На урок скрипки - з цікавістю: окремі аспекти проблеми розвитку навчального інтересу учнів-початківців дитячої музичної школи

Обґрунтовано зміст та дидактичну структуру поняття "навчальний інтерес", запропоновано ефективні методи його розвитку в скрипалів-початківців. Переваги застосування яскравих та незвичних форм роботи з учнями з метою отримання необхідних знаннь та вмінь.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.10.2018
Размер файла 24,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

На урок скрипки - з цікавістю: окремі аспекти проблеми розвитку навчального інтересу учнів-початківців дитячої музичної школи

Тетяна Крижановська,

кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри історії, теорії музики та методики музичного виховання Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету

Катерина Семенович,

викладач Оржівської дитячої музичної школи Рівненської області

У статті обґрунтовано зміст та дидактичну структуру поняття «навчальний інтерес», запропоновано ефективні методи його розвитку в скрипалів-початківців.

Ключові слова: навчальний інтерес, скрипалі-початківці, методи розвитку навчального інтересу.

В статье обосновано содержание и дидактическая структура понятия «учебный интерес», предложены эффективные методы его развития у начинающих скрипачей.

Ключевые слова: учебный интерес, ученики начальных классов ДМШ, методы развития учебного интереса.

In this article is the foundation of the content and the didactic structure concept of educational interest, suggested effective methods of its development for violinists-beginners.

Key words: educational interest, primary students of music school, methods of development of educational interest.

Постановка проблеми. «Усіма можливими способами потрібно запалювати в дітях палке прагнення до знань та навчання», - цей заклик «батька» європейської дидактики Я. Коменського не втрачає своєї актуальності у шкільництві ХХІ ст. Сьогодні педагогічна проблема стимулювання навчального інтересу особливо гостро постає в практиці допрофесійної музичної освіти, адже в гонитві за технічною метою освітнього процесу викладачі досить часто не помічають, як виснажується та гасне його важлива рушійна сила - інтерес. Закономірним результатом нецікавих занять є відтік дітей із закладів початкової музичної освіти. Водночас педагогічне плекання даного особистісного феномена сприяє зацікавленню, яскравому емоційному відгуку дітей і, як наслідок - їх активному залученню до процесу оволодіння інструментом, перетворення навчання для учня в потребу, без якої немислиме життя.

Метою означеної статті є висвітлення ефективних методичних аспектів розвитку навчального інтересу учнів-початківців класу скрипки дитячої музичної школи (ДМШ).

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Результати аналізу наукової літератури засвідчують багатоаспектність дослідження вищеозначеної проблеми. Так, розгляд змісту даного поняття знаходимо в соціології (В. Александров, А. Здравомислов), провідні чинники його розвитку - у психології (Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, П. Гальперін, В. Мухіна), умови, принципи та методи його стимулювання - у теорії та практиці педагогіки, зокрема музичної (Б. Бриліна, І. Дубровіна, Д. Кабалевський, Н. Морозова, О. Ростовський, О. Савченко).

Поняття «інтерес» трактується неоднозначно. Його розуміють як вибіркову особистісно-діяльнісну спрямованість (В. Бондаревський, Г Щукіна); емоційну та розумову активність (С. Головін, С. Гончаренко, Е. Зеєр); комплекс інтелектуально-емоційно-вольових процесів (Г. Щукіна); вияв позитивного, емоційного ставлення до об'єкта (М. Дьяченко, Н. Кандибович); потребово-мотиваційну структуру (С. Зимняя, С. Максименко) та ін. У цілому переважає мотиваційний підхід до даної дефініції.

У педагогіці досить часто в ролі синонімів уживаються терміни «навчальний», «пізнавальний», «інтелектуальний інтерес» (В. Іванов, О. Коберник, А. Кунгурова, Н. Морозова, Г. Щукіна). У цих категоріях акцентується прагнення суб'єкта пізнати явище чи об'єкт; спрямованість на пізнавальний процес, тобто на процес і результат отримання знань, розв'язання завдань тощо.

За змістом та спрямованістю розрізняють інтерес до різних видів діяльності, зокрема науковий, спортивний, музичний тощо. Наша увага щодо проблеми формування та підтримки інтересу до занять скрипки в учнів-початківців зумовлена інтегрованістю її предмета, адже в даному випадку інтерес є одночасно і навчальним, і музичним. Саме в аспекті мотивації учня до музичного навчання розглядають інтерес Т Браніцька, Є. Буриліна, Н. Фролова.

