Професійна підготовка тьюторів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі як педагогічна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОФЕСІЙНА підготовка тьюторів ДО РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Дар'я ТАРАДЮК, викладач Луцького педагогічного коледжу

аспірант Східноєвропейського національного

університету імені Лесі Українки

Анотація

вихователь тьюторський інклюзивний освітній

У статті висвітлено актуальні проблеми формування професійної підготовки майбутніх вихователів до тьюторської діяльності в інклюзивному освітньому просторі. Визначено зміст понять «тьютор», «тьюторська діяльність». Обґрунтовано роль тьюторського підходу в системі підготовки майбутніх вихователів в умовах закладу вищої освіти.

Ключові слова: тьютор, інклюзивний простір, тьюторський супровід, майбутній вихователь, діти з особливими потребами.

Аннотация

В статье освещены актуальные проблемы формирования профессиональной подготовки будущих воспитателей к тьюторской деятельности в инклюзивном образовательном пространстве. Определено содержание понятий «тьютор», «тьюторская деятельность». Обоснована роль тьюторского подхода в системе подготовки будущих воспитателей в условиях заведения высшего образования.

Ключевые слова: тьютор, инклюзивное пространство, тьюторское сопровождение, будущий воспитатель, дети с особыми потребностями.

Annotation

The article highlights the topical problems of forming the training of future educators for tutor activity in the inclusive educational space. The content of the term «tutor», «tutor activity» is defined. The role of the tutor approach in the system of training of future educators in the conditions of a higher educational establishment is substantiated.

Key words: tutor, inclusive space, tutor support, future educator, children with special needs.

Постановка проблеми

Реформування освіти України, перехід до інклюзивної форми навчання передбачає розвиток таких нових педагогічних навичок, як тьюторська майстерність.

Синонімів до слова «тьютор» чимало: викладач, учитель, репетитор, тренер, коуч. Усі вони так чи інакше перетинаються, однак кожен має власну особливість. Тьютор реалізовує індивідуальний освітній маршрут дитини, тобто, виходячи із її навичок, здібностей та бажань, допомагає виробити ідеальну траєкторію руху [15]. Основною діяльністю тьютора є проведення індивідуальних або групових навчальних занять з дітьми; бути репетитором, наставником, виконувати функції керівника, координатора, консультанта.

Формуючи інклюзивне освітнє середовище, основна увага сьогодні акцентується на індивідуалізації освітнього процесу, а також на необхідності створення спеціальних умов для отримання освіти дітьми з особливими освітніми потребами, під якими розуміємо зокрема і надання послуг тьютора. Діяльність учителя та тьютора взаємопов'язана: якщо вчитель прописує індивідуальні вправи й завдання для дитини, розробляє своєрідну інструкцію, то тьютор, виконуючи її, допомагає здійснити задумане вчителем. У коло обов'язків тьютора також входить супровід дитини й надання допомоги в організації її діяльності.

Проблема професійної підготовки тьюторів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі вимагає розгляду широкого кола питань: починаючи від формування уявлення про тьюторську діяльність загалом до аналізу та пропозиції ефективних підходів до професійної підготовки тьюторів зокрема.

Мета статті - проаналізувати важливість проблеми професійної підготовки тьюторів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі.

Аналіз наукових досліджень і публікацій

Питання готовності майбутнього педагога до роботи з дітьми в умовах інклюзивної освіти розглядалися як вітчизняними (Н. Буковцовою, І. Хафізулліною, О. Воробйовою, А. Колупаєвою, К. Волковою, О. Антоновою, О. Мартинчук, Т. П'ятаковою, В. Засенком, Н. Назаровою, Ю. Шумилівською та ін.), так і зарубіжними (Т. Лорманом, Д. Депплер, Д. Харві) науковцями. Проблеми інклюзивного навчання також знаходять своє відображення в теоретичних та практичних дослідженнях вчителів-практиків (І. Білецька, Л. Білецька, В. Засенко, Ю. Найда, Т. Сак, О. Тараненко та ін.). Тьюторський супровід індивідуалізації освітнього процесу охарактеризовано в працях Г. Цвєткової, а тьюторську практику в сучасному освітньому просторі - в дослідженнях О. Азарової.

