Роль творчого підходу у формуванні компетентності майбутніх фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Інтеграція України у європейський освітній простір зумовлює важливість залучення студентів до дослідної діяльності, адже результати наукової творчості є основним джерелом інновацій, які забезпечують економічний прогрес суспільства. Відповідно до Національного Плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» одним з першочергових завдань у сфері удосконалення системи управління освітою України заявлено дії, спрямовані на розвиток науково-творчої діяльності та впровадження інновацій [1].

Важливі аспекти науково-творчої діяльності студентської молоді заявлені в документах та освітніх ініціативах Ради Європи: Лісабонська стратегія ЄС, Освітня програма Еразмус Мундус, Програма трансєвропейського співробітництва у галузі вищої освіти Tempus (Tasis) та інші. Особливості формування творчої особистості студента прописані у Програмі дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України, у «Національній стратегії розвитку освіти України на 2012-2021 роки» та інших.

Проблема науково-дослідної та творчої діяльності студентів завжди була у центрі уваги багатьох дослідників, у працях яких відображені теоретичні, методологічні та практичні аспекти науково-творчої діяльності студентів навчальних закладів. Зокрема, варто відзначити праці Г. Васяновича, Р. Гуревича, І. Зязюна, Ф. Кольбера, С. Коновець, М. Козяра, А. Маслоу, О. Овчарук, П. Олійник, О. Олексюк, О. Рудницької, В. Сластьоніна та інших. У своїх дослідженнях вони порушують різноманітні питання організації науково-творчої діяльності студентів, форми науково-творчої роботи, творчий потенціал як чинник суспільного розвитку держави. Однак досі мало досліджень щодо організаційно-інформаційного супроводу науково-творчої діяльності майбутніх фахівців.

Творчий потенціал майбутніх професіоналів працівників усіх сфер життєдіяльності займає ключову роль у становленні конкурентоспроможності та високого соціокультурного розвитку держави. Актуальним є порушення питання важливості та ролі науково-творчої роботи в розвитку творчого потенціалу студента як майбутнього спеціаліста. Відповідно до Закону про наукову і науково-технічну діяльність, наукова діяльність це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань [2].

У контексті теми статті розглянемо поняття «творчість» у науковій літературі. Сучасні учені розглядають творчість як тип діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності або висуває нові, ефективніші способи розв'язання тих чи інших наукових, технічних, соціальних та інших проблем. У філософському енциклопедичному словнику творчість визначається як «діяльність, яка породжує щось якісно нове, чого ніколи раніше не було» [3, с. 857]. Психолог К. К. Платонов характеризує творчість як «мислення у його вищій формі, яке виходить за межі того, що потрібно для розв'язування задачі, що виникла, вже відомими способами» [4, с. 857].

Творчі здібності особистості являють собою категорію психології і характеризуються як психологічні особливості людини, від яких залежить набуття знань, умінь і навичок. Творчі здібності людини, її обдарованість, задатки створюють передумови для виникнення і розвитку творчого процесу. Розкрити і розвинути їх завдання сім'ї та колективу освітнього закладу. Значну роль у розкритті творчих здібностей студента і перетворення їх на творчу діяльність відіграють мотиви і воля. Тому освітня діяльність вищої школи завжди має предметно формувати і збагачувати мотиви творчої діяльності майбутнього спеціаліста. Виховний вплив викладача, колективу, суспільних організацій у свою чергу стимулює ідейно-моральне усвідомлення мотиву, що виник, духовні і фізичні можливості для досягнення цілей і певних результатів діяльності.

Творча особистість виявляється в активній багатогранній діяльності людини, що полягає у засвоєнні і накопиченні знань, умінь, явищ, фактів у відповідній галузі матеріального і духовного виробництва, що є базою для інтелектуального пошуку, наявності у неї культури мислення, постійного розширення бази знань для впровадження інновацій у всіх сферах життєдіяльності. навчальний творчий спеціаліст

Формування і розвиток творчої активності майбутнього спеціаліста включає низку наступних факторів: наявність творчого запалу; систему довірливих взаємовідносин та співпраці; відповідний стиль діяльності всіх суб'єктів навчально-виховного процесу; тісні зв'язки навчального закладу із суспільством; формування інтересу до майбутньої професійної діяльності; стимулювання творчого потенціалу; розвиток самостійності і відповідальності у розв'язанні пізнавальних, суспільно-політичних, трудових і моральних проблем тощо.