О. Валгуснова стверджує: «Інтерес можна вважати прекрасним стимулом, під впливом якого розвивається музична спостережливість, інтелектуальна активність, загострюється робота уяви, сприйняття, посилюється увага та зосередженість» [4], а отже, відбувається результативний музичний розвиток учня-виконавця. Спробуємо теоретично обґрунтувати та проілюструвати методичні аспекти активізації навчального інтересу скрипаля-початківця.

Виклад основного матеріалу. Інтерес (від лат. interest - важливий, значущий) - емоційно забарвлене ставлення до навколишнього світу, спрямованість людини на певний об'єкт чи діяльність, викликану позитивним відношенням людини до чогось, когось [8]. Зміст означеного поняття пройшов тривалий шлях формування: від Й. Гербарта, Я. Коменського, Д. Ушинського до корифеїв психолого-педагогічної науки ХХ століття - В. Сухомлинського, Д. Кабалевського, Л. Виготського та О. Леонтьєва. Зокрема, останній уважає інтерес позитивним емоційно забарвленим процесом, пов'язаним із потребою дізнатися щось нове про об'єкт інтересу з підвищеною увагою до нього [6, с. 297]. Прогресивні вчені минулого та сучасності вбачають в інтересі мету та методичну основу навчально-виховного процесу, що, мотивуючи учнів до здобування знань, забезпечує його ефективність. Щодо змісту навчального інтересу, то це своєрідне емоційно-пізнавальне ставлення до досліджуваних навчальних дисциплін, що проявляється в прагненні глибше й ґрунтовніше вивчати той чи інший предмет, здобувати знання і набувати вмінь [10, с. 825-828].

Зародженням навчального інтересу може стати цікавість - позитивний емоційний стан, що мотивує процес здобування знань. Із часом навчальний інтерес може перетворитися в стійку якість особистості, яка характеризується допитливістю, зацікавленістю і перетворює будь-яку діяльність на пошуково-творчу [1, с. 267]. Так, Г. Щукіна щодо означеної проблеми виокремлює три форми-стадії прояву інтересу: ситуативний, що відбувається ситуативно-епізодично; стійкий активний, який виявляє емоційно-пізнавальне ставлення до предмета, об'єкта чи певної діяльності; особистісний, що є характерною рисою особистості і виражається в її цілеспрямованості [11, с. 16-27].

Сенс терміна «інтерес» знаходиться на перетині декількох складових свідомості особистості: інтелектуальної, емоційно-вольової та праксеологічної (творчо-діяльнісної). Наводимо параметральні характеристики музично-навчального інтересу, переосмислені нами на основі рекомендацій Г. Щукіної [12, с. 126-127] та Т. Браніцької [3, с. 9].

Когнітивна характеристика сформованості інтересу демонструє зацікавленість різноманітною музичною діяльністю; вибірковість ставлення до музичного мистецтва; розвиток умінь зіставляти, порівнювати музичні явища; потреби розмірковувати, аргументувати власну думку, а тому - наявність відповідних знань; прояв пошуково-пізнавальної активності.

Емоційно-вольові характеристики: прояв емоційного збудження, хвилювання, подиву, задоволення, захоплення та інших почуттів у процесі музичної діяльності; емоційне відчуття та переживання характеру музики; здатність керувати емоціями під час концертного виступу; спрямованість зусиль на виконання поставлених завдань; вияв бажання навчатися, прагнення подолати виконавські труднощі; прояви цілеспрямованості, наполегливості в навчанні.

Праксеологічні прояви передбачають сформованість навичок самоконтролю за музичною діяльністю, вибору та відтворення виконавських засобів, адекватних музичному образу; розвиненість інтерпретаційних умінь; прояви творчості у виконанні, ініціативності та наполегливості в пізнанні.

Оскільки предметом дослідження є розвиток навчального інтересу скрипалів-початківців, зупинимося на вікових психологічних передумовах цього процесу з урахуванням його структури, зокрема домінуванні образного сприйняття, бурхливості фантазії, яскравості уяви (інтелектуальна складова); підвищеній емоційності, вразливості, безпосередності, сенсорній відвертості; розвитку дитини як суб'єкта вольової поведінки, здатного регулювати власні психічні процеси та поведінку в умовах виконавської діяльності (емоційно-вольова складова); підвищеної зацікавленості різними видами художньої діяльності, активних спроб щодо їх опанування (дієво-практична складова) [5, с. 5-6]. Отже, молодшим школярам притаманна природна активність, допитливість, підкореність авторитету вчителя і водночас віра у свої творчі можливості, які реалізовуються в яскравих та емоційних образах.

