Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Гігієнічні норми навчання як об'єкт наукових досліджень провідних вчених середини ХХ століття

Гігієнічні норми навчання як об'єкт наукових досліджень провідних вчених середини ХХ століття

Аналіз наукових досліджень провідних вчених середини ХХ століття у галузі шкільної гігієни. Вплив санітарних норм навчання на формування гігієнічних навичок у дітей із врахуванням психолого-педагогічних аспектів виховання даного історичного періоду.

Рубрика	Педагогика
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	02.10.2018
Размер файла	23,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.78

Гігієнічні норми навчання як об'єкт наукових досліджень провідних вчених середини хх століття

Мачнева О.М.

У даній роботі висвітлені результати наукових досліджень гігієнічних норм навчання, що проводилися провідними вченими у галузі шкільної гігієни у середині ХХ століття, проаналізовано стан гігієнічної науки у цей історичний період.

Ключеві слова: шкільна гігієна, гігієнічні норми навчання, наукові дослідження.

В данной работе освещены результаты научных исследований гигиенических норм обучения, которые проводились ведущими учеными в области школьной гигиены в середине ХХ века, дан анализ состоянию гигиенической науки в этот исторический период.

Ключевые слова: школьная гигиена, гигиенические нормы обучения, научные исследования.

This article has shown the results of scientific researches hygienic standards of training which were conducted by leading scientists in the field of school hygiene in the middle of the XX century. And of course, it was analyzed the state of the hygienic science in this historical period.

Key words: school hygiene, hygienic standards of training, scientific researches.

Гігієнічна наука у нашій країні розвивалася шляхами відмінними від західної моделі. Російський напрям у гігієні з часів О. П. Доброславіна, Ф. Ф. Ерісмана і В. Г. Хлопіна характеризувався соціальною спрямованістю гігієнічних досліджень, науковим обґрунтуванням гігієнічних заходів, органічним зв'язком лабораторного експерименту з практикою.

Для вивчення та обґрунтування проблеми розвитку шкільної гігієни у середині ХХ століття, на наш погляд, доцільно розглянути та проаналізувати джерела медичної, педагогічної та історичної літератури, де розкрито результати досліджень провідних вчених у галузі шкільної гігієни. Це дасть підстави стверджувати, що проблема формування гігієнічних норм шкільної гігієни була вкрай актуальною у зазначений період.

Мета роботи - висвітлення та аналіз наукових досліджень, проведених у галузі шкільної гігієни у середині ХХ століття.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Вивчити та проаналізувати наукові дослідження провідних вчених середини ХХ століття у галузі шкільної гігієни.

2. Розкрити вплив встановлених гігієнічних норм навчання на формування гігієнічних навичок у дітей, заснованих на психолого-педагогічних та медико-гігієнічних аспектах виховання цього історичного періоду.

3. Дати аналіз стану гігієнічної науки у середині ХХ століття.

Санітарна освіта дітей, підлітків та їх батьків, особливо у школі і через школу, була одним з помітних явищ і у дореволюційному російському громадському житті. М. І. Пирогов, В. Ф. Одоєвський, М. І. Тезяков, Ф. Ф. Ерісман та інші представники вітчизняної прогресивної медицини та педагогіки приділяли велику увагу різним питання гігієнічного виховання підростаючого покоління. Проте справжній розвиток гігієнічне навчання і виховання дітей у нашій країні набуло після революції. Саме у цей час розпочалися розробки науково обґрунтованої системи, що охоплювала всі вікові групи, у країні були створені передумови для широкого здійснення оздоровчих заходів. Саме до цього періоду розвитку радянської гігієнічної науки належить виділення в якості самостійних дисциплін соціальної гігієни, гігієни праці (промислової), шкільної, військової, гігієни харчування та ін.

Однак критичний аналіз стану гігієнічної науки, проведений у 1948 році дійсним членом Академії медичних наук СРСР професором Ф. Г. Кротковим, показав, що відхід від загальної гігієни був шкідливим для розвитку вітчизняної науки. На його думку, виділення ряду галузей гігієни у самостійні дисципліни було передчасним. Профессор Ф. Г. Кротков вважав, що це призвело до того, що у країні не виявилося осіб та установ, зайнятих розробкою питань гігієнічної теорії, без якої не могла розвиватися жодна наукова дисципліна в області гігієни. [3, с. 4].

Незаперечно, що для шкільної гігієни, як і для інших гігієнічних дисциплін, головне значення у цей історичний період набула теоретична розробка найважливіших розділів гігієнічної науки з урахуванням перспектив її розвитку. Теоретичні концепції гігієнічного характеру мали на увазі не тільки вимоги сьогодення, а й більш віддалену перспективу розвитку науки. Словом, шкільна гігієна повинна була створювати теоретичну базу у розробці провідних гігієнічних проблем. Практичне здійснення цих теоретичних робіт повинно було забезпечуватися діяльністю відділів шкільної гігієни при численних гігієнічних інститутах і лабораторіях галузевого призначення. [3, с. 8]. Вивчення розвитку гігієнічного навчання дітей і підлітків мало не лише історичний інтерес, а й дозволяло визначити передумови для подальшого прогнозування і планування цієї діяльності.

До 30 - 40-х років відносяться перші дослідження з вивчення санітарної грамотності батьків, гігієнічних знань і поведінки школярів. [1; 2; 4; 5], Тривалий час представляли великий інтерес отримані І. І. Мільманом дані про гігієнічну грамотність і навички 553 московських школярів. Аналіз результатів дослідження показав гарні знання правил надання першої допомоги (позитивні оцінки в окремих групах до 80 -100%). Це пояснювалося майже стовідсотковим охопленням школярів навчанням наданню першої допомоги. Разом з тим автор зазначав досить низьку санітарну грамотність у відношенні загартовування, оздоровчого значення фізичної культури, шкоду куріння і алкоголю. [4, с. 142 -143].

Характерно, що рівень гігієнічних знань школярів І. І. Мільман у першу чергу пов'язував з наявністю того чи іншого питання у шкільних програмах, гігієнічною підготовленістю педагогів, позакласною санітарною освітою, санітарним станом шкіл та гігієнічною роботою з батьками школярів. [4, с. 142 -143; 5, с. 207 - 212].

Робота І. І. Мільмана характерна для досліджень 30 - 50-х років. Найбільш істотною рисою цієї праці було велике число осіб, за якими спостерігали і різносторонній підхід до аналізу отриманих даних.

Автори досліджень прагнули якомога швидше використати на практиці отримані результати шляхом вдосконалення шкільних програм, створення інструктивних записок, що вміщували у собі керівні вказівки, розроблення методичних та наочних матеріалів.

Дослідницькі роботи того часу ставили своєю метою виявити гігієнічні знання і навички з широкого кола питань. Поглиблених досліджень гігієнічної поведінки на малих групах з вивченням мотивації не проводилося. Розробки практичних питань мали поодинокий характер і широко не висвітлювалися у фахових виданнях.

Велика увага приділялася питанням організації навчально-вихованого процесу. Одна з таких проблем, яка вирішувалася б на науковому рівні, була проблема забезпечення природним освітленням шкільних приміщень.

Перед архітекторами та будівельниками шкіл у середині минулого століття було поставлене завдання: створити проект навчального приміщення, розташувавши джерело світла, так щоб робоче місце було задовільно освітлено. Робилося багато спроб вирішити цю важку задачу. [2, с.16 -17]. шкільний гігієна навичка санітарний

Ернест Травень, Шютте та інші спробували вирішити поставлене завдання. Ними було побудовано кілька шкіл на території Радянського Союзу. На підставі декількох поставлених дослідів на експериментальному класі, збудованому за цією системою, вчені-архітектори довели, що якщо світло падає з одного боку і також присутня відносна невелика кількість світла з протилежної сторони, то освітлення у всіх місцях даного приміщення виходить достатньо рівномірним, а тіні не заважають роботі. [7, с.38].

У 1936 році Відділом шкільної гігієни Українського науково-дослідницького інституту ОЗДП (м. Харків) почали проводити практичне дослідження, у ході яких була дана гігієнічна оцінка двосторонньому природному освітленню шкільних приміщень, побудованих за проектом архітектора Шютте у м. Харкові, який, працюючи у СРСР, намагався впровадити свою ідею у загальне шкільне будівництво.

Питання штучного та природного освітлення шкільних приміщень широко вивчалися, удосконалювалися та впроваджувалися у практику навчальних закладів, а науковці, які займалися цими проблемами мали передові погляди на питання гігієни навчання та виховання підростаючого покоління, надаючи вірні гігієнічні поради і займаючи передову прогресивну позицію.

У 1949 році відділом гігієни дитинства Ленінградського педіатричного науково-дослідного інституту також проводилися дослідження по питанню щодо забезпечення гігієнічних умов освітлення шкіл. Підтверджуючи істину, що гарне штучне освітлення має для класних кімнат величезне гігієнічне значення, вченими була винайдена нова освітлювальна арматура для навчальних закладів. [2, с. 76].

До цього питання ще багато разів зверталися і інші дослідники. Так, у Харківському педагогічному інституті на початку 70-х років вивчався оптимальний режим освітлення. Було виявлено перевагу природного освітлення, при якому забезпечувався зоровий зв'язок із зовнішнім світом, що дозволяло рекомендувати під час навчального процесу, особливо у шкільних майстернях, широке використання природного освітлення у поєднанні з штучним "денним" світлом. [2, с. 39].

Разом з питанням освітлення навчальних закладів розглядалися й інші проблеми шкільної гігієни. Так, у 30-60 роках XX століття вітчизняні дослідники значну увагу приділяли поліграфічному оформленню книг. [5, с. 223 - 224]. Офтальмологи та гігієністи, відзначаючи зростання короткозорості у школярів, пов'язували його з цілою низкою чинників, серед яких вказували на низьку якість шкільних підручників та дитячих книг. Тому гігієнічні рекомендації щодо підручників, дитячих книжок та інших навчальних посібників створювалися з метою впровадження найбільш сприятливих умов для зорової роботи, охорони зору учнів. [5, с. 231].

У 1949 році відділом гігієни дитинства Ленінградського науково-дослідного санітарно-гігієнічного інституту були проведені дослідження щодо впливу якості дитячих книг та шкільних підручників на швидкість читання школяра. Під час проведення дослідів перед вченими постала мета визначити вплив різних складових частин книги - шрифту, набору, друку, якості паперу - на стомлення школяра у процесі читання. Розв'язання цієї задачі дозволило б встановити гігієнічні норми для оцінки дитячих книжок та шкільних підручників.

По закінченню цих дослідів, вчені спробували проаналізувати всі отримані результати, з'ясувати ступінь впливу різних гігієнічних ознак на швидкість читання і дати їм порівняльну оцінку. На першому місці за впливом на швидкість читання і стомлюваність очей поставили білизну паперу. На другому - контрастність друку, тобто насиченість типографічні фарби чорним пігментом. На третьому місці опинилася довжина рядків у наборі. Величина шрифту, яка за висновками гігієністів, завжди стояла на першому місці, виявилася на четвертій позиції. [5, с. 242].

На початку 60-х років вченими Білоруського науково-дослідного санітарно-гігієнічного інституту м. Мінська були проведені дослідження 40 підручників, виданих Учпедгизами РРФСР і БРСР. У результаті цих досліджень були виявлені деякі суттєві недоліки. Замість простого шкільного шрифту широко використовувався літературній шрифт. Нерідко зменшувалася висота букв, збільшувалася довжина рядків, скорочувався розмір полів. Половина досліджуваних підручників була видрукувана з меншим інтерліньяжем і одна чверть - з замалим інтервалом між словами у рядку. Це особливо характерно було для підручників, виданих у Білорусії. Іноді зустрічалися занадто дрібні й нерозбірливі малюнки. Збільшувалося і навантаження на зорові аналізатори дітей за рахунок недостатньої контрастності друку, поганої якості паперу - шорсткості, сірого відтінку, різних сторонніх включень тощо. [5, с. 197].

Зустрічалися малюнки і тексти, неузгодженні з вимогами санітарно-гігієнічного режиму (затемнення класів деревами, квітами, щільними фіранками, неохайні зачіски дітей, зображення портфелів замість ранців тощо). [5, с. 198].

Серйозним порушенням з гігієнічної точки зору був завищений обсяг, розмір і формат окремих досліджуваних зразків, а також зайва вага деяких підручників.

Про виявлені недоліки було повідомлено відповідним організаціям. У результаті чого видавництвами були переглянуті норми друку шкільних підручників. Вибірковий аналіз підручників, виданих у 1964 - 1965 рр., показав, що більшість виявлених раніше недоліків усунені. [5, с. 251].

У 1971 - 1972 навчальному році відбувся перехід початкової школи на трирічне навчання за новими програмами та підручниками, у яких особлива увага приділялася проблемі взаємозв'язку навчання і розвитку молодших школярів. Введення нових програм і підручників призвели до збільшення навчального навантаження та інтенсивності роботи школярів початкових класів. Це викликало необхідність посилити педагогічний і гігієнічний контроль за правильним дозуванням класних і домашніх завдань. Звідси виникла потреба проаналізувати доцільність розмірів окремих підручників і ступінь труднощі тих завдань, що ставилися перед дітьми.

Дослідженню піддалися підручники для початкової школи, випущені педагогічними видавництвами Мінська, Києва і Москви у 1971 р. Результати досліджень були зіставлені з даними 1961 року. Виявлена ??виразно виражена тенденція збільшення підручників для 1-3-х класів за кількістю сторінок, тобто за обсягом матеріалу.

За 50 - 60 ті роки зріс обсяг всіх без винятку підручників початкових класів шкіл Білорусії, України та Російської Федерації. Однак це збільшення відбувалося нерівномірно. Розмір підручників, виданих московським видавництвом, збільшився в середньому на 32,4 сторінки, або на 17,9%, українським видавництвом - на 33,1 сторінки, або на 18,3%. У той же час розмір підручників для 1-3 класів, виданих мінським видавництвом, виріс у середньому на 52,6 сторінки, або на 32,3%, тобто майже вдвічі у порівнянні з книгами московських і київських видань. Більшість підручників виданих у 1971 році у Білорусії перевищувало за обсягом аналогічні підручники для початкових шкіл Москви і Києва. Наприклад, у 2-му класі шкіл БССР на вивчення російської мови навчальним планом відводилося набагато менше годин, ніж у школах РРФСР і УРСР, а підручник російської мови для білоруських шкіл за обсягом значно перевищував аналогічні видання для українських шкіл і шкіл РРФСР. [6].

За висновками вчених, аналіз шкільних підручників вимагав регулярного гігієнічного нагляду з точки зору їх оформлення, обсягу, ваги та змісту навчального матеріалу. Вагу підручників необхідно було зменшити, а портфелі слід замінити ранцями, хоча б у молодших класах.

Отже, виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок, що вже на початку 50-х років ХХ століття майбутнє шкільної гігієни у СРСР не можна було уявити без широкого розгортання експериментальної роботи. Глибокі наукові дослідження з використанням сучасних методів хімії, фізики, мікробіології реалізовувалися у гігієнічну практику. На думку деяких провідних вчених-гігієністів середини ХХ століття було помилкою зводити експериментальну діяльність у галузі шкільної гігієни тільки до лабораторних досліджень. Не можна було забувати і про те, що погіршення зору дітей, порушення постави, захворювання шлунково-кишкового тракту, нервової системи та інші хронічні недуги носили не тільки клінічний характер, але були і гігієнічними проблемами. Отже, експеримент повинен був вийти зі стін лабораторії, охопити більше коло питань та ширше поле спостереження. Більшість цих проблем вирішувалося лише в експедиційному порядку. У ряді випадків проводилися санітарні обстеження і майже завжди був необхідний санітарно-статистичний аналіз даних, що стосувався патології колективу школярів. Шкільна гігієна за своєю природою ставала комплексною наукою і ця особливість гігієнічної науки вимагала використання різноманітних методів експериментального дослідження.

Аналіз станів гігієнічної науки у 50-ті роки показав, що гігієнічні кадри були підготовлені для вирішення таких завдань. Але вони потребували компетентного наукового керівництва, методичної допомоги та лабораторного оснащення, яке було занадто застарілим. Перед представниками шкільної гігієни було поставлено завдання - оновити лабораторний інвентар, привести його у відповідність до вимог сучасної науки. У наступних статтях плануємо дати розгорнений аналіз тому, як вирішувалися ці завдання потягом наступних років.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ауслендер Л. Б. Санитарно-гигиеническая квалификация воспитателей дошкольных детских домов и система ее повышения: дис. … канд. пед. наук. - М., 1948. - 177 с.

2. Вейнберг В.Б. Естественное освещение школ: Гос. изд-во литературы по строительству и архитектуре, Ленингр. отд-ние, 1951. - 174 с.

3. Кротков Ф. Г. Состояние гигиенической науки, ее методы и задачи. Из доклада на 4 сессии отделения гигиены, эпидемиологии и микробиологии Академии медицинских наук СССР. // Гигиена и санитария. - 1948. - №9. - С. 1-18.

4. Мильман И. И. Санитарно-просвитительная работа в школах Москвы // В сб. : Санитарная культура. Вып. 1. - М., Моск. ин-т санитарной культуры, 1931. - С. 142-143.

5. Мильман И. И. Санитарное просвещение в советской школе. // В сб. : Очерки по истории санитарного просвещения. - М., ЦНИИ сан. просвещения, 1960. - С. 190 - 254.

6. Нимен Л. Б. Гигиеническое воспитание и образование в школе. - М., Ин-т сан. просвещ., 1947. - С. 68-71.

7. Щодро А.Ю. Гигиеническая оценка двустороннего естественного освещения школьных помещений // Гигиена и санитария. - 1936. - №9. - С. 37 - 45.

Размещено на Allbest.ru

...

статья "Гігієнічні норми навчання як об'єкт наукових досліджень провідних вчених середини ХХ століття" скачать

Подобные документы

Процес навчання математики з впровадженням елементів історизму
Визначення психолого-педагогічних умов використання історичного матеріалу, що сприяє підвищенню ефективності навчання математики в школі. Психолого-педагогічні особливості реалізації принципу історизму. Внесок українських вчених в розвиток математики.

дипломная работа [117,9 K], добавлен 17.05.2014
Основи наукових досліджень
Основні завдання вивчення спеціального курсу "Основи наукових досліджень", структура та елементи програми, її значення в подальшій науковій діяльності студентів. Загальні питання наукових досліджень. Теми та зміст лабораторних занять, контрольні питання.

методичка [14,6 K], добавлен 15.07.2009
Психологія навчання
Досягнення психології навчання в галузі сучасної педагогічної психології. Пріоритетність гармонійного виховання перед різними видами навчання. Оцінка проблеми активних методів навчання і дидактичних принципів: формування досвіду, знань, навичок, умінь.

курсовая работа [65,9 K], добавлен 18.12.2010
Казка як ефективний засіб виховання і навчання дітей різного віку
Історія і походження казки як жанру літератури та об'єкту наукових досліджень. Використання казки у творчому вихованні і навчанні дітей різного віку, особливості педагогічної роботи. Експериментальне дослідження значення казок для розвитку школярів.

курсовая работа [44,8 K], добавлен 17.03.2011
Інформаційне забезпечення наукових досліджень
Загальні положення інформаційного забезпечення наукових досліджень. Визначення, властивості та види інформації. Документальні джерела інформації та їх використання у наукових дослідженнях. Методика роботи над друкованими літературними джерелами.

реферат [27,3 K], добавлен 28.01.2011
Методи наукових і експериментальних досліджень
Метод як інструмент для пізнання об’єктивних законів науки, його використання для наукових досліджень. Загальнонаукові методи досліджень. Використання аналітичних методів та методик експериментальних досліджень. Наукові принципи організації експерименту.

реферат [186,6 K], добавлен 18.12.2010
Особливості організації та проведення уроків трудового навчання з молодшими школярами
Розробка нових підходів до обґрунтування наукових засад морального, родинного та фізичного виховання дітей. Підготовка молодших школярів до самостійного життя та праці в сучасних умовах. Формування основних трудових умінь та навичок в початковій школі.

статья [21,5 K], добавлен 13.11.2017
Психолого-педагогічні аспекти управління процесом навчання обдарованих дітей у сучасній системі освіти
Огляд концепцій обдарованості в психолого-педагогічних дослідженнях. Проблеми, психологічні особливості обдарованих дітей та актуальні задачі організації їх навчання. Напрямки розвитку та функції особистісно-зорієнтованого навчання обдарованих дітей.

дипломная работа [78,1 K], добавлен 10.05.2011
Аналіз сучасних досліджень з питань професійної підготовки дошкільних педагогів у європейському освітньому просторі
Аналіз наукових досліджень європейських науковців, присвячених проблемі професійної підготовки дошкільних педагогів. Положення "європейського підходу" до дошкільної освіти, які стосуються професійної підготовки педагогічних працівників дошкільної галузі.

статья [52,1 K], добавлен 24.11.2017
Методика трудового навчання як навчальна дисципліна
Визначення предмету і основних завдань методики трудового навчання як галузі наукового педагогічного пізнання. Її зв'язок із іншими навчальними предметами вищих навчальних закладів. Можливості проведення педагогічних досліджень у трудовому навчанні.

курсовая работа [29,0 K], добавлен 14.10.2010
Організація профільного та допрофільного навчання в сучасній школі
Досвід профільної диференціації навчання в країнах західної Європи, США та Росії. Аналіз провідних напрямів організації профільного навчання. Особливості допрофільного навчання в школі. Етапи модернізації профільного навчання в гімназійній освіті.

дипломная работа [88,2 K], добавлен 28.12.2011
Розвиток гендерних педагогічних досліджень в освіті України
Методологічна парадигма та особливості розвитку гендерних досліджень. Перспективи впровадження гендерної освіти в Україні. Дослідження впливу гендерних стереотипів на процес соціалізації дитини. Висвітлення проблем спільного та роздільного навчання.

дипломная работа [117,2 K], добавлен 30.10.2013
Методи психології та педагогіки
Закономірності та механізми психіки. Досягнення цивілізації і норми моралі. Виховання, підготовка висококваліфікованих фахівців. Зв’язок між психологією та педагогікою. Методи психолого-педагогічних досліджень. Психологічні основи формування особистості.

реферат [32,1 K], добавлен 08.07.2009
Навчання, виховання і розвиток - основні педагогічні процеси
Цілі, функції та специфіка процесу навчання. Становлення педагогічних систем і процесів. Методи навчання та їх класифікація. Логіка учбового предмету. Форми організації навчання. Формування ціннісно-емоційних відносин до засвоюваних компонентів освіти.

реферат [25,1 K], добавлен 22.07.2009
Рухливі ігри як засіб активізації рухової діяльності дітей раннього віку
Аналіз психолого-педагогічних досліджень із розвитку рухової діяльності дітей раннього віку. Використання рухливих ігор як засобу фізичного виховання діяльність дітей раннього віку. Методика проведення загальнорозвиваючих фізичних вправ в дитячому садку.

курсовая работа [216,5 K], добавлен 17.06.2019
Сутність та завдання педагогічних досліджень
Аналіз моделі експериментальної роботи вчителя щодо застосування методів педагогічних досліджень. Сутність інструментів, за допомогою яких розв’язуються ті чи інші проблеми педагогіки. Класифікація та етапи проведення методів педагогічних досліджень.

курсовая работа [37,8 K], добавлен 11.04.2015
Дисертація: вимоги до написання та захист
Порядок присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань. Вимоги до дисертації та технологія її написання. Методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень. Схема наукового дослідження та організація творчої діяльності.

учебное пособие [160,4 K], добавлен 06.07.2009
Періодизація ідей про наступність трудового виховання дітей в педагогічній думці України (кінець ХІХ - 30-ті роки ХХ століття)
Розвиток ідей наступності трудового виховання дітей кінця ХІХ - першої третини ХХ століття. Періоди розвитку означеного феномену у вітчизняній педагогічній думці. Внесок вітчизняних педагогів у формування ідей наступності трудового виховання дітей.

статья [20,9 K], добавлен 22.02.2018
Історія формування і розвитку форм організації навчання у світовій теорії та практиці
Суть форм організації навчання та їх класифікація. Переваги та недоліки індивідуальної форми навчання. Класно-урочна система та її модернізація. Системи навчання ХХ століття: Дальтон-план, предметні майстерні, сутність плану Трампа та методу проектів.

курсовая работа [26,5 K], добавлен 02.06.2011
Методика навчання різним видам фізичних вправ
Особливості навчання у шкільному фізичному вихованні. Формування рухових вмінь та навичок. Методи навчання фізичним вправам. Дослідження методики навчання кидку однією рукою від плеча на уроках з фізичної культури з метою оцінки її ефективності.

курсовая работа [103,7 K], добавлен 26.06.2013

Другие документы, подобные "Гігієнічні норми навчання як об'єкт наукових досліджень провідних вчених середини ХХ століття"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.