Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до розвитку творчого потенціалу дітей 5-6 років

The article deals with the problem of training of future specialists for the development of creative potential of children of preschool age. The purpose of the paper is to uncover the organizational and pedagogical conditions for the training of future educators for the development of the creative potential of senior preschool children. Methods of research: designing - distinguishing pedagogical conditions for preparing a future specialist for professional activity with creative children. Organizational and pedagogical conditions are considered as a set of necessary circumstances that ensure the effectiveness of training future educators for the development of creative potential of senior preschool children in a higher educational institution. The following organizational and pedagogical conditions are distinguished and substantiated: positive motivation of students for the development of creative potential of a child of 5-6 years; providing inter-subject links and integrating the content of training in the training of the future educator; creation of educational and creative environment of educational process in institutions of higher education for future specialists on development of creative potential of children 5-6 years. In order to carry out the training of future teachers for the development of creative potential of senior preschool children and the introduction of a pedagogical condition regarding the positive motivation of students for the specified type of activity, verification of its effectiveness, the following stages are envisaged: development of a set of methods and techniques, educational and professional tasks, aimed at the development of value-motivational sphere, value attitude of future educators to the child as a subject of professional interaction; development of methodical methods of emotional influence on the development of positive motivation of students to develop the creative potential of children of the senior preschool age.

Key words: organizational and pedagogical conditions, creative personality, creative potential, senior preschool children.

Основні напрямки розвитку системи освіти в Україні окреслені концептуальними положеннями державних документів: «Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки», Законами України «Про вищу освіту», «Про дошкільну освіту», Базовим компонентом дошкільної освіти. творчий дошкільний мотивація вихователь

У Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні особливу увагу акцентовано на розвиток особистості дитини, її індивідуальності, зокрема на розвиток творчого потенціалу дитини, що має свої особливості у дошкільному дитинстві, на своєчасне підтримання досягнень індивідуальної своєрідності неповторного життєвого шляху дитини, забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини у дошкільні роки [1].

Зв'язок між процесом становлення особистості майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти та ефективністю виконання ним професійних функцій засвідчують результати численних теоретичних досліджень вітчизняних та зарубіжних учених.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема творчого розвитку особистості була предметом дослідження таких філософів, педагогів, психологів як Б. Ананьєв, В. Андрєєв, В. Кан-Калік, О. Леонтьєв, Б. Ломов та інші. Система здібностей у структурі творчої особистості вивчалася Л. Виготським, М. Лейтес, Б. Тепловим, С. Рубінштейном та іншими. Сутність творчості як специфічного виду діяльності розглядалася в роботах М. Воллаха, В. Давидова, О. Матюшкіна, Я. Пономарьова. Формування творчої особистості учнів на різних етапах їх навчання аналізувалися в роботах О. Савченко, С. Сисоєвої, М. Лещенко, Л. Хомич, та ін. Особливості вияву творчості на різних вікових етапах розвитку особистості, а саме загальнотеоретичні положення про роль творчої діяльності в розвитку особистості описано в наукових працях І. Беха, А. Богуш, Н. Гавриш, Д. Богоявленської, В. Кудрявцева, В. Моляко, Я. Пономарьова, В. Ямницького. Концепції творчої обдарованості проаналізовано в роботах Є. Кульчицької, А. Матюшкіна, В. Моляко). Серед зарубіжних дослідників, які вивчали психологічний феномен творчості варто відзначити праці Дж. Гілфорда, А. Маслоу, Е. Торренса, К. Тейлора, К. Роджерса, Р Стернберга, З. Фрейда, Е. Фромма.

Мета статті - розкрити організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку.

Завдання дослідження - виокремити та аргументувати педагогічні умови підготовки майбутнього вихователя до розвитку творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку у вищому закладі освіти.

Методи дослідження: моделювання, порівняння, систематизація, узагальнення науково-теоретичних і дослідницьких даних для відбору й осмислення фактичного матеріалу стосовно підготовки майбутнього вихователя до розвитку творчого потенціалу старших дошкільників у вищому навчальному закладі; проектування та моделювання - виокремлення педагогічних умов підготовки майбутнього фахівця до розвитку творчого потенціалу старших дошкільників у вищому закладі освіти.

Виклад основного матеріалу. Поняття «педагогічні умови» розглядається у сучасній педагогіці як компонент педагогічної системи, який впливає на її особистісні та процесуальні аспекти. Організаційно-педагогічні умови, як їх різновид, визначаються як сукупність цілеспрямовано сконструйованих можливостей змісту, форм, методів, які є основою керування функціонуванням і розвитком процесуального аспекту цілісного педагогічного процесу [7].

Виходячи з аналізу наукових праць, у дослідженні під організаційно-педагогічними умовами розуміємо сукупність необхідних обставин, що забезпечують ефективність підготовки майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу старших дошкільників у вищому навчальному закладі.

Задля забезпечення ефективного впливу на процесуальний бік педагогічного процесу, спрямованого на підготовку майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку, в експериментальному дослідженні було виокремлено такі організаційно-педагогічні умови:

- позитивна мотивація студентів до розвитку творчого потенціалу дітей 5-6 років;

- забезпечення міжпредметних зв'язків та інтеграції змісту навчання у професійній підготовці майбутнього вихователя;

- створення освітньо-креативного середовища освітнього процесу в закладах вищої освіти для майбутніх фахівців із розвитку творчого потенціалу дітей 5-6 років [3].

Обґрунтуємо кожну з умов та визначимо особливості їх реалізації у ході експериментального дослідження.

Беззаперечну необхідність організації міжпредметних зв'язків у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів доводить тривалий педагогічний досвід їх практичної реалізації та наукового вивчення. Витоками ідеї використання міжпредметних зв'язків у навчальному процесі є погляди Я. Коменського, який зазначав, що всі знання виростають з одного коріння -- навколишньої дійсності, перебувають між собою у зв'язках і тому вивчатись також мають у зв'язках [4]. Ці погляди Я. Коменського знайшли подальший розвиток у педагогічних працях Дж. Локка, К. Ушинського, О. Декролі, І. Сікорського.

У словниках міжпредметні зв'язки визначають як взаємне узгодження навчальних програм, яке зумовлене системою наук і дидактичною метою. Такі зв'язки відображають комплексний підхід до виховання і навчання та на будь-якому його етапі виконують виховну, розвивальну й детермінуючу функцію, завдяки інтеграції знань підвищують продуктивність перебігу психічних процесів [8]; як організація навчально-виховного процесу на основі міжпредметних зв'язків на окремих уроках під час вивчення теми, підпорядкованої розв'язанню міжпредметної проблеми, декількох тем різних курсів, цілого циклу навчальних предметів та під час викладання різних циклів навчальних дисциплін. Отже, міжпредметні зв'язки розглядаються на різних рівнях: дидактичного явища - як відображення міжнаукових зв'язків; дидактичної умови - як засіб взаємного узгодження навчальних програм; дидактичного принципу - як інтегруюча ланка в системі дидактичних принципів; методологічному - як спосіб формування нового типу знань - «міжпредметних знань» [2].

Ми підтримуємо думку І. Луценко, що міжпредметні зв'язки та методика використання їх як спеціально створена методична система, є наскрізним механізмом, який забезпечує когнітивні процеси формування нових, інтегрованих понять. Її основою є система ключових понять з визначеного кола навчальних дисциплін, структурно-логічні міжпредметні схеми [5, с.254].

Поряд із міжпредметними зв'язками у педагогічній науці в останні роки усталився інтеграційний підхід до організації навчально-виховної роботи. Сучасні словники визначають інтеграцію як доцільне об'єднання та координацію різних частин цілісної системи. Концепція інтеграції застосовується там, де необхідно забезпечити розвиток системи навчання до більш органічної цілісності [8, с. 42-47].

Вважаємо, що в умовах сучасної предметної системи навчання, яка забезпечує дидактично доцільний відбір наукових даних, їх дидактичну обробку, та водночас стрімкого розвитку інтеграційних процесів у різних сферах діяльності, необхідне координоване використання міжпредметних зв'язків та інтеграції змісту навчання.

З метою організації цілісної теоретико-методичної підготовки майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу старших дошкільників у контексті впровадження першої організаційно-педагогічної умови постала необхідність у: визначенні сукупності дисциплін, зміст яких закладає необхідну теоретико-методичну та практичну основу підготовки майбутніх вихователів до формування творчої індивідуальності дітей старшого дошкільного віку.

У освітньому процесі закладу вищої освіти широко використовується координація навчальних курсів, що передбачає взаємну узгодженість щодо трактування понять, часу вивчення, місця та ролі їх у процесі професійної підготовки, а також міждисциплінарні зв'язки - залучення елементів однієї дисципліни при вивченні іншої.

З цією метою в межах вибраних дисциплін організовуються творчі майстерні та інші форми імітаційних та неімітаційних контекстних занять за темами: 1) Тестові методи діагностики виявлення творчої особистості. 2) Неформальні методи діагностики розвитку творчого потенціалу особистості. 3) Особливості організації освітньої роботи з розвитку творчого потенціалу дитини 5-6 років. 4) Створення розвивальної творчої взаємодії дорослого і дитини дошкільного віку. 5) Особливості організації освітнього процесу з дітьми в середовищі однолітків із різним рівнем творчих здібностей. 6) Педагог, як центральна фігура організації процесу розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку. 7) Особливості підготовки до школи творчо обдарованих дітей.

Заняття будувалися як сукупність особистісно-діяльного, проблемного, діалогічного та індивідуально-творчого підходів і включали різноманітні форми та види діяльності, зокрема: 1) обговорення проблемних питань (дискусій): про ефективні методи діагностики виявлення творчої особистості; про характер взаємодії педагога з творчими дошкільниками; про особливості підготовки творчої дитини до школи; про вплив сім'ї на творчий розвиток дошкільника; 2) аналіз методів діагностики виявлення творчої особистості дитини і їх відбір відповідно до характеру організації освітньої роботи; 3) вирішення проблемних педагогічних ситуацій і завдань, як обов'язкового компонента всіх практичних занять; 4) моделювання розвивального середовища для різних варіантів образотворчої роботи, спрямованої на розвиток творчого потенціалу старших дошкільників; 5) аналіз звітів студентів про результати їх самостійних діагностичних обстежень дітей, прогнозування досягнень дітей; 6) складання рецензій на освітні програми, методики, технології; 7) вправи на розвиток здатності до децентрації, рефлексії, емпатії.

Таким чином підготовка студентів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку передбачала: оволодіння студентами знаннями психолого-педагогічних дисциплін, теорії та методик дошкільної освіти, формування основ професійного мислення, освоєння інтегрованої суми науково-педагогічних знань, оволодіння системою узагальнених педагогічних понять і їх інтеграція з практикою, формування професійно-педагогічних умінь і способів діяльності необхідних для організації процесу розвитку творчої особистості дітей старшого дошкільного віку.

Цілісність формування особистості майбутнього вихователя обумовлюється наявністю у змісті його підготовки аксіологічного компоненту, що передбачає залучення до методологічних, теоретичних та прикладних знань про цінності, їх природу, механізми розвитку, способи функціонування.

З огляду на вищезазначене було виокремлено другу організаційно-педагогічну умову, як позитивна мотивація студентів до розвитку до розвитку творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку.

Активно-позитивне ставлення до педагогічної професії включає в себе уявлення про мету, мотиви, які спонукають до педагогічної діяльності, емоційне ставлення до неї, задоволеність нею. Найбільш узагальненою формою активно-позитивного ставлення людини до педагогічної професії є професійна спрямованість, яка визначається як глибоко усвідомлений, особистісно значимий інтерес до професії педагога і схильність займатися нею [6, с. 204].

Мотиви визначають вибір особистістю майбутньої професії. Так, за даними А. Маслоу, на вибір професії впливає потреба у безпеці і захисті. До мотивів вибору професій належать також: потреба реалізовувати власні здібності, інтерес до певної професії, її суспільний престиж, статево-рольові чинники, орієнтація на систему існуючих соціальних цінностей (теоретичні, економічні, естетичні, соціальні, політичні, релігійні) [6, с. 205].

Отже, позитивна мотивація до розвитку творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку охоплює професійні цінності, мотиви, інтереси, емоційно-ціннісне ставлення до дитини як до суб'єкта професійної взаємодії, особистісну схильність до педагогічної діяльності з розвитку творчої особистості дітей.

З метою реалізації професійної підготовки майбутніх педагогів до розвитку творчого потенціалу старших дошкільників та впровадження педагогічної умови щодо позитивної мотивації студентів до означеного виду діяльності, перевірки її ефективності, передбачена реалізація таких етапів:

- розроблення комплексу методів і прийомів, навчально-професійних завдань, спрямованих на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери, ціннісного ставлення майбутніх вихователів до дитини як суб'єкта професійної взаємодії;

- розроблення методичних способів емоційного впливу на розвиток позитивної мотивації студентів до розвитку творчої особистості дітей старшого дошкільного віку;

- розроблення тренінгів, спрямованих на взаємодію з дитиною дошкільного віку.

На цьому етапі дослідження проводилися практичні, лабораторні заняття, індивідуальна робота при вивченні таких дисциплін: «Психологія загальна», «Психологія дитяча», «Дошкільна педагогіка», «Педагогіка творчості» «Основи образотворчого мистецтва з методиками керівництва», «Дошкільна лінгводидактика» та інші методики дошкільної освіти. Формування у студентів педагогічних цінностей виступило предметом цілеспрямованих впливів з боку викладачів дисциплін, які увійшли до міжпредметної системи [3].

Сучасний етап розвитку системи вищої освіти в Україні характеризується активним пошуком важелів впливу на покращення якості фахової підготовки. Пріоритетом стає підготовка фахівця, що базується на формуванні у нього світоглядних позицій, переконань, творчих здібностей, професійної гнучкості. А орієнтація вищої освіти на формування професійно-творчої особистості, яка здатна реалізувати освітні стандарти, впроваджувати нові технології, у свою чергу, вимагає ефективної організації цілісної професійної підготовки в умовах вищих навчальних закладів, оновлення її змісту, добору доцільних засобів, методів та форм його реалізації.

Спрямованість нової парадигми освіти на особистість, на задоволення її освітніх потреб передбачає створення умов, що забезпечуватимуть майбутнім фахівцям якісну підготовку до професійної діяльності, розвиток потреби до творчості. Ці умови створює освітньо-креативне середовище, у якому відбуватиметься професійне та особистісне становлення майбутнього спеціаліста.

У цьому зв'язку створення освітньо-креативного середовища із залученням майбутніх фахівців до проектувальної діяльності із розвитку творчого потенціалу дітей є важливою організаційно-педагогічною умовою.

Освітньо-креативне середовище покликане забезпечити оволодіння майбутнім вихователем не стільки системою знань, фахових умінь і навичок, скільки уміннями їх творчо та оперативно реалізовувати у професійній діяльності; формування потреби у самоактуалізації, професійному самовдосконаленні та самоосвіті задля компетентного вирішення професійних завдань.

Функціонування освітньо-креативного середовища професійного становлення майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу старших дошкільників передбачає актуалізацію набутих теоретичних знань у процесі практичних, лабораторних занять, індивідуальної, самостійної роботи і застосування їх у активній професійній діяльності під час проходження педагогічної практики.

Створене таким чином, освітньо-креативне середовище вищого навчального закладу надає можливість кожному студенту не тільки розвинути творчий потенціал, але й спонукає до подальшого самопізнання, творчого саморозвитку, об'єктивної самооцінки, здатності до саморефлексії.

Задля реалізації поставлених завдань сплановано використання таких форм роботи: проведення тренінгів, що моделюють майбутню професійну діяльність педагога дошкільного навчального закладу, відкритих занять; спостереження за професійно-педагогічною діяльністю вихователів, творчою діяльністю дітей, проведення занять студентами в дошкільних навчальних закладах на базах практики, моделювання фрагментів занять, педагогічних ситуацій спрямованих на актуалізацію творчих можливостей дітей; створення програм, проектів організації розвивального творчого індивідуально-орієнтованого середовища для розвитку творчого потенціалу старшого дошкільника.

Висновки

Ефективний вплив на процесуальний бік педагогічного процесу, спрямованого на підготовку майбутніх вихователів на розвиток творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку забезпечували організаційно-педагогічні умови: позитивна мотивація студентів до розвитку творчого потенціалу дитини 5-6 років; забезпечення міжпредметних зв'язків та інтеграції змісту навчання у професійній підготовці майбутнього вихователя; створення освітньо-креативного середовища в навчальному процесі вищих закладів освіти для майбутніх фахівців із розвитку творчого потенціалу дитини 5-6 років.

Відтак, виокремленні організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку не вичерпують усього різноманіття якісних характеристик підготовленості студентів до формування творчої індивідуальності дітей старшого дошкільного віку, але в контексті нашого дослідження вони є найбільш значущими.

Список використаної літератури

1. Базовий компонент дошкільної освіти / науковий керівник А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; авт. кол.: Богуш А. М., Бєлєнька Г В., Богініч О. Л. [та ін.]. - К.: Видавництво, 2012. - 26 с.

2. Гурь'єв А. І. Статус міжпредметних зв'язків у системі сучасної освіти / А. І. Гурь'єв // Наука і школа. - 2002. - № 2. - С. 41-45.

3. Іщенко Л. В. «Основи формування творчої індивідуальності дітей старшого дошкільного віку»: методичний інструментарій / Л. В. Іщенко. - Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. - 62 с. - Бібліогр.: с. 67.

4. Коменский Я. А. Педагогическое наследие / Я. А. Коменский, Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, И. Г. Песталоцци. - М.: Педагогика, 1987. - 416 с.].

5. Луценко І.О. Забезпечення міжпредметних зв'язків та інтеграції змісту навчання у професійній підготовці майбутнього вихователя / І.О.Луценко // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки (збірник наукових праць). - Миколаїв: МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2012. - Випуск 1. - С. 254-257.

6. Маслоу А. Мотивация и личность / А.Маслоу. - СПб.: Евразия, 1999. - 205 с.

7. Сластенин В. А., Исаев И. Ф., Шиянов E. Н. Общая педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. Под ред. В. А. Сластенина: В 2 ч. М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - 256 с.

8. Новий тлумачний словник української мови: У 3 т. / Упоряд. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. - К. : Вид-во «Аконіт», 2004. - Т 2. - 926 с.

Размещено на Allbest.ru