Експериментальна перевірка ефективності методики формування аудитивної компетентності засобами художніх аудіокниг

У статті описано організацію та проведення методичного експерименту за участю студентів IV курсу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Визначено завдання, сформульовано гіпотезу, описано етапи проведення експерименту, зміст та результати перед- та післяекспериментального зрізів експерименту була визначена на основі психолінгвістичних, лінгводидактичних та методичних передумов формування англомовної аудитивної компетентності майбутніх учителів засобами художніх аудіокниг (АК). Висунуто гіпотезу, що досягнути високого рівня сформованості англомовної аудитивної компетентності засобами АК можливо за умов: 1) поетапної організації навчання, що поєднує інтенсивне (формальне) та екстенсивне (самостійне) аудіювання ХТ; 2) застосування розробленого комплексу вправ на основі раціонально відібраного автентичного матеріалу; 3) використання додаткових матеріалів для збагачення фонових знань; 4) застосування моделі 1 методики. Варійованою умовою експерименту стали два варіанти методики (модель 1 та модель 2), відмінність яких полягала в комплексній роботі зі зняття лексичних труднощів ХТ на передтекстовому етапі та самостійного вдосконалення перцептивних та вимовних навичок на післятекстовому. Висвітлено статистичні дані, що підтверджують загальну ефективність розробленої методики. На основі результатів перед- та післяекспериментального зрізу та їхньої обробки за допомогою кутового перетворення Фішера припущення щодо більшої ефективності моделі 1 підтверджено. Зроблено висновок, що на початковій стадії навчання доцільно використовувати запропоновану нами модель 1, а на просунутій стадії можливим є застосування для навчання аудіювання ХТ моделі 2, оскільки на цій стадії навчання студенти вже володіють необхідними стратегіями аудіювання ХТ.

Проблеми формування англомовної аудитивної компетентності в майбутніх учителів поза межами автентичного мовного оточення, розвитку їхньої навчальної автономії та здатності до самоосвіти є актуальними проблемами сучасної мовної освіти. Значний лінгводидактичний потенціал художніх аудіокниг (АК) для вирішення згаданих проблем може бути реалізований лише за умов застосування ефективної методики, що зумовило необхідність розробки та експериментальної перевірки її дієвості в мовному ВНЗ.

Об'єктивна складність ХТ у звукозапису як навчальних матеріалів та вимоги програми з АМ для університетів / інститутів зумовили вибір саме четвертого курсу студентів для проведення навчання аудіювання ХТ, оскільки рівень їхньої мовленнєвої компетентності в аудіюванні на цьому ступені навчання повинен відповідати рівню С1-С1.1 просунутий (досвідчений) користувач. Згідно з програмою, на кінець IV курсу студенти повинні досягти рівня аудитивної компетентності С1.2 (автономний досвідчений користувач), що передбачає здатність «розуміти широкий спектр досить складних та об'ємних текстів і розпізнавати імпліцитне значення» [3, с. 62], здатність розуміти аудіотексти не тільки з різними типами літературної вимови, але й із різними вимовними типами, а також ненормативну вимову [5, с. 35].

Для перевірки ефективності розробленої методики ми підготували та проводимо методичний експеримент у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка на VI курсі факультету іноземних мов за участю 60 студентів у 2017-2018 н. р. Методичний експеримент було організовано та проводиться відповідно до основних положень теорії та методики проведення експериментальних досліджень, описаних у роботах таких учених, як В. П. Беспалько, П. Б. Гурвич, О. В. Сидоренко, Е. А. Штульман. Під методичним експериментом, услід за іншими дослідниками, будемо розуміти «організовану для вирішення методичної проблеми спільну діяльність учасників експерименту та експериментатора» [2, с. 126].

Метою статті є опис проведення експериментальної перевірки ефективності запропонованої методики формування аудитивної компетентності в майбутніх учителів засобами художніх АК, аналізу та інтерпретації результатів експериментального навчання.

Експериментальна перевірка методики проводиться відповідно до таких основних фаз експериментального дослідження: 1) організація експерименту; 2) реалізація експерименту; 3) констатація результатів дослідження; 4) інтерпретація отриманих результатів [6, с. 48].

Основними завданнями експерименту є: 1) провести передекспериментальний зріз для оцінки вихідного рівня сформованості умінь аудіювання ХТ та виявити початковий рівень мотиваційної готовності до аудіювання ХТ; 2) провести експериментальне навчання на основі розроблених нами двох варіантів методики навчання аудіювання художніх АК; 3) провести післяекспериментальний зріз для визначення досягнутого рівня англомовної аудитивної компетентності після цілеспрямованого навчання аудіювання ХТ; 4) через обчислення отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики перевірити достовірність висунутої гіпотези; 5) порівняти ефективність двох варіантів методики, зробити відповідні висновки та сформулювати методичні рекомендації.

Спираючись на розглянуті нами психолінгвістичні, лінгводидактичні та методичні передумови формування англомовної аудитивної компетентності майбутніх учителів засобами художніх АК, беручи до уваги визначені критерії відбору художніх АК, ми розробили та сформулювали таку робочу гіпотезу експерименту: досягнути високого рівня сформованості англомовної аудитивної компетентності із використанням художніх АК можливо за умов: 1) поетапної організації навчання, що поєднує інтенсивне (формальне) та екстенсивне (самостійне) аудіювання ХТ; 2) застосування розробленого комплексу вправ на основі раціонально відібраного автентичного матеріалу (сучасних англомовних оповідань); 3) використання додаткових матеріалів для збагачення фонових знань екстралінгвістичних факторів ХТ; 4) застосування запропонованої нами моделі навчання аудіювання ХТ, що включає комплексну роботу зі зняття лексичних труднощів твору та вдосконалення перцептивних і вимовних навичок студентів.

Об'єктом контролю методичного експерименту став рівень сформованості умінь аудіювати ХТ, для оцінки якого ми визначили такі критерії: 1) уміння глобального розуміння ХТ; 2) уміння детального розуміння ХТ; 3) уміння критичного розуміння ХТ; 4) уміння смислової обробки інформації. навчання аудіювання художній текст

В експериментальному навчанні неварійованими величинами виступають: 1) склад студентів у експериментальних групах; 2) завдання перед- та після експериментальних зрізів; 3) навчальний матеріал (художні АК); 4) тривалість експериментального навчання; 5) кількість етапів навчання; 6) критерії оцінювання.

Для вироблення в майбутніх учителів навичок аудіювання сучасних англомовних оповідань ми розробили два варіанти методики (модель 1 та модель 2), які стали варійованою умовою експерименту. Відмінність цих двох методик полягає в комплексній роботі над наявними лексичними труднощами твору на передтекстовому етапі та розвитком перцептивних умінь на післятекстовому (див. табл. 1). Зокрема, модель 1 передбачала комплексну роботу зі зняття лексичних труднощів ХТ на передтекстовому етапі (30 хв) та самостійне вдосконалення перцептивних і вимовних навичок на післятекстовому (60 хв). На противагу моделі 2, модель 1 містила такі вправи як самостійна семантизація лексичних одиниць ХТ (підготовчий підетап), вправи для розвитку умінь контекстуальної здогадки (орієнтаційно-мотиваційний підетап), транскрибування уривків твору (для розвитку фонематичного слуху, умінь сегментації мовленнєвого потоку, розпізнавання слів), читання за диктором ХТ, читання вголос та відтворення інтонації (для розвитку інтонаційного слуху та вимовних навичок) (тренувальний підетап). Згідно із моделлю 2, на передтекстовому етапі увага була зосереджена на активізації фонових знань чи на ознайомленні із новим предметним змістом ХТ, тому семантизувались тільки ключові для розуміння смислу / змісту лексика.

Підставою для варіювання методики стали такі положення: 1) уміння смислової обробки інформації ґрунтуються на уміннях перцептивної обробки інформації [4, с. 101]; 2) обмеженість лінгвістичної бази може бути компенсована стратегічним підходом до аудіювання [11, с. 60]. За даними емпіричних досліджень зарубіжних учених, лексика є одним із основних факторів успішного аудіювання, однак важливо не тільки знати необхідні для розуміння слова, але й уміти розпізнавати та сегментувати їх у мовленнєвому потоці, тому у варіанті 1 методики, поряд із роботою зі зняття лексичних труднощів, значна увага приділяється розвитку інтонаційного та фонематичного слуху студентів, а також вимовних навичок, адже між уміннями правильної артикуляції мовних одиниць та уміннями упізнавати їх на слух існує пряма залежність [9, с. 48].

Ураховуючи дослідження Ф. Мекарті (2000), яка виявила, що знання лексики відіграє менш важливу роль для успішного аудіювання (14 %), ніж читання (25 %), оскільки обмеженість лінгвістичної бази може бути компенсована стратегічним підходом до аудіювання, у варіанті 2 методики увага приділяється тільки ключовим для розуміння змісту / смислу словам та виразам, прецизійній лексиці, реаліям, а тренувальний підетап (розвиток перцептивних умінь та вимовних навичок) виключається. Таким чином, у цьому випадку надзвичайно важливого значення набувають уміння застосовувати різноманітні стратегії аудіювання.

Варто зауважити також, що експериментальне навчання аудіювання драматичних творів, проведене О. О. Сіваченко, доводить, що найменш ефективною виявиляється методика, де увага зосереджується на попередній роботі із лексичними та граматичними труднощами, а найбільш ефективною - методика, за якою проводиться передтекстова робота для зняття фонологічних, лексичних і граматичних труднощів. Оскільки результати емпіричних досліджень зарубіжних учених довели, що граматичні знання не мають важливого значення для успішного аудіювання [11, с. 62], ми не розглядали роботу зі зняття граматичних труднощів, а зосередили увагу на систематичній роботі із вдосконалення перцептивних навичок студентів на післятекстовому етапі у варіанті 1 розробленої нами методики. На важливості такої роботи наголошують такі зарубіжні вчені, як Л. Вандергріфт та К. Гох [11, с. 271].

Оскільки художні твори містять імпліцитну інформацію та значну кількість лінгвостилістичних засобів, роль лексики може відігравати менш значну роль, ніж під час аудіювання текстів, що передають виключно експліцитну. Однак, щоби зосередитись на імпліцитних зв'язках твору, важливо мати добре натренований слух, тому припускаємо, що варіант 1 методики буде більш ефективним. Відмінні характеристики двох моделей навчання аудіювання ХТ ми показали в таблиці 1, ураховуючи та порівнюючи необхідний обсяг часу для їх реалізації, що був визначений в процесі експериментального навчання (робота над одним оповіданням займала 1,5 аудиторного заняття (=2 год)). За характером експериментальної ситуації наш експеримент є відкритим, навчальним, природним, вертикально-горизонтальним, оскільки: 1) у процесі навчання корекція навчальних завдань здійснювалась за необхідності; 2) експеримент передбачав удосконалення англомовної аудитивної компетентності студентів та контроль рівня її сформованості; 3) проводився в природних навчальних умовах у формі аудиторної та позааудиторної роботи; 4) дозволив перевірити загальну ефективність розробленої методики навчання аудіювання ХТ, а також порівняти два варіанти цієї методики. Фаза реалізації методичного експерименту охоплює три етапи: передекспериментальний, експериментальний та післяекспериментальний.

Експериментальна перевірка запропонованої нами методики навчання аудіювання ХТ проводиться на матеріалі десяти сучасних англомовних оповідань: 1) «Haywards Heath» (автор A. Форна) (передекспериментальний зріз); 2) «Even Pretty Eyes Commit Crimes» (автор М. Дж. Хайленд); 3) «The Human Circadian Pacemaker» (автор К. Дж. Ор); 4) «Black Vodka» (автор Д. Леві); 5) «My Daughter the Racist» (автор Г. Оєємі); 6) «A Lovely and Terrible Thing» (автор К. Вомерслі); 7) «In the Basement» А. Т. Рос; 8) «The iHole» (автор Дж. Гох); 9) «Barmouth» (автор Л. Бловер); 10) «Prepositions» (автор Л. Шрівер) (післяекспериментальний зріз). Загальна тривалість оповідань 243 хв (=4 години). Кожен із зрізів включав 4 завдання, а максималька кількість балів, які могли отримати студенти за виконання завдань зрізів - 59. Наведемо зразок завдань передекспериментального зрізу та опишемо процедуру оцінювання.

Завдання для визначення рівня сформованості умінь глобального розуміння ХТ: TASK 1. You will hear the short story «Haywards Heath» by Aminatta Forna. This story is about two medical students, Rosie and Attila, who had an affair during their college days in England. But when they graduated, Attila went back to his country. Many years later Attila comes back to England to track Rosie down. Read through the questions before listening to the short story. Write down your answers after listening.

1. In which place does Rosie live?