Вступ. Цінності є однією з найважливіших основ для розбудови громадянського суспільства країн світового співтовариства. Вони спрямовують вектор його розвитку та відображають образ бажаного майбутнього. Саме тому визначення аксіологічних основ громадянської компетентності майбутнього педагога є ключовою проблемою освітньої політики провідних країн світу, яка реалізується у процесі педагогічної дії, незмінними суб'єктами якої є учитель та учень. Учитель є фахівцем що навчає, виховує, розвиває та веде за собою, а учень є особистістю, яка намагається через власну емоційно-почуттєву сферу сприйняти і осмислити ту інформацію, яку їй пропонують з метою подальшого її застування у власній життєдіяльності для розвиту тих особистісних і професійних якостей, які допоможуть їй бути успішною у сучасному світі. Вирішення цієї проблеми спонукає не тільки до переосмислення змісту вищої освіти, але й до удосконалювання вже існуючих й розроблення нових організаційних форм і методів навчання. Тому, удосконалюючи систему вищої освіти України відповідно до сучасних умов розвитку суспільства, доцільно зосередити увагу на проектуванні аксіологічних основ громадянської компетентності майбутніх педагогів, дотримуючись положення, що технології слугують людині, а не навпаки (Радченко та інші, 2017, с.74), це передбачає їхню спрямованість на обслуговування загальнолюдських цінностей (Піддячий, 2016, с.63).

Під громадянською компетентністю майбутнього педагога ми розуміємо динамічну комбінацію знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка дозволяє усвідомлено, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські обов'язки та права у суспільно-політичній та навчальній діяльності, користуватися свободами, займати активну громадянську позицію з метою розвитку демократичного суспільства, бути патріотом своєї держави, шанобливо ставитися до народів і культур інших країн.

Дослідження проблеми аксіологічних основ громадянської компетентності майбутніх педагогів допоможе у виробленні нових практичних підходів до організації навчання студентів вищих педагогічних навчальних закладів України.

Проблемам дослідження визначення та класифікації цінностей присвячені напрацювання О. Вишневського, А. Євтодюк, П. Ігнатенка, В. Матяж, Е. Носенка, О. Ткаченка та ін. Аналіз загальнолюдських цінностей відображений у працях В. Долженко та Л. Хомич. Дослідження пріоритетних національних цінностей, які визначають стратегію розбудови Української держави відображені у науковому доробку сучасних вітчизняних науковців: П. Гай-Нижника, В. Горбуліна, А. Качинського, Б. Парахонського та ін. Дослідженню європейських цінностей у своїх працях значну увагу надавав Н. Амельченко.

Методологічну основу дослідження складають аксіологічний, особистісний, компетентнісний та діяльнісний підходи. Аксіологічний підхід передбачає визначення цінностей, що становлять основу громадянської компетентності майбутнього педагога та здатні задовольнити потреби особистості, соціальної групи до якої вона належить, суспільства у якому живає і активно працює. Відповідно до особистісного підходу, цінності розглядаються як складне особистісне утворення, що визначає спрямованість діяльності та поведінки. Компетентнісний підхід виражається у прагненні майбутнього педагога до опанування знаннями, уміннями та навичками, формування цінностей та інших професійних якостей, які визначають його здатність успішно здійснювати навчальну та професійну діяльність. Зміст діяльнісного підходу полягає у розгляді майбутнього педагога як активного суб'єкта, який планує та діє відповідно до власних ціннісних орієнтирів.

Мета статті - дослідження аксіологічних основ розвитку громадянської компетентності майбутнього педагога для їх подальшого врахування в організації підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Результати дослідження дозволили встановити, що на сьогодні залишається неузгодженою позиція щодо сталого визначення аксіологічних основ громадянської компетентності майбутнього педагога, які б поєднувались із основними цінностями для людини, суспільства та держави. Точиться жвава дискусія, в якій дослідники відстоюють свої пропозиції. Це пов'язано з тим, що поняття цінність є полісемантичним. Її визначають як духовне формоутворення, об'єктивну суть та властивість речей, вартість, важливість та значущість чого-небудь, благо, що задовольняє потреби людини. У зв'язку з цим цінності класифікують за: об'єктом засвоєння (матеріальні, моральні, духовні); метою засвоєння (альтруїстичні, егоїстичні); рівнем узагальненості (конкретні, абстрактні); способом вияву (ситуативні, стійкі); роллю у діяльності людини (термінальні, інструментальні); змістом діяльності (пізнавальні, предметно-перетворювальні (творчі, естетичні, наукові, релігійні та ін.)); належністю (особистісні (індивідуальні), групові, колективні, суспільні (також і демократичні), загальнонародні (національні), загальнолюдські тощо) (Ігнатенко, 1997, с.118-124).

Згідно з класифікацією Е. Носенко (1999), цінності поділяють на:

1) абсолютні - доброта, любов, правда, справедливість, гідність, свобода, чесність;

2) національні - патріотизм, національна гідність, державотворчі прагнення, історична пам'ять, прагнення до єдності;

3) громадянські - права і свободи, обов'язки, соціальна гармонія, повага закону;

4) сімейно-родинні - подружня вірність, турбота про дітей, стосунки у сім'ї, пам'ять предків;

5) особистісні - риси характеру, поведінка, стиль приватного життя (с.29).

О. Вишневський (2008) запропонував класифікувати цінності на абсолютні, вічні, національні, громадянські, сімейні, особистісні та валеологічно-екологічні (с.230-234).

