Медіаосвітні технології як засіб підвищення якості освітньої діяльності коледжу

Дослідження проблеми впровадження медіаосвітніх технологій в освітню діяльність навчального закладу: "медіаосвіта", "медіакультура", "медіаграмотність", "медіакомпетентність". Європейські підходи щодо застосування медіаосвіти у неформальній освіті.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.10.2018
Размер файла 23,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСП «Рівненський коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України»

Медіаосвітні технології як засіб підвищення якості освітньої діяльності коледжу

доктор педагогічних наук, доцент,

викладач гуманітарних дисциплін

Тетяна Кристопчук

завідувач відділення програмування

Ірина Якимчук

Анотація

У статті охарактеризовано базові поняття дослідження проблеми впровадження медіаосвітніх технологій в освітню діяльність навчального закладу, зокрема «медіаосвіта», «медіакультура», «медіаграмотність», «медіакомпетентність». Виокремлено основні європейські підходи щодо застосування медіаосвіти у неформальній освіті та самоосвіті людини впродовж її життя. Розкрито особливості та сучасний стан застосування медіатехнологій як засобу підвищення якості освітньої діяльності коледжу. Визначено основні функції медіаосвітніх технологій в освітньому процесі технічних навчальних закладів. Доведено доцільність застосування хмарних технологій під час вивчення фахових дисциплін у закладах технічного профілю. Запропоновано інноваційні підходи для вдосконалення освітнього процесу, що сприяють підвищенню якості освіти та конкурентоспроможності майбутніх фахівців на ринку праці.

Ключові слова: медіаосвіта, медіакультура, медіаграмотність, медіакомпетентність, медіаосвітні технології, хмарні технології.

Аннотация

В статье выделены основные европейские подходы по применению медиаобразования в неформальном, информальном образовании и самообразовании человека в течение его жизни. Раскрыты особенности применения медиатехнологий как средства повышения качества образовательной деятельности колледжа. Определены основные функции медиаобразовательных технологий в образовательном процессе технических учебных заведений. Выделены факторы формирования медиакультуры у преподавателей и студентов. Доказана целесообразность применения облачных технологий при изучении специальных дисциплин в учреждениях технического профиля. Предложены инновационные подходы для совершенствования образовательного процесса, способствующие повышению качества образования и конкурентоспособности будущих специалистов на рынке труда.

Ключевые слова: медиаобразование, медиакультура, медиаграмотность, медиакомпетентность, медиаобразовательные технологии, облачные технологии.

Annotation

The article describes the basic concepts of studying the problem of the implementation of media educational technologies in educational activities of the educational institution, in particular, such as media education, media culture, media literacy and media competence. The main European approaches to the use of media education in non-formal, informal education and self-education of a person during his lifetime are highlighted. The peculiarities and the current state of the application of media technologies as a means of improving the quality of educational activities of the college are revealed. The basic functions of media education technologies in the educational process of technical educational institutions are determined. The factors of formation of media culture among teachers and students have been specified. The emphasis has been placed on the importance of using modern media technologies, that leads to the broadening of the content of vocational training, methods and organizational forms of the educational process, ensuring a high scientific and methodological level of teaching of disciplines. The innovative approaches for improving the educational process that contribute to the improving of education quality and the competitiveness of the future specialists in the labor market are proposed.

Key words: media education, media culture, media literacy, media competence, media educational technologies, cloud technologies.

Постановка проблеми. Вимоги реформування освіти потребують від майбутніх фахівців правильної організації власного інформаційного простору шляхом накопичення знань, навичок та вмінь, які дають змогу аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів у формах для різних типів медіа, а також розуміти та аналізувати складні процеси функціонування медіа у суспільстві з урахуванням їх впливу. Синергію медіаосвітніх технологій та засобів можна розглядати як особистий «апгрейд» викладача.

Актуальність теми статті обумовлена вимогами сучасної освіти, яка на етапі реформування потребує інноваційних підходів, що сприятимуть якості освітньої діяльності навчальних закладів. Зокрема, на прикладі впровадження медіаосвітніх технологій є можливість визначення впливу медіа на підготовку майбутніх фахівців, які використовують інформаційні технології під час роботи над фаховою проблемою, добору відповідних методів обробки даних. Означене питання надзвичайно актуальне для майбутніх фахівців, зокрема й аграрного сектору, підготовку яких здійснюють заклади вищої освіти, формуючи модель аграрного працівника для сучасного сільського господарства ХХІ століття.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Професійна діяльність майбутніх фахівців передбачає застосування сучасних автоматизованих інформаційних систем, що забезпечують функції введення, збереження, обробки, аналізу даних із певною метою: для представлення інформації, вирішення проблем територіального планування і керування, прийняття рішень. Ураховуючи процеси інформатизації суспільства й сучасні технології в сільському господарстві, майбутні фахівці мають володіти вміннями застосовувати як стандартні інформаційні системи, прикладне програмне забезпечення, географічні інформаційні технології, призначені для роботи з просторово-координованою інформацією, зокрема AutoCAD Map, MapInfo 6.0, Digitals, у конкретних професійних ситуаціях, так і медіаосвітні технології, забезпечуючи оптимальний режим роботи установ.

У наукових дослідження приділяється значна увага проблемам процесу інформатизації освіти (В. Биков, Г Козлакова); психолого-педагогічним засадам застосування інформаційних технологій в освіті (Р. Гуревич, М. Жалдак); науковому забезпеченню впровадження інформаційних технологій у професійній освіті (Н. Іщук), зокрема профтехосвіті (М. Кадемія); психолого-педагогічним проблемам ефективного використання комп'ютерних технологій у навчально-виховному процесі (Г. Кєдровіч (Польща), Н. Морзе, І. Роберт, Р. Собко); основним положенням упровадження та оптимізації використання засобів нових інформаційних та телекомунікаційних технологій у навчанні (В. Клочко, М. Козяр, Є. Полат (Росія), Н. Тверезовська), проблемам розробки електронного підручника (Ю. Жук). Проблеми теорії і практики медіаосвіти досліджують Н. Духаніна, І. Жилавська, Ю. Козаков. Науковці також приділяють увагу проблемам використання хмарних технологій у закладах вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації (І. Варавка, В. Галиця, Н. Миколенко).

Мета статті - визначити ефективність упровадження медіаосвітніх технологій в освітню діяльність коледжу на прикладі застосування хмарних технологій. медіаосвітній європейський неформальний навчальний

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі знання та інформаційно-комунікаційні технології є основою суспільного розвитку, а людство - активним споживачем інформації, яка не лише швидко змінюється, а й збільшується в об'ємі. Величезна кількість телевізійних каналів, відео- та аудіопродукції, газет, журналів, сайтів в Інтернеті - все це невід'ємна частина сучасного суспільства. Кожного дня світ медіа створює навколо нас, людей, особливу - медійну реальність, під впливом якої формуються як наш світогляд, так і освіта, культура та життєві цінності. Отже, одним з основних завдань вищої школи є інформатизація освітнього процесу, що охоплює створення та розвиток комп'ютерно-орієнтованого навчального середовища. В умовах реформування освіти наголошується на ефективності застосування медіаосвітніх технологій в освітньому процесі у закладах вищої освіти [4, с. 147].

Засоби комунікації поділяються на мас-медіа та директ-медіа (прямі медіа). Мас-медіа - це так звані засоби масової інформації, завдяки яким рекламне повідомлення доставляють, як правило, великій кількості потенційних споживачів. До цього виду медіа належать: телебачення, радіо, преса, носії зовнішньої реклами тощо. Іншим видом медіа є директ-медіа, головною відмінністю яких від мас-медіа є здатність прямої комунікації зі споживачем. До директ-медіа віднесено такі засоби доставки рекламного повідомлення, як пошта, телефон, факс тощо. Таким чином, мас-медіа (засоби масової інформації) - це засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто засоби масової інформації, директ-медіа - засоби прямої комунікації зі споживачем, а мультимедіа - комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві.

Результатом медіаосвіти є медіаграмотність, під якою розуміють сукупність знань, навичок та вмінь, які дають змогу аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів та форм для різних типів медіа, а також уміння розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа у суспільстві та їх вплив.