Вищеозначені вікові особливості разом із продуманою педагогічною стратегією стимулювання пізнавального інтересу можуть стати дієвими чинниками ефективності навчання учня-скрипаля, адже скрипка вважається одним із найскладніших музичних інструментів. Її будова не передбачає клавіш, ладів, кнопок або інших елементів, що вказують на певний музичний тон. У зв'язку з цим оволодіння означеним інструментом вимагає від учня розвинених музично-слухових задатків, його наполегливої праці та терпіння, а від викладача - ще й особливої педагогічної майстерності, спрямованої на підтримку і посилення бажання дитини вчитися.

Відповідно до вищенаведеної структури навчального інтересу пропонуємо методичні підходи щодо розвитку його основних складових.

Так, ефективним для розвитку когнітивної складової навчального інтересу учнів-початківців є метод дидактичної казки. Видатний педагог-новатор ХХ ст. В. Сухомлинський зазначав: «...естетичні, моральні та інтелектуальні почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів, стимулюють потік думки, який пробуджує мозок до активної діяльності і зв'язує тісними нитками острівці мислення. Без казки - живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттям дитини, - неможливо уявити дитячого мислення і мови» [9, с. 176-177].

Знайомлячись із учнями, що вперше прийшли на урок скрипки, ми пропонуємо їм інформацію на тему «Музичні дива», адаптований до віку давньогрецький міф «Змагання Пана з Аполлоном» або легенду «Про чарівний лук». Часто використовуємо авторські твори, наприклад, В. Вогнистої «Казка про скрипку», А. Лопатіної «Захоплююча скрипочка», Л. Мазуриної «Чудодійна скрипка», Н. Фесенко «Душа скрипки», Д. Чистякової «Казка про Чарівну скрипку» та ін.

Водночас цікаві сюжети та яскраві самобутні персонажі зумовлюють творчі прояви дітей і, як наслідок - вони самостійно творять казкові історії, наприклад, «Музичні краплинки» (розповідь про ноти, які мешкають у країні Барвистої Музики), «Острів фальшивих нот» (оповідка про племена Гномів-Пів- тонів та Велетнів-Тонів, які для порятунку «чистої» Королеви Мелодії потоваришували та об'єднали свої зусилля проти злої Королеви Фальші).

Метод візуальної подачі елементів музичної грамоти сприяє комплексному зорово-слухово-інтонаційному їх засвоєнню. При цьому прийоми «нотний будинок» із мешканцями-кольоровими нотами; «нотний живопис» із відтворенням нот у вигляді актуальних на уроці образів (квітів, хмаринок, курчаток тощо); контрольна вправа «у гостях у нотної сімейки» підсилюють дію одного аналізатора іншим, урізноманітнюють враження, збагачують уяву. Використання методу візуальної подачі елементів музичної грамоти ґрунтується на асоціативному способі сприйняття інформації, тому «нудна» нотна грамота перетворюється на захоплюючу кольорову гру-малюнок.

Варто зауважити, що для того, щоб перші заняття, спрямовані на теоретичне опанування основ дисципліни, не були переповнені рутинним заучуванням матеріалу, ми застосовуємо метод поетичного озвучування музичної діяльності. Так, позитивний емоційний відгук в учнів викликає поезія В. Лепихової «Здрастуй, скрипочко». Поетичні рядки діти ритмізують, інтонують текст кожного з них на одному звуку семиступеневого звукоряду мажору та мінору. У такий спосіб сприяємо розвитку ладового та метро-ритмічного слуху - необхідної складової підготовки скрипаля. По завершенні вірша виконуємо для дітей кілька різнохарактерних п'єс, якими скрипка вітається з дітьми у відповідь, наприклад, Ж. Металліді «Сільські музиканти» або З. Лендел «Пісня» та ін.

Із метою розвитку емоційно-вольової складової навчального інтересу використовуємо методи дитячих спостережень та рефлексії. Із перших уроків учні ведуть «Щоденники музичних спостережень», куди записують текст пісні, назву та автора скрипічної п'єси, а також додають малюнки до них та свої враження. Прикладами можуть бути такі твори, як «Годинник» Б. Кривопуста (текст А. Примакова), «Два коти» Ж. Металліді (текст С. Дем'янова), «Їхали ведмеді на велосипеді» О. Хромушина (текст К. Чуковського) тощо. Образотворчий «переклад» музичних образів у зорові є цікавою дитячою справою. Учні захоплено малюють, роблять аплікації, фото, коментують створене, діляться своїми задумами. Водночас ця форма роботи містить у собі важливу інформацію про учня: його здібності, настрій, ставлення до твору, особливості уяви, мислення, художньо-естетичні потреби, а також його бачення авторського задуму та перші плани щодо власної виконавської творчості. Це дає змогу педагогу діагностувати та корегувати навчальні зацікавлення вихованців.

