Дозвіллєва діяльність студентської молоді як умова її соціального виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дозвіллєва діяльність студентської молоді як умова її соціального виховання

Чекаленко В.Т.

Анотація

У статті висвітлено проблему дозвілля, дозвіллєвої діяльності студентської молоді, розглянуто дозвілля та дозвіллєву діяльність студентської молоді як один із факторів соціального виховання у вищих навчальних закладах. На основі аналізу, узагальнення й систематизації наукових джерел обґрунтовано у часовому вимірі розвиток поняття "дозвілля", "дозвіллєва діяльність" та "соціальне виховання". Окреслено трактування сучасними та зарубіжними науковцями. Розглянуто фактори соціального виховання у вищих навчальних закладах. Зроблені у статті висновки можуть бути використані під час теоретичного обґрунтування та практичної розробки організації дозвіллєвої діяльності студентської молоді. дозвілля соціальний виховання

Ключові слова: дозвілля, дозвіллєва діяльність, вільний час, молодь, студентська молодь, соціальне виховання, соціалізація, соціальна педагогіка.

Особистість набуває своєї індивідуальної визначеності лише завдяки комбінаціям культури, в яку вона включається. Соціальне становлення студентської особистості відбувається в ході її соціального виховання. Соціальне виховання - це система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на індивіда, групу людей, студентів чи суспільства в соціумі. Соціальне виховання спрямовується на формування особистості та її соціалізацію. Людина розглядається як вища мета соціального виховання, якою забезпечується всі необхідні умови для реалізації та досягнення гармонії в соціально-економічній та духовній сфері. Одним із видів соціального виховання виступає дозвіллєва сфера діяльності. Вміння організувати всій вільний час із користю для себе. Дозвілля - це вільний від навчання час, який молодь використовує для задоволення власних потреб: заняття спортом, мистецтвом, технікою, моральним, розумовим й фізичним розвитком, відвідування гуртків, КВН, квести та ін.

Теоретико-методологічні засади педагогіки дозвілля досліджували зарубіжні науковці: В. Байкова, А. Вілл, Л. Гордон, Б. Грушин, Ж. Дюмазедьє, Є. Клопов, Д. Неулінгрен, В. Нарштандт та Е. Шредер, Г. Мінц, Г. Орлов, В. Патрушев, В. Соколов, Б. Тітов та ін.; українські: І. Бєлецька, Г. Бреславська, Ю. Баранецька, І. Бойчев, В. Бочелюк, Б. Брилін, А. Воловик, В. Воловик, І. Гімро, І. Гутник, Н. Котельникова, В. Лісовський, І. Петрова, В. Піча, С. Пішун, В. Попов, С. Сергієнко, С. Савченко, С. Харченко, С. Цюлюпа, Т. Ченіговець, Н. Яременко та ін. Як стверджують дослідники, саме в процесі вільного часу відбувається розвиток інтелектуальних і фізіологічних здібностей задатків дітей та дорослих, тож він має бути обов'язково спрямований на всебічний розвиток особистості. Питання проблеми дозвілля студентів, визначення його концептуальних засад як чинника формування особистості досліджували І. Зязюн, Іванцова, І. Мельников, Т. Польова, О. Семашко, О. Шамсутдінова та ін. Призначення вільного часу полягає не лише у задоволенні фізіологічних потреб особистості чи відпочинку, а й у підвищенні власного культурного рівня через організацію змістовної дозвіллєвої діяльності. Таким чином, постає питання сутності "вільного часу" та місця "дозвілля" у ньому.

В галузі соціального виховання студентської молоді у вітчизняній науці займалися такі вчені, як: Г. Андреєва, В. Андрущенко, О. Безпалько, Н. Заверико, Звєрєва, А. Капська, І. Кон, Н. Лавриченко, М. Лукашевич, В. Москаленко, А. Мудрик та ін.

Вчені Л. Коваль, А. Малько, Л. Міщик, А. Мудрик, В. Сємьонов, С. Хлєбік, Г. Філонов та ін. відносять соціальну педагогіку до науки про соціальне виховання.

Мета і завдання статті: дослідити та уточнити сучасне розуміння терміну дозвілля, дозвіллєва діяльність, вільний час та соціальне виховання покладаючись на аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців. А також розглянути фактори соціального виховання у вищих навчальних закладах.

У своїх працях Р. Блонський, А. Луначарський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, С. Шацький стверджують, що педагогічна діяльність лише тоді відповідає принципам соціального виховання, коли вона спрямована на розкриття здібностей, веде до виявлення творчих обдарувань кожної дитини як суб'єкта, що знаходиться в тісному зв'язку з соціумом і який є її частиною. Отже, соціальне виховання - це складова частина процесу соціалізації, педагогічно регульована і спрямована на формування соціальної зрілості і розвиток особистості за допомогою включення її в різні види соціальних відносин у спілкуванні, грі, у навчальній і суспільно корисній діяльності.

"Соціальне виховання студентської молоді - процес залучення студентів ВНЗ до засвоєння загальнолюдських цінностей, вивільнення внутрішніх резервів та інших позитивних власних і соціальних якостей, які допоможуть їм самореалізуватися у взаєминах із природою і навколишнім середовищем" [1, с. 9].

Мету соціального виховання Т. Бондаренко визначає "як формування здатності особи до активного функціонування в конкретній соціальній ситуації при забезпеченні повноцінного розвитку цієї особистості як неповторної людської індивідуальності" [1, с. 4].

Соціальне виховання - це створення в суспільстві умов та заходів, спрямованих на оволодіння і засвоєння підростаючим поколінням загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування в нього соціально-позитивних ціннісних орієнтацій.

Враховуючи те, що соціальна педагогіка має справу з цілеспрямованим керівництвом розвитку особистості як в інтересах суспільства, так і самої особистості, можна стверджувати, що поняття "соціалізація" більш широке у порівнянні з предметом соціальної педагогіки.

Соціальне виховання більшість учених вважають предметом соціальної педагогіки як науки. Отже, поняття "соціальна педагогіка" більш широке у порівнянні з поняттям "соціальне виховання". Доцільно звернути увагу на те, що, визначаючи співвідношення цих термінів, науковці іноді дуже вузько тлумачать поняття "соціальне виховання" і зводять його лише до практичного застосування соціально-педагогічних ідей.

Вивчення наукових підходів до тлумачення терміну "соціальне виховання" свідчить про неоднозначність його трактування. Сучасні вчені визначають це поняття "як формування здатності особистості до активного функціонування в конкретній ситуації при забезпеченні її повноцінного розвитку (В. Бочарова); педагогічно організовану прогресивну зміну людиною власної соціальної позиції та місця в суспільстві (Ю. Гапон); створення умов для відносно цілеспрямованого розвитку і духовно-ціннісної орієнтації людини в процесі її соціалізації (О. Середюк) та ін." [6, с. 6-7].

Соціальне виховання у ВНЗ пов'язане з навчанням, освітою, психологічною підготовкою особистості, самоосвітою та ін. Це єдиний комплексний інтегративний багатофункціональний процес, який припускає використання всього наявного арсеналу педагогічних засобів і можливостей у цілях морального, соціального становлення та розвитку особистості в процесі соціалізації.

Також одним із факторів соціального виховання виступає дозвілля та дозвіллєва діяльність студентської молоді. Розглянемо дані поняття більш детально.

В Українському педагогічному словнику дозвілля дітей трактується як - "вільний від обов'язкової діяльності час. Використовуючи години дозвілля для ігор, читання, праці, занять спортом, мистецтвом, технікою, дитина розвивається морально, розумово й фізично. Активне, розумне дозвілля - важливий засіб збереження та підвищення працездатності. Організація дозвілля дітей - одне з найважливіших завдань школи, позашкільних установ, громадських організацій, сім'ї" [3, с. 100].

Англійське слово "дозвілля" (leisure) бере свій початок з латини (ligere), що означає "бути вільним". З латинської мови до французької прийшло слово loisir, що означає "бути дозволеним", а до англійської увійшло таке слово, як license, що означає "бути вільним" (свобода відхиляти правило, практику і т. д.). Ці слова є спорідненими, маючи на увазі вибір і відсутність примусу. Англійське слово scool походить від грецького слова schole (дозвілля), що передбачає поєднання між дозвіллям і освітою. В Оксфордському словнику зазначаються такі тлумачення цього поняття як: (1) "можливість, надана вільним часом, щоб щось зробити", (2) "свобода робити щось специфічне", (3) "можливості, що відкриваються поза сферою професійної діяльності" та (4) "можливість розпоряджатися часом на свій розсуд".

А. Володимирова відзначає, що "дозвілля" ширше поняття "відпочинок", хоча найчастіше обидва терміни зводяться один до одного, в залежності від того, який вид проведення часу конкретно розглядається. Вчена розуміє дозвілля як відпочинок, і в цьому випадку поняття дозвілля несе в собі два відтінки: воно може позначати відрізок вільного від роботи часу і період відпочинку людини" [2, с. 152].

З терміном "дозвілля" тісно пов'язаний термін "дозвіллєва діяльність". Звернемося до його аналізу.

Дозвіллєва діяльність, або діяльність людини під час дозвілля стає все більш значущою для розвитку особистості, розкриття її талантів, задатків та схильностей. Але дозвілля не завжди сприймалося як певна соціально-культурна цінність. Характерною особливістю відношення з боку суспільства, було нерозважливе хибне ставлення до вільного часу та дозвілля як до чогось неважливого, вторинного, не визначального у житті людини.

У дозвіллєвій діяльності реалізуються варіативні прояви особистості, здійснюється непримусовий вибір відповідно до ціннісних орієнтацій, мотивів, уподобань людини.

Як стверджує С. Пащенко, дозвіллєва діяльність - це "... діяльність індивіда у вільний час, спрямована на створення соціально значущих знань і цінностей, розвиток творчого потенціалу, інтелектуального збагачення, усвідомлення себе як особистості" [5, с. 7].

Про цінність дозвіллєвої діяльності доводять вчені: Б. Тітов та Г. Мінц. За словами Б. Тітова, вона полягає у тому, що дозвіллєва діяльність здатна допомогти молодій людині реалізувати все те найкраще, яке потенційно в ній закладено, тож "саме під час дозвіллєвої діяльності, - як зазначає Г. Мінц, - відбувається розвиток творчих, духовних та фізичних сил людини у відповідності з ідеалами суспільства" [4, с. 530].

Соціальне виховання - створення в суспільстві умов та заходів, спрямованих на оволодіння і засвоєння підростаючим поколінням загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування в нього соціально- позитивних ціннісних орієнтацій.

Під поняттям "дозвілля" ми будемо розуміти частину позанавчального часу, що залишається у студента після виконання його студентських обов'язків: відвідування лекцій, семінарів та практичних занять, самоосвіта, відвідування читальних залів та бібліотек та ін.

У контексті нашого дослідження під дозвіллєвою діяльністю ми розуміємо вид діяльності, спрямований на розвиток і реалізацію творчого потенціалу студента, удосконалення себе як особистості, а також задоволення моральних та духовних потреб.

Перспективою подальших досліджень є професійний розвиток та підготовка майбутніх соціальних працівників до організації дозвілля студентської молоді.

Використана література

1. Бондаренко Т.В. Соціальне виховання студентської молоді засобами педагогічного краєзнавства: автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: 13.00.07 "Теорія та методика виховання" / Бондаренко Т.В. - Умань - 2012. - 24с.

2. Владимирова А.П. Труд и рекреация / Владимирова А.П. // Духовноценностные ориентиры массовых действий людей: Тезисы докладов республиканской межвузовской научной конференции. - Гродно, 1992. - 165 с.

3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. - К. : Либідь, 1997. - 376 с.

4. Панчук К.М. Дозвіллєва діяльність молоді як наукова проблема / К.М. Панчук // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наукових праць / К.М. Панчук - Камянець-Подільський: видавець Зволейко Д.Г., 2009. - Вип.13. - Кн.1. - С. 526-533.

5. Пащенко С.Ю. Підготовка соціальних педагогів до організації освітньо-дозвіллєвої діяльності учнівської молоді: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 " Теорія і методика професійної освіти" / Пащенко С.Ю. - Київ, 2000. - 23 с.

6. Степура Ю.Г. Підготовка майбутніх педагогів до соціального виховання учнів початкової школи засобами естетотерапії: автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 " Теорія і методика професійної освіти" / Степура Ю.Г. - Полтава, 2016. - 24 с.

Размещено на Allbest.ru