Вокально-хоровий розвиток майбутніх учителів музичного мистецтва арт-педагогічними методами

Обґрунтування необхідності фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Розвиток їхньої емоційної сфери, набуття студентами психолого-педагогічних умінь, а також вміння розкриття творчих здібностей учнів під час вивчення творів мистецтва.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.10.2018
Размер файла 23,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вокально-хоровий розвиток майбутніх учителів музичного мистецтва арт-педагогічними методами

За останні роки відбулися суттєві зміни серед пріоритетних цілей у системі мистецької освіти. Раніше фахове навчання майбутніх учителів музичного мистецтва здійснювалось із метою забезпечення загальноосвітніх шкіл фахівцями здатними здійснювати загальномузичний розвиток школярів.

Сьогодні у ВНЗ визнають необхідність фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, яка включає розвиток їхньої емоційної сфери, набуття студентами психолого-педагогічних умінь, умінь розкриття творчих здібностей учнів під час вивчення творів мистецтва, здатності до релаксації. У зв'язку з цим, увага концентрується не лише на успішному набутті студентами фахових знань і вмінь, але і на розвитку їхніх особистісних якостей, їхньої адаптивності, фізичному, емоційному і психологічному здоров'ї. Зміни, що відбуваються в системі шкільної освіти пред'являють підвищені вимоги до вчителя музичного мистецтва, тому одна з найбільш актуальних проблем сьогодення - створити оптимальні умови для вільного творчого фахового розвитку майбутніх учителів музики, що засвоюючи основи арт-педагогіки здатні будуть прищеплювати духовні цінності учням під час музично-естетичного розвитку в загальноосвітній школі. У зв'язку з цим, зростають вимоги до диригентсько-хорового навчання майбутніх учителів музичного мистецтва під час фахової підготовки у вищому навчальному педагогічному закладі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Підвищенню ефективності диригентсько-хорової підготовки студентів у вищих педагогічних навчальних закладах присвячено багато досліджень таких учених як В. Живов, А. Козир, А. Лащенко, П. Ніколаєнко, В. Соколов, Б. Тевлін та інших. С. Казачков, М. Канерштейн, І. Мусін та інші присвятили свої дослідження проблемі творчого розвитку особистості під час диригентсько-хорової підготовки. Окремі проблеми взаємодії керівника хору з хоровим колективом і стилю педагогічного керівництва розглядаються у працях відомих керівників виконавських колективів А. Авдієвського, В. Мініна, К. Пігрова, К. Птиці, П. Чеснокова та інших. Так А. Авдієвський зазначає: «Я, як хормейстер, маю можливість будувати зі співаками нову звукову форму тих творів, котрі часто виконуються, бо бачу перед собою живих людей із повною гамою почуттів. І всіх їх потрібно злити… в єдину художню цілісність, бо лише з нею можна втілити свої творчі задуми. І коли хор починає звучати як одна багатюща душа - я щасливий!» [1, с. 81].

О. Таранова поняття «арт-педагогіка» розглядає як галузь педагогічної науки, що вивчає специфіку інтегративного впливу всіх видів заняття мистецтвом та пробуджених ним форм продуктивної особистості на систему її соціальних зв'язків і ставлень [5]. Погоджуючись із цим О. Черевко доповнює, що в цьому процесі використовується художнє мистецтво, музична та театральна педагогіка, художня арт-терапія, казкотерапія, колаж, фотографія тощо [6]. Домінуючими цілями арт-педагогіки дослідники визначають: спонукання студентів до самовираження, розширення суб'єктивного досвіду студента, самопізнання, внутрішньої інтеграції особистості та прагнення до інтеграції з іншими учасниками навчального процесу. Арт-педагогіка базується на трьох галузях наукового знання - психології, мистецтва і педагогіки. Ключовими поняттями арт - педагогіки постають арт-педагогічні засоби, арт-педагогічна взаємодія, арт-педагогічний процес. Е. Хрисанова стверджує, що одне з головних завдань арт-педагогіки полягає в активізації виховної функції. Ця функція передбачає врахування морально-етичних, комунікативно-рефлексивних основ, і спонукання особистості до соціокультурній адаптації засобами мистецтва [7].