Метод «скарбничка почуттів» сприяє формуванню в учнів умінь вербальної та образотворчої інтерпретації музичного змісту, тобто здатності демонструвати власні музичні враження. Діти виготовляють (чи підбирають) зображення облич із різними емоціями (радість, сум, гнів, подив, увага, замріяність та ін.). Прослухавши п'єсу, вони визначають музичний настрій, добирають відповідний малюнок, а також пояснюють та аргументують свою позицію. Особливо яскравими щодо емоційної реакції дітей виявилися твори О. Гоноболіна «Безтурботна черепашка», «Ображене слоненя», «Вихід короля»; О. Саратського «Блюз їжака»; О. Хромушина «Русалочка». Отже, таким чином поступово розвивається позитивне мотиваційне переживання, що активно впливає на емоційно-вольову сферу особистості.

Ще одним важливим щодо розвитку навчального інтересу учнів, зокрема його творчо-діяльнісної складової, є метод образно-рухового вправляння «скрипкова гімнастика», адаптований нами на основі досвіду Ієгуді Менухіна [7]. Комплекс передбачає залучення дітей до процесу опанування необхідними рухами скрипаля, основними з яких є: «маятник», «літачок», «вісімка» (для всього тіла та рук), «танець голови» (нахили), «вітерець-пустунець» (дихальна зарядка), «павучок», «кілечко», «міст» (для правої руки), «пальчикова ковзанка», «дзеркальце», «Буратіно», «вітання друзів-пальчиків» (для лівої руки). Образно-емоційна форма вправ робить їх цікавими дітям, що насамперед активізує вольові зусилля щодо їх правильного виконання.

Результативним щодо активізації зацікавлення дітей навчальним процесом виявився досвід німецького педагога Д. Кройш-Якоб, яка пропонує прослуховування аудіозаписів зі звуками навколишнього світу: шумом потяга, автомобіля, вітру, дощу, голосами різноманітних птахів і тварин, тупотом, ударами, дзенькотом в'язки ключів та ін. Учні вказують на звукове джерело, а після цього - відтворюють знайдений образ за допомогою голосу й рухів. У своїх імітаціях вони використовують рот, губи, язик, гортань, а також сміх, мукання, схлипування, як при риданні, дзижчання, бурмотіння, шепотіння, писки [13] тощо. При цьому діти разом з учителем намагаються відтворити подібні звуки на інструменті. Це збагачує їх уявлення щодо неабияких зображальних можливостей скрипки, а також сприяє розвитку музичного слуху.

Метод «пластичного інтонування» - одна з можливостей «проживання» образів, під час якого будь-який жест або рух стають формою емоційного вираження змісту [2, с. 15-18]. За допомогою введення в зміст занять елементів музично-ритмічних рухів скрипалі-початківці вчаться передавати характер, темп, динаміку, метро-ритм музичного твору. Із цією метою використовують також пісні-інсценівки, дитячі ігрові пісні, танцювально-музичне оформлення текстів (лічилки, примовки, вірші, казки та ін.), дитячі танцювальні ігри, імпровізовані рухи звуковисотних й артикуляційних змін у музиці (танцювальна імпровізація) тощо.

Варто зауважити, що музична імпровізація як метод безпосереднього, тобто без попередньої підготовки, створення музики використовується нами в ігрових формах. Цікавими варіантами означеного методу є «музичний діалог» - викладач пропонує мелодичну модель, тобто розпочинає «діалог», а учень доповнює мелодію, наприклад, ритмічним супроводом, тобто відповідає; «музично-пластичний діалог», коли на фрагмент музичного твору у виконанні вчителя учні «відповідають» руховою імпровізацією (ходьбою на пальчиках, тупанням, уявними жестами диригента чи скрипаля-віртуоза тощо), адекватною музичному образу та окремим засобам виразності (метру, динаміці, темпу тощо); «музично-поетичний діалог» - запропоновану викладачем поетичну фразу учень повторює в музично-поетичному варіанті.

