Компаративний аналіз традиційних та інноваційних педагогічних систем у професійній підготовці вчителя початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Компаративний аналіз традиційних та інноваційних педагогічних систем у професійній підготовці вчителя початкової школи

Петухова Любов Євгенівна

к.п.н., професор кафедри

педагогіки початкової освіти

Херсонського державного університету

У статті подається компаративний аналіз традиційних та інноваційних педагогічних систем у професійній підготовці вчителя початкової школи. Автор розкриває один з аспектів підготовки майбутніх фахівців, пов'язаний з інтеграцією традиційних та інноваційних методів навчання.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище, традиційні педагогічні системи, інноваційні педагогічні системи.

Петухова Л.Е.

КОМПАРАТИВНЫЙ АНАЛИЗ ТРАДИЦИОННЫХ И ИННОВАЦИОННЫХ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ УЧИТЕЛЯ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ

В статье подается компаративный анализ традиционных и инновационных педагогических систем в профессиональной подготовке учителя начальной школы. Автор раскрывает один из аспектов подготовки будущих специалистов, связанный с интеграцией традиционных и инновационных методов обучения.

Ключевые слова: информационно-коммуникационная педагогическая среда, традиционные педагогические системы, инновационные педагогические системы.

Lyubov Petuhova

KOMPARATIVNYY ANALYSIS of TRADITIONAL And INNOVATIVE PEDAGOGICAL SYSTEMS In PROFESSIONAL PREPARATION of TEACHER of INITIAL SCHOOL

In the article is given komparativnyy analysis of the traditional and innovative pedagogical systems in professional preparation of teacher of initial school. An author exposes one of aspects of preparation of future specialists, related to integration of traditional and innovative methods of teaching.

Keywords: informative-communication pedagogical environment, traditional pedagogical systems, innovative pedagogical systems.

Постановка проблеми

Система освіти покликана чітко і своєчасно реагувати на досягнення виробництва, науки, культури, сприяти активному включенню студентів у суспільно-виробничі відносини, давати їм основні уявлення щодо нових технологій, сучасних економічних, правових, екологічних знань, забезпечувати постійну відповідність рівня освіти вимогам науково-технічного та духовного прогресу. Дуже складною виявляється задача пошуку шляхів своєчасного реагування освітніх закладів на швидкі зміни, що відбуваються у всіх сферах суспільного життя. З давніх часів педагогічна наука намагалась знайти шляхи розв'язування цього питання. Свідченням цього може бути пошук різних методик і підходів до побудови навчального процесу, наприклад, навчання у співробітництві, метод проектів, різнорівневе навчання, метод майстерень та ін.

Реалізація сучасної освітньої парадигми значною мірою залежить від учителя початкової школи, якому мають бути притаманні духовність i висока мораль, інтелігентність, професійна компетентність, творче педагогічне мислення, гуманістична та гуманітаристична спрямованість педагогічної діяльності. Його підготовка має здійснюватися на засадах фундаментальності, варіативності й альтернативності, гуманізації навчально-виховного процесу та гуманітаризації його змісту. Компетентнісний підхід у системі підготовки майбутнього учителя вимагає зміщення акцентів із засвоєння визначених державними стандартами знань, умінь і навичок на формування здатності практично діяти, приймати рішення, застосовувати ефективні педагогічні техніки та технології у ситуаціях професійної діяльності й активної життєвої позиції в усіх сферах суспільного життя, а також навичок неперервної самоосвіти та рефлексії.

Метою статті є аналіз інноваційної моделі професійної підготовки майбутніх фахівців початкової школи, пов'язаної з інтеграцією традиційних та інноваційних методів навчання.

Виклад основного матеріалу

Важливе місце в системі кадрового відтворення вчителів початкової школи належить педагогічним дисциплінам як основи особистісної та професійної характеристики майбутнього вчителя. На сьогодні накопичено достатній досвід i значний фактичний матеріал традиційної методичної системи навчання таких курсів.

На жаль, як показують дослідження, традиційне навчання має суттєві недоліки: усереднений загальний темп вивчення матеріалу; єдиний усереднений обсяг знань, що засвоюють студенти; питома вага знань, що отримують студенти в готовому вигляді через викладача без опори на самостійну роботу; недостатнє сприйняття викладачем чи засвоїли студенти навчальний матеріал; домінування словесних методів викладання матеріалу, що створює об'єктивні передумови розсіювання уваги; складність самостійної роботи студентів з підручником; домінування навантаження на пам'ять студентів, тому, що необхідно відтворювати навчальний матеріал (в кого пам'ять краща, той більш успішно відтворює, але у майбутній професійній діяльності ці методи заучування і точного відтворювання інформації не застосовуватимуться); студент не підготовлений до тих форм роботи, які зустрічаються у професійній практиці (вміння знаходити необхідну інформацію для певного виробничого рішення, вміння знаходити самостійне творче рішення в складних умовах) [4].

Як бачимо, за традиційним навчанням спостерігається розрив між тими вимогами, які висуваються до людини у процесі навчання і які висуває реальна професійна діяльність. Оскільки саме у школі значною мірою формується світогляд дитини, то сучасний педагог має усвідомлювати процеси, що відбуваються в суспільстві, встановлювати причинно-наслідковий зв'язок між історією розвитку певного питання та сучасним його станом, бачити тенденції розвитку, зокрема у сфері інформаційних технологій. Він має розуміти тенденції розвитку і типологію комп'ютерних систем, знати процеси аналізу, програмування і тестування у розвитку комп'ютерних систем, мати уявлення про історичний контекст, в якому йде розвиток інформатизації процесу освіти. Таким чином розвиток цивілізації формує нову мету освіти і шляхи їх досягнення.

Традиційні підходи до вивчення гуманітарних дисциплін сьогодні вже недостатньо узгоджуються з новою парадигмою й доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, зокрема, в частині використання нових інформаційних технологій для підвищення ефективності процесу навчання, розвитку творчого мислення студентів, формування умінь працювати в умовах інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища. Початкова освіта у системі неперервної освіти людини виступає базовою освітньою сходинкою, від якої залежить освітня основа населення, збереження національної культури. Унікальність початкової освіти базується на її значенні та ролі у психічному розвитку дитини, значущому впливі на інтелектуальне, моральне і фізичне формування учня як особистості. Метою сучасної початкової освіти є засвоєння учнями базових освітніх компетенцій, що забезпечать формування основних освітніх навичок навчальної діяльності, а розвиток в учнів пізнавальних і комунікативних здібностей, надбання основ культури поведінки. Лише учитель, який усвідомлює світові тенденції розвитку освіти, має сформовані навички, що відповідають сучасним вимогам (навички ХХІ сторіччя), може ефективно керувати розвитком особистості учня.

Для сучасного періоду є характерним зростання обсягу необхідної інформації, з одного боку, і скорочення кількості годин на аудиторне засвоєння дисциплін шляхом винесення значної частини матеріалу на самостійне опрацювання - з іншого. Виникає явне протиріччя між стрімким зростанням технічних можливостей людства і традиційними методичними системами навчання гуманітарних дисциплін. Особливо актуальною ця проблема стає для підготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах входження України в Європейський освітній простір, зміни акцентів у вітчизняній освітній політиці. Тим більше, що потенційні можливості виховних технологій і, зокрема, застосування інформаційно-комунікаційних технологій у реалізації нової освітньої парадигми до цього часу ще глибоко не досліджені. Тому обґрунтування педагогічних умов оптимізації використання традиційних і інформаційно-комунікаційних технологій у процесі опанування педагогічного циклу дисциплін і, зокрема, історії педагогіки як складової фундаментальної педагогічної підготовки майбутнього вчителя, на нашу думку, є актуальним і своєчасним.

Велика кількість інноваційних педагогічних систем підтверджує той факт, що система освіти постійно шукає шляхи удосконалення процесу підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог суспільства. Порівняємо традиційні та інноваційні педагогічні системи (таблиця 1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної педагогічних систем

традиційний інноваційний освітній вчитель

Застосування ІКТ у процесі навчання дозволяє викладачеві відмовитися від традиційного задиктовування матеріалів лекції, а студенту, в свою чергу, - від механічного конспектування. Це надає можливість зосередити увагу на обговоренні ключових питань лекції, перетворити лекцію в дискусію, активізувавши таким чином мисленнєву діяльність студентів.

Крім того, застосування ІКТ у процесі навчання дозволяє студентам прилучатися до комп'ютерної писемності, готує їх до життя серед техніки, що розширює можливості майбутнього фахівця в одержанні роботи в сучасному інформаційному суспільстві. Застосування комп'ютерної діагностики у ВНЗ має суттєве методичне значення, оскільки майбутні вчителі таким чином практично знайомляться з різновидами тестів і вивчають їхні особливості. Це дає змогу студентам у майбутній професійній діяльності самостійно створювати тести та впроваджувати їх у навчальний процес.

Ми розділяємо позицію ряду дослідників у галузі підготовки педагогічних кадрів стосовно того, що педагогічну професію можна опанувати лише на індивідуально-творчому рівні. Створення інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища дозволяє реалізувати інтегроване навчання, розширити та поглибити традиційні форми роботи (лекційне, семінарське та практичне заняття) шляхом інтеграції з інноваційними (диспут, семінар, конференція, «круглий стіл», симпозіум, дебати, колоквіум, дистанційне навчання, дидактичні, ділові ігри, рольові ігри), використовувати web-мультимедійну енциклопедію, яка може об'єднати в собі текст підручника, хрестоматію, інформацію з персоналій, бібліографію (література, джерела, адреси в Інтернет), творчі завдання. Така енциклопедія містить набагато більший обсяг інформації, ніж звичайна книга (при цьому в компактній формі), і дозволяє дати не тільки аудіальну й візуальну інформацію, але й мультимедійну (можуть бути використані відеофрагменти).

При цьому ми вважаємо за доцільне розглядати особу майбутнього вчителя, як персоніфікацію нормативної діяльності, як носія певних загальнолюдських цінностей, як суб'єкта, здатного реалізувати в педагогічній професії свій спосіб життєдіяльності, готовність визначати педагогічні завдання і приймати відповідальність за їх рішення, а також виходити за межі нормативної діяльності. Це, у свою чергу, вимагає розробки сучасних форм, методів і технологій формування професійної культури, перш за все, студентів педагогічних спеціальностей - майбутніх учителів.

Безумовно, необхідними для сучасного педагога є знання про застосування комп'ютерів в освіті (реєстрація учнів або студентів на будь-якому інформаційному ресурсі, комп'ютерне навчання та його різновиди, дистанційна освіта, виконання домашнього завдання з використанням Інтернету).

Корисним, з нашої точки зору, є розуміння терміну «дистанційна робота» (teleworking), а також переваг роботи в мережі, таких як економія часу, можливість сконцентруватися на виконанні певної роботи, зручний розклад роботи. Треба усвідомлювати також недоліки роботи в мережі, такі як відсутність особистого контакту, менше можливості для роботи в команді.

Важливими для майбутнього вчителя є знання санітарно-гігієнічних вимог, а саме про вплив розкладу роботи за комп'ютером на стан здоров'я - біль в зап'ястку, в очах, у спині зумовлені тривалою роботою за комп'ютером, вплив електромагнітного випромінювання на фізіологічні процеси в організмі людини і т.ін. Це вимагає врахування особливості впливу комп'ютерів на фізичний і психологічний розвиток дитини. Розуміння наукових підходів до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі молодшої ланки освіти, зокрема аргументи прибічників і противників застосування комп'ютерів у навчанні у дошкільній і молодшій шкільній освіті дає змогу оптимально побудувати навчальний процес.

На наш погляд, будь-який фахівець, який працює з інформаційними технологіями повинен усвідомлювати, що використання електронного документообігу дозволяє зменшити кількість друкованих документів, розуміти значення терміну «захист інформації», мати уявлення про конфіденційність інформації, а саме використання паролів доступу та розуміти значення й важливість поняття «право доступу»; про захист авторських прав щодо програмного забезпечення, розповсюдження інформації, записаної на зовнішні носії інформації, такі, як компакт-диски, zip-диски та дискети, а також у відношенні графічних, текстових, аудіо і відео файлів і використання інформації, отриманої через Інтернет.

На сьогодні вже сформовано перелік основних ситуацій застосування комп'ютера в навколишньому світі, набір найбільш розповсюджених навичок роботи з комп'ютером, якими має володіти кожна освічена людина. Базовими напрямками є: редактор тексту, електронні таблиці, графічний редактор, редактор презентацій, телекомунікаційне середовище.

Формування у майбутнього вчителя початкової школи вищезазначених уявлень і навичок можливе лише у межах цілого комплексу дисциплін, наприклад, таких як «Історія педагогіки», «Вікова психологія», «Основи медичних знань», «Вступ до нових інформаційних технологій», «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі», «Іноземна мова», «Логопедія з історією логопедії» та ін.

Про важливість інтеграції ІКТ в освіту свідчить той факт, що проблема розвитку та використання нових інформаційних і комунікаційних технологій у освіті, науці та культурі і створення інтелектуального суспільства є пріоритетною у програмній діяльності ЮНЕСКО на 2002-2003 рр. Для розвитку інформаційних технологій на державному рівні взагалі необхідне втілення цілої низки засобів на різних рівнях, таких як формування політики інтегрування ІКТ в освіту, розробка національних планів, удосконалення методичних матеріалів, навчання і перепідготовка викладачів й інших фахівців у галузі освіти у сфері застосування ІКТ в освіті.

Нами було створено інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище у вигляді web-мультимедійної системи, в основу якої покладена архітектура навчального курсу (історії педагогіки), тобто платформа педагогічної системи, що інтегрує в собі традиційні та інноваційні педагогічні засоби навчання.

Висновок

Таким чином, аналіз сучасного стану теоретичної та практичної підготовки вчителів молодших класів засвідчує, що ця проблема залишається актуальною як для педагогічної науки, так і для практики роботи початкової школи. Незважаючи на значні досягнення в галузі відтворення кадрового педагогічного потенціалу для початкової школи, залишається відкритим питанням удосконалення змісту, організаційних форм та методів модернізації цього процесу в умовах упровадження ідей Болонської угоди, реалізації сучасної освітньої концепції. Останні передбачають широке використання інформаційно-комунікаційних технологій, інтеграцію традиційних та інноваційних методів, використання систем представлення інформації та доступу до неї, актуалізації ціннісної сфери студентів, мотивації, одержання знань, умінь і навичок та т.ін.

Використана література

1. Андрієвський Б.М., Петухова Л.Є. Професійно-наукова підготовка майбутнього вчителя початкових класів. Монографія. - Херсон: Айлант, 2006. - 176 с.

2. Архипова О.А. Опыт обучения преподавателей-гуманитариев созданию мультимедийных электронных изданий и использования их в учебном процессе. Режим доступу: http://www.ito.su/2003/I/3/I-3-2142.html.

3. Богданова І.М. Професійно-педагогічна підготовка вчителя //Рідна школа. - 1998. - №1. - С.23-25.

4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004. - 351 с.

5. Петухова Л.Є. Теоретичні основи підготовки вчителів початкових класів в умовах інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища: Монографія. - Херсон: Айлант, 2007. - 200 с.: іл.

Размещено на Allbest.ru