Школа розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти як засіб впровадження інноваційної технології

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 377.091.33-051:37.013:001.895

Школа розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти як засіб впровадження інноваційної технології

Горбан Євдокія Іванівна,

аспірант

Інституту професійно-технічної освіти НАПН України

Горбан Є. І. Школа розвитку професійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти як засіб впровадження інноваційної технології.

У статті розглядається обґрунтування доцільності створення та функціонування Школи розвитку про-фесійної компетентності методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти (надалі - Школа) в міжкурсовий період підвищення кваліфікації як засобу впровадження інноваційної технології. Зокрема, зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій із зазначеного напряму, окреслено проблему неготов- ності частини педагогічної спільноти до провадження інноваційної освітньої діяльності, сприйняття та застосування інновацій, наведено причини такого стану речей. педагогічний інновація компетентність

Автором статті розглянуті трактування в педагогічній теорії дефініцій «педагогічна майстерність», «професійно-педагогічна майстерність», «професійна компетентність» та їх складові елементи. Методична робота автором розглядається як форма організації процесу розвитку професійної компетентності педа-гогічних працівників. При цьому головна увага в організації та проведенні методичної роботи, здатної кардинально впливати на підвищення якості освіти, акцентується на особах методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти (надалі - ЗП(ПТ)О).

Задля забезпечення ефективного неперервного професійного розвитку, саморозвитку і самовдоскона-лення методистів ЗП(ПТ)О в міжкурсовий період підвищення кваліфікації, на думку автора, існує необ-хідність в розробленні та впровадженні інноваційної технології розвитку їх професійної компетентності, що реалізовуватиметься в Школі. Зазначена Школа надаватиме дієву практичну допомогу методистам з вдосконалення професіоналізму, розширення їхніх знань і вмінь згідно з сучасним вимогами освіти. Для розвитку професійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О в міжкурсовий період підвищення кваліфікації автором розроблено орієнтовну Структуру роботи Школи із зазначенням провідних ідей, першочергових завдань, актуальних проблем, ймовірних баз локації, сучасних форм вербальної і невербальної комунікації, основних етапів роботи тощо.

У підсумку автор стверджує, що в умовах зростання вимог до розвитку й оновлення професійної ком-петентності методистів ЗП(ПТ)О Школи здатні відіграти надважливу роль в якості засобів упровадження інноваційної технології розвитку означеної компетентності в міжкурсовий період підвищення кваліфікації.

Ключові слова: професійно-педагогічна майстерність, інновація, технологія, компетентність, професій-на компетентність методистів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у міжкурсовий період підвищення кваліфікації, методист.

Горбан Е. И. Школа развития профессиональной компетентности методистов заведений профес-сионального (профессионально-технического) образования как средство внедрения инновационной технологии.

В статье рассматривается обоснование целесообразности создания и функционирования Школы раз-вития профессиональной компетентности методистов заведений профессионального (профессионально-технического) образования (в дальнейшем - Школа) в межкурсовой период повышения квалификации как средства внедрения инновационной технологии. В частности, сделан анализ последних исследований и публикаций из упомянутого направления, очерчена проблема неготовности части педагогического сооб-щества к осуществлению инновационной образовательной деятельности, восприятию и применению ин-новаций, приведены причины такого положения вещей.

Автором статьи рассмотрена трактовка в педагогической теории дефиниций: «педагогическое мас-терство», «профессионально-педагогическое мастерство», «профессиональная компетентность» и их составные элементы.

Методическая работа автором рассматривается как форма организации процесса развития профессиональной компетентности педагогических работников. При этом главное внимание в организации и проведении методической работы, способной кардинально влиять на повышение качества образования, акцентируется на персоналиях методистов ЗП(ПТ)О.

