Дослідження процесу розвитку творчих здібностей старшокласників у практиці профільного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження процесу розвитку творчих здібностей старшокласників у практиці профільного навчання

Людмила Шелестова

В умовах економічних і соціальних змін, що відбуваються в нашій державі, актуалізованою є потреба в особистостях, які мають не лише міцні знання, а й здатні самостійно, нестандартно, творчо розв'язувати проблеми, виходити за межі нормативної діяльності, здійснювати інноваційні процеси. З огляду на це, пріоритетом сучасної освіти є розвиток і саморозвиток особистості, зокрема розвиток її творчого потенціалу.

Предметом нашого дослідження є педагогічні технології розвитку творчих здібностей старшокласників в умовах профільного навчання. Дослідження було розпочато зі збору емпіричних даних щодо розвитку творчих здібностей означених вище суб'єктів освітнього процесу. Метою статті є кількісно-якісний аналіз отриманих емпіричних даних і визначення стану реалізації проблеми розвитку творчих здібностей старшокласників у практиці профільного навчання.

Розробляючи діагностичний інструментарій, ми зосередилися на тому, що вчителям належить визначальна роль у формуванні та розвитку особистості. Від їхнього професійного рівня залежать результати освітньої діяльності та рівень розвитку творчих здібностей учнів зокрема. Цим зумовлена необхідність здійснити опитування вчителів закладів освіти за допомогою анкетування.

Анкети для вчителів містили запитання щодо: сутності творчих здібностей; рівня усвідомлення ними завдань щодо розвитку старшокласників в умовах профільного навчання; рівня реалізації завдань у власній практичній діяльності та приділення спеціальної уваги розвитку творчого потенціалу учнів; готовності до власного творчого розвитку. В опитуванні брали участь 70 вчителів ліцеїв міст Рівне, Пирятин Полтавської області та міста Біла Церква Київської області.

Серед важливих результатів освітньої діяльності учителі називають сформовані загальні та предметні компетентності, розвинені творчі здібності учнів. Серед інших результатів потрібно назвати також широку обізнаність учнів з різних навчальних предметів, розвинене теоретичне мислення, сформовані моральні якості. Результати опитування показано в таблиці 1.

Таблиця 1. Позиція вчителів щодо результатів освітньої діяльності

Оскільки освітній процес передбачає єдність навчальних, розвивальних і виховних впливів на особистість, логічно припустити, що важливими мають бути навчальні, розвивальні та виховні результати. Проте помітним є дисбаланс у розумінні вчителями результатів освітньої діяльності на користь навчальних і розвивальних результатів (табл. 1).

Щодо розвитку творчих здібностей старшокласників в умовах профільного навчання, то більшість респондентів усвідомлюють важливість цього напряму діяльності. Це підтверджується також тим, що всі респонденти зазначили, що приділяють спеціальну увагу розвитку творчих здібностей учнів в освітньому процесі. Серед мотивів зазначеної професійної позиції опитані вчителі називають такі: творчі здібності кожної особистості важливі для соціально-економічного розвитку нашої країни та людства загалом, що потребує від неї здатності орієнтуватися в умовах нових ситуацій, розв'язувати нові проблеми, приймати нестандартні рішення; розвинені творчі здібності є запорукою успішного особистісного розвитку; творчі здібності допомагають успішно навчатися й отримувати предметні компетентності; розвиток творчих здібностей цікавий учителям і учням; без постійної наполегливої праці розвиток творчих здібностей неможливий, тому цьому необхідно постійно приділяти увагу. Результати подано у таблиці 2.

Таблиця 2. Мотиви вчителів щодо розвитку творчих здібностей учнів

Проте подані результати вступають у суперечність з отриманою інформацією щодо частотності залучення учнів до виконання творчих завдань - важливого засобу розвитку творчих здібностей. Ці результати подано в таблиці 3.

Про недостатнє приділення уваги розвитку творчих здібностей старшокласників в умовах профільного навчання свідчить інформація про кількість часу на занятті, що вчитель витрачає на створення творчих ситуацій (табл. 4). Так, майже третина опитаних учителів виділяють на занятті не більше 4,5 хв, а ще третина - не більше 9 хв для розвитку творчого потенціалу особистості. Цього, звісно, недостатньо, що негативно впливає на ефективність цього процесу.

Таблиця 3. Частотність виконання учнями творчих завдань

Таблиця 4. Кількість часу (у %), що витрачає вчитель для створення творчих ситуацій на занятті

Очевидно, що декларування вчителями «розвинених творчих здібностей» як більш важливого результату освітньої діяльності (майже 70 % респондентів), ще не гарантує приділення ними спеціальної систематичної уваги для досягнення зазначеного результату.

Нами також було з'ясовувано причини недостатнього приділення уваги розвитку творчих здібностей учнів під час освітньої діяльності. Результати цієї проблеми показано в таблиці 5.

Таблиця 5. Причини, що заважають розвивати творчі здібності учнів

Наступним питанням, що нас цікавило, було розуміння вчителями сутності поняття «творчі здібності». Результати цього опитування подано в таблиці 6.

Таблиця 6. Розуміння вчителями сутності поняття «творчі здібності»

Таким чином, більшість респондентів засвідчила розуміння сутності поняття «творчі здібності» як комплексу якостей особистості, що забезпечують: успішність виконання творчої діяльності в будь-якій сфері; реорганізацію власного досвіду та створення на його засадах нових комбінацій; перетворення природної чи соціальної дійсності з метою отримання оригінального творчого продукту; конструктивне перетворення інформації й отримання інноваційних результатів, суб'єктивно та об'єктивно значущих [2; 3].

Згідно з результатами опитування, серед компонентів творчих здібностей, виділених В. Андрєєвим [1], учителі приділяють увагу розвитку всіх компонентів творчих здібностей, а саме: інтелектуально-евристичних (креативності); інтелектуально-логічних, самоорганізаційних, комунікативних та естетичних, мотиваційно-творчої активності (табл. 7).

Таблиця 7. Компоненти творчих здібностей учнів, розвитку яких приділяють увагу вчителі

У процесі дослідження ми також прагнули з'ясувати, які типи творчих завдань учителі частіше пропонують виконувати учням з метою розвитку творчих здібностей. Відповідно до аналізу отриманих під час опитування даних, було виявлено, що найчастіше учні виконують дослідні завдання, завдання на виявлення суперечностей і проблем, комунікативно-творчі та логічні завдання. Рідше учні долучаються до виконання завдань на прогнозування, з некоректно поданою інформацією, рецензування або до розробки алгоритмічних процедур. Ще рідше вони виконують завдання на оптимізацію та управління діяльністю. Серед респондентів були такі, які не змогли відповісти (табл. 8).

Таблиця 8. Використовувані вчителями типи творчих завдань

Відповідно до особливостей різних типів завдань та їх можливостей у розвитку певних здібностей [1], можна констатувати, що в процесі виконання завдань учні переважно здійснюють такі розумові операції: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування та конкретизація, узагальнення та систематизація, встановлюють зв'язки і відношення між предметами, явищами, фактами дійсності. Тобто завдання зорієнтовані на виявлення та розвиток інтелектуально-логічних здібностей - одного зі складників творчих здібностей. Значно менше завдань запропоновано для виявлення й розвитку інтелектуально-евристичних здібностей учнів і креативності.

Отримані результати опитування з цього питання суперечать результатам опитування щодо того, які саме компоненти творчих здібностей учителі розвивають в учнів. Згідно з опитуванням (табл. 7), більшість респондентів розвиває всі компоненти. Проте постає питання: «У який спосіб вони це роблять, адже переважно в освітньому процесі використовують завдання, що більше розвивають інтелектуально-логічні здібності?».

Незважаючи на те, що творчі завдання можна використовувати на будь-якому етапі уроку, респонденти частіше роблять це на етапі практичного застосування, значно рідше - на етапі осмислення нових знань і на етапі повторення й узагальнення раніше отриманих знань, що відображено в таблиці 9.

Таблиця 9. Етапи заняття, на яких використовуються творчі завдання

Також ми з'ясовували, які педагогічні технології використовують учителі для розвитку творчих здібностей в умовах профільного навчання. Виявилося, що популярною є проектна технологія. Значно рідше в освітньому процесі вчителі використовують метод мозкового штурму (евристичні питання), комунікативні технології, технологію проблемного навчання, дослідні технології та ігрові технології. Ще рідше для розвитку творчих здібностей використовують інтерактивні технології, технології розвитку критичного мислення, технологію розвивального навчання та колективні творчі справи (табл. 10).

Таблиця 10. Педагогічні технології, що використовують вчителі для розвитку творчих здібностей учнів

Третина респондентів не конкретизували, як саме вони розвивають творчі здібності учнів, що ставить під сумнів відповіді на питання стосовно того, чи розвивають учителі творчі здібності своїх вихованців (див. табл. 7). Можливо вони недостатньо орієнтуються в наявних технологіях, тому не змогли відповісти на поставлене запитання.

Учителям було складно класифікувати технології, що сприяють розвитку окремих компонентів творчих здібностей. Майже половина опитаних (48,57 %) не змогла чітко диференціювати технології, що використовують для розвитку кожного з компонентів творчих здібностей.

Серед форм, сприятливих для розвитку творчих здібностей старшокласників в умовах профільного навчання, доречні, на думку респондентів, такі: робота в невеликих групах по п'ять-сім осіб, індивідуальне виконання творчих завдань, виконання творчих завдань у парах. Значно менший вплив на розвиток творчого потенціалу особистості справляє колективне (в межах класу) виконання творчих завдань. Результати цього опитування подано у таблиці 11.

Таблиця 11. Організаційні форми, сприятливі для розвитку творчих здібностей

У процесі опитування нами також було з'ясовано критерії, за якими вчителі оцінюють творчі роботи учнів: нестандартність, оригінальність, новизна; самостійність у вирішенні творчого завдання, логічність та обґрунтованість, рівень навчальних досягнень з предмета.

Окрім того, оцінюючи творчі здобутки учнів, учителі враховують критичність мислення, вміння відстоювати власну позицію та швидкість прийняття рішення, вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, розвивати технічну досконалість продукту та простоту його використання. Серед опитаних учителів були такі, що не дали відповіді на питання (табл. 12).

Таблиця 12. Критерії оцінювання творчих робіт учнів

На основі аналізу (табл. 12) отриманих даних можемо констатувати, що більшість опитаних учителів (87,2 %) адекватно підходять до оцінювання результатів творчої діяльності учнів. Оцінюючи творчі роботи, вони використовують не один, а декілька критеріїв.

Також анкета містила запитання «На заняттях з яких предметів найкраще розвивати творчі здібності учнів?» Відповідно до аналізу відповідей на нього, можна дійти висновку про розуміння респондентами можливостей кожного освітнього предмета в розвитку творчих здібностей учнів в умовах профільного навчання. Більшість респондентів вважає, що будь-який освітній предмет може слугувати базою для залучення дітей до творчості. Третина респондентів вважає, що найкраще це застосовувати на заняттях літератури; шоста частина респондентів вказує на суспільствознавчі предмети (історію та правознавство). Незначна частина респондентів також вказує на предмети природничого та математичного спрямування як на ті, що більше сприяють розвитку творчих здібностей. Існують також інші думки, серед яких: предмети естетичного спрямування та мова, технології, фізика й економіка. Деякі респонденти не визначилися. Результати подано в таблиці 13.

Таблиця 13. Можливості навчальних предметів у розвитку творчих здібностей учнів

Прихильники точки зору, що всі предмети можна використовувати для творчого розвитку особистості, пояснюють таку позицію тим, що будь-яка наука надає можливості розвивати творчі здібності, де кожен із навчальних предметів своєрідно стимулює та розвиває їх, а творчий учитель знайде можливість розвивати творчі здібності учня під час вивчення будь- якого предмета. Прихильники точки зору, що творчі здібності необхідно розвивати на окремих предметах, аргументують, що кожен предмет має специфіку, гуманітарні предмети дають більше можливостей для залучення дітей до творчості, а предмети естетичного спрямування сприяють розвитку образного мислення. Третина опитаних учителів не змогли пояснити власної позиції (табл. 14).

Таблиця 14 Позиція педагогів щодо використання різних предметів для розвитку творчих здібностей учнів

Розвиток творчих здібностей учнів залежить від учителя, а також рівня його творчого потенціалу. Тому ми приділили увагу дослідженню їхньої готовності до власного творчого розвитку. Кількісно-якісний аналіз результатів опитування виявив, що переважно респонденти постійно підвищують професійний рівень, а дізнавшись про педагогічні інновації, вони намагаються застосувати їх у педагогічній практиці. Інша частина обдумує та переосмислює отриману інформацію та через певний час впроваджує їх до власної практичної діяльності. Серед респондентів не виявилося тих, хто не сприймає жодних інновацій і покладається лише на власний досвід. Результати цього опитування подано в таблиці 15.

Таблиця 15. Ставлення вчителів до педагогічних інновацій

Серед важливих мотивів, які спонукають до творчості у власній діяльності, вчителі називають власні прагнення до: професійного зростання та саморозвитку, інтерес до педагогічних інновацій, нових освітніх технологій і виховання; прагнення до високих результатів власного педагогічного досвіду; схильність до експериментально-дослідної діяльності та прагнення нею займатися; високий рівень розвитку власних творчих здібностей творчих здібностей і бажання його підвищити, розвиватися далі; бажання підвищувати творчий потенціал учнів (табл. 16).

Таблиця 16. Мотивація вчителів до творчого саморозвитку

Більшість учителів зазначають, що існують бар'єри для власного творчого розвитку. Вагомим чинником, що перешкоджає розвитку, вони називають рівень заробітної платні та соціально-побутові умови. Іншими бар'єрами для саморозвитку є такі: відсутність часу й умов для продовження самоосвіти та підвищення кваліфікації, морально-психологічний клімат у колективі, відсутність мотивації, вік, загальна перенасиченість шкільної програми. Респонденти вказують на те, що не мають таких бар'єрів. Лише четверта частина не бачить жодних перешкод для власного саморозвитку, а майже половина опитаних називають зовнішні чинники, які перешкоджають творчо розвиватися. Були вчителі, які не висловили власної позиції стосовно цього питання (табл. 17).

Таблиця 17. Бар'єри в педагогічній творчості

На думку опитаних учителів (табл. 18), покращити ситуацію в освітньому процесі щодо розвитку творчого потенціалу можна за умови, якщо відбуватиметься спеціальне стимулювання їх до вияву творчих здібностей у процесі навчання, а також коли буде створено сприятливий мікроклімат у класі, освітньому закладі та підвищено обізнаність учителів щодо можливостей розвитку творчих здібностей учнів. Майже четверта частина респондентів вважає, що творчі здібності учнів в умовах профільного навчання будуть краще розвиватися у процесі опанування ними спеціально розробленого курсу. Незначна кількість респондентів пов'язує ефективність розвитку творчих здібностей учнів із позакласною діяльністю. Декілька респондентів не пояснили власну позицію.

Таблиця 18. Умови підвищення ефективності розвитку творчих здібностей учнів

Отже, вищевикладений аналіз отриманих емпіричних даних підтверджує усвідомлення вчителями важливості розвитку творчих здібностей учнів в умовах профільного навчання та необхідності приділяти цьому спеціальну увагу. Однак у педагогічній практиці цього не відбувається, оскільки вчителі рідко залучають дітей до творчої діяльності та відводять для цього недостатньо часу в освітньому процесі. Тобто, попри розуміння вчителями, що розвинені творчі здібності є одним із важливих результатів освітньої діяльності, спеціальному формуванню цих властивостей особистості приділяють недостатньо уваги. Головною причиною такого стану вбачають загальну перевантаженість учнів.

Учителі розуміють сутність поняття «творчі здібності» та прагнуть розвивати їх інтелектуально-евристичні та інтелектуально-логічні здібності, мотиваційно-творчу активність, самоорганізаційні, комунікативні й естетичні здібності складники. Особливу увагу приділяють розвитку інтелектуально-логічного компоненту творчих здібностей, використовуючи для цього спеціальні типи творчих завдань, переважно на етапі практичного застосування знань.

Відповідно до аналізу, частіше для розвитку творчих здібностей вчителі використовують проектну технологію, а рідше - метод мозкового штурму, комунікативні технології, технологію проблемного навчання, дослідні та ігрові технології. Результати аналізу емпіричних даних також засвідчили недостатнє орієнтування вчителів у можливостях різних педагогічних технологій для розвитку творчих здібностей учнів. Ефективною організаційною формою визнано освітню діяльність у невеликих групах по п'ять-сім осіб.

У процесі оцінювання результатів творчої діяльності вчителі базуються на сутності творчості як процесу, тому критеріями оцінювання творчих робіт є їх нестандартність, оригінальність та новизна. Домінує точка зору, що творчі здібності учнів можливо розвивати під час вивчення будь-якого предмета і творчий вчитель завжди знайде таку можливість.

Учителі також визнають, що розвиток творчих здібностей учнів залежить від них і рівня їхнього творчого потенціалу. Таким чином, більшість постійно підвищує власний професійний рівень шляхом самоосвіти або підвищення кваліфікації. Учителі намагаються впроваджувати педагогічні інновації в педагогічну практику. Натомість частина з них вказує на існування певних бар'єрів, що заважають професійному саморозвитку (низький рівень заробітної платні та недостатньо комфортні соціально-побутові умови). Підвищити ефективність розвитку творчих здібностей учнів можна за допомогою спеціального стимулювання останніх до вияву цих здібностей, створення сприятливого мікроклімату в класі та освітньому закладі, підвищення обізнаності вчителів із можливостями розвитку творчих здібностей учнів.

Отримана інформація слугує підґрунтям для пошуку можливостей розвитку творчого потенціалу старшокласників в умовах профільного навчання та форм просвітництва вчителів з метою посилення їх впливу на розвиток творчих здібностей учнів.

Використані літературні джерела

педагог творчий здібність навчання

1. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: Основы педагогики творчества / В. И. Андреев. - Изд-во Казан. ун-та, 1988. - 236 с.

2. Ильин Е.П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е.П. Ильин. - СПб.: Питер, 2009. - 434 с.

3. Шелестова Л.В. Розвиток творчих здібностей учнів молодшого підліткового віку в процесі вивчення гуманітарних предметів (інтелектуально-евристичний компонент): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Л.В. Шелестова. - Київ, 1998. - 222 с.

Размещено на Allbest.ru