо загальнонаціональної стратегії розвитку дошкільної освіти корінного населення Канади. Це пояснюється, з одного боку, високим рівнем децентралізації управління освітою, значною диверсифікацією корінного населення країни, коротким терміном існування програм дошкільного розвитку, спеціально призначених для дітей корінних жителів, а з іншого - різноманітністю наявних досліджень, які відрізняються за критеріями, методологією та метою.
Розвиток освіти та навчання у період раннього дитинства у Канаді починає інтенсивно розвиватись лише недавно. Традиційно вихованням та навчанням дітей дошкільного віку займались сім'ї, приватні організації, благодійні релігійні установи та центри допомоги іммігрантам. Державних програм існувало дуже мало, переважно це були програми для малозабезпечених сімей, а дошкільна освіта на території усієї Канади не була обов'язковою. Наприкінці ХХ ст. обов'язкова дошкільна освіта була запроваджена лише в одній провінції Канади - провінції Новий Брансуік [12]. Дослідники освіти та навчання у період раннього дитинства представників корінного населення зауважують, що федеральний уряд Канади розпочав активну освітню політику щодо освіти дітей корінних жителів лише наприкінці 80-их рр. ХХ ст., а перші освітні програми почали запроваджувати з середини 90и-х рр. ХХ ст. [7; 8]. Серед них: Програма дошкільних навчальних закладів дітей перших націй та інуїтів (англ. First Nations and Inuit Child Care Initiative), започаткована у 1994 р., Програма високого старту для дітей корінних жителів урбанізованих та північних територій (англ. Aboriginal Head Start Urban and Northern Initiative), запроваджена у 1995 р., а також Програма високого старту для дітей корінних жителів резервацій (англ. Aboriginal Head Start On Reserve), що функціонує з 1997 р. [4].
Вивчення статистичних даних та педагогічних джерел дозволило виокремити певні особливості реалізації програм дошкільної освіти корінних народів Канади. Наше дослідження базується на загальнонаціональній стратегії розвитку освіти “Освічена Канада 2020” [10], доповідях федеральних та провінційних органів державної влади [1 5], статистичних дослідженнях, що відображають специфіку функціонування системи освіти Канади [1 4], доповідях організацій представників корінних жителів [8; 11], дослідженнях науковців щодо розвитку у Канаді освіти та навчання у період раннього дитинства [2; 3; 5; 12].
Внаслідок історико-культурних особливостей розвитку країни, у Канаді кожна із провінцій і територій впроваджує власний підхід до розвитку освіти та навчання у період раннього дитинства. Основні пріоритети освіти та навчання у період раннього дитинства є схожими у всіх регіонах країни і спрямовані на подолання бідності, допомогу батькам у догляді за дітьми та забезпечення дітям повноцінного розвитку з ранніх років життя. Обов'язкова дошкільна освіта у більшості провінцій і територій Канади починається з 5 років (тривалість перебування дитини у дошкільному навчальному закладі - пів дня). У провінції Онтаріо дошкільна освіта починається із 4 років і, в результаті нещодавніх освітніх реформ, займає повний робочий день. Окрім провінції Онтаріо, повний робочий день дошкільної освіти забезпечується у провінціях Нова Шотландія, Новий Брансуік та Квебек. Обов'язкова дошкільна освіта дітей у Канаді реалізується за допомогою дитячих садочків (англ. kindergarten), що містяться у приміщеннях початкових шкіл і є у підпорядкуванні урядів відповідних провінцій чи територій [5]. Таким чином, уніфікація в межах децентралізації є характерною особливістю освіти на навчання корінних жителів країни у період раннього дитинства.
На сучасному етапі розвитку освіти корінних народів мають місце тенденції централізації. У 2002 р. уряд Канади проголосив курс на інтеграцію усіх освітніх програм раннього розвитку дітей корінного походження з метою їх оптимізації та створення єдиної стратегії розвитку освіти дітей корінного походження у ранньому віці. З 2005 р. Головним органом, що курує інтеграційні процеси, є Департамент у справах індіанців та розвитку півночі Канади (англ. Indian and Northern Affairs Canada).
Згідно з даними переписів населення 2006 р. та 2011 р., відсоток дітей - представників корінних народів Канади, у порівнянні з рештою канадських жителів, активно зростає, особливо у західних провінціях країни та на її територіях [15]. Водночас, відповідно до статистичних досліджень, у Канаді 28 % дітей корінного походження проживають у неповних сім'ях, 12 % - не проживають із рідними батьками, 58 % - проживають на межі бідності [11]. Ці фактори значно перешкоджають повноцінному ранньому розвитку дітей. До цього додається низка інших соціальних факторів, таких як домашнє насильство, зловживання алкоголем чи наркотичними речовинами тощо, які, своєю чергою, негативно впливають на показники освітньої діяльності.
У спільній декларації міністрів освіти провінцій та територій Канади “Освічена Канада 2020” (англ. Learn Canada 2020) зазначається, що розвиток дитини у період раннього дитинства є одним із чотирьох основних компонентів неперервного навчання [10]. Отже, забезпечення необхідних освітніх програм раннього розвитку дітей корінних жителів, а також надання можливостей для освоєння необхідних знань, умінь і навичок батькам для формування в дитини зацікавленості в освіті, стає одним із пріоритетних завдань системи освіти Канади на початку нового тисячоліття.
В основу системи раннього розвитку дитини у Канаді, в тому числі і корінних жителів, покладено чотири основні фактори: когнітивний, соціальний, здоров'язбережувальний та сімейний [3; 9]. Кінцевою метою дошкільної освіти дітей представників корінного населення Канади є формування готовності дитини до навчання у школі, що, своєю чергою, сприятиме підвищенню рівня успішності та зниженню показників відрахування учнів, а також продовженню навчання шляхом здобуття професійної та вищої освіти. Окрім цього, позитивний досвід дитини у школі з раннього віку сприяє запобіганню низки соціальних проблем, таких як зловживання шкідливими речовинами, злочинність серед неповнолітніх тощо [3; 13]. децентралізація творчий дитина інтегрований
Когнітивний фактор, що береться до уваги, передбачає підвищення інтелектуальних та когнітивних показників дітей раннього віку. Когнітивні теорії навчання є широко розповсюдженими у системах освіти західних країн і користуються особливою популярністю у Канаді та США. Когнітивні теорії наголошують на цінності пізнавальної діяльності учнів дошкільного віку і розвитку інтелектуальних здібностей дітей у процесі пізнавальної діяльності. Відповідно до когнітивної теорії, навчання будується на основі власного досвіду дитини. Когнітивна психологія складає наукову основу дослідницького підходу до навчання, в рамках якого навчання проводиться з опорою на безпосередній досвід учнів, який вони набувають у процесі пошукової, дослідницької діяльності, активного освоєння навколишнього середовища і світу
Соціальний фактор має на меті адаптувати дитину до соціуму та навчити її налагоджувати стосунки з іншими індивідами. Як відомо, соціальний та емоційний розвиток дитини починається від народження. Центри раннього розвитку дитини сприяють соціалізації особистості, забезпечуючи можливість дитині навчитись висловлювати свої почуття, ідентифікувати свої потреби, що сприяє розвитку мовлення, розвиває навички самостійності, що, своєю чергою, сприяє формуванню впевненості в собі, а також уможливлює формування і розвиток умінь спілкуватися із ровесниками та дорослими.
Здоров'язбережувальний фактор сприяє забезпеченню проведення регулярних медичних оглядів на базі школи, що дозволяють попередити проблеми зі здоров'ям, виявити відхилення у фізичному та психічному розвитку на ранніх етапах, що можуть перешкоджати навчанню, та запобігти виникненню серйозних ускладнень у майбутньому. Спостерігаючи за повсякденною поведінкою дітей, кваліфіковані педагоги можуть вчасно ідентифікувати аутизм, проблеми мовлення та інші проблеми зі здоров'ям, вчасно звернутись у відповідні інстанції для отримання необхідної допомоги.
Сімейний фактор передбачає забезпечення сприятливого середовища вдома, залучення батьків до активної участі в навчанні їхніх дітей. З цією метою організовують зустрічі батьків з вчителями, проводяться різноманітні інформативні тренінги, створюються робочі місця тощо. Залучення батьків до навчання дітей сприяє кращому розумінню культурного середовища дитини, її мови, походження, поведінки, способу мислення. Це, своєю чергою, допомагає педагогу у плануванні навчального процесу, а, з боку дитини, сприяє формуванню позитивного досвіду у навчальній діяльності з початкових років життя.
Висновки. Отже, результати виконаного дослідження свідчать, що сучасна система освіти і навчання у період раннього дитинства представників корінного населення Канади функціонує на основі інтеграції теоретичних та практичних засад системи раннього розвитку дітей Канади, а також з урахуванням соціальних, культурних та історичних особливостей корінних жителів країни. В основу системи раннього розвитку дітей - представників корінних народів Канади покладено когнітивний, соціальний, здоров'язбережувальний та сімейний фактори, а головним завданням - формування готовності дитини до навчання у школі та життєдіяльності у суспільстві. Перспективи подальших розвідок. Виконане дослідження не вичерпує усіх аспектів окресленої проблеми. До перспектив подальших розвідок належить вивчення специфіки освітніх програм для навчання дітей - представників корінних народів у системі шкільної освіти Канади.
Література
1. Ковшар О. Завдання дошкільної освіти з розвитку особистості / О. Ковшар // Проблеми підготовки сучасного вчителя. - Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини. - N° 8. - Ч. 2. - 2013. - С. 287-293.
2. Мукан Н.В. Освіта дітей вікової категорії 2,5-6 років у Канаді / Н.В. Мукан, О.В. Барабаш // Молодий вчений. - 2014. - № 12 (15). - C. 169-172.
3. Anderson L. The Effectiveness of the early childhood development programs. A systematic review /L. Anderson, C. Shinn, M. Fullilove, S. Scrimshaw // American Journal of Preventive Medicine, 2003. - № 24. - P. 32-36.
4. Founded in Culture: Strategies to Promote Early Learning Among First Nations Children in Ontario / Toronto : Best Start Resource Centre, 2011. - 45 p.
5. Friendly M. Early Childhood Education and Care in Canada 2001/ M. Friendly, J. Beach, M. Turiano. - Childcare Resource and Research Unit, University of Toronto, 2002. 180 p.
6. Greenwood M. Children are a gift to us: Aboriginal- specific Early childhood Programs and Services in Canada / M. Greenwood // Canadian Journal of Native Education. 2006. - Issue 29 (1). - P. 12-28.
7. Greenwood M. Aboriginal Children and Early Childhood Development and Education in Canada: Linking the Past and Present to the Future /M. Greenwood, S. de Leeuw, T. Ngaroimata Fraser // Canadian Journal of Native Education. - 2007. - Issue 30 (1). - P. 5-18.
8. Handbook of Best Practices in Aboriginal Early Childhood Programs. BC Aboriginal Child Care Society, 2003. - 140 p.
9. Krishnan V. Early Childhood Development: A Conceptual Model / V Krishnan. - Early Child Development Mapping Project, Alberta, 2010 - 17 p.
10. Learn Canada 2020. Joint Declaration ofProvincial and Territorial Ministers of Education [Електронний ресурс]. - April, 2008. - 3 p. - Режим доступу: http:// www. cmec. ca/Publications/.
11. Native Women's Association of Canada. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.nwac.ca/aboriginal-head-start.
12. Procher L., Howe N. (ed.) Early Childhood Care and Education in Canada - UBC Press: Vancouver, 2000. - 315 p.
13. Public Health Agency of Canada. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.phac-aspc.gc.ca.
14. Statistics Canada. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.statcan.gc.ca/eng/start.
15. The State of Aboriginal Learning in Canada : A Holistic Approach to Measuring Success. - Canadian Council On Learning, 2009. - 78 p.
References
1. Kovshar, O. (2013). Zavdannia doshkilnoi osvity z rozvytku osobystosti [The tasks of preschoolingin the personality development]. Problemy pidhotovky suchasnohovchytelia, 8(2), pp. 287-293. [in Ukrainian].
2. Mukan, N.V, & Barabash, O.V (2014). Osvita ditei vikovoi katehorii 2,5-6 rokiv u Kanadi [The education of 2,5-6 year old children in Canada]. Molodyi vchenyi, 12(15), pp. 169-172. [in Ukrainian].
3. Anderson, L., Shinn, C., Fullilove, M., & Scrimshaw, S. (2003). The Effectiveness of the early childhood development programs. A systematic review. American Journal ofPreventiveMedicine, 24, pp. 32-36. [in English].
4. Founded in Culture: Strategies to Promote Early Learning Among First Nations Children in Ontario. (2011). Toronto: Best Start Resource Centre, 45 p. [in English].
5. Friendly, M., Beach, J., & Turiano, M. (2002). Early Childhood Education and Care in Canada 2001. Childcare
6. Greenwood, M. (2006). Children are a gift to us: Aboriginal-specific Early childhood Programs and Services in Canada. Canadian Journal of Native Education, 29(1), pp. 12-28. [in English].
7. Greenwood, M., de Leeuw, S., & Ngaroimata Fraser T. (2007). Aboriginal Children and Early Childhood Development and Education in Canada: Linking the Past and Present to the Future. Canadian Journal of Native Education, 30(1), pp. 5-18. [in English].
8. Handbook of Best Practices in Aboriginal Early Childhood Programs. (2003). BC Aboriginal Child Care Society, 140 p. [in English].
9. Krishnan, V (2010). Early Childhood Development: A Conceptual Model. Early Child Development Mapping Project, Alberta, 17 p. [in English].
10. Learn Canada 2020. Joint Declaration ofProvincial and Territorial Ministers of Education. (2008). Retrieved from: http://www.cmec.ca/Publications/. [in English].
11. Native Women's Association of Canada. Retrieved from: http://www.nwac.ca/aboriginal-head-start. [in English].
12. Procher, L., & Howe, N. (2000). Early Childhood Care and Education in Canada - UBC Press: Vancouver, 315 p. [in English].
13. Public Health Agency of Canada. Retrieved from: http://www.phac-aspc.gc.ca. [in English].
14. Statistics Canada. Retrieved from: http:// www.statcan.gc.ca/eng/start. [in English].
15. The State of Aboriginal Learning in Canada: A Holistic Approach to Measuring Success. (2009). Canadian Council On Learning, 78 p. [in English].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості розвитку дітей раннього віку. Формування інтелектуальних і моральних почуттів як основи виховання дітей з перших днів життя. Поняття "госпіталізм"; вітчизняні системи виховання дітей раннього віку. Вплив родини на розвиток мовлення дитини.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 10.02.2014Ознайомлення студентів зі змістом альтернативних програм додаткового професійного навчання, які забезпечують оволодіння майбутніми вихователями професійними компетенціями в області раннього дитинства. Готовність педагогів до роботи з дітьми раннього віку.
дипломная работа [957,4 K], добавлен 22.03.2014Духовність як невід’ємна частина розвитку рис особистості. Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнях. Особливості розвитку творчої особистості в позашкільній освіті. Етичне і трудове виховання як основа процесу духовного розвитку дитини.
методичка [312,1 K], добавлен 21.02.2014Аналіз психолого-педагогічних досліджень із розвитку рухової діяльності дітей раннього віку. Використання рухливих ігор як засобу фізичного виховання діяльність дітей раннього віку. Методика проведення загальнорозвиваючих фізичних вправ в дитячому садку.
курсовая работа [216,5 K], добавлен 17.06.2019Розвиток сприйняття у дітей раннього віку за допомогою сенсорних систем. Гра як провідна діяльність в дошкільному віці. Методика планування проведення занять, психолого-педагогічні рекомендації по сенсорному розвитку дітей. Розробка відповідних занять.
дипломная работа [957,5 K], добавлен 13.12.2014Форми та методи організації дослідження рівня розвитку логіко-математичних уявлень дітей раннього віку. Роль дидактичних ігор і занять у розумовому вихованні дітей. Вплив дидактичних ігор за технологіями Зайцева та Домана на розвиток дітей раннього віку.
