Зміст і структура поняття "готовність тренера зі східних єдиноборств до професійної діяльності"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст і структура поняття «готовність тренера зі східних єдиноборств до професійної діяльності»

Ірина Кузнецова

Аналіз сучасних тенденцій у сфері професійно-педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до професіоналізму фахівця в галузі фізичного виховання та спорту. Система вищої фізкультурної освіти України поступово стає одним із головних чинників відродження галузі фізичної культури та спорту.

За цих умов професійна готовність педагога-тренера стає одним зі складників державних освітніх стандартів і документів Концепції загальнодержавної програми «Здоров'я 2020: український вимір» на 2012-2020 рр. (2011), Концепції загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 рр. (2011), Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр. (2012).

У психолого-педагогічній літературі проблема професійної підготовки майбутніх тренерів і вчителів фізичної культури має багатоаспектне теоретико-методологічне висвітлення. Концептуальні засади професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту сформулювали О. Ажиппо, П. Джуринський, Є. Захаріна, Р. Карпюк, Р. Клопов, А. Конох, Є. Приступа, Л. Сущенко, О. Тимошенко, Ж. Холодов, Б. Шиян та ін.

Можна виокремити наукові праці, присвячені формуванню професійної компетентності та готовності педагогів-тренерів із різних видів спорту: легкої атлетики (М. Куліков), футболу (Г. Лисенчук), спортивних ігор (І. Максименко), спортивної аеробіки (Н. Гущіна, Т Лисицька), боксу (П. Лужин, С. Топоров), плавання (Ж. Бережна) та ін.

Наукові дослідження О. Антоненко, Е. Зеєр, І. Зимньої, В. Качалова, Н. Кузьміної, Е. Лузік, Т. Лукіної, О. Петуніна, З. Слєпкань, В. Топаліна, Ю. Шкребтія переконують, що головною метою навчання студентів у закладі вищої освіти є формування їх готовності до майбутньої професійної діяльності.

Мета статті полягає в тому, щоб розглянути зміст поняття «готовність тренера зі східних єдиноборств до професійної діяльності» та розкрити його сутність.

Здійснений теоретичний аналіз наукових досліджень засвідчує, що проблема формування готовності майбутніх тренерів зі східних єдиноборств до професійної діяльності в дитячо-юнацьких спортивних школах досі не ставала предметом спеціальних досліджень.

На думку науковців (Г. Кит, А. Линенко, O. Мopoз, О. Федик та ін.), професійна готовність майбутнього фахівця характеризується інтегративним станом особистості, яка поєднує оптимальну систему знань, умінь, навичок, потреб, мотивів і здібностей, тобто те, що охоплює професійні якості фахівця та його ставлення до діяльності.

Згідно з дослідженнями A. Ліненко, пepший eтaп вивчєння цього фeнoмeну пpипaдaє на кінець XIX - початок XX ст. і пов'язаний із вивченням психічних процесів людини [4]. У цей період сформувалося розуміння готовності як установки (Д. Узнадзе). Другий етап розв'язання проблеми «готовності» зумовлено інтенсивним вивченням нейрофізіологічних механізмів регуляції та саморегуляції поведінки людини. Третій етап пов'язано з дослідженнями в галузі теорії діяльності (середина XX ст.), коли психологічну готовність почали вивчати в контексті когнітивної концепції діяльності людини на рівні психофізіологічних механізмів (потреба, мотив, установки). Значний внесок у вивчення цих аспектів проблеми готовності було зроблено O. Бодальовим, Л. Божович, O. Леонтьєвим, М. Левітовим, Б. Тепловим та ін.

Попри значну кількість досліджень цієї проблеми, у науковій літературі поняття «готовність» обґрунтовано неоднозначно, а саме як: передумова цілеспрямованої діяльності; особистісна якість, сформованість якої забезпечує успішне виконання професійних функцій; психічний стан; активний стан особистості; вибіркова активність організму, що налаштовує людину на подальшу діяльність; особистісне структурне утворення; передумова і регулятор діяльності тощо.

Для визначення сутності поняття «готовність» у контексті професійної діяльності тренера зі східних єдиноборств до діяльності у спортивних освітніх закладах доцільно розглянути вимоги до особистості тренера, як фахівця. До спортивних освітніх закладів також належать дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ).

