Щодо актуальності проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля»

Щодо актуальності проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури

15. Педагогіка

УДК: 001.8:378.22

І.В. Олійник, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології

Дніпро

Анотація

У статті акцентовано на необхідності формування дослідницької компетентності на третьому освітньо-науковому рівні вищої освіти. Проаналізовано основні причини недостатньої розробки теоретико-методологічних та організаційно-методичних аспектів формування дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури. Визначено рівні підготовки науково-педагогічних кадрів в умовах аспірантури.

Ключові слова: дослідницька компетентність, науково-дослідна діяльність, аспірантура, майбутні доктори філософії.

Annotation

The paper focuses on the need of research competence formation at the third educational level of higher education. The main reasons of deficiency in theoretical, methodological and organizational aspects development of the future Doctors of Philosophical Sciences research competence formation studies have been analyzed. The degrees of pedagogical staff training in postgraduate study are determined.

Key words: research competence, research activity, postgraduate study, future Doctors of Philosophical Sciences

Трансформації, що відбуваються в економічній, політичній та соціально-культурній сферах визначають нові вимоги до цілей, цінностей, функцій освіти в напрямку забезпечення розвитку й самореалізації особистості суб'єктів навчального процесу.

До питання вивчення проблеми підготовки майбутніх фахівців до дослідницької діяльності зверталися такі науковці, як М. Архіпова, М. Головань, М. Золочевська, В. Константинова та ін.

Можливості організації процесу науково-дослідної роботи у вишах для формування професійних якостей та компетентності майбутніх фахівців відображено у працях Л. Авдєєвої, Н. Амеліної, І. Іваненко, Ф. Орєхової та ін.

Теоретико-практичні аспекти організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти висвітлені в наукових розвідках А. Алексюка, В. Вихрущ, Л. Вовк, Н. Дем'яненко, М. Євтуха, С. Золотухіної, О. Любара, О. Микитюка, Б. Ступарика, О. Сухомлинської, М. Ярмаченка та ін.

Незважаючи на достатньо вагомий внесок науковців, проблема формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців залишається невичерпною та насущною.

Актуальність нашого дослідження визначається оновленням змісту соціального замовлення щодо підготовки науково-педагогічних кадрів в умовах аспірантури на трьох рівнях (рис. 1):

- на соціально-педагогічному рівні - високими вимогами до змісту та якості підготовки майбутніх докторів філософії, що володіють дослідницькою компетентністю, здатні застосовувати науково-пошуковий підхід в організації навчального процесу, здійснювати науковий пошук, керувати науково-дослідницькою діяльністю студентів у процесі здійснення професійної діяльності;

- на науково-теоретичному рівні актуальність дослідження зумовлена потребою в пошуку нових підходів до організації науково-дослідницької діяльності здобувачів, що можуть бути реалізовані в межах сучасної компетентнісної освітньої моделі;

- на науково-методичному рівні значущість дослідження визначається необхідністю розробки відповідного технологічного інструментарію для формування готовності майбутніх докторів філософії до дослідницької діяльності, спрямованої на активізацію наукової творчості, креативності та самостійного пошуку.

Рис. 1. Рівні формування дослідницької компетентності в майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури

Не до кінця вирішеною залишається проблема розробки теоретико-методологічних та організаційно-методичних аспектів формування дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури. На наш погляд причинами цього можна вважати:

- відсутність загального розуміння дослідницької компетентності як комплексного поняття, що має потужний потенціал для удосконалення професійної підготовки науково-педагогічних кадрів, однак потребує створення відповідних умов її формування;

- недостатній рівень розробки педагогічних основ процесу формування зазначеного феномена, що відображає його сутність, структуру, можливості й умови підвищення ефективності;

- перевага формального підходу до питання формування дослідницької компетентності;

- незначна кількість теоретико-методологічних напрацювань щодо способів та шляхів формування дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури та можливості підвищення ефективності даного процесу;

- недостатнє науково-методичне обґрунтування механізмів реалізації оптимізації організаційно-педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури.

Варто зазначити, що в сучасних умовах все більше затребуваним є фахівець, який володіє як професійно значущими компетенціями, так і загальною дослідницькою, що забезпечує вихід за межі професійної діяльності. освітній дослідницький доктор філософія

Погоджуємося з думкою О. Микитюка, який зазначає, що першорядного значення набуває розвиток у вищих закладах освіти фундаментальних наукових досліджень, залучення до них як викладачів, так і студентів, виховання в них методологічної культури, підвищення вимог до результатів дослідницької праці, забезпечення високої ефективності й конкурентноздатності наукової продукції, що зумов-лює суттєві зміни в організації науково-дослідної діяльності сучасних вищих навчальних закладів України [2, с. 3].

Під науково-дослідницькою компетенцією розуміється здібність і готовність фахівця до результативного застосування наявних знань, умінь і навичок у ході науково-дослідницької діяльності та в процесі розв'язання професійних задач [1].

Науково-дослідницька компетентність є основою професійної компетентності суб'єктів навчання, що дозволяє вирішувати складні завдання в умовах зростаючих викликів з боку культурного, соціального та технологічного середовища, що постійно змінюється, і в той же час є фундаментом конкурентоздатності фахівця на ринку праці.

Аспірантура є третім освітньо-науковим рівнем вищої освіти, що передбачає збільшення часу самоосвіти й залучення здобувачів до самостійної науково-дослідницької діяльності. На відміну від попередніх (бакалаврат, магістратура) освітніх ступенів, дослідницька діяльність в умовах аспірантури має бути спрямована вже на пошук і отримання нових знань, у свою чергу дослідницька компетентність аспіранта є набагато ширшою, ніж у бакалавра чи магістра. Тим більше, що метою дослідницької складової освітньо-наукової програми підготовки науково-педагогічних кадрів в аспірантурі зі спеціальності 015 «Професійна освіта» в університеті імені Альфреда Нобеля є підготовка висококваліфікованих фахівців-практиків, які володіють загальнонауковими методами системного, функціонального й статистичного дослідження, сучасними методами науково-дослідної та педагогічної діяльності.

Окреслені вище питання визначили проблему дослідження, яка полягає у визначенні теоретико-методологічних основ, організаційно-педагогічних умов, методичних напрямків та механізмів формування дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури.

Підсумовуючи, відзначимо, що розвиток дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури стає необхідною умовою продуктивного оновлення теоретико-практичної складової освітнього процесу, що дозволить забезпечити предметні, метапредметні та особистісні результати майбутніх фахівців; сприятиме проведенню досліджень щодо підвищення ефективності освітнього процесу.

Наведені аргументи вказують на необхідність цілеспрямованого розвитку дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії й відносять зазначену проблему до ряду актуальних.

Список використаних джерел

1. Батракова И.С., Тряпицын А.В. Преемственность подготовки в магистратуре и аспирантуре современного вуза как условие развития исследовательской компетентности обучающихся // Известия Волгоградского государственного педагогического университета, 2014. - № 9 (94). - С. 101-107.

2. Микитюк О.М. Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих закладах освіти України ХХ ст.:автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.01 "Історія педагогіки" / О.М. Микитюк. - К., 2004. - 42 с.

Размещено на Allbest.ru