курсовая работа [292,5 K], добавлен 17.05.2016Рівень сформованості мовленнєвих умінь дітей у процесі вікового онтогенезу. Психофізіологічні та психолого-педагогічні передумови формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей раннього віку, зміст експериментальної методики діагностики розвитку.
дипломная работа [107,4 K], добавлен 09.09.2012Місце сім’ї у розвитку дитини. Чинники, що формують особистісні якості дитини. Значення спілкування дорослих і дітей для засвоєння майбутньої моделі поведінки. Аналіз факторів інформованості та батьківського прикладу на якість виховного процесу у родині.
презентация [6,5 M], добавлен 03.11.2015Сім’я як соціальний інститут суспільного розвитку. Поняття про сім'ю як один з факторів розвитку особистості. Типи сімей за стилем виховання. Шляхи і засоби підвищення психолого-педагогічної культури батьків. Вимоги до батьків у процесі виховання дитини.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 17.10.2010Трудове виховання молодших школярів в умовах сім’ї в теорії педагогіки і психології. Перехід дитини з дошкільного в молодший шкільний вік і трудове виховання. Праця і її роль у всебічному розвитку особистості. Взаємозв’язок гри та трудового виховання.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 23.09.2013Поняття "обдарованість" та її види. Методи діагностування обдарованих дітей. Проблеми та реалізація здібностей талановитих дітей. Система розвитку творчої особистості. Підтримання талановитої дитини батьками. Форми і методи навчання обдарованих дітей.
курсовая работа [66,6 K], добавлен 24.10.2010Інтелектуальний розвиток дитини в сім’ї у сучасних умовах. Методика підвищення рівня розумового виховання в сім’ї та для дітей, позбавлених родинного виховання. Ігротерапія як метод подолання педагогічної занедбаності школярів в умовах будинку-інтернату.
дипломная работа [223,7 K], добавлен 06.11.2009Художньо-естетичне виховання особистості як психолого-педагогічна проблема. Система освіти і місце позашкільної роботи в ній. Експериментальна перевірка та результати ефективності діяльності студії раннього естетичного розвитку дошкільників "Равлик".
магистерская работа [190,5 K], добавлен 10.01.2013Теоретико-методологічні засади математичного розвитку дітей дошкільного віку. Психолого-педагогічні основи математичного розвитку дошкільників в умовах закладу дошкільної освіти. Обґрунтування системи математичного розвитку дітей дошкільного віку.
диссертация [2,6 M], добавлен 09.09.2021Аналіз проблем психологічної адаптації дітей раннього віку до дошкільних закладів освіти. Характеристика головних фаз адаптації дитини до дошкільного закладу та визначення їх особливостей. Сутність фізіологічного механізму процесу адаптованості.
статья [26,7 K], добавлен 27.08.2017Особливості та роль освіти в розвитку суспільства. Аналіз європейських фондів, завданням яких є фінансова підтримка обдарованих студентів. Сутність програм, що надають фінансову підтримку. Співпраця навчальних, науково-освітніх центрів та бізнес сектору.
реферат [16,7 K], добавлен 10.03.2011Розвиток і формування особи дитини як психолого-педагогічної проблеми. Вивчення типових помилок сімейного виховання. Сім'я як чинник гармонійного і усебічного розвитку особистості дитини. Методичні рекомендації батькам по її розвитку і формуванню.
курсовая работа [77,6 K], добавлен 28.03.2015Тенденції розвитку початкової, технічної та вищої школи. Внесок представників німецької філософської думки в процес виховання особистості, вплив німецької освіти на західноєвропейську. Роль економічних та гуманітарних чинників у розвитку освіти та науки.
статья [23,2 K], добавлен 11.09.2017Роль біологічних соціальних чинників у розвитку людини. Фізіологічні причини реградації — відставання дітей від нормального вікового стандарту зростання. Завдання складових частин всебічного гармонійного розвитку особистості. Закономірність виховання.
реферат [18,5 K], добавлен 30.04.2011Дослідження соціально-педагогічних засад сімейного виховання та його впливу на розвиток особистості дитини. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства. Аналіз педагогічної спадщини видатних педагогів у контексті розгляду сімейного виховання.
дипломная работа [118,8 K], добавлен 27.05.2014
