Формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ засобами математичних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378:51-7.001.8

Формування інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ засобами математичних дисциплін

О.П. Кошова

Анотація

інформаційний економічний студент

В статті розглядаються деякі аспекти формування інформаційно-аналітичних умінь студентів засобами математичних дисциплін.

Ключові слова: інформаційно-аналітична діяльність, інформаційно-аналітичні уміння, систематизація інформації, аналітична обробка.

Аннотация

Кошевая О.П. Формирование информационно-аналитических умений студентов экономических специальностей вузов средствами математических дисциплин. В статье рассматриваются некоторые аспекты формирования информационно-аналитических умений студентов средствами математических дисциплин.

Ключевые слова: информационно-аналитическая деятельность, информационно-аналитические навыки, систематизация информации, аналитическая обработка.

Summary

Koshova O. Of informatical and analytical skills students of economic specialties MEANS university mathematical sciences. The article discusses some aspects of informatical and analytical skills of students by means of mathematical disciplines.

Keywords: information-analytical activities, information and analytical skills, organization of information, analytical processing.

Постановка проблеми. Враховуючи вимоги сучасного суспільства, динаміку розвитку економіки в Україні, одним із перспективних напрямів підготовки фахівців у вищих навчальних закладах є формування конкурентноздатних на ринку праці випускників-економістів. Аналіз функціональні обов'язків, умінь та здатностей фахівців економічного профілю, згідно з вимогами ОКХ освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, галузі знань „Економіка і підприємництво”, дає підстави стверджувати, що одним із основних завдань професійної діяльності майбутнього спеціаліста з економіки та підприємництва є інформаційно-аналітична діяльність. Водночас, ефективне виконання функціональних обов'язків спеціаліста неможливе без певного рівня готовності до здійснення аналітичної діяльності, що і актуалізує тему дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженнями у сфері аналітики та інформаційно-аналітичної діяльності майбутніх фахівців займалися такі науковці як Н.А. Сляднєва (визначення поняття „інформаційна аналітика”), І.М. Кузнєцов (визначення поняття „інформаційно-аналітичної діяльність”), Є.С. Гайдамак (організація процесу інформаційно-аналітичної діяльності), О.В. Пархоменко (інформаційно-аналітичне забезпечення процесу прийняття рішень) та ін. Дослідженням різноманітних аспектів інформаційних та педагогічних технологій займалися такі науковці як А.М. Атаян, О.П. Значенко, В.Г. Кальченко, Н.В. Кисіль, М.В Селіна, Н. Керол, Е. Бернштейн, В.П. Александрова, М.З. Згуровський, Н.В. Морзе, В.І. Клочко, М.І. Жалдак (поняття „інформаційна культура”, формування інформаційної культури студентів, сучасні інформаційно-комунікаційні технології навчання), А.Ю. Карлащук (формування дослідницьких умінь студентів), С.А. Раков (дослідницький підхід в навчанні з використанням інформаційних технологій), С.Ю. Нікіфорова, А.В. Горячов (модульно-інформаційна технологія навчання, поняття “інформаційна грамотність”) та ін. Особливості формування і застосування інформаційно-аналітичних умінь у різних сферах діяльності, склад і характеристики умінь роботи з інформацією, вимоги щодо формування інформаційно-аналітичних умінь в системі вищої освіти стали предметом дослідження таких науковців, як Т. Олійник, А.В. Тягло, Т.С. Воропай, А. Коржуєва, Е. де Боно,. Дж. Мак - Пека, М. Ліпмена, К. Мередіт, Д. Халперн, Є. Полат, Дж.Стіла, Ч. Темпла та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Виявлено недостатню увагу науковців щодо формування готовності до здійснення аналітичної діяльності майбутніми економістами в процесі їх професійної підготовки, що і зумовило актуальність нашого дослідження.

