Тестова перевірка знань із математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 51:37.091.26

Рівненського державного гуманітарного університету

ТЕСТОВА ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ ІЗ МАТЕМАТИКИ

Галина Кирилецька

Постановка проблеми. У Концепції загальної середньої освіти наголошується, що «стрижнем освіти XXI століття є виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни» [3, с. 2]. Реалізація цих завдань припускає системні зміни в змісті, організації навчального процесу в сучасній загальноосвітній школі, що визначає потребу в дієвих засобах і процедурах діагностики якості освітнього процесу та його результату. Останні результати досліджень науковців щодо означеної тематики доводять, що комплексно якість освіти виміряти неможливо, проте її найважливіші складові піддаються певним параметричним і кількісним вимірам. Найбільш ефективним у цьому контексті є тестування, досвід застосування якого у вітчизняній освіті на сьогодні розглянуто досить поверхнево.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Аналіз наукових праць, присвячених проблемі контролю загалом і тестовому контролю зокрема (Н. Кураш, Ю. Головач, Я. Довгополова, Я. Бродський, О. Іванова, А. Дахін та ін.), засвідчує, що, незважаючи на наявні результати завершених досліджень, технологія здійснення контрольних процедур щодо обгрунтування її психолого-педагогічних основ досі залишається недостатньо розробленою.

Мета статті - визначити вимоги до тестових завдань та обгрунтувати умови ефективної реалізації тестових технологій на уроках математики.

Виклад основного матеріалу. Необхідність підвищення якості знань в умовах докорінної реформи освіти передбачає створення високоефективного механізму забезпечення якості освіти, зокрема й навчальних досягнень учнів. Контроль та коригування діяльності учнів є обов'язковими складовими, необхідними для досягнення високих підсумкових результатів. Одним із високоефективних сучасних засобів якісних вимірювань навчальних досягнень учнів є тест.

Під педагогічним тестом розуміють систему взаємозв'язаних предметним змістом завдань специфічної форми та зростаючої складності, що дають змогу оцінювати структуру, вимірювати рівень знань та інші характеристики особистості [1, с. 14]. Тести як інструмент вимірювання використовується в багатьох країнах світу. Однак варто зауважити, що таке широке впровадження тестування для проведення різних видів контролю, зокрема й самоконтролю має не лише позитивні, а й негативні сторони. Насамперед тестування повною мірою допомагає уникнути проблеми щодо суб'єктивності оцінювання учня. Серед інших переваг можна виокремити: оперативність тестування; систематичне відстеження якості та динаміки навчальних досягнень; ефективність проведення контролюючих заходів; підвищення якості навчання завдяки розвитку таких здібностей, як уважність, зосередженість;

використання тестів під час поточного контролю дає змогу вчителю швидко отримати інформацію про рівень знань учнів і, як наслідок - своєчасно скорегувати засвоєння ними навчального матеріалу; тест - це гуманний інструмент, який ставить учнів у рівні умови завдяки використанню єдиної процедури та єдиних критеріїв оцінювання.

Негативними моментами у використанні тестів є їхня неефективність щодо діагностування системності та глибини знань, способів діяльності; неможливість перевірити креативне та нестандартне мислення; відсутність безпосереднього контакту зі суб'єктами тестування та неможливість проконтролювати допущені ними випадкові помилки раціональності діяльності і здатності до самостійності; клопітка робота щодо розробки якісних тестових завдань. До недоліків тестів відносять також можливість вгадати відповіді [4, с. 40].

Важливу роль відіграє те, що актуальність використання тестових завдань збільшується і у зв'язку з проведенням зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), основною метою якого є «оцінка ступеня підготовленості випускників загальноосвітніх навчальних закладів із метою конкурсного відбору для навчання у вищих закладах освіти». Тому сьогодні важливо прищепити учням навички культури тестування на всіх етапах навчання, зробити цей процес буденним, щоб він не викликав непорозумінь.

Поняття «тест» належить до основних понять педагогічної діагностики. Використовують такі основні типи тестів:

Тестові завдання з однією правильною відповіддю. Завдання такого формату складається з умови (запитання, незакінченого твердження) та 4-5 варіантів вибору, один з яких є правильним, а решта - дис- трактори, функція яких - збити з пантелику учасників тестування, які не впевнені у відповіді. У дистракто- рах моделюються типові помилки, яких припускаються учні при виконанні відповідних завдань. Отже, дистрактори - правдоподібні неправильні відповіді в завданнях вибіркового типу.