Гострі проблеми, з якими зіштовхнулося українське суспільство та керівництво держави, потребують системного підходу до їх вирішення. Серед важливих його компонентів є розробка та реалізація аксіологічних основ громадянської компетентності майбутнього педагога, які сприятимуть забезпеченню розвитку людини, суспільства та держави. Ця місія покладена на всі державні інституції та недержані організації, що зацікавлені у динамічному поступі України на шляху європейської інтеграції та розвитку громадянського суспільства. Ключову роль у цьому процесі відіграє система освіти, цілі якої в значній мірі реалізуються завдяки діяльності педагога. Зважаючи на це, у Державній національній програмі "Освіта (Україна XXI століття)" та Національній доктрині розвитку освіти наголошено на необхідності сприяння розвитку особистості суб'єктів учіння, взявши за основу загальнолюдські, загальноєвропейські і національні цінності. На цій базі доцільно розробляти вимоги до організації та здійснення освітнього процесу, який має забезпечити формування зазначених цінностей у суб'єкта учіння, що проявляються у раціональній, емоційно-почуттєвій та діяльнісній сферах особистості. На думку А. Євтодюк (2014), у сучасній системі освіти України освітній процес доцільно організовувати на основі п'яти провідних груп цінностей:

1) фундаментальних, базових, наближених до загальнолюдських;

2) національних;

3) громадянських;

4) сімейних;

5) особистісних (с.14).

Разом з цим, у напрацюваннях О. Вишнев - ського, В. Євтодюк, П. Ігнатенко, С. Матяж, Е. Носенко, О. Ткаченка, Л. Хомич та ін. прослідковується узгодженість щодо загальної класифікації цінностей на загальнолюдські та національні. Зважаючи на активне євроінте - граційне прагнення України, ми пропонуємо до цих двох груп додати групу європейських цінностей. Вони становлять аксіологічні основи життя та праці громадян розвинених країн світу, таких як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія тощо. Ці країни характеризуються високим рівнем розвитку громадянського суспільства. На наш погляд, зазначені групи цінностей доцільно брати за основу у формуванні громадянської компетентності майбутнього педагога, який проходить підготовку у вищих педагогічних навчальних закладах України.

Ми поділяємо думку, що загальнолюдські цінності - це цінності, притаманні людям усіх епох і народів, усіх класів та соціальних прошарків (Долженко, 2006). Вони "спонукають майбутнього педагога до самореалізації, самовдосконалення, любові до професії, до навколишньої дійсності, до природи, допомагають розібратися у сенсі людського буття. Загальнолюдський характер виявляється в тому, що майбутні педагоги повинні усвідомити себе частиною всієї планети, активною складовою ноосфери, відчувати відповідальність за свої вчинки перед усім людством." (Хомич, 2010, с.142). До ключових загальнолюдських цінностей, що становлять основу громадянської компетентності майбутнього педагога, ми пропонуємо віднести: добро, красу, істину, справедливість і сім'ю.

Національні цінності доцільно розглядати як предмети, явища та їх властивості, що задовольняють потреби людини, суспільства і держави в безпечному житті та прогресивному розвитку (Горбулін, Качинський, 2005, с.18). Їх можна розглядати як обмеження загальнолюдських цінностей рамками конкретної нації, яка має власну культуру, традиції і обряди (Долженко, 2006).

Національні цінності є концептуальними, ідеологічними основами, консолідуючими чинниками, важливими життєвими орієнтирами на шляху ефективного суспільного розвитку (Гай-Нижник, 2014, с.465-471). Система національних цінностей утворює правову, філософську та етичну основу для забезпечення подальшого існування держави. Їх втрата може привести до зникнення нації як самостійного суб'єкта міжнародних відносин (Горбулін, Качинський, 2009, с.105).

Формування та загальне визнання системи національних цінностей є фундаментом для консолідації української нації, гармонізації інтересів громадян, забезпечення стабільності суспільства та сталого розвитку держави (Парахонський, с.6). Це допоможе подолати проблему формування ідентичності українського населення, яка, на думку П. Гай-Нижника (2014), проявляється у світоглядній невизначеності, розмитості суспільних цінностей, розпорошеності і значній диференціації українського суспільства (с.465-471).

Формування у суб'єктів учіння національних цінностей сприятиме підвищенню рівня їхньої національної самосвідомості, поваги до рідної мови, української ідеї, державної символіки, історії свого народу, його культурних традицій, а також зміцнюватиме духовну єдність поколінь (Хомич, 2010, с.142). До пріоритетних національних цінностей, що становлять основу громадянської компетентності майбутнього педагога ми пропонуємо віднести: патріотизм, державний суверенітет, національну безпеку та національну культуру.

Дослідження європейських цінностей дозволило дійти висновку, що їх розглядають як сукупність аксіологічних максим, основних принципів розбудови сім'ї, суспільства та держави, політико-економічних, культурних, правових та інших норм, що об'єднують більшість жителів Європи та становлять основу їх ідентичності (Амельченко, 2013, с.2). За своєю суттю вони є ліберально-демократичними і відображають фундаментальні права та свободи людини, а також принципи на основі яких здійснюється управління державою. У базових документах Ради Європи (Україна є членом РЄ з 1995 р.) та Європейського Союзу європейські цінності закріплені у вигляді правових норм.

Якщо проаналізувати Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод людини (1950), Європейську соціальну хартію (1961), Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин (1992), Рамкову конвенцію про захист національних меншин (1995), Хартію основних прав Європейського Союзу (2000), то можна виокремити, що права і свободи громадян ЄС є тими цінностями, на яких ґрунтується діяльність інституцій ЄС. Дослідження цих документів дозволило дійти висновку, що до основних європейських цінностей належать: свобода, гідність, правова держава, демократія, громадянськість, толерантність, справедливість. Узагальнюючи, доходимо висновку, що Європейський союз побудований на трьох базових цінностях: природні права людини, демократія та верховенство права. Їх доцільно віднести до пріоритетних європейських цінностей, що становлять основу громадянської компетентності майбутнього педагога.

Висновки