Професійна підготовка майбутніх правознавців в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна підготовка майбутніх правознавців в умовах дистанційного навчання

Володимир Скрипник

У статті доведено важливість упровадження дистанційного навчання у професійну підготовку майбутніх правознавців у вищих закладах світи. Здійснено аналіз сучасних досліджень щодо використання технологій дистанційного навчання в юридичній освіті. Визначено чинники підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх правознавців в умовах дистанційного навчання (створення освітнього середовища дистанційного навчання на засадах професійної спрямованості; використання інтерактивних методів навчання, інформаційно- комунікаційних технологій на підґрунті практико-орієнтованого спрямування; забезпечення індивідуалізованого педагогічного супроводу у процесі дистанційного навчання) та заходи щодо їх практичної реалізації. Наведено дані експериментальної перевірки впливу на якість професійної підготовки правознавців виокремлених чинників сприяння ефективності впровадження дистанційного навчання.

Ключові слова: професійна підготовка; правознавці; професійна компетентність; чинники сприяння ефективності дистанційного навчання.

дистанційний навчання професійний інтерактивний

The paper aims to outline factors contributing to the implementation of distance learning in the training of future lawyers. The following research methods were applied in the study: pedagogical observation, interviewing, testing, individual and group interviews with students and teachers, self-assessment and expert assessment. The study involved 279 students who were randomly divided into experimental and control groups. The following factors whose implementation according to the hypothesis is going to increase the effectiveness of the training of future lawyers in the conditions of e-learning and measures for their practical implementation, have been distinguished: creating an educational environment for distance learning on the basis of professional orientation, the use of interactive teaching methods, information and communication technologies based on practical orientation, providing individualized pedagogical support in the process of distance learning. A pedagogical experiment was conducted to verify the effectiveness of the proposed factors that would facilitate the implementation of e-learning in the training of future lawyers. To check the statistical significance of the results of the experiment, methods of mathematical statistics were used. The experimental group was taught taking into account the distinguished factors, and the control one was taught according to the traditional methodology, without any changes. As a result of the experiment, the importance of introducing e-learning in the training of future lawyers in higher educational establishments has been proved. The research outcomes have shown that the level of experimental group students' professional competence has increased as distinct from the control one, which is indicative of the efficiency of the suggested factors.

Keywords: professional training; professional competence; factors contributing to the effectiveness of distance learning, legal experts.

Вступ

Складний процес підвищення рівня правової культури в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства, удосконалення правових норм, а також механізмів їх впровадження, потребує підготовки висококваліфікованих правознавців, здатних забезпечити ефективну юридичну діяльність у країні. Україна має давні традиції підготовки фахівців юридичного профілю, але швидкозмінний розвиток суспільства, його перехід з індустріального до постіндустріально- го, настання епохи інформаційного суспільства призводить до необхідності реформування вітчизняної системи юридичної освіти. Адже актуалізація ідеї навчання впродовж усього життя, реалізація принципу суб'єкт-суб'єктних відносин між викладачами та студентами, активний пошук й упровадженням професійно зорієнтованих форм і методів навчання тощо викликає необхідність широкого використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Глоба- лізаційні, інтеграційні процеси та впровадження інформаційних технологій як передумов функціонування інформаційно-освітнього середовища для освіти впродовж життя стало поштовхом до того, що все більшої актуальності почала набувати дистанційна форма навчання майбутніх правознавців. Розвиток дистанційного навчання зумовлений потребами ринку праці; рівнем розвитку інформаційних технологій; фінансуванням дистанційної форми навчання; рівнем культури наукової праці у галузі дистанційної освіти; соціокультурними та організаційно-методичними передумовами (Малярчук, 2006).

Створення системи дистанційного навчання визначено важливим завданням інформатизації освіти у Національній стратегії розвитку освіти на період до 2021 р. (11 - Указ Президента України “Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року”). У Положенні про дистанційне навчання (2013) зазначено, що дистанційна освіта реалізується як окрема форма навчання або через використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання у різних формах (6 - Наказ Міністерства освіти і науки „Про затвердження Положення про дистанційне навчання” від 25.04.2013 № 466). Ч. Ведемайер зазначає, що дистанційне навчання передбачає різні форми викладання й навчання, у яких викладачі та студенти спілкуються різноманітними способами; цілями якого є надання студентам можливості здійснювати навчання самостійно у визначених часових межах (Pyari, 2011).

Д. Кіган визначив основні характеристики дистанційного навчання: відокремлення викладача та студента протягом усього процесу навчання; відокремлення студента від навчальної групи; використання у процесі навчання засобів двостороннього зв'язку; використання “електричних засобів” як носіїв змісту курсу (Fleming, 2004).

Дж. Л. Мур визначає дистанційну освіту як сукупність споріднених методів, які дозволяють процесу викладання та навчання проводитися окремо один від одного так, щоб зв'язок між студентом і викладачем був полегшений електронними, механічними або іншими пристроями (Moore, 2011).

Розвиток інформаційних технологій вимагає створення такої системи освіти, яка зможе підготувати суспільство до життя у нових цивілізаційних умовах. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології сприяють підвищенню ефективності освітнього процесу, дозволяють йому отримати принципово нові якості (Поясок, Беспарточна, 2017).

Першочерговим завданням професійної підготовки майбутніх правознавців у вищому навчальному закладі є формування відповідного до суспільних вимог рівня їх науково-предметної, методичної, інформаційної, комунікативної, психологічної готовності до виконання фахових обов'язків, здатність до нестандартного вирішення професійних завдань, постійного самовдосконалення, самоосвіти, безперервного особистісного й професійного зростання.

Невід'ємною складовою юридичних наук є опти- мізація, а ця сфера підпорядкована інформатизації. Для вирішення простих юридичних задач все більше застосовуються комп'ютерні технології, використовуються обчислювальні методи. Це дозволяє скоротити витрату матеріальних і часових ресурсів для отримання інформаційного і логічного рішення (Поясок, 2017). А підвищенню рівня оволодіння майбутніми правознавцями інформаційно-комунікаційними технологіями безумовно сприяє впровадження дистанційного навчання чи його елементів в освітній процес.

Проведений аналіз наукових досліджень показав, що низка робіт присвячена проблемі використання технологій дистанційного навчання у процесі юридичної освіти, а саме: аналізу типів ресурсів СДН MOODLE та їх використанню в юридичній освіті (Валєєв, 2017); вивченню сучасного стану, проблем і перспектив розвитку дистанційної освіти студентів- правознавців (Василевич, 2010); використанню засобів медіа у процесі фахової підготовки майбутніх юристів (Каліцева, 2012); організації дистанційного навчання у вищих юридичних навчальних закладах (Русіна 2011); застосуванню Інтернет-технологій дистанційного навчання як інноваційної форми юридичної освіти (Філіпенко, 2012); педагогічним умовам формування професійної компетентності майбутніх юристів засобами дистанційного навчання (Свідовсь- ка, 2016) та ін., які дають підставу констатувати, що у системі вищої юридичної освіти сьогодні активно впроваджуються дистанційні технології навчання, що надає можливість отримувати професійну освіту усім бажаючим, незалежно від їх місцезнаходження.

Поряд з цим наявні чинники, які гальмують розвиток дистанційної освіти в Україні, зокрема, повільне зростання кількості користувачів мережею Інтер- нет у якості безпосереднього засобу дистанційної освіти; низька забезпеченість населення і закладів освіти комп'ютерною технікою; недостатнє фінансування програм інформатизації освіти (Лещенко, 2007).

Аналіз досліджень дозволяє також зазначити недостатньою розробленість питання щодо застосування технологій дистанційного навчання у процесі формування професійної компетентності майбутніх правознавців, які відповідали б умовам сьогодення.

Метою статті є дослідження чинників, які сприятимуть ефективності впровадження дистанційного навчання у професійну підготовку майбутніх правознавців.

