Місце та роль коледжів у системі професійної підготовки в Болгарії

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Запорізький національний університет

Місце та роль коледжів у системі професійної підготовки в Болгарії

Кожевникова Катерина Петрівна

Анотація

болгарія освіта коледж навчальний

У статті досліджено сучасний стан професійної освіти у Республіці Болгарія в контексті її інтеграції в освітній простір Європейського Союзу. Визначені місце та роль коледжів і професійних коледжів в системі освіти країни, проведений їх порівняльний аналіз з вищими навчальними закладами І-ІІ рівня акредитації України на прикладі медичної освіти.

Ключові слова: система професійної освіти Республіки Болгарія, професійний коледж, професійний бакалавр, ступінь професійної кваліфікації, дуальна освіта, неперервна освіта.

Інтеграція України в європейський простір зумовлює реформування всіх сфер освіти, зокрема безпосередньої зміни зовнішнього та внутрішнього змісту професійної, зокрема професійно-технічної та професійної медичної освіти. Наявні спеціальності та механізм замовлення фахівців не відповідають запитам ринку праці, суспільства та освітнім європейським стандартам. Важливим є визначення статусу навчальних закладів І та ІІ рівня акредитації, що наразі здійснюють підготовку фахівців з певних спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст”, вирішення проблеми фінансування, баз навчальних та виробничих практик, залучення до співпраці підприємців, підвищення мотивації до отримання певної професії. Доцільність вивчення болгарського досвіду зумовлена схожістю менталітету, історичної та культурної єдності та здійсненою в країні трансформацією системи освіти в європейський простір.

В сучасних національних та закордонних дослідженнях основна увага приділяється загальним питанням розвитку освіти в країнах Європейського Союзу та Болгарії в контексті європейської освітньої системи. В дослідженнях Савиної А.К., Іщук Т.А. , Кристальчук Т.Є аналізуються основні напрямки освітньої інтеграції, порівнюють освітні системи країн ЄС. Пухковська Л. та Кононова А. порушують питання щодо освітніх та професійних кваліфікаційних стандартів в Україні та країнах Європейської Співдружності. Виділяється дослідження опубліковане у вигляді монографії Сергєєвої Л.М., ґрунтовно висвітлюються європейські освітні стандарти професійної освіти, аналізуються європейські національні освітні системи. Доведення необхідності та шляхи реформування сучасної професійної освіти в Україні викладені в роботі Мороз В.Д.. Болгарські дослідники, зокрема Недкова А.С. приділяють увагу шляхам підвищення якості рівня професійної освіти щодо державних освітніх вимог, суспільного замовлення та європейських стандартів. Основою для нашого дослідження є нормативно-правова база системи освіти республіки Болгарія. В процесі дослідження були вивчені: закони “Про професійну освіту та навчання”, “Про вищу освіту” республіки Болгарія, Перелік професій професійної освіти та навчання.

Метою роботи є визначення місця та ролі коледжів в системі професійної підготовки в Болгарії на основі аналізу нормативно-правової бази їх функціонування та їх порівняльний аналіз з вищими навчальними закладами І-ІІ рівня акредитації в Україні.

В результаті приєднання країн Центральної та Східної Європи до Європейської співдружності, Республіка Болгарія (РБ) стала повноцінним членом та партнером європейської спільноти. Зміни торкнулися всіх сфер життя суспільства, в тому числі системи освіти. Необхідно було пристосувати та переорієнтувати систему професійної освіти Болгарії до загальноєвропейських освітніх стандартів, що позначилося на зміні деяких складових старої (пострадянської) системи професійно-технічної освіти та сприяло утвердженню загальноєвропейських принципів освіти. Було здійснено ряд перетворень на законодавчому рівні та в освітній методології. Згідно з положеннями Маастрихтського трактату (1993р.), який започаткував Європейський Союз, освіта не належить повній уніфікації та не нав'язує введення однакових для всіх країн змін [5, с. 54]. До того ж організація сфери освіти, що включає структуру освітньої системи та зміст освіти залишається в компетенції кожної країни. Це дуже важливо, оскільки ніяке рішення не може бути реалізоване, якщо воно не відповідає як реальними потребам, так і можливостям і наявним ресурсам кожного члена співтовариства. В той же час, немає підстави вважати, що в Європі не існує єдиної освітньої політики. Головні напрямки інтеграційної політики в галузі освіти відображені статтях 149 та 150 Маастрихтського трактату, що впроваджують правові важелі для забезпечення рівного доступу до освіти на всіх рівнях освітніх систем громадянам країн - членів ЄС та використання однакових критеріїв рівня професійної кваліфікації [5, с. 54].

