Арт-терапія як одна з інноваційних психолого-педагогічних технологій у професійній діяльності соціальних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК ОДНА З ІННОВАЦІЙНИХ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Ірина Вікторівна Олійник,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля» (м. Дніпро)

Актуальність теми зумовлена пошуком нових технологій та інструментів соціально-педагогічної діяльності в системі соціальної роботи. Обґрунтовано можливості арт-терапії для укріплення, збереження, психокорекції соціального здоров'я клієнтів. Узагальнено теоретичні питання використання технології зцілення мистецтвом в професійній діяльності соціальних працівників. Подано комплексне уявлення про арт-терапію як оригінальний метод прогресивної психолого-педагогічної допомоги в соціальній роботі, що сприяє формуванню здорової й творчої особистості.

Ключові слова: соціальна робота, соціально-педагогічна діяльність, арт-терапія, діагностика, психокорекція, реабілітація.

арт терапія соціальний педагогічний

Актуальность темы обусловлена поиском новых технологий и инструментов социально-педагогической деятельности в системе социальной работы. Обоснована возможность арт-терапии для укрепления, сохранения, психокоррекции социального здоровья клиентов. Обобщены теоретические вопросы использования технологии исцеления искусством в профессиональной деятельности социальных работников. Представлено комплексное представление об арт-терапии как оригинальном методе прогрессивной психолого-педагогической помощи в социальной работе, что способствует формированию здоровой и творческой личности.

Ключевые слова: социальная работа, социально-педагогическая деятельность, арт-терапия, диагностика, психокоррекция, реабилитация.

Relevance of the theme is determined by the searching for new technologies of social and pedagogical activity in the system of social work. The capabilities of art therapy for strengthening, preservation, psychocorrection of social health of clients are described. Based on the analysis of psychological, pedagogical and scientific-methodical studies the theoretical questions of the usage of art technology in the professional activity of social workers have been explained. The complex idea of art therapy as the original method of progressive psychological and pedagogical assistance in social work that develops healthy and creative personality is presented.

Theoretical and practical thoughts on the value of art therapy in the activities of social workers were analyzed, the main functions and benefits of art therapy as the healthiest way of cooperation with the client have been identified.

Art therapy is considered as an instrument of progressive psychological and pedagogical assistance, that helps to become healthy and creative as well as to put into practice such functions as diagnostic, prognostic, organizational and communicative, psycho-corrective, social and pedagogical support, psychotherapeutic, rehabilitation, animation, facilitative.

The basic methods of art therapy which are being introduced to future social workers in the process of studying such disciplines as "Technologies of social and pedagogical activity" and "Prevention and correction of social deviations" are described.

Key words: social work, social-pedagogical activity, art therapy, diagnostics, psychocorrection, rehabilitation.

Постановка проблеми. Соціально-економічна ситуація, що склалася в нашій країні вимагає кардинальних змін в соціальній сфері, у тому числі створення високоефективної, багатопрофільної цільової системи соціального обслуговування населення, яка забезпечить комплексне сприяння у вирішенні соціальних проблем, що передбачає розробку й впровадження нововведень у соціальній сфері. Концептуальною парадигмою становлення й розвитку системи підготовки кадрів для соціальної роботи повинна стати підготовка висококваліфікованого, конкурентоспроможного, усебічно розвиненого фахівця, спроможного знайти адекватні форми реагування, що відповідають соціальним запитам та швидкозмінному середовищу.

На разі зростає суспільний та професійний інтерес до технологій та методів, що здійснюють безпечний, позитивний вплив на психічне та соціальне здоров'я особистості за допомогою мистецтва.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання зцілення мистецтвом, шляхи активізації внутрішніх ресурсів та потенціалу особистості за допомогою арт-терапії розглядали у своїх дослідженнях О. Ващенко, Н. Вернікова, О. Вознесенська, Н. Ещенко, О. Любарец, Н. Полякова,І. Садова, В. Саранцева, О. Тараріна, А. Чуприков, Т. Яценко та ін.

Питання застосування арт-терапії в діяльності фахівців «допомагаючих» професій (психолога, соціального працівника, корекційного педагога) стали предметом дослідження цілої когорти науковців (С. Андрейчин, М. Докторович, Л. Злочевська,М. Киселева, З. Ленів та ін.).

Аспекти використання арт-терапевтичних методів у професійній діяльності соціальних працівників висвітлювали А. Капська, М. Лукашевич, І. Мигович, Л. Тюптя, Є. Холостова, В. Шахрай та ін.

Метою даної статті є узагальнення науково-теоретичних та практичних поглядів щодо з'ясування значення арт-терапії в діяльності соціального працівника, визначення основних функцій та переваг арт-терапії як найбільш екологічного методу взаємодії з клієнтом.