Ради обеспечения эффективного непрерывного профессионального развития, саморазвития и самоусовершенствования методистов ЗП(ПТ)О в межкурсовой период повышения квалификации, по мнению авто-ра, существует необходимость в разработке и внедрении инновационной технологии развития их профес-сиональной компетентности, которая будет реализовываться в Школе. Упомянутая Школа будет оказывать действенную практическую помощь методистам по усовершенствованию профессионализма, расширению их знаний и умений согласно современным требованиям образования. Для развития профессиональной компетентности методистов ЗП(ПТ)О в межкурсовой период повышения квалификации автором разработана ориентировочная Структура работы Школы с указанием ведущих идей, первоочередных заданий, актуальных проблем, вероятных баз локации, современных форм вербальной и невербальной коммуникации, основных этапов работы и т. п.

В итоге автор утверждает, что в условиях роста требований к развитию и обновлению профессиональ-ной компетентности методистов ЗП(ПТ)О Школы способны сыграть сверхважную роль в качестве средств внедрения инновационной технологии развития вышеупомянутой компетентности в межкурсовой период повышения квалификации.

Ключевые слова: профессионально-педагогическое мастерство, инновация, технология, компетент-ность, профессиональная компетентность методистов заведений профессионального (профессионально-технического) образования в межкурсовой период повышения квалификации, методист.

Horban Ye. I. School of professional competence development of methodologists of professional (vocational) education institutions as a means of introducing innovative technology.

The article considers the substantiation of the expediency of creating and functioning of the School for the development of professional competence of methodologists of professional (vocational) education establishments (hereinafter - the School) in the intercurricular period of professional development as a means of introducing innovative technology. In particular, an analysis of recent research and publications in this direction, outlined the problem of the unpreparedness of a part of the pedagogical community to the implementation of innovative educational activities, the perception and application of innovations, the reasons for this state of affairs.

The article considers the substantiation of the expediency of creating and functioning of the School for the development of professional competence of methodologists of professional (vocational) education establishments (hereinafter - the School) in the intercurricular period of professional development as a means of introducing innovative technology. In particular, an analysis of recent research and publications in this direction, outlined the problem of the unpreparedness of a part of the pedagogical community to the implementation of innovative educational activities, the perception and application of innovations, the reasons for this state of affairs.

In order to ensure effective continuous professional development, self-development and self-improvement of methodologists ZP (PT) O in the inter-course period of professional development, according to the author, there is a need for the development and implementation of innovative technology for the development of their professional competence that will be implemented in the School. The said School will provide effective practical assistance to methodologists to improve their professionalism, expand their knowledge and skills in accordance with the modern requirements of education. For the development of professional competence of methodologists ZP (PT) O in the intercourse period of professional development, the author developed an indicative Structure of the School with indications of leading ideas, priority tasks, topical problems, probable bases of location, modern forms of verbal and nonverbal communication, basic stages of work, etc.

As a result, the author asserts the following: in the conditions of growing requirements for the development and updating of professional competence of methodologists ZP (OT). О, Schools are able to play a vital role as means of introducing innovative technology for the development of this competence in the intercourse of advanced training.

Keywords: professionally pedagogical trade, innovation, technology, competence, professional competence of methodists of establishments of trade (profesiyno-tekhnichnoy) education, in an intercourse period of in-plant training, methodist.