Незважаючи на значну кількість праць в означеному напрямі, проблема професійної підготовки тьюторів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі досі залишається недостатньо вивченою, а отже, потребує додаткового обґрунтування.

Виклад основного матеріалу

Тьюторство в Україні - це нове за своєю суттю явище, що виникло, зважаючи на ситуацію в суспільстві та наявну кризу виховання. Воно пов'язане із діяльністю у вищій і загальноосвітній школі та розуміється як методичний супровід самостійної роботи, створення індивідуальних освітніх проектів і програм, навчально-методичних комплексів, а також як індивідуальне навчання-консультування.

Тьюторство - це особливий тип педагогічної професії, що спрямований на вибудовування продуктивної співпраці. Якщо всі професії у сфері освіти розділити на три типи - формуюючі, терапевтичні та супроводжуючі, - то тьютор відноситься до останнього.

Базова задача вчителя - навчити, психолога - допомогти, а тьютора - супроводжувати в освітній діяльності, у подальшому просуванні людини вперед. Послуги тьютора будуть доречними в тому випадку, коли більш чітке уявлення дитини про себе набагато важливіше, ніж ефективно досягнута мета; коли дитина самостійно приймає рішення й сама керує своїм розвитком [13].

Таким чином, тьютор - це образ вихователя в широкому значенні цього слова, людина, яка спрямовує і веде шляхом мудрості й оптимальності.

Кембриджський онлайн-словник англійської мови трактує це поняття таким чином: «Тьютор (від англ. tutor - учитель) - особа, що веде індивідуальні або групові заняття з учнями, студентами, репетитор, наставник; в університетах тьютори - помічники викладача, здебільшого аспіранти або старші студенти; тьютор у дистанційному навчанні - ключова фігура, що відповідає за проведення занять зі студентами» [3].

Аналіз наукових джерел з означеної проблеми підтверджує, що розвиток тьюторства - це, без сумніву, еволюційний процес, у ході якого, на думку Т. Литвиненко, «основними обов'язками тьютора на етапі організації навчання є: ознайомлення з матеріалом навчальної дисципліни; отримання певної інформації стосовно характеристики студентів; вивчення закономірностей, принципів, методів та прийомів дистанційного навчання» [9, с. 169].

Е. Леонова зауважує: «Тьюторський супровід полягає в організації навчальної діяльності дитини, що базується на постійному рефлексивному співвідношенні її досягнень з інтересами і прагненнями. Тьютор - це провідник дитини в освітньому просторі. До професійної та особистісної підготовки фахівців, які працюють у системі інклюзії, необхідні особливі вимоги, зокрема розуміння того, що таке інклюзивна освіта, в чому її відмінність від традиційних форм освіти...» [6, с. 438-439].

За твердженням Н. Лещій, «інклюзивне навчання передбачає перебування дитини з особливостями психофізичного розвитку в масовому загальноосвітньому класі (масовій дошкільній групі), оволодіння нею знаннями, вміннями та навичками нарівні зі здоровими однолітками; соціально-медико-педагогічний супровід дітей; забезпечення належних умов для навчання, виховання, корекційно-компенсаторної роботи (матеріально-технічне, кадрове, фінансове забезпечення)» [7, с. 157]. У зв'язку з цим, переконує Н. Меркулова, «підготовка тьюторів - це важлива умова модернізації вітчизняної освіти. Основними завданнями тьюторського супроводу в Україні є: розробка нормативно-правової бази щодо тьюторської діяльності; визначення цілей і змісту діяльності тьютора та замовників тьюторських послуг з урахуванням світового досвіду тьюторських практик; розвиток власних розробок із метою забезпечення наукових досліджень і навчально-виховного процесу та ін.» [10, с. 159].

