Пізнавальний бар'єр як засіб активізації іншомовної діяльності студентів
Вправи на анотування та реферування текстів - спосіб формування інтелектуальних умінь у студентів. Штучно створений викладачем на заняттях з іноземних мов пізнавальний бар'єр як один з методів забезпечення активності суб'єктів навчального процесу.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.10.2018 |
| Размер файла | 14,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Нові соціально-економічні умови сучасного суспільства та поступова інтеграція України до європейського та світового співтовариства висувають більш високі вимоги до підготовки сучасного фахівця будь-якої галузі. Однією з таких вимог є здатність вільно володіти іноземними мовами. Аналіз досвіду навчання іноземних мов у вишах свідчить про наявність у студентів низки бар'єрів, що супроводжують цей процес. Неспроможність до їх подолання або запобігання призводить до фрустраційних станів, а це негативно впливає на рівень сформованості іншомовної комунікативної компетентності. Слід зазначити, що в сучасній методиці навчання іноземних мов відсутня чітка класифікація бар'єрів, не вивчено умови та чинники, що забезпечують їх подолання або своєчасне запобігання. Відтак, актуальною проблемою є пошук теоретико-методичних засад, що можуть сприяти вирішенню означеної проблеми. Тобто нагальні проблеми практики зумовлюють необхідність теоретичного осмислення проблеми бар'єра як феномена педагогічного процесу загалом та оволодіння іншомовною діяльністю зокрема на оновлених концептуальних і методичних засадах.
На нашу думку, бар'єри в навчальному пізнанні річ абсолютно природна, і ніхто не зміг сконструювати такий метод навчання, який дозволяв би повністю уникнути пізнавальних бар'єрів, та й прагнути до цього, на наш погляд, абсолютно безглуздо. Більш того, бар'єри в навчальному пізнанні річ абсолютно необхідна, і це все чіткіше усвідомлюється сьогодні, коли науковоосвітнє співтовариство поступово переймається думкою, що мета навчання не зводиться до якомога швидкого “наповнення” особистості того, хто вчиться, певним обсягом знань. По-перше, знання швидко старіють, а по-друге, сьогодні очевидно, що той, хто вчиться, разом зі знаннями повинен засвоювати і методи й прийоми їх отримання для того, щоб, користуючись ними, здійснювати самостійний пошук вирішення тих проблем, які пропонує йому спочатку освітнє середовище загальноосвітнього навчального закладу, потім вишу, а, потім і те професійне співтовариство, в якому він збирається реалізуватися.
Мета дослідження полягає в розкритті суті пізнавального бар'єра як невід'ємного феномена освітнього процесу та обґрунтуванні методів і прийомів, що сприяють успішному подоланню бар'єрів, що супроводжують процес оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.
Аналіз педагогічної літератури показав, що в дослідженнях як вітчизняних, так і та зарубіжних авторів приділяється досить велика увага вивченню різного роду труднощів пізнавальної діяльності, що виникають у тих, хто вчиться (В. Давидов, Л. Занков, І. Зимня, О. Леонтьев, А. Матюшкін, Н. Тализіна, Г. Щукіна, В. Якунін, Ф. Дольто, М. Кляїнн, Дж. Холт та інші). Однак власне пізнавальним бар'єрам як невід'ємній частині навчальної діяльності, присвячено кілька ґрунтовних праць педагогічного спрямування (С. Висоцька, Л. Геращенко, А. Коржуєв, А. Пилипенко та ін.).
Так, А. Коржуєв і В. Попков зазначають, що пізнавальні бар'єри є “супротивниками” того, хто вчиться, і того, хто вчить, але одночасно і “союзниками”. Вони підкреслюють, що саме це необхідно брати до уваги при розробці програм, підручників, посібників, щоб, з одного боку, не “вбити” інтерес того, хто вчиться, до надзвичайно важкого матеріалу, а, з іншого, не перетворити навчальний процес у безпредметну, рутинну діяльність, що не вимагає ніяких зусиль [2, 96].
Л. Геращенко [1] вказує на дві причини актуальності досліджень, пов'язаних з проблемою власне пізнавальних бар'єрів студентів у ВНЗ. Перша є об'єктивною за своєю суттю, вона обумовлена тим, що, як зазначають А. Воропов, Дж. Орір, А. Подоплєлов, обсяг інформації з XX століття подвоюється приблизно кожні 10-15 років, а наслідком стрімкого зростання її обсягу є розрив між досягнутим наукою рівнем знань та тим, що викладається у вищій школі. За таких умов традиційні педагогічні методи і прийоми вимагають принципового оновлення з метою забезпечення якісно нового мислення розумової діяльності студентів. Звідси випливає друга причина багато в чому суб'єктивного характеру. Вона пов'язана з тим, що в умовах інформаційного середовища, що швидко розвивається, у суб'єктів навчання з'являється природне бажання вміти долати пізнавальні бар'єри власної свідомості.
Слід зазначити, що з'ясування бар'єрів, внутрішні механізми яких формують типові помилки, труднощі та непорозуміння в системі знань тих, хто вчиться, актуалізує доцільність їх теоретично обґрунтованого систематичного попередження або подолання. А оскільки труднощі, що виникають у процесі навчання, стають рушійною силою розвитку й формування особистості (М. Данилов, Л. Занков, М. Скаткін та інші), проблема педагогічного аналізу бар'єрів, їх цілеспрямованої побудови й застосування в освітньому процесі є актуальною.
Пізнавальні бар'єри в навчанні пов'язані з третьою складовою педагогічної тріади, а саме з проблемою, як учитися, орієнтують того, хто вчить, на інтелектуальні проблеми тих, хто вчиться, і виходять з того, що навчальна діяльність не може здійснюватися без цілеспрямованого і систематичного попередження й подолання, а відповідно і штучного створення бар'єрів різного типу, що функціонують у свідомості того, хто вчиться. Таким чином, характерною особливістю зазначеної концепції є чітке виділення в змісті навчального матеріалу елементів, зміст яких може бути спотворений пізнавальними бар'єрами, що функціонують у свідомості того, хто вчиться, або перекручений у вихідному тексті. Іншими словами, систему сформованих знань, умінь і прийомів мислення необхідно зіставити з системою пізнавальних бар'єрів і відповідних психологічних механізмів навчальної свідомості.
З позиції повсякденної педагогічної практики це означає, що при розробці навчально-методичних матеріалів для тієї або іншої спеціальності повинна бути проведена така підготовча робота, яка б урахувала по можливості весь комплекс умов, що забезпечують високий рівень процесу навчання. Необхідним елементом такої роботи має стати встановлення ступеня інтелектуальної готовності тих, хто навчається, до засвоєння навчального матеріалу в необхідному обсязі. Проблема якраз полягає в тому, щоб мати можливість використовувати певну методику, яка включала б процедуру оцінки такої готовності при організації навчального процесу для конкретного контингенту тих, хто вчиться.
Отже, як слід засвоєними і відповідно усвідомленими можуть вважатися знання, отримані в певній мірі самостійно, а не “сфотографовані” з будь-якого джерела в готовому вигляді. Тільки вони можуть бути застосовані особистістю в ситуаціях, що відрізняються від еталонної, представленої тим, хто вчить, або розробленої в підручнику, і це є аксіомою. З цієї точки зору сам процес конструювання змісту навчання, а також проектування навчально-пізнавальної діяльності є в певному сенсі процесом створення бар'єрів і одночасно процесом визначення шляхів їх спільного запобігання або подолання. У цьому контексті також йдеться і про пошук доцільної для конкретної ситуації “висоти гірки”, якої той, хто вчиться, за допомогою того, хто вчить, повинен “досягти”, і конструювання “пристроїв”, що дозволяють це здійснити [1]. Тому ми розглядаємо пізнавальні бар'єри як засіб мотивації тих, хто вчиться, до самостійного навчання, методу “розпалювання” внутрішнього азарту до подолання труднощів, бажання в певній мірі побороти власні лінощі й пасивність, перемогти себе, досягнувши мети, що здавалася раніше недосяжною, оскільки, долаючи бар'єр, особистість переходить на новий рівень розвитку, мобілізуючи власні сили й ресурси. У дослідженні було доведено, що якщо бар'єр суб'єктивно не переживається як дефіцит чого-небудь, як трудність, він не реалізує свою розвивальну функцію. Саме тому матеріал посібників є професійно-орієнтованим, а його вивчення забезпечує набуття майбутніми вчителями досвіду запобігання і подолання пізнавальних бар'єрів. Хотілося б наголосити, що основою пізнавального бар'єра є суперечність когнітивного дисонансу, за Л. Фестінгером, “знання-незнання” [6].
Таким чином, підтримуємо думку дослідниці І. Глазкової [2] про бінарну суть педагогічного бар'єра, що якнайповніше проявляється в пізнавальному бар'єрі, оскільки він може розглядатися як педагогічне явище, що стримує, гальмує і знижує ефективність навчальної діяльності, а тому потребує подолання; і одночасно, є педагогічним засобом, що стимулює, вмотивовує розвиток потенціалу особистості, актуалізує доцільність його штучного створення в навчальному процесі.
До пізнавальних бар'єрів відносимо: суб'єктивні пізнавальні бар'єри: (бар'єри викликані початковим низьким рівнем підготовки тих, хто вчиться): бар'єр передозування, викликаний невмінням структурувати істотний обсяг інформації; бар'єр вихідних когнітивних моделей (несформованість операцій мислення, а саме: узагальнення, класифікації, систематизації, аналізу, синтезу тощо); об'єктивні пізнавальні бар'єри: організаційний, що є результатом слабкого рівня організації навчального процесу (незручний розклад, недолік літератури); інформаційний (коли обсяг інформації перевищує можливості сприйняття, або характер подачі матеріалу порушує закони сприйняття; нецікавий матеріал) [2].
Змістом занять з іноземних мов мають бути передбачені вправи проблемного характеру, пов'язані з необхідністю опису, порівняння, протиставлення, аналізу, оцінки та формулювання висновків, відстоювання власної точки зору, аргументування тощо, виконання яких створить у студентів підґрунтя для подолання пізнавальних бар'єрів.
Тексти для читання за змістом мають відповідати професійним інтересам майбутніх фахівців і спрямовуватися на розвиток контекстуальної здогадки розуміння незнайомих слів у тексті, розпізнавання його головної ідеї, складових, їх структури, елементів та засобів зв'язку між ними. Післятекстові вправи повинні бути спрямовані на відновлення деформованих текстів, розвиток умінь розпізнавання аргументації автора, прогнозування змісту тексту, виходячи з наявної інформації.
Вправи на анотування та реферування текстів забезпечують формування інтелектуальних умінь, зокрема, виділяти головне та другорядне в тексті; знаходити тези, аргументи та докази; аналізувати логічну структуру тексту; співвідносити та оцінювати факти, події. Так, реферування тексту пов'язане з виділенням ключових фрагментів первинного тексту та лексико-граматичних ланцюжків, необхідних для побудови вторинного тексту; перекомпонуванням матеріалу; зміною послідовності пунктів логічного плану в залежності від сенсового навантаження ключових моментів. Анотація ж потребує власної оцінки, тому на початковому етапі розробили для студентів певний алгоритм роботи: прочитати текст та визначити, про що йдеться в ньому; придумати назву; визначити основну ідею твору; знайти фразу, в якій втілено головну думку твору; виділити основні проблеми, що висвітлюються в тексті; поділити текст на частини в залежності від обговорюваних проблем; назвати кожну з частин; скласти план тексту; згідно з планом скласти анотацію.
Оскільки оволодіння іноземними мовами пов'язане з вивченням автентичних текстів, уважаємо доречним звернутися до надбань герменевтики науки, що вивчає правила тлумачення текстів (В. Гумбольдт, X. Гадамер, М. Хайдеггер, Ф. Шлейермахер, М. Вахтін та ін.). Учені (В. Зінченко, Ю. Сенько, Е. Саітбаєва та ін.) обґрунтували доцільність використання досягнень герменевтики в психології та педагогіці. Так, Е. Саітбаєва виокремила герменевтичні педагогічні правила інтерпретації текстів: орієнтація на його автентичний сенс; наслідування принципу “герменевтичного кола” запитань та відповідей; урахування впливу особистості інтерпретатора на процес і результат розуміння; прагнення до “герменевтичного консонансу” відповідності духовних горизонтів “об'єкту й суб'єкту інтерпретації” [5, с. 130-131].
Для дотримання цих правил читач повинен бути “причетним до тексту”, “залучитися до нього”, “взяти в ньому справжню участь” (X. Гадамер); потрапити з текстом в єдину подію буття, “зрозуміти предмет означає зрозуміти його ставлення до мене в єдиному бутті-події” (М. Бахтін); налагодити діалог з текстом у діалектиці питань і відповідей (М. Бахтін), “пожвавити” його своїм ставленням, зробити “внутрішньо своїм, умістити в особистість” (В. Зінченко). Висвітлені положення дають підстави стверджувати, що домінуючим прийомом герменевтичної технології є постановка запитань та спільний пошук відповідей на них. Таким чином, ми, ґрунтуючись на виокремлених положеннях герменевтики, стверджуємо, що на заняттях з практичного курсу англійської мови доцільно відпрацьовувати постановку різних видів запитань до професійно зорієнтованих текстів (за фактичним змістом, що стосуються фактів і подій, викладених у тексті; причинно-наслідкових, спрямованих на з'ясування зв'язків і відносин; на визначення емоцій і почуттів, пережитих героями; фактично-критичних, що припускають відповідь за фактичним змістом; оцінних, критичних, спрямованих на оцінку подій, що відбуваються в тексті, а також характерних рис дійових осіб; на ідентифікацію, що вимагають постановки себе на місце героя оповідання; емоційно-оцінних, спрямованих на виявлення особистого емоційного ставлення до подій і героїв, описаних у тексті; гіпотетичних, що являють собою запитання-припущення щодо можливих варіантів розвитку подій і вчинків дійових осіб; на встановлення асоціацій з особистим досвідом або з іншими творами, що припускають звертання того, хто вчиться, до прочитаного раніше твору, вимагають порівняння вчинків дійових осіб, пошуку аналогій та узагальнень) [3].
Дидактичні завдання типу “Пастка” є важливим інструментарієм створення пізнавальних бар'єрів, оскільки спектр функцій цього дидактичного прийому досить широкий. “Пастка” може виводити тих, хто вчиться, на нову предметну діяльність, використовуватися для діагностики засвоєних знань, умінь і навичок. Разом з тим цей прийом стимулює розвиток особистісних якостей, інтелектуальних і творчих здібностей, мотивує навчально-пізнавальну діяльність. Суть цього прийому полягає в тому, що потрібно вирішити завдання, яке свідомо не може бути вирішеним, тим самим педагог ніби “ловить” тих, хто вчиться. Як правило, це завдання з недостатніми або з зайвими даними, що потребують від тих, хто вчиться, додаткових дій; також це можуть бути завдання з помилками. У будь-якому випадку виявлення такої помилки стимулює самостійне судження того, хто вчиться, допомагає йому виявити свою особистісну позицію. Іншим варіантом “Пастки” є завдання, спосіб виконання якого очевидний або вже знайомий, але при зміні умов стає не тільки непридатним, але навіть безглуздим, що, відповідно, спонукає до створення нового способу вирішення проблеми. При цьому студент виходить на нову предметну діяльність, з якою він раніше не зустрічався. Описані прийоми є ефективним інструментарієм управління навчально-пізнавальною діяльністю, бо містять у собі елемент гри, дозволяють вести полеміку безпосередньо між собою без посередника (педагога), мотивують навчальну діяльність, створюють необхідні умови для організації дискусії й навчальної співтворчості.
Отже, штучно створений викладачем на заняттях з іноземних мов пізнавальний бар'єр оптимального рівня складності за умови його успішного подолання забезпечує активність суб'єктів навчального процесу, в іншому випадку він її блокує, тим самим знижуючи ефективність оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.
Література
пізнавальний бар'єр студент викладач
1. Геращенко Л.А. Использование познавательных барьеров в обучений студентов в вузе: дисс. ... канд. лед. наук: 13.00.01 / Геращенко Людмила Андреевна. Братск. -227 с.
2. Глазкова І.Я. Компетентність майбутнього вчителя у запобіганні та подоланні педагогічних бар'єрів: монографія / Ірина Яківна Глазкова. Бердянськ: Видавництво О. В. Ткачук, 2013. 416 с.
3. Глазкова І.Я. English. Learning through Barriers + CD: навч. посіб. (рекомендовано МОН України) /І.Я. Глазкова, І.В. Школа. Бердянськ: Видавець Ткачук О.В., 2013. 415 с.
4. Попков В.А. Теория и практика высшего профессионального образования: учеб, пособ. [для системы дополнительного пед. образования] / В.А. Попков, А.В. Коржуев. М.: Академический Проект, 2004. -432 с.
5. Саитбаева Э.Р. Научно-педагогические основы самоопределения педагогапрофессионала / Эльвира Равильевна Саитбаева. М. Оренбург: Изд-во ООИПКРО, 2001.-380 с.
6. Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса / Леон Фестингер. СПб.: Ювента, 1999. 317 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Способи активізації пізнавальної діяльності студентів на основі вивчення основних методів стимулювання розумової активності у процесі вивчення математики. Роль задач практичного змісту при навчанні математики, зв'язок суміжних наук у процесі навчання.
статья [22,8 K], добавлен 31.08.2017Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014Психолого-педагогічні основи активізації пізнавальної діяльності учнів, форми, методи і засоби розвитку інтелектуальних умінь. Формування творчої активності і мислення при вивченні математики, застосування інтерактивних технологій на уроці алгебри.