Водночас ефективними виявилися нетрадиційні колективні уроки-мандрівки, метою яких є створення атмосфери невимушеності та веселого настрою в дітей, а також стимулювання розвитку кмітливості, спостережливості, уяви. Урок-екскурсія картинною галереєю, урок-подорож Країною Вражень передбачають формування вміння передавати власні враження засобами музичної виразності. На таких заняттях використовуємо доступний і цікавий молодшим школярам матеріал, наприклад, малюнки художниць-ілюстраторок Н. Гайди «36 і 6 котів», О. Дегтярьової «Мама поспішає додому», О. Гаврилової «Синя парасолька», І. Сулими «Шустрик» та ін. Учні-скрипалі на таких заняттях намагаються здійснювати різновидову імпровізацію, зокрема на основі живописного, звукового та вербального образів. навчальний інтерес музичний школа

Наш попередній досвід засвідчує, що досить ефективним є проведення уроків навчання грі на скрипці в міні-групах. Така форма організації занять запобігає виникненню мотиваційної кризи, що досить часто проявляється на початковому етапі навчання. Мотивами для якісного виконання на уроці часто бувають момент змагання, бажання продемонструвати себе або ж приклад успішних товаришів. Організація занять у груповій формі дає змогу вводити елементи спілкування в умовах колективної музичної діяльності, зокрема виконавської (музикування, ансамблева гра, спів), музичного сприймання, творчості.

Висновки. Отже, проаналізовані нами форми роботи містять привабливі для дітей моменти (таємниці, інтриги, казки, гри) і таким чином спонукають учнів до активної музичної діяльності, перетворюють скрипкові заняття на невимушений, емоційний і, як наслідок - бажаний процес. Засвоюючи необхідні знання та вміння за допомогою яскравих, незвичних форм роботи, учні формуються як зацікавлені любителі та виконавці музики, здатні черпати в цьому мистецтві життєву мудрість та красу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бархаев Б. П. Педагогическая психология [Текст] / Б. П. Бархаев. - СПб : Питер, 2009. - 448 с.

2. Беземчук Л. Пластичне інтонування як вид творчої діяльності на уроках музичного мистецтва в школі / Л. Беземчук // Техніка Е. Жак-Далькроза як засіб творчого самовираження особистості майбутнього вчителя мистецьких дисциплін : матеріали міжнародного науково-практичного семінару. - Умань : Візаві, 2013. - С. 15-18.

3. Браніцька Т. Р. Формування в молодших школярів інтересу до музикування на народних інструментах у позакласній роботі : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук / Т. Р. Браніцька. - К., 2003. - 20 с.

4. Валгуснова Е. Н. Проблема развития музыкально-познавательного интереса учащихся на уроках музыки / Е. Н. Валгуснова // Материалы VII Международной студенческой электронной конференции «Студенческий научный форум» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.scienceforum. ru/2015/1346/10281.

5. Крижановська Т. І. Методика комплексного розвитку художньої культури молодших школярів на уроках музики : науково-методичний посіб. / Т. І. Крижановська. - Рівне, 2001. - 106 с.

6. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. - М. : Политиздат, 1975. - 304 с.

7. Менухин И. Шесть уроков с Иегуди Менухиным / И. Менухин. - Москва : Научно-издательский центр «Московская консерватория», 2009. - 164 с.

8. Приходько Ю. О. Психологічний слов- ник-довідник : навч. посіб. [Електронний ресурс] / Ю. О. Приходько, В. І. Юрченко. - К. : Каравела, 2012. - 328 с. - Режим доступу : archive.li/qhWPt.

9. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : в 5 т. / за ред. О. Г. Дзеверіна та ін. - К. : Рідна школа, 1976. - Т. 3. - 1977. - С. 7-279.

10. Чугунова К. А. Формирование интереса к учебной деятельности / К. А. Чугунова, С. О. Щели- на // Молодой ученый. - Казань : Молодой ученый, 2016. - № 2. - С. 825-828.

11. Щукина Г. И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебной деятельности [Текст] / Г. И. Щукина. - М. : Просвещение, 1979. - 190 с.

12. Щукина Г. И. Проблема познавательного интереса в педагогике [Текст] / Г. И. Щукина. - М. : Пе-дагогика, 1971. - 352 с.

13. Kreusch-Jacob D. Das Musikbuch fur Kinder: horchen, singen, spielen, tanzen mit Kindern von 2-8 Jahren / D. Kreusch-Jacob. - Ravensburg : Maier, 1975. - 121 s.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.