У вітчизняному науковому просторі вживаються терміни «технологія», «інформаційні технології», «інформаційно-комунікаційні технології», «медіатехнології», незважаючи на відсутність єдиних трактувань і визначень.

Технологія (із грецької techne - мистецтво, майстерність, уміння й logia - вивчення) - сукупність методів та інструментів для досягнення бажаного результату; спосіб перетворення даного в необхідне.

Медіатехнології - сукупність способів, що передбачають проектування, організацію та проведення занять із забезпеченням багатоканальності сприйняття відомостей суб'єктами навчання в інтерактивному режимі завдяки використанню мультимедійних комп'ютерних апаратно-програмних і мультимедійних навчальних програмних засобів [5, с. 7].

Використання сучасних інтерактивних методик та медіаосвітніх технологій навчання розширює можливості викладання, робить освітній процес продуктивним та креативним. Комп'ютеризоване навчання, мультимедійні навчальні посібники застосовуються для активізації навчання, діалогу, дискусії, конференції, ділових ігор, тренінгових технологій, інтегрованих бінарних занять, самостійної роботи студентів тощо. Веб-ресурс коледжу постійно інформує про події і новини навчального закладу, містить оголошення, повідомлення для абітурієнтів тощо. Студентам надаються різноманітні методичні рекомендації. Розділи сайту вміщують інформацію про роботу всіх структурних підрозділів та відділень коледжу.

Застосування медіаосвітніх технологій в освітньому процесі технічних закладів вищої освіти є не лише доцільним, а й необхідним. Вони виконують такі основні функції: інформатизація навчального процесу (доступ до різних джерел інформації); активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів; підвищення мотивації студентів до навчання; інтерактивність навчання; моніторинг освітнього процесу; підвищення ефективності засвоєння студентами навчального матеріалу; спонукання до творчої діяльності (підготовка презентацій щодо використанням комп'ютерних програм; участь студентів у відеоконференціях, робота зі студентами інших навчальних закладів тощо).

Застосування медіатехнологій у навчальному процесі дозволяє викладачеві урізноманітнювати завдання та форми подання інформації; використовувати комп'ютерні програми, які включають різноманітний набір вправ: навчальних (для презентації матеріалу), тренувальних (для відпрацювання навичок і вмінь), текстуальних (для перевірки знань); моделювати ситуації, що максимально наближені до умов професійної діяльності; активізувати навчальну діяльність студентів, посилювати їх самостійну роботу (можливість обирати інформацію, що безпосередньо стосується їх професійної діяльності, обирати такий темп роботи, що відповідає рівневі знань студента); розвивати критичне мислення студентів.

Під використанням різноманітних засобів інформації в освітньому процесі, а саме писемних, друкованих, електричних, телевізійних, цифрових, розуміємо медіаосвітні технології. Різноманітні комбінації окремих видів медіатехнологій можна віднести до так званих «мікс-медіаосвітніх технологій». Таким чином, на одному занятті можуть використовуватися друковані та телевізійні технології, на іншому - цифрові та електричні (наприклад, звукозаписи) та ін. Таке чергування щодо застосування медіатехнологій матиме ефективний вплив на освітній процес, підвищить мотивацію, інтерес студентів до навчання, спонукатиме їх до творчої діяльності, а викладачам допомагатиме обирати такі комбінації медіатехнологій, які більше підходять до того чи іншого заняття з урахуванням теми, цілей, завдань, засобів подання матеріалу тощо у ході підготовки та проведення занять.

Сучасна система освіти України потребує нових реформ. Це насамперед пов'язано з використанням у навчальному процесі перспективного напряму - інформаційних технологій, які сьогодні надзвичайно стрімко розвиваються. В останні роки неабиякої популярності набувають так звані хмарні технології або хмарні обчислення (Cloud computing). Цей термін почав вживатися у світі інформаційних технологій із 2008 року. Концепція хмарних технологій стала результатом еволюційного розвитку інформаційних технологій за останні десятиліття.

Хмарні технології - це технології, які надають користувачам Інтернету доступ до комп'ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса, тобто якщо є підключення до Інтернету, то можна виконувати складні обчислення, опрацьовувати дані, використовуючи потужності віддаленого сервера. Використання хмарних технологій у навчальному процесі закладів вищої освіти сприятиме вирішенню проблеми забезпечення рівного доступу студентів та викладачів до якісних освітніх ресурсів як на заняттях, так і у позааудиторний час [1].

Застосування хмарних технологій у закладах вищої освіти сприяє вирішенню проблеми невідповідності комп'ютерної техніки. Саме такі технології змушують більшість вітчизняних закладів освіти переглянути свою матеріально-технічну базу. Крім того, хмарні технології вимагають від навчального закладу переглянути обсяг та проведення навчальних занять, адже їх поєднання має відбуватися у комп'ютерних лабораторіях та кабінетах інформаційних технологій. Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є забезпечення кожного студента індивідуальним мобільним пристроєм, наприклад, планшетом, проблеми адміністрування якого будуть мінімізовані за рахунок побудови навчального процесу із залученням хмарних технологій.

Результати. Характерною ознакою освітнього процесу в коледжі є поєднання традицій, досвіду та інновацій, матеріально-технічної бази, зокрема навчальні аудиторії обладнані сучасними засобами навчання.

Педагогічний колектив коледжу налагоджує співпрацю між студентами і викладачами, створює умови для ініціативної діяльності студентів щодо застосування у навчальному процесі та самостійній роботі медіатехнологій. Один зі способів налагодження співпраці - нестандартні заняття із застосуванням інтерактивних технологій, на яких використовуються нові форми спілкування викладача та студентів, що сприяє інтенсифікації навчального процесу, досягненню високих результатів у навчанні, робить студентів його співавторами, підвищує їх інтерес до знань.

Технічне навчальне обладнання - це ніщо інше, як комп'ютер, планшет студента, інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, сканер, принтер, проекційний екран, мультимедійні пристрої. Застосування такого обладнання потребує спеціальних комп'ютерних програм, які використовуються у структурних підрозділах коледжу його викладачами та студентами з метою створення, демонстрації та засвоєння навчального матеріалу.

Щодо дидактичних засобів навчання, то використовуються як мультимедійні, так і телекомунікаційні. Мультимедійні засоби виконують роль наукового дослідника й одержувача інформації. До таких програмних засобів навчального призначення належать хмарні технології, які забезпечують зберігання та утримання інформаційних файлів у «хмарі», доступ до якої надає викладач. Така «хмара» наявна в кожного викладача відділення.

Керування процесом відповідно здійснює викладач або розробник шляхом подання інформації. Крім того, використовуються інтерактивні освітні засоби мультимедія, куди закладено можливість активної участі студента, який може самостійно обирати шлях дослідження певної теми, визначати послідовність вивчення тощо. Роль «хмари», через яку реалізуються активні методи навчальної діяльності, відіграють мультимедійні методичні вказівки (електронні довідники, тренажери), гіпертекстові мультимедійні засоби, засоби і компоненти створення мультимедія, мультимедійні засоби подання навчальних матеріалів (електронні енциклопедії, електронні посібники) [3].

Проблема доцільного й педагогічно виваженого використання хмарних технологій у закладах вищої освіти набуває всеукраїнського масштабу, а його метою є подолання освітньої нерівності та забезпечення найвищого стандарту освіти в кожному куточку України за рахунок створення єдиного навчально-інформаційного онлайн-простору для викладачів та студентів.

У коледжі основна увага акцентується на запам'ятовуванні та відтворенні інформації. У нових умовах надання освітніх послуг виникла потреба розвитку наукового мислення студента, формування його пошукових умінь та практичної підготовки до активної життєдіяльності в соціальному середовищі. Тому навчальний заклад широко застосовує інновації у навчальному процесі.

Система хмарних технологій навчання фахових дисципліни складається із загальнонавчальних хмарних технологій (технології онлайн-розробки та онлайн-сховищ електронних навчальних матеріалів, технології управління навчанням) та вузькоспеціалізованих хмарних технологій (браузерні системи програмування й моделювання (на підтримку вивчення комп'ютерних дисциплін), мобільні бухгалтерські системи (на підтримку вивчення економічних дисциплін), віртуальні онлайн-лабораторії та системи моделювання) [2].

Новими методами і формами навчання є застосування інформаційних та комунікаційних технологій у підготовці методичного забезпечення, проведення занять різних типів, зокрема застосування комп'ютерної техніки у лабораторіях та прикладного програмного забезпечення, яке є специфічним для використання студентами різних спеціальностей.

Основними формами підвищення ефективності навчального процесу в коледжі є: інформаційно-масові (дискусії, конференції, інтелектуальні аукціони, «філософський стіл», ринги, створення книг, газет); діяльнісно-практичні групові (творчі групи, клуби, ігри-драматизації, олімпіади); інтегративні («круглий стіл»); діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування); індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти).

Варто також наголосити на популярності в закладі таких заходів, які час від часу проводяться завдяки сайтам відділення шляхом викладу матеріалів або їх обговорення через соціальні мережі.

Самостійно працюючи з теоретичним матеріалом, студент за необхідності отримує консультацію у викладача, який завдяки мультимедійним засобам навчання максимально реалізує принцип наочності шляхом виведення на екран інтерактивної дошки не лише анімаційного тексту, а й ілюстрацій. Крім того, студент завжди має доступ до «хмари», в якій знаходиться інструкційна картка із завданням чи практичний посібник. Гіперпосилання в «хмару» Інтернету дає викладач.

Виконання практичних чи лабораторних робіт вимагає від студента пошуково-дослідницького підходу, творчої ініціативи, самостійності у прийнятті рішень, глибокого знання і розуміння навчального матеріалу. Аби допомогти студентам у цьому, викладачами розроблено електронні версії посібників, що дають змогу працювати в електронній бібліотеці, яка розміщена у «хмарі» бібліотечно-інформаційного центру коледжу та на сайті відділення.

Окремими видами індивідуальних завдань навчально-дослідного, творчого чи проектно-конструкторського характеру є курсова робота, виробнича практика, дипломне проектування. Усі представлені види робіт супроводжуються консультаціями викладача шляхом надання методичних рекомендацій. Методичні рекомендації щодо виконання дослідної роботи зберігаються у «хмарі» викладача у вигляді посібника та в електронному вигляді на сайті відділення. Також студенти у разі потреби можуть звернутися за консультацією до викладачів, які є керівниками наукової роботи. Консультування відбувається як на заняттях під час виконання лабораторної роботи, так і через e-mail або Skype викладача.

Висновки

Можливість застосування медіаосвітніх технологій в освітній діяльності коледжу визначається наявністю сучасної матеріально-технічної бази та програмного забезпечення, готовністю науково-педагогічних працівників до оволодіння навичками й уміннями застосування медіатехнологій та використання їх у навчальному процесі, мотиваційною установкою формування професійної компетентності майбутнього фахівця.

Список використаної літератури

1. Гриб'юк О. О. Перспективи впровадження хмарних технологій в освіті [Електронний ресурс] / О. О. Гриб'юк. - Режим доступу : http://lib.iitta.gov. ua/ПП/. - Назва з екрана.

2. Литвинова С. Хмарно орієнтовані технології у сучасній освіті [Електронний ресурс] / С. Литвинова. - Режим доступу : http://virtikt.blogspot.com. - Назва з екрана.

3. Марковська О. Є. Сучасні чинники формування професійно-практичних умінь і навичок майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профі- лю[Електронний ресурс] / О. Є. Марковська. - Режим доступу : http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI- Press/13628. - Назва з екрана.

4. Миколаєнко А. Є. Сутність формування засобами медіаосвіти технологічних понять в учнів професійно-технічного навчального закладу / А. Є. Миколаєнко // Наукові записки. - 2013. - №3. - С. 147-151. - (Серія «Педагогіка»).

5. Саварин П. В. Підготовка майбутнього викладача технічних дисциплін до застосування ме- діатехнологій у професійній діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04. / П. В. Саварин ; Східноєвропейський на- ціон. ун-т імені Лесі Українки. - Луцьк, 2017. - 18 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.