Особливості процесу організації підготовки офіцерів медичної служби запасу у державному закладі "Луганський державний медичний університет”

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості процесу організації підготовки офіцерів медичної служби запасу у державному закладі "Луганський державний медичний університет”

Вступ

Сьогодні військово-медична служба Збройних сил України відчуває гостру нестачу кваліфікованих медичних і фармацевтичних працівників. Рішення щодо скорочення чисельності військових кафедр у вищих медичних навчальних закладах обійшлось країні надто дорого, його наслідки ми спостерігаємо і тепер [1-3].

Безперечно, підготовка офіцерів медичної служби запасу - складний організаційний, навчально-науковий і методичний процес, який має свої специфічні особливості. Але він є життєво необхідним, і події, що відбуваються на Сході України, неодноразово і переконливо це довели у ситуації, коли українська армія під час бойових дій зіткнулася з проблемою нестачі висококваліфікованих військово-медичних кадрів. Це гостро відчули на собі і хірурги Державного закладу “Луганський державний медичний університет”, які в екстремальних умовах організовували міжрайонні бригади швидкого реагування у буремному 2014 році на лінії розмежування, паралельно опановуючи майстерність воєнно-польової хірургії під керівництвом воєнних кадрових лікарів.

Мета роботи полягає у висвітленні проблем процесу організації підготовки офіцерів медичної служби запасу у переміщеному вищому медичному навчальному закладі.

Основна частина

Державний заклад “Луганський державний медичний університет” має сталі традиції та досвід у сфері організації військово- медичної підготовки майбутніх офіцерів медичної служби запасу. Слід зазначити, що кафедру військово-медичної підготовки в ЛДМУ було створено на початку вісімдесятих років минулого сторіччя. Вона формувалася з урахуванням досвіду, накопиченого в медичних університетах колишнього СРСР. Було створено потужну навчально-методичну та матеріальну базу. Кафедра розташовувалась на двох поверхах морфологічного корпусу, а у підвальних приміщеннях університету знаходився медичний пункт. І це був не макет, а повністю укомплектований польовим табельним оснащенням медичний пункт, де студенти під час навчання могли відпрацьовувати навички надання першої лікарської допомоги, медичного евако-транспортного сортування, підготовки умовно постраждалих до евакуації тощо.

Тоді близько двадцяти випускників університету вступили до Української військово-медичної академії. Багато хто з них пов'язав своє професійне життя зі службою у лавах Збройних сил України та інших військових формуваннях на керівних посадах, а також у якості співробітників науково-дослідних установ, начальників клінік та ординаторів військових шпиталів.

Навіть після закриття кафедри медицини катастроф і військової медицини все навчальне обладнання було законсервоване, в надії, що робота кафедри відновиться. Але події 2014 року водночас перекреслили усі плани, і навчально-методична й матеріальна база кафедри була повністю втрачена.

Відповідно до Постанови КМУ від 1 лютого 2012 року № 48 “Про затвердження Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу”, зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 5 серпня 2015 року № 577, наказів МО, МОЗ, МОН 29.06.2016 року № 322/631/709 “Про затвердження Інструкції про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби” у вишах країни розпочався процес відновлення підготовки офіцерів запасу медичної служби.

Наш університет, звісно, не залишився осторонь. Безперечно, були і є свої труднощі. Головною проблемою стало те, що у ДЗ “ЛДМУ”, який був евакуйований із тимчасово окупованої території м. Луганська і зареєстрований уже за новою юридичною адресою у м. Рубіжному, навчальні підрозділи для здійснення процесу підготовки офіцерів запасу медичної служби довелось не відновлювати, а практично створювати наново. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що коли у 2015 році формувався перелік вищих навчальних медичних закладів, у яких відновлювалися кафедри медицини катастроф та військової медицини, наш університет лише починав налагоджувати свою життєдіяльність, а отже, на жаль, не був включений до цього переліку.

Враховуючи те, що найближча кафедра медицини катастроф і військової медицини знаходилася лише в Харкові, то проблемним також стало питання кадрового забезпечення навчального процесу. І здавалося б, нездоланне питання вирішилось шляхом створення нового структурного підрозділу - у вересні 2017 року в Державному закладі “Луганський державний медичний університет” було створено кафедру сімейної, соціальної, військової медицини та організації охорони здоров'я, яку очолив канд. мед. наук, доцент, полковник медичної служби запасу Сергій Іванович Скляр. Вдалий добір складу високопрофесійних викладачів, які мають організаційно-адміністративний та клінічний досвід, дав можливість налагодити викладання військово-орі- єнтованих навчальних модулів дисципліни “Підготовка офіцерів запасу” на вищезгаданій кафедрі.

У жовтні 2017 року в МОЗ України було подано клопотання щодо включення ДЗ “ЛДМУ” в перелік вишів, де відновлюються кафедри медицини катастроф та військової медицини. Враховуючи, що даний процес займе певний час, у грудні 2017 року між університетом та Українською військово- медичною академією було укладено договір про співпрацю. Суттєву допомогу і підтримку нашому колективу у справі організації підготовки офіцерів запасу надали начальник УВМА, професор В. Л. Савицький і начальник кафедри організації медичного забезпечення Збройних сил України, професор М. І. Бадюк.

Безперечно, є певні складнощі і щодо формування навчальних груп із числа студентів, які прагнуть стати офіцерами запасу медичної служби. Однією з проблем є економічна складова: відповідно до законодавчої бази, підготовка здійснюється лише на контрактній основі, через це частина бажаючих не може втілити у життя свою мрію.

Друга проблема має здебільшого суб'єктивний характер. Основна частина наших студентів має уявлення про війну не з уроків історії чи репортажів ЗМІ. Отже, є реальна необхідність донести до їхньої свідомості саме позитивний образ військового, який не є причиною війни, а є тим, хто покінчить із нею. І це значить, що їх навчання військової медицини буде посильним внеском у справу перемоги країни.

Наш університет тісно співпрацює з військово-медичною службою Збройних сил України, а конкретно - з військовим мобільним шпиталем, що дислокується у м. Сєверодонецьку. 21 лютого 2018 року силами особового складу шпиталю було проведене показове відкрите заняття для студентів 1-4 курсів університету щодо організації надання медичної допомоги на етапах евакуації, а також прийомів тактичної медицини.

Список літератури

1. Абушинов В.В. Научно-организационные аспекты профессиональной подготовки врачей госпитального звена / В.В. Абушинов // Военно-медицинский журнал. - 2001. - № 4. - С. 20-26.

2. Білий В.Я. Актуальні проблеми підготовки військово-медичних кадрів для ЗС України / В.Я. Білий, Б.А. Клішевич // Лік. справа. - 1996. - № 1, 2. - С. 197-201.

References

1. Abushinov, V.V. (2011). Nauchno-organizatsionnyye aspekty professionalnoy podgotovki vrachey gospitalnogo zvena [Scientific-organizational aspects of professional training of doctors of the hospital]. Voyenno-meditsinskiy zhurnal - Millitary Medical Journal, 4, 20-26 [in Russian].

2. Bilyi, V.Ya., & Klishevych, B.A. (1996). Aktualni problemy pidhotovky viiskovo-medychnykh kadriv dlia ZS Ukrainy [Actual problems of preparing military medical personnel for the Armed Forces of Ukraine]. Lik. sprava - Medical Business, 1 (2), 197-201 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru