Результати експериментальної перевірки умов формування відповідальності на заняттях з фізичного виховання у студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Коледж Національного фармацевтичного університету

Результати експериментальної перевірки умов формування відповідальності на заняттях з фізичного виховання у студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації

УДК 378.14

Зеленський Р.М.

Харків

Анотація

Статтю присвячено розгляду проблеми формування відповідальності студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації на заняттях з фізичного виховання. Уточнено суть поняття відповідальність, її роль та місце в системі вимог до фахівця. Схарактеризовано виховні можливості фізичного виховання як навчальної дисципліни у ВНЗ I-II рівнів акредитації щодо формування морально-вольової сфери особистості, зокрема відповідальності. На основі уточнення критеріїв і показників рівнів сформованості відповідальності розроблено факторно-критеріальну модель їх оцінки. Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови формування відповідальності студентської молоді на заняттях з фізичного виховання: створення ситуацій суб'єкт-суб'єктної взаємодії через організацію спільної діяльності, що дозволяє включати студентів у відносини відповідальної залежності з позиції виконавця й організатора, та використання виховних можливостей навчальних занять з фізичного виховання для стимулювання студентів до самовиховання відповідальності.

Ключові слова: відповідальність, фізичне виховання, студенти, формування, умови, взаємодія, самовиховання.

Аннотация

Зеленский Р.Н. Результаты экспериментальной проверки условий формирования ответственности на занятиях по физическому воспитанию у студентов высших учебных заведений I-II уровней аккредитации. Статья посвящена рассмотрению проблемы формирования ответственности студентов высших учебных заведений I-II уровней аккредитации на занятиях по физическому воспитанию. Уточнены суть понятия ответственность, ее роль и место в системе требований к специалисту. Дана характеристика воспитательных возможностей физического воспитания как учебной дисциплины в вузах I-II уровней аккредитации по формированию морально-волевой сферы личности, в частности ответственности. На основе уточнения критериев и показателей уровней сформированности ответственности разработана факторно-критериальная модель их оценки. Определены и экспериментально проверены педагогические условия формирования ответственности студенческой молодежи на занятиях по физическому воспитанию: создание ситуаций субъект-субъектного взаимодействия через организацию совместной деятельности, которые позволяют включать студентов в отношения ответственной зависимости с позиции исполнителя и организатора, и использование воспитательных возможностей учебных занятий по физическому воспитанию для стимулирования студентов к самовоспитанию ответственности.

Ключевые слова: ответственность, физическое воспитание, студенты, формирование, условия, взаимодействие, самовоспитание.

Annotation

Zelenskiy R.N. The Results of Experimental Verification of the Conditions of Formation of Responsibility of Students at Higher Educational Establishments with the 1^st-2^nd Levels of Accreditation in Physical Education Classes.

The article is dedicated to the problem of formation of responsibility of students at higher educational establishments with the 1^st-2^nd levels of accreditation during Physical Education classes. The essence of responsibility, its role and place in the system of demands upon specialists have been specified. Educational potential of Physical Education (as an academic discipline at higher educational establishments with the 1^st-2^nd levels of accreditation) for the formation of moral and volitional personality sphere and responsibility specifically has been characterized. The criteria and indicators of the levels of development of responsibility have been specified. A factor-criterial model of assessment of these levels has been revealed. Pedagogical conditions of formation of students' responsibility in Physical Education classes have been determined and experimentally verified. These conditions are implementation of subject-subject interaction through organization of collaboration, which allows to take the students into the relations of responsible dependence from the position of doer and organizer; use of educational potential of Physical Education classes for stimulating students for self-discipline and self-formation of responsibility.

Key words: responsibility, Physical Education, students, formation, conditions, interaction, self-discipline.

Вступ

Потреба розбудови громадянського суспільства в Україні зумовила трансформаційні зміни не лише соціально-економічної сфери, але й системи цінностей, у переліку яких відповідальність посідає чільне місце. Однак утвердження ринкових відносин, зростання пріоритетів прагматичного способу життя, зміна стилю життєдіяльності особистості в суспільстві нерідко породжують серед учнівської та студентської молоді нівелювання такої особистісної якості, як відповідальність. Так, результати проведеного нами пілотажного опитування засвідчили той факт, що 38% із 1075 студентів взагалі не зараховують відповідальність до переліку морально-духовних цінностей, 27% постійно відмовляються від виконання доручень і зобов'язань, 32% пояснюють власні прорахунки зовнішніми факторами або волею долі і лише 8% характеризують себе як відповідальну особистість.

Актуальність теми дослідження обумовлена й підвищенням вимог до якості підготовки майбутніх спеціалістів у вищих навчальних закладах (ВНЗ), оскільки професіоналізм фахівця характеризується не лише глибокими фаховими знаннями, практичними вміннями та навичками, але і його особистісними якостями: дисциплінованістю, наполегливістю, організованістю, сумлінністю, активністю, ініціативністю, вимогливістю, які є ознаками відповідальності. За таких умов підвищення уваги до питань формування відповідальності значно зростає, оскільки вона, з одного боку, виступає запорукою саморозвитку і самореалізації особистості, а з іншого - її суспільного вибору.

Важливими для дослідження проблеми виховання відповідальності студентської молоді є праці вчених, у яких розглядаються особливості формування відповідальності як професійно-особистісної якості в освітньому просторі ВНЗ, а саме: зміст та напрями формування моральної відповідальності у студентів-першокурсників (Н. Берьозкіна); педагогічні умови формування відповідального ставлення до навчання в процесі самостійної роботи студентів (О. Коваленко); технології виховання відповідальності у майбутніх військовослужбовців (В. Балашов, С. Гречко, С. Морозов, Ю. Сичевський, С. Тюрін), морально-правові аспекти формування відповідальності у процесі фахової підготовки педагогічних працівників (Г. Васянович, О. Ельбрехт).

Водночас, незважаючи на наявність різнопланових і досить ґрунтовних досліджень окремих аспектів формування відповідальності учнівської й студентської молоді, практично відсутні наукові роботи, у яких би цілісно й усебічно розглядалася проблема формування відповідальності студентів ВНЗ у процесі фізичного виховання, яке має величезний потенціал для становлення морально-вольової сфери особистості.

Робота виконана за планом НДР Національного фармацевтичного університету (м. Харків)

Формулювання цілей роботи.

Мета статті полягає у визначенні впливу реалізації науково обґрунтованих педагогічних умов формування відповідальності студентів на заняттях з фізичного виховання у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації на підвищення рівня її сформованості.

Результати дослідження

На основі аналізу наукової літератури [1; 5; 7] установлено, що відповідальність є особистісною якістю, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з погляду її доцільності або шкоди для суспільства, здатністю приймати самостійні виважені рішення й відповідати перед суспільством за їх наслідки. Як інтегральна якість відповідальність формується й розвивається не ізольовано, а в єдності й тісній взаємодії з такими якостями особистості, як активність, ініціативність, дисциплінованість, самостійність, упевненість, вимогливість, наполегливість, організованість, самокритичність, почуття обов'язку тощо, які одночасно виступають як умова формування відповідальності і як показник її вияву.

Важливим фактором у формуванні відповідальності як особистісної якості є врахування вікових особливостей індивіда. Так, старшому юнацькому віку, який співпадає з періодом навчання молоді у ВНЗ I - II рівнів акредитації, притаманні такі соціально-психологічні риси, як підвищена реакція на конкретні ситуації, жага до пошуків нового, мобільність життєвих установок, загострений інтерес до свого внутрішнього світу тощо. Саме в цей період відбувається становлення розумової, фізичної, емоційно-вольової, громадянської зрілості, утвердження постійної структури характеру, з'являється потреба в самовизначенні, прагнення виробити власне ставлення до навколишньої дійсності й одночасно простежується схильність до прагматичних дій, недооцінка значення морально-духовних цінностей у житті й професійній діяльності.

Аналіз спеціальної та психолого-педагогічної літератури [5; 7; 10] засвідчив той факт, що необхідність виховання відповідальності студентської молоді підсилюється й тим, що в процесі фахової підготовки у ВНЗ I-II рівнів акредитації особливої актуальності набуває проблема формування відповідальності не лише як особистісної, але й професійно важливої якості майбутнього спеціаліста. Вивчення професіограм різних спеціальностей (бухгалтер, автослюсар, агроном, фармацевт, учитель, правозахисник, інженер, технолог приготування страв тощо) свідчить, що відповідальність як інтегральна якість особистості є обов'язковою складовою кваліфікаційних характеристик будь-якої спеціальності. Вона, з одного боку, спирається на обов'язок і совість фахівця, а з іншого - виступає своєрідним гарантом професійних вимог, оскільки без готовності до самозвіту за власні дії, прийняття на себе вини за можливі їх наслідки ці вимоги не можуть бути реалізовані повною мірою в процесі професійної діяльності.

На основі вивчення наукової літератури [1; 2; 3; 6; 9; 10] й враховуючи власний досвід, дійшли висновку, що значний ресурс для формування відповідальності під час навчання студентської молоді у ВНЗ I-II рівнів акредитації мають заняття з фізичного виховання, які забезпечують розвиток як фізичної, так і духовної сфери особистості. Вони дають можливість не лише декларувати ті чи інші цінності, але й відповідно діяти; створюють потужні важелі для формування морально-вольових якостей (наполегливість, самовладання, стриманість, зібраність, рішучість, ініціативність тощо), норм і правил колективної поведінки, навичок самоорганізації й саморегуляції; сприяють самовихованню, саморозвитку, самовдосконаленню особистості; активізують готовність повноцінно реалізувати свої сутнісні сили в здоровому й продуктивному способі життя й професійній діяльності. Саме можливості впливу занять з фізичного виховання не лише на біологічну, але й на інтелектуальну, емоційну, духовну сфери особистості обумовили включення до переліку обов'язкових дисциплін гуманітарного освітнього циклу згідно з державним стандартом вищої професійної освіти України навчальної дисципліни «Фізичне виховання».

Зважаючи на вище зазначене, було висунуто гіпотезу, яка грунтувалася на припущенні, що формування відповідальності студентської молоді ВНЗ I-II рівнів акредитації на заняттях з фізичного виховання залежить від реалізації низки педагогічних умов, як-от: 1) створення ситуацій суб'єкт-суб'єктної взаємодії через організацію спільної діяльності, що дозволяє включати студентів у відносини відповідальної залежності з позиції виконавця й організатора; 2) використання виховних можливостей навчальних занять з фізичного виховання для стимулювання студентів до самовиховання відповідальності. При цьому спиралися на положення особистісно-діяльнісного підходу, який спрямований на те, щоб організувати діяльність суб'єкта, в якій він був би активним у пізнанні, праці, спілкуванні, своєму розвитку.

Із метою перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент на базі коледжу Національного Фармацевтичного університету (м. Харків), до якого було залучено 215 студентів I - II курсів відділення виробництва фармацевтичних препаратів, аналітичного контролю якості хімічних лікарських сполук та фармацевтичного. Для цього було сформовано експериментальну групу (Е) - 100 студентів, де на заняттях з фізичного виховання забезпечувалися визначені педагогічні умови формування відповідальності, та контрольну групу (К) - 115 студентів, де заняття з фізичного виховання моделювалися без цілеспрямованої реалізації обґрунтованих умов.

Для визначення рівня сформованості та ступеня вияву відповідальності студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації у процесі дослідно-експериментальної роботи було розроблено факторно-критеріальну модель оцінки рівнів сформованості означеної якості, яка ґрунтувалася на єдності таких факторів (критеріїв): усвідомлення відповідальності як суспільної норми в конкретній діяльності; сформованість рис характеру, що виражають відповідальне ставлення особистості до себе й тих, хто її оточує; розвиток вольових якостей, що сприяють вияву відповідальності в дії; наявність якостей, що забезпечують здатність до самовдосконалення.

Кількісні та якісні зміни показників визначених критеріїв простежувались на основі обчислення коефіцієнту відповідності (v) на констатувальному й контрольному етапах експерименту (v = Д_вс + К_вв + Д_сс + К_вс + Д_нс + К_вн,, де Д_вс, Д_сс, Д_нс - усереднений діапазон кількісних оцінок високого, середнього й низького рівнів; К_вв, К_вс, К_вн - кількість студентів кожного рівня у відносних одиницях щодо відсотку). Для одержання достовірної інформації про рівень сформованості й ступінь вияву відповідальності у студентів експериментальної й контрольної груп використовувався комплекс відповідних методик. Так, коефіцієнт відповідності за показником «сформованість знань про сутнісні характеристики відповідальності» критерію «усвідомлення відповідальності як суспільної норми в конкретній діяльності» було визначено завдяки методу інтерв'ю. Показник «сумлінне виконання доручень, зобов'язань» перевірявся за анкетою, складеною на основі опитувальника «ОТКЛЕ». Ступінь вияву відповідальності за показником «здатність брати на себе відповідальність за власні прорахунки та прорахунки інших» відстежувалася за методикою визначення суб'єктивного контролю. Показники за критерієм «сформованість рис характеру, що виражають відповідальне ставлення особистості до себе, й тих, хто її оточує» (упевненість, вимогливість, самокритичність, самоповага) перевірялися шляхом анкетування, тестового опитувальника «Упевненість у собі» та методики визначення особистісного диференціала (ОД) за фактором «Самоповага». Діагностування студентів з метою визначення ступеня вияву показників критерію «розвиток вольових якостей, що сприяють вияву відповідальності в дії» здійснювалося за методикою, розробленою Л. Уманським, І. Френкелем, А. Лутошкіним. Для перевірки ступеня вияву у студентів показників критерію «наявність якостей, що забезпечують здатність до самовдосконалення», було використано тестовий опитувальник «Чи організована Ви людина?» та особистісний тест Р. Кеттела (за фактором Q) [3; 4].

У процесі констатувального етапу експерименту було встановлено, що відповідальність ще не набула ознак стійкої якості у студентів ВНЗ I-II рівнів акредитації. Відповідно до прийнятого діапазону кількісної оцінки рівнів сформованості відповідальності згідно стандартів кваліметрії (за Г. Єльніковою) (1,00 - 0,75 - високий; 0,74 - 0,5 - середній; 0,49 - 0,0 - низький), усереднений коефіцієнт її прояву як для експериментальної, так і для контрольної груп знаходився в межах 0,48-0,49, що дало змогу визначити рівень сформованості відповідальності як низький.

Формувальний етап експерименту передбачав створення на заняттях з фізичного виховання ситуацій суб'єкт-суб'єктної взаємодії через організацію спільної діяльності, як умови формування відповідальності, з метою включення студентів у відносини відповідальної залежності з позиції

- виконавця, що вимагала чіткого, точного, старанного й своєчасного виконання визначених вимог, відповідальності кожного за поставлене завдання, узгодження своїх дій з діями партнерів. Найбільш оптимальною в цьому плані виявилася колективна форма роботи. Наприклад, естафетний біг, стройові вправи, переміщення, зустрічні естафети («Легка атлетика»); виконання колективних пірамід, подолання смуги перешкод («Гімнастика»); навчальна і двостороння гра («Волейбол»); передача м'яча на місці і в рухову («Баскетбол»); організація оборони проти швидкого та поступового нападу («Футбол») тощо, за яких кінцевий результат діяльності залежав від злагодженої роботи всіх членів колективу. Це, у свою чергу, сприяло формуванню таких якостей особистості, як активність, дисциплінованість, організованість, сумлінність, почуття обов'язку, вимогливість, що слугують ознаками прояву відповідальності. Разом із цим перебування в позиції виконавця забезпечували й такі форми навчального співробітництва як групова робота та взаємонавчання, у процесі організації яких створювалися умови для формування у студентів умінь підкорятися вимогам товаришів, приймати допомогу, якісно й стабільно виконувати кожен прийом, пояснювати невдачі власними прорахунками, а також розвивалися навички самоконтролю, самоаналізу, самоперевірки;

- організатора, що потребувала відповідальності особистості не тільки за себе, свою діяльність, але й за результати роботи інших членів колективу. Цьому сприяли робота у створених мікрогрупах з розподілом функцій («колові тренування»), парна робота (вправи на узгодження й протидію партнеру, акробатичні, зі скакалкою, м'ячем, ігрові тощо), взаємонавчання (робота окремих студентів у якості консультантів для надання допомоги, моральної підтримки, забезпечення страхування), змагання (на першість групи, курсу, відділення з баскетболу, гандболу, легкої атлетики тощо). Саме завдяки таким формам навчального співробітництва створювалися найбільш сприятливі умови для самовираження й самореалізації кожного студента, виявлялися й формувалися лідерські якості й організаторські здібності (уміння давати оцінку вчинкам і діям товаришів по команді, займати принципову позицію в конфліктній ситуації, організовувати роботу групи, відповідати за її результати тощо). Виконання функцій організатора стимулювало студентів до пошуку найбільш ефективних способів виконання навчальних завдань, раціонального розподілу часу, дотримання техніки безпеки, досконалого оволодіння технікою виконання окремих операцій, максимального напруження фізичних і психічних сил, прийняття миттєвих самостійних рішень і водночас вияву вольових якостей в дії, які характеризують відповідальну особистість.

Використання можливостей навчальних занять з фізичного виховання для стимулювання студентів до самовиховання відповідальності, основою якого є стратегія розвитку, розкриття й реалізація особистісного потенціалу особистості, була спрямована на формування у студентів стійкої установки до збереження власного здоров'я, морально-вольових якостей (цілеспрямованість, самостійність, вимогливість, наполегливість тощо), умінь і навичок планувати свій час, вести облік виконаної роботи, здійснювати самооцінку і самоконтроль, що в сукупності забезпечують виховання такої форми відповідальної поведінки, як самовідповідальність.

У процесі проведення формувального етапу експерименту було розроблено й апробовано програму дій викладача фізичного виховання з метою стимулювання студентів експериментальної групи до самовиховання відповідальності, яка включала:

- інформування студентів про роль людини, її способу життя, мотиваційних настанов та морально-духовних цінностей у збереженні власного здоров'я. Для цього прочитано лекції, зокрема такі як «Основні фактори ризику втрати здоров'я», «Роль самовиховання у збереженні здоров'я», «Духовно-моральна основа здоров'я», «Основи здорового тренування», «Гігієнічні основи фізичних вправ» тощо;

- консультування, спрямоване на надання допомоги в укладанні індивідуальних програм оздоровлення (визначались напрями роботи; узгоджувався комплекс ранкової гігієнічної гімнастики для юнаків та дівчат; розроблялись вправи для проведення «хвилин бадьорості», орієнтовний режим дня та харчування, перелік показників самоконтролю за станом власного здоров'я - самопочуття, сон, апетит, працездатність, рухова активність, харчування, пульс, вага; проводилась цілеспрямована робота по залученню студентів до занять у спортивних секціях, гуртках тощо);

- здійснення зворотного зв'язку у системі викладач-студенти з метою виявлення ступеня реалізації програм оздоровлення (індивідуальні бесіди, анкетування, аналіз викладачем позитивних змін у сформованості відповідальності, ознайомлення зі щоденниками самоконтролю за бажанням студентів).

На контрольному етапі експерименту було проаналізовано результати проведеної роботи за визначеними автором критеріями й показниками. Динаміка сформованості відповідальності студентів експериментальної й контрольної груп на основі кваліметричних обчислень представлена в таблиці. фізичний виховання відповідальність навчальний

Таблиця Результати експериментальної роботи (у коефіцієнтах) (Е - 100 осіб; К - 115 осіб)

Узагальнені результати контрольного етапу експерименту дають підстави свідчити про зміну рівня сформованості відповідальності студентів експериментальної й контрольної груп від низького до середнього. Однак приріст усередненого коефіцієнта сформованості відповідальності у експериментальній групі склав 0,20, контрольній - 0,05.

Висновки

Отже, проведеним педагогічним експериментом підтверджено положення висунутої гіпотези й доведено, що реалізація науково обґрунтованих педагогічних умов формування відповідальності студентів ВНЗ I-II рівнів акредитації на заняттях з фізичного виховання сприяла позитивним змінам досліджуваної якості. На контрольному етапі експерименту зафіксовано, що студенти експериментальної групи досягли показників високого рівня у розвитку вольових якостей, що сприяють вияву відповідальності в дії, та сформованості якостей, що забезпечують здатність до самовдосконалення. Зокрема, 71% студентів стали виявляти активність й ініціативність; 69% - демонстрували здатність до подолання труднощів у досягненні поставленої мети; для 62% домінуючою стала здатність приймати швидкі й виважені рішення; 61% студентів набули навичок самостійного виконання завдань без указівок керівника; 55% - докладали максимум зусиль, щоб виконати поставлені завдання у повному обсязі; 64% - набули навичок планувати свій час й вести облік виконаної роботи.

Менш відчутна динаміка простежувалася в усвідомленні відповідальності як суспільної норми в конкретній діяльності (приріст 0,04 у кваліметричних одиницях) та сформованості рис характеру, що виражають ставлення відповідальної особистості до себе й тих, хто її оточує (приріст 0, 03), що пояснюється низьким відсотком теоретичної складової у викладанні навчальної дисципліни «Фізичне виховання».

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, а пропонує один із шляхів її вирішення. Більш глибокого вивчення, на наш погляд, вимагають такі напрями формування відповідальності студентської молоді під час навчання у ВНЗ I-II рівнів акредитації, як організація виробничої практики, виконання науково-дослідницьких робіт, включення у систему самоврядування тощо.

Література

1. Гуменюк М. П. Розвиток морально-вольових якостей засобами фізичної культури і спорту / М. П. Гуменюк. - К., 1979. - 48 с.

2. Зеленюк О. В. Методика самостійних занять фізичними вправами / Оксана Володимирівна Зеленюк. - К. : Вид. дім «Академія», 2001. - 83 с.

3. Ильин Е. П. Психология физического воспитания / С.П. Ильин. - М. : Просвещение, 1990. - 287 с.

4. Истратова О. Н. Психодиагностика : коллекция лучших тестов / О.Н. Истратова, Т. В. Эксакусто. - Ростов н/Д: Феникс, 2005. - 375 с.

5. Мудзыбаев К. Психология ответственности / Каунышбек Мудзыбаев. - Л., 1983. - 239 с.

6. Рейзин В. М. Физическая культура в жизни студента / В.М. Рейзин, А.С. Ищенко; науч. ред. А.А. Логинов. - Минск : Вышэйш. шк., 1986. - 175 с.

7. Рувинский Л. И. Как воспитать волю и характер : кн. для учащихся сред. и ст. шк. возраста / Леонид Изотович Рувинский, С.И. Хохлов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Просвещение, 1988. - 160 с.

8. Синельников В. М. Самовиховання як діяльність і його психологічні особливості / В.М. Синельников // Педагогіка і психологія. - 2005. - №3. - С. 34-41.

9. Физическая культура личности студента : сб. статей. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 181 с.

10. Чибісова Н. Г. Вищий навчальний заклад як середовище формування цінностей студентської молоді в соціокультурних умовах сучасної України / Наталія Григорівна Чибісова. - Х. : Вид-во НУА, 2007. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru