Сутність і мета технологій соціального виховання особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність і мета технологій соціального виховання особистості

Сушик Н.С.

Анотація

У статті визначено сутність, особливості, структуру, взаємозв'язок соціалізації та соціального виховання особистості. Охарактеризовано етапи соціального виховання особистості, які передбачають формування: 1) системи соціальних цінностей, ціннісних орієнтацій, знань, норм, правил поведінки; 2) почуттів; 3) переконань; 4) умінь, навичок поведінки, здатності ефективно використовувати соціальний досвід у своєму житті. Обґрунтовано сутність, ознаки технологій соціального виховання особистості. Визначено мету, завдання, практичну значущість застосування технологій соціального виховання особистості для її ефективної соціалізації. особистість виховання соціалізація

Ключові слова: соціалізація, соціальне виховання, технологія, технологія соціального виховання, мета, завдання технології соціального виховання, цінності, ціннісні орієнтації, знання, почуття, переконання, норми, вміння, навички поведінки особистості.

Соціалізація людини - це процес інтеграції соціального індивіда в соціальне середовище, адаптації до його умов, оволодіння соціальним досвідом (мовою, соціальними цінностями, ціннісними орієнтаціями, знаннями, нормами, вміннями, навичками поведінки) для виконання соціальних ролей (зокрема, громадянина, сім'янина (чоловіка/дружини, батька/матері, сина/доньки), працівника, учня, студента та ін.).

Соціалізація людини як процес є: 1) тривалим тому, що відбувається впродовж усього життя і на різних етапах має свої актуальні завдання та особливості; 2) багатофакторним, оскільки здійснюється під впливом мега-, макро-, мезо-, мікрофакторів соціального середовища; 3) складним через те, що стихійний і відносно спрямований вплив факторів, не завжди соціально контрольований і може призвести як до позитивних, так і до негативних результатів; 4) неперервним тому, що постійно відбуваються зміни в соціальному середовищі, які стимулюють людину до оволодіння новим соціальним досвідом; 5) варіативним, оскільки соціальний розвиток і становлення особистості має вікові особливості та індивідуальний характер; 6) динамічним тому, що відбуваються кількісні та якісні зміни в соціальному розвитку, навчанні, вихованні особистості.

А.В. Мудрик визначив "структуру соціалізації, яка складається з чотирьох компонентів: 1) стихійної; 2) відносно спрямованої; 3) відносно соціально контрольованої (зокрема, соціальне виховання); 4) свідомої самозміни людини, яка може мати просоціальний, асоціальний або антисоціальний напрям відповідно до індивідуальних можливостей і об'єктивних умов життя або всупереч їм" [5, с. 15].

Процес засвоєння індивідом соціального досвіду в період до досягнення повноліття, називається первинною соціалізацією. Ми вважаємо, що на цьому етапі соціалізації важливими її елементами для розвитку і формування соціально компетентної особистості є соціальне виховання, як цілеспрямований соціально контрольований процес, та самовдосконалення людини в позитивному соціальному напрямі. На нашу думку, оптимальність й ефективність соціального становлення особистості забезпечується застосуванням сучасних технологій соціального виховання.

Теоретичне та практичне значення для розроблення та впровадження технологій соціального виховання особистості, на нашу думку, мають наукові дослідження та публікації в таких аспектах: сутність, структура, фактори, етапи соціалізації людини (А.В. Мудрик) [5]; ознаки інноваційних педагогічних технологій (І.М. Дичківська) [2]; сутність, особливості технології виховання особистості (І. П. Підласий) [7]; сутність, класифікації, структура, етапи технологій соціальної роботи (В.М. Шахрай) [12] та ін.

Мета статті - визначити сутність, ознаки, мету, завдання технологій соціального виховання особистості.

Соціальне виховання (в широкому змісті) - це розвиток і формування особистості в результаті цілеспрямованого впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів та самовиховання людини.

Соціальне виховання (у вузькому змісті) - це цілеспрямований виховний вплив на свідомість, почуття, поведінку особистості з метою формування соціальних цінностей, ціннісних орієнтацій, знань, переконань, почуттів, норм, вмінь, навичок поведінки, якостей, здатності застосовувати соціальний досвід у своїй життєдіяльності.

Соціальне виховання особистості, яке спрямоване на ефективне досягнення мети та розв'язання завдань (див. табл.), передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

1. Формування системи соціальних цінностей, ціннісних орієнтацій, знань, норм і правил поведінки особистості.

2. Формування почуттів особистості, тобто усвідомленого та відповідального ставлення до соціальних цінностей (наприклад, життя, здоров'я, сім'я, професійна діяльність тощо), ціннісних орієнтацій (зокрема, вести здоровий спосіб життя, здобути якісну освіту, побудувати успішну професійну кар'єру, створити благополучну сім'ю та ін.), знань, норм і правил поведінки, прийнятих у конкретному суспільстві.

3. Формування переконання особистості здійснювати свою життєдіяльність на основі системи соціальних цінностей, ціннісних орієнтацій, норм і правил поведінки.

4. Формування вмінь і навичок поведінки особистості, здатності ефективно використовувати соціальний досвід у своєму житті.

Науковці А.Й. Капська, Л.М. Завацька, С.В. Грищенко визначили поняття "технологія - це спосіб реалізації людьми конкретного процесу шляхом розподілення його на систему послідовних і взаємопов'язаних процедур і операцій, які виконуються однозначно з метою ефективного досягнення поставленої цілі" [9, с. 245], тобто визначеного результату.

І.П. Підласий визначив "технологію виховання" як систему обґрунтованих наукою алгоритмів, методів, засобів, застосування яких забезпечує досягнення оптимальних і ефективних результатів виховання особистості [7].

Ми вважаємо, що доцільно застосувати науковий підхід І.М. Дичківської для визначення ознак технології соціального виховання особистості, зокрема:

- стандартизованість (технологія виховання завжди передбачає чітку послідовність етапів з використанням визначених форм, методів, засобів відповідно до заданих умов);

- універсальність (можливість ефективного й оптимального відтворення конкретної технології виховання, наприклад, компетентним соціальним педагогом в освітньому закладі, в якому створенні умови для її реалізації);

- концептуальність (передбачає опору технології виховання на конкретну наукову концепцію або систему цінностей, ціннісних орієнтацій);

- діагностичність (передбачає проведення діагностики об'єкта з метою визначення мети, завдання, змісту, форм, методів, засобів, очікуваних результатів виховання та перевірки ефективності застосування конкретної технології);

- результативність (полягає в гарантованому досягненні мети, ефективних результатів при умові оптимальних затрат для досягнення певного стандарту виховання);

- оптимальність (забезпечує раціональне використання ресурсів, часу, праці фахівців соціальної сфери і досягнення запланованих результатів);

- керованість (передбачає чітке проектування, планування, організацію, реалізацію виховання, постійний зворотний зв'язок між його суб'єктами та об'єктами, орієнтований на чітко визначений результат);

- контрольованість (поетапна діагностика результативності виховання, динаміки рівня сформованості соціальних цінностей, знань, вмінь, навичок поведінки, якостей особистості) [2].

Технології соціального виховання особистості (наприклад, технологія соціального виховання "Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція" [6], технологія соціального виховання "Культура життєвого самовизначення особистості" [3], технологія формування здорового способу життя підлітків та учнівської молоді з використанням методу "рівний - рівному" [4], технологія соціального виховання "Вчимося жити разом" [1], технологія соціально- фінансової освіти й виховання "Творимо майбутнє відповідально й ощадливо" [8] та ін.) відповідно до призначення та мети виховної діяльності поділяються на: 1) технології комплексного призначення, які спрямовані на досягнення декількох цілей; 2) технології цільового призначення, що спрямовані на досягнення однієї цілі (див. табл. 1).

Таблиця 1.

Мета, завдання технологій соціального виховання особистості

Ми погоджуємось з думкою В.М. Шахрая, що технології соціального виховання особистості, як і технології соціальної роботи, "включають такі компоненти:

• алгоритм дій - програма вирішення завдань, яка точно вказує, як і в якій послідовності операцій отримати результат, визначений вихідними даними;

• операції - найпростіші дії, спрямовані на досягнення конкретної, усвідомленої мети. Сукупність операцій, об'єднаних загальною метою, складають процедуру технологічного процесу;

• інструментарій - арсенал засобів, що забезпечують досягнення мети впливу на особистість" чи соціальну групу" [12, с. 20-21].

Реалізація технологій соціального виховання особистості здійснюється фахівцями соціальної сфери на основі суб'єкт-суб'єктного принципу взаємодії з використанням ефективних форм і методів: відеолекторій, тренінг, інтерактивний театр, інтерактивна вистава, усний журнал, ігрова сюжетно-рольова година, ігрова година з використанням настільних ігор, конкурс колажів, малюнків; інформаційне повідомлення, мозковий штурм, дискусія, переконання, приклад, метод вправ або вправляння, робота в групах, кейс-метод, розігрування ситуацій за ролями тощо.

Отже, соціальне виховання особистості, спрямоване на формування соціальних цінностей, ціннісних орієнтацій, знань, переконань, почуттів, норм, вмінь, навичок поведінки, якостей, здатності використовувати соціальний досвід у своїй життєдіяльності. Сучасні технології соціального виховання особистості забезпечують досягнення оптимальних і ефективних результатів тому, що їм характерні такі ознаки: стандартизованість, універсальність, діагностичність, результативність, оптимальність, контрольованість, керованість. Реалізація технологій соціального виховання особистості здійснюється фахівцями соціальної сфери на основі суб'єкт-суб'єктного принципу взаємодії з використанням ефективних форм, методів, засобів.

Використана література

1. Воронцова Т.В. Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі "Основи здоров 'я" (основна і старша школа) / Т.В. Воронцова, В.С. Пономаренко та інші. - К. : Видавництво "Алатон", 2017. - 376 с.

2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. /1. М. Дичківська. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.

3. Культура життєвого самовизначення: інтегративний курс для уч. загальноосвіт. навч. закл.: Програма. Глосарій понять та термінів / Християн. дит. фонд, Гімназія №48, м. Київ, Укр. асоц. соц. педагогів та спеціалістів із соц. роботи, Ін-т пробл. виховання АПН України, Дит. фонд Об-них Націй (ЮНІСЕФ) в Україні; ред. І. Д. Звєрєва. - К. : [б.в.], 2004. - 87 с.

4. Лещук Н.О. Програма факультативного курсу "Сприяння просвітницькій роботі "рівний - рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя": навч.-метод. посіб. / Н.О. Лещук, Ж.В. Савич. - К.: Наш час, 2007. - 52 с.

5. Мудрик А.В. Социальная педагогика: учебник / А.В. Мудрик / под ред. В.А. Сластенина. - М. : Изд. центр "Академия", 2003. - 200 с.

6. Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція: Програма виховної роботи з учнями з питань протидії торгівлі людьми / наук. кер. та ред. І. Д. Звєрєвої та Ж.В. Петрочко. - К. : ТОВ "Основа", 2012. - 88 с.

7. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. - Кн. 2: Процесс воспитания. / И.П. Подласый. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - 256 с.

8. Творимо майбутнє відповідально й ощадливо: програма соціально- фінансової освіти й виховання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів: метод. посіб. / автори-упоряд.: В.С. Петрович, Т.П. Цюман, Т.П. Авельцева, В.

B. Молочний; за заг. ред. В.С. Петровича. - К. : ФО-П Буря О.Д., 2014. - 192 с.

9. Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах: навч. посіб. Для студ. вищ. навч. закл. / А.Й. Капська, Л.М. Завацька, С.В. Грищенко. - К. : Вид.дім "Слово", 2011. - 248 с.

10. Усвідомлене та відповідальне батьківство [програма для учнів 9 (10) класів загальноосвітніх навчальних закладів та навчально-методичний посібник для вчителів]: науково-методичний комплект / за заг. ред. А.М. Старєвої. - Миколаїв: МОІППО, 2014. - 206 с.

11. Формування життєвих навичок у випускників шкіл-інтернатів: методичний посібник для практичних психологів, соціальних педагогів / упоряд. : Ф. Гордійчук, В.В. Дьомкіна, Н.В. Лунченко, Т.О. Міненко, О. Л. Москаленко, О.А. Собченко; за заг. ред. В.Г. Панка]. - Донецьк: Вид-во "Вебер", 2011. -127 с.

12. Шахрай В.М. Технології соціальної роботи: навч. посібник / В.М. Шахрай. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 464 с.

Размещено на Allbest.ru