Завдання дослідження:

1. Провести аналіз наукових досліджень щодо проблеми формування професійної компетентності майбутніх правознавців в умовах дистанційного навчання з метою виявлення чинників, які сприятимуть ефективності впровадження дистанційного навчання у їх професійну підготовку.

2. Визначити заходи щодо реалізації чинників сприяння ефективності впровадження дистанційного навчання у професійну підготовку майбутніх правознавців.

3. Визначити критерії, показники і рівні сфор- мованості професійної компетентності майбутніх правознавців з метою експериментальної перевірки висунутої гіпотези щодо чинників сприяння ефективному впровадженню дистанційного навчання у професійну підготовку правознавців, на основі яких здійснити аналіз результатів експериментальної роботи.

Методи дослідження

З метою аналізу реального стану сформованості професійної компетентності майбутніх правознавців булло здійснено аналіз навчальних планів і освітньо- професійних програм їх підготовки, проведено індивідуальні інтерв'ю, групові бесіди і здійснено анкетування, педагогічне спостереження, опитування, тестування; індивідуальні та групові бесіди зі студентами й викладачами.

Респондентами дослідження були студенти різних курсів денної та заочної форм навчання за юридичними спеціальностями у кількості 279 осіб, викладачі юридичних дисциплін закладів вищої освіти (38 осіб), практикуючі працівники юридичної галузі, які отримали вищу освіту протягом останніх п'яти років, у кількості 82 осіб. Для кожної групи респондентів було розроблено відповідні анкети закритого типу з передбачуваними відповідями. Завдяки цьому були виявлені суперечності в організації правознавчої освіти у вітчизняних закладах вищої юридичної освіти.

Студентів було поділено на 2 групи - контрольну та експериментальну. В ЕГ навчання проводилося з урахуванням чинників, що, на нашу думку, сприяють ефективному впровадженню дистанційного навчання у професійну підготовку правознавців, а КГ навчалася без жодних змін, за традиційною програмою.

Для оцінки рівня професійної компетентності майбутніх правознавців було визначено критерії та їх показники: мотиваційний (моральні переконання, сприймання закону, мотивація до роботи у галузі юриспруденції, акмеологічні професійні потреби); вольовий (наполегливість у досягненні цілі, активність і самостійність, саморегуляція); пізнавально - діяльнісний (правознавчі знання, уміння і навички, креативність, саморефлексія, самооцінка); комунікативний (володіння комунікативними засобами, перце- птивні уміння, конфліктологічна компетентність).

Відповідно до критеріїв визначено рівні сформо- ваності професійної компетентності майбутніх правознавців: високий, середній і низький.

Для перевірки ефективності запропонованих чинників, які сприятимуть ефективності впровадження дистанційного навчання у професійну підготовку майбутніх правознавців, було проведено педагогічний експеримент. З метою діагностування рівня професійної компетентності майбутніх правознавців було використано анкетування (Анкета для самооцінки майбутніми юристами рівня сформованості власних професійних знань, умінь і навичок); тестування (Методика діагностики рівня морально-етичної відповідальності (за

І. Тимощуком); Методика визначення рівня правосвідомості (за Дж. Таппом та Ф. Левіним); Методика визначення мотивації професійної діяльності (за методикою К. Замфір у модифікації А. Реана); Діагностика потреби в професійному самовдосконаленні (за Г. Бабушкіним); Діагностика вольової саморегуляції (А. Звєрьков, Є. Ейдман); Діагностика рівня організованості (за Є. Ільїним); Діагностика стилю навчальної діяльності (за Г. Пригіним)); Діагностика рівня розвитку рефлексивності (за А. Карповим); Діагностика самооцінки (за методикою Дембо-Рубінштейн у модифікації А. Прихожан); Діагностика стилю саморегуляції поведінки (за В. Моросановою); Діагностика рівня креативності (за Н. Вишняковою); Діагностика перешкод у встановленні емоційних контактів (за В. Бойко); Діагностика комунікативних та організаторських здібностей (за В. Синявським і Б. Федоришиним); Діагностика рівня комунікабельності (за Ф. Ряховсь- ким); Діагностика типу поведінки у конфліктних ситуаціях (за методикою К. Томаса в модифікації Н. Гришиної).

Для визначення статистичної значущості результатів проведеного експерименту було використано методи математичної статистики.

Результати дослідження

У результаті проведеного дослідження були виявлені недоліки в організації навчання майбутніх правознавців у закладах вищої освіти, зокрема: обмеженість методів викладання; низький рівень використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій; недостатнє володіння викладачами про- фесійно-орієнтованих дисциплін знаннями, уміннями і навичками дистанційної освіти.

Результати проведеного нами аналізу свідчать про високий рівень усвідомлення фахівцями юридичного профілю ролі дистанційного навчання як ефективної форми організації юридичної освіти. Зокрема, з числа респондентів 91,6% викладачів та 96,2% практикуючих юристів вважають за необхідне більш активно застосовувати в освітньому процесі інформаційно-комунікаційні технології. Крім цього, 69,4% викладачів та 80,8% практикуючих юристів для опанування професійно-орієнтованими дисциплінами визнали доцільним упровадження дистанційних курсів, особливо в умовах заочної форми навчання.

Проведемо аналіз чинників, які сприятимуть ефективності впровадження дистанційного навчання у професійну підготовку майбутніх правознавців, оскільки рівень їх професійної підготовки безпосередньо залежить від якості організації освітнього процесу.

На підґрунті аналізу практики професійної підготовки правознавців у вищих освітніх закладах України була висунута гіпотеза, що їх професійна підготовка в умовах дистанційного навчання буде більш ефективною за умови впровадження таких чинників: створення освітнього середовища дистанційного навчання на засадах професійної спрямованості; використання інтерактивних методів навчання, інформаційно- комунікаційних технологій на підгрунті практико- орієнтованого спрямування; забезпечення індивідуалізованого педагогічного супроводу у процесі дистанційного навчання. Для перевірки гіпотези було проведено педагогічний експеримент.

Для реалізації виокремлених нами чинників у професійну підготовку майбутніх правознавців в умовах дистанційного навчання в експериментальних групах було впроваджено низку заходів, які узагальнені у таблиці 1.

Таблиця 1.

Реалізація чинників сприяння ефективності впровадження дистанційного навчання у професійну підготовку майбутніх правознавців

Ефективність використання технологій дистанційного навчання, суттєве розширення можливостей опанування студентами навчальною програмою може бути забезпечена шляхом організації професійно зорієнтованого освітнього середовища дистанційного навчання та його інтеграції в єдине освітнє середовище закладу вищого освіти.

Умовно у структурі професійно зорієнтованого освітнього середовища дистанційного навчання виокремлюємо такі компоненти, як-от: концептуальний (характеризує мету, завданну та принципи його організації й функціонування), просторово-предметний (характеризує особливий віртуальний простір, на базі якого організовують локальні середовища предметного навчання), ресурсний (охоплює сукупність психо- лого-педагогічного, інформаційного, інформаційно- комунікаційного та людського ресурсів дистанційного навчання).

Основними принципами формування і функціонування професійно зорієнтованого освітнього середовища дистанційного навчання визначено цілісність, системність, відкритість, адаптивність та інтерактив- ність, а систему Moodle - ефективним інструментом, що дозволяє комплексно використовувати технології дистанційного навчання та організовувати віртуальне навчальне середовище. Ця система дозволяє створювати навчальні курси з дисциплін і керувати ними. Викладач супроводжує індивідуальну навчальну діяльність студента у процесі роботи із зазначеним навчальним середовищем, розробляючи навчальний матеріал та індивідуальну програму навчання, здійснюючи індивідуальне консультування, керівництво курсовими, дипломними роботами, відповідаючи на запитання студентів тощо.

У процесі дистанційного навчання інтерактивна взаємодія суб'єктів освітнього процесу може бути забезпечена за допомогою використання таких форм навчання, як онлайнові лекції та семінари. Для їх проведення використовуються такі онлайнові сервіси, як-от: http://webinar.ua/, https://www.imind.ru/, https://www.gotomeeting.com/, https://etutorium.ru/, а також відповідне програмне забезпечення:

TeamViewer, GoogleHangouts, AdobeAcrobatConnect, BigBlueButton, OpenMeetings у Moodle, Skype, WebEx, WEBINAR.FM тощо. Вагомою є можливість проведення занять у синхронному режимі з використанням систем аудіо- або відео- конференцзв'язку. Ефективним є використання у процесі дистанційного навчання майбутніх правознавців різних типів ігрового моделювання. Електронні засоби зв'язку, такі як відеокон- ференцзв'язок, форум, чат, електронна пошта, месен- джери, сприяють організації різнорівневої комунікації викладачів і студентів, а застосування різноманітних мультимедійних засобів сприяє підвищенню рівня самостійності й пізнавальної активності майбутніх правознавців в умовах дистанційного навчання.

Максимальній активізації самостійної роботи студентів та забезпеченню індивідуальної траєкторії навчання сприяє використання методу проектів з використанням різноманітних інструментів візуалі- зації навчальної інформації. Систематизації накопиченого студентами досвіду, знань, відображенню сформованості їх професійних компетенцій сприяє використання методу “портфоліо”.

Для поглиблення знань викладачів, їх умінь і навичок щодо використання інформаційно- комунікаційних технологій в освітньому процесі, освоєння педагогами особливостей організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників освітнього

процесу засобами дистанційного навчання, ознайомлення з можливостями передачі та прийому інформації, організації самостійної роботи майбутніх правознавців, використання системи Moodle для контролю та оцінки рівня засвоєння ними навчального матеріалу тощо для педагогів було проведено спеціальні тренінги.

Для виявлення ефективності впровадження виокремлених нами чинників у професійну підготовку майбутніх правознавців в умовах дистанційного навчання нами було проведено педагогічний експеримент. На початковому етапі ми виявили реальний стан сформованості професійної компетентності у студен- тів-юристів. З цією метою нами було проведено педагогічне спостереження, усне та письмове опитування, тестування, індивідуальні й групові бесіди зі студентами і викладачами, самооцінку та експертну оцінку.

Показниками якості професійної підготовки юриста є повнота, системність та усвідомленість професійних знань. Професійна компетентність юриста передбачає також певний рівень володіння практичними уміннями й навичками використання отриманих знань. Оскільки під час виконання службових обов'язків юриста можуть виникати складні ситуації, вирішення яких неможливе у межах стандартно - логічних операцій, професійна підготовка правника передбачає наявність у нього оригінальності мислення, готовності працювати у нестандартних умовах, креативного підходу до вирішення правових завдань.

У процесі дослідження було проведено роботу з реалізації заходів відповідно виокремлених чинників сприяння ефективності впровадження дистанційного навчання у професійну підготовку майбутніх правознавців в експериментальних групах, а в контрольних групах навчання проводилось традиційно.

Було визначено три рівні сформованості професійної компетентності майбутніх правознавців: високий, середній і низький. Виокремлено показники цих рівнів відповідно кожного визначеного критерію, що подано у таблиці 2.

Таблиця 2.

Показники рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх правознавців

Порівняння результатів констатувального та завершального етапів педагогічного експерименту дозволило з'ясувати динаміку зміни рівня професійної компетентності студентів експериментальної та контрольної груп. Порівняння проводилось за відсотком високого, середнього та низького рівнів сфор- мованості професійної компетентності майбутніх правознавців за кожним виокремленим критерієм, після чого результати було узагальнено в інтегрований показник рівня сформованості професійної компетентності майбутніх правознавців.

Було виявлено, що кількість студентів з високим рівнем в ЕГ збільшилася на 23,86%, а в КГ - на 4,56% (різниця становить 19,3%), з середнім рівнем в ЕГ підвищились на 6,46%, а в КГ - на 3,56% (різниця становить 2,9%). Кількість студентів з низьким рівнем в ЕГ зменшилась на 25,23%, а у КГ - на 10,31% (різниця становить 14,92%), що узагальнено у таблиці 3.

Таблиця 3.

Динаміка зміни рівня сформованості професійної компетентності майбутніх правознавців (%) за інтегрованим показником

Висновки

Таким чином, аналіз наукових досліджень дозволив виявити, що проблема формування професійної компетентності майбутніх правознавців в умовах дистанційного навчання вивчалась у різних аспектах: аналіз типів ресурсів СДН MOODLE та їх використання; сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку дистанційного навчання; використання засобів медіа у навчальному процесі; організація дистанційної форми навчання; застосування Інтернет- технологій як інноваційної форми навчання; педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх юристів тощо.

Виявлено, що повільне зростання кількості користувачів мережею Інтернет, низька забезпеченість населення і закладів освіти комп'ютерною технікою, недостатнє фінансування програм інформатизації освіти, недостатня розробленість питання практичного застосування технологій дистанційного навчання у навчальному процесі вищих юридичних закладів освіти є чинниками, які гальмують розвиток дистанційної освіти в Україні.

На підставі проведеного дослідження виокремлено чинники, які сприятимуть ефективності впровадження дистанційного навчання у професійну підготовку майбутніх правознавців: створення освітнього середовища дистанційного навчання на засадах професійної спрямованості; використання інтерактивних методів навчання, інформаційно-комунікаційних технологій на підгрунті практико-орієнтованого спрямування; забезпечення індивідуалізованого педагогічного супроводу у процесі дистанційного навчання.

Дослідження дозволило констатувати, що доцільним є впровадження у процес професійної підготовки майбутніх правознавців інтегрованого підходу, який базується на введенні в традиційний навчальний процес елементів дистанційного навчання, шляхом організації професійно зорієнтованого освітнього середовища дистанційного навчання.

Установлено, що для організації суб'єкт- суб'єктної комунікації у процесі навчання доцільно застосовувати електронні засоби зв'язку, проте у процесі організації дистанційного навчання викладач, який організовує педагогічний супровід самостійної пізнавальної діяльності студентів, є незамінним.

Для організації віртуального навчального середовища у процесі професійної підготовки майбутніх правознавців доцільно обрати систему Moodle. Відповідним чином організовані тренінги для викладачів

допоможуть їм підготуватись до роботи в Moodle та забезпечать ефективність інтеграції в освітній процес технологій дистанційного навчання.

З урахуванням результатів проведеного аналізу наукових досліджень було визначено критерії сфор- мованості професійної компетентності майбутніх правознавців (мотиваційний, вольовий, пізнавально - діяльнісний та комунікативний), відповідні показники та рівні (високий, середній, низький) за якими було здійснено аналіз результатів експериментального дослідження.

Порівняння результатів діагностування рівня професійної компетентності студентів експеримента-

ЛІТЕРАТУРА

Валеев Р. Г. Типы ресурсов СДН MOODLE и основы их использования в юридическом образовании / Р. Г. Валеев // Conferinta stiintifico-practica international^ „Stiinta, educatie, cultura” Междунар. науч.-практ. конф. „Наука, образование, культура”, посвящ. 26-ой годовщине Комратского гос. ун-та, 10 февр. 2017 : сб. тез. - Т. I. - Комрат : КГУ, 2017. - С. 263 - 265.

Василевич Ю. В. Дистанційна освіта студентів-юристів : сучасний стан, проблеми, перспективи / Ю. В. Василевич, О. В. Каліцева [Електронний ресурс] // Спецпроект: анализ научных исследований : Пятая междунар. науч.-практ. Интернет-конф. (17 - 18 июня 2010 г.). - Режим доступу: http://www.confcontact.com/2010spec_tezi/pe_vasilev.ph p (дата звернення 20 берез. 2015 р.). - Назва з екрана

3 . Каліцева О. В. Використання засобів медіао- світи в процесі фахової підготовки майбутніх юристів / О. В. Каліцева // Вища освіта України № 3 : теорет. та наук.-метод. часопис. НАПН України, Ін-т вищ. освіти. - К., 2012. - Темат. вип. : Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології, т. 3. - С. 437 - 443

Лещенко І.Т. До питання підготовки компетентного фахівця у вищій школі на основі технологій дистанційного навчання / І.Т.Лещенко // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. - Харків, 2007. - С. 127-132

Малярчук О. В. Дистанційне навчання в системі неперервної освіти: переваги і недоліки / О. В. Малярчук // Актуальні проблеми професійно- педагогічної освіти та стратегії розвитку : зб. наук. праць / за заг. ред. О. А. Дубасенюк, Л. В. Калініної, О. Є. Анто нової. - Житомир : Вид-во ЖДУ, 2006. - С. 178-181

Наказ Міністерства освіти і науки „Про затвер

дження Положення про дистанційне навчання” від 25.04.2013 № 466 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки від 01.06.2013 № 660 та від 14.07.2015 № 761) [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 (дата звернення 29 січ. 2016 р.). - Назва з екрана

льної та контрольної груп на констатувальному та завершальному етапі формувального експерименту за інтегральним показником дозволило дійти висновку, що у студентів експериментальної групи після впровадження чинників сприяння ефективності впровадження дистанційного навчання у професійну підготовку вагома перевага високого рівня професійної компетентності.

Отже, для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх правознавців в умовах дистанційного навчання доцільним є впровадження вищезазначених чинників, ґрунтуючись на запропонованих шляхах їх реалізації, що доведено експериментально.

Поясок Т.Б., Беспарточна О.І. Акмеологічний аспект застосування дистанційного навчання у професійній підготовці фахівців / Т.Б.Поясок, О.І.Беспарточна // Неперервна освіта: акмеологічні студії. (Педагогічні науки. Психологічні науки): на- ук.журнал / за заг.ред.Гладкової В.М. - К.: Київ. Ун-т ім.Б.Грінченка, 2017. - № 1. - 120 с. - Київ: 2017. - Вип. № 1 . - С. 76-84

Поясок Т.Б., Кота Б.В. Інформаційно- математична компетентність як важлива складова професійної підготовки правознавців / Т.Б.Поясок, Б.В.Кота // Інженерні та освітні технології. - Кременчук, 2017. - № 3 (19). С.156-163

Русіна Н. Г. Дистанційне навчання у вищих навчальних закладах юридичних спеціальностей / Н. Г. Русіна // Наук. часопис Нац. пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. Сер. № 5 „Педагогічні науки : реалії та перспективи”. - 2011. - Вип. 28. - С. 201 - 207

Свідовська В. А. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх юристів засобами дистанційного навчання / В. А. Свідовська // Вісн. Дніпропетр. ун-ту імені Альфреда Нобеля. Сер. „Педагогіка і психологія”. - 2016. - № 2. - С. 361 - 367

Указ Президента України „Про Національну

стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року” від 25.06.2013 № 344/2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://zakon3. rada. gov.ua/laws/show/344/2013 (дата звернення 15 січ. 2015 р.). - Назва з екрана

Філіпенко Т. В. Інтернет-технології в дистанційному навчанні як інноваційна форма юридичної освіти [Електронний ресурс] / Т. В. Філіпенко, О. М. Мердова // Бізнес-Інформ. - 2012. - № 8. - С. 253 - 255. - Режим доступу : http://business- inform.net/_inc/kachka_pdf.php?year=2012&volume=8_ 0&pages=253_255&qu=%D0%B4%D0%B8%D1%81% D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86

Fleming S. Distance Education to Distributed Learning : Multiple Formats and Technologies in Language Instruction / S. Fleming, D. Hiple // CALICO Journal. - San Marcos, 2004. - № 22 (1). - Р. 63 - 82

Moore J. L. E-Learning, online learning, and distance learning environments: Are they the same? / J. L. Moore, C. Dickson-Deane, K. Galyen // The Internet and Higher Education. - Columbia : JAI, 2011. - Vol. 14. - Р.129 - 135

Размещено на Allbest.ru