Враховуючи цей факт О. Сметаніна арт - педагогіку розглядає як засіб дослідження особистістю самої себе в процесі соціалізації. Для цього викладацький склад вищого навчального закладу створює умови, які сприяють розвитку емоційної чуйності майбутніх учителів музичного мистецтва, розвитку їх музичного мислення, фахових умінь [4].

Мета статті - розглянути процес вокально-хорового розвитку майбутніх учителів музичного мистецтва з використанням арт-педагогічних методів.

Вокально-хоровий розвиток майбутніх учителів музичного мистецтва здійснюється у вищому навчальному педагогічному закладі на практичних заняттях із дисципліни «Хоровий клас». Серед основних завдань цієї дисципліни визначають підвищення духовності студентів, розвиток їхніх особистісних якостей, ознайомлення з взірцями хорового мистецтва, розвиток вокально-хорових умінь, набуття фахових компетенцій. Процес вокально-хорової роботи зі студентами навчального хору передбачає як використання вокально-хорових вправ, так і художній спів хорових творів. Набуті студентами вокально-хорові вміння необхідні для подальшої музично-педагогічної діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва з учнями загальноосвітньої школи. Саме тому, під час співу студентів в навчальному хоровому колективі ми спрямовуємо їх не тільки до якісного виконання співацьких дій, але й до самоконтролю, самоаналізу, самовдосконалення. Для того, щоб урізноманітнити вокально-хорову роботу, що переважно здійснюється нами традиційно, активізувати музичне мислення студентів, спонукати їх до рефлексії під час співу в навчальному хорі ми використовуємо арт - педагогічні методи.

Слід зазначити, що сфера мистецтва є об'єктом дослідження в арт-педагогіці. Ця сфера постає близькою до галузі професійної підготовки фахівців мистецького напрямку. Арт-педагогіка постає гуманістичною, і тому використання арт-педагогічних методів під час вокально-хорового розвитку майбутніх учителів музичного мистецтва передбачає врахування індивідуальних особливостей розвитку їхнього вокального голосу, особистісних якостей. До арт-педагогічних методів ми відносимо ті, що сприймаються переважно зоровим і слуховим аналізаторами, та можуть використовуватись у педагогічній практиці. На сучасному етапі розвитку інноваційних технологій в мистецькій освіті виникає потреба в інноваційних методах для вокально-хорового розвитку майбутніх учителів музичного мистецтва. Формування арт-педагогічних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва передбачає: засвоєння арт - педагогічних методів як складової арт - педагогічної технології; усвідомлення стимулюючої ролі мистецтва в розвитку учнів на уроках музичного мистецтва; використання естетичного потенціалу мистецтва під час вокально-хорової роботи з учнями загальноосвітньої школи.

Спираючись на вище зазначене ми виокремлюємо цілі використання арт - педагогічних методів під час вокально-хорового розвитку майбутніх учителів музичного мистецтва:

- Надати студентам можливість усвідомлення фізіологічних процесів, які відбуваються під час співу в навчальному хоровому колективі.

- Створити умови для здійснення студентами рефлексії над хоровим твором засобами взірців інших видів мистецтва.

- Опрацювати музичний текст відповідно до інформації закладеній у літературному тексті.

- Отримати матеріал для подальшого удосконалення хорового звучання.

- Сприяти створенню емпатійних відносин між студентами у хорових партіях під час співу, та висловлення характерних особливостей художнього образу хорового твору.

- Розвинути почуття творчої свободи під час виконання навчального завдання над хоровим твором.

На нашу думку, елементами арт - педагогічної методики постають: рефлексія занять; забезпечення арт-педагогічним об'єктом; високий ступінь спонтанності творчих актів, які передбачають вільний вибір; визначеність часу навчальної роботи; різні форми навчальної роботи; залучення майбутніх учителів музичного мистецтва до самоконтролю та самооцінювання навчальних дій. Використання арт - педагогічних методів уможливлює вирішення важливих педагогічних завдань під час вокально-хорового розвитку студентів, а саме: завдання щодо вокально-хорового виховання майбутніх учителів музичного мистецтва; діагностичні завдання; корекційні завдання; розвивальні завдання.

Завдання щодо вокально-хорового виховання майбутніх учителів музичного мистецтва. Налагодження хорового ансамблю та хорового строю під час співу студентів у навчальному хоровому колективі передбачає розвиток у студентів таких умінь як: тембральне налагодження звучання голосу до загального звучання хорової партії; дотримання вказівок композитора в хоровій партитурі під час співу мелодійної лінії хорової партії; дотримання вказівок хорового диригента під час загального хорового звучання; налагодження штучного хорового ансамблю під час одночасного звучання всіх хорових партій. Це сприяє розвитку вокального голосу студента, його мелодичного і гармонічного слуху, забезпечує набуття навичок колективного співу. Відбувається глибше розуміння студентами значення хорової партії в хоровій фактурі музичного твору, свого особистісного вкладу в якісне хорове звучання.

Діагностичні завдання впровадження арт-педагогічних методів до вокальнохорового розвитку студентів. Арт - педагогічні методи застосовуються як коректний спосіб спостереження за студентами під час їхньої самостійної роботи під контролем викладача. Завдяки цим методам викладач здійснює діагностичні дії, і має можливість отримати відомості про загальний вокально-хоровий розвиток студентів, які є учасниками навчального хорового колективу, про індивідуальні психолого-фізичні особливості кожного студента, виявити особистісну своєрідність студента, а також вокально-виконавські проблеми, що підлягають спеціальній корекції. У процесі застосування арт - педагогічних методів уможливлюється з'ясування характеру міжособистісних взаємин, що, безумовно, відбивається у хоровому звучанні. Виявляючи проблеми в звучанні кожної хорової партії викладач має змогу виявити проблему неякісного загального звучання завдяки використанню саме арт-педагогічних методів, що наділені багатосторонніми, діагностичними можливостями.

Корекційні завдання впровадження арт - педагогічних методів до вокально-хорового розвитку студентів. Використання арт - педагогічних методів передбачає як загальне коригування хорового звучання, співацьких дій студентів, так й індивідуальне коригування під час якого студенти більше пізнають можливості свого вокального голосу, усвідомлюють свої недоліки і прагнуть до самовдосконалення. Створення невимушеної творчої атмосфери сприяє виникненню у студентів відчуття психологічного комфорту під час налагодження конструктивних способів взаємодії. Застосування творів мистецтва, мозаїк, колажів, масок, фотографій тощо сприяє мобілізації творчо-емоційного потенціалу студентів, завдяки чому відбувається розширення їхньої емоційної сфери.

Розвивальні завдання впровадження арт-педагогічних методів до вокальнохорового розвитку студентів. Навчальна робота зі студентами навчального хору з використанням арт-педагогічних методів передбачає залучення різних форм художньої експресії. Завдяки цьому створюються умови, за яких кожен студент набуває властивого йому емоційного стану під час навчальної роботи в хоровому класі. Це передбачає не лише використання набутого студентом емоційного досвіду, але й набуття нових емоцій пов'язаних із усвідомленням нового явища, поняття. Студенти в цьому процесі набувають досвід нових видів навчальної діяльності, що сприяють їх вокальнохоровому розвитку під час фахового навчання у ВНЗ.

Продовжуючи розгляд питання щодо вокально-хорового розвитку майбутніх учителів музики з використанням арт - педагогічних методів важливо дослідити вплив мистецтва на людину, що здійснюється протягом історії людства. Спроби вивчення кольору та його застосування в діагностиці змін психологічного стану особистості здійснювались ще за часів Давньої Іудеї, Давньої Індії, Давньої Греції, Давнього Китаю. Пізніше широкого поширення набули погляди М. Люшера, який удосконалив процес використання кольору в психологічній діагностиці. У дослідженнях І. Якобі виділено певні психічні функції відповідно кольорам. З точки зору психодинамічного підходу вважається, що в ході арт-педагогіки відбувається вияв неусвідомлених психічних процесів. Залучення майбутніх учителів музичного мистецтва до навчальної роботи з використанням арт-терапевтичних методів передбачає включення елементів малювання. Хоровий твір є формою комунікації в навчальному хоровому колективі, сприяє не тільки набуттю студентами практичних вокально-хорових навичок, але й сприяє естетичному самовираженню студентів. Для того щоб студенти, як співаки навчального хорового колективу, глибше зрозуміли змістовність хорового твору викладач застосовує на практичних заняттях із «Хорового класу» арт-педагогічні методи, які поряд із використанням можливостей творів інших видів мистецтва передбачають елементи малювання з використанням різнокольорових фарб. Завдяки цьому студенти мають можливість символічно презентувати у кольорових образах свої внутрішні переживання щодо звучання хорового твору. Виконані студентами такі навчальні завдання постають особливим матеріалом, який має важливий комунікативний сенс, і постає основою для подальшої вокально-хорової роботи над хоровим твором, у ході якої посилюється увага студентів до вокально-технічних завдань, художньо-образної сутності хорового твору. Дослідниками доведено, що особистість за допомогою певного кольору має можливість проаналізувати власні відчуття музичного твору, а також фізичні відчуття під час співу. Студентам здається, що вони спонтанно обирають кольори відповідно до звучання музичного твору. Однак вибір певного кольору, а особливо дуже інтенсивне його використання у вокально-хоровій роботі над хоровим твором, свідчить про вираження внутрішнього стану майбутнього вчителя музичного мистецтва поза його свідомості. Поряд із тим, найважливіше символізує колір розташований усередині навчальної роботи студента. Слід звертати увагу на те, що у верхній частині навчальної роботи студенти розташовують кольори, зміст яких можна трактувати як усвідомлені процеси, що відбуваються під час фахового навчання. Аналізуючи кольори, які студент використав у нижній частині навчальної роботи над музичним твором ми розглядаємо їх зміст, як свідчення процесів у несвідомому особистості [3].

Розглядаючи процес вокально-хорової роботи зі студентами в хоровому класі з використанням арт-педагогічних методів ми також враховували той факт, що відомі композитори Г. Берліоз, Ф. Ліст, А. Скрябін, М. Римський-Корсаков тощо пов'язували звучання кожної ладотональності з певним кольором. Це явище сьогодні розглядається дослідниками з фізіологічної та психологічної точок зору, і визначається терміном «кольоровий слух». Поряд із цим, ми враховували дослідження Г. Віноградова, М. Докторович, Є. Красотіної, Г. Рурик, І. Хозраткулової та інших щодо значення кольору у процесі рефлексії.