Метою нашого дослідження є виявлення організаційно-методичних підходів, що сприяють підвищенню рівня інформаційно-аналітичних умінь студентів економічних спеціальностей ВНЗ в процесі опанування математичними дисциплінами.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо та проаналізуємо зміст понять „інформаційно-аналітична діяльність”, „інформаційно-аналітичні уміння” та зв'язок між ними. Незважаючи на те, що термін „інформаційно-аналітична діяльність” застосовується досить широко, єдиного підходу до його визначення не існує. Зокрема, деякі науковці вважають, що функція інформаційної аналітики полягає в продукуванні нового знання, яке спрямоване на оптимізацію прийняття управлінського рішення, що, в свою чергу, передбачає переосмислення існуючої або наданої інформації щодо динаміки певного явища. При цьому науковець підкреслює, що сучасна інформаційна аналітика - складна комплексна діяльність, що базується як на природному інтелекті, так і на комп'ютерних технологіях оперування інформаційними масивами та методах математичного моделювання процесів. [4]

В контексті нашого дослідження викликає інтерес думка Пархоменко О.В., який відмічає, що інформаційно-аналітичне забезпечення процесу прийняття рішень - це поєднання всієї інформації, специфічних засобів і методів її аналітичної обробки. Крім того, воно є невід'ємною частиною професійних обов'язків спеціалістів з бізнес-діяльності. Ми поділяємо думку науковця щодо наявності тісного взаємозв'язку між здійсненням інформаційно-аналітичної діяльності і становленням людини в сучасному інформаційно-глобалізаційному просторі. При цьому важливим є розумінням суспільством нової сутності інформації як об'єктивного ресурсу існування природи, людства, окремої людини тощо. Зокрема, основні стадії аналітико-синтетичної обробки інформації для побудови інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень представлені у табл.1. [3]

Таблиця 1. Стадії аналітико-синтетичної обробки інформації (за О.В. Пархоменко)

Водночас існують і інші підходи до визначення поняття „інформаційно-аналітична діяльність”. Зокрема, на думку І.М. Кузнєцова інформаційно-аналітична діяльність виступає як процес семантичної обробки даних, в результаті якого розрізнені дані перетворюються в закінчену інформаційну продукцію - аналітичний документ. [2]

На думку інших дослідників процес інформаційно-аналітичної діяльності може бути представлений у вигляді схеми або алгоритмічної послідовності процедур, що полягають у: зборі інформації; оцінці фактографічного матеріалу; розкритті значення фактів; побудові гіпотез; визначенні об'єкта предмета і проблеми аналізу; побудові ідеальної моделі об'єкта і предмета; виборі видів аналізу; виборі або розробці методів аналізу; формулюванні аналітичних висновків; достовірності і зрозумілому викладенні результатів дослідження. [1]

Доцільно зазначити, що у розглянутих підходах щодо суті „інформаційно-аналітичної діяльності” дослідники цієї галузі одностайні в тому, що вона фокусується на пошуку шляхів оптимізації прийняття відповідних рішень. Але, в той же час, процес цієї діяльності ніби відокремлений від процесу формування готовності майбутніх фахівців до здійснення інформаційно-аналітичної діяльності майбутніми фахівцями у ВНЗ. В цілому погоджуючись із вище означеним, все-таки вважаємо, що ефективність майбутньої інформаційно-аналітичної діяльності фахівців значною мірою обумовлюється рівнем інформаційно-аналітичних умінь студентів, сформованих у процесі професійної підготовки.

В цьому аспекті важливим є усвідомлення того, що для майбутньої професійної діяльності студенти економічних спеціальностей ВНЗ повинні опанувати спектром базових інформаційно-аналітичних умінь, серед яких переважають уміння:

- визначати та аналізувати різноманітні джерела інформації (паперові, електронні, мережеві ресурси тощо);

- виділяти інформацію, що необхідна для розв'язання саме поставлених завдань;

- виокремлювати ключові слова, основні поняття, терміни, ідеї, що містяться в знайденій інформації;

- усвідомлювати суть основних понять та термінів;

- визначати найбільш ефективні шляхи пошуку інформації;

- оцінювати інформацію з точки зору її достовірності та актуальності тощо;

- відокремлювати факти;

- інтегрувати знайдену інформацію в систему власних знань для одержання цілісного уявлення про об'єкт дослідження;

- вибирати та застосовувати, згідно поставленої мети, найбільш ефективні методи аналізу;

- представляти результати аналізу у вигляді таблиць, схем, діаграм, мультимедійних презентацій тощо;

- визначати та знаходити при необхідності додаткову інформацію;

- структуризувати інформацію з використанням процедур щодо наявності трендів, які обумовлюють динаміку досліджуваного явища;

- достовірно і зрозуміло викладати результати дослідження;

- ефективно використовувати результати дослідження та ін.