Згідно з положенням «Про дитячо-юнацьку спортивну школу», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 993, тренером-викладачем ДЮСШ має бути особа з високими моральними якостями, яка має базову вищу освіту за спеціальністю «Фізичне виховання і спорт», належний рівень професійної підготовки, здійснює освітньо-тренувальну та спортивну діяльність, забезпечує її результативність та якість, фізичний і психічний стан здоров'я якої дає змогу виконувати професійні обов'язки в ДЮСШ.

Тренери-викладачі, які залучені до діяльності ДЮСШ, зобов'язані: виконувати освітньо-тренувальні плани та програми; передавати знання, формувати вміння та навички з різних напрямів освітньо-тренувальної та спортивної діяльності, відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей спортсменів; сприяти розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків і запитів вихованців, а також збереженню здоров'я; визначати мету та конкретні завдання тренування і розвитку вихованців, обирати адекватні засоби їх реалізації; здійснювати контроль за дотриманням вихованцями моральних, етичних норм поведінки, вимог інших документів, що регламентують організацію освітньо-тренувального процесу; дотримуватись етики, поважати гідність вихованців, захищати від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; враховувати інтереси та потреби вихованців, пропагувати здоровий спосіб життя, не допускати до занять вихованців, які не пройшли регулярні методичні обстеження; постійно підвищувати професійний рівень і загальну культуру; вести документацію, пов'язану з виконанням посадових обов'язків (журнали, плани діяльності тощо); особистим прикладом і настановами сприяти вихованню поваги до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі; щорічно проходити медичні обстеження; дотримуватись вимог статуту ДЮСШ, виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку та посадові обов'язки; брати участь у діяльності тренерської ради ДЮСШ.

Професійна діяльність тренера має складну структуру. Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики, ця діяльність передбачає: наявність високого рівня знань у галузі біологічних і психологічних процесів, що відбуваються в період активного зростання та фізичного розвитку юного спортсмена; володіння засобами, методами і формами педагогічного і тренувального впливу; наявність високої фізичної та спортивно-технічної підготовки; наявністю розвинених педагогічних здібностей, сформованості певних рис та якостей особистості, що комплексно забезпечують готовність тренера до здійснення професійної діяльності.

У Психологічному словнику поняття «готовність до дії» розглядають за такими аспектами: озброєність особистості необхідними для успішного виконання дії знаннями, вміннями та навичками і як згода на виконання будь-яких дій [6, с. 112].

У психологічній літературі розглянуто конкретні форми готовності: «установка» особистості (Д. Узнадзе); «передстартовий стан» (М. Левітов); «готовність до виконання бойового завдання» (М. Дьяченко, Л. Кандибович, A. Столяренко); «мобілізація готовності в спорті» (Ф. Генів, A. Пуні).

Серед широкого кола наукових праць, присвячених вивченню поняття «готовність», можна виокремити існування трьох головних узагальнюючих підходів: 1) історичний розподіл, запропонований I. Гавриш; 2) функціональний і особистісний підходи, виділені М. Дьяченко, Л. Кандибовичем; 3) розподіл досліджень за трьома площинами, запропонований A. Деркачем.

Так, Є. Клімов визначає готовність, як первинну, фундаментальну вихідну умову успішного виконання діяльності будь-якої складності. Категорію готовності активно досліджують у зв'язку зі співвіднесенням її з процесом формування та становлення майбутніх фахівців для різних галузей професійної діяльності [2]. Зокрема, В. Уліч зазначає, що готовність представляє міру мобілізації внутрішніх ресурсів людини з метою більш ефективного розв'язання певних завдань [8], а A. Линенко визначає готовність як цілісне стійке утворення, що мобілізує особистість на включення в професійну діяльність [4]. Так, М. Туркіна характеризує готовність як здатність і прагнення здійснювати будь-яку діяльність, наявність певної системи знань, умінь та навичок, вольових якостей, а також професійних якостей особистості [7], а М. Левченко вважає, що готовність до отримання освітніх послуг і професійної діяльності має дві сторони: психологічну готовність та підготовленість. Більшість радянських науковців обґрунтовують «готовність» як особливий, оптимальний тимчасовий психічний стан (В. Алаторцев, А. Ганюшкін, Н. Левитов, А. Пуні, Ю. Юрасов та ін.).

У працях М. Д'яченка, Л. Кандибовича, А. Ростунова, В. Пономаренка «готовність» визначено як активно-дійовий психічний стан, передумову цілеспрямованої діяльності, її регуляції, стійкості, ефективності, що допомагає успішно виконувати обов'язки, правильно використовувати знання, досвід, особистісні якості, зберігати спокій, самоконтроль і перебудовувати активність у разі вияву непередбачених перешкод. Її структурними компонентами є: мотиваційний (відповідальність, почуття обов'язку); орієнтаційний (знання про умови діяльності); вольовий (самоконтроль, мобілізація); оціновальний (самооцінювання самопідготовленість).

До внутрішніх і зовнішніх умов, що впливають на готовність, належать: зміст завдань, труднощі в їх розв'язанні, новизна, обставини діяльності, мотивація, оцінювання імовірності досягнення та власної підготовленості, попередні нервово-психічні стани і стани здоров'я, особистий досвід мобілізації сил під час розв'язання завдань, уміння контролювати і регулювати рівень власного стану готовності.

Поняття «готовність», на думку C. Максименка, є цілеспрямованим вираженням особистості, що охоплює її переконання, погляди, мотиви, почуття, вольові та інтелектуальні якості, знання, навички, вміння, установки [5]. Такої готовності досягають у процесі моральної, психологічної та професійної підготовки. Вона є результатом різнобічного розвитку особистості з урахуванням вимог, зумовлених особливостями професійної діяльності.

Визначення готовності до діяльності не може обмежуватися характеристиками досвідченості, майстерності, продуктивності діяльності. Не менш важливим під час оцінювання готовності визначити внутрішні сили особистості, її потенціали та резерви, суттєві для підвищення продуктивності професійної діяльності в майбутньому. Готовність передбачає наявність певних знань, умінь і навичок, готовність до подолання перешкод, які виникають у процесі дії, приписування особистісного сенсу виконуваній дії.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що науковці виокремлюють різні види готовності людини до діяльності залежно від предмета дослідження та специфіки діяльності.

Готовність як особлива якість особистості є складним психічним утворенням і містить компоненти, достатня розвиненість, вияв і цілісність яких є показниками високого рівня професійної психологічної підготовки спеціаліста до професійної діяльності, її активності, самостійності та творчості.

Готовність як психічний cтaн особистості - це внутрішня налашованість на певну поведінку під час виконання освітніх і професійних завдань, настанова на активні та доцільні дії. Становлення та формування стану готовності («настрою») визначено розумінням професійних завдань, усвідомленням відповідальності, бажанням досягти успіху тощо.

Готовність до професійної діяльності розуміють як інтегральну якість, що визначає установку особистості на розв'язання професійних завдань за конкретної ситуації.

Професійна готовність фахівців з фізичної культури і спорту, зокрема тренерів, до професійної діяльності, на думку О. Долгової, передбачає наявність системи загальних і спеціальних психолого-педагогічних знань і вмінь, необхідних для ефективного здійснення освітньо-виховної діяльності; сформованого цілісного професійного мислення і свідомість, що зумовлюють успішність творчої професійно-педагогічної діяльності [1, с. 32].

Так, І. Косміна наголошує, що професійна готовність тренера зі спорту - це «комплекс індивідуально-психологічних особливостей особистості та готовності тренера як суб'єкта педагогічної дії структурувати наукові і практичні знання з метою ефективної організації тренувального процесу спортивного колективу для успішного розв'язання поставлених завдань» [3, с. 15].

Поняття «професійна готовність тренера» А. Якімов визначає як комплексну характеристику особистості, що поєднує професійні, комунікативні та особистісні якості особистості тренера і дає змогу досягати якісних результатів у професійній діяльності [9, с. 94]. Структуру професійної готовності тренера, на думку автора, мають професійно-діяльнісний, комунікативний і особистісний компоненти, кожному з яких відповідають певні компетенції та професійно-особистісні властивості, базові для певної компетенції.

Ми погоджуємось з Є. Коргаполовим, який зазначає, що професійну готовність педагога- тренера зі спорту можна досліджувати на таких рівнях: особистішому, як вияв індивідуально- особистісних якостей, що зумовлено характером майбутньої діяльності; функціональному, що представляє її як тимчасову готовність і працездатність, передстартову активізацію психічних функцій, уміння мобілізувати необхідні фізичні та психічні ресурси для реалізації діяльності; особистісно-діяльнісному, що визначає готовність як цілісний вияв усіх сторін особистості, надає можливість ефективно виконувати власні функції.

У процесі визначення сутності та змісту поняття «готовність» тренера до професійної діяльності необхідно враховувати специфіку відповідного виду спорту.

Тренер зі східних єдиноборств повинен мати різнобічну підготовку з метою ефективної організації та проведення тренування. У цьому контексті важливо наголосити, що тренер - це педагог, який має володіти: а) змістом предмета (наприклад, технікою і тактикою кікбоксингу, тхеквондо, карате, дзюдо тощо); б) послідовностю освітніх прийомів; в) методикою навчання і тренування; г) методикою педагогічного контролю та корекції становлення майстерності, щоб мати здатність навчати культурі руху, необхідно самому досконало опанувати цими рухами і виконувати їх відповідно до змін ситуації; д) володіти знаннями з вікової психології та психофізіології; е) оволодіти методикою розвитку мотивації та стимулювання до активної діяльності в цій галузі. Основою формування високої спортивної майстерності східних єдиноборств є правильне вивчення техніки і тактики. Тактична майстерність залежить від рівня володіння технікою певного східного єдиноборства, а також правильності та міцності засвоєння навичок виконання технічних дій. З огляду на це, в основу функціонування східних єдиноборств як засобів фізичної культури і спорту, покладено технічну підготовку й тактику використання цієї техніки. Чим більшим обсягом техніки володіє спортсмен, тим він є більш адаптованим до ситуацій, які виникають під час поєдинку.

На заняттях освітній процес організовує і здійснює педагог-тренер. Для забезпечення для учнів можливості займатися обраним видом фізкультурно-спортивної діяльності та досягнення ними високих спортивних результатів, педагог-тренер повинен мати не лише високий рівень професійної майстерності, як спортсмен, а й володіти арсеналом педагогічних (дидактичних) положень, на яких буде ґрунтуватися освітньо-тренувальний процес.

Отже, зміст професійної готовності тренера зі східних єдиноборств передбачає: систему психолого-педагогічних і спортивно-професійних знань, умінь і навичок; мотивацію досягнення високого спортивного результату; професійно важливі якості особистості тренера.

Наведені визначення дають змогу уточнити зміст поняття «готовність тренера зі східних єдиноборств до професійної діяльності» в дитячо-юнацьких спортивних школах як цілісне, складне особистісне утворення, інтегративна якість особистості тренера, що поєднує володіння психолого-педагогічними та спортивно-професійних знаннями, уміннями, навичками, а також мотивацію досягнення високого спортивного результату, професійно важливих якостей, які комплексно забезпечують ефективне виконання професійної діяльності.

Це визначення надає можливість визначити в структурі готовності майбутніх тренерів зі східних єдиноборств до професійної діяльності в дитячо-юнацьких спортивних школах такі компоненти: змістово-професійний, особистісний, мотиваційний, комунікативний, професійно-діяльнісний.

Таким чином, з урахуванням складності поняття «готовність тренера зі східних єдиноборств до професійної діяльності» вважаємо, що для формування цього поняття у майбутніх тренерів необхідно створювати певні педагогічні умови в освітньому процесі закладу вищої освіти.

Використані літературні джерела

тренер школа педагогіка фахівець

1. Долгова Е.В. Педагогические условия формирования профессиональной компетентности студентов АФК: на примере специализации гребной спорт: дис. ... канд. пед. наук / Е.В. Долгова. - М., 2001. - 135 с.

2. Климов Е.А. Психология профессионала / Е.А. Климов. - М.: Ин-т практ. психологии; Воронеж: НПО «МО-ДЭК», 1996 - 400 с.

3. Космина И.П. Профессионализм деятельности преподавателя спортивно-педагогической кафедры ВУЗА физической культуры: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / И.П. Космина. - М., 1993. - 22 с.

4. Линенко А.Ф. Готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності / А.Ф. Линенко // Педагогіка і психологія. - 1995. - № 1. - С. 125-132.

5. Максименко С.Д. Технологія спілкування (комунікативна компетентність учителя: сутність і шляхи формування) / С.Д. Максименко, М.М. Заброцький. - Київ: Главник, 2005. - 112 с. - (Серія «Психол. інструментарій»).

6. Психология: словарь / под ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского. - М.: Педагогика, 1990. - 458 с.

7. Туркина М.А. Профессиональная компетентность субъектов деятельности и основы ее совершенствования / М.А. Туркина, М.В. Гулагова // Образование в XXI веке: материалы Всерос. научной заочной конф. - Тверь: Буквица, 2003.

8. Улгч В.Л. Педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів до управлінської діяльності: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.Л. Уліч. - Хмельницький, 2007. - 26 с.

9. Якимов А.М. Основы тренерского мастерства: учеб. пособ. для высш. учеб. заведений физ. культуры / А.М. Якимов. - М.: Тера-Спорт, 2003. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru