"Музична казка" в роботі музичного керівника закладу дошкільної освіти: з досвіду роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Музична казка» в роботі музичного керівника закладу дошкільної освіти: з досвіду роботи

Лариса Радковська,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри історії, теорії музики та методики музичного виховання Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету

Анастасія Кириловець,

студентка магістратури Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету

У статті представлено аналіз досвіду роботи музичних керівників, а також їх авторські методики роботи над казковою тематикою в закладах дошкільної освіти.

Ключові слова: дошкільне виховання, музичні заняття, музичний керівник, музична казка, інтегровані заняття.

В статье представлен анализ опыта работы музыкальных руководителей, а также их авторские методики работы над сказочной тематикой в заведениях дошкольного образования.

Ключевые слова: дошкольное воспитание, музыкальные занятия, музыкальный руководитель, музыкальная сказка, интегрированные занятия.

The article analyzes the experience of musical leaders, examines author's methods of working on a fairy-tale theme in a pre-school educational institution.

Key words: pres-chool education, music lessons, musical director, musical fairy tale, integrated studies.

Постановка проблеми. Дошкільній галузі в структурі освіти відведено важливе місце, адже саме вона є тим фундаментом, на якому з часом вибудовуватиметься вся освітня система. Основне призначення закладів дошкільної освіти - надати дитині знання, сформувати вміння й навички, необхідні для подальшого особистісного зростання, повноцінної життєдіяльності в соціумі [4, с. 5].

Саме тому розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку є ключовим завданням освіти. У Законі України «Про дошкільну освіту», Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» наголошується на важливості спрямування розвитку дитини на творчість, самовираження, самовизначення у життєвому просторі відповідно до її вікових можливостей

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Упродовж останніх років помітно зріс інтерес науковців до проблеми створення середовища, сприятливого для різних форм і видів продуктивної діяльності дошкільників, їх самовираження. У працях видатних психологів та педагогів Л. Венгера, А. Запорожця, Г Костюка, А. Люблінскої, С. Русової, В. Сухомлинського неодноразово відзначалося, що дитина як особистість починає формуватися саме в дошкільному віці. Такі вітчизняні науковці, як Л. Артемова, І. Бех, A. Богуш, З. Борисова, В. Кузьменко, Т. Піроженко, І. Рогальська та інші зазначають, що потрібно створити певне соціокультурне середовище, яке б допомагало дошкільникам реалізовувати творчі спрямування і давало б можливість приймати самостійні рішення. Аспекти самовираження та організації творчої діяльності особистості в нових освітніх умовах висвітлено у працях О. Киричука, О. Кононко, Л. Левченко, B. Моляко, В. Рибалки, О. Сухомлинської та ін.

Проблеми дитячої творчості в музичному навчанні, розвитку музично-творчих навичок, музичного розвитку дітей окреслено в напрацюваннях низки вітчизняних педагогів-музикантів (Т. Завадська, О. Ростовський, О. Рудницька, Л. Хлєбнікова та ін.). Дослідженню виховних можливостей музичних занять у дошкільному навчальному закладі, а також їх впливу на формування і реалізацію художньо-творчого потенціалу дошкільників присвячено праці сучасних науковців та методистів (К. Єгорушкіна, Т Прокопович, О. Радинова та ін.).

Мета статті - охарактеризувати нетрадиційні форми роботи музичного керівника з дітьми закладу дошкільної освіти на прикладі теми «Музична казка».

Виклад основного матеріалу. Музика активізує прояви творчості, допомагає зростаючій особистості краще зрозуміти саму себе, пізнати довкілля, об'єктивуючи та посилюючи таким чином її прагнення проявити себе. Захоплення музичним твором викликає в дошкільника бажання творчої самореалізації через танець, спів та інші види музичної діяльності. Розвивальний потенціал музики полягає у задоволенні, отриманому дітьми від тілесного вираження власних емоційних переживань (С. Науменко, Є. Шарапова) [6].

Музичний керівник у дошкільному закладі - посада досить відповідальна і багатофункціональна.

Він - музикант, педагог, організатор, сценарист і режисер в одній особі. Проводячи заняття в кожній віковій групі двічі на тиждень (відповідно до попереднього планування та графіка), музичний керівник також підбирає наочний і музичний (нотний) матеріал, аудіо-записи; проводить індивідуальні заняття; займається написанням сценаріїв і підготовкою святкових та розважальних програм тощо.

У своїй роботі музичний керівник використовує нескладні дитячі пісеньки та програмні твори для розвитку в дошкільнят музичного сприйняття, пам'яті, почуття ритму. Проте сьогодні вихователі закладів дошкільної освіти (далі - ЗДО) у своїй роботі використовують музичні заняття ще й для розвитку мовлення та мислення, розкриття творчого потенціалу дітей, тобто шукають креативні підходи, аби зацікавити малюків. І це зрозуміло, адже кожен вид мистецтва має особливий вплив на людину. Так, якщо література, художнє слово викликає емоційно-естетичні відчуття, то музика підсилює переживання, позитивно впливає на психіку дитини. У процесі взаємодії музики і слова народжується новий художній образ із яскравою емоційною спрямованістю і конкретним змістом [5, с. 175].

Загальновідомо, що казка - найулюбленіша і найдоступніша форма навчання дошкільнят, адже саме їй притаманне образне мислення, а отже, у практиці роботи казково-ігрові сюжети доцільно поєднувати із різними видами музичної діяльності [10]. Поєднання музики і казки збагачує духовний світ дитини, впливає на розвиток її творчих здібностей, формує моральні якості. музичний керівник дошкільний освіта

Кожен педагог має у своєму арсеналі власні способи залучення дітей до світу прекрасного. Так, Тетяна Тимошенко, музичний керівник ЗДО № 6 «Золотий ключик» із м. Жашкова, пропонує залучати дітей до розігрування казок, потішок і навіть віршів [10]. Із цією метою вона використовує різні форми занять: виконання дії в ролях із ляльковими персонажами (сюжетами та образними іграшками, пальчиковими і плакатними фігурками тощо); ведення діалогу, монологу чи пояснення від автора; інсценування пісні та ін. Таким чином, завдяки означеній вище діяльності педагог розвиває пізнавальну активність дітей, художній смак, творчі та декламаційні здібності, пам'ять, дикцію, риторику, виразність мови, здатність до перевтілення, увагу, уяву, фантазію, виразність емоцій та міміки, пластичність рухів. Слід зауважити, що готового матеріалу для проведення занять у Тетяни Валеріївни не було, виключно всі сценарії вона розробляла власноруч, зокрема щомісяця під її керівництвом у закладі готувалася і здійснювалася постановка щонайменше однієї казки, серед яких - «Лисиця і глек», «Ріпка», «Котик і Півник» та інші.

Цікавинкою авторського сценарію Т Тимошенко є те, що музичні композиції (пісні, ігри, танці, пантоміми тощо) вона підбирає відповідно до сюжету казки. Наприклад, для казки «Ріпка» було підібрано такий музичний репертуар: «Плескаємо - тупаємо» (українська народна мелодія в обробці Я. Степового), «Дощик» (українська народна мелодія в обробці Я. Степового), «Сонце буде гріти» (слова і музика Г Сенченко), «Ріпка» (слова І. Франка, музика народна, обробка Н. Шевченко); «Гопачок» (українська народна мелодія), «Сонечко і дощик» (музика А. Філіпенка).

Перед початком казки, як зазначено в сценарії, «щоб веселіше нам було», діти спочатку плескають у долоньки, а потім тупають ніжками (музично-ритмічна вправа «Плескаємо - тупаємо»). Починається казка зі слухання музики «Дощик», адже саме завдяки дощику на городі виросла велика Ріпка. Дідусь милується своїм врожаєм і співає пісню «Сонце буде гріти». Але виникла проблема: старенький не може самостійно витягнути Ріпку із землі. Дітки, ніби допомагаючи йому, співають пісеньку «Ріпка». У цей час Дідусь кличе на допомогу Бабусю, згодом Онучку, собачку Жучку, кицьку Варварку та мишку Сіроманку. Усі разом вони витягують Ріпку, а після цього, радіючи, дружно стають у коло і танцюють «Гопачок».

Насамкінець ведучий зауважує:

Добре, дідусю, ти зробив,

Що цю ріпку посадив!

Дощик про неї подбав,

Бо її він поливав.

Сонечко часу не марнувало,

Ріпку теплом зігрівало.

А ви, діти, в коло всі ставайте,

Гру із сонечком та дощиком починайте!

Саме грою «Сонечко і дощик» завершується представлене музичне заняття.

