Європейські стандарти освіти в симуляційній медицині. Досвід Одеського національного медичного університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейські стандарти освіти в симуляційній медицині. Досвід Одеського національного медичного університету

Вступ

симуляційний медицина навчання

Сучасний світ високотехнологічної медицини висуває підвищені вимоги до якості надання медичних послуг. Якість медичної допомоги, а також якість життя пацієнтів лежать в основі оцінки як професійної діяльності лікарів і медичних установ, так і рівня охорони здоров'я взагалі.

Мета роботи - висвітлити досвід Одеського національного медичного університету в галузі си- муляційної медицини.

Основна частина

Останнім часом в Україні відбувається стрімке впровадження великої кількості віртуальних технологій у різні сфери діяльності людини. В системі вітчизняної охорони здоров'я, в числі іншого, з'явилися і широко впроваджуються різноманітні фантоми, моделі, муляжі, тренажери, віртуальні симулятори та інші технічні засоби навчання, що дозволяють з тією чи іншою мірою достовірності моделювати процеси, ситуації та інші аспекти професійної діяльності медичних працівників.

Симуляційне навчання не є панацеєю від усіх проблем вітчизняної охорони здоров'я в цілому і медичної освіти зокрема. Але при цьому воно є дієвим і ефективним інструментом для вирішення певних завдань. Для того щоб ці технології принес- ли максимальну користь, необхідно чітко визначити їхні переваги і недоліки, після чого поставити цілі і сформулювати завдання, вирішення яких без цих технологій неможливе або недоцільне.

Переваги симуляційного тренінгу:

- клінічний досвід у віртуальному середовищі без ризику для пацієнта;

- об'єктивна оцінка до сягнутого рівня майстерно сті;

- необмежена кількість повторів для відпрацю- вань навичок;

- відпрацювання дій при рідкісних та таких, що загрожують життю, патологіях;

- частину функцій викладача бере на себе віртуальний тренажер;

- знижений стрес під час перших самостійних маніпуляцій;

- тренінг відбувається незалежно від розкладу роботи клініки;

- розвиток як індивідуальних умінь і навичок, так і здатності командної взаємодії.

Важливим кроком у розвитку медичних симу- ляторів стала розробка на початку 80-х років математичних моделей фізіологічних процесів серцево-судинної і дихальної систем і їх взаємодія з лікарськими речовинами. Математика описувала не тільки статичну картину, але і послідовні зміни, що відбуваються в людському організмі при розвитку патології, корекції патологічного стану фармакологічними препаратами і проведення реанімаційних заходів. Моделювання фізіологічних процесів в організмі людини стало передумовою до створення роботів-пацієнтів, прототипи яких незалежно один від одного розробляли дві групи американських дослідників.

Модернізація галузі охорони здоров'я, постійне підвищення вимог до якості медичної допомоги населенню потребують від лікарів досконального володіння не тільки теоретичною базою, але й практичним досвідом. Для цього існує ряд перешкод - це і неможливість відтворення більшості практичних маніпуляцій, відсутність тематичних пацієнтів, етико-деонтологічні, морально-етичні та законодавчі обмеження у взаєминах між студентами та пацієнтами. Тому найважливішими завданнями сучасної медичної освіти є створення умов для якісної підготовки висококваліфікованих спеціалістів у різних медичних галузях, відпрацювання та закріплення практичних навичок без ризику заподіяння шкоди пацієнту і розвиток здатності швидко приймати рішення та бездоганно виконувати більшість маніпуляцій і втручань. У зв'язку з цим впровадження симуляційного методу навчання як одного із базисних, широкий спектр тренажерів для відпрацювання практичних навичок із високим рівнем реалістичності, віртуальне моделювання різноманітних клінічних ситуацій являє собою нове спрямування в сучасній вітчизняній школі для підготовки висококваліфікованих медичних кадрів вищої та середньої ланок.

У січні 2014 року на базі Одеського національного медичного університету було створено перший на території України Навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікаря, з найсучаснішим обладнанням, аналогів якому не існує в країні. В навчанні використовуються такі методики, як моделювання сценаріїв різного рівня складності, гібридна симуляція, “стандартизований пацієнт” та ін. Центр координує свою роботу з провідними у світі центрами симуляційних технологій навчання і по праву претендує на статус базового для підвищення навичок, кваліфікації та перепідготовки лікарів з усіх регіонів України. Метою цього муль- тидисциплінарного центру є високоякісна професійна підготовка фахівців різних галузей згідно із вимогами практичної охорони здоров'я.

На базі центру відкрита перша в Україні кафедра симуляційної медицини. Згідно з покладеною на неї метою та для її реалізації було визначено чотири основні завдання, а саме:

1. Підвищення якості підготовки фахівців на основі інноваційних організаційних форм, методів навчання та контролю.

2. Науково-методичний супровід системи навчання та оцінки компетентності різних категорій медичних та немедичних працівників.

3. Науково-дослідницька діяльність у сфері симу- ляційного навчання.

4. Апробація та розробка інноваційних технологій у галузі медичної освіти.

Категорії осіб, що навчаються в центрі: до осіб, які можуть навчатися в центрі, належать студенти вищих або середніх закладів медичної освіти, лікарі-інтерни, магістранти, лікарі-ординатори, аспіранти, практикуючі лікарі, і робітники закладів охорони здоров'я, медичні сестри, фельдшери, акушери, немедичні працівники (співробітники служб цивільного захисту, члени рятувальних команд, військовослужбовці, охоронці, пожежники, моряки, робітники поліції тощо). За два останні роки у центрі пройшли навчання близько 1000 лі- карів-курсантів різних спеціальностей і 5000 студентів та інтернів.

Симуляційне навчання повинно проводитися досвідченими фахівцями, штатними інструкторами (викладачами-тренерами, навчальними майстрами), які спільно з практикуючими спеціалістами (експертами) будуть створювати і накопичувати багаж різних сценаріїв, вести методичну роботу, а також спільно з технічними працівниками (техніками та інженерами) розробляти і підтримувати в робочому та безпечному стані засоби навчання (програмне забезпечення, комп'ютери, тренажери, симулятори, фантоми, моделі і професійне обладнання) тощо.

Висновки

Очевидно, що підготовка фахівців, відповідальних за життя і здоров'я людей, у сучасному світі просто не може будуватися без найважливішого симуляційного компонента. Накопичений великий досвід підтверджує ефективність симуляційного навчання.

За кордоном, де ці технології з'явилися раніше, накопичений досвід дозволив створити систему симуляційного навчання, застосування якого покликане істотно підвищити якість, ефективність і безпеку медичної допомоги, що надається населенню.

Фахівцями центру розроблені курси тематичного удосконалення та передатестаційні цикли з багатьох спеціальностей, таких, як акушерство і гінекологія, хірургія, неонатологія, анестезіологія, педіатрія, пульмонологія, ендоскопія, кардіологія, медицина невідкладних станів, офтальмологія та ін. Розроблені спеціальні робочі програми з невідкладної кваліфікованої долікарської та лікарської допомоги (для лікарів та працівників середньої медичної ланки).

Особливе місце займає підготовка лікарів для надання кваліфікованої медичної допомоги в зоні бойових дій: з цією метою розроблено спеціальний курс, що дозволяє оперативно перепідготувати лікарів як у центрі, так і за допомогою виїзної бази центру в польові госпіталі. Розроблені спеціальні робочі програми по невідкладній кваліфікованій долікарській та лікарській допомозі у військових умовах, для лікарів та середнього медичного персоналу. Також розроблений курс по невідкладних станах для осіб, що не мають спеціальної медичної освіти (співробітники служб цивільного захисту, члени рятувальних команд, військовослужбовці, охоронці, пожежники, моряки, робітники міліції, водії тощо).

Список літератури

1. Горшков М.Д. Классификация симуляционно- го оборудования / М.Д. Горшков, А.В. Федоров // Виртуальные технологии в медицине. - 2012. - № 2 (8). - С. 23-35.

2. Abrahamson S. Effectiveness of a simulator in training anesthesiology residents / S. Abrahamson, J.S. Denson, R.M. Wolf // Qual Saf Health Care. - 2004. - No. 13 (5). - P. 395-399.

3. Мещерякова М.А. Обучение профессиональным мануальным умениям и оценка уровня их сформированное™ у студентов медицинских вузов / М.А. Мещерякова

References

1. Gorshkov, M.D., & Fedorov, A.V. (2012). Klassifi- katsiya simulyatsionnogo oborudovaniya [Classification of simulation equipment]. Virtualnye tekhnologii v meditsine - Virtual Technologies in Medicine, 2 (8), 23-35 [in Russian].

2. Abrahamson, S., Denson, J.S., & Wolf, R.M. (2004). Effectiveness of a simulator in training anesthesiology residents. Qual. Saf. Health Care, 13 (5), 395-397.

Размещено на Allbest.ru