курсовая работа [55,9 K], добавлен 24.01.2011Сучасний стан проблеми контролю пізнавальної діяльності студентів за літературними джерелами, періодичними виданнями та семінарами. Логічна послідовність процесу пізнавальної діяльності із загальної фізики студентів технічних вищих навчальних закладів.
автореферат [55,5 K], добавлен 29.03.2009Виявлення властивостей особистості в діяльності студентів. Форми організації навчального процесу у вищій школі. Роль і місце лекцій, семінарських та практичних занять. Самостійна робота студентів. Результативність наукової організації праці студентів.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 15.06.2010Сутність процесу навчання. Функції процесу навчання: освітня, розвиваюча, виховна. Структура діяльності викладача в навчальному процесі. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності студентів. Типові варіанти навчання студентів.
контрольная работа [32,3 K], добавлен 23.10.2007Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010Активізація учбово-пізнавальної діяльності студентів як один з засобів підвищення ролі їх самостійної роботи. Основні умови стимулювання та заходи підтримки розвитку академічних компетенцій в студентів в процесі навчально-пізнавальної діяльності.
дипломная работа [1005,5 K], добавлен 25.06.2013Питання іншомовної комунікативної компетентності, її структур. Розгляд засобів інноваційних технологій, аналіз їх застосування у формуванні іншомовної комунікативної компетентності у студентів, їх взаємодія з традиційними формами та методами викладання.
статья [28,9 K], добавлен 17.08.2017Поняття, структура та компоненти професійної спрямованості студентів медичних коледжів. Можливі шляхи розвитку професійної спрямованості студентів—медсестер на заняттях з іноземної мови відповідно до початкового рівня професійної спрямованості студентів.
статья [20,9 K], добавлен 17.08.2017Гра як один із видів діяльності людини, її специфічні риси та значення в розвитку особистості дитини, аналіз їх використання в виховному процесі в початковій школі. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної пізнавальної діяльності.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 22.04.2010Фізичне виховання як соціальне явище та складова навчального процесу. Експериментальне дослідження ставлення студентів до фізкультури і спорту. Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотиваційній основі.
курсовая работа [363,9 K], добавлен 19.06.2011Визначення ролі та педагогічних можливостей ігрових технологій навчання при проведенні діалогічних та полемічних лекцій з біохімії. Аналіз значення дидактичних міні-ігор для розвитку пізнавальної активності та продуктивності навчальної діяльності.
статья [26,2 K], добавлен 31.08.2017Дослідження ролі педагогічного краєзнавства як засобу активізації роботи студентів, розкриття основних шляхів творчо-краєзнавчої діяльності майбутніх фахівців. Характеристика методів розширення загальноосвітнього кругозору і краєзнавчих знань студентів.
реферат [22,2 K], добавлен 16.06.2011Закономірності та принципи навчання в вищих навчальних закладах. Ефективні методи комунікації викладача та студентів. Передумови ефективності навчальної роботи студентів. Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання.
реферат [61,0 K], добавлен 05.03.2013Концепція дошкільного виховання в Україні. Огляд поняття пізнавальної активності в психолого-педагогічній літературі. Аналіз сутності, видів, особливостей творчих завдань та їх місця у процесі формування пізнавальної активності старших дошкільників.
дипломная работа [123,8 K], добавлен 26.02.2013Реалізація навчального процесу з формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників та розробці відповідного навчально-методичного забезпечення. Концептуальні положення теорії особистості і діяльності, теорія поетапного формування розумових дій.
автореферат [127,9 K], добавлен 16.04.2009Розгляд принципів створення навчального посібника для іноземних студентів підготовчого відділення на прикладі дисципліни "Основи інформатики та обчислювальної техніки". Розробка завдань по складенню мовних конструкцій, доступних для розуміння іноземцями.
статья [22,8 K], добавлен 27.08.2017Підвищення якості навчання інформатичних дисциплін іноземних студентів. Використання дистанційних технологій освіти. Процес підготовки іноземних студентів та вчителів інформатики. Місце та роль дистанційних технологій навчання у системі вищої освіти.
статья [335,2 K], добавлен 21.09.2017Психолого-педагогічні ознаки, які характеризують індивідуально-типологічні особливості студентів. Властивості особистості в діяльності студентів. Аналіз форм організації навчального процесу у вищій школі, обґрунтування ефективності системного підходу.
курсовая работа [45,2 K], добавлен 13.01.2010