Погоджуємось з твердженням В. Сластьоніна, який вважав, що важливою умовою формування творчої особистості майбутнього фахівця є формування інтересу до його майбутньої професійної діяльності та стимулювання його творчого потенціалу [5]. Завдання педагогічного колективу і студентських організацій полягає в тому, щоб сформувати, закріпити активну громадянську життєву позицію відповідно до потреб суспільства й особистості самого студента [6]. Розвитку інтересу і творчої активності сприяє реалізація професійної спрямованості навчання всіх без винятку вузівських дисциплін, належна організація навчальних і виробничих практик, написання курсових і дипломних робіт.

У зв'язку з цим, заслуговує на увагу досвід Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, який систематично проводить широкомасштабну профорієнтаційну роботу із залученням шкільної молоді до навчання у вищій школі, а також роботу з абітурієнтами для виявлення і розвитку творчої індивідуальності майбутніх студентів на довузівському етапі професійної орієнтації. Цьому сприяє проведення різноманітних творчих конкурсів, олімпіад, організація шкіл юних спеціалістів, залучення до цієї роботи фахівців, створення творчих лабораторій тощо.

По-перше, практика доводить, що досягнений рівень педагогічної діяльності виявляється недостатнім для повноцінного вирішення даної проблеми. Ще й досі випускаються спеціалісти з низьким творчим потенціалом, тобто людей нетворчих, а іноді просто непідготовлених до роботи в сучасних динамічних виробничих та соціальних умовах [7].

По-друге, змінюються критерії оцінки здібностей спеціаліста. Професійна компетентність, ерудованість були й залишаються суттєвими професійними якостями спеціаліста. Компетентнісна орієнтація дозволяє визначити доцільні методи, стиль, засоби професійної діяльності. Але в умовах прискорення науково-технічного прогресу та ускладнених інформаційних процесів цього вже замало. Необхідне виховання і самовиховання високої методологічної культури мислення, здібностей не лише орієнтуватися у потоках професійної та суспільної інформації, але й умінь її аналізувати.

По-третє, для сучасного підходу до проблеми суттєво і те, що акцент переноситься на самостійність та відповідальність студента за формування його творчої активності. Відповідальність з нього часто знімається або не є повною, самостійність суттєво звужена. Вже багато років пропагується, що студент повинен бути активним суб'єктом навчання, особливо активно приймати участь у активізації науково-творчої роботи. Поки що нерідко студент виступає пасивним об'єктом.

По-четверте, формування і розвиток творчої активності студентів потребують творчої самовіддачі від викладачів, педагогів, розвиток їх творчого потенціалу, якісних перетворень в стилі педагогічної діяльності і підвищення педагогічної культури.

Враховуючи, що основу творчості складає предметно-практична діяльність, можна виділити основні типи творчості:

- матеріально-технічна;

- духовно-теоретична;

- соціально-організаційна;

- педагогічна творчість як вид соціальної активності тощо.

Українська освіта надає перевагу творчому потенціалу перед набором понятійного апарату знань. Зокрема, у «Національній стратегії розвитку освіти України на 2012-2021 роки», яка визначає основні напрями й шляхи реалізації положень «Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті», підкреслюється, що оновлення системи вітчизняної освіти повинно вдосконалюватися шляхом оптимізації підготовки кожного студента до максимальної реалізації його творчого потенціалу.

Це дає можливість запропонувати такі напрями оптимізації організаційно-інформаційних механізмів активізації науково-дослідної діяльності майбутніх фахівців як активна пізнавальна діяльність; впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, використання міжпредметних зв'язків з метою формування широкого світогляду; використання інтерактивних форм, методів та технік навчання та впровадження передових інформаційно-комунікаційних технологій; участь у європейських освітніх проектах; укладання угод про співробітництво; участь у міжнародних конференціях, семінарах, симпозіумах, обмінах тощо.

1. Національний План дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки.

2. Биштова Э.А. Научно-исследовательская деятельность студентов как фактор профессионального развития студентов.

3. Философия: Энциклопедический словарь / Под ред. А. Ивина. М.: Гардарики, 2004. 1072 с.

4. Платонов К.К. Структура и развитие личности / К.К. Платонов. М.: Изд. Наука, 1986. 324 с.

5. Сластенин В.А. Педагогическая деятельность как творческий процесс / В.А. Сластенин, С.Г. Перевалов // Педагогическое образование и наука 2005. № 1 С. 25-34.

6. Концептуальні засади розвитку освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір // Освіта. 2005. 12-19 січня.

7. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: Світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека освітньої політики / за заг. ред. О.В. Овчарук. К.: К.І.С., 2004. 112 с.

Размещено на Allbest.ru