Самооцінка рівня рухової активності міських підлітків

Можна припустити також, що обраний вид спорту не відповідає фізичним можливостям цих дітей або присутній вплив інших факторів. Наприклад, установлено, що серед школярів, які займаються у спортивних секціях за власним бажанням, частка дітей, які відчувають тільки негативні емоції до та після тренування втричі нижча в порівнянні з дітьми, які займаються не за власним бажанням (t=2,3; p<0,05). У той час, як групи з позитивними відчуттями практично не відрізняються (рис. 1.).

Займаюсь у секції за власним бажанням

Займаюсь у секції не за власним бажанням

Рис. 1. Характеристика емоціонального стану підлітків після тренування залежно від бажання займатись у цій секції, %

Установлено, що діти, які займаються у гуртках за власним бажанням, об'єктивно витрачають на рухову активність більше енергії на 24,8 % та часу - на 12,7 % (p<0,001), а тривалість статичного компоненту в них менше на 5,7 % (p<0,001) у порівнянні з підлітками, які займаються спортом не за власним бажанням. Показник MVPA у групі дітей, які займаються спортом за власним бажанням, складає 67,9±2,7 хв/д, а у групі дітей, які займаються не за власним бажанням - 30,3±3,1 % хв/д (t=5,8; p<0,001) (рис. 2.).

Рис. 2. Порівняльна характеристика енергетичних витрат (МЕТ/д) та тривалості рухової активності (хв/д) учнів середнього шкільного віку залежно від бажання займатись у секції (M±m)

Імовірність вести малорухливий спосіб життя на 25,5 % вище у групі дітей, які займаються в секціях не за власним бажанням, порівняно з групою дітей, які займаються в секціях за власним бажанням (RR=1,255; ДІ 1,10 - 1,43; p<0,001).

Імовірність отримувати MVPA більше 60 хв/добу у 3,4 рази вища у групі дітей, які займаються в секціях за власним бажанням, порівняно з групою дітей, які займаються в секціях не за власним бажанням (RR=3,39; ДІ 2,14-5,37; p<0,001). самооцінка фізичний тренування руховий

Таким чином, представлені результати доводять, що свобода вибору спортивної секції забезпечує потрібну мотивацію для підвищення рухової активності підлітків.

Проведене дослідження окреслило фактори самопочуття, ставлення, емоційної складової спортивної діяльності та їх вплив на формування звичної рухової активності підлітків, що в подальшому дозволить обґрунтувати критерії оптимального рівня рухової активності дітей середнього шкільного віку та визначити макросоціальні фактори, які впливають на РА.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок.

1. Результати самооцінки рухової активності підлітків: 68,4 % міських підлітків вважають свою рухову активність достатньою, 3,7 % - надмірною, 17,0 % - недостатньою. 10,9 % підлітків не змогли визначитися.

2. З 68,4 % підлітків, які оцінюють свою РА як достатню, 49,9 % веде малорухливий спосіб життя і 18,5 % помірно- та високоактивний. Результати суб'єктивної та об'єктивної оцінки РА співпали у 36,8±2,4 % учнів середнього шкільного віку.

3. Діти, які займаються у спортивних гуртках за власним бажанням, витрачають на рухову активність більше енергії на 24,8 % та часу на 12,7 %. Показник MVPA у групі дітей, які займаються за власним бажанням, складає 67,9±2,7 хв/добу, а у групі дітей, які займаються не за власним бажанням - 30,3±3,1 хв/добу (t=5,8; p<0,001).

Перспективними науковими дослідженнями є встановлення оптимального рівня рухової активності учнів і визначення макросоціальних факторів, що впливають на рухову активність.

Література

1. Barbosa, N., Sanchez, C. E., Vera, J. A. et al. (2007), A physical activity questionnaire: Reproducibility and validity. Journal of Sports Science and Medicine, 6, 505-518.

2. Corder, K., Winpenny, E., Love, R.et al. (2017). Change in physical activity from adolescence to early adulthood: a systematic review and meta-analysis of longitudinal cohort studies. Br. J. Sports. Med. 6, 1-9.

3. Dumith, S. C., Gigante, D. P., Domingues, M. R., Kohl, H. W. 3rd. et al. (2011). Physical activity change during adolescence: a systematic review and a pooled analysis. Int. J. Epidemiol. 40 (3), 685-698.

4. Ortega, F. B., Konstabel, K., Pasquali, E., Ruiz, J. R. et al. (2013). Objectively measured physical activity and sedentary time during childhood, adolescence and young adulthood: a cohort study. PLoSOne, 8, Issue 4, 1-8.

5. Owen, M. B., Curry, W. B., Kerner, C., Newson, L., Fairclough, S. J. (2017). The effectiveness of school-based physical activity interventions for adolescent girls: A systematic review and meta-analysis. Prev Med.,105, 237-249.

6. Pearson, N., Braithwaite, R., Biddle, S. J. (2015). The effectiveness of interventions to increase physical activity among adolescent girls: a meta-analysis. AcadPediatr, 15 (1), 9-18.

7. Pfeiffer, K. A., Watson, K. B., McMurray, R. G., Bassett, D. R. (2017) Energy Cost Expression for a Youth Compendium of Physical Activities: Rationale for Using Age Groups. Pediatric Exercise Science, 11, 1-8.

8. Poitras, V. J., Gray, C. E., Borghese, M. M., Carson, V. (2016). Systematic review of the relationships between objectively measured physical activity and health indicators in school-aged children and youth. Appl. Physiol. Nutr. Metab., 41 (6Suppl3), 197-239.

9. Ridley, K., Ainsworth, B. E., Olds, T. S. (2008). Development of a compendium of energy expenditures for youth. Int. J. Behav. Nutr. Phys. Act., 5, 45-51.

10. Youth Risk Behavior Surveillance - United States. (2013). Retrieved from: https://www.cdc.gov/mmwr/preview/mmwrhtml/ss6304a1.htm.

11. Гозак, С. В., Елизарова, Е. Т., Парац, А. Н., Станкевич, Т. В. (2017). Актуализация проблемы двигательной активности детей среднего школьного возраста. Проблемы гигиенической донозологической диагностики и первичной профилактики заболеваний в современных условиях: матер. тринадцатой Евразийской науч. конф. (cc. 173-174) (Gozak, S. V., Yelizarova, E. T., Parats, A. N., Stankevich, T. V. (2017). Actualization of the problem of motor activity of children of secondary school age. Problems of hygienic donosological diagnosis and primary prevention of diseases in modern conditions: Proceedings of thirteenth Eurasian scientific. ^nf, (pp. 173-174).

12. Гозак, С. В., Станкевич, Т. В., Елизарова, Е. Т. (2017) Физическая активность и ее привлекательность для детей среднего школьного возраста. Здоровье и окружающая середа: Сб. матер. республиканской науч.-практ. конф. с междунар. уч, 1, 229-230. (Gozak S.V., Stankevich T.V., Elizarova O.T. (2017) Physical activity and its attractiveness for children of secondary school age. Health and the environment: Sat. mater. republican scientific-practical. ^nf. with intern. uch., 1, 229-230).

13. Гозак, С. В., Станкевич, Т. В., Єлізарова, О. Т., Парац, А. М., Дерев'ягіна, А. В. (2017). Рухова активність як детермінанта профілактики множинної патології у підлітків. Актуальні питання фізіології, патології та організації медичного забезпечення дітей шкільного віку та підлітків. Проблеми питання коморбідних станів у дітей та підлітків: матер. наук.-практ. конф. з міжнар. уч., (cc. 44-45) (Gozak, S. V., Stankevich, T. V., Elizarova, O. T., Parats, A. M., Dereviagina, A. V. (2017). Motor activity as a determinant of the prevention of multiple pathology in adolescents. Topical issues of physiology, pathology and organization of medical provision for school-age children and adolescents. Issues of the comorbid conditions in children and adolescents: proceedings of the scient.- practictical conf. from international, (pp. 44-45).

14. Гозак, С., Єлізарова, О., Парац, А. (2016). Динаміка рухової активності міських учнів середнього шкільного віку. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 3 (57), 93-104 (Gozak, S., Elizarova, O., Parats, A. (2016). Dynamics of motor activity of urban pupils of secondary school age. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 3 (57), 93-104).

Анотація

Стаття присвячена проблемі формування рухово'і активності дітей середнього шкільного віку. Фактичний рівень рухової активності, її енергетичну складову, питання щодо самооцінки, зацікавленості у фізичній діяльності, самопочуття до і після тренування вивчали за допомогою адаптованого нами опитувальника QAPACE (415 анкет). Установлено співвідношення суб'єктивних оцінок із фактичною фізичною активністю та енерговитратами дітей. Результати суб'єктивної та об'єктивної оцінки співпали у 36,8±2,4 % учнів. З 68,4 % підлітків, які оцінюють свою рухову активність як достатню, 49,9 % веде малорухливий спосіб життя. Перспективними науковими дослідженнями є встановлення оптимального рівня рухової активності підлітків.

Ключові слова: рухова активність, підлітки, самооцінка, ставлення, емоційний стан, енерговитрати.

Статья посвящена проблеме формирования двигательной активности детей среднего школьного возраста. Фактический уровень двигательной активности, её энергетическую составляющую, вопросы самооценки, заинтересованности в физической деятельности, самочувствия до и после тренировки изучали с помощью адаптированного нами опросника QAPACE (415 анкет). Установлено соотношение субъективных оценок к фактической физической активности и энерготратам детей. Результаты субъективной и объективной оценки совпали у 36,8±2,4 % учащихся. Из 68,4 % подростков, которые оценивают свою двигательную активность как достаточную, 49,9 % ведут малоподвижный образ жизни. Перспективными научными исследованиями являются обоснование оптимального уровня двигательной активности подростков.

Ключевые слова: двигательная активность, подростки, самооценка, отношение, эмоциональное состояние, энергозатраты.

The aim of this publication is to compare self-rating of the physical activity level with its actual level in urban adolescents. The actual level PA for students of secondary school-age and its energy component, the issue of self-rating of RA, the interest in PA, well-being before and after sport training were studied using the QAPACE questionnaire adapted by us. In order to determine the rate of energy consumption, the metabolic equivalent was used. In the study the results of survey of 415 children (163 boys, 252 girls) from 11 to 15 years from three Ukrainian cities have been included.

We have established that 68.4 % of urban adolescents consider their physical activity as sufficient, 3.7 % - as excessive, 17.0 % - as insufficient. The ratio of subjective assessments to actual physical activity level and energy consumption was established. In group which evaluate their RA as sufficient (68,4 %), 49.9 % of urban adolescents have a sedentary lifestyle and only 18.5 % have a moderately and a highly active lifestyle.

The results of the subjective and the objective evaluation are the same for 36,8±2,4 % of the students. Among adolescents which consider that their PA is not enough, more than a third of children (37,7±4,7 %) reported a hard school load as the main reason. If children have chosen sports sections by themselves, their PA was more in energy by 24,8 % and time - by 12,7 % (p <0,001) and the duration of the static component in them is less by 5,7 % (p < 0.001) in comparison with group of the forced choice. The probability of the physical activity level 60 min/daily in a group of children who have chosen sports sections by themselves was increased in 3,4 times (p <0.001). The probability of a sedentary lifestyle in the group of the forced choice is by 25,5 % higher (p <0,001).