Г. Косарєва та М._Успішна зазначають, що «освітня інклюзія неможлива без кваліфікованого супроводу», «її продуктивність неабияк залежить від кваліфікації педагогічних кадрів». Психолого-педагогічний і соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіти повинен бути, по-перше, комплексним, а по-друге, мати корекційно-розвивальну спрямованість. Усі заняття, на думку Г. Косарєвої, повинні проводитися за програмами, спеціально скоригованими для кожної дитини з урахуванням її інтелектуальних, фізичних і психологічних можливостей [5, с. 89].

Ми поділяємо думку С. Микитюка стосовно того, що «викладач, який використовує у своїй педагогічній діяльності тьюторські технології, повинен розробити ще й спеціальне ресурсне забезпечення, що передбачає:

- нормативно-організаційний супровід - навчально-методична документація, що регламентує діяльність тьютора в конкретно визначений період (робочий навчальний план, програма педагогічної діяльності тощо);

- інструктивно-методичний супровід - пояснювально-інструкційна документація, що забезпечує ефективне включення студентів у навчальний процес із тьютором на всіх етапах педагогічного процесу: інструкції та методичні рекомендації (форум, чат, тьюторіал тощо), методичні матеріали щодо виконання різних видів навчальної і самоосвітньої діяльності (тестування, написання есе, проектна робота тощо);

- дидактичний супровід - друковані, електронні та програмні ресурси, передбачені для використання безпосередньо під час навчання» [11, с. 75-76].

В. Громовий переконує, що «тьютор є безумовним прикладом, демонструючи учням певні орієнтації й техніки для самовизначення й самовдосконалення» [2]. О. Плахотник зі свого боку розуміє під особою тьютора «дійсно нову фігуру в педагогічному просторі, проблематизатора, який ставить проблему перед учнем, а той, унаслідок її розв'язання, набуває критеріїв «запитів» до всіх педагогічних позицій» [13, с. 222].

А що ж таке тьюторський супровід? Т. М. Ковальова зазначає, що це - педагогічна діяльність щодо індивідуалізації освіти, спрямована на виявлення і розвиток освітніх мотивів та інтересів учня, пошук освітніх ресурсів для створення індивідуальної освітньої програми, на роботу з освітнім замовленням родини, формування навчальної та освітньої рефлексії учня. У праці «Професія «тьютор»» вона додає: «Надаючи тьюторанту (тобто тому, кого супроводжує тьютор) допомогу і підтримку у виборі траєкторії розвитку, індивідуального освітнього шляху, тьютор не нав'язує йому своєї думки, а допомагає самостійно визначити орієнтири. Вибір свого шляху становлення - право і обов'язок кожної особистості, але на життєвих перехрестях, при появі втоми, при складних підйомах і спусках людина потребує допомоги і підтримки. Важливо, щоб поруч опинився кваліфікований, компетентний фахівець - тьютор. Саме в такому контексті трактується тьюторський супровід» [4, с. 33].

Суголосною у цьому аспекті є також і точка зору А. Бойко, яка вважає, що «до основних функцій тьюторства відноситься організаційне керівництво навчально-пізнавальною діяльністю учня; визначення його можливостей та інтересів; рекомендації в особистісному становленні, організації самовиховання, формування способу життя, визначення особистісних перспектив; надання допомоги у правильному й ефективному використанні навчально-методичного супроводу з певної навчальної дисципліни; обґрунтування і допомога у досягненні високого рейтингу підопічного; забезпечення обміну додатковою інформацією між суб'єктами» [1, с. 6].