Виклад основного матеріалу. Соціальна робота пройшла довгий шлях від доброчинності, волонтерської діяльності до академічної спеціальності. На сьогодні це можливість поєднувати знання, професійні методики та особистісні якості, ставши фахівцем, який підтримує, повертає надію, допомагає змінити життя чи то однієї особистості, чи цілої групи. Саме фахівець соціальної сфери здійснює професійну діяльність, що має на меті сприяти особистості, соціальним групам у подоланні особистісних і соціальних труднощів шляхом підтримки, захисту, психокорекції та реабілітації.

Соціальна робота - це поліфункціональна професійна діяльність щодо вирішення соціальних проблем особистості, спрямована на реабілітацію, адаптацію, інтеграцію індивіда в соціум тощо. Завдання фахівців в області соціальної роботи полягає в тому, щоб пом'якшити соціальні протиріччя й покращити взаєморозуміння між людьми, соціально-психологічний клімат в соціумі. Однією з ефективних і екологічних технологій у роботі соціального працівника вважаємо арт-терапію, яка останнім часом набула широкої популярності серед таких спеціальностей як психологія та соціальна робота.

Вважаємо, що зазначений напрям діяльності є ефективним екологічним інструментом, яким соціальні працівники можуть послуговуватися в процесі здійснення професійної діяльності та виконання основних функцій.

У процесі вивчення дисциплін «Технології соціально-педагогічної діяльності» й «Профілактика та корекція соціальних відхилень» даємо можливість студентам ознайомитися з основними напрямами арт-терапії, теоретико-практичними аспектами використання даного методу; техніками та прийомами, якими соціальний працівник може послуговуватися в професійній діяльності.

Арт-терапія (лат. ars - мистецтво, грец. therapeia - лікування) тлумачиться як лікування або зцілення мистецтвом і вважається одним із найбільш м'яких, але ефективних методів, що використовуються в роботі психологами, соціальними працівниками, корекційними педагогами і психотерапевтами.

Цей термін з'явився ще в 40-ві рр. ХХ ст. Першим, хто почав його використовувати, був британський лікар, художник Адріан Хілл, який працював у спеціальних госпіталях як арт-педагог і звернув увагу на той факт, що заняття творчістю допомагають хворим легше і швидше одужувати, відволікаючись при цьому від своїх проблем і переживань [2].

Арт-терапія використовується як засіб гармонізації та розвитку особистості через заняття художньою творчістю. Зазначений метод психокорекції, маючи в арсеналі художні прийоми і творчість, орієнтований на внутрішній потенціал особистості, де акцентується на природнє виявлення почуттів, настроїв, емоцій.

Поняття „арт-терапія” має декілька тлумачень: по-перше, це динамічна система взаємодії між особистістю, продуктом її образотворчої діяльності та арт-терапевтом у так званому „фасилітуючому” просторі з метою реалізації найважливіших функцій: психотерапевтичної, корекційної, діагностичної, розвиваючої, виховної, реабілітаційної тощо; по-друге, арт-терапія може розглядатися в якості терапевтичної процедури особистості; по-третє, як здоров'язбережувальна інноваційна технологія [7].

Можна констатувати, що арт-терапія є міждисциплінарним явищем, оскільки виникла на стику мистецтва і науки та увібрала медичні, педагогічні, культурологічні, соціологічні, психологічні аспекти.

Ґрунтовний аналіз психолого-педагогічних досліджень (Л. Виготський, О. Ізотова, О. Нікіфорова) довів, що даний метод сприяє підвищенню рівня самооцінки, зниженню тривожності, вчить позбавлятися негативних емоцій і є дуже ефективним методом діагностики, психокорекції та реабілітації.

О. Копитін зазначає, що сучасна арт-терапія використовує багатий досвід культурного надбання з характерними для нього формами художньої експресії та зцілювальної практики, пов'язаної з творчістю та спілкуванням [6].

Творчий потенціал закладений в кожній особистості на різній глибині підсвідомості й перенести його у свідомість можливо лише опираючись на особистісну індивідуальність [4].

Використання арт-терапевтичної діяльності пов'язане з вирішенням проблеми психофізичного здоров'я певних соціальних груп: осіб, що постраждали внаслідок жорстокого поводження або насилля, людей похилого віку, безробітних, біженців, правопорушників, робота з проблемними сім'ями, з дітьми, що проявляють дезадаптивні форми поведінки тощо.

Соціальний працівник виступає в якості посередника між особистістю, сім'єю, соціумом, різноманітними державними та громадськими структурами. Фахівець соціальної сфери виконує роль зв'язної ланки між особистістю та мікросередовищем. Для успішного виконання цієї ролі соціальному працівникові необхідно виконувати вимоги, що висуваються до нього як до фахівця в сучасному соціумі, які у зв'язку з прискоренням темпу життєдіяльності, трансформацією соціального досвіду, зміною орієнтирів у підготовці фахівців, реконструюванням сфери соціальних послуг, появою інноваційних технологій та методів здійснення соціально-педагогічної діяльності значно зростають. Відповідно вимоги до соціального працівника витікають з функцій його професійної діяльності, які він повинен виконувати.

У сучасній психолого-педагогічній літературі арт-терапія розглядається як інструмент прогресивної психолого-педагогічної допомоги, що сприяє формуванню здорової та творчої особистості, а також реалізації на практиці таких функцій, як діагностична, прогностична, організаційно-комунікативна, психокорекційна, соціально-педагогічної підтримки, психотерапевтична, реабілітаційна, аніматорська, фасилітативна (рис. 1).

Методи арт-терапії можуть бути адаптовані до проблем різного характеру, починаючи від вирішення питань соціальної та психологічної дезадаптації і закінчуючи розвитком внутрішніх ресурсів, потенціалу особистості, а тому є універсальними і дозволяють працювати з усіма категоріями клієнтів соціального працівника. Крім того арт-терапевтичні техніки допомагають розвинути творчі та комунікативні здібності, навички соціальної підтримки та взаємодовіри; підвищити самооцінку та рівень самоусвідомлення, емоційний потенціал; сформувати вміння вирішувати внутрішні протиріччя, проявляти емоції, вирішувати конфліктні ситуації, знімати відчуття напруги.

Рис. 1. Використання арт-терапії в процесі реалізації основних функцій соціального працівника

Основною метою арт-терапії в процесі здійснення соціально-педагогічної діяльності є гармонізація внутрішнього стану клієнта, відновлення його здібності знаходити оптимальні шляхи виходу з критичних ситуацій, продовження життя в стані рівноваги.

Розглянемо основні методи арт-терапії, які можуть бути використані в процесі соціально-педагогічної діяльності на різних її етапах (таблиця 1).

Таблиця 1. Методи арт-терапії, які можуть бути використані у процесі соціально-педагогічної діяльності

Ізотерапія дозволяє клієнту відчути й зрозуміти себе, виразити свої думки та почуття, звільнитися від негативних переживань. Даний метод є не лише відображенням у свідомості клієнтів оточуючої та соціальної дійсності, але і її моделювання. Зазначений метод можна використовувати з різними категоріями клієнтів, особливої актуальності він набуває в роботі з дітьми, оскільки малювання сприяє узгодженню міжпівкульових взаємозв'язків, активізації конкретно-образного мислення, пов'язаного з роботою правої півкулі й абстрактно-логічного, за яке відповідає ліва півкуля [8].

Мандалотерапія є однією з технік ізотерапії, що полягає у створенні циркулярних композицій - мандал. Поняття «мандала» має санскритське походження і означає «магічне коло» [3].

Створюючи мандалу, клієнт підсвідомо створює символ власної особистості, який допомагає йому зрозуміти себе, чого він вартий, допомагає звільнитися від почуття напруженості, досягти своєї цілісності.

Казкотерапія - метод арт-терапії, який використовує казкову форму для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, удосконалення способів взаємодії з оточуючим світом. Концепція даного методу заснована на ідеї цінності метафори як носія інформації.

Музикотерапія - контрольований процес використання звуків та музики, що являє собою діяльність, яка містить відтворення, фантазування, імпровізацію за допомогою людського голосу та вибраних музичних інструментів чи прослуховування спеціально підібраних музичних творів [1].

Танцювальна терапія - психотерапевтичне використання танцю і рухів як процесуальної дії, що сприяє інтеграції емоційного та фізичного стану особистості. Дана техніка застосовується в роботі з клієнтами, що мають емоційні розлади, порушення спілкування і міжособистісної взаємодії [9].

При творчому підході до рухів під музику танок набуває експресивності, яка дозволяє вивільнити почуття та дослідити приховані протиріччя, що можуть бути причиною психічного напруження. Даний метод дуже ефективний в груповій роботі, оскільки на підсвідомому рівні утворює замкнутий стійкий комплекс - «магічне коло» (спільна діяльність учасників).

Ігрова терапія - психокорекційне використання гри, що здійснює вплив на розвиток особистості, сприяє створенню міцних взаємовідносин між членами групи, допомагає зняти стан тривожності, підвищує рівень самооцінки, дозволяє перевірити себе в різноманітних ситуаціях спілкування, оскільки, як відомо, у процесі гри знімається небезпека соціально значущих наслідків.

Пісочна терапія - один із психокорекційних, розвиваючих методів, спрямованих на розв'язання особистісних проблем через роботу з образами особистої та колективної підсвідомості.

Основна мета даного методу - допомогти клієнтові досягти ефекту самозцілення за допомогою спонтанного творчого вираження особистісного та колективного підсвідомого, включення його у свідоме; посилення здатності особистості до самодетермінації та саморозвитку.

Фототерапія - метод терапевтичного впливу, заснований на застосуванні фотографій або слайдів для вирішення психолого-педагогічних проблем, а також для розвитку й гармонізації особистості. У процесі здійснення консультування клієнтів можна послуговуватися такими техніками: особисті колекції клієнта (фотокартки, зроблені клієнтом або фото, які йому просто подобаються); робота з фотографіями клієнта, зробленими іншими особами (клієнт виступає суб'єктом зйомки для подальшого дослідження власного портрету); робота з автопортретом клієнта (ефективна при роботі з проблемою адекватної самооцінки, упевненості в собі); робота з сімейним/біографічним альбомом (фотознімки з сімейного архіву); робота з фотопроекціями (формування спонтанної, першочергової думки про фотокартки в процесі її перегляду чи створення; проекція - дуже корисний інструмент, що дозволяє клієнту зрозуміти власний спосіб сприйняття оточуючої реальності).

Метафоричні асоціативні карти створюють атмосферу безпеки та довіри. Простота застосування даного інструменту дозволяє соціальному працівнику використовувати його для вирішення міжособистісних конфліктів клієнтів, дослідження сімейних систем, побудови генограми, моделювання та дослідження будь-яких процесів у й майбутньому; формувати позитивне мислення; здійснювати самоаналіз та саморозвиток; долати стресові стани; працювати зі страхами тощо.

До головних особливостей зазначеної техніки можна віднести:

1) обхід раціонального мислення, зняття захисту і опору (образ виступає первинним явищем у формуванні свідомості особистості, тому звернення до нього (образу) інтернаціонально за допомогою карт спрацьовує для осіб будь-якого віку, статі, ментальності, рівня інтелектуального розвитку);

2) створення діалогу між зовнішнім і внутрішнім світом (на підсвідомому рівні особистість пам'ятає все, що з нею відбувалося, однак не завжди усвідомлює це; слідом за образом спливають асоціації, пов'язані з ним у підсвідомості, що дозволяє переглянути внутрішній „фотоальбом” клієнта; карти виконують роль пускового механізму у світ уяви, дозволяють створити безпечне екологічне поле для діалогу між зовнішнім і внутрішнім світом клієнта);

3) реконструкція подій (реконструкція психотравмуючих подій на картах дозволяє уникнути додаткової ретравматизації особистості, запускає її внутрішні процеси самозцілення, створює безпечний контекст пошуку і моделювання вирішення, активізує процеси пошуку власного унікального шляху виходу з кризової ситуації.

Висновки. Діяльність фахівця соціальної сфери є відповідальною, оскільки здійснює вплив на соціальні структури, оточення, на психоемоційний стан особистості клієнта. У зв'язку з цим на сучасному етапі підготовки соціальних працівників арт-терапія має суттєві переваги перед іншими методами, не має обмежень у використанні, у тому числі вікових, викликає позитивні емоції, допомагає справитися з апатією, звільнитися від переживань, є засобом розвитку уваги до почуттів, посилення відчуття власної цінності, стимулює творчий потенціал та внутрішні механізми самовдосконалення й самореалізації особистості.

Список використаних джерел

1. Ворожцова О. А. Музыка и игра в детской психотерапии. М.: Издательство Института Психотерапии, 2004. - 90 с.

2. Докторович М. О. Арт-терапія в діяльності психолога та соціального педагога / М. О. Докторович, Г. Л. Рурик, І. А. Хозраткулова. - К. : Редакції загальнопедагогічних газет, 2014. - 97 с.

3. Эндрюс Т. Искусство лечения цветом / Пер. с англ. О. Матвеевой. М.: ЦАИ, 1998. - 176 с.

4. Ермолаева-Томина Л. Б. Психология художественного творчества: Учебное пособие для вузов. 2-е изд. М.: Академический проект: Культура, 2005. - 304 с.

5. Зинкевич Т. Д., Михайлов А. М. Волшебный источник. Теория и практика сказкотерапии. СПб: Смарт, 1996. - 100 с.

6. Копытин А.И. Социальная и клиническая арт-терапия [Электронный ресурс] // Клиническая и медицинская психология: исследования, обучение, практика: электрон. науч. журн. - 2013. - N 2 (2). - URL: http://medpsy.ru/climp (дата обращения: 20.02.18 г.).

7. Лебедева Л. Д. Арт-терапия в педагогике // Педагогика.-2000. - N 10. - С. 21-25.

8. Осипова А.А. Общая психокоррекция. М., 2000. - 512 с.

9. Остер Дж. у Гоул Л. Рисунок в психотерапии. Методическое пособие. М.: Прогресс, 2000. - 184 с.

Размещено на Allbest.ru