Щодо формування інформаційно-аналітичних умінь, то вони започатковуються і значною мірою формуються за рахунок математичних дисциплін, серед яких: „Економіко-математичне моделювання” та „Математика для економістів”.

Зокрема, при вивченні дисципліни „Математика для економістів” студентам необхідно в процесі навчально-пізнавальної діяльності самостійно опрацьовувати математичну літературу, проводити математичну обробку статистичних даних, постійно виконувати наукові міні-дослідження з використанням математичних моделей економічних процесів та ін. Все вище означене сприяє розвитку логічного і алгоритмічного мислення і є основою формування базових умінь роботи з інформацією.

Водночас, подальший розвиток базових інформаційно-аналітичних умінь відбувається при вивченні інших математичних дисциплін. І в цьому аспекті для студентів, майбутніх економістів, зростає роль „Економіко-математичного моделювання”, адже у результаті вивчення цієї дисципліни у студенти формуються уміння щодо:

- математичних методів дослідження економічних показників;

- застосування прикладних програм при проведенні розрахунків на ПЕОМ;

- розробки практичних рекомендацій з прийняття управлінських рішень;

- основних принципів побудови й перевірки коректності економіко-математичних моделей;

- надання економіко-статистичного тлумачення одержаних результатів та ін.

Дані опитування проведеного серед студентів економічних спеціальностей першого курсу Полтавського університету економіки і торгівлі опосередковано свідчать про рівень сформованості їхніх інформаційно-аналітичних умінь (див. табл. 2).

Таблиця 2. Результати анкетування студентів

Зважаючи на дані, наведені в табл.2, слід відмітити, що майже 30% опитаних не володіють інформацією щодо змісту професійної діяльності економіста у сфері аналітики, більше ніж 20 % студентів не уявляють можливості застосування інформаційно-аналітичних умінь у професійній діяльності. При цьому більшість із них (78,7 %) хотіли б займатися організаційно-управлінською діяльністю, тоді як інформаційно-аналітичну діяльність обрали лише 11,7 % опитаних. Але, незважаючи на останнє, 71,7 % студентів вважають, що опанування інформаційно-аналітичними уміннями допоможе їм приймати правильні рішення у майбутній професійній діяльності, 21,7 % - матимуть можливість полегшити своє працевлаштування, 38,3% вважають, що інформаційно-аналітичні уміння необхідні для накопичення знань і умінь. Щодо можливості оволодіти навичками роботи з інформацією під час навчання у вузі, то майже третина опитаних ставиться до цього із сумнівом або взагалі не вірить у це. Крім того більше 70% студентів відчувають труднощі при роботі з підручниками під час вивчення тем, запропонованих викладачем для самостійного опрацювання. Викликає інтерес, в контексті нашого дослідження, інформація, що майже 60% студентів зможуть застосувати отримані математичні знання при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін, майже 20% при виконанні курсових робіт та більше 40% у роботі за фахом.

При цьому слід зазначити, що для підвищення ефективності процесу формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів в процесі вивчення математичних дисциплін доцільно включати завдання, що розв'язуються на практичних заняттях та при виконанні індивідуальної самостійної роботи і максимально наближені до майбутньої професійної діяльності. Адже раціонально підібрана система професійно-орієнтованих проблем виробляє стратегію управлінського мислення позитивно впливаючи на ефективність формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів.

У цьому контексті доцільним є розв'язання таких завдань (дисципліна „Математика для економістів”).

Задача. Підприємство випускає продукцію трьох видів: та використовує сировину двох типів: . Норми витрат сировини характеризуються матрицею , де кожен елемент показує, скільки одиниць сировини типу витрачається на виробництво одиниці продукції виду. План випуску продукції задано матрицею , вартість одиниці кожного типу сировини (грош.од.) - матрицею . Визначити затрати сировини, необхідні для планового випуску продукції та загальну вартість сировини

Наведена задача дає студентам можливість для реалізації наступних етапів аналізу щодо пошуку її рішення. По-перше, це інформаційний етап, що полягає у ідентифікації задачі та аналізі вихідних даних (завдання розв'язується за допомогою використання дій з матрицями). Для цього студентам необхідно пригадати основні поняття теми „Матриці. Дії з матрицями”: матриця, операції з матрицями, обернена матриця, ранг матриці та ін., тобто все, що для розв'язання даної проблеми є необхідною інформацією. Крім того студентам необхідно визначити суть таких понять як: вартість одиниці сировини, затрати сировини, загальна вартість сировини, плановий випуск продукції та встановити зв'язок між ними.

По-друге, після виявлення суті інформаційних даних, необхідних для вирішення завдання, постає потреба в реалізації аналітичних умінь, тобто виникає необхідність у застосуванні одержаної інформації для розв'язання поставленої проблеми. Успішна реалізація аналітичного етапу при розв'язанні подібного типу завдань уже передбачає наявність у студентів певного рівня сформованості інформаційно-аналітичних умінь. Після одержання результатів необхідно реалізувати наступний етап, що полягає в інтерпретації отриманих результатів в контексті поставленого завдання.

При цьому важливим є розуміння, що рівень опанування інформаційно-аналітичними уміннями майбутніх економістів значною мірою обумовлюється раціональною організацією навчальної діяльності студентів в процесі опанування математичними дисциплінами.

Висновок

Ураховуючи вище викладене можна стверджувати, що процес формування інформаційно-аналітичних умінь буде ефективним, якщо при навчанні математичним дисциплінам реалізовувати такі організаційно-методичні підходи, серед яких:

- відбір елементів змісту навчання, що найбільшою мірою забезпечують розвиток інформаційно-аналітичних умінь;

- застосування відповідних методів, форм і засобів навчання, що дозволяють ефективно реалізовувати процес формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх економістів;

- впровадження ефективних способів корекції і оцінки відповідного рівня їх сформованості (з допомогою проведення тестувань, анкетувань, експертних оцінок та ін.);

– встановлення інтеграційних зв'язків між математичними та професійно-орієнтованими дисциплінами;

– впровадження інтерактивних технологій навчання та дистанційної форми освіти у тому числі;

– виконання кожним студентом після вивчення змістових модулів з математичних дисциплін міждисциплінарного проекту, який вимагає володіння студентами певним рівнем інформаційно-аналітичних умінь та носить практичну професійну спрямованість;

– узгодження змісту навчання із вимогами професійно-орієнтованих дисциплін та вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик шляхом інтеграції теоретичної і практичної підготовки;

– розробка та впровадження відповідного методичного забезпечення та засобів мультимедіа в навчальний процес математичних дисциплін, з метою підвищення ефективності самостійної роботи студентів тощо.

Література

1. Гайдамак Е.С. Информационно-аналитическая деятельность специалиста в области образования. - Электронный научный журнал «Вестник Омского государственного педагогического университета» Выпуск 2006, http://www.omsk.edu.

2. Кузнецов И.Н. Учебник по информационно-аналитической работе. - М.: ООО Изд-во “Яуза”, 2001. - 320 с.

3. Пархоменко О.В. Інформаційно-аналітичне забезпечення процесу прийняття рішень в системі науково-технічної інформації: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / О.В. Пархоменко; НАН України. Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. - К., 2006. - 23 с.

4. Сляднева Н.А. Информационная аналитика - эзотерическое искусство или современная профессия?, http://www.fact.ru/www/arhiv7s6.htm.

Размещено на Allbest.ru