Детально ознайомившись зі сценарієм, ми з'ясували, що не всі персонажі казки співають пісні (як буває в дитячих операх або мюзиклах), не всі герої мають розгорнутий літературний текст (деякі із них лише з'являються, виконуючи свою дію або пантоміму без слів), відсутній єдиний музичний авторський супровід (усі композиції різних авторів), проте все сплановано і музично оформлено надзвичайно цікаво. Це ще раз підтверджує думку про те, що творчий підхід до будь-якої справи обов'язково принесе успіх.

Представлена вище музична казка не лише дає можливість дітям розкрити власний творчий потенціал, продемонструвати здібності, а й, що надзвичайно важливо, стимулює творчі, акторські здібності дітей, розвиток яких є необхідною умовою виховання гармонійної особистості.

Звичайно, музичний керівник повинен використовувати інтегрований підхід до засвоєння казкової теми з музикою, адже це вимагає музичних, літературних, артистичних здібностей як дошкільників, так і композиційних та режисерських - педагога.

Для музичних занять не обов'язково використовувати усім відому народну казку, достатньо обрати головного персонажа або вигадати його самостійно. Саме так зробила Тетяна Горшкальова, музичний керівник ЗДО № 7 «Ромашка» із м. Малина Житомирської області: створила «Казку про Бегемотика», безпосередньо пов'язану із нотами та звуками [3]. Вона пропонує знайомити дітей із нотною грамотою від імені головного героя - Бегемотика, який «дуже хотів співати», але в нього нічого не виходило. Подорожуючи музичною країною, Бегемотик знайомиться зі звуками, а допомагають йому в цьому казкові друзі, а також діти. Сценарій містить низку дитячих творів та пісень, зокрема «Дощик» В. Косенка, «Пісеньку про ноти» та ін. Такий підхід є надзвичайно корисним для дошкільнят, адже вже з дитячого садочка вони знайомляться із музичними термінами, нотами, регістрами, темпами, ладами тощо [3].

Наведені нами вище приклади занять вимагають безпосередньої участі музичного керівника у постановці казок, адже саме він здійснює супровід на фортепіано, співає разом із дітьми або є ведучим даного дійства.

Проте час не стоїть на місці і суттєву допомогу музичному керівникові сьогодні надають мультимедійні засоби навчання - музичні центри, магнітофони, комп'ютери, караоке, «мінусовки», «плюсовки» та ін. Музична казка може бути створена і завдяки музиці, що звучить у запису. Якщо музичний керівник має у своїй творчій скарбничці дитячі опери, мюзикли, музично-театралізовані постановки, то це також допомагає йому реалізувати свої знання й уміння на практиці, якщо ж ні - він може це зробити самостійно.

Ще один приклад нестандартного підходу до заняття - музична казка «Дюймовочка», сценарій якої розміщено на сайті для вихователів закладів дошкільної освіти [9]. Ми віднайшли його і хочемо поділитися враженнями.

На перший погляд, сценарій подібний до сценаріїв інші дитячих свят і постановок: наявні літературний текст, діалоги, монологи, музичні й танцювальні номери. Проте вразило нас інше - усі музичні композиції представлено в записах, відтворити які зовсім нескладно. Магнітофон, музичний центр або ноутбук - це все, що необхідно музичному керівникові. Щодо музики, то це - відомі класичні та сучасні твори, зокрема А. Вівальді «Пори року» («Зима», «Осінь»), Ф. Шуберт «Серенада», Е. Гріг «Ранок», І. Штраус «Марш Радецького», Г. Свиридов «Весна і осінь», Ф. Шопен «Вальс» та ін. Таке знайомство дітей зі світовою музичною класикою є досить несподіваним, але сам сюжет казки і його головна героїня Дюймовочка насправді потребували саме такого музичного оформлення. Такий приклад постановки відомої казки може стати у нагоді тим вихователям, які планували зробити щось цікаве у своєму закладі, але з певних причин відмовлялися. Як бачимо, підходів до вирішення цього питання достатньо, головне - бажання самого музичного керівника урізноманітнити свою діяльність, зробити музичні заняття для дітей насиченими і корисними.

Ольга Радинова, доктор педагогічних наук, автор книг із музичного виховання, пропонує музичним керівникам навчати дітей передавати емоції не словами, а рухами, мімікою [8]. Для цього вона обрала казку «Принцеса на горошині» Г. Х. Андерсена й за допомогою музики подала як музичну казку-гру.

Головний герой Принц шукає свою наречену. Діти разом із ним подорожують різними королівствами. Всі події відтворені на основі пантоміми: представлення героїв, їх хода, настрій, рухи тощо. Музичний керівник є співучасником дійства: він не лише розповідає казку, а й допомагає дітям відтворювати всі події у житті Принца. Казка створена у вигляді подорожі - музичної сюїти, яка передбачає наявність різних танців. Супроводом до неї є твори одного композитора - Франца Шуберта. Саме їх емоційне розмаїття, на думку автора, дає змогу відтворити атмосферу казкових подій та настроїв.

Так, для музичної характеристики «зітхання Принцеси» обраний «Музичний момент» As-dur, для характеристики Принца, який їде на коні у пошуках коханої, - «Військовий марш», а свято в королівстві, урочиста хода гостей представлені «Полонезом». Музичним супроводом дійства виступають «Німецький танець», «Благородний вальс», «Угорська мелодія», «Скерцо» «Варіації для скрипки із фортепіано», музика до п'єси «Розамунда» та ін.

«Казку-концерт» за музикою одного композитора пропонує Наталія Гайшинець, музичний керівник ЗДО № 157 м. Маріуполя [2], яка прагне таким чином ознайомити дітей із класичною музикою, адже залучення до справжнього мистецтва сприяє становленню їх музичної культури [2, с. 45]. Домінантним видом діяльності у роботі педагога є сприймання музики. У ході заняття дітям розповідають про композитора, демонструють його портрет, пропонують послухати музику, доступну для їх сприймання, підбирають тематичні ілюстрації до творів, створюють сюжетні казки для кращого засвоєння малюками класичної програмної музики. Заняття проходять у формі казки-концерту. Наталія Анатоліївна розробила декілька таких концертів, зокрема «Весняна подорож Сашка» (за творами із циклу «Дитячий альбом» О. Гречанінова), «Пригоди метелика» (на основі п'єс із фортепіанного циклу «Бірюльки» С. Майкапара) та ін. Музичні композиції можна виконувати як самостійно, так і з використанням технічних засобів навчання.

Висновок. Зважаючи на викладене у статті, зазначимо, що літературна казка робить дитину більш чутливою і спостережливою, пробуджує її уяву, збагачує новими смислами й образами, а музична казка стимулює музичні, творчі, акторські здібності дошкільника, розвиток яких є необхідною умовою виховання гармонійної особистості. Музичним керівникам варто пам'ятати, що осучаснений варіант казки пропонує безмежний простір для фантазії, вигадки, творчої уяви і доброго гумору не лише дітей, а й дорослих.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / АПН України ; наук. ред. та упор. О.Л. Кононко. - Вид. 2-ге, випр. - К. : Світич, 2008. - 430 с.

2. Гайшинець Н. Казочки-концерти з класичною музикою / Н. Гайшинець // Музичний керівник. - 2015. - № 7. - С. 45-49.

3. Горшкальова Т. Музичні казки. Казка про Бе- гемотика [Електронний ресурс] / Т. Горшкальова. - Режим доступу : https: // lbnbycndj8.webnode.com.ua / muzichni-kazki.

4. Дошкільна освіта як складова системи безперервної освіти України (2007-2014) : наук.-допом. бібліогр. покажч. / АПН України ; ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ; Ін-т проблем виховання ; Наук. б-ка НПУ ім. М. П. Драгоманова ; [упоряд. : Л. І. Страйгородська та ін. ; наук. ред. Л. І. Бере- зівська, наук. консул. Н. В. Гавриш ; бібліогр. ред. Л. І. Страйгородська]. К., 2007. - Вип. 2. - 150 с.

5. Назаренко І. М. Музичний театр як засіб художньо-творчого потенціалу молодших школярів [Електронний ресурс] / І. М. Назаренко // Вісник Житомирського державного університету. - 2010. - Вип. 52. - С.174-178. - (Серія «Педагогічні науки»).

6. Онищук І. А Розвиток творчого самовираження дошкільників у музичній діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.08. / І. А. Онищук. - К., 2012. - 30 с.

7. Онищук І. А. Творче самовираження дошкільників як педагогічна проблема [Електронний ресурс] /

1. А. Онищук // Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. - 2010. - № 1. - С. 226-230. - (Серія «Педагогіка»).

8. Радинова О. Принцеса на грошині : сценарій музичної гри-казки / О. Радинова // Музичний керівник. - 2017. - № 8. - С. 31-34.

9. Тимошенко Т. В. Казка на музичному занятті [Електронний ресурс] / Т. В.Тимошенко. - Режим доступу : https://www.pedrada.com.ua/.

Размещено на Allbest.ru