Завдання з однією правильною відповіддю є найпростішими в практиці тестування з математики. Це пояснюється зручністю їх форми для автоматизації контролю навчальних досягнень. Вони прийнятні для учнів, тому що знайти правильну відповідь серед декількох неправильних легше, аніж сформулювати відповідь самостійно. До того ж, якщо завдання має 4-5 варіантів відповідей, з яких лише одна є правильною, згідно зі статистикою цю відповідь можна вгадати з імовірністю від 20 до 25 відсотків.

Оцінювання. Успішне виконання кожного такого завдання дає учасникові тестування 1 бал, а неправильний вибір - 0 балів.

Завдання з однією правильною відповіддю оцінюють переважно рівень знань від розрізнення до розуміння. Їх можна застосовувати не лише для перевірки знань теоретичного матеріалу, а й набуття найпростіших навичок.

1. Тестові завдання множинного вибору. За зовнішнім виглядом ці завдання схожі на попередній тип, проте вони передбачають вибір декількох правильних відповідей із запропонованих. У таких тестах кожен варіант відповіді повинен бути або абсолютно правильним, або абсолютно неправильним для того, щоб уникнути неоднозначності. Завдання з кількома правильними відповідями має умову (запитання або незакінчене твердження) та перелік варіантів вибору.

Оцінювання. За виконання таких завдань дають 1 бал (за кожну правильну відповідь у завданні).

Завдання з кількома правильними відповідями оцінюють переважно розуміння та застосування (нав- ченість на рівні розуміння) знань [2, с. 5].

2. Тести на встановлення відповідності (логічних пар) між елементами двох списків складаються зі спільного вступного запитання та чотирьох завдань, позначених буквами (або цифрами), до кожного з яких потрібно підібрати один варіант відповіді. Зазвичай такі завдання мають чотири основи та 5-6 варіантів до них, 1-2 з яких - дистрактори.

Оцінювання. За виконання цих завдань виставляють від 0 до 4 балів: жодної правильної відповіді - 0 балів, одна правильна відповідь - 1 бал, дві - 2 бали, три - 3 бали, усі чотири - 4 бали.

3. Тести на визначення правильної послідовності складаються зі вступного запитання та 4 варіантів відповідей, позначених буквами, які потрібно розташувати в правильній послідовності: першому варіанту відповіді належить цифра 1, другому - 2 і так далі.

Суть запитання для його оцінювання вимагає підрахунку правильних послідовностей, утворених учасником тестування.

На множині відповідей завданням установлена послідовність їх виконання, при цьому будь-яка пара елементів вважається правильно впорядкованою, якщо послідовність виконання цих дій узгоджена із заданою.

Оцінювання. За виконання такого завдання можна одержати від 0 до 3 балів (жодної правильної відповіді - 0 балів, одна правильна відповідь - 1 бал, дві - 2 бали, три-чотири - 3 бали).

4. Тести з короткою відповіддю, варіанти відповідей до яких можуть подаватися у вигляді чисел, букв, слів тощо.

Завдання формулюються таким чином, щоб вони мали єдину числову конкретну відповідь, яка записується в бланк десятковими дробами з позначеним місцем для коми.

Оцінювання завдань цього типу зводиться до посимвольного порівняння рядка відповіді учасника тестування з рядком правильної відповіді. Такий підхід дає змогу автоматизувати оцінювання відповідей лише для найпростіших випадків: знакове дійсне число із заданою кількістю знаків після коми чи слово в правильному вигляді (наприклад, у називному відмінку) [2, с. 10]. тестування урок таксономія блум

Із метою об'єктивності оцінювання знань учнів за допомогою тестової системи перевірки знань, окрім вибору форми відповідей, важливим є забезпечення змісту запитань, вимоги до яких такі: валідність - показник того, наскільки добре передбачуваний тест визначає те, для чого він призначений; необхідний і достатній рівні складності; об'єктивність і надійність; стійкість, можливість співставлення з певною шкалою; репрезентативність - повнота охоплення завданнями навчального матеріалу, програми, відображення тестами різних рівнів навчання; значущість і дискри- мінантність (диференціація учнів, студентів та ін. щодо максимального або мінімального рівнів навчання); достовірність, науковість, несуперечливість.

Складаючи тест, необхідно дотримуватися рекомендацій щодо розробки тестових завдань та доцільності їх застосування в конкретному випадку. При цьому потрібно враховувати їх різноманітність та орієнтуватися на таксономічні цілі Блума (див. табл.) [4, с. 31].

Таблиця Тестові завдання з урахуванням таксономічних цілей Блума