Наведемо приклад такої вокально - хорової роботи, що здійснюється на початку практичного заняття із дисципліни «Хоровий клас», коли викладачем використовуються вокально-технічні вправи для розвитку вокальних голосів студентів. До цих вокально-технічних вправ входять фрагменти хорових творів із навчальної програми хору. Під час виконання кожної вправи викладач пропонує студентам скористатись аркушем паперу, пензлем, фарбами різних кольорів. У процесі прослуховування музичних звуків, прослуховування фрагментів хорових творів, співу інших учасників навчального хорового колективу, особистого співу студенти обирали різні кольори для висловлення свого емоційного стану та фізичного відчуття звукових коливань. Залучаючи студентів до процесу рефлексії ми спонукали їх до аналізу отриманих результатів такої вокально - хорової роботи. Наприклад, якщо студентом використано зелений колір ми пояснюємо, що цей колір асоціювався у А. Скрябіна з тональністю А dur, у М. Римського - Корсакова з тональністю F dur. Г. Віноградов завдяки своєму «кольоровому» слуху розрізняв зелений колір у різних відтінках, і на його думку, відповідає таким тональностям як G dur, g moll, gis moll [2]. У цьому процесі аналізується музична тканина даної вокально-хорової вправи, результати її вокального виконання, і з'ясовується питання, чому студент використав у навчальній роботі саме цей колір. До того ж, викладач розкриває студентам сутність психологічних досліджень щодо значення зеленого кольору, який символізує природу, здатність живити, плекати, збагачувати все ми трактували використання цього кольору, як здатність особистості піклуватися про себе і пропонувати іншим підтримку [3]. Ці вправи сприяють поступовому виробленню кожним студентом своєї оригінальної системи кольорово-музичних асоціацій. Студенти повинні досягти вміння свідомо керувати власними емоційними станами оволодіваючи прийомами саморегуляції для розвитку вокально-технічних умінь.

Підсумовуючи викладач спонукає студентів до висловлення узагальнених думок щодо перебігу цієї вокально-хорової роботи.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Ми розглянули можливості використання арт-педагогічних методів під час вокально-хорового розвитку майбутніх учителів музичного мистецтва. Здійснений огляд наукових розробок в цій темі дозволяє зробити висновок про те, що компетентне використання подібних методів відкриває великий простір для професійної роботи викладача під час практичних занять із навчальним хором, а також для самих студентів у розумінні значимості арт - педагогічних методів під час розвитку вокально-хорових умінь, і може позитивно впливати на навчальний результат. Арт-педагогічні методи під час вокально - хорової роботи студентів сприяють активізації їхнього музичного мислення, розвитку їхнього музичного слуху, музичної пам'яті, уяви, фантазії. Використання елементів малювання в цьому процесі спонукає студентів до створення спонтанного відображення музичного звучання в кольорі, що постає основою процесу рефлексії. Форми і засоби арт-педагогіки виходять за межі традиційної освіти, і мають потужний потенціал для творчого самовираження особистості під час фахового навчання.

Подальших наукових розвідок вимагають питання гендерного підходу для виявлення ефективних засобів творчого самовираження студентів жіночого хору.

Список джерел

учитель музичний мистецтво педагогічний

1. Авдієвський А.Т. Формування особистості на грунті національно - культурного відродження / А.Т. Авдієвський // Мистецтво у школі: зб. ст., упор. І. М. Гадалова. - Київ: УДПУ, 1996. - Вип. І. - С. 80-83.

2. Виноградов Г., Красовская Е. Занимательная теория музики. - Москва: Сов. Композитор, 1991. - 192 с.

3. Докторович М., Рурик Г., Хозраткулова І. Арт-терапия в діяльності психолога та соціального педагога / за ред. Докторович М., Рурик Г., Хозраткулової І. - Київ: Редакції загальнопед. газет, 2014. - 104 с.

4. Сметанина А.Ю. Арт-педагогическое спопровождение духовно-нравственного развития детей в условиях дополнительного образования: дис…. канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «общая педагогика, история педагогики и образования» / Алена Юрьевна Сметанина. - Великий Новгород, 2008. - 201 с.

5. Таранова Е.В. Арт-педагогический практикум по работе с дошкольниками: игры, упражнения, занятия / Е.В. Таранова. - Ставрополь: Ставропольсервисшкола, 2003. - 95 с.

6. Черевко О.В. Арт-педагогика в работе учителя-предметника и классного руководителя [Электронний ресурс] / Ольга ВикторовнаЧеревко. - Режим доступу: http:// 45minut. info/load/22.

7. Хрисанова Е. Арт-педагогика в системе современного воспитания / Е. Хрисанова, Н. Сергеева // Народное образование. - 2003. - №7. - С. 137-143.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.