Хмароорієнтовані інтелектуальні карти як засіб інформаційно-аналітичної підтримки професійної діяльності викладача

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Щороку кількість даних у всьому світі збільшується з величезною швидкістю. Саме тому виникає гостра необхідність уміти опрацьовувати їх, а також краще запам'ятовувати.

При цьому згідно з новим стандартом загальної освіти учень має вміти знаходити необхідні відомості, а також здійснювати необхідні дії з ними: аналізувати, узагальнювати, систематизувати. Унаслідок чого постає проблема перед вищими педагогічними закладами: як же навчити майбутніх учителів так, щоб вони потім могли передати свої знання школярам. Очевидно, що для вирішення цієї проблеми необхідні нові прийоми та способи роботи з навчальним матеріалом, одним із яких є технологія створення інтелектуальних карт, заснована на асоціативних зв'язках.

Використання інтелектуальних карт як у навчальному процесі, так і в інших сферах життєдіяльності досліджували у своїх працях такі науковці, як X. Варна, Б. Б'юзен, Т. Б'юзен, А. Гордєєва, Г. Іванова, А. Катренко, С. Качан, І. Кіндрат, Л. Клачко, Н. Терещенко, Д. Хакімов, М. Хорст, Д. Штодіна та ін.

Мета статті полягає у висвітленні можливостей використання хмароорієнтованих сервісів для побудови інтелектуальних карт у професійній діяльності викладача ВНЗ: як у навчальній, так і у науково-дослідній.

Уперше термін “інтелектуальна карта” ввели науковці Тоні та Барі Б'юзен, які стверджують, що інтелектуальна карта - це “графічне вираження процесу радіантного мислення і тому є природним продуктом діяльності людського мозку” [2, с. 58]. При цьому під "радіантним мисленням" розуміються такі асоціативні розумові процеси, відправною точкою яких є центральний об'єкт [2, с. 57].

Дослідники також у своїй спільній праці наводять чотири унікальні особливості інтелектуальних карт: об'єкт вивчення представлений у центрі уваги; основні ідеї, завдання чи поняття, пов'язані з центральним об'єктом, розходяться від нього у вигляді гілок; гілки (позначаються плавними лініями) пояснюються ключовими словами чи образами; гілки, що відходять від головних, називаються вторинними і т.д.; усі гілки формують взаємопов'язану вузлову систему [2, с. 58].

Деякі науковці стверджують, що інтелектуальні карти це ще й техніка альтернативної фіксації думок. У науковій літературі зустрічаються інші терміни, які ототожнюються з цим поняттям: карта розумовий дій, карта пам'яті, ментальна карта, інтелект-карта, Mind Мар.

Отже, на нашу думку, інтелект-карти створені для візуального оформлення власних чи колективних ідей, думок чи проектів. Важливим у цьому процесі є те, що їх можна створювати як олівцем на папері, так і за допомогою хмарних сервісів [3].

Розглянемо найвідоміші хмарні сервіси для побудови інтелект-карт та охарактеризуємо їх. інтелектуальний карта педагогічний учитель

Bubbl.us хмарний сервіс для побудови інтелектуальних карт (див. рис. 1). Основні переваги даного сервісу полягають у наступному: хмарна інфраструктура (не потрібно нічого встановлювати на свій комп'ютер); можливість збереження створеної карти пам'яті як картинки; можливість поширення створених карт пам'яті; можливість роботи на будь-якому пристрої від персонального комп'ютера до смартфону; різнокольорова гама різних гілок інтелект-карти (за потреби). Цей сервіс є англомовним.

Рис. 1. Хмарний сервіс Bubbl.us

Рис. 4. Хмарний сервіс Mindmeister: бібліотека шаблонів

На прикладі останнього сервісу покажемо основні можливості використання інтелектуальних карт у інформаційно-аналітичній підтримці професійної діяльності викладача вищого навчального закладу (ВНЗ).

Для того, щоб це зробити, визначимось із поняттям “інформаційно-аналітична підтримка”. Група науковців С. Іванова, А. Кільченко, Л. Лупаренко, О. Спірін, А. Яцишин у своїх спільних працях [4; 0], проаналізувавши науковопедагогічну літературу, узагальнили й дали таке визначення: “Інформаційноаналітична підтримка педагогічних досліджень це допомога та сприяння суб'єктам науково-дослідної діяльності в одержанні й аналітичному опрацюванні засобами інформаційно-комунікаційних технологій відомостей і даних щодо процесів планування, організації, проведення та впровадження результатів педагогічних досліджень” [4, с. 142]. При цьому автори зазначають, що “система інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень передусім передбачає використання статистичних та інформаційно-аналітичних наукометричних сервісів електронних відкритих систем” [4, с. 142].

Саме тому розглянемо спочатку приклади використання інтелектуальних карт у науково-дослідній роботі викладача ВНЗ:

1) при написанні наукової публікації;

2) при складанні плану роботи над власною дисертацією чи над дисертацією свого аспіранта (див. рис. 5);

Рис. 5

3) аналогічно при роботі зі студентами над дипломними роботами чи проектами;

4) при створенні порад своїм аспірантам (див. рис. 6);

Рис. 6

Побудова інтелект-карт для спільних проектів полегшує розподіл обов'язків між усіма учасниками проекту, визначення його структури, завдань, етапів реалізації проекту; стимулює студентів до генерації власних ідеї та їх аналізі, узгодження спільного рішення. Наприклад, у 3 турі конкурсу Завтра.UA фонду Віктора Пінчука студентам потрібно в обмежений час реалізувати спільний проект, а також представити його членам журі. Щоб проект був представлений максимально якісно та відображав ідеї усіх учасників, варто використовувати хмарні сервіси для побудови ментальних карт.

Наведемо приклади використання інтелектуальних карт у навчальному процесі при підготовці майбутніх учителів інформатики. Звичайно, використання ментальних карт можливе майже у всіх формах організації навчального процесу: і при проведенні лекцій, і при самостійному вивченні матеріалу, при виконанні лабораторних робіт тощо.

При використанні викладачем на лекції ментальних карт, що служать інструментом візуалізації матеріалу, студенти краще розуміють взаємопов'язаність ключових понять теми. А ведення студентами конспектів лекцій у вигляді метальних карт має ряд своїх переваг: оптимізація часу, унаочнення навчального матеріалу. При самостійному вивченні студентами навчального матеріалу інтелект-карти дозволяють упорядкувати матеріал у тій послідовності, яка зручна власне студенту, що стимулює концентрацію уваги та пам'яті. При виконанні лабораторних робіт з програмування майбутні вчителі інформатики також мають ряд можливостей у використанні інтелектуальних карт. Розглянемо найпростішу задачу із курсу "Програмування".

Задача. Скласти програму, яка визначає вид паралелограма (ромб, прямокутник, квадрат, паралелограм) за відомими двома сторонами, а, Ь, та кутом між ними.

Для того, щоб розв'язати задачу, потрібно спочатку встановити суттєві зв'язки між вхідними даними, що досить просто зробити за допомогою інтелект-карт. Наведемо зв'язки між усіма видами паралелограма з точки зору математики та встановимо відповідні суттєві взаємозв'язки (див. рис. 7):

Рис. 7. Співвідношення між усіма видами паралелограма

1) паралелограм це чотирикутник, у якого протилежні сторони паралельні; 2) ромб це паралелограм, у якого всі сторони рівні;

5) прямокутник це паралелограм, у якого усі кути прямі; 4) квадрат це

2) прямокутник, у якого усі сторони рівні (хоча тут потрібне теж уточнення, для квадрата можна дати й інше означення: квадрат це ромб, у якого всі кути прямі).

Для написання алгоритму розв'язку цієї задачі, потрібно спочатку побудувати блок-схему (див. рис. 8), яку можна замінити аналогічною загальною схемою розв'язку, представити у вигляді ментальної карти (див. рис. 9).

Рис. 8. Блок-схема розв'язку задачі