Нові тенденції та чинники формування духовно-творчого потенціалу підлітків на уроках музичного мистецтва
Системотворні фактори музичної освіти. Форми розвитку духовно-творчого потенціалу та здібностей дітей на уроках музики. Формування у підлітків компетентності спілкування через висловлювання власних почуттів та переживань від сприймання творів мистецтва.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.10.2018 |
| Размер файла | 21,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Нові тенденції та чинники формування духовно-творчого потенціалу підлітків на уроках музичного мистецтва
Божок Тетяна Володимирівна, викладач кафедри музичного мистецтва і хореографії Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського
Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Сьогодні українське суспільство активно долучається до обговорення проблем освіти та її реформування. Як своєрідну асоціацію до сучасного стану освіти, мистецької зокрема, можна використати вислів з повісті-казки А. Екзюпері «Маленький принц»: «Моя планета з кожним роком обертається все швидше й швидше, а правила залишаються тими самими» [3, с. 54].
Сьогодні у соціокультурній ситуації , що характеризується глобальним поширенням мас-медіа простору і створенням інформативного аудіовізуального середовища нового типу, українська школа не спроможна підготувати учнів до успішної самореалізації в житті [5].
Знайти підхід до кожного учня - це і є рецепт освітніх змін. Світ швидко змінюється, учні постають перед дедалі складнішими викликами, тому школа мусить допомогти їм розвинути духовно-творчий потенціал.
Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія нової української школи - допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками [5].
Наразі, питання виявлення та обгрунтування новітніх мистецьких чинників у формуванні духовно-творчого потенціалу, особливо у роботі з учнями підліткового віку, досліджено недостатньо та потребує уточнення, на яке спрямована дана стаття.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У перші десятиліття ХХІ ст. в межах реалізації інтеграційних та культуротворчих процесів у науково- освітньому середовищі України актуалізуються проблеми збереження фундаментальних традицій мистецької освіти. Дослідження проблем мистецької освіти свідчить про багатовекторність її вивчення. Так, у працях сучасних філософів Ю. Афанасьєва, В. Бітаєва, В. Мазепи, Л. Левчук, О. Оніщенко, В. Чернеця, С. Уланової порушуються проблеми естетичного виховання, аналізуються теоретичні аспекти мистецтва, його культуротворчий і виховний потенціал, розглядається розвиток духовної культури та світоглядної позиції особистості засобами мистецтва.
Модернізацію мистецької освіти в контексті європейських вимог досліджують Т. Рейзенкінд, І. Зязюн, О. Ростовський, Л. Масол, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Щолокова. Цими науковцями обґрунтовані теоретико-методологічні засади загальної мистецької та музично-педагогічної освіти, дидактичні принципи музично-педагогічного процесу, форми його організації, опрацьовані навчально-методичні посібники з теорії і методики викладання мистецьких дисциплін.
Науковими співробітниками Інституту проблем виховання НАПН України Л. Масол, О. Базелюк, О. Комаровською, В. Муромець, В. Рагозіною у праці «Мистецька освіта в Україні: розвиток творчого потенціалу в XXI столітті» представлено результати дослідження сучасного стану мистецької освіти в Україні та перспектив її розвитку з урахуванням документів ЮНЕСКО.
Ряд вітчизняних та зарубіжних науковців Ю. Алієв, О. Биков, А. Болгарський, Б. Брилін, В. Власенко, Л. Горюнов, В. Дряпіка, А. Коваль, В. Ліпська досліджували шляхи й методи залучення учнів, особливо підліткового віку, до кращих зразків музичного мистецтва, висвітлили питання становлення музичної культури та смаків, устремлінь та потреб учнів. У психолого-педагогічних дослідженнях творчого обдарування особистості та потребі реалізації її духовно-творчого потенціалу В. Петровський акцентує увагу як пріоритетній.
Визначенню дієвих чинників процесу формування духовно-творчого потенціалу підлітків присвятили свої роботи В. Черкасов, О. Красовська, Л. Масол, В. Рагозіна. Розглядаючи особливості мистецької освіти з урахуванням традицій та сучасних педагогічних тенденцій в контексті інтеграції у європеський освітній простір, учені акцентують увагу на її потенціалі, що полягає у системному підході до впровадження інтегрованих форм навчання, які мають інноваційний характер і пов'язані з упровадженням художньо-педагогічних технологій.
Проте, варто звернути увагу, що розвиток мистецької освіти науковцями розглядався і обгрунтовувався в залежності від філософських, наукових та педагогічних ідей, соціальних викликів. Наразі рівень дослідження та обгрунтування нових тенденцій та чинників формування духовно-творчого потенціалу підлітків на уроках музичного мистецтва залишаються не визначеними.
Мета статті - визначити нові тенденції та чинники формування духовно-творчого потенціалу підлітків на уроках музичного мистецтва.
Виклад основного матеріалу дослідження. Нещодавно на сторінці спільного онлайн-проекту Міністерства освіти і науки та освітнього проекту EdEra відбулося обговорення з приводу оновлення і осучаснення програм 5-9 класів. У практиці викладання предметів художньо-естетичної галузі оновленння програм, зокрема передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Вчитель самостійно визначатиме обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем, у межах класу, зміст програм зорієнтований на впровадження компетентнісного підходу.
У змінах закону «Про освіту», який започатковує масштабні реформи йдеться про те, що українська освіта, насамперед шкільна, має перейти до розвитку у дітей компетентностей. Нова українська школа має розвивати у дітей «...уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість. [2]. Кожен предмет підпорядковується єдиній меті базової освіти - головним є учень, який навчається, а не предмет, якому навчають.
К. Робінсон пише про основні три ключові ролі сучасної освіти: економічну, особисту й культурну. Економічна має на меті забезпечити навички, потрібні для того, щоб заробляти на життя і бути економічно продуктивним, особиста спрямована на розвиток особистих талантів і здібностей, культурна - краще зрозуміти світ довкола [8]. І особиста і культурна цілі освіти спрямовані на формування духовно-творчого потенціалу, розкриття внутрішніх незадіяних ресурсів учнів. Якщо освіта не дасть учню сповна розкрити свої таланти, свій потенціал - він може їх ніколи не знайти, ніколи не пізнати до кінця, хто він і ким може стати. Коли ми говоримо про реалізацію й розкриття потенціалу учнів, мусимо розуміти, що йдеться про дві цілі: по-перше, усвідомлення розмаїття здібностей конкретного учня, по-друге, втілення їх у життя. Саме тому творчість має бути осердям сучасної школи. К. Робінсон переконаний, що коли люди знаходять вірний засіб для самовираження, то розкривають свій духовно-творчий потенціал, свої здібності й досягають успіху у житті. Допомогти віднайти власні сильні сторони - це найпевніший спосіб розкрити те найкраще, що є в людині [8].
За переконанням І. Зязюна, мистецтво, як величний витвір людського духу, впливає на людину різноманітно, різнобічно збагачує її духовний світ і вдосконалює її діяльність.
Щоб вивчення мистецтва у школі отримало нове дихання, необхідно з'ясувати, що найбільш зацікавлює сучасних учнів підліткового віку, які у них запити [1]. Досліджуючи інтереси учнів-підлітків, щодо мистецьких творів, французька письменниця і мистецтвознавець Ф. Барб-Галль визначила, що їх цікавлять питання особи митця, яскраві епізоди його біографії; звідки взявся твір: що привело до його появи в конкретний період життя митця; технічні прийоми, які дозволяють передати емоцію чи ідею; скільки часу йде на створення твору мистецтва; зіставлення творів одного автора, до прикладу, танго «Libertango» та «Adios Nonino» Астора Піаццолла чи «Соната для фортепіано № 16» та «Lacrimosa» Вольфганга Амадея Моцарта, незалежно від жанрів, це ще для них нагода зауважити, що є характерним для різних періодів на творчому шляху композитора; знайомство з митцем в історичних паралелях; порівняння різних підходів до однієї теми. Варто зазначити, що відгук на мистецький твір та його тлумачення - також творчість.
Особиста творчість часто народжується з любові до певних матеріалів. Скульптора надихає шматок деревини чи структура каменю, музикантам подобаються звуки, які вони творять, та інструменти на дотик, письменників надихає любов до виражальної сили слова, художників - потенціал чистого полотна і палітра кольорів. В момент, коли людина знаходить свій творчий засіб, часто стає поворотним у її житті [8]. К. Робінсон вважає, що творчі досягнення залежать від того, як добре особистість володіє засобами творчості. Якщо учень, до прикладу, не спробує нажати клавіші фортепіано і видобути звук, він так і не зможе пробудити свій творчий потенціал, дати вихід своїм почуттям і його можливості до музики залишатимуться обмеженими. Саме тому на уроках музичного мистецтва варто використовувати новітні художньо-педагогічні технології, за яких відбуватиметься вихід внутрішніх можливостей підлітків, вивільнення їхнього духовно-творчого потенціалу.
Основними системотворними факторами музичної освіти стає вже не тільки програма, що детально і всебічно регламентує зміст, а й учитель - творець психолого-педагогічних умов і процесу її реалізації. Варто говорити про нову роль учителя - не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії розвитку дитини [5].
Л. Масол, узагальнюючи теоретичні здобутки науковців, що віддзеркалюють філософську множинність поглядів щодо функціонування мистецтва в соціумі, наводить такі основні функції мистецтва: естетична, інформативно-пізнавальна, світоглядно-виховна, духовно-творча, аксіологічна, евристична, соціально орієнтаційна, комунікативна, регулятивна, сугестивна, гедоністична, релаксаційно-терапевтична, компенсаторна. На відміну від традиційного домінування в освітньо-виховній системі інформативно-пізнавальної функції автор вважає, що потрібно виділяти і посилювати в педагогічній практиці духовно-творчу функцію [9].
Розуміючи сучасні виклики та запити на якісну мистецьку освіту, що сприятимуть розкриттю та реалізації творчих здібностей учнів, орієнтуючись на зміни до закону «Про освіту», концептуальні засади реформування середньої школи «Нова українська школа», враховуючи головні аспекти освітнього процесу, зазначені ЮНЕСКО такі як «вчитися, щоб знати, вчитися, щоб вміти, вчитися жити і вчитися жити разом», ми визначили тенденції та чинники, що сприятимуть процесу формування духовно-творчого потенціалу підлітків на уроках музичного мистецтва в умовах переходу до інформаційного, аудіовізуального суспільства нового типу. Розглянемо нові тенденції та чинники процесу формування духовно-творчого потенціалу на уроках музичного мистецтва: навчатися, щоб знати сприяє формуванню у підлітка компетентності навчатися впродовж життя. На якому б творчому рівні вони не знаходились, постійно мають працювати над собою, розвиватися, самонавчатися, навчатися у один одного, що є надзвичайно цінним. А саме головне, не боятися допускати помилки. У цьому контексті важливим є усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку. Важливо підлітку відшукати оті особисті мистецькі показники та індикатори творчих досягнень, що передбачає отримання навичок пошуку, дослідження та обробки інформації, а також вмінь аналізувати та оцінювати власний досвід та здобуття компетентностей.
Отже, доцільно надавати учням можливість вільного вибору творчих дій у практичній діяльності: дехто любить співати чи грати на музичних інструментах, хтось - складати вірші чи казки про музику, а ще хтось малювати або ліпити образи. Адже саме в процесі вільного вибору підліток зростає як особистість - в неї з'являється почуття дорослості, самостійності, зацікавленості в роботі, що дуже важливо для закріплення бажання займатися творчістю, для пізнання радості творення. Безперечно, чим раніше розпочати роботу з розвитку творчих здібностей у дітей різного віку, тим більше шансів, що їх творчі можливості не згаснуть, а сформуються і розвинуться, щоб виявитися згодом в усіх сферах діяльності [11].
- навчатися в дії означає отримання різних вмінь під час практичної діяльності, тобто діяльнісний підхід, спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у освітній та соціокультурній практиці. В першу чергу, через велику кількість практичних вправ та обов'язкове опрацювання теоретичного матеріалу на практичному ґрунті. У 5-7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні (джемах), театралізації (перфоменсах) тощо.
Здебільшого навчання у школі охоплює лише ту частину тіла учня, що вище талії, а вся увага зосереджена його на голові, особливо на її лівій половині. Гра на музичних інструментах обома руками, особливо перкусійних, театральні перфоменси, пісні-танці задіють праву частину переднього мозку любної долі, що відповідає передусім за музику. Для розвитку гармонійної особистості освіта має потурбуватися про розвиток обох півкуль головного мозку своїх вихованців. Музичне мистецтво без перебільшень сприяє такому розвитку, адже будь-який творчий процес, що потребує від підлітка залучення своїх здібностей, має дієслово творити або діяти. Щоб щось зробити учень має використовувати свої здібності до спостереження, щоб бачити; до міркування й судження, щоб вміти передбачати; здібності до діяльності, щоб збирати матеріал для прийняття рішення тощо.
В пошуковій діяльності надзвичайно важливо в учнях зберегти оту рису маленького принца, який ніколи не заспокоювався, поки не діставав відповіді на своє питання. Це дасть змогу підліткам у в подальшому житті вміти ставити перед собою цілі та досягати їх. Діти мають вроджений потяг досліджувати все, що привертає нашу увагу. Талановитий вчитель знає, як підтримувати допитливість у своїх учнів і спрямовувати їх в потрібне русло.
Допитливість, що не згасне до кінця життя, - це один з найцінніших подарунків, що його школа може подарувати своїм учням [7].
- навчатися взаємодіяти передбачає навчання роботи в команді та спонукання до співпраці з оточенням. Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства» основними принципами цього підходу є: повага до особистості;
- доброзичливість і позитивне ставлення; довіра у відносинах, стосунках; діалог - взаємодія - взаємоповага; розподілене лідерство [5]. Важливо пам'ятати, що підлітки найбільш ефективно навчаються у групах один від одного. Давши змогу підліткам взаємопрацювати, вчитель підвищує їхню самооцінку, зворушує допитливість, сприяє розвитку духовно-творчого потенціалу, поліпшує показники навчання, спонукає до позитивної соціальної поведінки. Працюючи в групах, сучасні підлітки вчаться гуртом розв'язувати проблеми й досягати мети, користати з сильних рис одне одного й компенсувати слабкі, обмінюватися думками й творити ідеї [7]. У цьому контексті важливо на уроках музичного мистецтва створювати інструментальні або вокальні ансамблі, у яких підлітки могли б самовиражатися за допомогою колективного музикування, створенні сучасних каверів, рок чи то реп версій відомих їм творів. Здатність формулювати й висловлювати свої думки й почуття різними способами - запорука особистого щастя й колективного успіху [7].
До прикладу, на уроці музичного мистецтва слушно спілкуватися за допомогою арсеналу перкусійних інструментів: шейкерів, дощовиць, дарбук, слайдерів, кастаньєт, ложок, блоків, гуіро, рублів, чесал, тамбуринів, вібраслепів, кабас. Виразити свій настрій, резонувати з настроєм однокласника за допомогою таких засобів, дозволяє учням відчути себе частиною мистецького світу, зрозуміти музичну мову, з'ясувати можливості даного інструмента, знайти аналогії з собою у звуці.
Використовуючи на уроках музичного мистецтва методи інтерактивного навчання, вчитель спроможний залучити підлітків до активної творчої взаємодії, швидко й якісно перевірити знання, спонтанно занурити у нову тему, ефективно підвести підсумок уроку. Колективне обговорення на уроці можливих варіантів виконання робить учнів певною мірою причетними до створення музики. До прикладу, в будь-якій, навіть найпростішій пісні, є безліч можливостей для різних звукових рішень, в даному разі пошук різноманітних варіантів інтерпретації твору у формі вільного висловлення та обговорення думок:
- музичної інтерпретації (варіантів виконання окремих куплетів і твору загалом: динамічний розвиток, визначення кульмінації окремих фраз та цілого куплета, нюансування);
- інтонаційно-емоційної інтерпретації (варіанти виконання фраз та куплетів певного характеру, з певним настроєм);
- соматично-моторної інтерпретації (варіанти образних або танцювальних рухів, диригування);
- інструментальної інтерпретації (ритмічні джеми, варіанти інструментального супроводу за допомогою елементарних музичних інструментів);
- інтерпретації постановки перфоменсу (варіанти інсценізації пісні);
- художньої інтерпретації (варіанти зображення образу, характеру, засобів музичної виразності).
На основі осмислення та обговорення мистецьких творів, сутність художнього спілкування доцільно розкрити через комунікативність, емпатію, емоційний резонанс, креативність та рефлексію. Комунікативність - необхідна передумова виникнення емпатії, яка в свою чергу передбачає творчі реакції особистості, зокрема рефлексивного самопізнання та творіння свого «Я» [11]. Чинник навчатися взаємодіяти сприяє формуванню у підлітків компетентності спілкування державною мовою через висловлювання власних почуттів та переживань від сприймання творів мистецтва; участь у дискусіях; оцінювання власної художньо-творчої діяльності. Не секрет, що саме учні-підлітки полюбляють колективно виконувати та слухати пісні англійською мовою, що сприяє формуванню компетентності спілкування іноземними мовами через сприймання творів мистецтва різних країн, народів та пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов.
Емоційні переживання (емоції, афекти, стреси, пристрасті) супроводжують не тільки художні, але й інші пізнавальні акти, активізують або гальмують сприймання, пам'ять, мислення, уяву. Тому вкрай важливо, щоб міжособистісні відносини учнів з педагогом та між собою обов'язково були емоційно забарвленими.
Серед переваг групових форм взаємодії над індивідуальними можна назвати процес співробітництва і партнерства, змагання і обміну досвідом, ефекту колективного мислення і почуття причетності до спільної праці, інтелектуального та духовного взаємозбагачення підлітків. Навчатися бути собою уособлює в собі особистісно зорієнтований підхід, що забезпечує розкриття у підлітків індивідуальних музичних здібностей, вивільнення їх духовно-творчого потенціалу.
Особистісно зорієнтована парадигма освіти (І. Бех, В. Ільченко, С. Клепко) передбачає не тільки посилення суб'єктивної сторони навчальної діяльності учнів, а й значне зростання вимог до педагогічної діяльності вчителя [9].
Часто підлітки чують негатив на свою адресу, це означає, що вони самі собі рідко говорять позитивні слова, адже навколишня дійсність є віддзеркаленням внутрішнього відчуття себе. Саме тому так важливо намагатись «оповити» таку вразливу категорію як підлітки різноманітними музичними ритмами, мелодіями, стилями, напрямками музичного мистецтва аби відбулася зворотня дія - ззовні у середину. Часто ми опираємося найбільше тому, що нам найбільше потрібно. Художня діяльність допомагає учню знайти засіб вираження у відповідь на імпульси, які надходять у відповідь із зовнішнього середовища [10]. Уміння зберегти себе, своє бачення, власні погляди, думки, ставлення і відношення, щодо інтерпретації музичного твору і є, напевно, на уроці музичного мистецтва вмінням бути собою, пізнавати світ усередині себе.
Професійно організоване сприймання музики, креативні, фасилітовані прийоми його активізації сприяють глибокому емоційному відчуттю підлітками музичного матеріалу, вивільненню духовно-творчого потенціалу. Коли мистецтво входить у наше «Я», коли ми відчуваємо весь світ у собі й себе в ньому, відбувається тотожність внутрішнього і зовнішнього. Це і є найважливішою передумовою духовної насолоди. Унікальна можливість особистісно пережити чужий досвід, зберігаючи власну автономність, перебування в образі інших зумовлює універсальну самовизначеність, якої людина не досягла б, користуючись тільки засобами наукового пізнання [11].
В учнів підліткового віку відбувається остаточна індидуалізація почуттів з поступовим формуванням певних життєвих цілей, чим вони не дуже полюбляють ділитися. Оскільки цей процес триває у їхній внутрішній духовній сфері, то типовою є поява певної захисної «стіни». Штайнер- педагогіка в цей період рекомендує надавати перевагу фольклорним пісням, де увага акцентується на метроритмічному малюнку [10].
До прикладу, участь в ритмічних джемах (спільна послідовна то індивідуальна, то загальна ритмічна імпровізація на задану тему без особливих приготувань і певних умов) сприяє формуванню здорових мистецьких амбіцій підлітків та вивільненню духовно-творчого потенціалу. Обличчя учнів сяють, коли вони відкривають в собі джерело творчої енергії. Така ж духовно заряджена атмосфера навколо великого витвору мистецтва, наповнює клас під час занять [4]. Знайти свій ритм в житті важливо кожній людині, і чим раніше це станеться, тим краще. Творчості навчити не можливо, а от навчити учнів дозволити собі творити - цілком [4]. Важко переоцінити наскільки підліткам необхідно навчитись помічати ритм в собі і виражати, адже він є в усьому. Під час імпровізацій вони створюють унікальний ритмічний малюнок, випробовують перкусію, її властивості, навчаються видобувати яскравий звук, тримати ритм та заданий темп, а головне чути себе та інших. Реалізація своєї творчої сили робить людей щедрими, радісними, жвавими, сміливими, співчуваючими і такими байдужими до війни, накопичення грошей і речей [4].
урок музика духовний мистецтво
Висновки та перспективи подальших розвідок дослідження
Отже, розглянуті нові тенденції та чинники формування духовно-творчого потенціалу підлітків на уроках музичного мистецтва характеризуються такими ознаками як:
- навчатися, щоб знати, означає оволодіння підлітками ефективними методами та прийомами самоорганізації, самоактуалізації до творчої діяльності та самовираження;
- уміння бути собою, значить зберегти себе, своє бачення, власні погляди, думки, ставлення і відношення до творів мистецтва, що допомагає підліткам пізнавати світ усередині свого «Я»;
- навчатися в дії, тобто через творчість, що надає можливість віднайти свій творчий засіб вираження й вивільнитися духовно-творчому потенціалу учнів;
- навчатися взаємодіяти, означає надання можливості підліткам взаємопрацювати, що підвищує їхню самооцінку, зворушує допитливість, сприяє розвитку духовно-творчого потенціалу, поліпшує показники навчання, заохочує обмінюватися думками й творити ідеї.
Виявлення нових тенденцій та чинників формування духовно-творчого потенціалу підлітків на уроках музичного мистецтва спонукає до пошуку ефективних інноваційних методів роботи в освітньому процесі нової української школи.
Список джерел
1. Барб-Ґалль Ф. Як розмовляти з дітьми про мистецтво / переклала з франц. С. Рябчук - Львів: Видавництво Старого Лева / Ф. Барб-Ґалль - 2016. - 176 с.
2. Закон України «Про освіту». 2017
3. Екзюпері А. «Маленький принц» Подарункове видання знаменитої казки для дітей і дорослих. Малюнки автора. Перекладач: Нора Галь. /А. Екзюпері - 2010. - 104 с.
4. Кэмерон Д. Путь художника ваша творческая мастерская Перевод Д. Сиромахи Cameron J. The Artist's Way: A Spiritual Path to Higher CreativityM.: Гаятри / Кэмерон Д. - 2005. - 272 с.
5. Концептуальні засади реформування середньої школи «Нова українська школа». 2017
6. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. 2004
7. Робінсон К. і Лу Ароніка. Школа майбутнього. Революція у вашій школі, що назавжди змінить освіту/ Переклала англ. Г. Лелів. Львів: Літопис /К. Робінсон - 2016. - 258 с.
8. Робінсон К. Освіта проти таланту. Сила творчості / Переклала з англ. Г. Лелів. - Львів: Літопис / К. Робінсон - 2017. - 256 с.
9. Масол Л. Концептуальні засади формування змісту загальної мистецької освіти в контексті державних стандартів
10. Музично-педагогічні системи та концепції ХХ століття: підручник / [Ніколаї Г., Черкасов В. та ін]; за заг. ред. канд. наук, проф. Тайнель Е. Вид.2-ге. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка - Харків, 2018. - 433 с.
11. Рудницька О. Педагогіка: загальна і мистецька: навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан / О. Рудницька - 2005. - 360 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Стан проблеми розвитку художньо-творчого потенціалу в педагогічній теорії. Процес формування самостійної творчої діяльності дітей, розвитку естетичного почуття і смаку. Умови, сприятливі розвитку творчого потенціалу учнів при виконанні художньої вишивки.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 10.01.2016Проблема створення можливостей структурування музичних здібностей. Підходи до розвитку музичних здібностей, які забезпечують ефективне формування важливих якостей учнів на уроках музичного мистецтва. Рекомендації при проведенні уроків музичного мистецтва.
статья [20,2 K], добавлен 13.11.2017Сутність і природа моральності. Духовно-моральні цінності та вікові особливості розвитку дітей шкільного віку. Діагностика творчого потенціалу. Перспективне планування розвитку позитивної мотивації. Організація духовно-морального виховання школярів.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 10.03.2014Ознаки творчих здібностей. Особливості розвитку та формування творчої уяви та творчого мислення студентської молоді. Формування творчого потенціалу майбутнього викладача. Науково-пошукова діяльність студентів як фактор розвитку їх творчих здібностей.
реферат [41,4 K], добавлен 05.12.2013Роль образотворчого мистецтва в естетичному розвитку дітей. Створення фундаменту для формування світогляду та естетичних поглядів молодшого школяра. Сутність та історія розвитку народного мистецтва, характеристика основних його видів, жанрів та техніки.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 12.11.2009Особливості музичного сприймання дітей молодшого шкільного віку. Засоби музичної виразності як елементи музичної мови: мелодія, тембр, гармонія, ритм, метр, лад. Словник емоційно-образних визначень музики. Розробка уроку з теми: "Роль тембру в музиці".
курсовая работа [957,8 K], добавлен 25.01.2012Аналіз творів образотворчого мистецтва, які вивчаються у початковій школі, специфіка використання творів українських митців. Підготовча робота та етапи організації учнів до сприймання нового твору мистецтва. Розвиток уміння сприймати твори мистецтва.
дипломная работа [80,9 K], добавлен 14.07.2009Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтування творів образотворчого мистецтва. Методика використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування активності дітей. Аналіз та підсумки експерименту.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 14.10.2010Обґрунтування здоров'язберігаючих технологій та їх сутнісна характеристика. Загальнорозвиваючі вправи, які виконуються в положенні стоячи і сидячи. Музично-раціональна психотерапія на уроках музичного мистецтва. Образ природи на уроках музики в 5 класі.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 10.06.2013Суть і значення ігрової діяльності на уроках музичного мистецтва в початкових класах. Творчі аспекти розвитку здібностей молодших школярів у процесі ігрової діяльності. Методика застосування творчих занять у музично-естетичному вихованні школярів.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 21.02.2014Висвітлення впливу музичного ритму на дітей в працях вчених. Значення музично-ритмічних рухів у формуванні музичного слуху в молодших школярів, їх використання на уроках музики. Сприймання молодшими школярами музики на основі понять "ритм" та "лад".
курсовая работа [62,8 K], добавлен 06.05.2015Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку: структура та компоненти. Вікові особливості старших дошкільників. Педагогічні методики підготовки дітей зазначеного віку до сприймання музичного твору.
дипломная работа [126,0 K], добавлен 15.01.2011Гуманізація як пріоритетний напрям сучасної освіти, головна умова реалізації творчого потенціалу, формування його педагогічного мислення, професійної компетентності, гуманітарної культури. Проблема вдосконалення освіти у її гуманістичному аспекті.
реферат [23,1 K], добавлен 15.10.2012Розробка змісту завдань, форми роботи з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі. Методика проведення уроку музики у 8 класі за темою "Музика серйозна й музика легка" (знайомство з творчістю Г. Манчіні і Д. Елінгтона).
курсовая работа [57,4 K], добавлен 09.01.2014Основні наукові підходи до поняття творчості. Природа творчого потенціалу особистості, його діагностика. Психолого-педагогічні умови та етапи корекції творчого розвитку дітей з вадами мовлення в ігровій діяльності. Особливості розвитку уяви дошкільників.
дипломная работа [106,4 K], добавлен 11.05.2015Анатомо-фізіологічні особливості дітей підліткового віку. Роль спілкування в розвитку особистості підлітка. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми. Особливості виховання культури спілкування у підлітків. Формування культури спілкування.
курсовая работа [58,8 K], добавлен 27.05.2014Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі. Види та значення творів образотворчого мистецтва. Використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активності дітей.
курсовая работа [111,0 K], добавлен 20.05.2015Розгляд специфіки навчально-виховної діяльності в галузі формування творчих здібностей особистості. Основні форми і методи роботи педагога сучасного дошкільного навчального закладу щодо розвитку творчого потенціалу дитини засобом художньої літератури.
дипломная работа [121,5 K], добавлен 03.05.2015Вікові особливості молодших школярів. Педагогічні умови ефективного формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Розробка методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.
дипломная работа [194,9 K], добавлен 14.06.2012Сутність та структура музичного сприймання молодших школярів, їх вікові особливості. Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості.
дипломная работа [195,7 K], добавлен 23.05.2012