Постановка проблеми. Розв'язання про-блеми якості професійної освіти на сучасному етапі цілком пов'язане з оновленням її навчаль-но-методичного забезпечення, що, передусім, передбачає забезпечення її якісно новим кадро-вим потенціалом, стимулювання розвитку екс-периментально-дослідницької роботи. Звідси випливає нагальна потреба суспільства у конку-рентоспроможному педагогі, здатного реалізу-вати свій потенціал в умовах широкого вибору підходів до процесу і змісту навчання. За таких умов особливого значення набуває сутність професійно-педагогічної майстерності педагога як вищого рівня педагогічної діяльності, що спонукає до самоорганізації, самовдоско-налення. Актуальною залишається проблема науково-методичного супроводу педагогічного процесу в умовах широкого впровадження ін-новаційного типу освіти, що потребує педагога нової генерації, педагогічна майстерність якого здатна забезпечувати належну якість освіти. Педагог сучасності має бути готовим до змін, що спричинені глобальним оновленням фі-лософії освіти. На важливості й необхідності удосконалення професіоналізму, професійної компетентності педагога наголошується в: На-ціональній Стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр., Стратегії інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту». На важливості впровадження інновацій у галузі професійної освіти наголошується також у матеріалах Ту-ринського процесу та Брюггського Комюніке про зміцнення європейського співробітництва у сфері професійної освіти і навчання на період 2012-2020 років. У цих документах зазначено, що забезпечення якості професійної освіти пе-редбачає підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також удосконалення системи методичної роботи в закладах професійної освіти. Водночас досягнення необхідного рівня розвиненості професійної компетентності методистів гальмується низьким рівнем їхньої мотивації до професійно-педагогічного вдоско-налення, а також недостатньою розробленістю необхідних для цього технологій. Якраз освіта впродовж всього життя особистості й покликана сприяти набуттю означеної якості як сукупності знань і вмінь, необхідних фахівцю для здійснення ефективної професійної діяльності; вміння аналізувати і прогнозувати результати праці, використовувати сучасну інформацію щодо певної галузі виробництва [1, с. 722].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відзначимо цінність для розробки проблеми розвитку професійної компетентності наукових досліджень, праць вітчизняних і зарубіжних дослідників, у яких закладено філософські аспекти, теоретичні й методичні засади роз-витку освіти (В.Андрущенко, Б.Гершунський, І.Зязюн, В.Курило, В.Кремень, В.Лутай та ін.); теоретичні і методичні засади безперервної професійної освіти (С.Батишев, В.Беспалько, С.Гончаренко, Р.Гуревич, О.Коваленко, H.Ничкало, В.Олійник, В.Орлов, Л.Пуховська, В.Радкевич та ін.); компетентнісний підхід у професійній освіті (В.Луговий, Л.Петренко, А.Хуторський, В.Ягупов та ін.); методичні основи вдосконалення педагогічної май-стерності (О.Дубасенюк, А.Каленський, М.Михнюк, Н.Кузьміна, Н.Морєва, О.Отич, Л.Хомич та ін.); інноваційна діяльність педаго-гів, упровадження сучасних технологій навчан-ня (М.Артюшина, Н.Брюханова, Л.Єршова, I. Зимня, А.Литвин, П.Лузан, О.Пєхота, Г.Романова, М.Сибірська, С.Сисоєва, О.Спірін, О.Щербак та ін.).

Аналіз наукових досліджень окреслює про-блему неготовності частини педагогічної спільноти до інноваційної освітньої діяльності, сприйняття та застосування інновацій, що призводить до гальмування інноваційного роз-витку професійної освіти. Причинами такого стану речей є: недостатня інформованість пе-дагогічних працівників щодо наявності інно-ваційних методик і технологій, їх результативності (бібліотеки ЗП(ПТ)О не поповнюються сучасною науково-методичною літературою); недостатній рівень методичної підготовки пе-дагогів, нерозуміння ними засад дидактики су-часної професійної школи, непідготовленість до впровадження в процес професійного навчання основних положень сучасних концепцій, принципів, форм, методів, що стимулюють розвиток особистості майбутнього фахівця; застарілі підходи до керівництва методичною роботою педагогів (в окремих ЗП(ПТ)О мето-дична робота ще не набула належного розвитку; відсутність звільнених посад методистів у штатних розписах навчальних закладів; за-лучення на посади осіб, не обізнаних із специ-фікою підготовки майбутніх фахівців техноло-гічного профілю) зводять методичний супровід нанівець; наявність у педагогів стереотипних установок і реакцій щодо традиційних шаблонів проведення занять (педагогічний менталітет працівників ЗП(ПТ)О, відсутність матеріального стимулювання їхньої інноваційної діяльності, тобто винагороди за розроблення авторських навчальних посібників, методик викладання теоретичних дисциплін, практичних курсів тощо); упровадження нетрадиційних форм професійного навчання вимагає від педагога переходу до позиції дослідника та експериментатора, що призводить до зростання рівня завантаженості у позанавчальний час без додаткової матеріальної винагороди; більшість педагогів професійної школи мають поверхове уявлення про педагогічні технології, оскільки не отримали системних знань й умінь щодо їх розробки та використання у навчально-виховному процесі.

Формулювання цілей роботи. Виходячи з означених чинників, можемо стверджувати, що у системі методичної роботи ЗП(ПТ)О чільне місце належить працівникам методичних служб, діяльність яких має спрямовуватись на подальший професійний розвиток педагога, підвищення його кваліфікації, розширення компетентності, загальнокультурного кругозору. Одночасно методист є науковим консультантом, радником керівника ЗП(ПТ)О.

Проте, наявний рівень професійної компе-тентності, якою вони володіють, є недостатнім для повноцінного виконання покладених на них завдань. Причинами такого стану є: відсутність механізмів та засобів вимірювання рівнів професійної компетентності методистів, низька мотивація до професійного зростання через невелику різницю в оплаті праці малодосвідче- них і високодосвідчених методистів, статус ме-тодиста в системі освіти. Сьогодні діяльність методиста потребує розвитку різних форм співробітництва як внутрішніх, так і зовнішніх. Внутрішнє співробітництво передбачає впровадження різноманітних форм організації методичної роботи з урахуванням методичної компетентності та розподілу завдань між чле-нами педагогічного колективу. Зовнішнє спів-робітництво ґрунтується на пошуку додаткових форм партнерських відносин з методичними службами інших ЗП(ПТ)О, науковими устано-вами, установами післядипломної педагогічної освіти, що здійснюють підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників. Тому, на сучасному етапі гостро стоїть проблема вдосконалення та самовдосконалення про-фесійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О в міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Отже, виходом із ситуації, що склалася, може стати розроблення та запровадження особис- тісно орієнтованої системи неперервного роз-витку професійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О в міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Оскільки технології розвитку про-фесійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О в міжкурсовий період підвищення кваліфікації, на нашу думку, ще недостатньо розроблені, наявну прогалину здатна заповнити Школа розвитку професійної компетентності (надалі - Школа) на рівні регіону як засіб впровадження інноваційної технології.

Метою статті обрано питання обґрунтування доцільності створення та функціонування Школи як засобу впровадження інноваційної технології для забезпечення розвитку профе-сійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О в міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Об'єктом дослідження є розвиток професійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О в міжкурсовий період підвищення кваліфікації, предметом дослідження - організаційно-педа-гогічні умови впровадження інноваційної тех-нології для забезпечення розвитку професійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О в міжкур- совий період підвищення кваліфікації.

Виклад основного матеріалу. Аналіз науко-вих джерел засвідчує наявність в педагогічній теорії різних трактувань поняття «педагогічна майстерність». Зокрема, цій проблемі при-святили свої наукові дослідження вітчизняні та зарубіжні науковці Гончаренко С., Зязюн І., Крамущенко Л., Кривонос І., Кузьміна Н., Луговий В., Островерхова Н., Пєхота О., Сні- саренко. Наприклад, О.Зязюн І.А., який при-святив дослідженню проблеми педагогічної майстерності низку наукових праць, сутність цієї педагогічної категорії розкриває так: «Пе-дагогічна майстерність - це комплекс власти-востей особистості, що забезпечує самоорга-нізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі» [3, с. 30]. Зазначене поняття досить розлого та повно розкрите в «Енциклопедії освіти»: «Педагогічна майстер-ність - це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі»; «Педагогічна майстерність - це вияв найвищої форми активності особистості вчителя у професійній діяльності, активності, що ґрунту-ється на гуманізмі й розкривається в доцільному використанні методів і засобів педагогічної взаємодії у кожній конкретній ситуації навчан-ня і виховання» [1, с. 641-642].

Науковці під керівництвом Зязюна І.А. ви-значають такі елементи педагогічної май-стерності викладача: 1) гуманістична спря-мованість (домінанта на розвитку вихованця; бачити особистість, відчувати, розуміти й до-помагати; у кожній малій справі бачити велику мету, вирощувати особистість через відкриття, а не насаджувати; відповідати за свій вплив, відчувати моральне задоволення від розвитку вихованців); 2) професійна компетентність (комплекс знань: предмета, педагогіки, пси-хології, методики навчання предмета; особис- тісна забарвленість знань; постійне оновлення знань); 3) педагогічні здібності (комунікативні; перцептивні; динамізм; емоційна стабільність; оптимістичне прогнозування; креативність); 4) педагогічна техніка (зовнішня, внутрішня) [4].

У педагогічній науці важливими складовими елементами професійно-педагогічної майстер-ності вважають гуманістичну спрямованість професійної діяльності, глибокі професійні знання, розвинені педагогічні здібності, педа-гогічну техніку. Професійно-педагогічну май-стерність педагога можна визначити як систему в структурі особистості, що спонукає до само-організації, при цьому системоутворювальною ланкою є гуманістична спрямованість індивіда. Під професійною компетентністю, що є еле-ментом педагогічної майстерності, розуміють інтегративну характеристику ділових і особис- тісних якостей фахівця, що відображає рівень знань, умінь, досвіду, достатніх для досягнення мети з певного виду професійної діяльності, а також моральну позицію фахівця[1, с. 722].

Професійна компетентність передбачає сформованість: уміння розмірковувати й оці-нювати професійні ситуації і проблеми; творчий характер мислення; виявлення ініціативи у виконанні виробничих завдань; усвідомлене розуміння особистої відповідальності за ре-зультати праці; здатність до управління педа-гогічним колективом; прийняття раціональних рішень у вирішенні конкретних проблем і за-вдань.

У результаті аналізу основних нормативних документів нами виокремлено такі складові компоненти професійної компетентності ме-тодистів ЗП(ПТ)О: професійно-педагогічний; методичний; соціально-педагогічний; пси-хологічний; організаційно-управлінський; маркетинговий; проектно-конструктивний; аналітико-дослідницький; інформаційно-кому-нікативний; медіа-освітній; самоосвітній; діа-гностично-прогностичний; моніторинговий; перцептивний; оцінно-рефлексивний; право-вий; соціокультурний; загальнокультурний.

Інноваційна технологія розвитку професійної компетентності методистів має реалізовуватися в Школі, основною метою діяльності якої стане надання дієвої практичної допомоги методистам ЗП(ПТ)О в оволодінні та вдосконаленні професійно-педагогічної майстерності, розширенні їх знань і вмінь згідно з сучасними вимогами освіти. Завдання Школи полягає у створенні для її учасників сприятливих умов з метою: практичного оволодіння невербальною комунікацією, технікою мовлення; підвищення педагогічної інтуїції та імпровізації; оволодіння методикою вирішення педагогічних конфліктів; оволодіння інноваційною технологією тощо. Школи для методистів ЗП(ПТ)О доцільніше створювати на базі навчально(науково)- методичних центрів(кабінетів) професійно- технічної освіти (надалі - Н(Н)МЦ(К) ПТО). Однак, вони можуть бути засновані й провід-ному закладі освіти в регіоні. При цьому варто врахувати його територіальне розташування та специфіку підготовки.

Теоретичне узагальнення даних наукових джерел та їх аналіз і осмислення дають підстави зазначити, що система науково-методичної роботи, незалежно від віку і досвіду педагога, базується на діагностичній основі. Тільки через проведення анкетування, опитування, тес-тування, саморефлексії, експертизи, співбесіди визначаються орієнтири науково-методичного супроводу педагога щодо підвищення якості освіти завдяки впровадженню інноваційних технологій. Створенню Школи та плануванню її роботи повинно передувати проведення Н(Н) МЦ(К) ПТО вхідного тестування методистів ЗП(ПТ)О регіону щодо виявлення у них рівня сформованості професійної компетентності.

Етапи роботи регіональної Школи орієнтовно можуть бути такими:

Перший етап. Ціннісно-мотиваційний (очна форма, установча сесія). Відображає позитивне ставлення методиста до своєї професійної діяльності. Проводиться на рівні Н(Н)МЦ(К) ПТО. Має розпочатися з вхідного тестування, в ході якого з'ясовуються наступні індикатори: професійні інтереси; професійні потреби; професійні мотиви; професійні цінності; про-фесійне ставлення до фаху методиста. Основу першого етапу складають аудиторні заняття теоретично-практичного характеру у вигляді інтерактивних лекцій, лекцій-консультацій, ді-лових педагогічних ігор, методичних ребусів, круглих столів, панельних дискусій, тренінгів, бліц-інтерв'ю тощо.

Другий етап. Інформаційно-когнітивний (очно-заочна дистанційна (змішана) форма). Проходить на рівні ЗП(ПТ)О регіону. На цьому етапі відбувається оволодіння методистами інноваційними педагогічними технологіями, психологічними, дидактичними, методичними, правовими, інформаційно-комунікативними знаннями тощо. Методисти дистанційно, під керівництвом Н(Н)МЦ(К) ПТО, опановують матеріали, отримані під час другого етапу, тим самим готуючись до участі в професійно-діяль- нісному етапі.

Третій етап. Професійно-діяльнісний (заочно-дистанційна (змішана) форма). Проводиться на рівні Н(Н)МЦ(К)ПТО та ЗП(ПТ)О регіону. Цей етап спрямований на виявлення: професійного інтелекту, когнітивної підготовленості методистів ЗП(ПТ)О до професійної діяльності; здатності поєднувати теоретичну та практичну підготовленість при виконанні своїх функцій як суб'єкта професійної діяльності та готовність якісно виконувати роботу, передбачену посадовими обов'язками та вимогами кваліфікаційної характеристики означеного фаху. Етап супроводжується такими кроками: розробка методистами, учасниками Школи, творчих проектів; стажуванням малодосвідче- них методистів на базі ЗП(ПТ)О, де працюють більш досвідчені.

Четвертий етап. Рефлексивно-оцінний (очна форма, підсумкова сесія). Проводиться на базі Н(Н)МЦ(К) ПТО. Цей етап може включати такі конструктивні елементи: захист методистами, учасниками Школи, творчих проектів; звіт методистів про результати стажування; вихідне анкетування; оцінювання; рефлексія. Важливим етапом підведення підсумків роботи означеної Школи є використання моральних та матеріальних стимулів (колективних та ін-дивідуальних) для відзначення методистів, які пройшли навчання й успішно захистили творчі проекти.

Висновки. На основі викладеного зауважимо таке: в умовах модернізації освітнього процесу, розширення та поглиблення інформаційно-освітнього середовища посилюються вимоги до розвитку й оновлення професійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О. Важливу роль у цьому напрямку, на нашу думку, здатні відіграти Школи як засоби впровадження інноваційної технології розвитку професійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О в між- курсовий період підвищення кваліфікації. Пер-спективи подальших розвідок у зазначеному напрямі вбачаються в підвищенні рівня про-фесійної компетентності методистів ЗП(ПТ)О шляхом теоретичного обґрунтування, розро-блення та експериментальної перевірки техно-логії її розвитку в міжкурсовий період підви-щення кваліфікації.

Література

1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г.Кремень.- К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

2. Жерносек І. Основні форми і зміст навчально-методичної діяльності в школі / / Рідна школа. - №4. - 2000. - С. 30-33.

3. Жерносек І. П. Науково-методична робота в навчальних закладах системи загальної середньої освіти: Монографія. - К., 2000. - 124 с.

4. Зязюн І. А. Педагогічна майстерність: підручник для студ. вищих пед. навч. закладів / І. А. Зязюн. - К.: Вища школа, 2004. - 168 с.

5. Методическая работа в школе: организация и управление. Рекомендации для руководителей школ / Под редакцией Ю. К. Бабанского. - М. - 1988. - 184 с.

6. Педагогічна майстерність : підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос, О. Г. Мирош- ник. - 2-ге вид. доп. і перероб. - К. : Вища шк., 2004. - 422 с.

7. Радкевич В. А. Практикум по методике профессионального обучения : учеб. пособ. / В. А. Радкевич, М. И. Михнюк. - К. ; Симферополь : «Оджань», 2008. - 150 с.

8. Радкевич В. О. Проблеми підготовки педагогів професійної школи до інноваційної діяльності / Валентина Радкевич // Педагогіка професійної школи : зб. наук. пр. - К.: Наук. світ, 2002. - Вип. ІІІ. - С.24-32.

9. Шевчук Л. І. Проблеми формування професійної компетентності методистів навчальних закладів професійної освіти // Рідна школа. - №4. - 2000. - С. 64-65.

10. Щербак О. І. Пріоритетні напрями підготовки педагогів професійного навчання з урахуванням пер-спектив навчання протягом всього життя // Педагог професійної школи. Зб. наук. праць. Випуск ІІІ, К. : Науковий світ. - 2002. - С. 14-19.

11. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посібник / В. В. Ягупов. - К., 2002. - С. 164-195.

References

1. Entsyklopediya osvity / Akad. ped. Nauk Ukrayiny; holovnyy red. VH. Kremen' - K. :Yurinkom Inter, 2008.

- 1040 s.

2. Zhernosek Ivan. Osnovni formy ta zmist navchal'no-metodychnoyi diyal'nosti v shkoli // Ridna shkola. - №4.

- 2000. S. 30-33.

3. Zhernosek I. P. Naukovo-metodychna robota v navchal'nykh zakladakh systemy zahal'noyi seredn'oyi osvity: Monohrafiya. - K., 2000. - 124 s.

4. Zyazyun I. A. Pedahohichna maystemist': pidruchnyk dlya stud. vyshchykh ped. navch. zakladiv / I. A. Zyazyun. -K .: Vyshcha shkola, 2004. - 168 s.

5. Metodicheskaya rabota v shkole: organizatsiya i upravleniye. Rekomendatsii dlya rukovoditeley shkol / Pod redaktsiyey YU.K. Babanskogo. - M. - 1988. - 184 s.

6. Pedahohichna maysternist': pidruchnyk / I. A. Zyazyun, L. V. Kramushchenko, I. F. Kryvonos, O. H. Miroshnyk - 2-kh vyd. dop. i pererob. - K. :Vyshcha shkola, 2004. - 422 s.

7. Radkevych V. A. Praktykum po metodytsi profesiynoho navchannya: navchaln. posib. / V. A. Radkevych, M. I. Mikhnyuk. - K. ; Symferopol': «Odzhan'», 2008. - 150 s.

8. Radkevych V. O. Problemy pidhotovky pedahohiv profesiynoyi shkoly do innovatsiynoyi diyal'nosti / Valentyna Radkevych // Pedahohika profesiynoyi shkoly: zb. nauk. pr. - K .: Nauk. svit, 2002. - Vyp. III. - S. 24-32.

9. Shevchuk L. I. Problemy formuvannya profesiynoyi kompetentsiyi metodystiv navchal'nykh zakladiv profesiynoyi osvity // Ridna shkola. - №4. - 2000. - S. 64-65.

10. Shcherbak O. I. Priorytetni napryamy pidhotovky pedahohiv profesiynoho navchannya z urakhuvannyam perspektyv navchannya protyahom vs'oho zhyttya // Pedahoh profesiynoyi shkoly. Zb. nauk. prats'. Vypusk III, K.

: Naukovyy svit. - 2002. - S. 14-19.

11. Yahupov V. V. Pedahohika : navch. posibnyk / V. V. Yahupov. - K., 2002. - S. 164-195.

Размещено на Allbest.ru