Педагогічні умови ефективного формування управлінської компетентності у фахівців у галузі безпеки людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 377/378.091:614.8-051: [005.336.2:005

Педагогічні умови ефективного формування управлінської компетентності у фахівців у галузі безпеки людини

Повстин Оксана Вікторівна,

кандидат економічних наук, доцент,

завідувач кафедри права та менеджменту у сфері цивільного захисту

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Повстин О.В. Педагогічні умови ефективного формування управлінської компетентності у фахівців у галузі безпеки людини.

У статті обґрунтовано, уточнено і деталізовано педагогічні умови ефективного формування управлін-ської компетентності фахівців у галузі безпеки людини, які матимуть прогностичний характер і зможуть бути реалізовані в реальному освітньому середовищі вищого навчального закладу. Розглянуто методоло-гічну сутність поняття «педагогічні умови», яка визначається станом суспільного розвитку та характером міжособистісних зв'язків, рівнем духовної культури, знаннями, досвідом. За допомогою факторного аналізу визначено наступні педагогічні умови формування управлінської компетентності у фахівців у га-лузі безпеки людини: планомірна мотивація курсантів і студентів до розвитку управлінських здібностей і якостей; системність і міждисциплінарність змісту підготовки до управлінської діяльності, комплексне проектування практичної підготовки до управлінської діяльності; створення інноваційної технології фор-мування управлінської компетентності; цілеспрямована організація у вищих навчальних закладах процесу підготовки до управлінської діяльності. Доведено, що визначені педагогічні умови за своєю суттю та наповненням достатньо близькі до запропонованих напрямів удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі безпеки людини до управлінської діяльності, спроектованих з урахуванням специфіки діяльності у галузі та цілісного підходу до освітньої системи. Запропоновані педагогічні умови комплексно впливатимуть на формування управлінської компетентності фахівців у галузі безпеки людини, завдяки зовнішнім та внутрішнім чинникам освітнього процесу, що забезпечують цілісність підготовки курсантів і студентів до управлінської діяльності в освітньому середовищі вищих навчальних закладів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до вимог держави і суспільства щодо цивільного захисту населення та територій. Також, визначено, що такі педагогічні умови сприяють всебічному розвиткові фахівців як майбутніх керівників і створюють можливості для виявлення їхніх потреб, виявлення управлінських здібностей, формування соціально та професійно важливих управлінських знань, умінь і якостей. Визначено, що педагогічні умови, спрямовані на вдосконалення освітньої практики, вимагають постійного коригування, оскільки чинники, які впливають на підготовку фахівців в галузі безпеки, повсякчасно змінюються, створюючи нові умови її функціонування.

Ключові слова: педагогічні умови, управлінська компетентність, управлінська підготовка, надзвичайна ситуація.

Повстын О.В. Педагогические условия эффективного формирования управленческой компетентности у специалистов в отрасли безопасности человека.

В статье обоснованы, уточнены и детализированы педагогические условия эффективного формирова-ния управленческой компетентности специалистов в отрасли безопасности человека, которые будут иметь прогностический характер и смогут быть реализованы в реальной образовательной среде высшего учебного заведения. Рассмотрена методологическая сущность понятия «педагогические условия», которая определяется состоянием общественного развития и характером межличностных связей, уровнем духовной культуры, знаниями, опытом. С помощью факторного анализа определены следующие педагогические условия формирования управленческой компетентности у специалистов в отрасли безопасности человека: планомерная мотивация курсантов и студентов к развитию управленческих способностей и качеств; системность и междисциплинарность содержания подготовки к управленческой деятельности, комплексное проектирование практической подготовки к управленческой деятельности; создание инновационной технологии формирования управленческой компетентности; целеустремленная организация процесса подготовки к управленческой деятельности в высших учебных заведениях. Доказано, что определенные педагогические условия по своей сути и наполнению достаточно близки к предложенным направлениям совершенствования профессиональной подготовки будущих специалистов в отрасли безопасности человека к управленческой деятельности, спроектированных с учетом специфики деятельности в области и целостного подхода к образовательной системе. Предложенные педагогические условия комплексно будут влиять на формирование управленческой компетентности специалистов в отрасли безопасности человека, благодаря внешним и внутренним факторам образовательного процесса, обеспечивающих целостность подготовки курсантов и студентов к управленческой деятельности в образовательной среде высших учебных заведений Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям в соответствии с требованиями государства и общества по гражданской защите населения и территорий. Также, определено, что такие педагогические условия способствуют всестороннему развитию специалистов как будущих руководителей и создают возможности для выявления их потребностей, управленческих способностей, формирования социально и профессионально важных управленческих знаний, умений и качеств. Педагогические условия, направленные на совершенствование образовательной практики, требуют постоянной корректировки, поскольку факторы, которые влияют на подготовку специалистов в области безопасности, постоянно изменяются, создавая новые условия ее функционирования.

Ключевые слова: педагогические условия, управленческая компетентность, управленческая подготовка, чрезвычайная ситуация.

Povstyn O.V. Pedagogical conditions of effective formation of administrative competence of specialists in the field of the human security.

The article substantiates, clarifies and details the pedagogical conditions of effective formation of managerial competence of specialists in the field of human security, which will be of a prognostic nature and can be implemented in the real educational environment of a higher educational institution. The methodological essence of the concept of «pedagogical conditions» is considered, which is determined by the state of social development and the nature of interpersonal relations, level of spiritual culture, knowledge and experience. Using factor analysis, the following pedagogical conditions for the formation of managerial competence in the field of human security have been identified: systematic motivation of students and students for the development of managerial abilities and qualities; systematic and interdisciplinary content of preparation for management activities, integrated design of practical training for management activities; creation of innovative technology for the formation of managerial competence; purposeful organization in higher educational institutions in the process of preparation for management activities. It is proved that certain pedagogical conditions by their essence and content are sufficiently close to the proposed directions of improvement of professional training of future specialists in the field of human security to management activities, designed in view of the specifics of activities in the field and the holistic approach to the educational system. The proposed pedagogical conditions of complex influence on the formation of administrative competence of specialists in the field of human security, due to external and internal factors of the educational process, ensuring the integrity of training cadets and students for management activities in the educational environment of higher educational establishments State Emergency Service of Ukraine, as required by state and society on civil protection of population and territories. It is also determined that such pedagogical conditions contribute to the comprehensive development of specialists as future managers and create opportunities for identifying their needs, identifying managerial abilities, forming socially and professionally important managerial knowledge, skills and qualities. It has been determined that the pedagogical conditions aimed at improving educational practice require constant correction as factors influencing the training of specialists in the field of security always change, creating new conditions for its functioning.

Keywords: pedagogical terms, administrative competence, administrative preparation, emergency.

Постановка проблеми. Підвищення колек-тивної відповідальності під час ліквідації над-звичайних ситуацій, а також висока суспільна значущість роботи підрозділів ДСНС та інших служб, що відповідають за безпеку життєдіяль-ності населення, актуалізують зростання вимог до управлінської підготовленості їх керівників. Належний рівень такої підготовленості вира-жається у сформованості управлінської ком-петентності фахівців у галузі безпеки людини. Перед педагогічними колективами ВНЗ ДСНС України постає важливе завдання - налагодити ефективну систему підготовки курсантів і сту-дентів до управлінської діяльності.

Виконані нами дослідження дають змогу висунути припущення, що різноманітні науко-во-педагогічні інновації (передусім, методичні заходи) можуть успішно реалізуватися лише в разі дотримання обґрунтованих необхідних і достатніх педагогічних умов. Уважаємо, що для реалізації процесу підготовки майбутніх фахівців у галузі безпеки людини до управ-лінської діяльності доцільно створити у ВНЗ ДСНС певні педагогічні умови, а їх виявлення, обґрунтування, апробація є важливими завдан-нями наукового пошуку. педагогічний управлінський компетентність

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз психолого-педагогічних досліджень показав, що педагогічні умови доцільно роз-глядати як структурну складову педагогічних моделей та оболонку відповідних технологій, оскільки їх забезпечення дає змогу на практиці перевірити запропоновані автором заходи, необхідні для підвищення ефективності на-вчання. Проблемі визначення та застосування категорії «педагогічні умови» присвячені на-укові праці В. Андрєєва, В. Бєлікова, В. Бер-кова, О. Галкіної, М. Данилова, С. Диніної, В. Загвязінського, М. Звєрєвої, Н. Іпполітової, Б. Купріянова, А. Литвина, Н. Михайлової, А. Найна, І. Підласого, В. Семиченко, Н. Стерхо- вої, І. Фролова, А. Хуторського, Н. Яковлевої та ін. Зокрема В. Семиченко трактує умови як еле-мент педагогічної діяльності, що інтегрується в її структуру через «сукупність емоцій і психіч-них станів, які вони породжують» [10, с. 315- 316]. М. Фіцула розуміє педагогічні умови як окремий компонент педагогічного процесу, що інтегрує в собі сукупність заходів (об'єктивних можливостей), спрямованих на досягнення мети; середовище, в якому перебувають і без якого не можуть існувати предмети, явища [11, с. 398]. Однак проведений аналіз науково- педагогічних досліджень і освітньої практики свідчить про відсутність науково обґрунтованої системи педагогічних умов формування управ-лінської компетентності курсантів і студентів ВНЗ ДСНС.

Мета статті: обґрунтувати, уточнити і дета-лізувати педагогічні умови ефективного форму-вання управлінської компетентності фахівців у галузі безпеки людини, які матимуть прогнос-тичний характер і зможуть бути реалізовані в реальному освітньому середовищі ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. Передусім, розглянемо методологічну сутність поняття «педагогічні умови». Дослідники виділяють кілька наукових підходів до поняття «педагогіч-ні умови», зокрема це: сукупність об'єктивних можливостей вирішення освітніх завдань; су-купність заходів, необхідних для освітнього процесу; педагогічні вимоги, правила, що за-безпечують оптимальну навчально-виховну діяльність; обставини, за яких компоненти освітнього процесу перебувають у найкращому взаємозв'язку; сукупність зовнішніх і внутрішніх впливів на освітню систему тощо. Більш коректним вважаємо твердження, що пе-дагогічними умовами доцільно вважати сукуп-ність різнопланових, зовнішніх і внутрішніх щодо освітньої системи соціально-педагогічних, дидактичних, організаційних і психологічних чинників, необхідних і достатніх для її виникнення, стабільного ефективного функ-ціонування та розвитку [6, с. 20]. Педагогічні умови визначаються станом суспільного роз-витку та характером міжособистісних зв'язків, рівнем духовної культури, знаннями, досвідом та іншими обставинами, що визначають сус-пільство загалом, а також освітню систему, її структуру, закономірності й основні принципи функціонування та розвитку [2, с. 24].

Педагогічні умови дослідник обґрунтовує, планує, створюються, вбудовує в освітню ре-альність із метою позитивно вплинути на про-цес навчання, проте вони незавжди жорстоко визначають одержання необхідних результатів [1, с. 119], через постійні непередбачувані зміни в освітній системі. Тому, ці умови потребують постійної корекції на основі одержаних ре-зультатів і відповідного вдосконалення. Лише належним чином організована їх реалізація на практиці забезпечує ефективне функціонування та розвиток освітньої системи в потрібному напрямі, гарантує неперервність, підвищує якість та ефективність навчально-виховного процесу [4]. З огляду на це, важливо не лише визначити необхідні умови, а й забезпечити їх дотримання та неперервний зворотній зв'язок задля коригування освітніх інновацій.

На наш погляд, педагогічні умови мають бути викладені у формі чітких правил із конкретним формулюванням (розроблення, забезпечення, супровід, підтримка тощо). Водночас до сукупності педагогічних умов доцільно включати приблизно рівноцінні за значимістю ключові психолого-педагогічні фактори (чинники) і соціально-педагогічні обставини. Безперечно, ефективність формування управ-лінської компетентності у фахівців у галузі без-пеки людини зумовлюється низкою внутрішніх і зовнішніх чинників, які є визначальними для успішної та продуктивної навчально-виховної діяльності курсантів і студентів. Однак, на цю діяльність майбутніх фахівців впливають різ-номанітні зовнішні чинники, які ми не можемо змінити [8, с. 115].

Ґрунтуючись на цілісному підході, щоб ви-ділити необхідні та достатні педагогічні умови серед усіх чинників та обставин, що впливають на освітню систему, визначити їх сутність і зв'язки з об'єктами та явищами, слід здійснити комплексний науково-педагогічний пошук та аналіз усіх можливих факторів, спрямованих на модернізацію мотиваційної, пізнавальної, навчальної, виховної, практично-функціо-нальної, організаційної, контрольно-оцінної та інших складових професійної підготовки у ВНЗ [7, с. 121], спрямованих на формування управлінської компетентності. Очевидно, є до-цільним, щоб кожна умова відповідала одній із цих складових, якщо її параметри необхідно змінити для вдосконалення досліджуваного освітнього явища.

Спираючись на пропозиції науковців, пе-дагогічні умови в нашому дослідженні ми ви-значали із використанням методу факторного аналізу. Для цього в якості експертів було залу-чено низку досвідчених науково-педагогічних працівників із великою практикою (більше 15 р.). Передусім, були вивчені та проаналізовані педагогічні умови, запропоновані іншими на-уковцями стосовно близьких проблем (управ-лінської підготовки офіцерів різних відомстві майбутніх рятувальників - С. Бурий, Т. Дани-лова, В. Король, О. Луцький, Ю. Панков, В. Шемчук та ін.). Більшість із цих умов - розріз-нені, несистемні чинники, які позитивно впли-вають на досліджувані явища, але потребують доопрацювання.

Крім цього, з власного досвіду та за резуль-татами опитувань професорсько-викладацького складу навчальних закладів ДСНС різного рівня ми гіпотетично визначили фактори, які позитивно, на наш погляд, впливають на освіт-нє середовище ВНЗ ДСНС. При цьому ми брали до уваги ті з них, які можуть на практиці, в реальному освітньому процесі реалізувати науково-педагогічні працівники, командири та адміністрація навчальних закладів. Це допомо-гло виявити всі сприятливі (продуктогенні [9]) зовнішні та внутрішні фактори вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі безпеки людини до управлінської діяль-ності.

Попередньо, для полегшення роботи екс-пертів, ми об'єднали всі можливі фактори в п'ять груп, врахувавши провідні напрями вдо-сконалення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі безпеки людини до управ-лінської діяльності у ВНЗ ДСНС: психологічно-мотиваційні (мотивація курсантів і студентів на розвиток здатності до керівної роботи); змістові (змістовий компонент управлінської компетентності); практико-функціональні (праксеологічний компонент підготовки кур-сантів і студентів до управлінської діяльності); технологічно-проектувальні (форми, методи, засоби і технології формування управлінської компетентності); організаційно-контрольні (організація, керівництво та контроль процесу підготовки до управлінської діяльності). Таку чималу кількість виокремлених факторів (понад 70) було досліджено за допомогою інструментів факторного аналізу [5, с. 43-44]. З метою розгляду факторів, необхідних для формування управлінської компетентності у фахівців у га-лузі безпеки людини, проводилось анкетування досвідчених викладачів, в якому взяли участь 17 осіб. Експерти оцінили значимість кожного з чинників, що дало змогу визначити найбільш істотні за ефективністю (реальним впливом на позитивні зміни в освітній системі). А ко-реляційний аналіз, який передбачений методи-кою проведення факторного, допоміг виявити зв'язки, які існують між ними, і згрупувати їх за подібністю впливу. Всі процедури виконува-лись у програмному пакеті Statistica 10.

Після виконання необхідних розрахунків, групування факторів і відкинення незначущих, які не були віднесені до жодної групи, визна-чено найбільш вагомі (генеральні) фактори, що були інтерпретовані нами як педагогічні умови ефективного формування управлінської компетентності у фахівців у галузі безпеки лю-дини. Для кожної з них було сформульовано визначення, відповідно до спільної, глибинної суті сукупності факторів-конструктів. Окремі чинники, які виявились значущими і були об'єднані як складові генеральних (фактори- конструкти), фактично конкретизують кожну визначену педагогічну умову, що дає змогу розробити детальні дії щодо реалізації умов і використати їх під час перевірки ефективності вдосконалення освітньої системи [7, с. 57-59]. Розглянемо та деталізуємо визначені педагогічні умови.

* Планомірна мотивація курсантів і студентів до розвитку управлінських здібностей і якостей:

- створення стійких соціальних, психоло-гічних мотивів до оволодіння управлінськими вміннями і навичками;

- формування особистісних якостей керів-ника, стабільної емоційно-вольової сфери, суб'єктного потенціалу, адекватної самооцінки;

- психолого-педагогічний супровід управ-лінської підготовки, створення конструктивної атмосфери навчання та виховання майбутніх керівників;

- сприяння розвитку здатності до саморегу-ляції управлінської діяльності в навчальній і подальшій професійній діяльності;

- надання управлінській підготовці особис- тісного сенсу, націлення на пошук нових підхо-дів і способів вирішення професійних завдань, професійно-управлінський саморозвиток;

- рефлексія власної управлінської компе-тентності на всіх етапах професійної підготовки у ВНЗ;

- активізація потреби в саморозвитку та під-вищенні рівня управлінської компетентності.

Наголосимо, що в підвищенні мотивації кур-сантів і студентів до професійної підготовки загалом і подальшої управлінської діяльності доцільно враховувати стан психологічного мікроклімату, атмосфери навчання: задоволе-ність суб'єктів освіти взаємостосунками, про-цесом навчально-виховної взаємодії; настрій, що панує в освітньому процесі; взаєморозу-міння з командирами і викладачами, авторитет-ність педагогічних працівників і адміністрації закладу; широка участь майбутніх фахівців у самоуправлінні; згуртованість, свідома дис-ципліна суттєво визначають продуктивність навчально-виховної діяльності та закладають основу реалізації в подальшому власної управ-лінської діяльності випускників на демокра-тичних засадах. Також, однією з тенденцій, що набуває нині провідного значення, є посилення уваги до належного психологічного супроводу професійної підготовки, а також формування в майбутніх фахівців готовності до діяльності в складних, екстремальних психологічних умовах, що притаманні для професій галузі безпеки людини. Це надзвичайно важливо для керівни-ків підрозділів, завдання яких - не лише власна підготовка та компетентність у рішеннях, а й морально-психологічна підтримка та розвиток усіх членів підпорядкованого колективу.

* Системність і міждисциплінарність змісту підготовки до управлінської діяльності:

- залучення наукових працівників і робото-давців до відбору змісту теоретичної та прак-тичної управлінської підготовки;

- неперервне оновлення змісту управлінської підготовки відповідно до змін і характеру професійної діяльності в галузі;

- конкретизація цілей управлінської підго-товки в галузевих стандартах освіти;

- спрямованість змісту управлінської підго-товки на формування всіх компонентів управ-лінської компетентності;

- узгодження навчальних програм та орга-нічне поєднання змісту всіх дисциплін у питан-нях управлінської підготовки.

- забезпечення випереджувальності змісту управлінської підготовки в контексті державних і галузевих нормативних документів.

Стрижнем вищої освіти є її зміст - дидак-тично обґрунтована, логічно впорядкована та структурована наукова інформація, що має професійну спрямованість і визначає освітню діяльність з оволодіння всіма компонентами професійної підготовки відповідного рівня і профілю, засвоєння якої забезпечує якості особистості, її професійний, інтелектуальний, етичний, естетичний, емоційний і фізичний розвиток [3, с. 320]. Зміст освіти сьогодні роз-глядається як система сучасних наукових знань і передових способів діяльності, а також суттєвих елементів науково-дослідної, раціоналі-заторської та винахідницької роботи кваліфі-кованих фахівців, що готує їх до професійної діяльності та співпраці в колективі. Інноваційні розробки щодо змісту освіти, так чи інакше, пов'язані з ідеями інтеграції.

Завдання дидактично доцільного добору та конструювання змісту вищої освіти полягають у досягненні систематичності та послідовності у викладенні знань, виробленні професійних умінь, формуванні практичних навичок, при-йомів діяльності, забезпеченні розвивальної функції навчання. Зміст підготовки до управ-лінської діяльності має реалізувати: систе-матизацію знань, пов'язаних із вирішенням професійних завдань; налагодження міждис-циплінарних зв'язків; актуалізацію знань із менеджменту; використання опанованого те-оретичного матеріалу для вирішення завдань прикладної спрямованості; забезпечення на-ступності у вивченні навчального матеріалу, пов'язаного з управлінською діяльністю тощо.

* Комплексне проектування практичної під-готовки до управлінської діяльності:

- забезпечення професійно-практичної, функціональної спрямованості управлінської підготовки на основі систематизованих теоре-тичних знань;

- розвиток умінь і навичок організації колективної роботи і злагодженої професійної співпраці в групі;

- формування управлінської компетентності на основі досвіду керування підлеглими в над-звичайних ситуаціях;

- навчання застосуванню стилів управління та виконання управлінських ролей у професій-ній діяльності;

- моделювання управлінської діяльності в освітньому процесі та різних видах навчально-професійної діяльності, в тому числі квазі- управлінської;

- проведення екстремальної психологічної та психолого-педагогічної підготовки до управ-лінської діяльності;

- виконання функцій управління на різних посадах у підрозділах під час навчальних прак-тик (стажувань).

Проектування професійної підготовки май-бутніх фахівців у галузі безпеки людини до управлінської діяльності передбачає формування сукупності компонентів управлінської компетентності - поєднаних знань, умінь і способів їх використання для вирішення про-фесійно-управлінських завдань. Це відбувається за допомогою опанування сучасними видами, методами і технологіями управління у професійній діяльності. Для цього необхідно сформувати в курсантів і студентів вміння мислити оперативно та комплексно, працювати з потоками різноаспектної інформації, викону-вати планування та проектування, раціонально та свідомо обирати найкращі способи управ-лінської діяльності, планувати власну роботу та роботу підлеглих, прогнозувати її наслідки і передбачати результати, оцінювати адекватність обраних рішень і загальну ефективність роботи підрозділу, зокрема в надзвичайних ситуаціях.

Під час проектування підготовки у ВНЗ ДСНС майбутніх фахівців до виконання управ-лінських функцій доречно планувати такі форми навчальної діяльності: традиційну академічну (лекції, семінари); квазіпрофесійну (відтворення в навчальних аудиторіях умов перебігу та динаміки реальної діяльності, професійних ситуацій, службових обов'язків і стосунків керівника, за допомогою моделювання управлінських функцій і ділових ігор) і навчально-професійну (практики і стажування на відповідних посадах, наприклад, у Навчаль-ній пожежно-рятувальній частині, яка виконує бойові чергування та виїзди на реальні надзви-чайні ситуації, та в діючих підрозділах ДСНС).

* Створення інноваційної технології форму-вання управлінської компетентності:

- упровадження міждисциплінарної підго-товки до управлінської діяльності на основі дотримання педагогічних закономірностей і принципів, а також вимог, що висуваються до фахівців у галузі;

- урахування функцій ДСНС, особливостей діяльності та специфіки навчання в побудові та реалізації новітніх методів і технологій управ-лінської підготовки у профільних ВНЗ;

- обґрунтоване поєднання сучасних інфор-маційних і традиційних форм, методів і засобів теоретичної та практичної підготовки до управлінської діяльності;

- реалізація міждисциплінарних зв'язків під час формування знань, умінь і навичок, необ-хідних для подальшої управлінської діяльності;

- інтегроване формування управлінської компетентності в процесі комплексних такти- ко-спеціальних навчань;

- використання в освітньому процесі управ-лінських тренінгів, рольових і ділових ігор як засобів моделювання рольових позицій керів-ника;

- використання методів і засобів розвитку професійного спілкування в процесі управлін-ської підготовки;

- координування науково-дослідної роботи щодо формування управлінської компетентності на всіх етапах професійної підготовки.

Для ефективного формування управлінської компетентності як важливої складової профе-сійної підготовки необхідна продумана органі-зація освітнього процесу, реалізація педагогіч-них підходів і методичних заходів, передусім, упровадження інноваційних технологій і за-стосування методів, які сприяють формуванню всіх компонентів управлінської компетентності майбутніх фахівців залежно від їхніх індивіду-альних нахилів (творчо-проблемний, ігрові ме-тоди, використання рольових моделей управ-лінської взаємодії, проектні технології тощо), а також використання процедур оцінювання, адекватних одержаному курсантами і студента-ми досвіду та сформованим компетентностям, що враховують специфіку їхньої підготовки. Помітний потенціал для управлінської підго-товки фахівців у галузі безпеки людини закла-дений у контекстному навчанні. Особливістю методики формування управлінської компе-тентності в майбутніх фахівців у галузі безпеки людини є її поетапність. Вона потребує ви-значення конкретної послідовності навчальної діяльності курсантів і студентів, тобто етапів професійної підготовки до управлінської ді-яльності (пропедевтичний, теоретичної управ-лінської підготовки, практичної управлінської підготовки, інтегрування управлінської компе-тентності), кожен з яких передбачає вирішення певного освітнього завдання з вироблення управлінських якостей, формування компонен-тів управлінської компетентності - необхідних знань, умінь, навичок.

* Цілеспрямована організація у ВНЗ процесу підготовки до управлінської діяльності:

- прогнозування розвитку управлінських якостей у процесі підготовки майбутніх керів-ників з урахуванням реальних і потенційних можливостей курсантів і викладачів;

- належне наукове обґрунтування, органі-заційне забезпечення та методичний супровід формування управлінської компетентності на основі потреб галузі безпеки людини і регіо-нальних особливостей;

- чітка узгодженість і скоординованість дій усіх суб'єктів освітнього процесу в його ціліс-ності (ректорату, факультетів, кафедр і кожного викладача) щодо управлінської підготовки;

- обґрунтоване розроблення педагогічних заходів для підвищення рівня управлінської підготовленості курсантів і студентів;

- забезпечення єдності, цілісності, послідов-ності, взаємозв'язку та безперервності форму-вання управлінської компетентності на кожному етапі навчання;

- індивідуалізація управлінської підготовки майбутніх фахівців з урахуванням початкового рівня управлінської компетентності та його зростання;

- неперервна діагностика, оцінювання якості та моніторинг формування управлінської ком-петентності з використанням валідних засобів, методів, критеріїв і показників;

- всебічне забезпечення високого рівня пси- холого-педагогічної підготовленості науково- педагогічних працівників до формування та розвитку управлінської компетентності май-бутніх фахівців.

Основна мета - «пробудити» в курсанта (студента) керівника, лідера, здатного вести за собою підлеглих, брати відповідальність, готового і спроможного керувати підрозділом у складних обставинах, у тому числі надзви-чайних ситуаціях. Для цього необхідно макси-мально розвинути в майбутніх фахівців у галузі безпеки людини закладений лідерський потен-ціал, що вимагає: розширення площини освіт-ньої діяльності та взаємодії викладачів, кур-сантів і студентів; використання педагогічних засобів, що стимулюють як індивідуальну, так і колективну управлінську діяльність; створення режиму найбільшого сприяння для розвитку управлінських задатків курсантів і студентів. Реалізація цієї умови на практиці потребує: надання прав викладачам для нестандартного вирішення традиційних педагогічних завдань; підтримки і заохочення адміністрацією ВНЗ ін-новацій, творчої ініціативи з боку всіх суб'єктів професійної освіти; розвиток демократичних стосунків між учасниками освітнього процесу; забезпечення викладачів достовірною інфор-мацією про інновації в педагогічній діяльності; розширення та поглиблення зовнішніх зв'язків і співпраці навчального закладу, передусім - міжнародних. Підготовки у ВНЗ фахівців у га-лузі безпеки людини, зокрема до управлінської діяльності, безперечно, потребує невпинного перегляду, оновлення та корегування структури, способів і методів освітнього процесу з урахуванням оцінок поточного та завершаль-ного контролю, перевірки і неперервного мо-ніторингу результатів навчання та виховання майбутніх керівників.

Як бачимо, визначені за допомогою фактор-ного аналізу педагогічні умови за своєю суттю та наповненням достатньо близькі до попере-дньо запропонованих напрямів удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі безпеки людини до управлінської діяль-ності, спроектованих з урахуванням цілісного підходу до освітньої системи. Це ще раз під-тверджує доцільність їх обґрунтування. Вод-ночас реалізація обґрунтованих умов потребує дотримання низки вимог і впровадження низки різноманітних заходів у освітньому середовищі ВНЗ за участі всіх його складових і суб'єктів професійної освіти. Зауважимо, що з урахуван-ням ресурсного підходу педагогічні умови в навчальних закладах сприймаються як ресурс освітнього процесу, що дає змогу зміни, розви-тку освітньої системи [6, с. 64].

Висновок. Педагогічні умови ефективного формування управлінської компетентності у фахівців у галузі безпеки людини трактуємо як комплекс спроектованих факторів впливу на зовнішні та внутрішні обставини освітнього процесу, що забезпечують цілісність підготовки курсантів і студентів до управлінської діяльності в освітньому середовищі ВНЗ ДСНС відповідно до вимог держави і суспільства щодо цивільного захисту населення та територій, сприяють всебічному розвиткові фахівців як майбутніх керівників і створюють можливості для виявлення їхніх потреб, урахування управлінських здібностей, формування соці-ально та професійно важливих управлінських знань, умінь і якостей. Апробація визначених педагогічних умов відбувалася шляхом експе-риментального дослідження, спрямованого на моделювання системи підготовки курсантів і студентів вищих навчальних закладів ДСНС України до управлінської діяльності. Для ор-ганізації професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі безпеки людини із застосу-ванням запропонованих інновацій було ви-окремлено заходи, необхідні для формування компонентів управлінської компетентності в процесі навчально-пізнавальної, навчально- виховної та професійно-практичної роботи у ВНЗ. Вони покладені в основу програми екс-периментального дослідження, спрямованого на реалізацію авторської моделі, підготовки фахівців у галузі безпеки людини до управ-лінської діяльності. Уважаємо, що виявлені педагогічні умови беззаперечно необхідні для успішного формування управлінської компе-тентності курсантів і студентів. Створення цих умов, як свідчать результати проведеного дослі-дження, дозволяє значно підвищити рівень під-готовки до управлінської діяльності в майбутніх фахівців у галузі безпеки людини у ВНЗ ДСНС.

Окрім того, зазначимо, що педагогічні умови, спрямовані на вдосконалення освітньої практики, вимагають постійного коригування, оскільки чинники, які діють на галузь освіти, повсякчас змінюються, ускладнюючи її функ-ціонування. Виявлені й обґрунтовані умови вважаємо детермінантами продуктивної мето-дики розвитку управлінської компетентності у ВНЗ ДСНС. Подальшого дослідження потребує методичне забезпечення професійної під готовки майбутніх фахівців у галузі безпеки людини, створення відповідної технології, а та-кож підготовки концепції, яка орієнтує науково-педагогічний колектив на поєднання зусиль відповідно до перспективних завдань щодо за-побігання надзвичайним ситуаціям і подолання їх наслідків.

Література

1. Борытко Н. М. В пространстве воспитательной деятельности: монография / Н. М. Борытко. - Волго-град : Перемена, 2001. - 181 с.

2. Бурий С. Формування управлінської культури майбутнього офіцера в процесі практичної підготовки як педагогічна проблема / Сергій Бурий // Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. - 2016. - № 1 (52). - С. 21-25.

3. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г Кремень. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

4. Ипполитова Н. Анализ понятия «педагогические условия» : сущность, классификация [Электронный ресурс] / Наталья Ипполитова, Наталья Стерхова //GeneralandProfessionalEducation. - 2012. - № 1. - С. 8-14. -Режим доступа : http://genproedu.com/paper/2012-01/full_008-014.pdf.

5. Климчук В. О. Факторний аналіз : використання у психологічних дослідженнях / В. О. Климчук // Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - № 8. - С. 43-48.

6. Литвин А. В. Методологічні засади поняття «педагогічні умови» : на допомогу здобувачам наукового ступеня / А. В. Литвин. - Львів : СПОЛОМ, 2014. - 76 с.

7. Литвин А. В. Проблема обґрунтування педагогічних умов у наукових дослідженнях / А. В. Литвин // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. - Вип. 44. - К. ; Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016. - С. 119-123.

8. Основи психологічного забезпечення діяльності МНС : підручник / За заг. ред. В. П. Садкового. - Харків : УЦЗУ 2009. - 244 с.

9. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс : учеб.для студ. пед. вузов : в 2 кн. / И. П. Подласый. -- М. : Гуманит. издат. центр «ВЛАДОС», 1999. -- Кн. 1 : Общие основы. Процесс обучения. - 576 с.

10. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності : навч. посіб. / В. А. Семиченко. - К. : Вища шк., 2004. - 335 с.

11. Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посібник / М. М. Фіцула. - К. : Академвидав, 2006. - 560 с.

References

1. Borytko N. M. In the space of educational activity: a monograph / N. M. Boritko. - Volgograd: Change,

2001. - 181 p.

2. Bury S. Formation of managerial culture of the future officer in the process of practical training as a pedagogical problem / Sergey Bury // Scientific herald of the name of V.O. Sukhomlynsky. Pedagogical sciences.

- 2016 - No. 1 (52). - P. 21-25.

3. Encyclopedia of Education / Acad. ped Sciences of Ukraine; Goal. Ed. V.G. Kremen. - K.: Yurincom Inter, 2008. - 1040 pp.

4. Ippolitova N. Analysis of the concept of «pedagogical conditions»: essence, classification [Electronic resource] / Natalya Ippolitova, Natalia Sterhova // General and Professional Education. - 2012. - No.1. - P. 8-14.

- Access mode: http://genproedu.com/paper/2012-01/full_008-014.pdf.

5. Klymchuk V.O. Factor analysis: use in psychological research / VO. Klymchuk // Practical psychology and social work. - 2006. - No.8. - P. 43-48.

6. Lytvyn A.V. Methodological principles of the concept of «pedagogical conditions»: for the help of the applicants of a scientific degree / A.V. Lytvyn. - Lviv: SPOLN, 2014. - 76 p.

7. Litvin A.V The Problem of Substantiation of Pedagogical Conditions in Scientific Researches / A.V. Lytvyn // Modern Information Technologies and Innovative Methods of Training in the Training of Specialists: Methodology, Theory, Experience, Problems: Sb. sciences пр. - № 44. - K.; Vinnitsa: LLC «Planer», 2016. - P. 119-123.

8. Basis of psychological support of the Ministry of Emergencies: textbook / For Ed. V.P. Sadkovy. - Kharkiv: UGZU, 2009. - 244 p.

9. Podlasy I. P. Pedagogics. New course: study. For the studio. ped high schools: 2 books. / I. P. Podlasy. - M.: Humanet. issuance Center «VLADOS», 1999. - Kn. 1: Common basics. The learning process. - 576 p.

10. Semichenko VA Psychology pedagogicalactivities: Teach. manual / V.A. Semichenko. - K.: Vishakhsh., 2004. - 335 p.

11. Fitsula M. M. Pedagogics: Teach. manual / M. M. Fitsula. - K.: Academic Edition, 2006. - 560 p.

Размещено на Allbest.ru