Деякі аспекти комплексної систематизації навчального процесу у ході підготовки фахівців спеціальності "Музичне мистецтво"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Структурне розмежування поетапності підготовки фахівців спеціальності «музичне мистецтво» багаторівневе явище, неоднозначність якого вимагає комплексної індивідуалізації визначених пріоритетів організації навчального процесу. Питання полягає у виваженій диференціації методів викладання фахових дисциплін у контексті уніфікованого бачення взаємозв'язків і взаємодії збалансованого співвідношення навчального матеріалу в часі, одномоментно-концентрованого інформаційного навантаження лекційних, практичних, лабораторних і семінарських занять, організації самостійної роботи студентів, що є визначальним у конкретизації підготовки фахівців спеціальності «музичне мистецтво» різних спеціалізацій.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Підписання Болонської декларації стало прогресивним поштовхом у питанні розвитку вищої освіти. Це призвело до створення умов активного середовища педагогічної діяльності в межах широкого інформаційного простору, що дало можливість зрозуміти штучну обмеженість попередніх методичних концепцій.

Метою статті є визначення пріоритетних положень, де науково-теоретичний і практичний зміст організації навчального процесу розглядається з позицій ціннісних орієнтацій, пов'язаних із педагогічною діяльністю, як з точки зору канонічно-традиційних вимог, так і прогресивних тенденцій комплексно-структурної систематизації на рівні використання різноманітних варіантів модифікованої комплементації складових відповідно до вимог сучасності.

Такий підхід до навчання сприяє розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців, поглибленню їх індивідуальної підготовки, скороченню кількості обов'язкових аудиторних занять, покращенню планування й організації самостійної роботи, пошуку і визначенню форм і методів роботи, розробці індивідуальних планів навчання. Варто відзначити, що така постановка питання передбачає переведення студентів, зокрема найбільш здібних, на індивідуальний план роботи, що сприятиме інтенсифікації навчального процесу. Означені плани повинні враховувати перспективні напрямки розвитку та становлення наукової і практичної діяльності майбутніх фахівців спеціальності «музичне мистецтво».

Зауважимо, що в системі спеціальних циклів дисциплін не завжди наявний злагоджений механізм взаємозв'язку і взаємодії. Це насамперед стосується співвідношення лекційного курсу методики і безпосередньо класу спеціальності. Основний напрям у вирішенні проблеми вдосконалення програм лекційних курсів, адже індиференціація викладення матеріалу негативно впливає на розвиток інтелектуально-фахових якостей студента. Варто констатувати і той факт, що тенденція байдужості до змісту теоретичного циклу нерідко простежується і в програмах спеціалізованого напряму. Таким чином, виникає необхідність поширення і поглиблення міжпредметних зв'язків з урахуванням специфічних особливостей кафедр, коли попередньо розроблені проблемно-методичні питання повинні розглядатися на рівні методичних рад для прийняття остаточного оптимального рішення і подальшого впровадження у навчальний процес. Якщо у цьому питанні не дійти взаєморозуміння, студент не відчує методологічної єдності методичних положень лекційного матеріалу, занять зі спеціальності й педагогічної практики.

Ураховуючи новітні принципи діяльності вищої школи та специфіку професійної спрямованості навчальних структур, необхідним компонентом педагогічної діяльності викладачів на сучасному етапі має бути метод ретроспекції. Саме такий підхід до викладання інформаційного матеріалу в процесі навчання студентів дасть можливість широко використовувати сучасний метод «зустрічного руху» в контексті контрастних співставлень полярних положень. Означений аспект проблеми створює ефект адекватної взаємозацікавленості, посилює прагнення до пізнання, створює істотні умови для експериментальної перевірки використання нових форм і методів у процесі навчання студентів спеціальності «музичне мистецтво».

Застосовуючи найрізноманітніші варіанти роботи зі студентами і проводячи навчальний процес на рівні використання основних видів навчальних занять, ми не повинні забувати, що, з одного боку, педагогічній діяльності наявний обов'язковий елемент суто наукового, об'єктивного аналізу явищ, а з іншого результат цього аналізу суб'єктивується відповідно до особистості викладача як носія конкретної творчої індивідуальності. Педагогічна спрямованість викладачів у навчальній роботі зі студентами, з точки зору специфічних тенденцій діяльності закладу освіти, у своїй основі передбачає активізацію ситуативно трансформуючих, науково-пізнавальних, оцінювально-орієнтовних аспектів, що створює умови для постійного самовдосконалення викладацького складу та сприяє виникненню нових методичних концепцій. Невід'ємним фактором осучаснення навчального процесу повинна бути визначеність у питанні реалізації стратегічних завдань, пов'язаних із методичними схемами концентрованої насиченості, де наявні як принципи моделювання майбутніх типових професійних ситуацій, пов'язаних із фаховою діяльністю студентів, так і принципи прогнозування поетапного розгортання перспективної структури безперервного циклу навчання.

Підсумовуючи положення, викладені у матеріалі статті, варто відзначити, що, працюючи над розвитком інтелектуально-фахових здібностей майбутніх фахівців спеціальності «музичне мистецтво», необхідно впроваджувати елементи контрастно-психологічного методу навчання на рівні практичного використання репродуктивно-творчих аспектів діяльності студентів у навчальному процесі. Саме завдяки цьому досягається ефект постійного пошуку, а в студентів формується варіантний принцип мислення в контексті алгоритмічних та евристичних методів пізнання, створюючи таким чином логічний розумово-психологічний зв'язок усвідомлення канонічних положень і новітніх досягнень як у навчанні, так і в інших галузях інтелектуально-творчої діяльності.

Ураховуючи методичні особливості викладених положень, можна досягти основної мети, зокрема докласти усіх зусиль, щоб заняття зі студентами стали конкретною формою реалізації педагогічного методу, що в майбутньому дасть змогу підняти процес їх навчання на принципово новий, концептуально-творчий рівень.

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія / А.М. Алексюк. К.: Либідь, 1988. 558 с.

2. Астафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании / Б.В.Астафьев. Изд. 2-е. Л.: Музыка, 1973. 144 с.

3. Основні засади розвитку вищої освіти в контексті Болонської декларації / за ред. В Г Кременя. Тернопіль: ГДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. 147 с.

4. Падалка ГМ. Педагогіка мистецтва. Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін / Г.М. Падалка. К.: Освіта України, 2008. 227 с.

5. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька / О.П. Рудницька. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2005. 360 с.

6. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: учеб. пособие / Г.К. Селевко. М.: Нар. образование, 1988. 256 с.

7. Столяренко Л.Д. Основы психологии / Л.Д. Столяренко. Ростов на Дону: Феникс, 2000. 672 с.

8. Юцявичене П.А. Теория и практика модульного обучения / П.А. Юцявичене // Советская педагогика. 1990. № 1. 55-60 с.