Висновки

Таким чином, головна мета тьюторства - допомогти дитині самостійно знайти й опанувати необхідні знання, довірити їй пульт управління не лише своїм навчанням, а й своїм життям. Якщо поруч із дитиною вчасно опиниться кваліфікований фахівець-тьютор, який проявлятиме до неї цікавість як до особистості, це допоможе їй зекономити такий важливий у житті час і визначитися зі сферою інтересів [15].

Сподіваємося, що нова на сьогодні професія тьютора у найближчому майбутньому стане сполучною ланкою між усією командою фахівців, які працюють в інклюзивному освітньому середовищі.

Список використаної літератури

1. Бойко А. Тьюторство як засіб задоволення освітніх потреб особистості, країни і суспільства [Електронний ресурс] / А. Бойко // Педагогічні науки. 2010. Вип. 1. С. 4-11. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pena_2010_1_4.

2. Громовий В. Індивідуальний педагогічний супровід учнів [Електронний ресурс] / В. Громовий. Режим доступу: http://osvita.ua/school/ upbring/1240/?Ust=0.

3. Кембриджський словник англійської мови: значення та визначення [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/ english/tutor.

4. Ковалева Т. М. Профессия «тьютор» / [Т. М. Ковалева, Е. И. Кобыща, С. Ю. Попова (Смолик) и др.] ; под ред. С. Ю. Поповой (Смолик). Москва, 2012. 246 с.

5. Косарєва Г. М. Підготовка майбутніх вихователів до впровадження інклюзивних форм навчання в освітню практику [Електронний ресурс] / Г. М. Косарєва // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. 2014. Вип. 9. С. 87-90. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Ozfm_2014_9_29.

6. Леонова Е. В. Организация работы тьютора в инклюзивной образовательной среде [Электронный ресурс] / Е. В. Леонова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 4. С. 437-444. Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/pednauk_2014_4_54.

7. Лещій Н. П. Професійна підготовка майбутніх фахівців до роботи з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / Н. П. Лещій // Актуальні питання корекційної освіти. 2012. Вип. 3. С. 156-164. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/apko_2012_3_21.

8. Литвиненко Т. А. Індивідуалізація в освітньому процесі: шляхи тьюторської допомоги в приватних навчальних закладах / Т. А. Литвиненко // Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 50. С. 165-172.

9. Мартинчук О. В. Підготовка майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти [Електронний ресурс] / О. В. Мартинчук // Вісник психології і педагогіки: збірник наук. праць / Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка ; Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. К., 2012. Вип. 8. 248 с.

10. Меркулова Н. В. Генезис та сучасний стан професійної підготовки тьюторів [Електронний ресурс] / Н. В. Меркулова, О. В. Канарова // Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. 2017. Вип. 75 (2). С. 154-157. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ znppn_2017_75(2) 32.

11. Микитюк С. О. Ресурсне забезпечення тьюторської діяльності в системі фахової підготовки майбутніх педагогів [Електронний ресурс] / С. О. Микитюк // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Засоби навчальної та науково-дослідної роботи». 2012. Вип. 38. С. 72-80. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_zntndr_2012_38_14.

12. Наказ МОН України від 26.06.2017 № 933 «Про завершення II (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи за темою «Тьюторський супровід у системі змішаного навчання» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://imzo.gov.ua/2017/06/26/ nakaz-mon-vid-26-06-17-933-pro-zavershennyaii-kontseptualno-diahnostychnoho-etapu-doslidnoeksperymentalnoji-roboty-za-temoyu-tyutorskyj-suprovid-u-systemi-zmishannoho-navchannya/.

13. Плахотник О. В. Проблематика тьюторства в философском контексте / О. В. Плахотник // Філософські перипетії: вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Харків: ХНУ, 2001. № 509. С. 221-223.

14. Тьютор: кто это и зачем он нужен [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://semeynoe.com/ magazine/practice/method/tutor/. Название с экрана.

15. Як учителю стати тьютором і чому це важливо? [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://osvitanova.com.ua/posts/651-yak-uchyteliu-statytiutorom-i-chomu-tse-vazhlyvo. Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru