Про корисність міжнародних педагогічних вимірювань (на прикладі тестів PISA)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Кафедра іноземних мов

Про корисність міжнародних педагогічних вимірювань (на прикладі тестів PISA)

викладач Корсак Олена Іванівна

Анотація

Актуальність досліджень науковців світу найвища у темі «людина і людство». Людство-ХХІ поділяється на сотні держав з різною якістю життя громадян. Успіхи в економіці все менше залежать від природних ресурсів і все більше - від якості діяльності системи освіти і наукового комплексу. Держави конкурують в якості освіти і намагаються привабити до себе здібну молодь. Мета статті - дослідження теми «педагогічні вимірювання», завдання - аналіз і порівняння сучасних міжнародних тестувань освітніх досягнень учнів. Методи дослідження: компаративістика, історизм. Результатом дослідження стало виявлення причин формування наднаціональної системи кількісних і якісних вимірювань характеристик діяльності освітніх систем. Це продукт міжнародних освітніх організацій і розвинених держав світу. Він являє собою міжнародні тестування учнів різного віку. У статті головну увагу звернуто на виміри вміння читати серед учнів початкових шкіл (тестування PIRLS), знань учнів 4-го і 8-го класів з математики і наук про природу (тести TIMSS) і комплексного вимірювання «готовності до життя - ХХІ» учнів 15 років (PISA). Центр статті - таблиця з даними про загальні результати учнів усіх країн-учасниць за всі роки проведення PISA. По них освітяни можуть зробити власні висновки про прогрес чи відставання шкіл різних держав. У «Висновках» наведено докази високої корисності постійної участі України у вимірах PISA.

Ключові слова: педагогічні умови, екзамени, тести, міжнародні тести (PIRLS, TIMSS, PISA), переваги PISA.

Аннотация

Актуальность исследований учёных самая высокая в теме «человек и человечество». Человечество-XXI делится на сотни государств с разным качеством жизни граждан. Успехи в экономике все меньше зависят от природных ресурсов и все больше - от качества деятельности системы образования и научного комплекса. Государства конкурируют в качестве образования и пытаются привлечь к себе способную молодежь. Цель статьи - исследование темы «педагогические измерения», задача - анализ и сравнение современных международных тестирований образовательных достижений учащихся. Результатом исследования стало выявление причин формирования наднациональной системы количественных и качественных измерений характеристик деятельности образовательных систем. Это продукт международных образовательных организаций и развитых государств мира. Он представляет собой международные тестирования учащихся разного возраста. Главное внимание акцентируется на измерения умения читать среди учащихся начальных школ (тестирование PIRLS), знаний учащихся 4-го и 8-го классов по математике и наук о природе (тесты TIMSS) и комплексного измерения «готовности к жизни - XXI» учеников 15 лет (PISA). Центр статьи - оригинальная таблица с данными об общих результатах учеников всех стран-участниц за все годы проведения PISA. По ним педагоги могут сделать собственные выводы о прогрессе или отставание школ разных стран. В «Заключении» приведены доказательства высокой полезности постоянного участия Украины в измерениях PISA.

Ключевые слова: педагогические условия, экзамены, тесты, международные тесты (PIRLS, TIMSS, PISA), преимущества PISA.

Abstract

Relevance of research: in our days humanity is generally divided into groups of states with very different levels of civilization development. Among the factors of this division is not only monetary wealth, but is also human capital, part of which lies in the knowledge and skills of the population. Progress or success nowadays is very dependent on the quality of the educational system and the scientific complex. A competition in education began to exist among the traditional forms of competitions among the states. Developed countries make attempts to attract the best youth from other countries that's why the purpose of the study is to investigate the problem of pedagogical measuring. The objective of the study is to analyze and compare students' educational achievements in international measurements. Presenting main material: There are many reasons to determine the importance of qualitative and quantitative measuring of educational systems and for this purpose, developed countries have organized the international testing of pupils of all ages. The article focuses on reading skills among pupils of elementary school (PIRLS testing), knowledge of pupils of the 4th and 8th forms in mathematics and sciences of nature (TIMSS testing), and a complex measuring of the «readiness for life - XXI» of 15-year-old students (PISA). The article contains a comprehensive table that provides data of the results of pupils from all participating countries for all years of conducting PISA testing. According to the results mentioned in the table educators will be able to make their own conclusion about the progress or regress of educational systems of different countries. In conclusion it is proved that the most useful and promising part for our country is the participation of Ukrainian pupils in PISA testing.

Key words: pedagogical conditions, exams, tests, international tests (PIRLS, TIMSS, PISA), PISA benefits.

Перебування кожної людини у соціумі й збільшення її індивідуальної компетентності та фізичних спроможностей неминуче супроводжується порівняннями і вимірюваннями, іспитами чи екзаменами у безлічі різновидів - від змагань у перших дитячих іграх аж до участі в Олімпіадах чи професійному і політичному суперництві за урядові вакансії. У давні часи навчання було індивідуальним, а тому педагогічні виміри не становили труднощів, але після появи великих шкіл з десятками учнів у кожному класі оцінювання ставало все складнішим та менш точним.

До цієї фахової проблеми для вчителів в останні десятки років через поглиблення процесів глобалізації і змагання держав сформувалося спільне бажання керівників освітніх систем і всього населення мати порівняльні дані про якість роботи шкіл та інших закладів не тільки на своїй території, а й на теренах континенту чи навіть всієї планети. Потреба у цій інформації постійно зростає, що дуже відчутно і в Україні, яка будь-що намагається стати частиною ЄС. педагогічний вимірювання освітній наднаціональний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вказані інтеграційні процеси мають той наслідок, що не тільки українські науковці [4] активізували дослідження у порівняльній педагогіці (Comparative Education), але й європейські та світові освітні організації розпочали критично аналізувати наші внутрішні справи задля виведення України на європейський освітній і науковий простір ([10] та ін.). Теми нашої статті безпосередньо стосується тренд вивчення поняття «якість освіти». В новітніх українських словниках і енциклопедіях з'явилися відповідні статті [8], у працях компаративістів поряд з класичними питаннями порівнянь навчальних планів і розподілу часу на різні предмети почастішали дослідження організації екзаменів, використання тестів ([1; 7; 13] та ін.). Значний розголос і низку публікацій викликало уведення державного зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та видання спеціалізованого часопису «Вісник ТІМО» з публікацією там спеціалізованих матеріалів ([11] та ін.).

Особливо слушно звернути увагу на те, що були написані перші статті про стан і тенденції змін міжнародного тестування учнів різного віку ([3; 9]), а Україна навіть узяла участь в одному з вимірів (TIMSS-2007) й отримала задовільні результати. Доцільно продовжити наші перші дослідження [5], адже загалом вся тема «Україна і міжнародні тестування» вивчена тільки в початковому аспекті, який ми вважаємо недостатнім для формування високого рівня обізнаності в ній і керівників освітньої системи України, і загалу освітян, і зацікавленої частини населення (батьків та учнів).

Мета дослідження - аналіз загальної ситуації в сфері оцінювання якості освіти й міжнародних педагогічних вимірювань з метою використання в цілях модернізації освітньої сфери нашої держави.

Завдання дослідження - порівняння головних варіантів міжнародних тестувань школярів: вимірів вміння читати серед учнів початкових шкіл (PIRLS), знань учнів 4-го і 8-го класів з математики і наук про природу (TIMSS) і комплексного вимірювання «готовності до життя - ХХІ» учнів 15 років (PISA). Вважаємо необхідним доведення того, що найбільш корисною і перспективною є участь учнів України в тестуванні PISA. Своїм завданням ми вважаємо також створення якомога повнішого і кориснішого для загалу освітян України представлення результатів усіх учасників вимірів PISA та наведення прикладів того, у чому вони виявилися найбільш корисними для всіх зацікавлених сторін: керівників систем освіти, і вчителів, і учнів.

Методи дослідження матимуть переважно класичний характер і загалом не вийдуть за межі порівняльної педагогіки (йдеться про закони освітньої компаративістики, історизму).

Виклад основного матеріалу. У своїй фундаментальній статті «Порівняльна та міжнародна освіта» для Міжнародної енциклопедії з освіти провідний фахівець світу з Великої Британії В.Д.Холлс (Wilfred Douglas Halls, 1918-2011) зробив помітний наголос на тому, що витоки сучасної освітньої компаративістики йдуть з Франції, а не з його вітчизни [2]. У подальшому на початку ХІХ ст. передували у цій темі європейці, але після перетворення США в провідну економіку світу разом з розбудовою власної освітньої системи та збільшенням кількості університетів лідерство поступово стало пересуватися за океан. Кращі українські компаративісти (А.Сбруєва та ін.) не випадково обрали об'єктом дослідження систему освіти США, які стали джерелом усе більшої кількості освітніх інновацій - об'єктивного тестування, незалежних від держави засобів оцінювання фахівців і навчальних закладів та ін.

Значним ми вважаємо внесок США у появу кількох варіантів міжнародних тестувань учнів, зокрема, через появу з їх ініціативи міжнародної Організації з економічної співпраці і розвитку (ОЕСР) та фінансування її діяльності, що мала наслідком організацію найкращого сучасного міжнародного тестування учнів PISA - Programme for International Student Assessment.

У появі менш впливових варіантів міжнародних педагогічних вимірів активну участь узяли розташовані в Європі ЮНЕСКО та кілька інших менш відомих організацій і провідних університетів Німеччини, Швеції, Великобританії та інших держав.

Наприклад, засобом міжнародного порівняння результатів навчання дітей у початкових школах слугує PIRLS (Progress in International Reading Literacy Study) - інтернаціональне дослідження якості читання і розуміння текстів. Це тестування для молодших школярів має витоком заснований ще в 1958 році ініціативною групою викладачів університету Гамбурга ЮНЕСКО-інститут з освіти (UNESCO Institute for Education - UIE) з метою створення ефективних засобів для педагогічних вимірювань процесу навчання і його наслідків. Пізніше до ініціаторів приєдналося багато інших ентузіастів, що урешті створило об'єднання 60 держав, які спільно провели виміри в понад 100 системах освіти (http://www.iea.nl/about- us).

PIRLS - тестування дітей заключного класу початкової школи (ПШ) відбулося 4 рази - 2001, 2006, 2011 і 2016 роках. У більшості держав-учасниць існує 4-річна ПШ зі вступом дітей у віці 7 років, а в частині країн - з 6 років. На жаль, Україна не приймала участі у тестуваннях, але ми можемо з певною вірогідністю орієнтуватися на результати дослідження учнів з Росії, які вже у першому PIRLS-тестуванні показали хороші знання, а в 2006 році, фактично (у межах похибки вимірювання), стали лідерами і не поступилися дітям з Гонконгу і Сінгапуру.

Другим з трьох найважливіших міжнародних тестів є TIMSS - вимірювання знань учнів 4-х і 8-х класів з математики і природничих наук (TIMSS - Trends in Mathematics and Science Study). Воно має найдовшу історію - тести 1995, 1999, 2003, 2007, 2011 і 2015 років. Російські школярі брали участь з 2003 року і загалом показали непогані результати, неодноразово потрапляючи в десятку найкращих. Вважаємо особливо корисним аналіз тестування 2003 р. у праці І.Іванюк [3] та її заключні висновки щодо факту надзвичайної різноманітності впливів особливостей педагогічних умов в різних державах на результати та великої практичної корисності участі учнів з України в цих тестах.

Відзначимо, що завдяки міжнародній фінансовій допомозі Україна взяла повноцінну участь у TIMSS-2007, причому не хитрувала з вибором учнів-учасників і виконала всі інші обов'язкові вимоги. Хоч вона опинилася приблизно посередині всього переліку учасників, але є достатні підстави вважати позитивним і результат, і педагогічні зиски [12].

Безсумнівно найкращим за потенційною інформаційною корисністю для України ми вважаємо вже згадане комплексне й прогностичне тестування PISA, де виміри проводять кожні три роки, розпочинаючи з 2000-го року. Організаторами і головними виконавцями є порівняно багаті країни-члени ОЕСР (Організація з економічної співпраці та розвитку), тому за двадцять років PISA перетворилася в глобальний науково-освітній проект. Може видатися, що відмінність PISA від TIMSS незначна і спрощується до включення гуманітарних предметів (у PISA вимірюється грамотність у читанні - Reading Literacy, математиці - Mathematical Literacy і природничих науках - Scientific Literacy). Та в дійсності організатори намагаються не просто оцінити знання в даний момент життя учня, а виконати виміри рівня його підготовленості до умов життєдіяльності через 10-15-20 років, тобто, до найбільш імовірних вимог ринків праці майбутнього.

Саме цей фактор ми вважаємо унікально важливим і перспективним для України, адже й наші діти не уникнуть впливу розширення е-освіти, повної трансформації бібліотечних та інших баз даних, появи загальнодоступних навчальних курсів в Інтернеті та інших форм конкуренції інновацій у діяльності традиційних середніх і вищих шкіл. Вже доволі успішно тестують комп'ютерну грамотність підлітків, а з 2018 року, коли Україна може приєднатися до PISA, ці виміри швидше всього стануть обов'язковими. Слід принагідно зазначити, що у світі вже побутує думка про корисність організації варіанту PISA для студентів вищих навчальних закладів, але конкретних кроків до цього ще не відбувається. Загалом же у секторі вищої освіти домінує дуже суперечливе явище тотального змагання між найбагатшими закладами за звання «університету світового класу». Враховують тільки кількісні показники, а не згадані вище «якість освіти» і «перспективність навчання».

Головним завданням нашої статті ми вважали створення і надання читачам повних та узагальнених даних про результати участі в PISA десятків держав - як активних, так і тих, які, спробувавши один раз, більше не бажали демонструвати недоліки своїх шкіл. Таблиця 1 містить саме такі показники, які ми вилучили з великої кількості таблиць, які в заключних довідниках наводили організатори PISA. Для зручності пошуку використали алфавітне упорядкування, а не рейтинг за всі роки вимірювань.

Хорошим доказом високої практичної цінності PISA є участь учнів з Японії. Ця країна в останній третині ХХ ст. була лідером в освіті, адже її учні легко вигравали всі змагання та олімпіади. Але керівники освіти в Японії захотіли більшого і в другій половині 1990-х років розпочали дуже швидко і максимально глибоко комп'ютеризувати навчальний процес в системі обов'язкової освіти. Тільки завдяки даним PISA 2000, 2003 і 2006 років пощастило переконати навіть найбільш впливових прихильників гіпертекстів і швидкого отримання моря нової інформації у вигляді картинок у тому, що майже пропорційно до сили втручання комп'ютерів в роботу дитячого і підліткового мозку зменшується його спроможність сприймати, обмірковувати і використовувати тексти та іншу когнітивно-складну інформацію. Учні, які приймали участь у тестуванні PiSA-2006 і засвідчили усього лише 15-місце з читання і використання тексту, одностайно скаржилися на те, що в математичних чи інших завданнях неспроможність швидкого сприймання тексту завадила їм приступити до завдань й успішно виконати їх.

Керівники освіти Японії і контингент вчителів діяли спільно для усунення вже виявлених негараздів від тотальної комп'ютеризації. Як свідчить таблиця, для виправлення ситуації японська система освіти витратили понад шість років.

Таблиця 1. Сумарні результати всіх вимірів PISA та еволюція показників країн-учасниць

Цей «урок для Японії» став об'єктом поглибленого міжнародного дослідження, яке стає ще цікавішим від того, що одночасно здійснювали порівняння з практикою перетворення невиразних систем освіти Сінгапуру і економічних територій Гонконг-Китай, Макао-Китай, Шанхай-Китай та інших у світових лідерів у секторі загальної обов'язкової освіти ([6] та ін.).

Висновки

Українські освітні перспективи мають найбільші шанси на реалізацію у разі опори на морально-християнські цінності, національні традиції з одночасною відмовою від сліпого запозичення іноземних систем і практики (зокрема зі США). Адже подібне необережне і некритичне запозичення може загрожувати нам перетворенням навчання у недешеві послуги з формуванням осіб, що спроможні не до мислення і творчості, а натреновані на інтуїтивне відгадування правильної відповіді з групки запропонованих.

Список використаної літератури