Система законодавства щодо регулювання розвитку професійної освіти у Болгарії орієнтується на принципи, зафіксовані в Лісабонській стратегії (2001 р.) та кореговані стратегією «Європа - 2020», що викладена в Копенгагенській декларації Європейської Комісії і проголошення якої започаткувало так званий «Копенгагенський процес». Концепція ціложиттєвого навчання (освіти упродовж життя), прогресивні ідеї якої викладено в документах і матеріалах міжнародних організацій, зокрема в доповіді «Освіта: невідомий скарб» та в рекомендаціях ЮНЕСКО і МОП «Технічна і професійна освіта та підготовка для ХХІ століття», [6, с. 15]. Розроблені стратегії і прийняті рішення спираються на реальний досвід, традиції і потенціал національних освітніх систем держав - членів Європейського Союзу [6, с. 14].

Метою професійної освіти та професійної підготовки в Болгарії є «підготовка громадян для розвитку економіки та інших сфер суспільного життя, створення умов для отримання професійної кваліфікації та пожиттєве вдосконалення професійних навичок» [1, с 2]. Як і в інших країнах Європейського Союзу система професійної освіти Болгарії орієнтується на вимоги ринку праці, підприємців та соціальних партнерів. Міністерство освіти та науки і Міністерство праці та соціальної політики РБ надають пропозиції уряду щодо переліку професій, який не є сталим, «щорічно перелік оновлюється до кінця жовтня поточного року» [1, с. 3]. Порядок та розробку переліку здійснює Національна агенція з професійної освіти та навчання (Національна агенція за професионално образование и обучение). Перелік професій, а також критерії їх визначення приймаються актом Кабінету Міністрів.

Згідно з Переліком професій (Списък на професиите за професыонално образование и обучение.) [3, с. 1], існує IV ступеня професійної кваліфікації, кожній професійні галузі відповідає певний ступінь в залежності від того, якими компетенціями повинен оволодіти той, хто навчається. Перелік професій досить об'ємний: від професійного напрямку «мистецтво» до військово-морської справи. Болгарія - країна туристична, тому безперечно велика увага, з боку підприємців приділяється тим професіям, які тісно пов'язані з туристичним бізнесом.

У Законі про професійну освіту та навчання РБ (Закон за професиональное образование и обучение Република България) [1, с. 8], зазначено, що «професійні кваліфікації в системі професійної освіти та навчання регламентовані рамковими програмами». Кожна рамкова програма (А., Б., В, Г., Е.) відповідає національній системі ступеневої професійної кваліфікації. В рамкових програмах зафіксовано за який проміжок часу студент отримає потрібний ступінь професійної кваліфікації, на яких засадах та яка вікова категорія громадян має право вступати до певного навчального закладу, який навчальний заклад можливо обрати, якою професією за цей проміжок часу можна опанувати та де свої уміння та навички можна реалізувати. В Болгарії, на відміну від деяких країн ЄС, не розроблені професійні стандарти і у розробці національної системи професійної кваліфікації орієнтуються на освітні стандарти. На думку деяких фахівців, сьогодні нівелюється поняття «професійні стандарти» та «освітні стандарти». [6, с. 16].

Прикладом впровадження європейських стандартів підготовки фахівців та одержання професійних кваліфікацій в РБ - є медична галузь знань. На пострадянському просторі, в деяких країнах, в тому числі і в Україні, залишилась спеціальність «Фельдшер», тоді як в деяких країнах ЄС та в інших країнах світу існує професія «Парамедик», причому згідно Переліку професій існує градація в залежності від опанування компетенціями що дає підстави отримати ІІ, ІІІ або ГУ ступінь професійної кваліфікації [3, с. 30]. До обов'язків парамедика, ГУ ступінь професійної кваліфікації, відноситься: транспортування потерпілого та хворої людини, надання першої медичної допомоги та сприяння лікарю у невідкладній допомозі. Професійні обов'язки фельдшера в Україні значно ширші. Робота фельдшера - це надання кваліфікованої долікарської медичної допомоги хворому. Фельдшер - це не тільки працівник швидкої допомоги, а також у здоровпунктах великих організацій (фельдшер здоровпункту), у військових частинах (військовий фельдшер), на річкових та морських суднах (корабельний фельдшер), на залізничних станціях та в аеропортах (фельдшер здоровпункту станції або аеропорту), в фельдшерсько-акушерських пунктах сільської місцевості (фельдшер ФАП).

Слід зазначити, що спеціальності медичних фахівців середньої ланки, за якими ведеться підготовка в Україні та Болгарії суттєво відрізняються. Українська номенклатура спеціальностей спрямована на підготовку фахівців для соціально-орієнтованої системи охорони здоров'я, для забезпечення потреб усіх верств населення, а в Болгарії вона орієнтується на потреби ринку праці, який, насамперед, задовольняється платіжоспроможним попитом на медичні послуги. При цьому в Болгарії!' здебільшого навчають за “вузькими” спеціальностями. Так, наприклад, Дніпровський базовий медичний коледж (м. Дніпро, Україна) проводить підготовку за спеціальностями: «медична сестра», «акушер», «фельдшер», «санітарний фельдшер». Відповідний перелік медичного коледжу м. Варна, (Болгарія) такий [7]: «медична сестра», «акушер», «медичний лаборант», «помічник фармацевта», «інспектор в сфері охорони здоров'я», «зубний технік», «фізична реабілітація», «рентген-лаборант», «медична косметологія», «медична оптика». Причому програми підготовки за першими двома спеціальностями є бакалаврськими, а решта розглядається як професійна освіта.

Система навчальних закладів, що здійснює професійну підготовку в РБ досить розгалужена: професійно-технічні училища, школи мистецтв, спортивні школи, спеціальні школи - навчальні школи-інтернати та соціально-педагогічні інтернати, професійні коледжі, центри професійної підготовки, центри обробки інформації та професійної орієнтації [1. с.15]. В цій ланці професійні коледжі займають передостанній щабель в отриманні базової професійної освіти, і це надає можливість здійснювати безперервну освіту, яка є головним пріоритетом, як в Болгарії, так і в Європейському співтоваристві.

Законодавство РБ розрізняє поняття «професійний коледж» та «коледж». Коледжі та професійні коледжі мають право готувати фахівців за однаковими професійними напрямками, але випускники отримають різну спеціалізацію і різні можливості щодо працевлаштування.

Професійні коледжі Болгарії здійснюють підготовку осіб у віці від 16 років, які мають атестат, що засвідчує наявність середньої освіти, навчання триває два роки, по закінченню випускники складають іспит та отримують ІУ ступінь професійної кваліфікації в рамках програми «Г». Навчання здійснюється за наступними формами: денна, вечірня, заочна, самостійна, дистанційна та навчання в процесі роботи (дуальна форма). Сутність останньої - партнерство між навчальним закладом та одним або декількома роботодавцями та навчання безпосередньо на виробництві. Згідно з освітнім стандартом студенти отримають саме професійно-практичну підготовку через вивчення дисциплін та модулів, можлива розширена професійна підготовка, яка збільшує кількість опанованих компетенцій. В Україні поряд з фаховими дисциплінами навчальними планами закріплені дисципліни соціально-гуманітарного циклу, внаслідок чого між ними виникає диспропорція. Так, на дисципліну «Основи латинської мови з медичною термінологією», згідно з робочими навчальними планами, відводиться 48 годин, а на дисципліну «Культурологія» - 34 години. Але тематика останньої дисципліни вивчається в рамках шкільної програма, і студенти повторно її опановують. Виникає питання: Чи є це доцільним? Напрошується висновок, що національна система професійної освіти України, насамперед робить акцент на отриманні знань, а не компетенцій. Національна освітня система України характеризується фундаментальністю, і тому важливо вирішити, чи потрібно цей аспект зберігати, або все ж таки зосередитися виключно на практичній підготовці. Безумовно, не варто сліпо копіювати закордонні освітні системи, необхідно враховувати національні, історичні особливості, виходити з реалій які існують в соціально-економічній сфері. На думку деяких дослідників, коледжі мають надавати більш посилену фундаментальну і загальнопрофесійну підготовку [4, с. 4].

Невідомими в Україні, але поширеними в Болгарії є приватні професійні коледжі, засновниками яких можуть бути фізичні та юридичні особи, комерційні компанії. Освітня діяльність навчальних закладів здійснюється відповідно до законодавства з професійної освіти РБ. Роботодавці зацікавлені в розвитку навчальних закладів подібного типу, так як безпосередньо контролюють якість отриманих навиків з професії та кваліфікацій.

Коледжі, в більшості випадків, є складовими університетів або здійснюють самостійну освітню діяльність, згідно з Переліком професій та іншої нормативно-правової бази. В системі освіти Болгарії запроваджено освітньо-кваліфікаційні ступені «професійний бакалавр з...», дещо схожий з освітньо-кваліфікаційним ступенем «молодший спеціаліст» та ступенем «бакалавр». Все залежить від тієї кількості кредитів, яку було опановано. Згідно з Законом про вищу освіту Республіки Болгарії «не менше 180 кредитів, терміном навчання три роки - «професійний бакалавр з.» та не менше 240 кредитів, терміном навчання 4 роки - «бакалавр» [2, с. 26].

Трансформування пострадянської системи професійної освіти шляхом перейменування технікумів та вищих професійних училищ у коледжі, які різнобічні за своїм професійним напрямком, призвело до виникнення в Україні власного тлумачення поняття «коледж». В країнах Європейського Союзу та США під цим поняттям розуміють навчальний заклад, який в основному прирівнюється до вищої школи, тоді як в Україні це навчальні заклади І та ІІ рівня акредитації, які надають базову шкільну підготовку та оволодіння певною професією. На сучасному етапі в Україні обговорюється питання щодо віднесення коледжів до базової професійної освіти або до системи середньої спеціальної освіти. Також дискутується питання щодо існування освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» і його заміни на ступінь «молодший бакалавр».

Таким чином, викладений матеріал дозволяє зробити наступні висновки.

Система законодавства в сфері професійної освіти в Болгарії підпорядковується рамковим нормативним документам Європейського Сюзу, але має національні особливості. Впроваджено принцип неперервної освіти протягом життя та принцип професійної ступеневої освіти. В країні діє національна система ступеневої професійної кваліфікації. Професійна підготовка здійснюється коледжами за ступенями “бакалавр” та “професійний бакалавр” та професійними коледжами за ступенями професійної кваліфікації.

Українська номенклатура спеціальностей медичних фахівців середньої ланки спрямована на підготовку фахівців для соціально-орієнтованої системи охорони здоров'я для забезпечення потреб всіх верств населення, а в Болгарії вона орієнтується на потреби ринку праці, який насамперед задовольняється платіжоспроможним попитом на медичні послуги. При цьому в Болгаріїї здебільшого навчають за більш “вузькими” спеціальностями.

Національна система професійної освіти в Україні, насампред, робить акцент на отриманні знань, а система Болгарії - на отриманні компетенцій.

Перспективою досліджень в обраному напрямку слід вважати розробку рекомендацій щодо формування методичного забезпечення навчального процесу коледжів України на основі компетентністного підходу.

Література

1. Закон за професионалното образование и обучение Република България, в сила от 01.08.2016 . - 71 с.

2. Закон за висшето образование Република България, в сила от 01.03.2016. - 69 с.

3. Списък на професиите за професыонално образование и обучение. Заповед № РД 09-1035/29.07.2016. - 38 с.

4. Мороз В.Д. Проблеми підготовки молодших спеціалістів в Україні і Болонський процес [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zavantag.com/docs/3209/index-86035.html

5. Савина А.К. Образование в Европейском Союзе // Проблемы современного образования. - 2014. - N°2, С. 53-64.

6. Сергеэва Л.М. Інституції професійно-технічної освіти країн Європейського Союзу. [Монографія]. - К.: «Арт Економі», 2012. - 120 с.

7. Мелицински университет “Проф. д-р П. Стоянов”, Варна. Информация о поступлении на русском языке. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mu-varna.bg/EN/Structure/Medicine/Pages/ruski-kandidatstudenti.aspx- Загол. з екрану. - Мова рос.

Размещено на Allbest.ru